ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
        РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

                             Л И С Т

                         16.01.2007 N 224

       { Лист відкликано в частині невіднесення рішення про
    встановлення пріоритету  до документів дозвільного
    характеру  згідно  з  Листом  Державного  комітету
    України   з   питань   регуляторної   політики  та
    підприємництва N 434 ( v0434563-09 ) від 21.01.2009 }
 

     Держпідприємництвом України   розглянуто  лист  щодо  надання
роз'яснень стосовно віднесення  окремих  документів,  наведених  в
листі,  до  документів  дозвільного  характеру  та  повідомляється
наступне.

     1. Стосовно згоди державного органу приватизації на  подальше
відчуження приватизованого об'єкта.

     Згідно статті  27 Закону України "Про приватизацію державного
майна"   ( 2163-12 )  (далі  -  Закон)  при   приватизації   майна
державного  підприємства  як  цілісного майнового комплексу шляхом
його викупу,  продажу на аукціоні,  за конкурсом між  продавцем  і
покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

     До договору  купівлі-продажу  повинні  включатися передбачені
бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання
сторін,  які були визначені умовами аукціону,  конкурсу чи викупу,
щодо:     здійснення програм   технічного   переозброєння  виробництва,
впровадження прогресивних технологій;     виконання встановлених мобілізаційних завдань;     погашення боргів;     здійснення комплексу  заходів  щодо  збереження технологічної
єдності виробництва та технологічних циклів, та інші.

     Зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію  для
осіб,  які  придбають  об'єкт  у  разі  його подальшого відчуження
протягом терміну дії цих зобов'язань.  Відчуження  майна  (акцій),
обтяжених  передбаченими  у  цій  частині зобов'язаннями,  можливо
виключно за згодою державного органу приватизації,  який  здійснює
контроль   за   їх   виконанням.   У  разі  подальшого  відчуження
приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий термін  з  дня
переходу  до  нього  права  власності  на  цей об'єкт зобов'язаний
подати до державного  органу  приватизації  копії  документів,  що
підтверджують перехід до нього права власності.

     Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює
державний  орган  приватизації.  Порядок   здійснення   державними
органами   приватизації  контролю  за  виконанням  умов  договорів
купівлі-продажу об'єктів приватизації  затверджено  наказом  Фонду
державного майна   України   від   19  серпня  1998  року  N  1649
( v1649224-98 ).

     На думку Держпідприємництва,  на договірні відносини у  сфері
приватизації  дія  Закону  України  "Про дозвільну систему у сфері
господарської діяльності" ( 2806-15 ) не поширюється.

     2. Стосовно  проведення  робіт  з  прийняття  в  експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів.

     Відповідно до  ст.  1 Закону України "Про дозвільну систему у
сфері господарської діяльності" ( 2806-15 )  документ  дозвільного
характеру - це дозвіл,  висновок, погодження, свідоцтво тощо, який
дає суб'єкту господарювання право на провадження певних  дій  щодо
здійснення господарської діяльності;     об'єкт, на який видається документ дозвільного  характеру,  -
земельна  ділянка,  споруда,  будівля,  приміщення,  устаткування,
обладнання  та  механізми,  що  вводяться   в   експлуатацію   або
проектуються,  окрема  операція,  господарська  діяльність певного
виду, робота та послуга.

     Відповідно до пункту  13  Порядку  прийняття  в  експлуатацію
закінчених   будівництвом   об'єктів,   затвердженого   постановою
Кабінету  Міністрів  України від 22.09.2004 N 1243 ( 1243-2004-п )
(далі   -   Порядок),   замовник  зобов'язаний  після  надходження
повідомлення генерального підрядника про  закінчення  будівництвом
об'єкта,  а  по  об'єктах,  які  попередньо  приймаються  робочими
комісіями,  після  підписання  акта  робочої  комісії   звернутися
протягом  5  днів  до  органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування,  що  визначені  у  пункті  11  цього  Порядку,   з
пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії.

     Згідно статті  59  "Акти  органів та посадових осіб місцевого
самоврядування"  Закону  України  "Про  місцеве  самоврядування  в
Україні"  ( 280/97-ВР )   рада   в межах своїх повноважень приймає
нормативні та інші акти у формі рішень.

     Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті,
районної,   обласної   ради   в   межах  своїх  повноважень  видає
розпорядження.

     Таким чином,  розпорядження міського голови  про  призначення
державної   приймальної   комісії  для  прийняття  в  експлуатацію
закінченого будівництвом об'єкта є розпорядчим  документом  органу
місцевого   самоврядування,   який  передбачає  створення  комісії
відповідно до п.  13 Порядку  ( 1243-2004-п ),   тому,   на  думку
Держпідприємництва, не є документом дозвільного характеру.

     Разом з  тим,  згідно  п.  27  Порядку    ( 1243-2004-п )  за
результатами роботи державної приймальної комісії складається  акт
про  прийняття  в  експлуатацію  закінченого будівництвом об'єкта,
форма якого затверджується Держбудом.

     Акт державної приймальної  комісії  підлягає  затвердженню  у
15-денний строк  органом  виконавчої  влади  чи  органом місцевого
самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції
державного  архітектурно-будівельного контролю,  яка видала дозвіл
на виконання будівельних робіт.  Не допускається затвердження акта
про  прийняття  в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за
відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії.

     Відповідно   до п.  30 Порядку ( 1243-2004-п )  підписаний  і
затверджений  акт  державної  приймальної  комісії про прийняття в
експлуатацію закінченого  будівництвом  об'єкта  є  підставою  для
укладення  договорів  про  постачання на цей об'єкт необхідних для
його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і
включення   даних   про   цей  об'єкт  до  державної  статистичної
звітності.

     Враховуючи вищевикладене,  є підстави  стверджувати,  що  акт
державної   приймальної   комісії  про  прийняття  в  експлуатацію
закінченого будівництвом  об'єкта  та  рішення  органу  виконавчої
влади  чи  органу місцевого самоврядування про його затвердження є
документами дозвільного характеру. Про зазначене свідчать численні
звернення  органів  місцевого  самоврядування  щодо  законодавчого
врегулювання видачі таких документів.

     Проте необхідність  отримання  таких  дозвільних  документів;
дозвільний   орган,   уповноважений  їх  видавати;  платність  або
безоплатність;  строк прийняття рішення про видачу або  відмову  у
видачі та вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа
дозвільного характеру відповідно до вимог,  передбачених  частиною
першою  статті  4  Закону  України  "Про дозвільну систему у сфері
господарської діяльності" ( 2806-15 ), Законом України "Про основи
містобудування" ( 2780-12 ) не встановлено.

     У зв'язку  з цим Держпідприємництво звернувся до Мінбуду щодо
опрацювання питання стосовно законодавчого врегулювання  прийняття
в   експлуатацію  закінченого  будівництвом  об'єкта  та,  в  разі
необхідності - розробки  та  подання  на  погодження  до  Комітету
відповідного   законопроекту,   який   би  законодавчо  врегулював
зазначене питання.

     3. Стосовно  погодження  та  висновків  щодо   містобудівного
обґрунтування.

     Згідно статті  26  Закону  України "Про планування і забудову
територій"  ( 1699-14 )  для   забезпечення     дотримання   вимог
законодавства,   а   також  регіональних  та/або  місцевих  правил
забудови,  державних  стандартів,  норм  і  правил,  містобудівної
документації   фізичним   та  юридичним  особам  за  їх  письмовим
зверненням надаються єдині умови і  обмеження  забудови  земельних
ділянок,    інші    вихідні    дані   на   проектування   об'єктів
містобудування.

     У разі відсутності місцевих правил забудови  для  будівництва
окремого  об'єкта  містобудування  на  території кварталу існуючої
забудови  розробляється  містобудівне  обґрунтування  розташування
об'єкта містобудування в цьому кварталі.

     Містобудівне обґрунтування   повинно   містити   текстові  та
графічні  матеріали,  розрахунки  щодо   можливості   розташування
об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням
державних будівельних норм.

     Вимоги до складу,  змісту і порядку розроблення,  погодження,
фінансування    та   затвердження   містобудівного   обґрунтування
визначаються   спеціально   уповноваженим   центральним    органом
виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

     Наказом Державного   комітету   України   з   будівництва  та
архітектури    від  31  січня  2002  року  N  24  ( v0024241-02  )
затверджено  державні  будівельні  норми  "Склад,  зміст,  порядок
розроблення,    погодження    та    затвердження    містобудівного
обґрунтування",  розроблені  інститутом  "Діпромісто"  і  схвалені
рішенням науково-технічної ради Держбуду  України  від  07.09.2001
N 1.

     Висновки та  погодження  щодо містобудівного обґрунтування не
можна  вважати  документами  дозвільного  характеру  у  визначенні
Закону  України  "Про  дозвільну  систему  у  сфері  господарської
діяльності" ( 2806-15 ), оскільки вони підтверджують відповідність
містобудівної документації державним будівельним нормам.

     4. Стосовно   встановлення   пріоритету   заявника  на  місце
розташування рекламного засобу.

     Згідно п.  6 Типових правил  розміщення  зовнішньої  реклами,
затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003
N 2067 ( 2067-2003-п ),  до повноважень робочого органу  належать,
зокрема:     прийняття рішення про  встановлення  пріоритету  заявника  на
місце розташування рекламного засобу,  продовження строку, на який
встановлено зазначений пріоритет,  або про відмову в  установленні
такого пріоритету.

     П. 10  Типових  правил ( 2067-2003-п ) визначено,  що робочий
орган протягом п'яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє  місце
розташування  рекламного  засобу,  зазначене  у заяві,  на предмет
наявності на це місце пріоритету іншого заявника  або  надання  на
заявлене  місце  зареєстрованого  в установленому порядку дозволу.
Після перевірки місця керівник робочого органу приймає рішення про
встановлення  за  заявником  пріоритету  на заявлене місце або про
відмову у встановленні пріоритету.  У разі прийняття  рішення  про
встановлення   пріоритету   робочий   орган   видає  заявнику  для
оформлення  два  примірники  дозволу  та  визначає  заінтересовані
органи (особи), з якими необхідно їх погодити.

     Згідно   п.   11  Типових  правил  ( 2067-2003-п )  пріоритет
заявника на місце розташування  рекламного  засобу  встановлюється
строком  на три місяці з дати прийняття керівником робочого органу
відповідного рішення.

     На думку Держпідприємництва, встановлення пріоритету заявника
на   місце   розташування   рекламного   засобу  не  є  документом
дозвільного  характеру,  а  є  процедурою,  що  передує  отриманню
дозволу  на  розміщення  зовнішньої  реклами  на  підставі рішення
виконавчого органу ради.

     Що стосується  надання   вказаних   вище   документів   через
дозвільний    центр    (безпосередньо    через    адміністратора),
Держпідприємництво України зазначає наступне.

     Закон України "Про дозвільну систему  у  сфері  господарської
діяльності"  ( 2806-15 )  (далі  -  Закон)    визначає  правові та
організаційні засади функціонування  дозвільної  системи  у  сфері
господарської   діяльності   і   встановлює   порядок   діяльності
дозвільних органів,  уповноважених видавати документи  дозвільного
характеру, та адміністраторів.

     Згідно   Закону  ( 2806-15 )  адміністратор  - посадова особа
міської ради,  районної та районної у містах Києві  і  Севастополі
державних   адміністрацій,   яка   організовує   видачу   суб'єкту
господарювання  документів  дозвільного  характеру  та  забезпечує
взаємодію  місцевих  дозвільних  органів  щодо  видачі  документів
дозвільного характеру.

     Отже, виходячи з вимог Закону ( 2806-15 )   через  дозвільний
центр (адміністратора) видаються документи дозвільного характеру в
порядку, встановленому цим Законом.

     Разом з тим,  на  думку  Держпідприємництва  України,  видача
інших  документів,  що  не  відносяться до дозвільних у визначенні
Закону ( 2806-15 ),  може здійснюватися  через  дозвільний  центр,
якщо зазначене не суперечить чинному законодавству.

 Заступник Голови                                        С.Іголкін