Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 520/5753/16-ц
провадження № 61-34327св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , публічне акціонерне товариство «Піреус БАНК МКБ»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Піреус БАНК МКБ» на рішення Київського районного суду м. Одеси, у складі судді Васильків О. В., від 20 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Гайворонського С. П., Кононенко Н. А., Сегеди С. М., від 28 березня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Піреус БАНК МКБ» (далі - ПАТ «Піреус БАНК МКБ», банк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області), про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 1990 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . За період шлюбу подружжям було придбано автомобіль марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а тому 1/2 частка автомобіля є її власністю.
Постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - ВДВС ОМУЮ) від 25 березня 2015 року на зазначений автомобіль накладено арешт. Позивач вказує, що накладений арешт на автомобіль порушує її права як власника 1/2 частини автомобіля.
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 15 листопада 2012 року РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, зняти арешт із вказаного автомобіля, накладений постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 25 березня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 15 листопада 2012 року РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Звільнено з-під арешту автомобіль марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , накладеного постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 25 березня 2015 року ВП № 46057198.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог заявника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У вересні 2017 року ПАТ «Піреус БАНК МКБ» подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2017 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи.
Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Місцевий суд не прийняв до уваги, що спірний автомобіль перебуває у заставі у банку та не врахував настання правових наслідків для заставодержателя у випадку звільнення заставленого майна з-під арешту та поділу цього майна між подружжям.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року поновлено ПАТ «Піреус БАНК МКБ» строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2017 року і відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За вимогами пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі № 520/5753/16-ц (провадження № 61-34327св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
07 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Піреус БАНК МКБ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності, за касаційною скаргою ПАТ «Піреус БАНК МКБ» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 липня 1990 позивач ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом ЗАЦС Жовтневого району м. Одеси, актовий запис № 373.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 15 листопада 2012 року РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Свідоцтво має відмітку - дублікат ВНС НОМЕР_3 від 08 червня 2007 року.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2014 року у справі № 523/19903/13-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус БАНК МКБ» 6 243, 72 долари США та судові витрати. Визнано припиненим договір поруки № ОП/07-21 від 23 серпня 2007 року, укладений між ПАТ «Піреус БАНК МКБ» та ОСОБА_1 . Рішення набрало чинності 30 жовтня 2014 року.
Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС ОМУЮ від 25 березня 2015 року ВП № 46057198 у ході виконання виконавчого листа № 523/19903/13-ц, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , та заборонено здійснення відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Крім того, за змістом частини першої статті 58 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила звільнити з-під арешту автомобіль марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , накладеного постановою першого Київського ВДВС ОМУЮ від 25 березня 2015 року ВП № 46057198 та визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаного автомобіля.
Як на правову підставу для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на положення статі 319, 321, 391, 392 ЦК України та вказувала про те, що їй стало відомо про те, що державною виконавчою службою вирішується питання про примусову реалізацію арештованого автомобіля.
Місцевий суд, розглядаючи спір, правильно врахував, що відповідно до статей 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю і в разі його поділу їх частки є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У справах про зняття арешту з майна, що становить спільну сумісну власність членів сім`ї, частка боржника визначається відповідно до правил статті 357 ЦК України.
У випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ (частина друга статті 183 ЦК України), на яку звертається конфіскація або стягнення на користь особи, питання про зняття арешту з цієї речі (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до правил статей 321, 358, 364 ЦК України, враховуючи, що згідно із законодавством суд вирішує спори учасників спільної сумісної власності щодо розпорядження та користування майном.
Зазначені обставини згідно зі статтею 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, зобов`язана довести та сторона, яка посилається на них як на підставу своїх вимог чи заперечень, зокрема, поданням відповідних належних і допустимих доказів.
Встановивши, що автомобіль марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 набуто у власність ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, так як спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя.
Суд першої інстанції виконав вимоги статті 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.
Апеляційний суд відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи,перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.
Безпідставними є посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що 30 січня 2008 року між ПАТ «Піреус БАНК МКБ» та приватним малим підприємством «Каштан» (директором якого є ОСОБА_1 ) було укладено кредитний договір № ОК/08-09 на суму 500 000, 00 доларів США. Приватне мале підприємство «Каштан» має заборгованість за цим кредитним договором. Автомобіль марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває у заставі за вказаним кредитним договором.
Під час розгляду справи обставини щодо наявності кредитного договору № ОК/08-09 та перебування автомобіля марки «Nissan Pathfinder», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у заставі за вказаним кредитним договором місцевим судом не встановлювались, а заявник про наявність цих обставин місцевому суду до відома не доводив.
За таких обставин, у силу положень статті 400 ЦПК України, ці доводи касаційної скарги до уваги прийматись не можуть.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновків місцевого та апеляційного суду по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Піреус БАНК МКБ» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська
