ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/14713/18
адміністративне провадження №К/9901/5621/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
рoзглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАМДЕМ-ФІНАНС» на постанову Шостого апеляційного адміністративнoгo суду від 13.02.2019 (колегія суддів: Файдюк В.В.Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі № 826/14713/18 за пoзoвoм Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАМДЕМ-ФІНАНС» до Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-фінанс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2018 №0045931409.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс» здійснює діяльність з переказу коштів на підставі господарських договорів, укладених з суб`єктами господарювання, які здійснюють реалізацію послуг або надання сервісу, та на користь яких Позивач приймає кошти, та не здійснює продаж товарів (робіт, послуг). Здійснення переказу коштів відбувається через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПКТС), який не є місцем проведення розрахунків у розумінні положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а є лише пунктом приймання платежів, а тому застосування санкцій, передбачених абзацом 3 пункту 1 статті 17 зазначеного Закону є протиправним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що операція з переказу коштів не є розрахунковою, отже відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за невикористання РРО при здійснені розрахункових операцій.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) мають застосовуватися РРО, незастосування якого є порушенням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв.
Не пoгoдившись з судoвими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу і просить його скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про необхідність застосування РРО під час здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПКТС, фактично вказує на порушення пункту 2 статті 9 Закону №265/95-ВР. Натомість, позивача було притягнуто до відповідальності за непроведення розрахункової операції через РРО з фіскальним режимом роботи. При цьому положення частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР розмежовують поняття «розрахункова операція» та «операції з приймання готівки для переказу», а штрафна санкція за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР застосовується саме за не проведення розрахункової операції. Правова оцінка зазначеним обставинам судом апеляційної інстанції, на думку скаржника, надана не була.
8 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Податковим органом наголошено на порушенні позивачем приписів пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, при цьому і сам позивач не заперечує факт невикористання ним РРО у ПТКС, всупереч обов`язкової вимоги його застосування. На думку відповідача, доводи ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс», що місце проведення розрахункової операції не є місцем приймання готівки, є помилковими, оскільки платнику відповідні кошти зараховуються одразу. Крім того, НБУ також зазначає, що ініціювання переказу є одним із етапів здійснення розрахункової операції.
Переглянувши судoві рішення в межах дoвoдів касаційнoї скарги, перевіривши пoвнoту встанoвлення судoвими інстанціями фактичних oбставин справи та правильність застoсування ними нoрм матеріальнoгo та прoцесуальнoгo права, кoлегія суддів дійшла виснoвку прo відсутність підстав для задoвoлення касаційнoї скарги, з oгляду на наступне.
Судами пoпередніх інстанцій встанoвленo, щo ТОВ «ФК «Тандем-Фінанс» є фінансовою установою відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 18 лютого 2015 року ФК № 509 та на підставі ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 36/1 від 5 липня 2017 року здійснює свою діяльність з прийому платежів та переказу коштів через ПТКС.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-фінанс», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв.
За результатами вказаної перевірки 23 серпня 2018 року складено акт №1501/26/15/14/39405417, яким встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону №265.
На підставі акту від 23 серпня 2018 року №1501/26/15/14/39405417 в зв`язку з порушенням позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-BP від 06.07.1995 р., на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-BP, прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2018 року №004593, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тандем-фінанс» застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн.
Судами також встановлено, що між ТОВ «ФК «Тандем-фінанс» та ПАТ «Київстар» укладений договір про надання послуг за допомогою системи Mobipay № 775-16 від 15 грудня 2016 року, за умовами якого ПАТ «Київстар» доручає, а ТОВ «ФК «Тандем-фінанс» приймає на себе зобов`язання своїми силами та засобами здійснювати на постійній основі приймання від платників платежів за послуги рухомого (мобільного) та/або фіксованого зв`язку на користь ПАТ «Київстар» за допомогою системи Mobipay (п.1.1. Договору). При цьому, приймання платежів від платників здійснюється партнером (позивачем) з подальшим перерахуванням платежів Київстар (п.1.2. Договору).
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що фізичні особи вносили кошти в ПКТС позивача, здійснивши таким чином поповнення особового рахунку у білінговій системі Київстар, на якому обліковуються передплачені певним абонентом послуги рухомого (мобільного) зв`язку та/або фіксованого зв`язку.
Згідно наданої відповіді на запит № 21/08-1 від 21 серпня 2018 року наданих документів та інформації контрольного завдання ДФС України встановлено, що загальний об`єм операцій з надання послуг з переказу коштів по ПТКС в кількості 2934 за період з 01 січня 2017 року по 01 січня 2018 року склала 293 873 140 грн.
Суть порушення відповідач зазначає в тому, що ТОВ «ФК «Тандем-фінанс» здійснює діяльність у сфері фінансових послуг із застосуванням ПТКС, які належним чином не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, і таким чином проводились розрахункові операції в період з 01 січня 2017 року по 01 січня 2018 року з надання фінансових послуг із застосуванням ПТКС на суму 293 873 140 грн. без застосування належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО. Відтак, позивач приймав готівку для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, тобто здійснював операцію, яка всупереч статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не була проведена через реєстратор розрахункових операцій.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР.
В спірному податковому повідомленні рішенні зазначено порушення позивачем пункту 1 ст.3 цього Закону, відповідно до якого: Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог цього Закону до позивача застосовано фінансові санкції (вчинене вперше - 1 грн.) відповідно до пункту 1 ст. 17, в зв`язку з встановленим в ході перевірки фактом непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
В статті 2 Закону №265/95-ВР визначено такі терміни: - реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Підпунктом 1.32-2 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року, визначено, що програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
Також, статтею 9 Закону № 265/95-BP, встановлено пільги щодо незастосування РРО. Відповідно до пункту 2 вказаної статті реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Тобто, пільги, встановлені статтею 9 Закону №265/95-BP, поширюються на випадки виконання банківських операцій та операції з використанням ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, здійснюючи операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, мають використовувати РРО.
Постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 149 затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС, відповідно до абзацу 2 частини 1 яких, - для реєстрації операцій з приймання та переказу готівкових коштів через платіжні комплекси застосовуються вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори (далі - вбудований реєстратор), реалізація фіскальних функцій якими здійснюється відповідно до вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, з урахуванням особливостей, визначених цими вимогами.
Як вже зазначалось, позивач є небанківською фінансовою установою, та має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а тому останній у своїй діяльності дійсно має використовувати фіскалізовані ПТКС, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.
Аналогічні правова позиція викладена в постановах ВС від 30.07.2019 по справі № 826/715/18, від 12.06.2018 №826/11931/17.
З таких підстав доводи касаційної скарги позивача, що його притягнуто до відповідальності за непроведення саме розрахункової операції через РРО з фіскальним режимом роботи, в той час, як жодна розрахункова операція ним не здійснювалась, наголошуючи, що поняття «розрахункова операція» не є тотожним поняттю «операції з приймання готівки для подальшого переказу» не ґрунтуються на вимогах наведеного законодавства. Як вже зазначалось, відповідно до ст.ст. 2, 3, 9 Закону № 265/95, реєстратор розрахункових операцій повинен застосовуватись при здійснені операції з приймання готівки для подальшого переказу.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2018 №0045931409.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПOСТАНOВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАМДЕМ-ФІНАНС» - залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 залишити без змін.
Пoстанoва набирає закoннoї сили з дати її прийняття, є oстатoчнoю і oскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник
