Ухвала
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 463/9295/19
провадження № 61-15822св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши заяву Національного банку України про заміну відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг її правонаступником - Національним банком України у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Авістар» про визнання недійсним правочину та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір уступки вимоги від 06 вересня 2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, видане ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» в частині надання йому права здійснення факторингу без отримання ліцензії.
Галицький районний суд м. Львова рішенням від 04 лютого 2020 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПАТ «ВіЕс Банк», ТОВ «Фінансова компанія» «Авістар» про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПАТ «ВіЕс Банк», ТОВ «Фінансова компанія» «Авістар» в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 06 вересня 2016 року відмовив.
Львівський апеляційний суд постановою від 14 серпня 2020 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 лютого 2020 року залишив без змін.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 27 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 лютого 2020 року і постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 лютого 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України просить замінити відповідача у справі - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг її процесуальним правонаступником - Національним банком України.
На обґрунтування заявленого клопотання Національний банк України зазначає про те, що 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12 вересня 2019 року № 79-ІХ, яким передбачена ліквідація Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та розподіл повноважень з регулювання фінансового ринку між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).
Зокрема, Національний банк України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» стає регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» Президент України Указом від 30 червня 2020 року № 259/2020, встановив припинити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, шляхом ліквідації.
З огляду на викладене, Національний банк України з 01 липня 2020 року є регулятором установ, перелік яких наведено вище, а отже і процесуальним правонаступником третьої особи у даній справі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на те, що Національний банк України є правонаступником прав та обов`язків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, клопотання Національного банку України про залучення до участі у справі правонаступника підлягає задоволенню.
Керуючись частиною першою статті 55 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання Національного банку України задовольнити.
Залучити Національний банк України до участі у справі як правонаступника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
