Єдиний державний реєстр судових рішень
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
17 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/125/20
Східний апеляційний господарський суд у складі судді - доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, м.Покровськ, м.Родинське (вх.№127 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021р. у справі №905/125/20 (суддя Левшина Г.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 24.12.2021р.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, м.Покровськ, м.Родинське,
до відповідача: Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, м.Покровськ, м.Родинське,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства енергетики України, м.Київ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м.Київ,
про стягнення збитків в сумі 106375777,20грн.
ВСТАНОВИВ:
14.01.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 106375777,20грн. від самовільного користування надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р. та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013р. №2724.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 01.10.2014р. по 01.11.2017р. відповідач безпідставно та неправомірно здійснював гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянок надр, які були надані у користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р. та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 24.12.2013р. №2724. Внаслідок самовільного користування надрами відповідачем, в порушення вимог ст.24 Гірничого Закону України, за твердженням позивача, відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське на 130 тисяч тон, що спричинило позивачу великі збитки.
25.02.2020р. позивачем подано до господарського суду Донецької області заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивачем на підставі ст.46 Господарського процесуального кодексу України заявлено про стягнення з відповідача збитків на суму 1259958977,20грн., виходячи з наступного розрахунку:
130тис.тон/62дні (листопад - грудень 2014р.)=2097тон вугілля, 33,55% відсоток рентабельності продукції згідно фінансового звіту підприємства за 2019р.
-за листопад 2014р. (2097*23 дні листопада 2014р.)*2800грн.*33,55% = 45308201,40грн.
- за грудень 2014р. (2097*31 день) *2800грн.*33,55%=61067575,80грн., всього: 106375777,22 грн.
- за 2015р.: 1228000тон *2800грн.*33,55%=1153583200грн., всього за вказані вище періоди 1259958977,20 грн.
15.04.2021р. до суду від позивача надійшла заява №56/13 від 12.04.2021р. про збільшення позовних вимог, згідно якої заявлено про стягнення з відповідача збитків в сумі 5658812000,00 грн.
22.09.2021р. позивачем подано до господарського суду Донецької області заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у вигляді неотриманого прибутку в сумі 1106974635,00грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.12.2021р. у справі №905/125/20 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства енергетики України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 1106974635,00грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021р. у справі №905/125/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 794500,00грн.
Проте, апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ч.1, п.2 ч.3 ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021р. у справі №905/125/20 залишити без руху.
2. Товариству з додатковою відповідальністю Краснолиманське усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов
