ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/18331/19
адміністративне провадження № К/9901/18629/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А.., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійнює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року у складі судді Амельохіна В.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у складі колегії судів: Лічевецького І.О. (головуючий), суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-реконструкція», Товариство, відповідно) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Реєстратор, відповідно) про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ТОВ «Євро-реконструкція» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови НКРЕКП від 30.08.2019:
- №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» (далі - постанова №1819);
- №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» (далі - постанова №1818).
1.1 Підставами позову Товариство зазначало, що регулятор, приймаючи оскаржувані постанови діяв незаконно, з порушенням встановленого порядку та наданих повноважень, оскільки контролюючим органом перш за все було порушено строки встановлені чинним законодавством для прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій. Крім того, відповідач у порушення порядків встановлення тарифів не затвердив структуру тарифів, що були предметом перевірки. Як результат, позивач стверджує, що відсутні законно встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення, оскільки структура тарифів позивача у періоді, що перевірявся була відсутня взагалі.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, позов задовольнив.
2.1. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на момент виникнення спірних відносин частиною шостою статті 77 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон №2019-VIII) установлено, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення.
Приймаючи до уваги, що акт перевірки за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії №205 складено 14.06.2019, а постанову №1818 прийнято 30.08.2019, суди прийшли до висновку про пропущення відповідачем строку застосування санкцій.
2.2. Також суди попередніх інстанцій вказали, що частиною 11 статті 31 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон №2633-IV) визначено, що штрафні санкції, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Водночас, ані станом на час прийняття НКРЕКП постанови №1819, ані на час розгляду і вирішення справи в суді Урядом України не був визначений порядок застосування штрафних санкцій за правопорушення у сфері теплопостачання.
2.3. Ще суди попередніх інстанцій зазначили, що оскаржуваними постановами НКРЕКП зобов`язано позивача усунути порушення чинного законодавства до 01.10., 01.11.2019 та 01.10.2020. При цьому, згідно з пунктами 14, 15 статті 19 Закону України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон №222-VIII) акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки.
Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
У той же час частиною п`ятою статті 14 Закону України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII) рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.
Оскільки оскаржувані рішення стосуються не тільки накладення штрафних санкцій, а і усунення виявлених порушень Ліцензійних умов відповідач зобов`язаний був видати окреме розпорядження щодо усунення порушень Ліцензійних умов.
Вказане порушення встановлено також розпорядженням Державної регуляторної служби України від 11.10.2019 №118 «Про задоволення апеляції».
Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №826/14482/17.
2.4. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до частини 15 статті 4 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Згідно частини 2 статті 5 Закону №877-V Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Разом з тим судами встановлено, що уніфіковані форми актів НКРЕКП не затверджувались.
2.5. Підсумовуючи наведене суди попередніх інстанцій, з посиланням на норми частини другої статті 19 Конституції України прийшли до висновку, що оскаржені постанови відповідача підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, що призначена і проведена з порушенням встановленого законом порядку та вказали, що протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1. У період з 03. по 14.06.2019 посадовими особами НКРЕКП проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії. Результати перевірки оформлено актами № 205, 207 та 208 від 14.06.2019.
Згідно акта №205 ТОВ «Євро-реконструкція» порушено вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1, підпунктів 9, 14 пункту 2.3, пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії внаслідок: неподання звітності; ненадання документів та інформації, необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень; порушення обов`язку щодо дотримання напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат, відповідно до встановленої структури тарифу на відпуск електричної енергії, затвердженої постановою №1500 від 28.12.2017; порушення зобов`язань неухильно дотримуватись запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт; порушення Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках.
3.2. На підставі висновків, викладених у цьому акті перевірки відповідачем прийнято постанову №1818.
Згідно цієї постанови НКРЕКП, відповідно до статей 17, 19, 22 Закону №1540-VIII та статті 77 Закону №2633-IV, комісія постановила:
відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону №1540-VIII та статті 77 Закону №2633-IV накласти штраф у розмірі 255 000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) грн на ТОВ «Євро-реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041) за порушення:
пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», №2633-IV, №1540-VIII, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, а саме:
абзацу другого пункту 4.2 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційннх установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991, у частині зобов`язання ліцензіата неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії, Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 №2585, зокрема:
пункту 4.1 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП, зокрема постановами від 12.12.2016 №2167 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ «Євро-реконструкція» (Дарницька ТЕЦ)» та від 28.12.2017 №1500 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ «Євро-реконструкція», інвестиційні програми (у частині виробництва електричної енергії) у повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування;
пункту 4.4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленого інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів понад п`ять відсотків;
підпункту 9 пункту 2.3 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП;
підпункту 14 пункту 2.3 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата дотримуватись визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до встановленої рішенням НКРЕКП, зокрема постановою від 28.12.2017 №1500 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ «Євро-реконструкція», структури тарифу на відпуск електричної енергії.
Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ТОВ «Євро-реконструкція» у строк до 01.11.2019:
надати до НКРЕКП звітність за формою №1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії» за червень 2017 року, копії фінансової звітності за І - III квартали 2017 року, II - III квартали 2018 року та річну фінансову звітність за 2018 рік, надати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області копії фінансової звітності за II - ІІІ квартали 2017 року, І - III квартали 2018 року та січну фінансову звітність за 2018 рік.
Відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, у межах здійснення заходів державного регулювання, Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики при підготовці та винесенні на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проекту рішення щодо встановлення (зміни) ТОВ «Євро-Реконструкція державної регульованої ціни на електричну енергію врахувати її зміну в бік зменшення на загальну суму 82 550, 43 тис. грн (без ПДВ), а саме:
суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2017 рік у розмірі 231,57 тис. грн (без ПДВ);
суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми на 2017 рік понад п`ять відсотків у розмірі 55,16 тис. грн (без ПДВ);
суму економії коштів, яка склалась за результатами виконання Інвестиційної програми на 2017 рік, у розмірі 1 019,93 тис. грн (без ПДВ);
суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми на 2017 рік понад п`ять відсотків у розмірі 5,37 тис. грн (без ПДВ);
суму економії коштів, яка склалась за результатами виконання Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 104,41 тис. грн (без ПДВ);
суму профінансованих витрат на утримання і експлуатацію автотранспорту в рамках виконання Інвестиційної програми на 2018 рік у розмірі 12,17 тис. грн (без ПДВ);
суму недофінансування статті витрат «Паливо» за результатом діяльності з виробництва електричної енергії у 2017 році у розмірі 24 365 тис. грн (без ПДВ);
суму додаткового доходу від збільшення обсягу товарної продукції у 2018 році, зменшену на фактичну паливну складову та за вирахуванням податку на прибуток, у розмірі ІЗ 068,42 тис, грн (без ПДВ);
суму економії коштів, отриманої за результатом діяльності з виробництва електричної енергії у 2018 році, а саме у результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахункових показників, у розмірі 43 688,40 тис. грн (без ПДВ).
3.3. Відповідно до акта №207 від 14.06.2019 позивачем: порушено терміни подання до НКРЕКП інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з постачання природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу для розрахунку нормативів перерахування коштів; не дотримано зобов`язання щодо необхідності дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені до структури тарифів на виробництво теплової енергії на 2018 рік постановою №1500 від 28.12.2017; кошти тарифу на виробництво теплової енергії протиправно спрямовано на фінансування витрат, які заплановані за рахунок тарифу на виробництво електричної енергії; не в повному обсязі виконано інвестиційні програми на 2017 та 2018 роки; порушено терміни подання звітності.
Згідно акта №208 від 14.06.2020 ТОВ «Євро-реконструкція»: не подавало до НКРЕКП оновлену відомість про місця провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії; не перераховувались кошти за спожиту теплову енергію на рахунки зі спеціальним режимом використання; порушило терміни подання до НКРЕКП інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з постачання природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу для розрахунку нормативів перерахування коштів; не дотрималось структури витрат; не встановило 145 приладів обліку; не подало заяви про схвалення інвестиційних програм на 2017 та на 2018 роки; протягом 2017-2018 років не здійснювало перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами; подавало звітність із перевищенням граничних термінів; у поданій звітності показники не відповідають їх сумі помісячно.
3.4. На підставі актів перевірки №207 від 14.06.2019, №208 від 14.06.2020 та відповідно до статей 17, 19, 22 Закону №1540-VIII, статті 31 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон №2633-IV) відповідачем прийнято постанову №1819.
Цією постановою, відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону №1540-VIII на ТОВ «Євро-Реконструкція» накладено штраф у розмірі:
34 000 грн за порушення:
пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 щодо дотримання вимог законів України №1540-VIII, №2633-IV, інших актів законодавства, якими регулюється діяльність, у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:
пункту 10 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217, у частині подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКИ за встановленими формами;
абзацу другого пункту 4.2. Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01.08.2017 №991, у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що була включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії;
пункту 4.4 Порядку формування» інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 №2585, щодо самостійного перерозподілу фінансування вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання цих заходів понад п`ять відсотків;
пункту 2.1 глави 2 Правил організації звітності, що подається суботами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах, енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 31.05.2017 №717, щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних;
підпункту 9 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва №308 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;
підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва №308 у частині виконання інвестиційної програми в затверджених об`ємах за відповідними напрямками, розробленої, погодженої та схваленої відповідно до вимог Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 №2585;
підпункту 21 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва №308 щодо недопущення перехресного субсидіювання інших видів діяльності за рахунок господарської діяльності з виробництва теплової енергії; підпункту 22 пункту 3,2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва № 308 у частині надання органу ліцензування звітності у строки, встановлені органом ліцензування;
34 000 грн за порушення:
пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо дотримання вимог законів України №1540-VIII, №2633-IV, інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:
частини першої статті 19-1 Закону №2633-IV та пунктів 8, 10 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки,: затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, у частині: перерахування коштів за теплову енергію та/або комунальні, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів;
подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленими формами;
пункту 2.1 глави 2 Правил, організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.05.2017 №717, щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних;
підпункту 2 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін;
підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на постачання теплової енергії;
підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо забезпечення обліку реалізованої споживачам теплової енергії ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії;
підпункту 21 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 у частині розроблення інвестиційної програми, затвердження та здійснення її погодження, схвалення відповідно до вимог Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.12.2012 №630, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 14.12.2012 №381;
підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 у частині перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами в обсязі, передбаченому в установленому тарифі для виконання інвестиційної програми, що відкритий в уповноваженому банку;
підпункту 25 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 у частині надання органу ліцензування звітності у строки, встановлені органом ліцензування.
Пунктом 2 названої постанови ТОВ «Євро-Реконструкція» відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано у термін до:
01.08.2019:
усунути порушений підпункту 2 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни; даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії;
надати до НКРЕКП звітність за формою № 1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії» за червень 2017 року;
надати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області звіт за формою №10-НКРЕКП-технічний паспорт тепло (річна) «Узагальнена технічна характеристика об`єктів теплопостачання (технічний паспорт)» за 2017 та 2018 роки та копії фінансової звітності за І - ІП квартали 2017 року, II -IV квартали 2018 року;
01.10.2020:
усунути порушення підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо забезпечення обліку реалізованої споживачам теплової енергії ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії.
За змістом пунктів 3, 4 постанови №1819 від 30.08.2019 НКРЕКП постановила:
Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, статті 20 Закону №2633-IV, пункту 4.14 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ «Євро-реконструкція» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 120 214,06 тис. грн без ПДВ, урахувавши:
невикористані кошти інвестиційної програми на 2017 та 2018 роки у сумі 1 734,31 тис. грн без ПДВ;
суму економії коштів, отриману за результатом діяльності з виробництва теплової енергії у 2017 - 2018 роках у результаті недофінансування статей витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на виробництво теплової енергії у розмірі 118 479,75 тис. грн без ПДВ.
Департаменту із регулювання відносин у сфері теплопостачання, у межах здійснення заходу державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої сталі 17 Закону №1540-VIII, статті 20 Закону №2633-IV, пункту 4.2 Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженої постановою НКРЕКП від 31.03.2016 №528, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на теплову енергію для ТОВ «Євро-реконструкція» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 260,17 тис. грн без ПДВ (невикористані кошти інвестиційної програми на 2018 рік).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми Законів №877-V, №2633-IV, Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок №428) і не застосували норми статей 14 та 19 Закону№1540-VIII роблячи висновок про порушення строків ухвалення комісією постанов, які оскаржуються та про відсутність на час їх ухвалення затвердженого та оприлюдненого уніфікованого акту перевірки.
4.2. Підставами касаційного оскарження відповідач зазначає про те, що з приводу: застосування норм Порядку №428 щодо строків прийняття рішення про застосування санкцій; застосування норм Закону №877-V щодо обов`язкового затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта перевірки - відсутні висновки Верховного Суду в справах за подібними правовідносинами.
4.3. Ще однією підставою касаційного оскарження відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у справах з подібними правовідносинами в постановах від 04.02.2019 по справі №826/14482/17, від 14.03.2019 по справі №826/3880/18, від 03.04.2018 по справі №810/5546/15 щодо правових наслідків порушення строків притягнення до відповідальності та щодо скасування рішень НКРЕКП в частині рекомендацій, наданих у межах її повноважень.
4.4. Крім того, відповідач зазначає підставою касаційної скарги те, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі №804/7661/17, оскільки такі зроблені за інших фактичних обставин. Зокрема, предметом позову в справі №804/7661/17, було оскарження рішення регулятора про порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії. У цій справі предметом позову є рішення регулятора про порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії. Проте, зазначені види діяльності відрізняються за своїми фізичними показниками та їх нормативним регулюванням.
4.5. Вказує відповідач і на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 9, 308, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що призвело на переконання особи, яка подала касаційну скаргу, до ухвалення цими судами незаконних рішень, які оскаржуються.
Зокрема, за доводами відповідача суди однією з підстав для визнання протиправними і скасування рішень вказали про те, що станом на час їх ухвалення та на час розгляду справи судами Кабінет Міністрів України не затвердив порядку застосування штрафних санкцій за правопорушення у сфері теплопостачання, хоч такі підстави позову не заявлялись позивачем.
Крім того, на переконання відповідача, суди не надали будь якої оцінки зазначеним у матеріалах перевірки порушенням норм законодавства у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 - без змін. Мотивами зазначає правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги в контексті оскаржуваних судових рішень, колегія суддів зазначає, що правове регулювання спірних правовідносин унормовується Законами №1540-VIII, №2019-VIII, №2633-IV, №877-V, №222-VIII, виданих на виконання цих законів підзаконними нормативно-правовими актами.
10. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування постанов відповідача №1818 та №1819 з мотивів ухвалення їх поза межами встановлених чинним законодавством строків та вимоги усунення порушень позивачем законодавства шляхом постановлення ухвали, а не розпорядження, колегія суддів касаційного суду зазначає наступне.
11. Суди попередніх інстанцій встановили, що пунктами 1 та 2 постанови №1818: накладено штраф у розмірі 255 000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) грн на ТОВ «Євро-реконструкція»; зобов`язано ТОВ «Євро-реконструкція» у строк до 01.11.2019: надати до НКРЕКП звітність за формою №1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії» за червень 2017 року, копії фінансової звітності за І - III квартали 2017 року, II - III квартали 2018 року та річну фінансову звітність за 2018 рік, надати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області копії фінансової звітності за II - ІІІ квартали 2017 року, І - III квартали 2018 року та січну фінансову звітність за 2018 рік.
12. Пунктами 1 та 2 постанови №1819 накладено штраф у розмірі 34 000 грн та 34 000 грн, відповідно; зобов`язано ТОВ "Євро-Реконструкція" у термін до 01.08.2019: усунути порушений підпункту 2 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни; даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії;
надати до НКРЕКП звітність за формою №1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії» за червень 2017 року;
надати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області звіт за формою №10-НКРЕКП-технічний паспорт тепло (річна) «Узагальнена технічна характеристика об`єктів теплопостачання (технічний паспорт)» за 2017 та 2018 роки та копії фінансової звітності за І - ІП квартали 2017 року, II -IV квартали 2018 року;
до 01.10.2020: усунути порушення підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо забезпечення обліку реалізованої споживачам теплової енергії ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії.
13. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом №1540-VIII.
Відповідно до статті 1 цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
14. Згідно статті 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
15. Згідно частин першої та другої статті 3 вказаного Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
16. Приписами статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
17. Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 22 цього Закону за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами №2019-VIII, №2633-IV, «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу».
18. Згідно з частиною першою, другою, третьою, шостою статті 77 Закону №2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності
У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції, зокрема, у виді штрафу.
Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.
19. Статтею 31 Закону №2633-IV визначено, що уповноважені органи застосовують до суб`єктів господарювання штрафні санкції, зокрема за неподання передбаченої законом інформації уповноваженим державним органам або подання завідомо недостовірної інформації, за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією, за необґрунтоване застосування тарифів на виробництво теплової енергії та її транспортування чи постачання або завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю).
При цьому колегія суддів касаційного суду зауважує, що цим Законом не встановлено строку прийняття рішення Регулятором про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею.
20. Проте, відповідно до законів України №1540-VIII, №877-V, Закону України від 2 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 14.06.2018 за №428 затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.
21. Згідно пунктів 1.2. 1.3. та 1.4. цього Порядку його дія поширюється на суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:
1) у сфері енергетики:
діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії споживачу;
з оптового постачання електричної енергії;
діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця;
діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності);
діяльності зі здійснення функцій оператора ринку;
діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
2) у сфері комунальних послуг:
діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
діяльності з перероблення та захоронення побутових відходів.
Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Цей Порядок установлює: процедуру організації та проведення планових та позапланових перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.
22. Пунктом 5.4. Порядку №428 встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України №1540-VIII, №2019-VIII, №2633-IV, «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу».
23. Отже, колегія суддів касаційного адміністративного суду зазначає, що чинним на час проведення перевірки та прийняття відповідачем оскаржених постанов законодавством було встановлено строки розгляду акта перевірки та застосування до ліцензіата санкцій за порушення відповідного законодавства.
24. Зокрема, за порушення ліцензійних умов на ринку електричної енергії Законом №1540-VIII встановлено строк для розгляду акта перевірки та застосування санкцій за порушення - п`ять днів з дня виявлення правопорушення Регулятором. Цей строк, а не строк, визначений пунктом 5.4. Порядку №428, слід застосовувати з огляду на норми частин 1 та 3 статті 7 КАС України, згідно яких суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України. При цьому у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У правовідносинах за цією справою правовим актом, який має вищу юридичну силу є Закон №1540-VIII.
25. Оскільки Законом №2633-IV строку для розгляду акта перевірки та застосування санкцій за порушення законодавства у сфері теплопостачання не встановлено, такий варто застосовувати з огляду на приписи Порядку №428 - не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.
26. Як встановили суди під час розгляду справи, 14.06.2019 відповідачем складені акти перевірки. Однак оскаржувані постанови відповідач прийняв 30.08.2019, порушивши при цьому строки ухвалення рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії та у сфері теплопостачання.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що граничний строк для застосування санкцій, встановлений Законом №1540-VIII, сплив 19.06.2019, а встановлений Порядком №428 - 28.06.2019.
27. Щодо необхідності дотримання строку для застосування санкцій НКРЕКП у межах повноважень, визначених Законом №1540-VIII та наявності підстав для скасування рішень вказаного органу, ухвалених з порушенням таких строків, вказано в постанові Верховного Суду від 14.03.2023 по справі №540/2183/19, ухваленій за подібних правовідносин.
28. Ще однією з підстав для задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали те, що НКРЕКП розпорядження щодо усунення позивачем порушень, виявлених під час здійснення контролю, не видавалося, натомість про необхідність усунення таких було обумовлено в постановах №1818 та №1819, що не відповідає вимогам частин п`ятої та дев`ятої статті 14 Закону №1540-VIII.
29. З цього приводу колегія суддів касаційного адміністративного суду зазначає, що відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 14 Закону №1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.
30. Частинами п`ятою та дев`ятою цієї статті встановлено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.
Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
31. Частиною першою статті 17 цього Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
32. Пунктами 8.2., 8.3 та 8.4. Порядку №428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.
Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття.
Рішення НКРЕКП про накладення штрафу, застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.
33. Із системного аналізу наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Регулятора щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюється окремим документом у формі розпорядження. При цьому у формі постанови ухвалюється рішення про накладення штрафу, застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії.
34. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.01.2022 по справі №240/5272/19, від 20.05.2022 по справі №340/370/21.
35. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішення НКРЕКП про усунення ТОВ "Євро-Реконструкція" виявлених під час перевірки порушень, мало бути викладено у формі розпорядження.
Водночас, як установлено судами попередніх інстанцій, НКРЕКП розпорядження щодо усунення позивачем порушень, виявлених під час здійснення контролю, не видавала, а тому суди дійшли правильного висновку про те, що зобов`язання позивача усунути порушення закону, викладене у спірних постановах про накладення штрафу, суперечить положенням частини п`ятої статті 14 Закону №1540-VIII та пунктів 8.3., 8.4. Порядку № 428.
36. За наведених обставин висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування пунктів 1 і 2 постанов НКРЕКП №1818 та №1819 в частині накладення штрафу та зобов`язання усунути порушення закону із зазначених вище підстав є правильними. Такі висновки відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справах з подібними правовідносинами.
37. З огляду на зазначене вище доводи касаційної скарги щодо відсутності законодавчо врегульованого питання щодо строків розгляду акту про порушення на ринку електричної енергії і теплопостачання та застосування санкцій не ґрунтуються на нормах матеріального права - Закону №1540-VIII і прийнятого на його виконання Порядку №428, нормах Закону №2019-VIII, №2633-IV.
38. Також суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги щодо невідповідності рішень суду першої та апеляційної інстанцій правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 по справі №810/5546/15, оскільки правові висновки Верховного Суду в зазначеній справі стосувались застосування норм пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Однак, зазначений нормативний акт правовідносини, щодо яких виник спір у справі, що розглядається, не регулює і не застосовується.
39. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 по справі №340/370/21 висловив правову позицію, згідно якої недотримання відповідачем форми прийняття рішення про зобов`язання позивача усунути виявлені під час перевірки порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, не можна вважати формальним порушенням встановленої процедури.
40. Будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Не є правовим пуризмом суттєві порушення процедури прийняття рішень суб`єктом владних повноважень, у тому числі, недотримання встановленої форми відповідного рішення.
41. Зокрема, правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
42. Колегія суддів касаційного адміністративного суду в цій справі не вбачає підстав для відступу від такого правового висновку і вважає за можливе застосувати його також щодо правових наслідків порушення строків розгляду НКРЕКП акта перевірки та застосування санкцій за порушення вимог законодавства у сфері теплопостачання та на ринку електричної енергії.
43. При цьому колегія суддів також зазначає, що згідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
44. Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 по справі №640/21345/18 з подібними правовідносинами що й у справі, яка розглядається, зробив висновки наступного змісту:
"Зміст частини другої статті 19 Конституції України у взаємозв`язку з частиною другою статті 2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.
Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права."
45. Під час розгляду справи судами також встановлено, що:
пунктом 3 постанови №1818 від 30.08.2019 доручено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики при підготовці та винесенні на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проекту рішення щодо встановлення (зміни) ТОВ «Євро-реконструкція» державної регульованої ціни на електричну енергію врахувати її зміну в бік зменшення на загальну суму 82 550, 43 тис. грн (без ПДВ), а саме:
суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2017 рік у розмірі 231,57 тис. грн (без ПДВ);
суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми на 2017 рік понад п`ять відсотків у розмірі 55,16 тис. грн (без ПДВ);
суму економії коштів, яка склалась за результатами виконання Інвестиційної програми на 2017 рік, у розмірі 1 019,93 тис. грн (без ПДВ);
суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми на 2017 рік понад п`ять відсотків у розмірі 5,37 тис. грн (без ПДВ);
суму економії коштів, яка склалась за результатами виконання Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 104,41 тис. грн (без ПДВ);
суму профінансованих витрат на утримання і експлуатацію автотранспорту в рамках виконання Інвестиційної програми на 2018 рік у розмірі 12,17 тис. грн (без ПДВ);
суму недофінансування статті витрат «Паливо» за результатом діяльності з виробництва електричної енергії у 2017 році у розмірі 24 365 тис. грн (без ПДВ);
суму додаткового доходу від збільшення обсягу товарної продукції у 2018 році, зменшену на фактичну паливну складову та за вирахуванням податку на прибуток, у розмірі ІЗ 068,42 тис, грн (без ПДВ);
суму економії коштів, отриманої за результатом діяльності з виробництва електричної енергії у 2018 році, а саме у результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахункових показників, у розмірі 43 688,40 тис. грн (без ПДВ).
Пунктами 3 та 4 постанови №1819 доручено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, статті 20 Закону №2633-ІV, пункту 4.14 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ «Євро-реконструкція» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 120 214,06 тис. грн без ПДВ, урахувавши:
невикористані кошти інвестиційної програми на 2017 та 2018 роки у сумі 1 734,31 тис. грн без ПДВ;
суму економії коштів, отриману за результатом діяльності з виробництва теплової енергії у 2017 - 2018 роках у результаті недофінансування статей витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на виробництво теплової енергії у розмірі 118 479,75 тис. грн без ПДВ.
Департаменту із регулювання відносин у сфері теплопостачання, у межах здійснення заходу державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої сталі 17 Закону №1540-VIII , статті 20 Закону №2633-ІV, пункту 4.2 Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженої постановою НКРЕКП від 31.03.2016 №528, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на теплову енергію для ТОВ «Євро-реконструкція» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 260,17 тис, грн без ПДВ (невикористані кошти інвестиційної програми на 2018 рік).
46. Суди попередніх інстанцій оскаржені постанови НКРЕКП в цій частині також визнали протиправними та скасували. При цьому виходили з наявності порушеного права позивача через ухвалення постанов у вказаній частині.
47. Частинами другою-четвертою статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України №2019-VIII, "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
48. Перелік санкцій, визначених частиною другою статті 22 Закону №1540-VIII є вичерпним. Інші заходи впливу регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності.
49. Судами попередніх інстанцій не враховано, що пункт 3 резолютивної частини постанови №1818 та пункти 3 і 4 резолютивної частини постанови №1819 містять рекомендації, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП і не породжують жодних безпосередніх правових наслідків для позивача.
Водночас, доручення підготувати проект рішення, не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів, та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проект на комісії НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому зазначені пункти оскаржених постанов за своєю природою не порушують прав позивача. Вони адресовані Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики.
По своїй суті пункт 3 резолютивної частини постанови №1818 та пункти 3 і 4 резолютивної частини постанови №1819 - організаційно-розпорядчі акти внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальним актом, а тому жодних прав, свобод, інтересів позивача не порушує, не передбачає для нього жодних обов`язків і обмежень.
50. Оскільки пункти 3 оскаржуваної постанови №1818 та пункти 3, 4 оскаржуваної постанови №1819 не є рішеннями, які безпосередньо порушують права чи інтереси позивача, Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання їх протиправними та скасування.
51. Такі висновки суду касаційної інстанції відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справах з аналогічними правовідносинами, зокрема в постановах від 20.04.2022 по справі №640/21345/18, від 29.07.2020 по справі 826/1444517, 14.03.2023 по справі №540/2183/19, 04.02.2019 у справі № 826/14482/17.
52. З огляду на зазначені обставини справи та їх правове регулювання доводи касаційної скарги НКРЕКП в частині неправильних висновків судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування пункту 3 постанови відповідача №1818 та пунктів 3, 4 постанови відповідача №1819 є обґрунтованими. Зазначені висновки зроблені з неправильним застосуванням норм статті 22 Закону №1540-VIII, Порядку №428 та не відповідають правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
53. Відтак зазначені обставини є підставою, встановленою статтею 351 КАС України, для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними та скасування пункту 3 постанови №1818 та пунктів 3, 4 постанови №1819 і ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
54. Ще однією підставою для задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали на те, що уніфіковані форми актів НКРЕКП не затверджувались, що є порушенням норм частини 15 статті 4 Закону №877-V, згідно якої при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
55. Частиною 15 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Згідно з приписами абзацу 1 частини другої статті 5 цього Закону методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 8 частини другої статті 5 Закону №877-V уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
56. Верховний Суд у справі №460/1042/19 визнав правильним застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що постанова від 14.06.2018 №428, якою затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, невід`ємною частиною якого є додатки до нього, набрала чинності та не була оскарженою і скасованою в установленому законодавством порядку, а отже, правомірно застосована відповідачем до спірних правовідносин під час здійснення контрольного заходу, що спростовує доводи позивача про порушення під час складення акта перевірки. Верховний Суд уважав, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав безпідставними та помилковими висновки суду першої інстанції про те, що акт перевірки прийнятий із порушенням нормативного регулювання діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки такий прийнятий із додержанням Законів №1540-VIII, №877-V та затверджених підзаконних нормативно-правових актів, а тому відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, взяв його до уваги правомірно.
57. Такого висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 12.01.2022 та 21.11.2022 (справи №№240/5272/19, 560/2496/19, відповідно) в подібних правовідносинах і колегія суддів не вбачає правових підстав для відступу від указаної правової позиції Верховного Суду в справі, що розглядається.
58. Також суди попередніх інстанцій визнали протиправними та скасували оскаржувані постанови НКРЕКП з тих підстав, що частиною 11 статті 31 Закону №2633-ІV визначено, що штрафні санкції, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Водночас, ані станом на час прийняття №1819, ані на час розгляду і вирішення справи в суді Урядом України не був визначений порядок застосування штрафних санкцій за правопорушення у сфері теплопостачання.
59. З цього приводу колегія суддів зазначає, що частиною 11 статті 31 Закону №2633-ІV дійсно встановлено, що штрафні санкції, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Статтю 31 доповнено частиною 11 згідно із Законом №3830-VI. Такий порядок Кабінет Міністрів України на час правовідносин, які виникли у цій справі, не встановив.
60. Проте, 22.09.2016 прийнято Закон №1540-VIII, який визначив правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
61. Частиною першою та пунктом 1 частини другої цього Закону встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.
62. Статтею 17 Закону №1540-VIII визначено функції та повноваження Регулятора, серед яких розробка та затвердження нормативно-правових актів, зокрема порядок контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов.
63. Водночас контроль за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов Регулятор здійснює шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок (частина перша статті 19 вказаного Закону). За результатами перевірки складається акт (частина п`ята Закону №1540-VIII).
При цьому під час здійснення такого контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. (частина 4 зазначеного Закону).
64. З аналізу статті 19 Закону №1540-VIII слідує, що процедура накладення штрафних санкцій охоплюється поняттям контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов і є однією із стадій такого контролю. Відтак, нормами Закону №1540-VIII встановлено право НКРЕКП ухвалювати нормативно-правові акти, які, зокрема, регулюють порядок накладення штрафних санкцій. Оскільки Регулятор має повноваження застосовувати штрафні санкції, у тому числі й за правопорушеннями, визначеними Законом №2633-ІV, колегія суддів касаційного адміністративного суду вважає, що процедура застосування таких санкцій унормована Порядком №428 і цей Порядок прийнято НКРЕКП в межах визначених законами повноважень. Він підлягає до застосування при регулюванні правовідносин, спір за якими виник у цій справі.
65. Відтак, висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправними і скасування оскаржених рішень НКРЕКП з підстав відсутності порядку застосування штрафних санкцій, установленого Кабінетом Міністрів України відповідно до частини 11 статті 31 Закону №2633-ІV, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, яке регулює зазначені правовідносини.
66. За наведених обставин, справи та їх правового регулювання суд касаційної інстанції приходить до переконання, що ухвалюючи судові рішення про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 постанов №1818 та №1819, суди попередніх інстанцій правильно по суті вирішили у цій частині спір, проте, допустили порушення норм матеріального права, що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для зміни мотивувальних частин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 у відповідній частині.
67. Щодо рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 в частині визнання протиправними і скасування пункту 3 постанови №1818 та пунктів 3 і 4 постанови №1819, то вказані судові рішення в цій частині ухвалені з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті і є підставою, передбаченою статтею 351 КАС України, для скасування оскаржених судових рішень у відповідній частині та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 327, 345, 349, 351, 356, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року по справі №640/18331/19 в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг від 30 серпня 2019 року №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» і №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» залишити без змін, змінивши їх мотивувальну частину, яку викласти у редакції цієї постанови.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року по справі №640/18331/19 в частині визнання протиправними та скасування пункту 3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг від 30 серпня 2019 року №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» та пунктів 3 і 4 постанови №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В. М. Шарапа
Судді: А. А. Єзеров
С. М. Чиркін
