УХВАЛА
17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17772/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Січ"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Скрипка І. М., Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.
від 02.09.2021
за позовом Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед"
до Акціонерного товариства "Банк Січ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберія"
про стягнення 2 500 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Компанія "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Січ" про стягнення 2 500 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов банківської гарантії № 202659-ГР-1511 від 29.05.2020 в частині сплати повної суми гарантії забезпечення виконання зобов`язання у розмірі 2 500 000,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Іберія" зобов`язань за Договором про поставку бар`єрного огородження № 04/11-19 від 04.11.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/17772/20 у задоволенні позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача. Присуджено до стягнення з Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", на користь Акціонерного товариства "Банк Січ" 17 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Постановою від 02.09.2021 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/17772/20. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив: присудив до стягнення з Акціонерного товариства "Банк Січ" на користь Компанії "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через зареєстроване в Україні представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", 2 500 000,00 грн заборгованості та 37 500,00 грн судового збору за подання позовної заяви.
27 жовтня 2021 року Акціонерне товариство "Банк Січ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17772/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Січ", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Січ" вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17772/20 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17, від 10.05.2018 у справі № 904/4275/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17 та від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17.
Крім того, підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17772/20 скаржник також визначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (частину 3 статті 310 цього Кодексу).
Водночас обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство "Банк Січ" не зазначило яку (які) саме норму (норми) права застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновків, викладених в наведених постановах.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Банк Січ" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом зазначення норми (норм) права, яку (які) застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17, від 10.05.2018 у справі № 904/4275/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17 та від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
У зв`язку із залишенням касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Січ" без руху, заява про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17772/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Січ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17772/20 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Банк Січ" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Банк Січ", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко
