МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.08.2024  № 540

Про затвердження Методики створення та функціонування консультаційних пунктів для надання населенню за місцем проживання інформації з питань цивільного захисту

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Кодексу цивільного захисту України, абзацу п’ятого пункту 28 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444, з метою встановлення механізму створення консультаційних пунктів для надання населенню за місцем проживання інформації з питань цивільного захисту та забезпечення їх функціонування відповідно до потреб територіальних громад НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику створення та функціонування консультаційних пунктів для надання населенню за місцем проживання інформації з питань цивільного захисту, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

МЕТОДИКА
створення та функціонування консультаційних пунктів для надання населенню за місцем проживання інформації з питань цивільного захисту

1. Ця Методика встановлює механізм створення органами місцевого самоврядування консультаційних пунктів для надання населенню за місцем проживання інформації з питань цивільного захисту (далі - консультаційні пункти) та забезпечення їх функціонування відповідно до потреб територіальних громад.

2. Інформація з питань цивільного захисту - відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також про способи та методи захисту від них.

Терміни, наведені в цій Методиці, вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України та інших нормативно-правових актах.

3. Консультаційні пункти створюються виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в адміністративному центрі територіальної громади та в межах утворених старостинських округів, виходячи з розрахунку мінімальних потреб територіальних громад у створенні консультаційних пунктів, наведеному в додатку до цієї Методики.

Пропозиції щодо створення консультаційних пунктів подаються керівниками підрозділів (посадовими особами) з питань цивільного захисту органів місцевого самоврядування.

Консультаційні пункти можуть розміщуватися у приміщеннях старостатів, сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, центрах безпеки, територіальних центрах надання адміністративних послуг, народних домів, будинках просвіти (культури), клубів, дільниць житлово-експлуатаційних підприємств, житлово-управляючих компаній.

4. Положення про консультаційні пункти затверджуються рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. У рішенні зазначається:

місцезнаходження консультаційних пунктів;

матеріально-технічне забезпечення, пов’язане з організацією роботи консультаційних пунктів;

особи, відповідальні за організацію роботи консультаційних пунктів із числа посадових осіб місцевого самоврядування;

строки проходження особами, відповідальними за організацію роботи консультаційних пунктів, навчання на територіальних курсах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (далі - навчально-методичні центри) (у рік призначення і періодично один раз на три роки).

5. Інформація про створення консультаційних пунктів органами місцевого самоврядування подається до територіальних органів ДСНС, а також до навчально-методичних центрів у межах відповідної територіальної громади.

6. Консультаційні пункти функціонують за принципом безоплатності та доступності інформації із питань цивільного захисту, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі. Інформація з питань цивільного захисту доводиться до населення шляхом:

використання ресурсів мережі Інтернет (офіційні вебсайти органів місцевого самоврядування, групи та сторінки в соціальних мережах та месенджерах), технічних засобів оповіщення, СМС-повідомлень та інших засобів передавання (відображення) інформації до населення конкретних повідомлень про методи та способи дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та їх участі в заходах цивільного захисту;

проведення консультацій та надання роз’яснень з питань захисту від надзвичайних ситуацій у телефонному режимі, через мережу Інтернет, під час особистого прийому особами, відповідальними за організацію роботи консультаційних пунктів, та відповідальними особами із числа посадових осіб місцевого самоврядування, а також на добровільній основі іншими особами, які володіють відповідними знаннями та навичками;

розповсюдження друкованої продукції, у тому числі навчальної, довідкової, інформаційної про надзвичайні ситуації, у зоні яких або в зоні можливого ураження від яких може опинитися місце проживання громадян, а також про способи захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних такими ситуаціями;

створення умов для оволодіння та практичного відпрацювання навичок щодо користування засобами колективного та індивідуального захисту і надання допомоги постраждалим;

організації та проведення заходів, спрямованих на розвиток громадської свідомості щодо особистої та колективної безпеки, залучення громадян до інформаційно-просвітницьких заходів з питань цивільного захисту, що проводяться за місцем проживання;

участі у реалізації навчальних тренінгів на базі відкритих громадських просторів, створених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

7. У період дії воєнного стану консультаційними пунктами виконуються завдання щодо поширення необхідних знань і навичок з питань забезпечення необхідного рівня захисту населення під час дії воєнного стану, реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків, які можуть виникнути в районах бойових дій, у тому числі в умовах радіаційного, хімічного забруднення та біологічного зараження.

8. Діяльність консультаційних пунктів здійснюється у взаємодії з підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту у складі органів місцевого самоврядування, структурними підрозділами територіальних органів ДСНС.

Інформаційно-методична підтримка консультаційних пунктів здійснюється навчально-методичними центрами.

9. Загальне керівництво консультаційним пунктом здійснюється керівником відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради.

Особи, відповідальні за організацію роботи консультаційного пункту, планують, організовують та здійснюють інформаційно-просвітницьку роботу, заходи із створення й удосконалення інформаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для функціонування консультаційного пункту.

10. Консультаційний пункт працює за річним планом роботи та графіком, які затверджуються сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті (у разі її створення) ради), старостою та оприлюднюються на офіційному вебсайті та інформаційному стенді відповідного органу місцевого самоврядування.

З метою спрямованості консультаційної діяльності на запити населення до роботи консультаційного пункту (з можливістю дистанційного доступу) можуть залучатися медичні працівники, представники ДСНС, Національної поліції України, працівники закладів освіти, а також на добровільній основі інші особи, які володіють відповідними знаннями та навичками.

11. Фінансування створення та функціонування консультаційних пунктів здійснюється відповідно до законодавства України.

РОЗРАХУНОК
мінімальних потреб територіальних громад у створенні консультаційних пунктів