ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
10.09.2008 N 219
Стан та перспективи археологічнихдосліджень стародавнього Києва
Заслухавши та обговоривши доповідь заступника директора
Інституту археології НАН України доктора історичних наук
Г.Ю.Івакіна, Президія НАН України відзначає, що сучасний
суспільно-політичний та культурний розвиток України вимагає
активнішого використання науково-методичного та
інформаційно-аналітичного підходів до вирішення проблем
інтерпретації походження та розвитку давньоруського міста,
особливо столиці Русі-Києва. Проблема походження та історичного розвитку Києва традиційно
є однією з пріоритетних для української науки, оскільки йдеться
про витоки багатьох явищ історичного розвитку наступних епох,
нерозривно пов'язаних з процесом державотворення на Русі. Дослідження Києва є важливим та самостійним напрямом
історико-археологічної науки, який включає розробку багатьох
проблем історико-культурного, суспільно-політичного та
соціально-економічного змісту, тісно пов'язаних з розвитком
Київської Русі та середньовічної України. Особливе значення для
вивчення різних аспектів проблеми розвитку середньовічного міста
мають польові та теоретичні дослідження Інституту археології НАН
України, які активно поповнюють новим матеріалом джерелознавчу
базу досліджень. За останні роки в Києві здійснено масштабні археологічні
дослідження в різних історичних районах Києва, що сприяли
реалізації програм з соціально-культурного розвитку міста,
відновленню та збереженню видатних пам'яток вітчизняної історії та
культури (Пирогоща, Михайлівський Золотоверхий монастир,
Успенський собор Києво-Печерського монастиря, майдан Незалежності,
храм XII ст. по вул. Юрківській, 3, квартали Подолу та Верхнього
міста, церква Богородиці Десятинної, комплекс "Мистецький
арсенал"). Проте археологічні дослідження повністю були підпорядковані
виконанню соціальних та економічних завдань розвитку міста і
залежали від будівельних, а не наукових програм. Відбувалося
інтенсивне, але нерідко хаотичне нагромадження артефактів, що не
завжди збільшувало можливості висвітлення головних проблем
стародавньої історії Києва. Великий обсяг польових робіт, які
нерідко тривали практично цілий рік, не зажди сприяв вчасній
аналітичній обробці знайденого матеріалу та оперативному введенню
у науковий обіг. Здобутий за останнє десятиліття новий археологічний матеріал
більш ніж втричі перевищує кількість знахідок за 175 попередніх
років розкопок Києва. На основі цих матеріалів створювалися фонди
та експозиції Музею історії м. Києва, Національного історичного
музею України, Державного історико-архітектурного заповідника
"Стародавній Київ" та інших музейних закладів. Розвиваються творчі зв'язки археологічних установ НАН України
з установами Російської академії наук, Державним Ермітажем
(Російська Федерація), Центром візантійських досліджень
Національного центру наукових досліджень (Франція), Інститутом
археології Стокгольмського університету (Швеція). Вперше була здійснена спеціалізована закордонна археологічна
виставка матеріалів давньоруської доби в Історичному музеї
Стокгольма (Швеція), представлена унікальними матеріалами X ст. з
Верхнього Києва. Досягнення у вивченні Києва пов'язані з низкою праць, що
вийшли друком за останні роки. Серед них: "Київ і Русь" (академік
НАН України П.П.Толочко), "Київ - другий Єрусалим" (В.М.Ричка),
"Археология и древняя история" (академік НАН України
П.П.Толочко), "Резной камень в архитектуре древнего Киева"
(Є.І.Архипова), "Історико-біографічний енциклопедичний довідник
"Київ" (за редакцією Ю.О.Храмова), наукові збірники праць
"Днєслово" (за редакцією Г.Ю.Івакіна), "Чернігів у середньовічній
та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи"
(О.Б.Коваленко), "Kiev - Cherson - Constantinople" (О.І.Айбабін,
Г.Ю.Івакін). Значною подією у науковому і суспільно-політичному
житті стала поява узагальнених колективних праць, в яких підбито
підсумки вивчення проблеми: "Історія української культури. Т. 1"
(відп. ред. академік НАН України П.П.Толочко), "Давня історія
України. Слов'яно-руська доба. Т. 1" (відп. ред. академік НАН
України П.П.Толочко). У фаховому журналі "Археологія"
започаткована рубрика "Київські старожитності". Археологічні матеріали Києва надають можливості успішно
розробляти різні проблеми історичного розвитку Київської Русі та
середньовічної України: походження та розвиток міста, його
історичної та соціальної топографії, монументальної архітектури та
масової забудови, економічного та культурного розвитку,
міжнародних зв'язків тощо. Нові завдання осмислення проблеми дослідження Києва вимагають
тіснішої координації всіх міждисциплінарних досліджень
соціогуманітарного профілю, комплексного, об'єктивного та
позакон'юнктурного підходу до дослідження всіх існуючих історичних
джерел, серед яких вагому роль відіграють археологічні. Величезний
археологічний матеріал дає якісно нову та об'єктивну інформацію і
є основою для поглибленого вивчення розвитку Києва.
Президія НАН України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Доповідь доктора історичних наук Г.Ю.Івакіна взяти до
відома.
2. Вважати вивчення проблем соціокультурного розвитку Києва у
давній та середньовічний час пріоритетним напрямом досліджень
установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України.
3. Інституту археології НАН України (академік НАН України
П.П.Толочко):
3.1. До 30.12.08 розробити програму археологічних досліджень
давнього Києва, спрямовану на вивчення проблеми походження
давньоруського міста як соціально-культурного явища, етапів
розвитку урбаністичної структури Києва.
3.2. Взяти участь у розробці концепції створення та роботи
"Мистецького арсеналу".
3.3. Підготувати пропозиції для подання до Кабінету Міністрів
України щодо створення центрального органу виконавчої влади з
охорони культурної спадщини.
3.4. Протягом 2009-2010 рр. видати серію статей та
підготувати узагальнюючу працю з історії Десятинної церкви -
першої пам'ятки монументального зодчества Східної Європи та
створити електронний банк даних з джерел
архітектурно-археологічних досліджень Десятинної церкви.
3.5. Розпочати роботу зі складання електронної бази даних із
колекцій з розкопок Києва та протягом 2009 р. підготувати й видати
науковий збірник матеріалів з розкопок Києва останніх років.
3.6. До 01.03.09 спільно з Київською міською
держадміністрацією розробити узгоджені плани-графіки
перспективного планування археологічних робіт в зонах забудови та
реконструкції історичної частини Києва.
3.7. Підготувати та видати у 2009 р. каталог скандинавських
артефактів IX-XII ст. на території України-Русі.
3.8. Протягом 2008-2009 рр. підготувати та видати монографію
"Міжнародні культурно-історичні зв'язки Київської Русі"
(Г.Ю.Івакін).
3.9. У I півріччі 2009 р. провести міжнародну конференцію у
рамках Європейського наукового об'єднання "Європейський Схід у
ранньому середньовіччі: від племен до держави".
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Секцію
суспільних і гуманітарних наук НАН України (академік НАН України
В.М.Литвин) та Науково-організаційний відділ Президії НАН України.
Президент Національної
академії наук України
академік НАН України Б.Є.Патон
Перший віце-президент -
головний учений секретар
Національної академії наук
України академік НАН України А.П.Шпак
-
скопійовано
-
