Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
08 травня 2023 року
м. Київ
справа №580/2605/22
адміністративне провадження № К/990/34875/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. у справі №580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Жашківського районного суду Черкаської області, у якому просила: визнати незаконним розпорядження № 705/4416/20/4437/22 від 08 червня 2022 року Жашківського районного суду Черкаської області; зобов`язати Жашківський районний суд Черкаської області винести розпорядження про передачу справи № 705/4416/20 до найбільш територіально наближеного суду - Маньківського районного суду Черкаської області; стягнути на користь позивачки моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, закрито провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України). Роз`яснено позивачці, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
12 грудня 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №580/2605/22.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
27 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшли заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Соколова В.М. і Єресько Л. О. від розгляду цієї справи.
Ухвалами від 27 квітня 2023 року Верховний Суд визнав необґрунтованими заяви ОСОБА_1 про відвід суддів і передав їх до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду.
28 квітня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала заяву про відвід судді Єресько Л.О. від розгляду цієї справи.
Ухвалою від 01 травня 2023 року Верховний Суд визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. і передав її до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду.
02 травня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» втретє подала заяву про відвід судді Єресько Л.О. від розгляду справи № 580/2605/22.
Ця заява позивачки обґрунтована тим, що суддя Єресько Л.О. ігнорує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18, де, з-поміж іншого, зазначено: «…для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи № 908/137/18, Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача.». Вказане, на думку заявниці, свідчить про зацікавленість судді Єресько Л.О. у розгляді даної справи.
04 травня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала четверту заяву про відвід судді Єресько Л.О. від розгляду справи № 580/2605/22. В обґрунтування цієї заяви зазначено, що суддя Єресько Л.О. не забезпечує право на справедливий суд, оскільки у справах за участю позивачки не застосовує та ігнорує практику Європейського суду з прав людини, тоді як під час розгляду адміністративної справи № 990/26/22 суддя урахувала практику Суду. На переконання ОСОБА_1 , наведені обставини свідчать про упереджене до неї ставлення з боку судді Єресько Л.О. та прояв вибіркового правосуддя, а відтак, про неможливість участі цієї судді у розгляді справи.
Перевіривши доводи заяв ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Враховуючи нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Як слідує зі змісту заяв ОСОБА_1 про відвід судді, такі подані на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді), у зв`язку із чим Суд звертає увагу на те, що для відведення судді з цієї підстави необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.
В ухвалах від 27 квітня та 01 травня 2023 року Верховний Суд уже наголошував на тому, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши доводи та аргументи, що містяться у заявах про відвід, Суд дійшов висновку про те, що вони не містять обставин, визначених статтями 36, 37 КАС України, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Наведені у заявах ОСОБА_1 про відвід мотиви, за яких, на її думку, суддя Єресько Л.О. підлягає відводу, свідчать фактично про незгоду заявниці з процесуальними діями (рішеннями) судді в іншій справі, що, у свою чергу, не може слугувати підставою для відводу судді відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України.
При цьому Суд повторно зауважує, що з предмета та меж перегляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність судді Єресько Л.О. при касаційному розгляді справи № 580/2605/22. Зокрема, предметом касаційного перегляду у межах даної справи є питання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в аспекті визначення юрисдикції вказаного спору.
За таких обставин Верховний Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повторно заявила безпідставний відвід судді Єресько Л.О.
У цьому зв`язку принагідно зазначити, що стаття 45 КАС України закріплює обов`язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
До того ж відповідно до пункту 2 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Пунктом 2 частини другої цієї ж статті передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема неодноразового зловживання процесуальними правами.
Головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов`язків, визначених законом або судом. Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов`язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов`язку), недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.
Суспільна небезпека зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві полягає у тому, що дії (бездіяльність), які становлять зміст такого зловживання правом, спричиняють настання негативних наслідків, що можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміністративного судочинства, визначених у частині першій статті 2 КАС України, та для суду та усієї судової системи - у зниженні рівня довіри до судової гілки влади, у поставленні під сумнів професійності та авторитету суддів.
Ураховуючи наведені процесуальні норми і те, що заяви ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. ґрунтуються на незгоді з процесуальними діями (рішеннями) судді в іншій справі та є безпідставними, як і попередні її заяви від 27 та 28 квітня 2023 року, які розглянуті Судом і також визнані необґрунтованими, дії заявниці щодо неодноразового подання заяв про відвід на стадії розгляду справи по суті необхідно визнати зловживанням процесуальними правами та залишити заяви про відвід судді від 02 та 04 травня 2023 року без розгляду.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 45, 243, 248 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованим відвід судді Єресько Л.О., заявлений ОСОБА_1 .
Визнати подані ОСОБА_1 02 і 04 травня 2023 року заяви про відвід судді Єресько Л.О. зловживанням процесуальними правами.
Заяви ОСОБА_1 від 02 і 04 травня 2023 року про відвід судді Єресько Л.О. від участі у розгляді справи № 580/2605/22 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду
