ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2018 року
Київ
справа №200/20356/16-а(2-а/200/837/16)
адміністративне провадження №К/9901/55368/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/20356/16-а
за позовом Комунального підприємства "Підсобне сільське господарство" Дніпропетровської обласної ради" до Дніпровської міської ради, третя особа: Дніпровська клінічна психіатрична лікарня "Дніпропетровської обласної ради", про визнання незаконним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді Юрко І.В., суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати п. 6 рішення Дніпропетровської міської ради №131/4 від 27 вересня 2006 року в частині визнання таким, що втратив чинність акта від 04 грудня 1957 року на право користування землею для ведення товарного виробництва, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».
У касаційній скарзі Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» заявило вимогу про скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримав вимоги касаційної скарги.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення судового рішення без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до приписів статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги), учасниками справи є сторони, треті особи.
Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що право на оскарження в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції не є абсолютним та обов'язково зумовлене такою обставиною, як вирішення оскаржуваним судовим рішенням прав, свобод чи інтересів особи, яка оскаржує відповідне судове рішення.
Встановлено, що Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради не є учасником справи (стороною або третьою особою), а отже вправі оскаржити судове рішення лише у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Як зазначалось вище, постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року визнано протиправним та скасовано п.6 рішення Дніпропетровської міської ради № 131/4 від 27 вересня 2006 року - в частині визнання таким, що втратив чинність акта на право користування землею від 04 грудня 1957 року, виданого Ігренській психіатричній лікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих.
Отже, рішення відповідача в оскарженій частині безпосередньо стосується прав Ігренської психіатричної лікарні, але не прав заявника апеляційної скарги, оскільки не встановлює для нього прав чи обов'язків.
Таким чином, скаржником не наведено обґрунтованих доводів того, що оскаржуваною постановою суд першої інстанції безпосередньо вирішив питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки.
У касаційній скарзі вказано, що зі Статуту Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради вбачається, предметом діяльності КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради є, зокрема, нерухоме майно територіальної громади міста.
Зазначаючи, що земельна ділянка належить до нерухомого майна, скаржник вказує, що суд вирішив питання, які стосуються його статутної діяльності.
Суд не може погодитись з доводами заявника, оскільки обов'язковою умовою виникнення в особи, яка не брала участь у справі, права на апеляційне оскарження є реальне вирішення питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, а не гіпотетична можливість виникнення певних правовідносин у цієї особи у майбутньому.
Наявного матеріально-правового зв'язку КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради та землею, якої стосується рішення Дніпропетровської міської ради №131/4 від 27 вересня 2006 року, не встановлено.
За таких умов постанова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року у цій справі не може бути оскаржена Комунальним підприємством «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, оскільки воно не є учасником справи і суд не вирішував питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 200/20356/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
О.П. Стародуб ,
Судді Верховного Суду
