open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
Чинний
                             
                             
ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
07.07.2010 N 222

Про затвердження цільової комплексної

міждисциплінарної програми наукових досліджень

НАН України "Фундаментальні основи молекулярних

та клітинних біотехнологій" на 2010-2014 рр.

З метою подальшого розвитку та координації наукових
досліджень установ НАН України в галузі молекулярних та клітинних
біотехнологій, відповідно до п. 8 постанови президії НАН України
від 26.05.2010 N 151 та на виконання розпорядження президії НАН
України від 02.06.2010 N 293 президія НАН України
П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити концепцію цільової комплексної
міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України
"Фундаментальні основи молекулярних та клітинних біотехнологій" на
2010-2014 рр. (далі - програма) (додається).
2. Затвердити склад наукової ради зазначеної програми згідно
з додатком.
3. Призначити співкоординаторами програми академіка НАН
України С.В.Комісаренка та академіка НАН України В.В.Моргуна.
4. Оголосити конкурс наукових проектів за зазначеною
програмою.
5. Науковій раді програми відповідно до Положення про порядок
формування цільових комплексних програм наукових досліджень НАН
України (розпорядження президії НАН України від 25.11.2003 N 682): - у тижневий термін довести до відома установ НАН України
інформацію щодо проведення конкурсу наукових проектів за
програмою; - у місячний термін провести конкурс наукових проектів та
подати для затвердження президією НАН України проект програми із
визначенням завдань та обсягів фінансування на 2010 р.
6. Установам НАН України: - у двотижневий термін після дати оголошення конкурсу подати
на розгляд наукової ради програми запити на фінансування
відповідних наукових проектів, оформлені відповідно до п.5
Положення про порядок формування цільових комплексних програм
наукових досліджень НАН України. Форма запиту розміщена на
web-сайті НАН України; - сприяти активній участі в наукових проектах програми
молодих учених - докторів та кандидатів наук.
7. Науково-організаційному відділу президії НАН України
забезпечувати надання консультаційно-методичної допомоги науковій
раді програми при формуванні та реалізації програми.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
Науково-організаційний відділ президії НАН України.
Президент Національної
академії наук України
академік НАН України Б.Є.Патон
Головний учений секретар
Національної академії
наук України
академік НАН України А.Г.Загородній

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою президії

НАН України

07.07.2010 N 222

КОНЦЕПЦІЯ

цільової комплексної міждисциплінарної програми

наукових досліджень НАН України "Фундаментальні основи

молекулярних та клітинних біотехнологій"

Стан проблеми
Загальні тенденції розвитку світової економіки визначають
роль біотехнології як рушійної сили науково-технічного прогресу.
На сьогодні біотехнології є одним з пріоритетних напрямів розвитку
науки і техніки. У високорозвинених країнах (країни ЄС, США,
Канада, Японія та інші) та тих, що розвиваються швидкими темпами
(зокрема, Китай та Індія), біотехнологію вважають одним із
головних напрямів розвитку суспільства, і світові
капіталовкладення в цю галузь сягають сотень мільярдів доларів.
Аналіз стану сучасної біотехнології та перспектив її розвитку
свідчить, що саме розробка та впровадження молекулярних та
клітинних технологій забезпечують сучасний рівень розвитку
багатьох галузей, в першу чергу медицини, сільського господарства,
фармацевтичної і харчової промисловості, збереження генофонду
флори і фауни. Згідно з оцінками експертів, починаючи з 2014 року світовий
фармацевтичний ринок розширюватиметься за рахунок біологічних
препаратів, і компанії-виробники намагатимуться просувати їх на
український ринок. Великим міжнародним корпораціям, у переліку
продукції яких є препарати "дрібних" молекул, експерти прогнозують
зменшення обсягів продажу, а тим, що мають біологічні препарати,
навпаки - зростання цього показника. Локомотивами розвитку
глобального ринку фармпрепаратів будуть вакцини, моноклональні
антитіла та так звані терапевтичні протеїни. На вітчизняному
фармацевтичному ринку такі продукти малодоступні через їх високу
вартість. Важливим аспектом сучасного розвитку новітніх методів
біоінженерії (ізолювання та клонування окремих генів, створення
генетичних конструкцій, нові методи трансформації, трансфекція
рослин вірусами, отримання рекомбінантних біологічно активних
білків) є застосування геномних технологій як у фармацевтичній
галузі, так і медичній практиці, зокрема генної терапії та
технології із застосуванням дорослих стовбурових клітин. Невпинне зростання населення земної кулі ставить перед
світовою спільнотою завдання, від успіхів у вирішенні яких
залежить подальше існування людства. Очікується, що до середини
XXI ст. населення досягне свого максимуму, а розширення площ орних
земель, яке тривало протягом останніх 5000 років людської історії,
повністю припиниться. У 1960-х роках дві третини всього населення
Землі проживало у сільській місцевості, а у 2030-х очікується така
сама пропорція для міських жителів. Збільшення кількості продуктів
харчування та іншої сільськогосподарської продукції залежатиме від
інтенсифікації використання землі та технологій, що будуть
зосереджені на підвищенні ефективності використання ресурсів та
мінімізації впливу на навколишнє середовище. Загальна картина, яка
випливає з аналізу ФАО для сільськогосподарського виробництва,
полягає у тому, що все більше переважатиме попит порівняно з
постачанням, причому останнє залежатиме від технологій, які
базуватимуться на наукоємних підходах до підвищення продуктивності
природних процесів у рослинах, порівняно із внеском зовнішніх
ресурсів. Зважаючи на зростаючу проблему продовольчого
забезпечення населення, виключно важливим напрямом є розвиток
молекулярно-генетичних досліджень процесів фотосинтезу,
симбіотичної азотфіксації. Розробка молекулярних механізмів дії
біологічно активних речовин зумовлює створення високоефективних
агрохімікатів та пестицидів (добрива, регулятори росту,
інсектициди, фунгіциди, гербіциди тощо). Суттєвих успіхів
досягнуто у створенні рослин, що одночасно експресують гени
стійкості рослин до гербіцидів, комах, мають скорочені терміни
вегетаційного періоду, виняткові показники якості і які можуть
слугувати джерелом їстівних вакцин та біофортифікованих продуктів
харчування. Використання біотехнологій у сільському господарстві
та харчовій промисловості йде шляхом створення нових форм рослин
та мікроорганізмів, розробкою нових, екологічно безпечних методів
підвищення стійкості рослин до біотичних та абіотичних стресів. Не менш важливим є питання оцінки генетичних ресурсів для
збереження живої природи з використанням методів молекулярної
генетики та порівняльної геноміки. Геносистематика та молекулярна
філогенетика різних груп набули величезного значення для вирішення
питань систематики та таксономії живих організмів. Розвиток
генетичних інструментів генотипування має забезпечити збереження
рідкісних та зникаючих видів тваринного та рослинного світу,
дослідження добре охарактеризованих модельних організмів
(мікроорганізмів, рослин, тварин), вирішення нагальних проблем
епідеміології, створення нових корисних штамів мікроорганізмів та
розвиток інструментів трансгенозу. Постійне збільшення масивів молекулярно-генетичних даних
сприяло розвитку методів біоінформатики для одержання та
збереження баз даних, їхньої обробки та використання. Розвиток
підходів обчислювальної біології in silico для передбачення
функції генів і моделювання складних регуляторних мереж вказує на
необхідність створення баз даних для генів-мішеней, біологічно
активних речовин, молекулярних маркерів та синтетичних процесів
мікроорганізмів, шляхах і засобах їх регуляції, що забезпечить
доступ наукового співтовариства України до ефективних інструментів
отримання та інтерпретації масивів геномних та протеомних даних.
Це суттєво допоможе вченим здійснювати пошук нових ефекторів
(активаторів, інгібіторів) - високоефективних модифікаторів
активності різних за своїми функціями білків: рецепторних,
каталітичних, регуляторних, сигнальних, скоротливих, транспортних
тощо. Такі ефектори є своєрідними "молекулярними платформами",
необхідними для створення ліків нового покоління з точки зору
спрямованої модифікації активності різних білків у випадку її
порушення за різних патологічних станів. Поєднання методів
біоінформатики з методами цілеспрямованого хімічного дизайну
сприятиме одночасному та швидкому синтезу мішень-спрямованих
хімічних речовин, суттєво підвищуючи ефективність та знижуючи
собівартість потенційних фармакологічних та агрохімічних
препаратів. У світі, зокрема в об'єднаних країнах Європи, виправдала себе
практика консолідації матеріальних, інтелектуальних та
організаційних зусиль для вирішення найважливіших проблем
сьогодення, зокрема для розвитку сучасних біотехнологій.
Виявилося, що вони суттєво підвищують ефективність фундаментальних
розробок і впровадження нових ідей та технологій в життя. Інтенсивний розвиток молекулярної та клітинної біології та
розробка надточних методів досліджень, з одного боку, відкрили
практично необмежені можливості для дослідження нових компонентів
життєдіяльності організму. З іншого боку, колосальний фактичний
матеріал, що накопичується в результаті цих високовартісних
досліджень, як правило, не знаходить як достатньо глибокої
інтерпретації, так і належного практичного застосування. Провідні
західні експерти вказують на розрив між величезним масивом
отриманої молекулярно-генетичної інформації та реальним практичним
її використанням. Отже, набагато перспективнішим шляхом розвитку,
особливо за умов обмеженого фінансування, є більш конкретизовані
дослідження в галузі молекулярної та клітинної біотехнології.
Метою даної програми є підвищення рівня досліджень у цій галузі в
Україні до сучасного світового рівня, а її реалізація дозволить
досягти суттєвих зрушень у вирішенні зазначених проблем в Україні. Метою програми є інтенсифікація фундаментальних наукових
досліджень у галузі молекулярних та клітинних біотехнологій,
консолідація зусиль науковців НАН України, які працюють у цій
сфері, ефективного використання матеріальних і фінансових
ресурсів, підвищення рівня координації виконання наукових
досліджень та сприяння практичному впровадженню інноваційних
біотехнологій для потреб сучасної медицини, сільського
господарства, фармацевтичної та харчової промисловості і
збереження генетичних ресурсів.
Головні напрями програми
Для розвитку геноміки, епігеноміки, протеоміки,
біоінформатики, структурної біології та молекулярної фізіології як
фундаментальної основи створення молекулярних та клітинних
біотехнологій для вирішення завдань медицини, фармації, АПК та
збереження живої природи необхідно виконати дослідження з таких
напрямів сучасної біології:
1. Вивчення властивостей і механізмів функціонування
біомакромолекул, надмолекулярних комплексів, субклітинних та
мембранних структур у нормі і патології.
2. Розробка фундаментальних основ молекулярних та клітинних
технологій для діагностики, профілактики і лікування захворювань
та генетичного поліпшення живих організмів.
3. Структурна, функціональна та порівняльна геноміка людини,
тварин, рослин та мікроорганізмів.
4. Сучасні аспекти створення біологічно активних препаратів,
нових форм рослин та мікроорганізмів.
Очікувані результати виконання програми:
1. Для потреб медицини: - на основі отриманих фундаментальних результатів, шляхом
застосування новітніх методів молекулярної фізіології, біохімії та
генної інженерії, будуть розроблені нові підходи до боротьби з
найпоширенішими та найнебезпечнішими хворобами людини та тварин; - створення новітніх тест-систем для діагностики спадкових та
найбільш соціально важливих захворювань людини; - виявлення специфічних антигенів, зокрема
пухлинно-асоційованих, та отримання моноклональних антитіл до них.
Останні будуть використані для розробки новітніх методів
діагностики та лікування людини та тварин; - створення ефективних систем доставки цільових терапевтичних
генів у клітини та органи для генної терапії; - розроблення наукових засад для терапевтичного застосування
стовбурових клітин.
2. Для потреб фармакології: - на основі фундаментальних досліджень у галузі генної
інженерії, фармакогеноміки, біохімії та молекулярної фізіології
будуть створені наукові засади для розробки нових лікарських
засобів. Серед прототипів таких засобів будуть використані
рекомбінантні білки, інтерферуючі РНК, природні та штучні
біоактивні молекули; - удосконалення методів мішень-спрямованого пошуку
високоафінних та селективних біологічно активних речовин; - методами генної інженерії будуть створені нові штами
мікроорганізмів та рослин - продуцентів лікарських препаратів.
3. Для АПК та збереження живої природи: На основі фундаментальних досліджень у галузі геноміки та
фундаментальних основ молекулярних і клітинних біотехнологій
будуть розроблені: - сучасні аспекти створення нових форм рослин і
мікроорганізмів; - високоефективні засоби захисту рослин; - основи епігенетичної регуляції експресії генів, наукових
засад порівняльної геноміки рослин і тварин (включаючи рідкісні та
зникаючі види) з метою збереження їх генофонду та пошуку нових
генів. На основі фундаментальних досліджень у галузі генної
інженерії, біотехнології будуть створені нові форми
сільськогосподарських рослин з підвищеною продуктивністю та
стійкістю до біотичних та абіотичних стресів: - для потреб ветеринарії - їстівні рослини, які накопичують
рекомбінантні білки-вакцини, для захисту тварин від інфекційних
хвороб; - розроблені нові, екологічно безпечні біотехнології
підвищення стійкості рослин до біотичних та абіотичних стресів. Термін виконання програми: 2010-2014 рр. Орієнтовні обсяги бюджетного фінансування: 2010 р.- 5,0 млн.грн. 2011 р. - 7,0 млн.грн. 2012 р.- 8,0 млн.грн. 2013 р.- 8,0 млн.грн. 2014 р. - 8,0 млн.грн. Всього - 36,0 млн.грн.

Додаток

до постанови президії

НАН України

07.07.2010 N 222

СКЛАД

наукової ради цільової комплексної міждисциплінарної

програми наукових досліджень НАН України

"Фундаментальні основи молекулярних

та клітинних біотехнологій"

С.В.Комісаренко - академік-секретар Відділення біохімії,

фізіології і молекулярної біології

НАН України, академік НАН України -

співкоординатор програми;
В.В.Моргун - академік-секретар Відділення загальної

біології НАН України, академік

НАН України - співкоординатор програми;
Г.В.Єльська - директор Інституту молекулярної біології

і генетики НАН України, академік

НАН України - заступник координатора

програми, керівник робочої групи

науково-організаційного супроводження

програми;
Я.Б.Блюм - директор Державної установи "Інститут

харчової біотехнології та геноміки

НАН України", академік НАН України;
Д.М.Гродзинський - радник президії НАН України, академік

НАН України;
О.О.Кришталь - в.о. директора Інституту фізіології

ім. О.О.Богомольця НАН України, академік

НАН України;
О.О.Мойбенко - завідувач відділу Інституту фізіології

ім. О.О.Богомольця НАН України, академік

НАН України;
В.С.Підгорський - директор Інституту мікробіології і

вірусології ім. Д.К.Заболотного

НАН України, академік НАН України;
О.О.Созінов - радник президії НАН України, академік

НАН України;
В.Ф.Чехун - директор Інституту експериментальної

патології, онкології і радіобіології

ім. Р.Є.Кавецького НАН України,

академік НАН України;
І.А.Акімов - директор Інституту зоології

ім. І.І.Шмальгаузена НАН України,

член-кореспондент НАН України;
Є.Л.Кордюм - завідувач відділу Інституту ботаніки

ім. М.Г.Холодного НАН України,

член-кореспондент НАН України;
С.О.Костерін - заступник директора Інституту біохімії

ім. О.В.Палладіна НАН України,

член-кореспондент НАН України;
М.В.Кучук - директор Інституту клітинної біології

та генетичної інженерії НАН України,

член-кореспондент НАН України;
А.А.Сибірний - директор Інституту біології клітини

НАН України, член-кореспондент

НАН України;
М.А.Тукало - заступник директора Інституту

молекулярної біології і генетики

НАН України, член-кореспондент

НАН України;
В.В.Швартау - заступник директора Інституту фізіології

рослин і генетики НАН України, член-

кореспондент НАН України;
Т.М.Дудченко - старший науковий співробітник Сектору

хімічних і біологічних наук Науково-

організаційного відділу президії

НАН України, к.б.н. - секретар.
Головний учений секретар
Національної академії
наук України
академік НАН України А.Г.Загородній

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: