ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2021 р. Справа№ 910/13681/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: Фомін Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.2021 (повний текст підписано 27.08.2021) (про забезпечення позову)
за заявою ОСОБА_1 (ОСОБА_1)
у справі № 910/13681/21 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом ОСОБА_1 (ОСОБА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул»
про стягнення грошових коштів
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» про стягнення вартості частини майна ТОВ «Уолд Скул», пропорційної його частці у статутному капіталі, що становить 26,04%, у розмірі 781 250,00 грн, 3 % річних у розмірі 34 299,21 грн, інфляційних в сум 92 882,38 грн, частки отриманого прибутку за 2017-2020 роки у розмірі 26,04 %, пропорційної частці позивача у статутному капіталі ТОВ «Уолд Скул».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є одним з засновників ТОВ «Уолд Скул» з часткою 26,04 % статутного капіталу, що становить 781 250,00 грн. При цьому, за посиланням позивача, іншими учасниками Товариства систематично порушувалися його права, як учасника товариства, зокрема, щодо отримання прибутку від діяльності товариства та одержання його частини дивідендів.
Також, позивач зазначив, що 25.01.2019 на адресу Товариства ним було направлено заяву про його вихід зі складу засновників (учасників) Товариства та передання належної йому частки в статутному капіталі, однак, будь-якого повідомлення на адресу позивача про розмір належних йому за законом виплат, ані розрахунки з відповідними документами позивачу не надані та не направлені.
Одночасно з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) заборони приймати вищим органом управління (загальними зборами) ТОВ «Уолд Скул» рішення з наступних питань:
- про виключення зі складу учасників ТОВ «Уолд Скул» позивача;
- про продаж майна, що належить ТОВ «Уолд Скул»;
- про ліквідацію ТОВ «Уолд Скул»;
2) заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно/щодо ТОВ «Уолд Скул», в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства;
3) накладення арешту на грошові кошти відповідача, розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач, окрім іншого, зазначив, що ним одержано повідомлення про позачергове скликання загальних зборів учасників ТОВ «Уолд Скул» від 24.07.2021 на вимогу двох інших учасників товариства, до порядку денного яких внесені наступні питання:
1) виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 (ОСОБА_1)2) продаж майна, що належить Товариству;
3) ліквідація Товариства.
На думку позивача, наведені обставини за умови невжиття заходів щодо забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2021 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» (03127, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 21/14, код 42180923), розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову, яка складає 908 431,59 грн. В решті в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано тим, що такий захід забезпечення позову, що має майновий характер, як накладення арешту на грошові кошти відповідача, розміщені на його банківських рахунках, в межах суми стягнення є адекватним та співмірним з заявленими позовними вимогами, а невжиття такого мінімального заходу забезпечення позову призведе до порушення права позивача на справедливий та ефективний захист його законних інтересів.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадану ухвалу суду в частині накладення арешту на грошові кошти, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права (ч.ч. 1, 6, 7 та 10 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю», п. 8 ч. 1 ст. 1 та п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань») та норм процесуального права (ст.ст. 136, 137, пп.1 та 4 ч. 1 ст. 139, ч. 11 ст. 141, ст.ст. 145-146 Господарського процесуального кодексу України) та стягнути з позивача судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Зокрема, скаржник посилається на те, що позивач не подавав заяву до державної реєстраційної служби про вихід з товариства, його вихід з товариства не відбувся, відповідач не створював ніяких перешкод для виходу учасника з товариства, отже, позивач є учасником останнього і не має права на виплату його частки в статутному капіталі.
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
При цьому позивач зазначає, що іншими учасниками товариства порушуються його права на виплату дивідендів, також, йому не надано розрахунку вартості його частки у статутному фонді товариства. Натомість, вчинено дії, спрямовані на ліквідацію відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 матеріали оскарження у справі №910/13681/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» залишено без руху; надано строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду відповідної заяви, із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення з підтвердженням відповідними доказами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, після усунення недоліків апеляційної скарги, за клопотанням ТОВ «Уолд Скул» поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 27.08.021 у справі № 910/13681/21 та відкрито апеляційне провадження; призначено апеляційну скаргу ТОВ «Уолд Скул» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.021 у справі №910/13681/21 до розгляду на 20.10.2021.
У судове засідання 20.10.2021 з`явився представник відповідача, який надав свої пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції, якою накладено арешт на грошові кошти відповідача, розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову, яка складає 908 431, 59 грн.
У судове засідання 20.10.2021 представник відповідача не з`явився.
20.10.2021 електронною поштою на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату, яке мотивовано його перебуванням на самоізоляції у зв`язку із контактуванням із особами, у яких наразі лабораторно підтверджено захворювання на COVID-19.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду", яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
З огляду на викладене вище, представник позивача, будучи на самоізоляції, не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а позивач - забезпечити явку в судове засідання іншого представника.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В даному випадку, у суду відсутні підстави визнати зазначені у клопотанні причини поважними, оскільки представником не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
Крім того, колегія суддів зазначає, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов`язкову і в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 20.10.2021.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову судам слід враховувати, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, та у випадку дійсного порушення права заявника, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Позов у даній справі заявлено щодо стягнення вартості майна ТОВ «Уолд Скул», пропорційної його частці у статутному капіталі з урахуванням інфляційних втрат і 3 % річних та частки отриманого прибутку за 2017-2020 роки, пропорційної його частці у статутному капіталі ТОВ «Уолд Скул».
Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач, серед іншого, посилався на те, що іншими учасниками Товариства порушуються його права на отримання дивідендів, які належать до виплати заявнику, а також те, що ним отримано повідомлення про позачергове скликання загальних зборів учасників ТОВ «Уолд Скул» з метою розгляду питань порядку денного про продаж майна, що належить Товариству, та його ліквідацію.
Отже, з урахуванням зазначеного вище, а також того, що інші учасники відповідача мають на меті ліквідацію зазначеного товариства, в даному випадку існує достатньо мотивована ймовірність, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.
За таких обставин, вжиті місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми 908 431, 59 грн є достатніми та співмірними заявленим позовним вимогам і не порушують співвідношення інтересів сторін.
Щодо посилання у апеляційній скарзі скаржника на те, що необхідним у даному випадку було застосування зустрічного забезпечення, судом апеляційної інстанції враховується стала судова практика, викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, згідно з якими частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов`язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.
За таких обставин ухвалу господарського суду міста Києва постановлено з правильним застосуванням норм процесуального законодавства.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Щодо решти аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині даної постанови, суд визнає їх такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/13681/21 підлягає залишенню без змін, як така, що постановлена з додержанням норм процесуального права, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» - без задоволення.
Судові витрати.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/13681/21 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул».
Матеріали оскарження у справі № 910/13681/21 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 25.10.2021.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко
