Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 953/10768/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/228/22 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_9 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною потерпілої ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 22 грудня 2020 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хащове Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого інженером у ФОП « ОСОБА_14 », раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним та засуджено за ч.2 ст.272 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавлення права займатися будь якою діяльність пов`язаною з виконанням будь яких верхолазних робіт або робіт на висоті строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнений від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно вироку, ОСОБА_12 згідно з наказом ФОП « ОСОБА_14 » від 16.01.2017 №1К прийнятий на роботу та працює на вказаному підприємстві на посаді інженера, тобто знаходиться у трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_14 »
Відповідно до наказу від 14.02.2020 №1К ОСОБА_12 надано відпустку за власний рахунок на період з 17.02.2020 по 02.03.2020.
У подальшому, 25.02.2020 ОСОБА_12 , перебуваючи у відпустці, знаходячись на території ТЦ «Барабашово», уклав усну угоду з невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_15 » на проведення верхолазних робіт із замірювання та розрахунку вартості ремонтних робіт на території ТЦ «Барабашово» у м. Харкові, для чого в якості помічника для проведення замірювань залучив неповнолітнього громадянина ОСОБА_16 .
Близько 18:00 год. 27.02.2020 року ОСОБА_12 зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_16 на території ТЦ «Барабашово», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 165, та вони почали виконувати верхолазні роботи із замірювання та розрахунку вартості ремонтних робіт по заміні тентового покриття. Під час виконання замірювальних робіт неповнолітній ОСОБА_16 перелазив по тентовому покриттю та в результаті його розриву впав вниз з висоти близько 10 метрів на асфальтове покриття та загинув.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-17/63-А/20 від 03.04.2020 причиною смерті ОСОБА_16 явилась важка сукупна травма з ушкодженнями внутрішніх органів, переломами кісток скелету, яка ускладнилась гострим порушенням кровообігу та некомпенсованим травматичним шоком.
ОСОБА_12 , в порушення ч.3 ст.837 Цивільного кодексу України, не маючи відповідного дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою, укладаючи усну угоду (договір підряду) шляхом отримання попередньої оплати за обіцяну роботу від невстановленої особи на ім`я « ОСОБА_15 », який не був представником чи уповноваженою особою власника торгівельної території та її облаштування (тентового покриття), фактично залучив до проведення робіт з підвищеною небезпекою неповнолітнього ОСОБА_16
ОСОБА_12 , виконуючи договірні зобов`язання, не пройшов відповідну підготовку з питань охорони праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на висоті, не мав відповідного посвідчення та дозволу для виконання цих робіт, не забезпечив умови виконання робіт з підвищеною небезпекою засобами індивідуального захисту, не подбав про особисту безпеку та безпеку оточуючих людей.
В якості помічника при виконанні робіт з підвищеною небезпекою , верхолазних та на висоті ОСОБА_12 , в порушення ст.ст.190, 192 КЗпП, у нічний час доби залучив неповнолітнього ОСОБА_16 , у якого не перевірив наявність посвідчення на проведення зазначених робіт, не впевнися у його професійній підготовці, не ознайомив з правилами охорони праці і промислової безпеки та не забезпечив помічника засобами індивідуального захисту відповідно до вимог нормативно-правових актів.
Таким чином, ОСОБА_12 , в порушення п.п. 1.3, 1.5, 1.12, 1.13, 4.1.12 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила безпеки при виконанні робіт на висоті тап.п. 7.12, 7.13 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», вступив у трудові відносини з неповнолітнім ОСОБА_16 відповідно до яких ОСОБА_16 27.02.2020 близько 18:00 виконував роботи з замірів тентового покриття на території ТЦ «Барабашово», за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 165, під час яких впав та загинув.
Відповідно до п. 94 НПАОП 0.00-8.24-05 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» встановлено, що роботи, які виконувались 27.02.2020 ОСОБА_16 на території ТЦ «Барабашово», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 165, відносяться до категорії робіт з підвищеною небезпекою.
Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності від 05.06.2020 №8183 причиною нещасного випадку, що стався 27.02.2020 з громадянином ОСОБА_16 , та обставинами, які обумовили її настання є недотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці виконавцями робіт з підвищеною небезпекою, незабезпеченість виконавців робіт засобами індивідуального захисту, відсутність належної підготовки у виконавців робіт з підвищеною небезпекою.
Організаційними причинами нещасного випадку, який стався 27.02.2020 з ОСОБА_16 під час виконання ним робіт підвищеної небезпеки є:
- допуск потерпілого до робіт на висоті без навчання та перевірки знань з охорони праці;
- незабезпеченість виконавців робіт з підвищеною небезпекою громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_16 засобами індивідуального захисту, передбаченими нормативно-правовими актами;
- залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією), що виразилось у виконанні робіт з підвищеною небезпекою громадянином ОСОБА_12 , який не мав відповідних дозволів на виконання робіт на висоті, та залучення в якості помічника неповнолітнього громадянина ОСОБА_16 , який не мав відповідної освіти, не пройшов професійну підготовку та перевірку знань з охорони праці під час виконання робіт на висоті.
Дії ОСОБА_12 , який на підставі усної домовленості взявся виконувати роботи підвищеної небезпеки без відповідних дозволів, підготовки та забезпечення умов праці, при цьому залучивши до їх проведення неповнолітню особу ОСОБА_16 , який не мав професійної підготовки та підготовки з питань охорони праці, не забезпечив його засобами індивідуального захисту та не створив йому безпечні умови праці знаходяться у причинному зв`язку з нещасним випадком, який стався з ОСОБА_16 27.02.2020.
У даній виробничій ситуації ОСОБА_12 мав технічну можливість запобігти настанню нещасного випадку, для чого він повинен діяти у відповідності до вищевикладених вимог нормативно-технічних документів.
Внаслідок неналежної організації робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_12 , грубо порушуючи правила техніки безпеки, не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті свого діяння, хоча міг і зобов`язаний був їх передбачити, що спричинило загибель ОСОБА_16 .
В апеляційній скарзі потерпіла просить оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_12 скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким обрати обвинуваченому покарання, яке належить відбувати реально. В обґрунтування посилається на те, що враховуючи тяжкість скоєного злочину, його наслідки та дані про особу винного, виправлення засудженого можливо лише в умовах відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Вказує, що обвинувачений весь час поводив себе відсторонено, не співчував потерпілим, не намагався будь-яким чином допомогти, не компенсував перенесені страждання. Також зазначає, що судом при визначені обставини, що пом`якшує покарання наявність на утримані обвинуваченого неповнолітньої дитини, повною мірою не перевірено, чи виконує він свої батьківські обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілих та їх представника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє.
При призначенні покарання ОСОБА_12 суд діяв з дотриманням вимог ст.65 КК України, а саме: врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину; конкретні обставини справи; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, одружений, працює інженером, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_13 2006 р.н. та є єдиним годувальником сім`ї.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом враховано наявність обставин, що пом`якшують покарання щире каяття, та знаходження на утриманні у обвинуваченого неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги потерпілої, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, ОСОБА_12 раніше не судимий, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, вину визнав у повному обсязі, щиросердно розкаявся у скоєному, не заперечував обставин скоєного, що сталося з його провини, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив жаль з приводу скоєного, попросив у потерпілих вибачення, що підтверджує, що обвинувачений ОСОБА_12 дійсно розкаявся у скоєному.
Окрім цього, як пояснив захисник обвинуваченого в судовому засіданні апеляційної інстанції, оскільки обвинувачений перебував в трудових відносинах, то роботодавець сплатив кошти, на відшкодування моральної шкоди, яку потім у роботодавця відпрацював ОСОБА_12 . Потерпілі в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердили, що вони отримали 5000 (п`ять тисяч) доларів в рахунок завданих страждань діями ОСОБА_12 .
Враховуючи вищевказане, колегія суддів визнає обставину такою, що пом`якшує покарання відшкодування шкоди.
Разом з цим, в суді апеляційної інстанції, потерпілий ОСОБА_8 , повідомив, що він був обізнаний де перебуває його син та з якою метою, оскільки сам його привіз на виконання певної роботи, хоча не думав, що він буде виконувати саме такий вид робіт.
Посилання в апеляційній скарзі потерпілої на те, що обвинувачений весь час поводив себе відсторонено, не співчував потерпілим, не намагався будь-яким чином допомогти, не компенсував перенесені страждання, що вказує на відсутність щирого каяття є безпідставними, оскільки, як сама потерпіла ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції пояснила, що не приймала коштів від обвинуваченого, чим унеможливила відшкодування шкоди.
Поряд з цим, обвинувачений в апеляційному суді попросив вибачення у потерпілих; вину визнав та не оспорював обставини справи у зв`язку з чим, справу було розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, що також є підтвердження щирого каяття.
Щодо посилання потерпілої в апеляційній скарзі на те, що судом при визначені обставини, що пом`якшує покарання наявність на утримані обвинуваченого неповнолітньої дитини, повною мірою не перевірено, чи виконує він свої батьківські обов`язки, а тому це не є пом`якшуюча обставина - є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, щодо позбавлення ОСОБА_12 батьківських прав. Не надані такі й дані апеляційному суду.
Таким чином покарання, призначене судом першої інстанції ОСОБА_12 із застосування положення ст.75 КК України, відповідає тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, підстав вважати призначене покарання явно несправедливим у зв`язку із його м`якістю колегія суддів не має.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного вироку, не вбачається.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 22 грудня 2020 року у відношенні ОСОБА_12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді:
