ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

01 жовтня 2019 року м. Київ № 640/18331/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву та клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про

визнання протиправними та скасування постанов від 30.08.2019р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування постанов від 30.08.2019р. №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» та №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію постанов від 30.08.2019р.: №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» та №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Заява мотивована тим, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на відкритому засіданні, яке відбулось 30 серпня 2019 року (відеозапис відкритого засідання НКРЕКП 30.08.2019, яке розміщено за адресою https://www.youtube.com/watch?v=OpG2u8GJC4M; проміжок часу з 2:00:53 по 2:14:40) прийнято постанови про накладення штрафів та застосування заходів державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

Підставою для прийняття зазначених постав стали Акти планового заходу державного нагляду (контролю) від 14 червня 2019 року, а саме:

- № 208 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії;

- № 205 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії;

- № 207 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

Проведені на підставі постанови НКРЕКП від 5 березня 2019 року № 306 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у II кварталі 2019 року» та посвідчень про перевірку від 13.05.2019 № 201, від 16.05.2019 № 206, від 13.05.2019 № 200, відповідно до яких установлено порушення:

- підпунктів 2, 10, 18, 21, 22, 25 пункту 3.2, пункту 3.1, підпункту 3.2 глави З Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови з виробництва № 308);

- пункту 3.1 розділу III Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 10.08.2012 № 278 (втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 725 від 31.05.2017);

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 08.02.1996 № 3 (втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1034 від 29.08.2017);

- підпункт 9, 14 пункту 2.3, пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 309 (втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1567 від 25.07.2019):

- пункт 3.1 глави 3 Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 26.04.2006 № 540 (втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 725 від 31.05.2017).

З огляду на зазначене НКРЕКП прийнято постанови від 30.08.2019 року:

- «Про накладення штрафу на ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» № 1819;

- «Про накладення штрафу на ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» № 1818.

Зазначеними вище постановами:

- відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон України «Про НКРЕКП») накладено штраф у розмірі 255 000 гривень (за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії) та 34 000 гривень (за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії), 34 000 гривень (за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії);

- відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП» зобов`язано ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у строк до 1 листопада 2019 року надати до НКРЕКП звітність за формою № 1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії» за червень 2017, копії фінансової звітності за І-ІІІ квартали 2017, ІІ-ІІІ квартали 2018 року та річну фінансову звітність за 2018, надати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області копії фінансової звітності ІІ-ІІІ квартали 2017, І-ІІІ квартали 2018 та річну фінансову звітність за 2018;

- відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП», у межах здійснення заходів державного регулювання, Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» тарифу на відпуск електричної енергії (державної регульованої ціни на електричну енергію) шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 82 550, 43 тис. грн (без ПДВ);

- відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у термін до 1 жовтня 2019 року усунути порушення підпункту 2 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 щодо повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, надати до НКРЕКП звітність за формою № 1-НКРЕ (місячна) «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії» за червень 2017, надати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області звіт за формою № 10-НКРЕКП-технічний паспорт тепло (річна) «Узагальнена технічна характеристика об об`єктів теплопостачання (технічний паспорт)» за 2017 та 2018 роки та копії фінансової звітності за І-ІІІ квартали 2017 року, II-IV квартали 2018 року; у термін до 1 жовтня 2020 року усунути порушення підпункту 18 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання № 308 щодо забезпечення обліку реалізованої споживачам теплової енергії ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії;

- відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП», статті 20 Закону України «Про теплопостачання», пункту 4.14 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01 серпня 2017 року № 991, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 120 214, 06 тис. грн. без ПДВ;

- відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП», статті 20 Закону України «Про теплопостачання», пункту 4.2 Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженої постановою НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 528, підготувати на винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на теплову енергію для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 260,17 тис. грн. без ПДВ (невикористані кошти інвестиційної програми на 2018 рік).

Зазначені постави НКРЕКП на думку заявника прийняті з порушенням повноважень, порядку та способу визначених чинним законодавством України, у зв`язку з наступним.

По-перше, заявник зазначає, що відповідачем всупереч вимог:

- ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до п. 7 якої на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу;

- п. 5.4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (набрання чинності відбулось 12.08.2018), відповідно до якого у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.

За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

Разом з тим, оскаржувані рішення НКРЕКП прийнято на підставі ст. 17, 19, 22 Закону України «Про НКРЕКП». Відповідно до ч. 2 ст. 22 цього Закону за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді; 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Частина 3 цієї ж статті встановлює, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Водночас, ч. 6 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

При цьому, Закон України «Про НКРЕКП» не містить інших строків для винесення такого рішення.

При цьому, на думку заявника, НКРЕКП було прийнято оскаржувані постанови у строк, що перевищує встановлений чинним законодавством, а саме через 2 місяці і 15 днів після завершення перевірок та вручення актів, складених за їх результатами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 826/14481/17 (№ К/9901/27667/18).

По-друге, заявник зазначає, що Методикою формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.09.2017 № 991, на яку посилається Регулятор передбачена можливість переглянути тарифи ліцензіату, лише у разі наявності затвердженої структури тарифу.

У даному випадку, як зазначає заявник відповідачем в порушення порядків встановлення тарифів не було затверджено структуру тарифів, що були предметом розгляду перевірки на 2017 рік. А відтак, вбачається, що відсутні законно встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення, оскільки структура тарифів позивача у періоді 2017 рік, що перевірявся була відсутня взагалі.

По-третє, на думку заявника, згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2005 № 877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом, не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

При здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, керується Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428).

Відповідно до пункту 3.1. Порядку № 428, планові перевірки ліцензіатів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на два роки відповідно до річного плану, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до першого грудня року, що передує плановому, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті не пізніше п`яти днів до початку відповідного планового періоду.

Разом з тим, попередню планову перевірку позивача НКРЕКП було здійснено з 10.10.2017 по 07.11.2017 про що складено Акти планових виїзних перевірок від 07 листопада 2017: № 196 щодо дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та № 197 щодо дотримання Умов та Правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Окрім того, згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до частини 15 статті 4 цього ж Закону при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 року (далі -Методика № 342), встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Згідно пункту 2 вказаної Методики, уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

Разом з цим, на час проведення перевірки позивача, як зазначає заявник, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не затвердила та не оприлюднила уніфіковану форму акта у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку, а тому, не мала правових підстав на проведення відповідної перевірки.

Враховуючи наведене, на думку заявника, НКРЕКП проведено планову перевірку позивача 03.06.2019р. з порушенням норм чинного законодавства.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

При вирішенні даного клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно зі статтею 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною шостою статті 154 КАС України визначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків як заявнику, так і іншим учасникам підприємства, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль. Отже, заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому, суд вважає достатнім та співмірним для захисту прав заявника від можливих порушень задовольнити заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію постанов від 30.08.2019р.: №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» та №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, суд погоджується та вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених, оспорюваних прав, інтересів позивача, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 150-154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (м. Київ, вул. Смоленська, 19, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) вчиняти дії на реалізацію постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019р.: №1819 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходу державного регулювання» та №1818 «Про накладення штрафу на ТОВ «Євро-Реконструкція» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Ухвала набирає чинності з 01.10.2019р. і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 01.10.2022р.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041);

Боржником: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (м. Київ, вул. Смоленська, 19, 03057, код ЄДРПОУ 39369133).

Відповідно до частини статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін