АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 639/1926/18 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/790/763/18 Курило В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 41 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на постанову Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_3до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП,-
в с т а н о в и в :
Заступником начальника відділу експертиз умов праці Кіндяковою І.О. 26.03.2018 року складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно т.в.о. директора Державного підприємства Міністерства оборони України Харківська контора матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Згідно протоколу № ХК0071/268/АВ/П/ПТ, в ході інспекційного відвідування було встановлено, що про нараховані суми, належні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, при їх звільнені, адміністрація підприємства письмово їх не повідомила, чим були порушені вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
В порушення ч. 1 ст. 142 КЗпП правила внутрішнього трудового розпорядку не затверджені трудовим колективом за поданням власного або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
В порушення ч. 4 ст. 149 КЗпП адміністрацією підприємства працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не ознайомлено під підпис з наказом про їх звільнення, а саме наступними наказами:
- наказ № 49 від 26.12.2017 р. на звільнення за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України помічника директора ОСОБА_5;
- наказ № 3 від 02.01.2018 р. за звільнення за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України заступника головного бухгалтера ОСОБА_6;
- наказ № 4 від 02.01.2018 р. на звільнення за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України заступника директора ОСОБА_7;
- наказ № 16 від 19.01.2018 р. на звільнення за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України помічника директора з економічних питань ОСОБА_8
В порушення ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ДП МОУ ХКМТЗ листки непрацездатності АДВ № 380801та АДВ № 381203 надані на підприємство - 21.12.2017 р., АДВ № 153869 - 03.01.2018 р., АГЦ № 392391 - 03.01.2018 р., АДВ № 381139 - 21.12.2017 р., АДВ № 381465 - 03.01.2018 р. були розглянуті протоколом засідання комісії із соціального страхування ДП МОУ ХКМТЗ без дати та номеру та згідно заяви - розрахунку Фонду соціального страхування, наданого до Фонду соціального страхування в Харківській області 01.02.2018 р., чим не дотримано вимоги ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині розгляду комісією із соціального страхування ДП МОУ ХКМТЗ документів для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не пізніше десяти днів з дня їх надходження на підприємство.
Також в ході інспекційного відвідування встановлено, що протокол засідання комісії із соціального страхування ДП МОУ ХКМТЗ без дати та без номеру, оформлений не за типовою формою, чим порушено вимоги Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням № 25.
Згідно пояснень адміністрації підприємства працівників ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, письмово не повідомлено про необхідність отримати трудову книжку.
ОСОБА_3 як т.в.о. директора Державного підприємства Міністерства оборони України Харківська контора матеріально-технічного забезпечення допустив виникнення порушення законодавства про працю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. на користь держави, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив наступне.
Районним судом об'єктивно та повно не досліджено всі обставини справи, що потягло за собою прийняття незаконного рішення. У зв'язку з його відсутністю у судовому засіданні ОСОБА_3 був позбавлений права надати пояснення по справі та надати докази.
Зазначає , що повідомлення про виклик в судове засідання своєчасно не отримував. Вважає, що з боку суду має місце порушення норм права, а саме ст. 268 КУпАП.
По суті обставин викладених в протоколі ОСОБА_11 зазначає, що у зв'язку із відсутністю працівників, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на роботі в день їх звільнення, ДП «ХКМТЗ» МОУ повідомило зазначених працівників про факт їх звільнення, необхідність з'явитися на підприємство та отримати трудову книжку, зміст наказу про звільнення та розмір нарахованих сум, належної їм оплати праці відправлено рекомендованим листом, з повідомленням про вручення.
Зазначає , що письмової вимоги про розрахунок від вищезазначених осіб не надходило.
На підприємстві Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджені протокольним рішенням загальних зборів трудового колективу (Профспілкового комітету) ДП «ХКМТЗ» МОУ № 2 ІЦПР від 29.01.2018 року.
Також ОСОБА_3 зазначає, що протокол засідання із соціального страхування ДП «ХКМТЗ» МОУ оформлений за типовою формою.
Вважає , що на нього не може бути накладеній штраф, оскільки дані порушення відбулися за попереднього керівництва, тобто до початку виконання ОСОБА_3 обов'язків директора.
Просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в частині пунктів 1, 2, 3, 5, 6 порушень зазначених в протоколі.
В клопотанні про поновлення строку ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду посилаючись, апеляційна скарга була відправлена до суду вчасно, протягом десятиденного строку оскарження постанови, а саме 18.05.2018 року. (а.с. 117-118).
Враховуючи , що доводи про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення не спростовуються матеріалами справи, необхідно задовольнити клопотання ОСОБА_3 поновити строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Харкова.
ОСОБА _3 повторно в призначене судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про причини неявки в судове засідання апеляційний суд не повідомив, судову повістку про необхідність з'явитися в призначене апеляційним судом судове засідання на 22.08.2018 року о 10-30 год. отримав 13.08.2018 року (а.с. 169-170, 172-174).
В ч. 4 ст. 294 КУпАП встановлені строки перегляду постанови суду першої інстанції відповідно до яких, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Виходячи з положень ст. 294 КУпАП, щодо строків перегляду постанови, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами справи за відсутністю належним чином повідомленої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Частина 1 ст. 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Об 'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони права громадян на працю, на оплату праці, на охорону праці та інших прав у трудовій сфері.
Об 'єктивна сторона правопорушення виражається у формах: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Суб 'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу.
При цьому склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 41 КУпАП, є формальним, характеризується недодержанням різноманітних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Ч . 1 ст. 142 КЗпП встановлено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, органiзацiях визначається правилами внутрiшнього трудового розпорядку, якi затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету на основi типових правил.
Положення ч. 4 ст. 149 КЗпП покладають обов'язок на посадову особу при оголошені стягнення повідомляти працівника під розписку.
Ст . 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Пункт 4.3. Розділу IV Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням № 25 (далі за змістом - положення) встановлюють, що рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюється протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.
Додаток до положення містить типову форму протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого), якій повинен відповідати протокол засідання комісії із соціального страхування.
Відповідно до п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 передбачено, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Судовим розглядом встановлено, що наказом державного секретаря Міністерства оборони України від 21 грудня 2017 року № 53-ДП тимчасове виконання обов'язків директора державного підприємства Міністерства оборони України «Харківська контора матеріально-технічного забезпечення» покладено на помічника начальника філії з юридичних питань Східної філії Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_3 (за його згодою) (а.с. 21).
Відповідно до ст. 6 Статуту державного підприємства Міністерства оборони України - Харківська контора матеріально-технічного забезпечення, керівник підприємства, крім іншого, несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства (а.с. 24).
Стаття 14 КУпАП встановлює відповідальність посадових осіб, відповідно до якої посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так , у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
ОСОБА _3 таким правом скористалася, протокол підписав, надав пояснення в яких зазначив «З викладеним у протоколі висновками не погоджуюсь, пояснення по суті звинувачень можу надати особисто». В подальшому будь яких пояснень не надав (а.с. 8).
Не вказав заперечень, зауважень щодо порушень законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 41 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних (а.с. 5-9).
Заступником начальника відділу експертизу умов праці ОСОБА_4 протокол № № ХК0071/268/АВ/П/ПТ від 29.03.2018 року відносно ОСОБА_3складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони заступника начальника відділу експертиз умов праці було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3 суду не надано.
Відповідно , у районного суду та суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 41 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 районним судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про несвоєчасне повідомлення ОСОБА_3 районним судом про час та місце судового засідання спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи видно, що районний суд вжив заходи для повідомлення ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судову повістку на 08.05.2018 року отримано за місцем роботи ОСОБА_3 03.05.2018 року (а.с. 42).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Районний суд обґрунтовано застосував норми ст. 268 КУпАП, щодо необов'язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги в частині що у зв'язку із відсутністю працівників, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на роботі в день їх звільнення, письмово не повідомлено щодо оплати всіх належних працівнику сум при звільненні, не повідомлено про стягнення під розписку та за цих же підстав письмово не повідомлено про необхідність отримати трудову книжку, а ДП «ХКМТЗ» МОУ повідомило зазначених працівників про факт їх звільнення, необхідність з'явитися на підприємство та отримати трудову книжку, зміст наказу про звільнення та розмір нарахованих сум, належної їм оплати праці відправлено рекомендованим листом, з повідомленням про вручення, не спростовують висновків суду, є суперечливими та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні вимого ст. 251 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що при звільненні помічника директора ОСОБА_5, наказ № 49 від 26.12.2017 р. (а.с. 25); помічника директора з економічних питань ОСОБА_8, наказ № 16 від 19.01.2018 р. (а.с. 26); заступника директора ОСОБА_7, наказ № 4 від 02.01.2018 р. (а.с 27); заступника головного бухгалтера ОСОБА_12, наказ № 3 від 02.01.2018 р. (а.с. 27) зазначених працівників відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП власником або уповноваженим ним органом письмово не повідомлено перед виплатою нарахованих сум, а зазначені накази містять лише вказівку головному бухгалтеру ДП МОУ ХКМТЗ ОСОБА_13 провести розрахунки з працівниками (а.с. 25-27).
Даних про ознайомлення адміністрацією підприємства працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, під підпис з наказом про їх звільнення та оголошеного стягнення матеріали справи не містять, що є порушенням ст. 142, ч. 4 ст. 149 КЗпП.
Додані ОСОБА_3 листи на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про повідомлення зазначених працівників про факт їх звільнення, необхідність з'явитися на підприємство та отримати трудову книжку, зміст наказу про звільнення та розмір нарахованих сум, належної їм оплати праці. Апеляційний суд оцінює критично.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що вказані листи відправлено рекомендованим листом, з повідомленням про вручення, однак жодного доказу про направлення та отримання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, листів від ДП «ХКМТЗ» МОУ, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового опису, тощо матеріали справи не містять. При інспекційному відвідуванні, складанні протоколу такі відомості не надавалися.
Таким чином доводи апеляційної скарги про повідомлення ДП «ХКМТЗ» МОУ працівників про факт їх звільнення, необхідність з'явитися на підприємство та отримати трудову книжку, зміст наказу про звільнення та розмір нарахованих сум, належної їм оплати праці, що було відправлено рекомендованим листом, з повідомленням про вручення не знайшли свого об'єктивного підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги в частині затвердження протокольним рішенням загальних зборів трудового колективу (Профспілкового комітету) ДП «ХКМТЗ» МОУ № 2 ІЦПР від 29.01.2018 року Правил внутрішнього трудового розпорядку не відповідає дійсності.
Відповідно копії Правил внутрішнього трудового розпорядку доданих до апеляційної скарги, зазначені Правила затвердженні т.в.о директора ДП МОУ «ХКМТЗ» ОСОБА_3 29.01.2018 року та ним підписані, а рішення загальних зборів трудового колективу (Профспілкового комітету) ДП «ХКМТЗ» МОУ № 2 ІЦПР від 29.01.2018 року в матеріалах справи відсутнє (а.с. 150-161).
В частині порушення ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_3 не оскаржує.
Посилання ОСОБА_3, що на нього не може бути накладеній штраф, оскільки дані порушення відбулися за попереднього керівництва, тобто до початку виконання ОСОБА_3 обов'язків директора не може бути підставою для скасування постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.05.2018 року.
Відповідно до ст. 14 КУпАП, ст. 265 КЗпП, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення у зв'язку з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків та несуть відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до ст. 6 Статуту державного підприємства Міністерства оборони України - Харківська контора матеріально-технічного забезпечення, ОСОБА_3 як т.в.о. директора підприємства, несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства.
Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено.
Враховуючи, що державою гарантовано охорону праці в України суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення, є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Таким чином, підстав для скасування або зміни постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року при апеляційному перегляді справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 245, 278, 280, 283, 294, 295, 298, 299 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3залишитибез задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Харківської області В.М. Бездітко
