open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 916/3319/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2021 (суддя Погребна К. Ф.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (Аленін О. Ю. - головуючий, судді Лавриненко Л. В., Мишкіна М. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про визнання дій незаконними,

(У судове засідання з`явилася представниця позивача - Фатєєва І. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. В листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ" (далі - ТОВ "ЗАВХОЗ") звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"(далі - ТОВ "Інфокс") в якому просило:

- визнати незаконними дії щодо нарахування відповідачем 26 746,38 грн плати за скид понаднормативних стічних вод по вул. Велика Арнаутська, 2-А, м. Одеса, відповідно до Розрахунку понаднормативного скиду від 19.07.2019 № 73577 на підставі відбору проб згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 19.07.2019;

- визнати незаконними дії щодо нарахування відповідачем 63 486,22 грн плати за скид понаднормативних стічних вод по вул. Велика Арнаутська ,2-А, м. Одеса, відповідно до Розрахунку понаднормативного скиду від 14.10.2019 № 75567 на підставі відбору проб згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 15.10.2019;

- визнати незаконними дії щодо нарахування відповідачем 55 135,53 грн плати за скид понаднормативних стічних вод по вул. Велика Арнаутська, 2-А, м. Одеса, відповідно до Розрахунку понаднормативного скиду від 16.12.2019 № 77139 на підставі відбору проб згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 16.12.2019;

- визнати незаконними дії щодо нарахування відповідачем 61 854,35 грн плати за скид понаднормативних стічних вод по вул. Велика Арнаутська, 2-А, м. Одеса, відповідно до Розрахунку понаднормативного скиду від 20.02.2020 № 78214 на підставі відбору проб згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод від 20.02.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що коефіцієнти, які були застосовані відповідачем під час здійснення нарахувань та складення Розрахунків не погоджені з позивачем. З огляду на що, при здійсненні розрахунку плат за понаднормативний скид стічних вод та складенні відповідних Розрахунків відповідач повинен був керуватися виключно положеннями укладеного договору, та даними, що погоджені у додатку № 4 до договору. За твердженням позивача, порушення з боку відповідача договірних домовленостей, а саме застосування непогоджених у договорі коефіцієнтів забруднюючих речовин, а також реальна загроза припинення послуг водовідведення за несплату нарахувань, стали підставами для звернення до суду з вимогами про визнання незаконними дій щодо нарахувань відповідачем за результатами відбору проб на контрольний аналіз стічних вод.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 28.08.2017 між ТОВ "Інфокс" (Водоканал) та ТОВ "ЗАВХОЗ" (Споживач) укладено договір № 1784/5 про надання централізованого водопостачання та водовідведення, з умов п.п. 1.1 якого вбачається, що Водоканал зобов`язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Відповідно до п. 1.4 договору послуги надаються водоканалом споживачеві в таких обсягах і межах:

1. за кодом 36.00 (оброблення та розподілення води трубопроводами ДК 016-2010):

в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 398,5 м3/місяць або у розмірах, зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах Споживача;

в межах нормативів якості за ДСанПіН 2.2.4.-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною".

2. за кодом 37.00 (послуги каналізації ДК 016-2010):

в обсягах, згідно з розрахованими водогосподарськими балансами 398,5 м3/місяць або у розмірах, зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах Споживача;

у межах розрахункових додаткових об`ємів дощових і талих стічних вод, визначених в п.4.10, 4.11, 4.12 Правил № 190 по ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведення м дощових і снігових стічних вод з території міст промислових підприємств", ДБН В.2.5.-75:2013 "каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", а також в залежності від кількості опадів по даним Гідрометцентру;

у межах показників ГДК (гранично-допустимої концентрації), встановлених Додатком № 4 та Правилами № 632.

Пунктом 2.1 водоканал взяв на себе зобов`язання, зокрема: забезпечувати надання послуг споживачеві, відповідно до умов цього договору цілодобово або за графіком, затвердженим органами місцевого самоврядування, у разі його наявності (п.п. 2.1.1); попереджати споживача про припинення подачі води не менш ніж за 3 доби до дня припинення водопостачання, шляхом розміщення публічного повідомлення у мережі Інтернет на сайті www.infoxvod.com.ua та/або у інших засобах масової інформації (за винятком випадків аварійного припинення водопостачання або припинення водопостачання, що пов`язане з дією обставин непереборної сили) (п.п. 2.1.3); здійснювати технічний контроль і нагляд за раціональним використанням питної води споживачем, ведення споживачем обліку наданих послуг (п.п. 2.1.4), тощо.

Згідно з п. 2.2 договору водоканал має право, зокрема: проводити технічний огляд засобів обліку спожитої води та засобів обліку стічних вод, здійснювати перевірку показань облікових засобів (п.п. 2.2.3); вимагати від споживача своєчасного та повного розрахунку за надані послуги, згідно встановлених та затверджених за цим договором тарифів (п.п. 2.2.5); контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод споживача (п. 2.2.9); здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений із споживачем заздалегідь, відбір проб січних вод для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих правилах приймання (п.п. 2.2.10); складати акти з приписом щодо усунення порушень споживачем вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов Договору при їх виявлені з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису Водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг - є підставою для розрахунку витрат відповідно до п. 3.3 Правил № 190. Акт складається представником Водоканалу і підписується його представником та представником Споживача. Якщо споживач (його представник) відмовляється підписати такий акт, то в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника споживача, який відмовився від підпису та зазначений акт підписується представником водоканалу одноособово. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об`ємів спожитих послуг (п.п. 2.2.11);

За умовами п. 2.3. договору споживач зобов`язався, зокрема: здійснювати оплату наданих Водоканалом послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору (п.п. 2.3.2); здійснювати очищення стічних вод на власних локальних очисних спорудах до рівня, при якому дозволяється скидати в каналізацію водоканалу. Здійснювати скид стоків, якість яких перебуває виключно в межах гранично допустимої концентрації, згідно з Правилами приймання стічних вод (п.п. 2.3.5) тощо.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що споживач має право, зокрема: отримувати послуги від водоканалу у необхідних обсягах та відповідної якості, на умовах, передбачених цим договором (п.п. 2.4.1); встановлювати контрольні засоби обліку, а також проводити експертизу їх технічного стану та метрологічну повірку за власні кошти, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності показання приладів обліку (п.п. 2.4.3) тощо.

Відповідно до п. 3.1.5 договору сторони погодили, що у разі незгоди споживача щодо кількості або вартості отриманих послуг, споживач зобов`язаний у 5-ти денний строк з дня отримання рахунку, направити до водоканалу свого уповноваженого представника, з відповідними обґрунтованими документами для урегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, розрахунки Виробника вважаються прийнятими до сплати.

Пункт 3.18 договору встановлює, що скид стічних вод у каналізаційні мережі здійснюється відповідно до встановлених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які визначені відповідно до Правил приймання стічних вод.

За умовами п. 3.19 договору споживач зобов`язаний подавати водоканалу звіт про якісний склад стічних вод, що він скидає до каналізації, не пізніше одного місяця після закінчення кварталу, року в якому надавалися послуги по договору.

У пункті 3.20 договору сторони погодили, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як данні лабораторії водоканалу так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями даній галузі.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення, відповідно до наданого Водоканалом розрахунку.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що він набирає чинності з дати прийняття в експлуатацію засобу обліку води та підписання обома сторонами відповідного акта технічного обстеження водомірного вузлу та діє з 10.02.2017 до 30.11.2017, але у будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

Додатком № 4 до договору сторони погодили режим скидання стічних вод та визначили його з 12 год 00 хв до 15год 00 хв та з 00 год 00 хв до 03 год 00 хв, крім того даним додатком були погоджені нормативи якості стічних вод, що скидаються в систему міської каналізації які не повинні перевищувати вказаних концентрацій (мг/л) за наступними показниками: 1) активна реакція pH 6,5-9,0; 2) азот амонійний 18; 3) залізо загальне 0,5; 4) жири 30; 5) мідь 0,06; 6) нітрати 10,2; 7) нітрити 1; 8) СПАР 5; 9) сульфати 300; 10) хлориди -350; 11) цинк 0,2; 12) БСК5 100; 13) завислі речовини 120; 14) нафтопродукти 0,7.

19.07.2019 уповноваженим представником ТОВ "Інфокс" у присутності представника ТОВ "Завхоз" інженера Булиги Д. І. здійснено відбір стічних вод з контрольного колодязю перед скидом до міської каналізації на об`єкті споживача за адресою: вул. В. Арнаутська, 2-А, про що складено акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод, підписаний представниками обох сторін. Згідно із зазначеним актом здійснено відбір проби обсягом 3 л, шифр проби 2713 та 2714; номер пломби, якою була запломбована ємність -18881802 та 18881814. Із змісту зазначеного акта вбачається, що представник ТОВ "Завхоз" під підпис був повідомлений про його право відібрати арбітражну пробу з оформленням відповідних документів та про те, що він має право ознайомитися з результатами хімічного аналізу контрольної проби. Відомості щодо виду посуду та здійснення фіксації відбору проби відсутні.

За результатами лабораторних аналізів стічної води за пробами, відібраними 19.07.2019 на об`єкті ТОВ "Завхоз", незалежною випробувальною лабораторією Товариства з додатковою відповідальністю "Інтерхім" (далі - ТДВ "Інтерхім") встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах.

Листом від 14.08.2019 № 7128 ВК-10 ТОВ "Інфокс" довело до відома споживача про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, відбір проб від 19.07.2019, за даними результатів аналізів від незалежної лабораторії.

21.08.2019 ТОВ "Інфокс" було вручено позивачу лист від 14.08.2019 № 7128 ВК-10 разом з рахунком від 13.08.2019 № 505101/67257 на суму 26 746,38 грн, розрахунком суми платежів за скид стічних вод в систему горканалізації та копією акта про відбір проб. У зазначеному листі відповідачем було викладено вимогу про необхідність здійснення плати за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізаційну мережу у розмірі 26 746,38 грн. до 30.08.2019 та попереджено, що у випадку несплати зазначеної суми ТОВ "Інфокс" буде вимушено припинити надання послуг водовідведення без додаткового попередження з 31.08.2019.

У подальшому, 15.10.2019 уповноваженим представником ТОВ "Інфокс" у присутності представника ТОВ "Завхоз" Валевич В. М. здійснено відбір стічних вод з контрольного колодязю перед скидом до міської каналізації на об`єкті споживача за адресою: вул. В. Арнаутська, 2-А, про що складено акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод, підписаний представниками обох сторін. Згідно із зазначеним актом здійснено відбір проби обсягом по 3 л у дві ємкості, шифр проби 3522; номер пломби, якою була запломбована ємність -20248819 та 20248826. Із змісту зазначеного акта вбачається, що представник ТОВ "Завхоз" під підпис повідомлений про його право відібрати арбітражну пробу з оформленням відповідних документів та про те, що він має право ознайомитися з результатами хімічного аналізу контрольної проби. При цьому, відомості щодо виду посуду в який здійснювався відбір проби не зазначено, однак міститься запис про проведення фотофіксації відбору.

За результатами лабораторних аналізів стічної води за пробами, відібраними 15.10.2019 на об`єкті ТОВ "Завхоз", незалежною випробувальною лабораторією ТДВ "Інтерхім" встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах, що підтверджується протоколом вимірювань від 23.10.2019.

Листом від 11.11.2019 № 9255 ВК10 ТОВ "Інфокс" довело до відома споживача про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, відбір проб від 15.10.2019, за даними результатів аналізів від незалежної лабораторії.

14.11.2019 ТОВ "Інфокс" вручено позивачу лист від 11.11.2019 № 9255 ВК10 разом з рахунком від 07.11.2019 № 505101/68935 на суму 63 486,22 грн, розрахунком суми платежів за скид стічних вод в систему горканалізації, копією акта про відбір проб. У зазначеному листі відповідачем було викладено вимогу про необхідність здійснення плати за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізаційну мережу у розмірі до 26.11.2019 63 486,22 грн та попереджено, що у випадку несплати зазначеної суми ТОВ "Інфокс" буде вимушено припинити надання послуг водовідведення без додаткового попередження з 27.11.2019.

Також, 16.12.2019 уповноваженим представником ТОВ "Інфокс" у присутності представника ТОВ "Завхоз" Валевич В. М. здійснено відбір стічних вод з контрольного колодязю перед скидом до міської каналізації на об`єкті споживача за адресою: вул. В.Арнаутська, 2-А, про що складено акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод, підписаний представниками обох сторін. Згідно із зазначеним актом здійснено відбір проби обсягом по 3 л у дві ємкості, шифр проби 07062; номер пломби, якою була запломбована ємність - 20249737 та 20249742. Із змісту зазначеного акта вбачається, що представник ТОВ "Завхоз" під підпис був повідомлений про його право відібрати арбітражну пробу з оформленням відповідних документів та про те, що він має право ознайомитися з результатами хімічного аналізу контрольної проби. Відомості щодо виду посуду та здійснення фіксації відбору проби відсутні.

За результатами лабораторних аналізів стічної води за пробами, відібраними 16.12.2019 на об`єкті ТОВ "Завхоз", лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю відокремленого підрозділу Причорноморський центр водних ресурсів та ґрунтів встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах.

Листом від 16.01.2020 № 347ВК10 ТОВ "Інфокс" довело до відома споживача про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, відбір проб від 16.12.2019, за даними результатів аналізів від Державного агентства водних ресурсів.

ТОВ "Інфокс" надіслано позивачу лист від 16.01.2020 № 347ВК10 разом з рахунком від 15.01.2020 № 505101/70177 на суму 55 135,53 грн, розрахунком суми платежів за скид стічних вод в систему горканалізації, копією акта про відбір проб. У зазначеному листі відповідачем було викладено вимогу про необхідність здійснення плати за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізаційну мережу у розмірі 55 135,53 грн до 27.01.2020 та попереджено, що у випадку несплати зазначеної суми ТОВ "Інфокс" буде вимушено припинити надання послуг водовідведення без додаткового попередження з 28.01.2020.

20.02.2020 уповноваженим представником ТОВ "Інфокс" у присутності представника ТОВ "Завхоз" Валевич В. М. здійснено відбір стічних вод з контрольного колодязю перед скидом до міської каналізації на об`єкті споживача за адресою: вул. В. Арнаутська, 2-А, про що складено акт про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод, підписаний представниками обох сторін. Згідно із зазначеним актом здійснено відбір проби обсягом по 3 л у дві ємкості, шифр проби 702; номер пломби, якою була запломбована ємність - 22122787 та 22122712. Із змісту зазначеного акта вбачається, що представник ТОВ "Завхоз" під підпис був повідомлений про його право відібрати арбітражну пробу з оформленням відповідних документів та про те, що він має право ознайомитися з результатами хімічного аналізу контрольної проби. Відомості щодо виду посуду та здійснення фіксації відбору проби відсутні.

За результатами лабораторних аналізів стічної води за пробами, відібраними 20.02.2020 на об`єкті ТОВ "Завхоз", незалежною випробувальною лабораторією ТДВ "Інтерхім" встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах.

Листом від 17.03.2020 № 1612ВК10 ТОВ "Інфокс" довело до відома споживача про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, відбір проб від 20.02.2020, за даними результатів аналізів від незалежної лабораторії.

ТОВ "Інфокс" надіслано позивачу лист від 17.03.2020 № 1612ВК10 разом з рахунком від 16.03.2020 № 505101/71023 на суму 61 854,35 грн, розрахунком суми платежів за скид стічних вод в систему каналізації, копією акта про відбір проб. У зазначеному листі відповідачем викладено вимогу про необхідність здійснення плати за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізаційну мережу у розмірі 61 854,35 грн до 29.03.2020 та попереджено, що у випадку несплати зазначеної суми ТОВ "Інфокс" буде вимушено припинити надання послуг водовідведення без додаткового попередження з 30.03.2020.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що коефіцієнти, які були застосовані відповідачем під час здійснення нарахувань та складення спірних розрахунків не погоджені з позивачем, а тому при здійсненні розрахунку плат за понаднормативний скид стічних вод та складенні відповідних розрахунків відповідач повинен був керуватися виключно положеннями укладеного між сторонами договору, та даними, що погоджені у додатку № 4 до договору.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.04.2021 у справі № 916/3319/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що відповідно до преамбули укладеного між сторонами договору, сторони передбачили керуватися, зокрема, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку. За твердженням суду першої інстанції, після набуття чинності Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси № 561, додатком №4 (також із змінами відповідно до Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 193 від 30.05.2019), були встановлені нові допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до системи централізованого водовідведення м. Одеси.

Відповідно до запису у Журналі реєстрації додаткових угод, представнику ТОВ "ЗАВХОЗ" були надані документи підписані представником відповідача, зокрема - додаткова угода №1 до договору про внесення змін до додатку №4, та викладення його в новій редакції. Судом першої інстанції відхилено посилання позивача на той факт, що жодний з його робітників не уповноважувався на вчинення таких дій, відсутні будь-які документи щодо повноважень, такі як довіреність, накази, відповідні додаткові угоди до договору від 28.08.2017 № 01784/3 про уповноваження іншої особи окрім директора позивача, діяти в інтересах позивача, суд першої інстанції зазначив, що 19.07.2019 на об`єкті позивача, за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2А у присутності представника позивача, а саме інженера ТОВ "ЗАВХОЗ" Булиги Д. І. була відібрана проба стічної води. За результатами відбору було складено акт та особисто підписано уповноваженим представником позивача, без зауважень, що свідчить про те що, керівником було забезпечено присутність уповноваженої особи, яка має право брати участь у відборі проб та підписувати документи. Також в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія акта на опломбування від 19.12.2018 № 24834, та зазначаємо що дані роботи були проведені у присутності також інженера ТОВ "ЗАВХОЗ" Булиги Д. І., про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка підприємства.

Отже ТОВ "ЗАВХОЗ" з лютого 2019 року не підписав вищенаведені документи, та ухиляється від врегулювання цього питання, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість посилань позивача щодо непогодження нормативів якості стічних вод, які були використані при розрахунку.

Крім того, ТОВ "Інфокс" неодноразово листами доводила до відома позивача, що з 29.12.2018 набрали чинності Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2018 № 561, якими зокрема встановлені нові показники якості стічних вод, що скидаються споживачами до системи централізовано водовідведення міста Одеси та відповідно до п. 46 вищезазначених Правил повідомило про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах об`єкта, розташованого за адресою: вул. В. Арнаутська, 21а.

Системний аналіз норм Правил приймання стічних вод № 632 та Правил № 531 свідчить про те, що у разі підписання підприємством-абонентом (його уповноваженою особою) акта про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод без заперечень та зауважень, за умови дотримання порядку складання цього акта та відсутності дефектів останнього, підприємство-абонент, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення відповідачем незаконних дії щодо нарахування плат за скид понаднормативних стічних вод по вул. Велика Арнаутська, 2А, м. Одеса, відповідно до розрахунків понаднормативного скиду.

3.2. У свою чергу, постанова апеляційного господарського суду аргументована тим, що звертаючись із позовом до суду ТОВ "ЗАВХОЗ" взагалі не зазначило, із посиланням на відповідні докази, на захист якого суб`єктивного права (інтересу) спрямований даний позов та в чому полягає його порушення з боку відповідача.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "ЗАВХОЗ" послалось на порушення з боку відповідача договірних зобов`язань, а саме застосування непогоджених у договорі коефіцієнтів забруднюючих речовин, а також реальну загрозу припинення послуг водовідведення за несплату нарахувань. Однак суд зазначив, що дії відповідача щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод та здійснення Розрахунку понаднормативного скиду, є його правом, яке передбачено, як умовами укладеного між сторонами договору, так й Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси, які затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2018 № 561. Відтак, реалізація відповідачем свого права, без вчинення відповідних дій, які можуть свідчити про порушення суб`єктивного права (інтересу) позивача, виключає необхідність захисту прав позивача у спосіб, заявлений ним у позові. Наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано жодних відомостей про облік та наявність у ТОВ "ЗАВХОЗ" заборгованості перед ТОВ "Інфокс" та вжиття відповідачем заходів щодо її стягнення, зокрема шляхом звернення із відповідним позовом до суду. Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ТОВ "Інфокс" дій спрямованих на припинення (обмеження) споживання позивачем водопостачання. Колегія суддів апеляційного суду критично поставилася до аргументів апелянта, які зводяться до незгоди із діями відповідача щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, у вигляді визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод відповідно до Розрахунку понаднормативного скиду, не є належним та ефективним способом захисту порушеного права, оскільки розглядаючи таку вимогу суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, позивач у цьому спорі фактично просить суд установити та надати правову оцінку певним фактичним обставинам, які натомість можуть бути установлені та оцінені судами у межах розгляду спору, зокрема, щодо стягнення плати за скид понаднормативних стічних вод. Тобто, заявлені у цій справі позовні вимоги за своєю природою є вимогами про встановлення юридичних фактів, які у свою чергу можуть бути підставами для заперечення обставин щодо плати за скид понаднормативних стічних вод, однак вони не підлягають окремому розгляду.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що вони погодили використання у своїх відносинах Правил приймання стічних вод. Наявними матеріалами справи підтверджується, що листами від 29.07.2019, від 28.10.2019, від 26.12.2019 та від 02.03.2020 ТОВ "Інфокс" доводило до відома ТОВ "ЗАВХОЗ", що з 29.12.2018 набрали чинності Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2018 № 561, якими зокрема встановлені нові показники якості стічних вод, що скидаються споживачами до системи централізовано водовідведення міста Одеси. Також, ТОВ "Інфокс" вручено представнику ТОВ "ЗАВХОЗ" додаткову угоду від 29.12.2018 №1 до договору від 28.08.2017 № 01784/3 про внесення змін до Додатку № 4 та викладення його в новій редакції, з урахуванням набрання чинності нових Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Одеси, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2018 № 561. З огляду на що, апеляційний господарський суд критично сприйняв аргументи апелянта, які зводяться до незгоди із діями відповідача щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ТОВ "ЗАВХОЗ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 916/3319/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що відсутній висновок щодо застосування статей 15, 16, 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 237 ГПК України у подібних відносинах.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги факт виникнення у позивача боргових зобов`язань за відсутності достатніх на те правових підстав, які виникають з незаконних дій відповідача, натомість суди вирішили, що у позивача відсутнє порушене право, а позовні вимоги є вимогами про встановлення юридичних фактів. Однак така оцінка суду є власним перетлумаченням змісту позовних вимог, що є порушенням частини 2 статті 237 ГПК України.

Судами в порушення статті 525 ЦК України та статті 188 ГК України не враховано факт відсутності в матеріалах справи підписаного сторонами додаткової угоди № 1 до договору від 28.08.2017 № 01784/3 та додатку № 1 до додаткової угоди № 1 від 29.12.2018, які закріплюють нові нормативи якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення м. Одеси, що свідчить про факт односторонньої зміни відповідачем умов договору. Крім того, судами не враховано всіх доказів стосовно того, що відповідач під час визначення рівня перевищення місткості у стічних водах забруднюючих речовин, керувався не погодженими сторонами нормативами, а заниженими нормативами, які не були погоджені з позивачем.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом позовних вимог є визнання незаконними дій щодо нарахування відповідачем плати за скид понаднормативних стічних вод.

5.4. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3частини 2 статті 287 ГПК України в частині відсутності висновків Верховного Суду стосовно застосування статей 15, 16 ЦК України та статті 237 ГПК України колегія суддів звертає увагу на таке.

5.5. Верховним Судом переглядалася справа № 916/907/19, предметом позовних вимог у якій було визнання протиправними дій ТОВ "Інфокс" щодо нарахування, формування та виставлення позивачу рахунку на оплату від 11.01.2019 № 507035/61120 на суму 9 291,99 грн. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 916/907/19, якою залишено без змін судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначено:

"Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з предмету та підстав позову, які були заявлені Позивачем та дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, зважаючи на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що сам по собі факт нарахування, формування та виставлення Позивачу рахунку на оплату №507035/61120 від 11.01.2019 на суму 9 291,99 грн без вчинення Відповідачем будь-яких інших дій, спрямованих на стягнення вказаної суми грошових коштів або на припинення надання Позивачеві послуг з водовідведення, не свідчить про порушення прав Позивача.

З огляду на наведене колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16, в якій Суд дійшов висновку, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно - господарською санкцією.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що Відповідачем порушено право Позивача шляхом виставлення вказаного вище рахунку, оскільки такий рахунок не є оперативно-господарською санкцією, яка застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторного порушення зобов`язання і обставини правомірності нарахування, формування та виставлення цього рахунку Відповідачем, можуть бути підставами доказування під час вирішення спору щодо стягнення цих коштів, як грошового зобов`язання".

5.6. Колегія суддів бере до уваги висновок, викладений у справі № 916/907/19, оскільки у справі № 916/3319/20, що розглядається, апеляційний господарський суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту, у вигляді визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування плати за скид понаднормативних стічних вод відповідно до Розрахунку понаднормативного скиду, не є належним та ефективним способом, а розглядаючи таку вимогу суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

З наведеного слідує, що встановивши під час розгляду справи № 916/3319/20 відсутність порушеного права позивача на момент звернення до суду із позовними вимогами, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на відсутність підстав для задоволення таких позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу у відповідності до висновку Верховного Суду щодо застосування приписів статей 15, 16 ЦК України у подібних відносинах.

Водночас скаржник у взаємозв`язку із зазначеними статтями також посилається на частину 2 статті 237 ГПК України стосовно того, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Верховний Суд зауважує, що надаючи оцінку обраного позивачем способу захисту, апеляційний господарський суд не виходив за межі позовних вимог, а фактично оцінював сутнісний зміст заявлених позовних вимог, з метою дослідити чи було порушено право позивача та чи можливе відновлення або захист такого права. У зв`язку із цим, колегія суддів не убачає підстав вважати, що судом апеляційної інстанції будь-яким чином вчинено дії, які можна трактувати як вихід за межі позовних вимог.

5.7. Також обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник стверджує про відсутність висновків Верховного Суду стосовно застосування статі 525 ЦК України та статті 188 ГК України. Приписи зазначених норм та доводи заявника у цій частині стосуються оцінки спірних правовідносин у контексті наявності підстав задоволення позовних вимог та погодження сторонами нових нормативів якості стічних вод. Однак колегія суддів зауважує, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Тобто у випадку коли суд апеляційної інстанції встановив відсутність порушеного права позивача і обрання ним неправильного способу захисту, має бути прийняте рішення про відмову у позову. За відсутності порушеного права помилковим буде встановлення та надання оцінки фактичним обставинам, які виникли між учасниками справи, окрім тих, які необхідно для встановлення наявності права, яке підлягає захисту.

Верховний Суд не убачає підстав для викладення правового висновку щодо приписів статі 525 ЦК України та статті 188 ГК України, оскільки вони стосуються погодження сторонами нових нормативів якості стічних вод, тобто оцінки правовідносин, які не пов`язані із доведенням ефективності обраного способу захисту.

5.8. За таких обставин, зважаючи на те, що доводи скаржника щодо допущення порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права не підтвердилися, відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 916/3319/20.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.04.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 916/3319/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

О. В. Случ

Джерело: ЄДРСР 101812210
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку