ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/11845/19

адміністративне провадження № К/9901/24744/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Пащенка К.С. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів Земляної Г.В. (головуючий суддя), Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини, в якому просив суд:

1.1. визнати протиправними та скасувати акти службових розслідувань від 23.05.2019, від 29.05.2019, від 31.05.2019 та накази №67 від 23.05.2019, №68 від 29.05.2019, №70 від 31.05.2019 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ від 31.05.2019 № 83 про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) відповідно до п. 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов`язків;

1.3. стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.05.2019 по день поновлення на роботі, з відрахуванням всіх належних платежів та податків;

1.4. зобов`язати начальника Сєвєродонецької КЕЧ (району) надати ОСОБА_1 основну щорічну відпустку та додаткову відпустку з першого дня поновлення на роботі;

1.5. зобов`язати виключити з трудової книжки позивача як незаконний запис від 31.05.2019 про звільнення його на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання трудових обов`язків;

1.6. відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями відповідача, у розмірі 25 000,00 грн.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 20 травня 2020 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір між сторонами, що стосується оскарження актів службового розслідування, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника за посадою помічника начальника квартирно-експлуатаційної частини (району), яка не належить до посад військової служби, має ознаки приватно-правового характеру та не пов`язаний з прийняттям на публічну службу, її проходженням чи звільненням з публічної служби, отже не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства та відповідно підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

4. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

5. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Крім того, скаржник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

6. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки стосується оскарження дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Засновником Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району), яка є окремою юридичною особою публічного права, де працював на посаді помічника начальника частини Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) позивач, є суб`єкт владних повноважень - Міністерство оборони України.

6.1. Позивач звертає увагу, що згідно посадової інструкції він обіймав посаду, пов`язану з виконанням як організаційно-розпорядчих, так і адміністративно-господарських функцій.

6.2. Скаржник також зауважує, що позивача щорічно зобов`язують подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому у розумінні обов`язкової подачі позивачем декларації відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» посада позивача відноситься до посад публічної служби.

7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2020 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Рибачуку А.І. (судді-доповідачу, головуючому судді), Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Рибачуку А.І., суддів Бучик А.Ю., Тацій Л.В. від 24 листопада 2021 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Тацій Л.В. у цій справі.

11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 листопада 2021 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року №2172/0/78-21 справу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Губській О.А. (судді-доповідачу, головуючому судді), Білак М.В., Калашнікової О.В.

12. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А. від 29 листопада 2021 року справу прийнято до провадження.

VІ. Джерела права й акти їх застосування

13. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

14. Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

15. За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

16. Відповідно до положень пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

17. Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

18. При цьому пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

19. У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

20. Відповідно до пункту 1 частини 1статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

VІІ. Оцінка Верховного Суду

21. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.06.2017 позивача прийнято до Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) на посаду помічника начальника, згідно Кодексу законів про працю України.

23. Наказом начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) (по стройовій частині) від 31.05.2019 року № 83 звільнено з 31.05.2019 ОСОБА_1 - помічника начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району), відповідно до п. 3 статті 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання трудових обов`язків.

24. Суд зазначає, що для того щоб спір набув ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України, правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.

25. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

26. Таким чином, для віднесення роботи ОСОБА_1 на посаді помічника начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) до публічної служби визначальним є те, чи проходив позивач на цій посаді військову або іншу державну службу.

27. Відповідно до положень статті 5 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України (частина перша). При виконанні обов`язків служби військовослужбовці носять військову форму одягу, їм довічно встановлюється військове звання (частина третя). Трудові відносини працівників Збройних Сил України регулюються законодавством про працю (частина четверта).

28. Згідно з частинами першою і другою статті 6 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України.

29. При цьому частиною четвертою цієї статті обумовлено, що окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України, або резервістами в порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

30. Аналогічна норма закріплена у пункті 121 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, та передбачає, що тимчасове заміщення вакантних військових посад цивільними особами на умовах строкового трудового договору здійснюється у випадках та в порядку, визначених Міністерством оборони України.

31. Згідно з Тимчасовим переліком військових посад Збройних Сил України, які в мирний час можуть заміщатися цивільними особами (на умовах строкового трудового договору), затвердженим наказом Міністерства оборони України від 24.12.2013 р. №902, чинного на час прийняття позивача на посаду, військова посада помічника начальника частини може заміщатися цивільною посадою - помічником начальника квартирно-експлуатаційної частини (району).

32. Аналіз наведених норм чинного законодавства України у сукупності з фактичними обставинами щодо відсутності у позивача військового звання за відповідною штатною посадою, призначення і звільнення його згідно із законодавством про працю, дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 заміщав посаду помічника начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) як цивільна особа, а не як військовослужбовець.

33. При цьому належність вказаної посади до військових посад унеможливлює її віднесення до посад державної служби.

34. З наведеного слідує, що позивач, перебуваючи на посаді помічника начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району), не проходив публічну службу і не перебував у публічно-правових відносинах з відповідачами, що згідно зі статтею 19 КАС України є необхідними ознаками для віднесення справи до юрисдикції адміністративних судів.

35. При цьому, відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

36. Верховний Суд звертає увагу, що спір у правовідносинах, які виникають із трудових відносин, не пов`язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права.

37. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/6612/17 (провадження № 11-1196апп18).

38. Доводи позивача про те, що його посада відноситься до посад публічної служби, оскільки його щорічно зобов`язують подавати декларацію про доходи до Єдиного державного реєстру декларацій як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Суд уважає необґрунтованими, оскільки подання такої декларації не прирівнює останніх автоматично до державних службовців, а посади, що вони займають - до посад публічної служби. Закон України «Про запобігання корупції» визначає коло осіб, які повинні подавати декларацію, серед яких зазначено не лише державних службовців.

39. При цьому, сам скаржник не заперечує того факту, що він не є державним службовцем.

40. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що спір, який виник у цій справі, не пов`язаний із проходженням публічної служби, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

41. Щодо клопотання скаржника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд зазначає таке.

42. Підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлені статтями 346, 347 КАС України.

43. Згідно з частиною третьою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

44. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

45. Зі змісту зазначених вище норм слідує, що така підстава передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як незгода скаржника з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій відсутня.

46. КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.

47. Виходячи з вищенаведеного, у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, необхідно відмовити.

48. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

VIІI. Судові витрати

50. 3 огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341,345, 349, 350, 351,355,356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

3. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 640/11845/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О.В. Калашнікова