ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 922/367/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 (головуючий суддя Склярук О. І., судді Россолов В. В., Хачатрян В. С.) і рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2021 (суддя Прохоров С. А.) у справі
за позовом виконуючого обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 1, за участю прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради,
до фізичної особи-підприємця Гуляєва Андрія Олександровича
про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,
за участю представників:
прокурора - Семенчука М. А.,
позивача - не з`явився,
відповідача - Мельник А. В. (адвокат),
СУТЬ СПОРУ:
1. Харківська міська рада (далі - Харківська міськрада, позивач) та фізична особа-підприємець Гуляєв Андрій Олександрович (далі - ФОП Гуляєв А. О., відповідач) уклали договір оренди землі.
2. Харківська місцева прокуратура стверджує, що наявні підстави для розірвання вказаного договору, оскільки відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання.
3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
4. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. Харківська місцева прокуратура № 1 в інтересах держави в особі Харківської міськради звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Гуляєва А. О., в якому просила суд:
- розірвати договір оренди землі від 18.04.2006, укладений між Харківською міськрадою та ФОП Гуляєвим А. О. щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:09:001:0041, загальною площею 0,1100 га, яка знаходиться на просп. Науки, буд. 25 у м. Харкові, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 18.04.2006 за № 140667100100 (далі - договір оренди), з додатковими угодами;
- зобов`язати ФОП Гуляєва А. О. повернути земельну ділянку, кадастровий номер 6310136300:09:001:0041, загальною площею 0,1100 га, яка знаходиться на просп. Науки, буд. 25 у м. Харкові.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендарем не виконуються зобов`язання відповідно до вимог договору оренди, а саме ФОП Гуляєв А. О. не здійснив будівництво офісної будівлі на орендованій земельній ділянці та сплачує орендну плату, яка не відповідає умовам договору оренди землі (з урахуванням додаткової угоди до договору, визнаною укладеною рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2006 у справі № 922/2300/16), що має наслідком розірвання вказаного договору в судовому порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. 18.04.2006 між ФОП Гуляєвим А. О. та Харківською міськрадою укладений договір оренди, за умовами якого Харківська міськрада надала в оренду земельну ділянку ФОП Гуляєву А. О. загальною площею 0,1100 га для будівництва офісної будівлі (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації) та подальшої експлуатації об`єкта, на підставі рішення ХLIV сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.12.2005 № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів».
8. Договір оренди укладено строком на період будівництва до 31.12.2007 (але не пізніше здачі об`єкта до експлуатації), на період експлуатації до 31.12.2030 (пункт 8 договору оренди).
9. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 18.04.2006 до договору оренди землі від 18.04.2006 за №140667100100 Харківська міськрада передала, а ФОП Гуляєв А. О. прийняв земельну ділянку загальною площею 0,1100 га на просп. Науки, буд. 25 у м. Харкові в оренду строком до 31.12.2030.
10. Пунктом 15 договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва офісної будівлі (але не пізніше прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію) та подальшої експлуатації об`єкта.
11. На підставі пункту 41 додатку 1 до рішення Харківської міськради від 04.07.2007 № 132/07 ФОП Гуляєву А. О. продовжено строки будівництва офісної будівлі на просп. Науки, 25 у м. Харкові строком до 31.12.2010.
12. Відповідно до пункту 3 додатку 1 до рішення Харківської міськради від 08.11.2017 № 803/17 ФОП Гуляєву А. О. продовжено строки будівництва офісної будівлі на просп. Науки, 25 в м. Харкові до 08.11.2019.
13. У зв`язку із закінченням строку будівництва, але не закінченням строку договору, ФОП Гуляєв А. О. листом від 13.01.2021 звернувся до Харківського міського голови із проханням подовжити строки будівництва.
14. 24.02.2021 на 3 сесії Харківської міськради 8 скликання звернення ФОП Гуляєва А. О. було розглянуто та строки будівництва офісної будівлі на просп. Науки, 25 (Шевченківський район) продовжені до 01.03.2023 з відповідними змінами до договору оренди.
15. Крім того, ФОП Гуляєвим А. О. було надано копію листа, надісланого до Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міськради від 17.05.2021 з проханням внести відповідні зміни до договору оренди та продовжити строки будівництва офісної будівлі на просп. Науки, 25 у м. Харкові на підставі вказаного рішення Харківської міськради.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
16. Господарський суд Харківської області рішенням від 19.05.2021 у позові відмовив.
17. Східний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2021 залишив без змін.
18. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав, передбачених статтями 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» та частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору.
19. Апеляційний господарський суд зазначив, що право дострокового розірвання договору, зокрема договору оренди земельної ділянки, належить тільки його сторонам. Крім того, розірвання договору є виключно правом сторін за договором, а не їх обов`язком.
20. Харківська міськрада (позивач у справі та орендодавець) не ініціювала розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, між сторонами на цей час досягнуто згоди про продовження його дії, про що свідчить рішення сесії Харківської міськради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 «Про поновлення (укладання на новий строк) юридичними та фізичними особами договорів оренди землі» та додаткова угода до договору оренди від 02.07.2021, якою, зокрема, продовжено строки будівництва до 01.03.2023, а також закріплено новий розмір орендної плати.
21. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку.
22. Разом з тим, враховуючи наявність діючого договору оренди земельної ділянки, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги прокурора про її повернення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, в якій скаржник просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2021 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги і заперечень на неї
24. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
25. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 526, 530, 610, 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 188, 193 Господарського кодексу України, підпункт «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 1, 2, 13, 15, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі» та порушено норми процесуального права, зокрема, статті 10- 13, 55, 73, 74, 76- 80, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
26. Прокурор вказує, що будівництво на спірній земельній ділянці не розпочато, відповідач не звертався до Харківської міськради щодо внесення змін або розірвання договору оренди (до подання прокурором позову до суду) у зв`язку з неможливістю здійснення забудови земельної ділянки.
27. Крім того, у зв`язку з несплатою ФОП Гуляєвим А. О. упродовж 2017- 2020 років орендної плати у розмірі, визначеному додатковою угодою до договору оренди (в редакції згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2016 у справі № 922/2300/16), листами Головного управління Державної податкової служби у Харківській області ФОП Гуляєву А. О. неодноразово пропонувалось здійснити перерахунок суми орендної плати за землю відповідно до вказаної вище додаткової угоди з дати її державної реєстрації шляхом надання уточнюючої податкової декларації, а заборгованість з орендної плати за договором оренди відповідачем погашено після відкриття провадження у справі судом першої інстанції.
28. Прокурор вказує, що відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначена норма вимагає систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
29. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди, не врахували доводів прокурора щодо порушення відповідачем умов договору оренди щодо здійснення забудови земельної ділянки, повної та своєчасної сплати орендної плати.
30. Крім того не підтримання Харківською міськрадою позиції прокурора, про що зазначено у письмових поясненнях позивача до Господарського суду Харківської області 05.04.2021, ґрунтується лише на волевиявленні Харківської міськради 24.02.2021 (після відкриття провадження у цій справі судом першої інстанції) щодо поновлення спірного договору оренди з ФОП Гуляєвим А. О., яке оформлено відповідним рішенням сесії від 24.02.2021 № 50/21, та не нівелює наявність порушення інтересів орендодавця станом на час подання прокурором позову до суду.
31. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
32. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Гуляєв А. О. вказує, що користується земельною ділянкою на законних підставах, оскільки строк дії договору оренди не сплив, строки будівництва продовжені до 01.03.2023, протягом дії договору оренди відповідач належно виконує свої обов`язки та щомісяця вчасно сплачує орендні платежі згідно з умовами договору оренди.
33. ФОП Гуляєв А. О. зазначає, що про існування рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2016 у справі N922/2300/16, згідно з яким було змінено розмір орендної плати йому було невідомо, коли відповідач дізнався про рішення суду та зміну суми нарахувань, останнім було здійснено відповідну доплату в повному обсязі, тому несвоєчасна оплата відбулась не з вини ФОП Гуляєва А. О.
34. З урахуванням викладеного ФОП Гуляєв А. О. просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
35. До початку судового засідання від представника відповідача (адвоката Пилипенко Я. А.) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.
36. У судовому засіданні іншим представником ФОП Гуляєва А. О. (адвокатом Мельник А. В.) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та здійснення підготовки для участі у розгляді касаційної скарги.
37. Верховний Суд залишив без задоволення вказані клопотання представників відповідача, оскільки касаційний суд на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не здійснює повний розгляд справи з перевіркою та переоцінкою доказів та обставин справи.
38. Крім того, явка представників учасників справи у судове засідання касаційного суду не визнавалася обов`язковою та відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу.
39. У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти касаційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
40. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
42. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
43. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 526, 530, 610, 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 188, 193 Господарського кодексу України, підпункт «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 1, 2, 13, 15, 24, 25, 31, 32, Закону України «Про оренду землі» та порушено норми процесуального права, зокрема, статті 10- 13, 55, 73, 74, 76- 80, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Щодо систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору
44. Предметом спору у цій справі є вимога про дострокове розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов договору оренди.
45. За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
46. Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
47. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
48. У частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
49. Згідно із частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
50. Положеннями пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
51. Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).
52. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
53. Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
54. Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
55. У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).
56. Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Такий правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 549/178/17. На вказані постанови посилається прокурор у касаційній скарзі.
57. Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
58. Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
59. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
60. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтями 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» та частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору.
61. Місцевий господарський суд також зазначив, що ФОП Гуляєвим А. О. в повному обсязі здійснювалась оплата за оренду землі.
62. Разом з тим апеляційний господарський суд вказав, що судом першої інстанції було встановлено, що відповідач під час розгляду справи здійснив погашення існуючої заборгованості в повному обсязі.
63. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували вище зазначених правових висновків Верховного Суду, не надали оцінки доводам прокурора про неналежне виконання ФОП Гуляєвим А. О. умов договору оренди щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, не встановили обставини як щодо наявності чи відсутності факту порушення відповідачем умов договору оренди у вигляді систематичного невнесення орендної плати (у тому числі щодо існування заборгованості з орендної плати, її розміру, періоду, за який вона виникла, та упродовж якого не сплачувалась, а також періоду, коли була сплачена така заборгованість (до звернення чи після звернення прокурора з позовом про розірвання договору)), що є підставою для розірвання договору оренди, так і щодо наявності чи відсутності критерію істотності цього порушення договору оренди у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
64. Звідси висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку є передчасними.
65. Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи щодо наявності чи відсутності факту порушення відповідачем умов договору оренди у вигляді систематичного невнесення орендної плати, так і щодо наявності чи відсутності критерію істотності цього порушення договору оренди, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.
Щодо інших доводів касаційної скарги
66. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.
67. Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.
68. Звідси доводи скаржника про неналежне виконання позивачем умов договору оренди в частині несвоєчасного здійснення забудови земельної ділянки можуть бути оцінені в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, зокрема щодо порушення відповідачем умов договору оренди у вигляді систематичного невнесення орендної плати.
69. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
70. З викладеного вбачається, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду.
71. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.
72. Звідси касаційна скарга прокурора є частково обґрунтованою, а судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
74. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
75. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій - скасувати, справу - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
76. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2021 у справі № 922/367/21 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Ю. Я. Чумак
Г. М. Мачульський
