ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2021р. Справа №905/125/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, м.Покровськ, м.Родинське

до відповідача Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, м.Покровськ, м.Родинське

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерство енергетики України, м.Київ

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, м.Київ

про стягнення збитків в сумі 106375777,20 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Купченко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Андерс В.М.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

1. Стислий зміст позовних вимог:

14.01.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, м.Покровськ, м.Родинське, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, м.Родинське, про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 106375777,20 грн. від самовільного користування надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р. та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013р. №2724.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.10.2014р. по 01.11.2017р. відповідач безпідставно та неправомірно здійснював гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянок надр, які були надані у користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р. та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 24.12.2013 №2724. Внаслідок самовільного користування надрами відповідачем, в порушення вимог ст.24 Гірничого Закону України, за твердженням позивача, відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське на 130 тисяч тон, що спричинило позивачу великі збитки.

25.02.2020р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №30/5 від 24.02.2020р., згідно якої позивачем на підставі ст.46 Господарського процесуального кодексу України заявлено про стягнення з відповідача збитків на суму 1259958977,20 грн., виходячи з наступного розрахунку:

130тис.тон/62дні (листопад - грудень 2014р.)=2097тон вугілля, 33,55% відсоток рентабельності продукції згідно фінансового звіту підприємства за 2019р.

- за листопад 2014р. (2097*23 дні листопада 2014р.)*2800грн.*33,55%=45308201,40грн.

- за грудень 2014р. (2097*31 день) *2800грн.*33,55%=61067575,80грн., всього: 106375777,22 грн.

- за 2015р.: 1228000тон *2800грн.*33,55%=1153583200грн., всього за вказані вище періоди 1259958977,20 грн.

15.04.2021р. до суду від позивача надійшла заява №56/13 від 12.04.2021р. про збільшення позовних вимог, згідно якої заявлено про стягнення з відповідача збитків в сумі 5658812000,00 грн.

22.09.2021р. до суду від позивача надійшла заява від 22.09.2021р. про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у вигляді неотриманого прибутку в сумі 1106974635,00 грн.

2. Стислий зміст позиції відповідача щодо позовних вимог:

24.02.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив №01/11-37/5 від 21.02.2020р. та супровідний лист до відзиву на позовну заяву про відшкодування збитків від 21.02.2020р. За змістом відзиву відповідачем підтверджено факт здійснення робіт в межах гірничого відводу позивача. Проте, як зазначив відповідач, зупинення ведення гірничх робіт могло призвести до виникнення трагічних наслідків як для підприємства відповідача, так й для всього регіону в цілому (зокрема, підйому рівня солених грунтових вод, розширення системи тріщин, викиду газів до атмосфери тощо). В підтвердження викладених обставин відповідачем до справи додано копії рекомендацій Інституту геотехнічної механіки ім.М.С. Полякова «Про необхідність подальшого ведення робіт з проведення 5 південно-конвейєрного штреку уклону №1 пласта m42», висновку про зупинення ведення гірничих робіт в очисних забоях. Проти факту завдання позивачу збитків відповідач у відзиві не заперечив.

При цьому, 24.02.2020р. відділом документального забезпечення та контролю складено акт про те, що під час відкриття поштового конверту з супровідним листом (б/н від 21.022020р.) по справі №905/125/20, який надійшов від ДП ВК Краснолиманське, м.Покровськ, відсутній підпис представника ДП ВК Краснолиманське Р.В.Шевченка.

27.02.2020р. до суду від відповідача надійшли пояснення щодо поданого відзиву на позовну заяву, згідно яких підпис на відзиві відсутній помилково, заявлено про прийняття та розгляду його по суті.

27.07.2021р. до суду від відповідача надійшла правова позиція щодо заявлених позовних вимог №01/11-138/2 від 26.07.2021р., згідно якої позивачем не доведено складу цивільного правопорушення з боку відповідача як необхідної умови застосування збитків; позивачем не надано доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів, а також вжиття заходів для їх одержання. Одночасно, у вказаних поясненнях відповідачем викладено свою позицію щодо висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021р., посилаючись на його упередженість та необґрунтованість.

06.09.2021р. до суду надійшли письмові пояснення від 03.09.2021р. відповідача, за змістом яких директор ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", м.Покровськ, м.Родинське Пидик С.І. стверджує про відсутність повноважень на представництво інтересів компанії у будь-яких осіб, скасування та відкликання всіх раніше виданих довіреностей на представництво. При цьому, як зазначає ОСОБА_1 , на теперішній час почастішали випадки відсторонення його від посади генерального директора ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська", наявні незаконні дії з боку посадових осіб Міністерства енергетики України щодо призначення на посаду генерального директора підприємства іншої особи.

05.10.2021р. відпоідачем надано суду письмові пояснення щодо кримінальних проваджень відносно посадових осіб ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська".

Згідно додаткових пояснень, що надійшли до суду 25.10.2021р., відповідач стверджує про ті обставини, що договір №569/12 від 30.12.2003р. у спірний період фактично не виконувався жодною стороною; недоведеність з боку позивача факту видобутку вугілля на його гірничих запасах; неналежність наданих позивачем доказів, а саме протоколів спільної та технічної наради.

24.11.2021р. відповідачем надано заяву про застосування позовної давності у справі.

3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2020р. відкрите провадження у справі №905/125/20, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.02.2020р. о 12:00 год.

24.02.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив №01/11-37/5 від 21.02.2020р. та супровідний лист до відзиву на позовну заяву про відшкодування збитків від 21.02.2020р.

25.02.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №30/4 від 24.02.2020р. та заява про збільшення розміру позовних вимог №30/5 від 24.02.2020р.

Ухвалою суду від 25.02.2020р. відкладено підготовче засідання на 10.03.2020р. о 12:00 год., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

27.02.2020р. до суду від відповідача надійшли пояснення щодо поданого відзиву на позовну заяву.

10.03.2020р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо відсотку рентабельності продукції, застосованого при розрахунку ціни позову та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою від 10.03.2020р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/125/20 на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.04.2020 року о 12:00 год.

07.04.2020р. через канцелярію від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, яке вмотивовано необхідністю визначення фактичного розміру та суми збитків (упущеної вигоди) завданих позивачу.

Ухвалою суду від 08.04.2020р. задоволено клопотання Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, м.Покровськ, м.Родинське про призначення судової економічної експертизи по справі №905/125/20, призначено у справі №905/125/20 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Державному підприємству Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень (вул.Плещеєва,10 м.Київ, 03045, ЄДРПОУ 34614202) та зупинено провадження у даній справі до отримання висновку судової економічної експертизи.

20.05.2020р. до суду від Центр судової експертизи та експертних досліджень надійшов лист №95/20 від 05.05.2020р.

27.05.2020р. листом господарського суду Донецької області надано відповідь на лист Державного підприємства Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №95/20 від 05.05.2020р.

01.07.2020р. до суду від відповідача надійшов лист щодо направлення документів для експертного дослідження по справі №905/125/20.

27.07.2020р. до суду від відповідача надійшли документи на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 08.04.2020р.

28.07.2020р. листом господарського суду Донецької області роз`яснено відповідачеві порядок надсилання документів для проведення експертного дослідження.

08.09.2020р. до суду від Державного підприємства Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень надійшов лист №182/20 від 02.09.2020р., що містить клопотання експерта про надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 09.09.2020р. поновлено провадження у справі №905/125/20 та призначено розгляд клопотання експерта в судовому засіданні, що відбудеться 24.09.2020 року.

24.09.2020р. до суду від позивача надійшли пояснення по справі №132/4 від 22.09.2020р. та від відповідача надійшло клопотання №01/11-164/2 від 23.09.2020р. про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 24.09.2020р. зобов`язано Державне підприємство Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень направити на адресу господарського суду Донецької області матеріали справи №905/125/20 та відкладено підготовче засідання на 12.10.2020 року о 12:50 год.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. повторно зобов`язано Державне підприємство Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень направити на адресу господарського суду Донецької області матеріали справи №905/125/20 та відкладено підготовче засідання на 27.10.2020 року о 12:15 год.

26.10.2020р. до суду від Державного підприємства Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень на виконання ухвали господарського суду Донецької області, надійшли матеріали справи №905/125/20.

У зв`язку з заявленим клопотанням відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, яку повернуто до суду 27.10.2020р., наявною у сторін можливістю ознайомлення з матеріалами справи та надання після цього витребуваних експертом доказів, суд ухвалою від 27.10.2020р. відклав підготовче засідання. При цьому, судом було припущено помилку у визначенні дати наступного судового засідання. Ухвалою суду від 28.10.2020р. виправлено помилку, датою підготовчого засідання визначено 03.11.2020р. о 14.00 год.

Ухвалою суду від 03.11.2020р. призначено у справі №905/125/20 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень.

15.04.2021р. до суду від позивача надійшла заява №56/13 від 12.04.2021р. про збільшення позовних вимог.

18.05.2021р. на адресу господарського суду Донецької області від Державного підприємства Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень надійшов лист №80/21 від 12.05.2021р. з повідомленням про надсилання висновку експерта №006-МОА/20 від 12.05.2021р. та повернення матеріалів справи №905/125/20.

Ухвалою суду від 25.05.2021р. поновлено провадження у справі №905/125/20; підготовче судове засідання призначено на 08.06.2021 року о 14:00 год.; замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України; залучено до участі у справі в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

07.06.2021р. до суду від позивача надійшов лист №90/2 від 04.06.2021р. на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2021р.

08.06.2021р. через підсистему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.06.2021р. до суду від відповідача надійшло клопотання №01/11-107/1 від 08.06.2021р. про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 08.06.2021р. відкладено підготовче засідання на 30.06.2021 року о 14:00 год.; викликано в судове засідання експерта Державного підприємства Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень Машиніченка Олександра Анатолійовича.

22.06.2021р. до суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення по справі.

29.06.2021р. на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання від 29.06.2021р. про відкладення підготовчого засідання.

23.07.2021р. до суду від Міністерства енергетики України надійшли пояснення №№26/17-17.2-11090 від 16.07.2021р.

27.07.2021р. до суду від відповідача надійшло клопотання №01/11-138/3 від 26.07.2021р. про призначення справи до колегіального розгляду та правова позиція щодо заявлених позовних вимог №01/11-138/2 від 26.07.2021р.

Ухвалою суду від 27.07.2021р. відкладено підготовче засідання на 16.08.2021 року о 12:00 год.

16.08.2021р. через підсистему Електронний суд від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

16.08.2021р. на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на правову позицію щодо заявлених позовних вимог від 13.08.2021р.

Ухвалою суду від 16.08.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання №01/11-138/3 від 26.07.2021р. Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, м.Покровськ, м.Родинське про призначення справи до колегіального розгляду; відкладено підготовче засідання на 07.09.2021 року о 12:00 год.

06.09.2021р. до суду надійшли письмові пояснення від 03.09.2021р. від відповідача.

Крім цього, 06.09.2021р. на електронну пошту суду від судового експерта О.А.Машиніченко Державного підприємства Інформаційні судові системи Центр судової експертизи та експертних досліджень надійшло клопотання від 06.09.2021р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та надання експерту завчасно приблизного переліку питань, які ставитимуться сторонами та судом.

У підготовче засідання 07.09.2021р. з`явився представник позивача, усно прокоментував письмові пояснення від 03.09.2021р., надані відповідачем. Також, у судовому засіданні судом досліджено оригінал довіреності на представника відповідача Пустовгар А.О. При цьому, останньою повідомлено суд про відсутність в неї відомостей щодо скасування даної довіреності ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська".

Згідно з ухвалою від 07.09.2021р. відкладено підготовче засідання на 22.09.2021 року о 14:30 год.; викликано в судове засідання генерального директора Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" Пидик Сергія Івановича; генеральному директору Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" Пидик Сергію Івановичу запропоновано надати в судове засідання для огляду оригінал наказу від 25.07.2021р., для долучення до матеріалів справи письмові пояснення по суті спору (щодо заявлених позовних вимог), а також щодо раніше викладених позицій відповідача у цій справі; Міністерству енергетики України, м.Київ запропоновано направити на адресу суду письмові пояснення щодо призначення генерального директора Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (з визначенням періодів перебування на посаді тієї чи іншої особи, починаючи з 01.01.2021р.); сторонам запропоновано направити на адресу суду та експертної установи перелік питань, які на думку останніх, мають бути з`ясовані судом за участю судового експерта Машиніченко О.А. щодо проведеного експертного дослідження.

Телефонограмою суду від 09.09.2021р. повідомлено судового експерта про призначення судового засідання за його участю в режимі відеоконференції.

20.09.2021р. до суду від відповідача надійшла правова позиція щодо заявлених позовних вимог №01/11-173 від 16.09.2021р. та позиція щодо повноважень представника відповідача Пустовгар А.О.

21.09.2021р. на електронну пошту суду від відповідача надійшов перелік питань до експерта щодо проведеної судової експертизи від 20.09.2021р.

22.09.2021р. на електронну пошту суду від представника відповідача Романенка О.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи від 22.09.2021р.

22.09.2021р. на електронну пошту суду від третьої особи 1 надійшли заперечення на письмові пояснення.

22.09.2021р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.09.2021р. відкладено підготовче засідання на 05.10.2021 року об 11:00 год.

27.09.2021р. до суду від Міністерства енергетики України надійшли заперечення на письмові пояснення.

01.10.2021р. на електрону пошту суду надійшов лист, в якому адвокат Романенко О.А. повідомив про припинення дії договору про надання правової допомоги, укладеного між ним та Державним підприємством Вугільна компанія Краснолиманська в особі директора Пидика С.В. за згодою сторін.

05.10.2021р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, клопотання в порядку ч.10 ст.80 Господарського процесуального кодексу України про приєднання доказів, клопотання в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України про витребування у відповідача інформації щодо посадових осіб, які були призначені на посаду генерального директора (в.о. генерального директора), тимчасово виконували обов`язки з керівництва Державним підприємством Вугільна компанія Краснолиманська в період з 01.09.2014р. по 31.12.2015р. з наданням відповідних копій наказів, або інших документів, які надавали такі повноваження.

05.10.2021р. до суду від відповідача надійшли пояснення №01/11-184 від 04.10.2021р. по кримінальним провадженням відносно посадових осіб Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська.

У підготовче засідання 05.10.2021р. з`явилися представники сторін, усно прокоментували подані документи.

Згідно з ухвалою суду від 05.10.2021р. відкладено підготовче засідання на 25.10.2021р. о 14.00 год.; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, м.Покровськ, м.Родинське про витребування доказів; зобов`язано відповідача протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду з відповідно оформленим супровідним листом надати до матеріалів справи інформацію щодо посадових осіб, які були призначені на посаду генерального директора (в.о. генерального директора), тимчасово виконували обов`язки по керівництву Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська в період з 01.09.2014р. по 31.12.2015р. з наданням відповідних копій наказів, або інших документів, які надавали такі повноваження, щодо осіб, які приймали участь у спільній нараді.

В судове засідання 25.10.2021р. з`явилися представники сторін, відповідачем надано пояснення щодо витребуваних судом документів, сторони проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечували.

Ухвалою суду від 25.10.2021р. закрите підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24.11.2021р. о 14.30 год.

В судове засідання 24.11.2021р. з`явилися представники сторін та третьої особи 1, надали вступне слово. Крім цього, відповідачем та третьої особою 1 зроблено заяви про застосування позовної давності.

В судовому засіданні 24.11.2021р. оголошено перерву до 15.12.2021р. о 10.00 год.

В засідання суду 15.12.2021р. з`явився представник позивача, виклав свою позицію щодо заяв відповідача та третьої особи 1 про застосування позовної давності, надав заключне слово, судом та позивачем досліджено наявні у справі докази.

Щодо заяв відповідача та третьої особи 1 про застосування позовної давності, судом прийнято останню до розгляду, оскільки згідно ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Правова позиція щодо позовних вимог третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерства енергетики України, м.Київ.

23.07.2021р. Міністерством енергетики України, м.Київ надано пояснення, за змістом яких згідно зі звітними формами щорічних звітів ДП «ВК «Краснолиманська» останнє здійснювало видобуток вугілля лише на власному гірничому відводі. Одночасно, як зазначено, Міністерство енергетики України не є стороною правовідносин, що існували між позивачем та відповідачем.

22.09.2021р. Міністерством енергетики України суду надані пояснення щодо змін керівного складу Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська.

24.11.2021р. Міністерством енергетики України зроблено заяву про застосування позовної давності.

5. Правова позиція щодо позовних вимог третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м.Київ

22.06.2021р. до суду надійшли письмові пояснення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м.Київ, згідно яких останнє не є учасником спірних правовідносин між сторонами, судове рішення не стосується прав або обов`язків останнього.

6. Встановлені судом обставини справи:

19.12.2003р. Товариству з обмеженою відповідальністю Краснолиманське (позивачу) Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл на користування надрами №3316 від 19 грудня 2003 року, зі змінами внесеними у відповідності до наказу Держгеокадастру України №174 від 28 квітня 2012 року та №440 від 30 серпня 2013 року, згідно якого визначено:

- вид користування надрами: видобування;

- мета користування надрами: продовження видобування кам`яного вугілля та супутних корисних копалин;

- назва родовища: технічні межі шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» на полі діючої шахти «Краснолиманська», пласти m42, Із, k5+ k5B;

- визначено географічні координати;

- місцезнаходження: Донецька область, Красноармійський район;

- площа: 19,09 кв.км.;

- вид корисної копалини: кам`яне вугілля; супутні германій, газ (метан) вугільних родовищ;

- загальний обсяг запасів на час надання дозволу: вугілля (тис.т): балансові кат.В+С1-43336 (В-29216, С1-14120); позабалансові кат.С1-811 (у тому числі за потужністю С1-262, за ГТУ- С1-549); у тому числі коксівне балансові кат.В+С1-33238; германій балансові кат.С2 -77,0; газ- С1-385 млн.куб.м., С2-53 млн.куб.м.;

- джерело фінансування робіт, які планує виконати надрокористувач: недержавні кошти;

- особливі умови: виконання рекомендацій ДКЗ України, протокол 04.04.2013р. №2883; виконання умов Мінприроди України, Держуправління охорони навколишнього природного середовища, Держгірпромнагляду, Мінпаливенерго, своєчасна і у повному обсязі сплата обов`язкових платежів до Державного бюджету, щорічна звітність перед Держгеонадрами України про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр, 6-гр тощо;

- строк дії дозволу 19 років, до 19.12.2032р.;

- угода про умови користування ділянкою надр: від 13.11.2013р. №3316.

24.12.2013р. Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки позивачеві видано Акт про надання гірничого відводу (внесено до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за №2724) з метою розробки родовища кам`яного вугілля в технічних межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» на полі діючої шахти «Краснолиманська», пласти m42, Із, k5+ k5B у Красноармійському районі Донецької області площею 2883,0 га до 19.12.2032р.

30.12.2003 між ТОВ Краснолиманське та ДП Вугільна компанія Краснолиманська укладено договір №569/12 про надання послуг виробничого характеру, відповідно до умов п.1.1 якого відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги, необхідні для здійснення останнім усіх процесів виробництва, починаючи від виконання операцій технологічного комплексу поверхні, до розкриття і підготовки запасів вугілля, їх видобування в межах її гірничого відводу, збагачення і охорони праці, правил техніки безпеки, правил технічної експлуатації, промсанітарії та екології, виконання складських операції, надання послуг соціального характеру.

Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 договору позивач прийняв на себе зобов`язання організовувати роботи у відповідності з розробленими і погодженими сторонами графіками, по виконанню інтенсивного розкриття, підготовки та відпрацюванню запасів в межах власного гірничого відводу.

В свою чергу, відповідач на підставі п.п.2.3.1, 2.3.3 п.2.3 договору зобов`язувався надавати послуги необхідні для здійснення усіх процесів виробництва, зокрема, розкриття та підготування запасів вугілля та їх видобування в межах гірничого відводу, збагачення та реалізації, а також виконувати спільно встановлені сторонами плани і графіки ведення робіт з підготовки і відпрацюванню запасів.

Відповідно до п.п.2.1.5 п.2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 27.06.2013р. №8 до договору №569/12 від 30.12.2003р., сторонами визначено обов`язок відповідача щодо складання та надання позивачу відповідних актів виконаних робіт, та обов`язок позивача щодо погодження та підписання наданих актів виконаних робіт, а саме: Підписувати акт наданих послуг, який свідчить про обсяги та вартість виконаних стороною №2 (відповідач) робіт. Зазначений акт готується стороною №2 і передається на підпис стороні №1 (позивач) в 2-х місячний термін з періоду виконання послуг. Сторона №1 зобов`язується протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту його підписати і повернути стороні №2. У разі наявності у сторони №1 достатніх підстав для відмови підписати акт виконаних робіт вона в цей же термін повертає стороні №2 неоформлений акт з додатком письмових заперечень по суті акту.

Згідно п.3.1 договору продукція позивача видається на поверхню відповідачем. Порядок обліку видобутку, видачі його на поверхню узгоджуються додатковим договором (п.3.2 договору).

Вартість наданих послуг відповідно до п.4.1 договору, в редакції додаткової угоди №7 до договору №569/12 від 30.12.2003р. визначається на підставі актів виконаних робіт, наданих відповідачем позивачу відповідно до фактично виконаних обсягів і на підставі висновку про прийнятність і правильності застосування Методики визначення фактичних загальношахтних витрат по ДП ВК Краснолиманська, що підлягають відшкодуванню ТОВ Краснолиманське згідно договору №569/12 від 30.12.03р., затвердженого Інститутом економіки промисловості НАН України 17.01.2006р. з уточненнями, що до загальношахтних витрат включаються всі витрати по електроенергії, за винятком ЦЗФ Краснолиманська і об`єктів соціальної сфери, які не перебувають на території проммайданчика, і загальношахтні витрати будуть розподілятися пропорційно видобутку рядового вугілля, відповідно до певної формули. Для обліку фактичних простоїв ТОВ Краснолиманське, щомісяця до 30 числа поточного місяця, позивач надає заявку на надання послуг виробничого характеру відповідачу, згідно планових обсягів на наступний місяць з видобутку і проведення гірничих виробок. ДП ВК Краснолиманська за розрахунковий місяць надає позивачу до оплати акт виконаних послуг на підставі акту фактичного виконання заявлених послуг, затвердженого представниками позивача.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що сторони здійснюють розрахунки між собою грошовими коштами, згідно наданих за актами виконаних робіт рахунків, за фактично надані послуги, у відповідності з договором не пізніше 20 днів після приймання робіт.

Строк дії договору визначено п.п.5.1, 5.2 договору з моменту підписання та на весь строк дії ліцензії на використання надр ТОВ Краснолиманське - до 01.01.2014р. Даний договір може бути продовжено сторонами за взаємною згодою на визначений або невизначений строк.

Строк дії договору неодноразово продовжувався, так додатковою угодою № 11 від 20.06.2014 до договору №569/12 від 30.12.2003р., визначено, що строк дії договору з моменту його підписання до 19.12.2032 року.

Відповідно до п.9.1 договору при виникненні форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за даним договором, строк договору продовжується на період таких обставин тільки в тому разі, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання цього договору.

За інформацією Служби безпеки України (лист №33/2117 від 13.06.2014р.) 07 квітня 2014р. прийнято рішення про проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях. При цьому, в ході проведення АТО уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення заручників, блокування і пошкодження об`єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними угрупованнями та окремими фізичними особами, створили загрозу життю і здоров`ю людей, збереженню їх майна, обмежили свободу пересування територією зазначених областей.

Указом Президента України від №405/2014 14.04.2014р., у зв`язку з проведенням антитерористичної операції (АТО) на сході України, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Як зазначає позивач, 05.09.2014р. територію ДП ВК Краснолиманська та всі виробничі і побутові будівлі, що знаходилися в оренді у ТОВ Краснолиманське, було захоплено невідомими озброєними людьми, що призвело до: відсторонення органів управляння підприємства від контролю за виробничими процесами та управляння трудовим колективом; відсутності у уповноважених органів управління фізичної можливості перебувати на території підприємства та керувати фінансово-господарською діяльністю товариства; позбавлення органів управління підприємства можливості забезпечувати видобування, облік та реалізацію готової вугільної продукції; знищення виробничо-технологічної, геологічної документації, документації з надракористування, фінансово-бухгалтерської документацій підприємства тощо.

Наказом від 10.09.2014р. №1861 Про встановлення простою виробничих дільниць підприємства у зв`язку з безпідставним припиненням ДП ВК «Краснолиманська» надання послуг виробничого характеру у відповідності до умов договору №569/12 від 30.12.2003р. з 05.09 та орієнтовно до 30.09.2014р. визначено періодом простою виробничих одиниць підприємства з видобутку вугілля №1, №8, №10 та підготовчих робіт №1, №2 з причин, не пов`язаних з виною працівників.

Листом від 27.11.2014р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням щодо позбавлення його можливості здійснювати господарську діяльність у зв`язку з протиправним озброєним захопленням особами території ДП ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське», які розташовані за однією адресою та встановлення сторонніми особами незаконного контролю над вугільною компанією та її виробничим комплексом. Як зазначив позивач у листі, про дані обставини ним направлено заяви про злочини та відповідне повідомлення до правоохоронних органів та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Таким чином, позивач повідомив відповідача про вимушене тимчасове припинення виробничої діяльності та запропоновував додатково здійснювати двосторонній обмін інформацією щодо усунення зазначених обставин непереборної сили та можливості відновлення виробничої діяльності.

Сертифікатом №1718 від 20.11.2014р. Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили (форс-мажору) в силу приписів розділу 9 договору №569/12 від 30.12.2003; початок дії обставин форс-мажору 05.09.2014р.

Як зазначає ТОВ Краснолиманське у позові, у червні 2015р. йому стало відомо про призначення Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на посаду тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП ВК Краснолиманське Кисельова К.В. (наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №79- к/к від 04.06.2015р.), що, на думку позивача, свідчило про відновлення контролю над державним підприємством.

08.06.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому проінформував керівництво підприємства про намір відновити виробничу діяльність з видобутку кам`яного вугілля в межах свого гірничого відводу та відновлення виконання умов господарських договорів, в тому числі раніше укладених з ДП ВК Краснолиманська, для чого просив забезпечити директору та працівникам товариства безпечний прохід на територію підприємства.

Як вказує позивач, лист було залишено без відповіді, доступ працівникам товариства на територію підприємства відновлено не було.

23.12.2015р. ТОВ Краснолиманське направило відповідачеві лист з вимогою про забезпечення дотримання законних інтересів та відновлення порушених господарських прав ТОВ Краснолиманське та наполягало на: створенні робочої групи із залученням представників товариства для спільного обстеження та огляду майна і гірничих виробок товариства; проведенні спільно з представниками відповідача інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів товариства; спільно розробити план заходів по відновленню виробничої діяльності товариства з одночасним відновленням надання відповідачем послуг виробничого характеру за договором від 30.12.2003р. №569/12.

29.03.2016р. Головним управлінням держпраці у Донецькій області складено акт перевірки суб`єкта господарювання №06.4-08 за результатами перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини в частині дотримання вимог гірничого законодавства ДП ВК Краснолиманська, за місцем розташування гірничого відводу ТОВ Краснолиманське з метою визначення обсягу гірничої маси (із зазначенням конкретної частки вугілля в цій масі), що була фактично видобута держпідприємством у періоду часу з 05.09.2014р. до дати перевірки в межах шахтного поля ТОВ Краснолиманське.

Під час перевірки вивчено маркшейдерську, геологічну та іншу документацію ДП ВК «Краснолиманська» та ТОВ Краснолиманське, на підставі якої з вересня 2014 по березень 2016 року вівся маркшейдерський облік видобутку вугілля на вищезазначених підприємствах. Перевіркою встановлено, що у зазначений період маркшейдерські виміри у шахті та розрахунки обсягів виконаних робіт та видобутку вугілля в межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ Краснолиманське, здійснювався відповідними службами ДП ВК Краснолиманська. Згідно вказаного акту встановлено обсяг видобутку за період з 01.09.2014р. по 01.03.2016р. в межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ «Краснолиманське» рядового вугілля 2213372 тон, по чистим вугільним пачкам 1506541 тн. Під час перевірки виявлено те, що починаючи з вересня 2014 року по 28 березня 2016 року ДП ВК Краснолиманська несанкціоновано веде гірничі роботи по пластам l3, м42 та к5 за межами ділянки надр, яка надана у користування ДП ВК Краснолиманська, згідно спеціального дозволу на користування надрами №4403 від 28.09.2007р., в межах ділянки надр яка надана у користування ТОВ Краснолиманське згідно спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р., що є грубим порушення вимог ст.ст.19, 24 Гірничого Закону України.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачу було запропоновано зупинити роботи по пластам l3, м42 в межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ Краснолиманське спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003.

23.10.2017р. листом позивач звернувся до відповідача в особі виконуючого обов`язки генерального директора Райчева О.Г. з вимогами про: забезпечення працівникам ТОВ Краснолиманське доступу до їх робочих місць в офісних та виробничих приміщеннях за місцезнаходженням товариства на території ДП ВК Краснолиманська; вжиття заходів щодо повернення у володіння ТОВ Краснолиманське належного йому майна, яке наразі знаходиться на території ДП ВК Краснолиманська, в тому числі у гірничих виробках; припинення діяльності в межах гірничого відводу, визначеного спеціальним дозволом на користування надрами №3316 від 19.12.2003р.

На це звернення ТОВ Краснолиманське отримало лист відповідача з пропозицією щодо створення спеціальної комісії.

01.11.2017р. за результатами роботи спеціальної комісії, була проведена спільна нарада представників ДП ВК Краснолиманська та ТОВ Краснолиманське за підсумками якої прийнято протокольне рішення та вирішено наступне:

1. Внаслідок протиправних дій, з 01.10.2014р. без будь-яких правових підстав у примусовому порядку було припинено функціонування ТОВ Краснолиманське, яке має зареєстроване місцезнаходження за адресою: 85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, ДП ВК Краснолиманська. Зазначені протиправні дії були кваліфіковані органами прокуратури за ч.3 ст.289, ст.356, ч.5 ст.191, ст.341, ч.3 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.147, ч.1 ст.172, ч.5 ст.186, ч.3 ст.209, ч.2 ст.240, ч.1 ст.263, ч.2 ст.357, ч.ч.3, 4 ст.358 Кримінального Кодексу України та наразі розслідуються в межах кримінального провадження №12014050000000546, матеріали виділеного кримінального провадження №42016050000000202 - передано до суду. При цьому з 01.10.2014р. і дотепер ТОВ Краснолиманське позбавлено доступу до документів, офісної техніки, обладнання, а також запасів вугілля, що знаходяться в гірничих виробках в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське.

2. З жовтня 2014р. силами ДП ВК Краснолиманська без достатніх правових підстав велись гірничі роботи з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ Краснолиманське згідно спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003р. та Акту про надання гірничого відводу №2724 від 24.12.2013р. З дати проведення цієї наради ДП ВККраснолиманська припиняє будь-які роботи у межах ділянки надр, яка надана у користування ТОВ Краснолиманське.

3. З жовтня 2014 року у господарській діяльності ДП ВК Краснолиманська без достатніх правових підстав використовувалося обладнання, яке належить ТОВ Краснолиманське. З дати проведення цієї наради ДП ВК Краснолиманська припиняє будь-яке використання обладнання, яке належить ТОВ Краснолиманське.

4. З дати проведення цієї наради всі підрозділи ДП ВК Краснолиманська забезпечують працівникам ТОВ Краснолиманське безперешкодний доступ до їх робочих місць в офісних та виробничих приміщеннях на території ДП ВК Краснолиманська, а також до запасів вугілля, що знаходяться в гірничих виробках в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське.

Крім того, за результатами спільного огляду гірничих виробок в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське встановлено що 01.10.2014р. по 01.11.2017р. відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське за періодами: з 01.10.2014 по 31.12.2014 130 тис.тон, за 2015 1228 тис.тон, за 2016 1139 тис.тон, з початку 2017 до 01.10.2017 447 тон., разом: 2944 тис.тон.

Наказом від 01.11.2017р. №1 Про часткове поновлення господарської діяльності підприємства з 01.11.2017р. частково поновлена господарську діяльність ТОВ «Краснолиманське», утворено робочі комісії з відновлення первинної виробничої і бухгалтерської документації та проведення інвентаризації основних засобів, оборотних і необоротних активів, малоцінного майна та встановлення фактичної лінії виїмкових та підготовчих забоїв у межах гірничого відводу товариства.

Згідно протоколу технічної наради від 09.01.2018р. по розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу ТОВ Краснолиманске в період 2014-2017 роки (узгоджено директором ТОВ «Краснолиманське» та затверджено в.о. генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська») встановлено, що зменшення балансових запасів вугілля за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р., відбулось в результаті ведення ДП ВК Краснолиманська гірничих робіт з видобування вугілля и проведенню гірничих виробок в межах гірничого відводу, наданого в користування ТОВ Краснолиманське згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами №3316 від 19.12.2003р.

Згідно сертифікату Донецької Торгово-промислової палати №8206 від 13.08.2018р., закінчено форс-мажорні обставини ТОВ Краснолиманське за договором №569/12 від 30.12.2003р. з 31.10.2017р.

Таким чином, як вказує позивач, в процесі спільного огляду гірничих виробок в технічних межах шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на полі діючої шахти Краснолиманська, пласти m24, l3, k5 + k5в, встановлено факт несанкціонованого добування вугілля Державним підприємством Вугільна компанія Краснолиманська, а саме: що в період з 01.10.2014р. по 01.11.2017р. відбувалось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське загалом у розмірі 2944000 т вугілля.

Враховуючи вищевикладені обставини, 01.06.2018р. ТОВ Краснолиманське з посиланням на норми ст.ст.2, 3, 24, 38, 50 Гірничого Закону України, ст.ст.19, 24, 25, 56, 67 Кодексу України про надра, ст.22 Цивільного кодексу України, ст.225 Господарського кодексу України звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просило стягнути збитки від самовільного користування відповідачем надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 року та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за №2724 у розмірі 14106790,56 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2019р. у справі №905/1025/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська задоволено: стягнуто з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське 14106790,56 грн. збитків заподіяних, шляхом несанкціонованого видобутку вугілля в період з 01.11.2014р. по 07.11.2014р., 211601,86 грн. судового збору та 50021,40 грн. витрат на оплату експертизи.

Рішення суду у справі №905/1025/18 у встановленому законом порядку не оскаржувалось та згідно ст.241 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.

З посиланням на зазначені вище обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача збитків від самовільного користування відповідачем надрами, які були надані в користування позивачу на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3316 від 19.12.2003 року та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24 грудня 2013 року за №2724, в період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р. у розмірі 1106974635,00 грн.(з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог).

7. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем або установлені вимоги здійснення господарської діяльності, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як встановлено, виходячи зі змісту позовних вимог, підставою для нарахування збитків позивачем зазначено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору №569/12 від 30.12.2003р., а також Гірничого закону України в частині вимог про заборону самовільного використання надр.

Так, правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства врегульовані, зокрема, Гірничим законом України (в редакції, яка діяла у спірний період).

Суб`єктами гірничих відносин згідно із ст.5 Закону є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.

Відповідно до ст.19 Закону гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми) (ст.24 Гірничого закону).

Відповідно до ст.ст.13, 14 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Надра надаються у користування для, зокрема, видобування корисних копалин.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді (ст.15).

Згідно із ст.16 спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Одночасно, гірничим відводом згідно із ст.17 Кодексу є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ст.19).

Відповідно до ст.24 Кодексу користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. Одночасно, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою.

Таким чином, враховуючи отримання ТОВ «Краснолиманське» спеціального дозвілу на користування надрами №3316 від 19 грудня 2003 року та Акту про надання гірничого відводу від 24.12.2013р., за висновками суду, саме позивачеві належить, зокрема, право видобутку та розпорядження корисними копалинами кам`яним вугілля, в технічних межах шахтного поля ТОВ «Краснолиманське» на полі діючої шахти «Краснолиманська», пласти m42, Із, k5+ k5B площею 19,09 кв.км. в Красноармійському районі Донецької області.

Проте, як вказує позивач у позові та поясненнях до нього, проти чого відповідач заперечень не надав, всупереч викладених вимог Гірничого закону України, Кодексу України про надра, укладеного між сторонами договору. 05.09.2014р. територію ДП ВК Краснолиманська та всі виробничі і побутові будівлі, що знаходилися в оренді у ТОВ Краснолиманське, захоплено невідомими озброєними людьми.

При цьому, починаючи з жовтня 2014р. саме ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» здійснювався видобуток вугілля з пластів m42, Із, k5+ k5B, наданих позивачеві.

В підтвердження вказаного позивачем до справи додано: лист відповідача від 24.10.2017р. №01/11-190/31, протокол спільної наради представників сторін від 01.11.2017р., протокол технічної наради від 09.01.2018р. з розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу позивача в період 2014-2017р.р., затверджений т.в.о. генерального директора ДП «ВН «Краснолиманська», акт перевірки суб`єкта господарювання від 29.03.2016р. №06.4-08, складений Головним управлінням держпраці у Донецькій області, копії залізничних накладних.

Відповідно до ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними згідно із ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК).

Виходячи зі змісту викладених позивачем пояснень, які відповідачем не заперечуються, у вересні 2014р. дійсно відбулося озброєне захоплення невідомими особами території ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське», які розташовані за однією адресою та встановлення сторонніми особами незаконного контролю над вугільною компанією та її виробничим комплексом.

При цьому, згідно наявних у справі доказів факт видобутку ДП «ВК «Краснолиманська» вугілля впродовж жовтня 2014р.-31.12.2015р. на пластах ТОВ «Краснолиманське» підтверджується:

- протоколом спільної наради від 01.11.2017р.

- протоколом технічної наради від 09.01.2018р.

- актом від 29.03.2016р. №06.4-08.

Так, обставини, засвідчені протоколами з боку відповідача не заперечуються та не спростовані.

Одночасно, згідно п.п.1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Державна служба України з питань праці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Проаналізувавши викладене можна дійти висновку, що управління Держпраці у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який наділений функціями державного нагляду та контролю у сфері державного нагляду з питань праці, є самостійною юридичною особою з визначеними повноваженнями, зокрема, правом звернення до суду з вимогою про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктом господарювання.

Тобто, управлінням Держпраці у Донецькій області як суб`єктом владних повноважень в межах проведеної перевірки виявлено, як зазначено ним в акті перевірки, порушення законодавства про охорону праці та встановлено певні обставини.

Крім цього, відповідні обставини встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2019р. у справі №905/1025/18, які згідно п.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційну силу.

При цьому, відповідачем факт ведення діяльності з видобутку вугілля не заперечується, а й навпаки, підтверджується.

Таким чином, за висновками суду, є доведеною обставина щодо порушення відповідачем наявного права позивача згідно спеціального дозволу та гірничого відводу на видобуток вугілля.

Відповідно до ст.67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Виходячи зі змісту позовної заяви та заяв про збільшення, зменшення позову у даному випадку своїми збитками позивач вважає упущену вигоду (неотриманий прибуток в сумі 1106974635,00 грн.

Так, як зазначає позивач, внаслідок ведення відповідачем незаконного видобутку, відбулось зменшення балансових запасів вугілля в межах гірничого відводу ТОВ Краснолиманське за періодами: з 01.10.2014 по 31.12.2014 130 тис.тон, за 2015 1228 тис.тон, за 2016 1139 тис.тон, з початку 2017 до 01.10.2017 447 тон., разом: 2944 тис.тон.

Розмір упущеної вигоди позивачем розраховано з урахуванням висновків судової експертизи, яка була призначена судом у справі №905/1025/18.

Зокрема, за результатами проведення комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи було зроблено висновок експертів №4459-4462 від 23.04.2019р., про наступне:

1. В межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на полі діючої шахти Краснолиманська, пласти l2, м42 та к5+ к5в, загальна кількість: видобутого вугілля складає 2820 тис.тн, згідно Журналів визначення видобутку вугілля згідно маркшейдерським замірам в технічних межах ТОВ Краснолиманьске; зменшення запасів складає 2944 тис.тн, згідно Протоколу технічної наради по розгляду руху балансових запасів вугілля на площі гірничого відводу ТОВ Краснолиманська у період з 2014-2017 від 09.01.2017р.;

2. Вартість видобутого вугілля у період з жовтня 2014 по 1 листопада 2017 в межах ділянки шахтного поля Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на полі діючої шахти Краснолиманська, l2, м24 та к5+ к5в з урахуванням ціни на вугільну продукцію в динаміці формування вартості вугільної продукції виходячи з економічних показників та граничної ціни на вугільну продукцію у період з жовтня 2014 року по 1 листопада 2017 року:

- у першому варіанті, виходячи з кількості 2820 тис.тн, вартість становитиме 7148700000,00 гри. без ПДВ та витрат на транспортування (сім мільярдів сто сорок вісім мільйонів сімсот тисяч грн. 00 коп.);

- у другому варіанті, виходячи з кількості 2944 тис.тн, вартість становитиме 7463040000,00 грн. без ПДВ та витрат на транспортування (сім мільярдів чотириста шістдесят три мільйони сорок тисяч грн. 00 коп.);

3. Виходячи з наданих документів, в межах компетенції експерта економіста встановлено, що розмір:

- витрат на видобуток вугілля відповідачем за період з жовтня 2014 року по листопад 2017 року, в тому числі, виходячи з обсягу нарахування по заробітній платі, споживання електричної енергії, водопостачання та теплопостачання, водовідведення визначити не надалось за можливе;

- середньомісячних витрат за період з 01.08.2014р. по 31.08.2014р., які мало відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське на користь Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманське за надані послуги за договором №569/12 від 30.12.2003р. визначити не надалось за можливе;

- середньомісячних витрат за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. які мало відшкодувати ТОВ Краснолиманське на користь ДП Вугільна компанія з видобутку вугілля складає 48762,92 грн.

4. З урахуванням результатів дослідження по питанням, зазначені: п.п.2.2, 2.3 резолютивної частини ухвали, у разі надання судом правової оцінки та кваліфікації розрахованої експертом суми недотриманого прибутку - збитками від самовільного користування відповідачем надрами, які надані позивачеві в користування на підставі спеціального дозволу № 3316 від 19.13.2003 та акту про надання гірничого відводу, внесеного до реєстру Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки 24.12.2013 за № 2724 становитимуть:

- у першому варіанті, виходячи з кількості видобутого вугілля 2820 тис.тн 5344472 тис.грн.;

- у другому варіанті, виходячи з кількості видобутого вугілля 2944 тис.тн 5658812 тис.грн.

Таким чином, позивачем розраховано упущену вигоду в період з 08.11.2014р. по 31.12.2015р. на суму 1106974635,00 грн.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду у справі №905/1025/18 було встановлено певні обставини, які мають значення для озгляду цієї справи, зокрема:

-наявність укладеного договору між сторонами договору №569/12 від 30.12.2003р.

-факт захоплення підприємства невідомими особами;

-вчинення дій з видобутку вугілля з боку відповідача;

-відновлення діяльності підприємства позивача тощо.

Одночасно, висновки суду щодо наслідків, до яких призвела наявна сукупність обставин не є преюдицією, а оцінка цих обставин має здійснюватися судом на підставі наявних доказів у даній справі.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов`язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов`язку, порушення цивільних прав.

За змістом ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Тобто, прибуток визначається шляхом зменшення суми доходу на суму витрат.

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Отже, покладення на особу обов`язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди. У такому разі пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Суд звертає увагу, що вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обґрунтування. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічний висновок сформовано у постанові Верховним Судом України від 18.05.2016 у справі N6-237цс16 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі N750/8676/15-ц (провадження N14-79цс18)).

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі N127/16524/16-ц (провадження N61-22106св18)).

За висновками суду, у даному випадку не є доведеним з боку позивача факт порушення відповідачем саме умов договору №569/12 від 30.12.2003р. Зокрема, за наданими до справи доказами наявне порушення з боку відповідача вимог Гірничого закону України та Кодексу України про надра в частині заборони користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до ст.49 Гірничого закону України особи, винні в порушенні гірничого законодавства, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності відповідно до законів України. Шкода, завдана внаслідок порушення гірничого законодавства, згідно ст.50 Гірничого закону України відшкодовується в порядку та розмірах, визначених законами України.

Згідно із ст.25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Як вказує позивач у позові та поясненнях по суті спору, фактично спір у справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача, що призвело до зменшення балансових запасів вугілля, на видобуток якого мав право позивач.

Відносини з набуття майна, збереження його без достатньої правової підстави врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, суд зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, тому підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування збитків власнику майна відсутні.

Як наслідок, оскільки, матеріально-правові підстави позову не засновані на положеннях указаної глави, змінювати які не відноситься до компетенції суду, враховуючи відсутність вимог про повернення майна або стягнення його вартості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1106974635,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Відповідачем в заяві, що надійшла до суду 24.11.2021р., заявлено про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення основного боргу.

Враховуючи висновки суду щодо безпідставності позовних вимог, заява відповідача про застосування позовної давності підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, м.Покровськ, м.Родинське до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, м.Родинське за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства енергетики України, м.Київ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м.Київ, про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 1106974635,00 грн.

В судовому засіданні 15.12.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 24.12.2021р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина