Про внесення змін до Порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до Порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 75, ст. 4239; 2024 р., № 3, ст. 99, № 18, ст. 1167), зміни, що додаються.
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку реалізації експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів
1. В абзаці першому пункту 6 слова “закупівлю вибухових речовин” замінити словами “закупівлю та виробництво вибухових речовин, матеріалів”.
2. Абзац перший пункту 7 після слова “закупівлю” доповнити словами “та виробництво”.
3. В абзаці першому пункту 8 слова “постачання боєприпасів та бойових частин” замінити словами “постачання боєприпасів, бойових частин та вибухових матеріалів”.
4. У пункті 10:
1) абзац п’ятнадцятий доповнити реченням такого змісту: “Положення цього абзацу не поширюються на виробників стартових двигунів для безпілотних систем та ракет.”;
2) доповнити пункт після абзацу п’ятнадцятого новим абзацом такого змісту:
“Виробники стартових двигунів для безпілотних систем та ракет у декларації зазначають відомості, наведені в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, а також дату та реєстраційний номер дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданого Держпраці. Інші відомості, передбачені цим пунктом, не зазначаються.”.
У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий і сімнадцятий вважати відповідно абзацами сімнадцятим і вісімнадцятим.
5. Доповнити Порядок пунктом 151 такого змісту:
“151. На виробників стартових двигунів для безпілотних систем, ракет, та об’єкти і виробничі потужності, що використовуються для виробництва стартових двигунів для безпілотних систем та ракет, а також склади (місця) зберігання, що використовуються виробниками стартових двигунів для безпілотних систем та ракет, не поширюються вимоги пунктів 16 - 18 цього Порядку, якщо таке виробництво не пов’язане з використанням вибухових матеріалів та їх компонентів.”.
6. Абзац перший пункту 23 після слів “вибухових речовин та вибухових матеріалів” доповнити словами “промислового призначення”.
7. Пункт 32 доповнити абзацом такого змісту:
“Для боєприпасів до безпілотних систем наказ про допуск до експлуатації зразка не видається. Контроль за експлуатацією боєприпасів до безпілотних систем здійснює відповідна служба замовника, яка порушує питання про їх кодифікацію.”.
8. Пункт 36 доповнити абзацом такого змісту:
“Закупівля боєприпасів (бойових частин) здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 91, ст. 5666; 2023 р., № 50, ст. 2800) з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.”.
9. Доповнити Порядок пунктом 361 такого змісту:
“361. Вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку боєприпасів (їх складових частин) (далі - державні контракти (договори) під час проведення переговорів щодо укладення державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни на боєприпас (його складову частину) за формою згідно з додатком 4. При цьому прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни на боєприпас (його складову частину) може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів. У розрахунку прибутку не враховуються всі передбачені законом податки та збори.
Під час розрахунку ціни на боєприпас (його складову частину) враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати вітчизняного виконавця державних контрактів (договорів), пов’язані з виробництвом та постачанням боєприпасів (їх складових частин), крім:
організаційних витрат, витрат на проведення річних зборів суб’єктів господарювання, представницьких витрат, витрат на участь у виставках;
витрат на службові відрядження працівників апарату управління суб’єкта господарювання, безпосередньо не пов’язаних з виконанням державного контракту (договору) чи оперативним контролем за його виконанням;
витрат на страхування майна, а також винагороди за послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо), які не є обов’язковими відповідно до законодавства або умов договорів;
витрат внаслідок браку (крім технічно неминучого браку та витрат на виправлення такого браку);
нестачі незавершеного виробництва, нестачі і витрат внаслідок псування матеріальних цінностей у цехах (якщо інше не передбачено договором);
сум безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
витрат внаслідок знецінення запасів, визнаних штрафів, пені, неустойки;
комісійної винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам структурних підрозділів суб’єкта господарювання, що забезпечують збут;
витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетингу);
витрат на дослідно-конструкторські роботи, які не стосуються державного контракту (договору) або які виконані до його укладення, якщо інше не визначено положеннями державного контракту (договору);
збитків, пов’язаних з утриманням об’єктів соціальної сфери (крім розумних витрат на експлуатацію об’єктів соціальної сфери, розташованих на території виконавця, які виконують функції, передбачені законодавством (медичні пункти тощо);
витрат на проведення експертизи визначення можливої орієнтованої (очікуваної) вартості боєприпасів (їх складових частин).
Відповідальність за неправильність розрахунку ціни на боєприпас (його складову частину) несе вітчизняний виконавець державного контракту (договору).
У разі коли строк кінцевої поставки за державним контрактом (договором) вітчизняним виконавцем державного контракту (договору) перевищує два місяці з дати його укладення, вітчизняні виконавці державного контракту (договору) уточнюють розрахунок ціни на боєприпас (його складову частину), на підставі якого його було укладено, зокрема розмір прибутку виходячи з фактичних витрат, та подають за місяць до закінчення строку кінцевої поставки товарів державному замовнику уточнений розрахунок ціни.
Остаточні розрахунки за державним контрактом (договором) здійснюються після надання уточненого розрахунку ціни, передбаченого абзацом сімнадцятим цього пункту. Відповідальність за неправильність уточненого розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
У разі коли прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни перевищує встановлені абзацом першим цього пункту розміри, сторони вносять зміни до державного контракту (договору) щодо зменшення загальної вартості (ціни) державного контракту (договору) або за погодженням з державним замовником - щодо збільшення кількості боєприпасів, що поставляються.
Якщо прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни не перевищує встановлених абзацом першим цього пункту розмірів, остаточні розрахунки здійснюються за цінами, встановленими державним контрактом (договором).”.
10. Доповнити Порядок пунктом 38 такого змісту:
“38. У разі коли у складі державного замовника не утворені представництва державного замовника або якщо державними замовниками не укладено договори (чи не залучається представництво державного замовника) приймання боєприпасів та/або бойових частин здійснюється безпосередньо таким державним замовником на підставі виданого вітчизняним виконавцем державного контракту (договору) сертифіката якості виробника. Сертифікат якості видається вітчизняним виконавцем державного контракту (договору) на кожну одиницю товару, який гарантує заявлені виробником параметри і характеристики, якість та безпечність, технічний стан боєприпасу, що підтверджено проведеними виробником випробуваннями. Відповідальність за відомості, зазначені в сертифікаті, несе вітчизняний виконавець державного контракту (договору).”.
11. Доповнити Порядок додатком 4 такого змісту:
РОЗРАХУНОК ЦІНИ
на боєприпас (його складову частину)”.
