ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
26.06.2008 N 1/80
За позовом ОСОБА_1
До Кабінету Міністрів України
3-я особа Фонд державного майна України
Про визнання неправомірним та незаконнимрозпорядження від 06.02.2008 р. N 203-р.
Головуючий Суддя Бачун О.В.
Судді: Арсірій Р.О.Пилипенко О.Є.
Секретар Саратова О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - п/к
Від відповідача: П. В. П. - п/к
Від 3-ї особи: П. Н. Д. - заст. нач. департаменту,Т. В. В. - заст. нач. від.
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання неправомірним та
незаконним розпорядження Кабінету Міністрів України від
06.02.2008 р. N 203-р ( 203-2008-р ) "Про звільнення ОСОБА_1
з посади заступника Голови Фонду державного майна України"
повністю, а також його скасування.
В судовому засіданні 26.06.2008 р. оголошено резолютивну
частину постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення
представників сторін, суд В С Т А Н О В И В:
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2006 р. N 889
( 889-2006-п ) позивача - ОСОБА_1 - призначено на посаду
заступника Голови Фонду державного майна України.
06.02.2008 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України N 203
( 203-2008-р ) позивача звільнено з посади заступника Голови Фонду
державного майна України.
Позивач вважає зазначене розпорядження таким, що не
відповідає вимогам законодавства і просить його скасувати з таких
підстав.
В розпорядженні не вказано причини звільнення позивача,
тобто, воно є безпідставним.
Позивач стверджує про те, що жодних підстав для його
звільнення, передбачених КЗпП України ( 322-08 ) або Законом
України "Про державну службу" ( 3723-12 ), немає.
Починаючи з 06.02.2008 р., позивача не ознайомлено з
розпорядженням, не видано трудову книжку, що є порушенням
ст. ст. 40, 47 та 116 КЗпП України ( 322-08 ). Фактично трудові
відносини тривають.
Також позивач стверджує, що Кабінет Міністрів України не має
повноваження проводити звільнення заступників Голови ФДМУ, так як
зазначений державний орган не відноситься до виконавчої влади.
Зокрема, ФДМУ втратив статус центрального органу виконавчої влади
у зв'язку з прийняттям Указу Президента України від 30.01.2007 р.
N 56 ( 56/2007 ) "Питання Фонду державного майна України".
3-я особа - Фонд державного майна України - позовні вимоги
підтримала.
Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення
позовних вимог заперечив з таких підстав.
Згідно п. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна
України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від
07.07.92 р. ( 2558-12 ), ФДМУ є державним органом, що належить до
виконавчої гілки влади, тобто, є органом державної виконавчої
влади в контексті ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Також наявність у ФДМУ статусу центрального органу виконавчої
влади підтверджується п. 3 Регламенту ФДМУ, затвердженого наказом
ФДМУ від 19.10.2007 р. N 1684 ( v1684224-07 ).
На думку відповідача, системний аналіз норм Конституції
України ( 254к/96-ВР ) та чинного законодавства дає підстави для
висновку про те, що ФДМУ підпорядковується у вертикалі виконавчої
влади Кабінету Міністрів України.
Зокрема, згідно ст. 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів
України" ( 279-17 ) до повноважень Прем'єр-міністра України
належить призначення та звільнення з посад перших заступників та
заступників керівників органів виконавчої влади, які не входять до
складу Кабінету Міністрів України.
Відповідно, звільнення заступника ФДМУ розпорядженням
Кабінету Міністрів України відповідає вимогам законодавства.
Той факт, що посадові особи ФДМУ як безпосереднього
роботодавця позивача не провели з ним належним чином розрахунок,
не може бути підставою для визнання розпорядження незаконним.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників
сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є
обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Для з'ясування правовідносин по даній справі суд констатує,
що незалежно від того, хто звільняє позивача - безпосередній
працедавець чи інший визначений законом орган, звільнення повинно
відповідати вимогам законодавства.
Згідно змісту оскаржуваного розпорядження в ньому не
міститься жодної підстави для звільнення позивача. Не міститься
також посилання на жоден нормативний акт.
Тобто, позивача не звільнено ні з підстав, зазначених у КЗпП
України ( 322-08 ) , ні з підстав, зазначених у ст. 30 Закону
України "Про державну службу" ( 3723-12 ), що є порушенням вимог
зазначених актів законодавства.
Звільнення позивача не може бути визначне обґрунтованим з
політичних мотивів, так як посада заступника голови Фонду
державного майна України не відноситься до політичних посад.
Ч. 3 ст. 6 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"
( 279-17 ) визначає, що до політичних посад, на які не поширюється
законодавство про державну службу та трудове законодавство,
відносяться посади членів Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 114 Конституції України ( 254к/96-ВР ) до складу
Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший
віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.
Одночасно при звільненні позивача порушені вимоги Порядку
розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та
звільненням з посад керівників центральних і місцевих органів
виконавчої влади, торгівельно-економічних місій у складі
закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств
та їх об'єднань, керівників самостійних структурних підрозділів
центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ
від 26.06.2007 р. N 880 ( 880-2007-п ) (Порядок).
Дія зазначеного Порядку ( 880-2007-п ) поширюється також і на
посаду заступника Голови ФДМУ, так як це є посада заступника
керівника центрального органу виконавчої влади, на яку проводиться
призначення та звільнення Кабінетом Міністрів України (п. 1
Порядку).
А саме, згідно ч. 6 Порядку ( 880-2007-п ) питання щодо
призначення та звільнення на посаду розглядається після
надходження подання разом з документами. Згідно ч. 9 Порядку
пропозиція щодо призначення та звільнення з посади вносяться
стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, що не
входять до складу Кабінету Міністрів України, - членами Кабінету
Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких
належать такі органи або підприємства.
Суду надано копію подання про звільнення позивача, підписану
Прем'єр-міністром України, проте, в ньому не міститься
обґрунтування звільнення позивача.
Крім того, згідно п. 14 Порядку ( 880-2007-п ) у разі
внесення пропозиції щодо звільнення з посади у поданні мають бути
обґрунтовані причини неможливості перебування особи на займаній
посаді; до подання додаються проект рішення про звільнення з
посади, завізований керівником відповідного органу, заява особи
про звільнення за власним бажанням або пояснення особи, що
звільняється за порушення трудової дисципліни, а разі потреби -
матеріали службового розслідування, медична довідка, інші
документи, що безпосередньо стосуються справи.
Як було зазначено вище, жодного з документів, що могли би
бути підставою для звільнення позивача з займаної посади, суду не
надано.
За таких обставин у суду є всі підстави для висновку про
безпідставність оскаржуваного розпорядження.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) у справах щодо
оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті
(вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це
повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно;
розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з
урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
своєчасно.
За таких обставин відсутність обґрунтування при звільненні
позивача є безумовною і самодостатньою підставою для визнання
оскаржуваного розпорядження незаконним.
Згідно свідчень представника позивача він продовжує фактично
виконувати свої службові обов'язки, жодних розпорядчих рішень про
звільнення на рівні ФДМУ не приймалося, трудова книжка не
видавалася. За таких обставин у поновленні позивача на посаді
немає необхідності.
Також суд зазначає, що не застосовує в даному випадку вимоги
щодо місячного терміну оскарження згідно ст. 233 КЗпП України
( 322-08 ), так як у позивача фактично тривають трудові відносини
з Фондом державного майна України, а розпорядження про його
звільнення зупинене Указами Президента України від 07.02.2008 р.
N 106/2008 ( 106/2008 ), від 15.04.2008 р. N 360/2008 ( 360/2008 )
та від 25.04.2008 р. N 404/2008 ( 404/2008 ).
На підставі вищенаведеного, ст. 160 - 163, 186 КАС України
( 2747-15 ), суд П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Кабінету
Міністрів України від 06.02.2008 р. N 203-р ( 203-2008-р ) "Про
звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Фонду державного
майна України".
3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС
України ( 2747-15 ).
Головуючий, суддя О.В.Бачун
Судді: Р.О.АрсірійО.Є.Пилипенко
-
скопійовано
-
