УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 336/1272/23
провадження № 51-7882 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2024 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову дізнавача від 20 жовтня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12022087080000830 від 23 грудня 2022 року.
Запорізький апеляційний суд ухвалою 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року - без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2024 року, яку додає до касаційної скарги.
Зазначає про те, що у цьому провадженні допущено велику кількість порушень норм процесуального та матеріального права, зокрема, суд був упередженим та несправедливим, чим грубо порушив засади законності та верховенства права у кримінальному провадженні, встановлені статтями 8, 9 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Також, вважає, що в судах першої та апеляційної інстанцій справа розглянута неналежним складом суду, а тому оскаржувані ухвали підлягають скасуванню. Стверджує, що судами не враховано рішення Конституційного Суду від 23 листопада 2018 року та 29 травня 2002 року, Закон України «Про захист людей похилого віку», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги», Закон України «Про екстрену медичну допомогу», Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку України», положення статті 24 КПК.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію судового рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до вимог частини 4 статті 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 428 КПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та копії судового рішення, долученого до неї, ОСОБА_4 не погоджується з судовими рішеннями, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Отже, такі судові рішення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
У зв`язку з цим у Суду відсутні процесуальні підстави для надання відповідей на доводи касаційної скарги, оскільки оскаржувані в касаційній скарзі судові рішення не можуть бути предметом касаційного перегляду.
Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3