ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8588/21 Справа № 175/1713/20 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Панасенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про скасування усиновлення та за зустрічним позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про скасування усиновлення, в обґрунтування якого зазначили, що у їх родині з появою усиновленої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склалися стосунки, які унеможливлюють подальше спільне проживання хлопчика з батьками й сестрою та виконання ними своїх обов`язків, оскільки некерована поведінка дитини, не зважаючи на зусилля позитивно виховувати хлопчика, не змінюється.
У зв`язку з чим, просили суд скасувати усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачами громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м.Дніпропетровська, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС в Дніпропетровській області 17 січня 2002 року, та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м.Дніпропетровська, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС в Дніпропетровській області 10 березня 2004 року, які мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2018 року у справі № 175/4345/17-ц, а також внести зміни в актовий запис про народження №07 від 01 березня 2013 року, а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », виключити з графи «мати» та «батько» відомості про ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », місце народження з «село Партизанське Дніпровського району Дніпропетровської області» на «село Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області».
Разом з цим, позивачі просили суд неповнолітнього ОСОБА_3 , до усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації.
У жовтні 2020 року Орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в обґрунтування якого посилався на те, що на підставі заяв ОСОБА_2 від 06 листопада 2017 року та від 20 листопада 2017 року дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була тимчасово влаштована у родину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що надавало більшу можливість пізнати дитину.
Усиновлювачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надавались рекомендації практичного психолога, що підтверджується актом про факт передачі дитину у сім`ю усиновлювачів від 13 квітня 2018 року, в яких рекомендовано та звернуто увагу батьків, що ОСОБА_10 потребує регулярної особистої уваги з боку батьків, постійного проведення часу з мамою та батьком, регулярних розвиваючих занять, розвитку навичок самостійності відповідно віку, оскільки хлопчик має певні поведінкові особливості (активний, іноді, проявляє агресію, важко будує контакт з однолітками), може вередувати та ігнорувати зауваження і прохання дорослих, а тому батькам - усиновителям особливо знадобляться доброзичливість, терплячість, врівноваженість та стресостійкість при вихованні дитини.
Зважаючи на викладене, просив суд відмовити у задоволенні первісного позову про скасування усиновлення та позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, стягнути з них аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на користь особи, яка буде виконувати обов`язки законного представника дитини.
Також Орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації просив суд вирішити питання щодо накладення заборони на відчуження житла та майна за адресою: АДРЕСА_1 , право користування яким належить дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про скасування усиновлення - відмовлено, тоді як, зустрічний позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволено частково.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на користь особи (установи), яка буде виконувати обов`язки законного представника (усиновлювача) дитини з кожного.
Також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Держави суму судового збору у розмірі по 908, 00 грн з кожного.
У задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічним позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_3 - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ними позовні вимоги в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.
Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати та ухвалити нове рішення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2018 року у справі №175/4345/17-ц задоволено заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зацікавлені особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської районної ради про усиновлення дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В актовий запис №07 від 01 березня 2013 року, зроблений Виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Дніпропетровського районну Дніпропетровської області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено зміни, а саме: записано батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, та матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м.Дніпропетровська. Також змінено прізвище, по батькові, дату народження, місце народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 »,
- по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 »,
- дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,
- місце народження з «село Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області» на «село Партизанське Дніпровського району Дніпропетровської області»,
- ім`я дитини залишено без змін.
Зобов`язано Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести відповідні зміни в актовий запис у Книзі реєстрації актів цивільного стану про народження №07 від 01 березня 2013 року, зроблений Виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видати повторне свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Далі, після двох з половиною років проживання дитини в сім`ї, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою про скасування усиновлення ними дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 травня 2020 року, після подачі позовної заяви про скасування усиновлення, ОСОБА_2 звернулася до служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з питанням повернути малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, у зв`язку з погіршенням стосунків між усиновлювачами та малолітнім ОСОБА_10 .
26 травня 2020 року працівниками Служби у справах дітей Дніпровської райдержадміністрації здійснено вихід за місцем проживання усиновлювачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 і складено відповідний акт обстеження умов проживання, в ході проведення якого з`ясовано, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на медичному обстеженні в КП «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради. Водночас, батьки наполягали на влаштуванні дитини до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради.
28 травня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також звернулися з заявою до Служби у справах дітей райдержадміністрації щодо влаштування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради, мотивуючи тим, що перебування дитини у родині негативно відображається на психологічному та емоційному стані, в першу чергу, дитини та членів родини.
З метою найкращих інтересів дитини, Службою у справах дітей райдержадміністрації підготовлено направлення та влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відмова батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.238 Сімейного кодексу України не відповідає вимогам даної статті, внаслідок чого є незаконною та такою, що порушує права та інтереси дитини, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про скасування усиновлення.
Водночас, суд вважав, що оскільки доводи Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, зокрема, щодо ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, наявні підстави для задоволення зустрічного позову у цій частині. У частині вирішення питання щодо накладення заборони на відчуження житла та майна за адресою: АДРЕСА_1 , право користування яким належить дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних вимог з тих підстав, що орган опіки та піклування, відповідно до положень СК України, може самостійно вирішити питання збереження прав неповнолітньої дитини на користування житлом у позасудовому порядку.
Однак, колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 32, 51 Конституції України, статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Згідно зі статтею 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
В контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема, і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому стабільними, незмінними повинні бути насамперед самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Припинення таких відносин може тяжко травмувати дитину та істотно відобразитися на її інтересах. З метою недопущення порушення інтересів дитини частиною першою статті 238 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких суд може скасувати усиновлення.
Відповідно до частини першої статті 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризували поведінку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : «...після усиновлення у дитини стали проявлятися такі вади характеру, як роздратованість, агресивність, злобність та спостерігалася неадекватна поведінка. Крім того, виразно почали виявлятися такі стани як істерика, нестриманість, брехня, відсутність інтересу до навчання і пізнання чогось нового. Дитина почала поводити себе гіперактивно, весь час намагається маніпулювати членами сім`ї. Поведінці дитини притаманні симуляція, демонстративність, агресивність, невмотивоване протистояння батькам, з демонстрацією, небажання брати до уваги зауваження чи вимоги дорослих. Також хлопчик часто робить непередбачувані вчинки, будь-якими способами провокує конфлікти у родині, відкрито демонструє небажання отримувати піклування та виховання з їх боку, не приймає, як сестру біологічну доньку подружжя ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ігнорує будь-яке спілкування з нею».
В характеристиці, підготовленою практичним психологом КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради після повернення хлопчика до державного закладу від 28 вересня 2020 року зазначається, що ОСОБА_3 характеризується як замкнений, мовчазний та тривожний хлопчик. На даний час, має часті та різкі зміни настрою. Психологічний стан дитини характеризується сильним загальним напруженням та збудженням. Хлопчик має низьку самооцінку. У поведінці дитини спостерігається аутоагресія - може наносити собі пошкодження (кусати себе за руки, дряпати), негативно висловлюватися про себе, свої можливості, особисті якості. На даний час, дитина потребує регулярної індивідуальної уваги з боку працівників відділення, формування адекватної самооцінки, довіри до оточуючого соціуму, навичок виразу негативних емоцій конструктивним шляхом. Хлопчик потребує регулярної роботи над зниженням рівня напруги та агресії, корекції негативних поведінкових проявів.
Так, у частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, у сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися стосунки, які унеможливлюють подальше спільне проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьками та сестрою, у тому числі й виконання ними своїх обов`язків, та підтверджується тим, що позивачі за первісним позовом неодноразово зверталися до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації з приводу ситуації, яка виникла у родини з усиновленою дитиною, але зі сторони відповідача жодних порад чи рекомендацій їм не було надано, і лише коли були вичерпані всі способи для встановлення та влагодження нормального контакту з дитиною, позивачі були вимушені звернутись до суду із даним позовом.
Таким чином, оскільки між усиновлювачами і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, що у свою чергу суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання та може нашкодити, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про скасування усиновлення помилковим та таким, що суперечить найвищим інтересам дитини на забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Разом з тим, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
В своїй зустрічній позовній заяві Орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації посилається, зокрема, на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Так, тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаній категорії справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.
Проте, будь яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про винну поведінку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо дитини, або даних про те, що до них раніше застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, за весь час проживання усиновленого ОСОБА_3 у родині, матеріали справи не містять.
На думку колегії суддів, Орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації не довів належними та допустимим доказами, у відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, що в діях присутня винна поведінка усиновлювачів, тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , оскільки є не доведеними, а факт звернення з заявою про направлення та влаштування дитини до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпровської районної ради після подання позовної заяви про скасування усиновлення не свідчить про їх винну поведінку щодо малолітнього ОСОБА_3 ..
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що також не підлягають до задоволення вимоги зустрічної позовної заяви щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі по 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, з кожного на користь особи, яка буде виконувати обов`язки законного представника дитини, та щодо накладення заборони на відчуження житла та майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, вважає, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення апелянтів батьківських прав, відсутні, а факт позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей. При цьому, позивачем за зустрічним позовом не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та їх винної поведінки.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Первісний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації про скасування усиновлення - задовольнити.
Скасувати усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачами: громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м.Дніпропетровська, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС в Дніпропетровській області 17 січня 2002 року, та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м.Дніпропетровська, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС в Дніпропетровській області 10 березня 2004 року, які мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2018 року у цивільній справі №175/4345/17.
Внести зміни в актовий запис про народження №07 від 01 березня 2013 року, а саме: виключити з графи «мати» та «батько» відомості про ОСОБА_2 й ОСОБА_1 та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », місце народження з «село Партизанське Дніпровського району Дніпропетровської області» на «село Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області».
Неповнолітнього ОСОБА_3 , до усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати до Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Органу опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова
