Справа № 591/4099/20
Провадження № 1-кп/591/266/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 22019200000000084 від 14.12.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.2 ст.346 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Зарічного районного суду м.Суми перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 .
Під чассудового розглядустороною захистубуло заявленоклопотання прозакриття кримінальногопровадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки, на думку захисника, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом після закінчення строків досудового розслідування. Зокрема, захисник звертав увагу суду на те, що 18.12.2019 року ОСОБА_6 було оголошено про підозру, тобто саме з цієї дати розпочався відлік строків досудового розслідування. В подальшому постановою керівника прокуратури строк досудового розслідування було продовжено до 3-х місяців, а ухвалою слідчого судді - до 6 місяців, а саме: до 18.06.2020 року. 13.06.2020 року, тобто за 5 днів до закінчення строків досудового розслідування, прокурор доручив слідчому виконання вимог ст.290 КПК України, а 26.06.2020 року датовано підтвердження про надання стороні захисту матеріалів кримінального провадження та вони поставили цією ж датою підпис про ознайомлення з матеріалами. За таких обставин, на його переконання, останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом було 01.07.2020 року. Проте, прокурор, склавши обвинувальний акт 26.06.2020 року, звернувся до суду тільки 03.07.2020 року, коли закінчились строки досудового розслідування, що має наслідком закриття провадження.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Прокурори заперечували проти закриття провадження, пославшись на надані письмові заперечення та додані до нього документи. Зокрема, у письмових запереченнях та в судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 стверджував, що обвинувальний акт було передано ним до канцелярії прокуратури, а останніми кур`єру для доставки до суду 01.07.2020 року, тобто у останній день строку досудового розслідування. За таких обставин вважав, що підстави для закриття провадження у справі відсутні. Тому просив у задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.
Заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали, проаналізувавши доводи заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.
Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Порядок обчислення строків досудового розслідування визначений ч.1 ст.219 КПК України.
Зокрема, вказаною нормою встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК України.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, в ККС ВС в ухвалах від 05.04.2021 у справі №676/804/20 та від 08.11.2021 року №623/3556/20, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення, яке пов`язане КПК зі зверненням до суду з обвинувальним актом (ст. 283 КПК). Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), як це передбачено у ст. 219 КПК. А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Згідно ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
При цьому, як зазначив Верховний суд в ухвалі від 08.11.2021 року у справі №623/3556/20, уповноваженою на прийняття та реєстрацію документів у суді є канцелярія відповідного суду, а не прокуратури.
Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 15.03.2021 року у справі №676/6116/18 зазначив про те, що моментом звернення до суду з обвинувальним актом, коли такий обвинувальний акт було доставлено до суду нарочно, є саме дата його надходження безпосередньо до суду, а не дата вказана у супровідному листі прокуратури.
З оглядуна викладенівище вимогичинного законодавствата позиційВерховного Суду,прокурор повиненв межахстроків досудовогорозслідування звернутисядо судуз обвинувальним актомшляхом передачійого напошту,або передатиуповноваженій найого прийняттяособі.
Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження ( п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
В даному випадку, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 14.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22019200000000084 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч.2 ст.346 КК України (а.с. 77 т.1).
18.12.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.2 ст.346 КК України (а.с. 197-207 т.2), яке віднесено до категорії тяжких кримінальних правопорушень, але яке не є злочином проти життя та здоров`я особи (Розділі ІІ Кримінального Кодексу України), оскільки його безпосереднім об`єктом згідно Розділу ХV Криминального Кодексу України є авторитет органів державної влади.
Постановою в.о. керівника Сумської місцевої прокуратури від 17.02.2020 року строк досудового розслідування кримінального провадження №22019200000000084 за підозрюю ОСОБА_6 було продовжено до 3-х місяців, а ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 13.03.2020 року - до шести місяців, тобто до 18.06.2020 (а.с. 11 т.1, а.с. 254 т.2).
13.06.2020 року прокурором було доручено слідчому повідомити ОСОБА_6 та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів (а.с. 221 т.2), а згідно підтвердження про надання доступу до матеріалів ознайомлення відбувалось з 13.06.2020 по 26.06.2020 року (а.с.228-240 - т.2).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Таким чином, останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 було 01.07.2020 року.
Відповідно до матеріалів провадження, обвинувальний акт складено 26.06.2020 та цього ж дня ОСОБА_6 та його захисникам під розписку в межах строку досудового розслідування вручено копії обвинувального акту.
01.07.2020 року, тобто у останній день строку, прокурор ОСОБА_4 склав супровідний лист щодо направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до Зарічного районного суду м.Суми, та передав цей супровідний з обвинувальним актом та доданими до нього документами до канцелярії прокуратури, де їх було зареєстровано в Інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури» за вихідним номером 32-191вих.20.
Крім того, в цей же день обвинувальний акт з додатками та вказаним супровідним листом було передано кур`єру ТОВ «КСД-Суми», який і здійснював доставку вказаних документів до суду.
Згідно штампу вхідної кореспонденції суду, який міститься на супровідному листі прокурора за вих №32-191вих.20, та відповідно до відомостей Журналу реєстрації вхідної кореспонденції Зарічного районного суду м.Суми (наряд 04-34 за 2020 рік), обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 був отриманий судом 03.07.2020 року.
При цьому, суд вважає, що передача прокурором обвинувального акту до канцелярії прокуратури та направлення його до суду вказаною службою кур`єрської доставки не можна розцінювати як виконання прокурором вимог ст.116 КПК України щодо здачі документу на пошту до закінчення строку.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою статті 8 Закону України "Про поштовий зв`язок" на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ТОВ «КСД-Суми» не є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку, оскільки така служба не зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та не наділена такими правовим статусом та повноваженнями. Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «КСД-Суми» є окремою юридичною особою, зареєстрованою в м.Суми, та не є структурним підрозділом ТОВ «КСД-Україна», яка відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 24.03.2020 за №125 є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку.
Таким чином, направлення прокурором обвинувального акту відносно ОСОБА_6 через неповноважного оператора поштового зв`язку до суду не можна вважати фактом вчинення прокурором процесуальних дій у встановлені строки.
А, беручи до уваги, що в даному випадку прокурор в останній день строку не звернувся нарочно до уповноваженої на прийняття та реєстрацію документів особи канцелярії Зарічного районного суду м.Суми з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , не здав цей документ до закінчення строку на пошту або повноважному оператору з надання послуг поштового зв`язку, то є всі підстави стверджувати про те, що 01.07.2020 року строк досудового розслідування закінчився, але не 01.07.2020 року, а саме 03.07.2020 року є датою звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.
Тобто, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК України.
При цьому, доводи прокурора про те, що він вчинив усі необхідні дії для направлення обвинувального акту та , відповідно строк не пропустив, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, Верховний суд у своїх правових позиціях вказав, що моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження безпосередньо до суду, а не дата вказана у супровідному листі прокурора (зокрема, в ухвалі від 15.03.2021 у справі №676/6116/18) і що саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження, вручення стороні захисту повинно бути вчинено в рамках строку досудового розслідування (постанова ВС від 1 липня 2021 року у справі № 752/3218/20 (провадження № 51-2066 км 21). Крім того, посилання прокурора у запереченнях про його звернення з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 до суду в межах строку, визначеного ст. 219 КПК, та що він, передавши обвинувальний акт в останній день строку не може відповідати за обов`язки відділу діловодства, роботу кур`єра, строки його доставки, пересилання до суду, на думку суду є неспроможними, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального закону закінчення досудового розслідування пов`язано з вчиненням іншої процесуальної дії - звернення до суду з обвинувальним актом, однак в даному випадку судом не встановлено доказів про здачу прокурором обвинувального акту до закінчення строку на пошту, а відділ діловодства органу прокуратури та ТОВ «КСД-Суми», як зазначено вище, не належать до засобів поштового зв`язку.
ККС у своїх постановах неодноразово звертав увагу, зокрема органів досудового розслідування і органів прокуратури, на таке. Якщо прокурор склав або затвердив обвинувальний акт у межах строку досудового розслідування, але направив його до суду поза межами визначених у ст.219 КПК строків, то це безальтернативна підстава для закриття судом кримінального провадження відповідно до положень п.10 ч.1 ст.284 КПК.
Такий висновок ККС викладений в ухвалі від 08.11.2021 у справі №623/3556/20; в ухвалі від 13.10.2020 у справі №243/11589/19; в ухвалі від 15.03.2021 у справі №676/6116/18; в ухвалі від 5.04.2021 у справі №676/804/20; у постанові від 14.04.2021 у справі №401/217/20; в ухвалі від 21.04.2021 у справі №991/6516/20; у постанові від 26.05.2021 у справі №199/4574/20; у постанові від 1.07.2021 у справі №752/3218/20; в ухвалі від 04.08.2021 року у справі №127/28565/20, ухвалі від 06.09.2021 у справі №575/320/19, в ухвалі від 13.10.2020 у справі №243/11589/19.
Крім того, позиція Верховного суду щодо необхідності звернення до суду через повноважних операторів з надання послуг поштового зв`язку також неодноразово висловлювалась, як приклад ухвала від 12 вересня 2019 року у справі № 203/1546/17.
У ч.1 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ВС забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та в спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого ВС у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб суди на однакове застосування норм права.
Оскільки в даному випадку прокурор, склавши обвинувальний акт 26.06.2020 року в межах строку досудового розслідування, але звернувся з таким обвинувальним актом до суду лише 03.07.2020 року, тобто поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК, то суд вважає клопотання сторони захисту вмотивованим, а доводи прокурора про те, що органом досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК України не допущено, необґрунтованими.
Таким чином, клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, оскільки судом встановлені підстави, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .
Закриваючи провадження, суд розподіл судових витрат не проводить, оскільки такі питання з огляду на положення ст.124,372 КПК України, вирішуються тільки під час ухвалення обвинувального вироку, і відповідно до ч.2 ст.122 КПК України такі витрати за проведення експертиз в межах даного провадження на суму 55242,72 грн. були здійснені за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються експертним установам із Державного бюджету України.
Відповідно до ст.ст.100,174 КПК України необхідно скасувати арешт з речових доказів та вирішити їх долю (а.с. 89-92 , 225-230 т.1).
Керуючись ст. ст. 284, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, задовольнити.
Кримінальне провадження,відомості прояке внесенідо ЄРДР14.12.2019року за№ 22019200000000084за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.2 ст.346 КК України,- закрити.
Скасувати арешт накладений на речові докази ухвалами слідчих суддів Зарічного районного суду м.Суми, а долю таких речових доказів вирішити таким чином:
-мобільний телефон сірого кольру Iphone 11 Pro Max з двома сім-картами мобільних операторів, які передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів СВ УСБУ в Сумській області згідно протоколу прийому-передачі від 24.01.2020 року після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_6 ;
-грошові кошти на загальну суму 23500 грн. у кількості 47 купюр номіналом по 500 грн. кожна, які згідно акту прийому-передачі від 11.02.2020 року та квитанції №013789 від 11.02.2020 року були передані на відповідальне зберігання до фінансового відділу УСБУ в Сумській області - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Зарічний районний суд м.Суми до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
