Номер провадження 2/754/619/21
Справа №754/2060/17
РІШЕННЯ
Іменем України
23 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
за участю
секретаря судового засідання Костриця В.В.
позивача і представника ОСОБА_1 , Вах М.Е.
відповідача і представника ОСОБА_7 , Шокуров Ю.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
14 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Савченка А.Ю. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.
В обгрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.08.2002, мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя між сторонами не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин та неможливості збереження сім`ї. Одночасно із вимогою про розірвання шлюбу позивач просила визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне придбане в шлюбі майно:
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску;
- автомобіль марки «Daewoo» модель «Nexia», 2006 року випуску;
- невід`ємні поліпшення проведені сторонами внаслідок спільних трудових та грошових витрат, які призвели до збільшення своєї вартості в будинку АДРЕСА_2 .
В порядку поділу вказаного спільного сумісного майна, представник позивача просив суд визнати за позивачем право власності на вищевказану квартиру та автомобіль марки «Daewoo» марки «Nexia», 2006 року випуску, припинити за нею, в порядку поділу спільного майна, право власності та визнати його за відповідачем на автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску та на зазначені вище поліпшення житлового будинку.
18 грудня 2017 року представником позивача - адвокатом Карпенко Д.О. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просив:
- розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем;
- в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за позивачем право власності на кв. АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску; автомобіль марки «Daewoo» модель «Nexia», 2006 року випуску; залишити у власності відповідача невід`ємні поліпшення, проведені в кв. АДРЕСА_3 та стягнути з останнього на користь позивача грошову компенсацію різниці вартості набутого спільно майна у розмірі 356 483, 50 грн. (а.с.123-126 т.1)
16 лютого 2018 року представником позивача - адвокатом Савченко А.Ю. подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, де з метою раціонального поділу спільного сумісного майна сторін, позивач збільшила заявлений нею розмір грошової компенсації різниці вартості набутого спільно майна у розмірі 595 942,23 грн. (а.с.150 т.1)
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано шлюб, зареєстрований між сторонами 03 серпня 2002 року Літківською сільською радою Броварського району Київської області, а/з № 8
Визнано автомобіль марки «DAEWOO» модель «Nexsia», 2006 року, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , невід`ємні поліпшення, проведені в квартирі АДРЕСА_3 внаслідок спільних трудових та грошових затрат позивача та відповідача та призвели до збільшення своєї вартості, спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано за позивачем ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на автомобіль марки «DAEWOO» модель «Nexsia», 2006 року, номер кузова номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Припинено за позивачем ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на невід`ємні поліпшення, проведені в квартирі АДРЕСА_4 будинку, що належить відповідачу ОСОБА_1 за АДРЕСА_2 , внаслідок спільних трудових та грошових затрат позивача та відповідача та призвели до збільшення своєї вартості цього майна.
В порядку поділу спільного майна подружжя залишено у власності відповідача
ОСОБА_1 невід`ємні поліпшення, проведені в квартирі
АДРЕСА_3 , які внаслідок спільних трудових та грошових затрат позивача та відповідача призвели до збільшення своєї вартості цього майна, припинивши право власності відповідача ОСОБА_7 на автомобіль марки «DAEWOO» модель «Nexsia», 2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості набутого сторонами спільно майна у розмірі 1 034 481, 26 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 5440 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 витрати понесені на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15360 грн.
У задоволені іншої частини вимог позивача ОСОБА_1 відмовлено. (а.с.50-61 т.2).
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року у частині вирішення вимог щодо поділу автомобіля та невід`ємних поліпшень, проведених в квартирі АДРЕСА_3 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 і у частині стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 440 грн., - скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.
Визнано спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки «Daewoo Nexia», державний номерний знак НОМЕР_2 .
В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 право власності по 1/2 частині автомобіля марки «Daewoo Nexia», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Визнано спільним сумісним майном подружжя квартиру АДРЕСА_4 , яка становить 4/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 .
В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/20 частин будинку
АДРЕСА_2 порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 9/20 частин будинку АДРЕСА_2 .
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2018 залишено без змін (а.с.135-145 т.2)
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року у частині поділу спільного сумісного майна подружжя в натурі та у частині вирішення питання судових витрат скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.187-191 т.2).
У частині розірвання шлюбу та відмови у задоволенні позову про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу автомобіля марки «Фольксваген» та квартири АДРЕСА_1 , рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не оскаржувалися, тому судом касаційної інстанції у цій частині не переглядалися. (а.с.189 т.2)
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
11 березня 2020 року вказана цивільна справа розприділена судді Саламон О.Б.
17 березня 2020 року зазначену цивільну справу суддею Саламон О.Б. прийнято до свого провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
20 травня 2021 року до суду надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить:
- визнати 4/5 частин будинку АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_7
- поділити спільну сумісну власність подружжя, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 право власності на 2\5 частину будинку АДРЕСА_2 за кожним (а.с.9-11 т.3).
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Вах М.Е. підтримали позовні вимоги в частині поділу майна, які були первісно заявлені позивачем, з урахуванням їх уточнень та змін. В судове засідання, призначене на 11.11.2021, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач та його представник - адвокат Шокуров Ю.Л. позовні вимоги не визнали, вказуючи на те, що позивач змінила предмет позову, що є недопустимим. В судове засідання, призначене на 11.11.2021, подано письмові дебати з проханням проводити судові дебати за їх відсутності. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим звернутисядо суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього кодексу, тобто тягар доказування покладається на сторін цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_1 з 03 серпня 2002 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.12, т.1).
Сторони по справі мають двох спільних дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13, 14, т.1).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвано.
Судом встановлено, що в період шлюбу сторони по справі придбали автомобіль марки «Daewoo» модель «Nexia», 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданим на ім`я відповідача - ОСОБА_7 ; кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.02.2008 та автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу автомобіля № 750631 від 13.02.2008 (а.с.15, 17-19, 31, т.1).
Також судом встановлено, що 19 грудня 2003 року відповідач ОСОБА_1 набув у власність на підставі договору дарування 9/20 частин житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2 (а.с.94-96 т.1).
Згідно поповерхового плану, складеного Броварським МБТІ 01 грудня 2003 року на будівлю літер. А-1 по АДРЕСА_2 , зазначений одноповерховий житловий будинок мав два входи\виходи на ззовні, складався з однієї квартири та з приміщень: 1-1 - 1-11 загальною площею 96,8 кв. м. (а.с.94,96 т.1).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 03 листопада 2008 року частка 9\20 житлового будинку АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 (а.с.95 т.1).
З матеріалів інвентаризації, проведеної Броварським МБТІ 25 вересня 2008 року встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_5 є одноповерховим з мансардою та складається з двох квартир:
-до квартири АДРЕСА_4 віднесені приміщення 1-1 - 1-14 загальною площею 185,9 кв.м., в тому числі житлової площі 99,1 кв.м.
-до квартири АДРЕСА_6 віднесені приміщення 2-1 - 2-8 загальною площею 60,8 кв.м., в тому числі житлової площі 31,9 кв.м.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 серпня 2010 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності володіє 4/5 частиною будинку АДРЕСА_5 . До 4\5 частин віднесено приміщення житлового будинку з 1-1 по 1-14 загальною площею 185,9 кв.м., житловою площею 99,1 кв.м. (а.с.101 т.1)
Відповідно до висновку експерта № 8836, складеного Незалежним інститутом судових експертиз, за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, в результаті виконаних будівельних робіт в житловому будинку
АДРЕСА_2 за період часу з 03.08.2002 по 01.01.2017 проведено його реконструкцію. До невід`ємних поліпшень, утворених внаслідок реконструкції, відносяться: в межах кв. АДРЕСА_4 - на першому поверсі приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, на мансардному поверсі приміщення 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 1-14; в межах кв. № 2 - на першому поверсі приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4.
Ринкова вартість невід`ємних поліпшень, що були проведені в буд. АДРЕСА_2 на дату проведення оцінки становить: в межах кв. № 1: 2 128 059 грн. з ПДВ; в межах кв. АДРЕСА_6 - не визначалась
(а.с.75-91 т.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).
Згідно положень ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, та на підставі ст.69 ч.1 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року встановлено, що спірне майно, а саме кв. АДРЕСА_1 та автомобіль марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску є майном, що було придбано сторонами у період шлюбу, однак за особисті кошти відповідача і є його особистою приватною власністю та поділу не підлягає.
Зазначене рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року в частині, якою відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя кв. АДРЕСА_1 та автомобіля марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску і його поділу залишено без змін в порядку його перегляду судом апеляційної та касаційної інстанції.
Відповідно до викладеного, позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя кв. АДРЕСА_1 та автомобіля марки «Volkswagen» модель «Caddi Combi», 2007 року випуску та поділу зазначеного майна не підлягають розгляду.
Відповідно до звіту № 6743 від 08.02.2018 про визначення ринкової вартості КТЗ (автомобіля) Deawoo Nexia, державний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість вказаного транспортного засобу на момент проведення оцінки становить 59534,47 грн. (а.с.155-180, т.1).
В ході розгляду справи встановлено та не оспорювалось сторонами та обставина, що автомобіль марки «Daewoo» модель «Nexia», 2006 року перебуває в користуванні
позивача - ОСОБА_1 та є спільною сумісною власністю сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У постанові Верховного Суду від 5 лютого 2020 року зазначено, що таке істотне збільшення вартості якісних характеристик майна повинне відбуватися внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна). Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з`ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об`єкта до та після поліпшення. При цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об`єкта (а.с.187-191 т.2).
Відповідно до звіту про ретроспективну оцінку майна, складеного 01 липня 2020 року ТОВ «Експерт нерухомості-2015», ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 98,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , станом на дату ретроспективної оцінки - 19 грудня 2003 року (9/20 частин) становила 104 881 грн. без урахування ПДВ (а.с.43-72 т.3).
Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_6 06 липня 2020 року, ринкова вартість частини житлового будинку площею 185,9 кв.м. з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 -а станом на дату оцінки становить 1 808 330 грн. без урахування ПДВ (а.с.14-41 т.3).
Таким чином, встановлена судом вартість житлового будинку до та після його перебудови, яка згідно висновку експерта № 8836 складеного Незалежним інститутом судових експертиз тривала у період часу з 03.08.2002 по 01.01.2017, свідчить про те, що спірне майно, а саме належна відповідачу на праві спільної часткової власності частина (4\5) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат сторін, а тому може бути визнане судом об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічну норму закріплено у ст. 372 ЦК України.
Згідно зі ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Як зазначено в абзацах 4, 5, 6 п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007р. за №11, при вирішення спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст.70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив, чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу. Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні. Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11).
Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно з ч.5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
У разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених ч. 5 ст. 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Для поділу будинку в натурі в судовому порядку необхідна технічна можливість виділити кожному співвласнику відокремлене приміщення з власним входом.
Матеріали справи не містять доказів технічної можливості виділу частки співвласника із спірної частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 не вносились грошові кошти на депозитний рахунок суду за припинення частки відповідача у праві спільної власності на автомобіль марки «Daewoo Nexsia», 2006 року, д.н.з. НОМЕР_3 .
За викладених обставин, керуючись нормами матеріального права, суд дійшов висновку про можливість поділу спільного сумісного майна подружжя, а саме автомобіля марки «Daewoo Nexsia», 2006 року, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 та 4/5 частин будинку АДРЕСА_5 , які складають приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 1-14 загальною площею 185,9 кв.м., жилою площею 99,1 кв.м. в рівних частках без його реального поділу.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема, належать витрати: пов`язані із проведенням експертизи.
Частиною 2 даної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 даного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має пільги щодо сплати судового збору, оскільки він є громадянином, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачаться, що позивач за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя було сплачено судовий збір у розмірі 640 грн. та 4800 грн. відповідно.
Під час розгляду справи позивачем понесено витрати пов`язані із проведенням експертиз на загальну суму 12 956,50 грн.
Отже, з урахуванням вимог ч. 6 ст.141 ЦПК України та розміру задоволених вимог, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 4 800 грн. та витрати, пов`язані із проведенням експертиз у розмірі 12 946,50 грн.
При цьому, згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» № 845 від 3 серпня 2011 року, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб оригінал виконавчого документа.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постанові від 18 липня 2018 року провадження № 61-397 св 18 (справа № 201/477/17).
Керуючись ст.ст. 12,19, 76-77, 81-82, 141, 258-260, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 368, 370 ЦК України, ст.ст. 60, 71 СК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки «Daewoo Nexsia», 2006 року, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Daewoo Nexsia», 2006 року, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Daewoo Nexsia», 2006 року, номер кузова номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Визнати спільним сумісним майном подружжя, 4/5 (чотири п`ятих) частин будинку АДРЕСА_5 , які складають приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 1-14 загальною площею 185,9 кв.м., жилою площею 99,1 кв.м.
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\5 (дві п`ятих) частин будинку АДРЕСА_5 , який складається з приміщень
1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 1-14 загальною площею 185,9 кв.м., жилою площею 99,1 кв.м.
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\5 (дві п`ятих) частин будинку АДРЕСА_5 який складається з приміщень 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 1-14 загальною площею 185,9 кв.м., жилою площею 99,1 кв.м.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 4 800 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 12 946,50 грн. на відшкодування витрат пов`язаних із проведенням експертиз.
У задоволені інших вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса:
АДРЕСА_2 порядку ч. 6 ст. 259 ЦПК України повний текст рішення складено 23.11.2021.
На підставі ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складання його повного тексту - 23.11.2021.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон
