УХВАЛА
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/10096/21
адміністративне провадження № К/990/3080/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №520/10096/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова, Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального центру надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова, Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Територіального центру надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова протиправною, так як Територіальний центр надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова є надавачем соціальних послуг, який відповідно до ст. 19 Закону України "Про соціальні послуги" зобов`язаний у разі звернення особи або її законного представника безпосередньо до надавача соціальних послуг надати їм допомогу в поданні заяви про надання соціальних послуг до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади не пізніше наступного робочого дня, що не було виконано, а також відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення, що також не було виконано;
- на підставі п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України встановити наявність повноважень Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо розгляду заяви Про надання соціальних послуг в порядку, передбаченому Законом України "Про соціальні послуги";
- визнати, що Управлінням соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради був порушений порядок розгляду заяви Про надання соціальних послуг, передбачений Законом України "Про соціальні послуги" на підставі того, що за заявою ОСОБА_1 управлінням не було визначено його потреб у соціальному обслуговуванні, його право на отримання соціальних послуг (допомоги), не було прийнято рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за встановленим порядком.
- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 "Про надання соціальних послуг від 03.04.2021 за порядком, встановленим Законом України "Про соціальні послуги".
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі № 520/10096/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального центру надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова (пров. Решетникивський, буд. 3,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 22726648), Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3,м. Харків,61124, код ЄДРПОУ 03196624) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі № 520/10096/21 скасовано.
Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.04.2021.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2021, з урахуванням висновків суду.
Визнано протиправними дії Територіального центру надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.04.2021.
Зобов`язано Територіальний центр надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021, з урахуванням висновків суду.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідачем 19 січня 2022 року засобами поштового зв`язку подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 21 січня 2022 року.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, зазначення що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, скаржнику необхідно чітко вказати норму права, яка застосована всупереч висновкам Верховного Суду. При цьому обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради підлягає поверненню як така, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №520/10096/21.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №520/10096/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру надання соціальних послуг Слобідського району міста Харкова, Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя О. А. Губська
