Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
25 вересня 2024 року м. Київ
справа № 185/9802/21
провадження № 61-3868св23
У листопаді 2021 року керівник Павлоградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі - Вербківська сільська рада) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (далі - ГУ Дерджгеокадастру) від 25 лютого 2020 року № 4-2552/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ;
визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 13 березня 2020 року № 4-3259/15-20-СГ «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2552/15-20-СГ», яким надано у власність земельну ділянку ОСОБА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 1223582800:01:003:0793) від 30 квітня 2020 року, що розташована на території Вербківської сільської ради, як такої, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» (далі - ТОВ «Сегеста») на вказану земельну ділянку (номер запису про право 36388924);
витребувати від ТОВ «Сегеста» земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, кадастровий номер 1223582800:01:003:0793, що розташована на території Вербківської сільської ради, на користь Вербківської сільської ради.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 11 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишив без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 31 липня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнив частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року в частині позовних вимог керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки скасував. Провадження у справі в частині вирішення зазначених вимог закрив. Повідомив керівнику Павлоградської окружної прокуратури, що розгляд цих позовних вимог належить до юрисдикції господарських судів.
В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року змінив, виклав мотивувальну частину судових рішень в іншій редакції.
14 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області подав до Верховного Суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Дніпропетровської області.
Верховний Суд ухвалою від 25 вересня 2024 року у задоволенні заяви керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області про направлення справи за встановленою юрисдикцією відмовив, з тих підстав, що в справі № 185/9802/21 об`єднані вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, а відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, окрім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Однак з висновками Верховного Суду повністю погодитися не можемо з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження в справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
У частині четвертій статті 414 ЦПК України передбачено, що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
При касаційному перегляді справи Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з огляду на те, що належним способом захисту позивача за виниклих між сторонами правовідносин є витребування земельної ділянки, а оскільки останнім набувачем земельної ділянки є юридична особа, касаційний суд закрив касаційне провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене, вважаємо, що виключення із правила, встановленого в частині четвертій статті 414 ЦПК України про те, що справа не підлягає передачі для продовження розгляду у випадку закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду, в даному випадку не застосовуються.
Та обставина, що касаційний суд не роз`яснив позивачеві при перегляді справи його право на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про передачу справи для продовження розгляду до суду належної юрисдикції.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) від 07 липня 2020 року; № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) від 16 червня 2020.
Вважаємо, що оскільки заявлені позовні вимоги керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до ТОВ «Сегеста» про витребування земельної ділянки підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, та, встановивши, що розгляд цієї справи відбувся з порушенням встановленої юрисдикції загальних судів, Верховний Суд мав за заявою позивача передати справу на розгляд до суду відповідної юрисдикції.
Судді:М. Є. Червинська
В. М. Коротун
