Про затвердження Порядку здійснення правового моніторингу щодо підзаконних нормативно-правових актів
Відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 67 Закону України “Про правотворчу діяльність” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення правового моніторингу щодо підзаконних нормативно-правових актів, що додається.
2. Ця постанова набирає чинності одночасно з введенням в дію Закону України “Про правотворчу діяльність”.
ПОРЯДОК
здійснення правового моніторингу щодо підзаконних нормативно-правових актів
1. Цей Порядок визначає механізм організації та здійснення правового моніторингу щодо підзаконних нормативно-правових актів, який здійснюється відповідно до Закону України “Про правотворчу діяльність”.
2. Метою правового моніторингу є відстеження, аналіз та оцінка реалізації прийнятих підзаконних нормативно-правових актів (далі - акт).
3. Предметом правового моніторингу актів є оцінка досягнення запланованих цілей нормативно-правового регулювання, їх впливу на суспільство та (або) на окремі соціальні групи, сектори чи галузі, визначення соціальних, правових, політичних, економічних, екологічних, адміністративних та (або) інших можливих запланованих наслідків чи виявлення незапланованих наслідків; введення в дію в повному обсязі (набрання чинності); прийняття (видання) інших актів, спрямованих на реалізацію актів, щодо яких здійснюється правовий моніторинг.
4. Правовий моніторинг здійснюється суб’єктами правотворчої діяльності - щодо прийнятих (виданих) ними актів, іншими учасниками правотворчої діяльності - у випадках та порядку, встановлених законом (далі - суб’єкт правового моніторингу).
5. Правовий моніторинг акта суб’єкт правового моніторингу здійснює у такий спосіб:
1) здійснення юридичної оцінки акта, яка включає проведення аналізу щодо:
факту своєчасності прийняття (видання) підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію акта;
відповідності прийнятих (виданих) підзаконних нормативно-правових актів акту, щодо якого здійснюється правовий моніторинг;
рішень Конституційного Суду України та (або) інших судів, що можуть стосуватися акта та (або) його окремих структурних елементів, щодо якого (яких) здійснюється правовий моніторинг;
міжнародних договорів України, актів права Європейського Союзу, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, що можуть стосуватися акта та (або) його окремих структурних елементів, щодо якого (яких) здійснюється правовий моніторинг;
2) здійснення оцінки ефективності реалізації акта, яка включає проведення аналізу щодо:
встановлення стадії реалізації акта (у разі поетапного введення його положень);
ефективності і результативності актів;
запланованого та незапланованого впливу акта на учасників суспільних відносин, на яких поширюється його дія, у тому числі з урахуванням пропозицій заінтересованих органів, представників інститутів громадянського суспільства, міжнародної практики;
інших чинників, що впливають на реалізацію акта та досягнення мети його прийняття (видання).
6. Юридична оцінка акта здійснюється у строки, визначені суб’єктом правового моніторингу, але не раніше ніж через рік з дня набрання чинності актом, якщо інший строк не встановлено самим актом, у тому числі якщо акт прийнято (видано) на обмежений, визначений у такому акті строк.
7. Проведення оцінки ефективності реалізації акта здійснюється, як правило, через три роки з дня набрання ним чинності.
Більш ранній строк здійснення оцінки ефективності реалізації можливий у разі виявлення непередбачуваних негативних наслідків реалізації акта або якщо більш ранній строк не встановлено самим актом у разі:
прийняття акта за скороченою чи спрощеною процедурою;
набрання чинності актом негайно після дня його опублікування.
Здійснення правового моніторингу актів
8. Для здійснення правового моніторингу актів суб’єкт правового моніторингу щороку до 1 грудня проводить відбір та формує перелік актів, щодо яких протягом наступного року буде здійснюватися їх юридична оцінка та (або) оцінка ефективності їх реалізації.
9. Із зазначеною метою суб’єкт правового моніторингу затверджує щороку до 31 грудня план здійснення правового моніторингу на наступний рік, у якому формує перелік відібраних актів, строки здійснення правового моніторингу, а також визначає джерела інформації та дані, необхідні для оцінки таких актів; строки підготовки та оприлюднення звіту.
10. Формування переліку актів (відбір) для здійснення правового моніторингу здійснюється з урахуванням:
1) суспільної важливості акта;
2) впливу акта на права та основні свободи людини і громадянина.
11. Суб’єкт правового моніторингу під час встановлення обсягу правового моніторингу актів може включити до переліку:
2) окремі структурні елементи відібраних актів;
3) акти або окремі їх структурні елементи, що регулюють обрану сферу суспільних відносин.
12. У процесі правового моніторингу суб’єкт правового моніторингу:
1) збирає інформацію та дані, необхідні для здійснення правового моніторингу, щодо кожного з визначених у переліку актів;
2) аналізує зібрану інформацію та дані.
13. Суб’єкт правового моніторингу як джерело інформації та даних під час оцінки актів може використовувати:
1) звіти державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;
2) результати парламентських та комітетських слухань;
3) розукрупнені статистичні дані;
6) звіти та іншу інформацію, опубліковану міжнародними організаціями, громадськими об’єднаннями та політичними партіями;
7) звіти, підготовлені за результатами проведених публічних консультацій щодо актів;
9) інші джерела, в тому числі відкриті, що містять необхідну для здійснення правового моніторингу інформацію.
14. Суб’єкт правового моніторингу під час аналізу зібраної інформації та даних ґрунтується на причинно-наслідковому зв’язку між набранням актом чинності та результатами його реалізації.
Суб’єкт правового моніторингу проводить аналіз ступеня впливу акта на суспільні відносини у кількісних та якісних показниках (у тому числі порівняно з показниками, зазначеними в оцінці впливу).
Результати правового моніторингу актів
15. За результатами здійснення правового моніторингу акта суб’єктом правового моніторингу готується звіт, що повинен містити:
1) інформацію про отримані дані та способи проведення їх аналізу;
2) інформацію про ступінь впливу акта на суспільні відносини у кількісних та якісних показниках;
3) висновки щодо здійсненої юридичної оцінки та (або) оцінки ефективності реалізації акта;
4) рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації акта або обґрунтування необхідності внесення до нього змін, визнання його таким, що втратив чинність, прийняття (видання) нового акта;
5) пропозиції до документів планування правотворчої діяльності.
Звіт за результатами правового моніторингу акта затверджується керівником або заступником керівника суб’єкта правового моніторингу.
16. Звіт за результатами правового моніторингу акта готується у строки, визначені планом здійснення правового моніторингу на відповідний рік, за формою згідно з додатком та публікується на офіційному веб-сайті суб’єкта правового моніторингу.
17. За результатами правового моніторингу суб’єкт правового моніторингу вживає заходів, визначених частиною шостою статті 67 Закону України “Про правотворчу діяльність”, до підвищення ефективності реалізації акта.
ЗВІТ
за результатами правового моніторингу підзаконних нормативно-правових актів
1. Вид та назва підзаконного нормативно-правового акта, щодо якого здійснюється правовий моніторинг
Зазначаються назва та вид підзаконного нормативно-правового акта, дата прийняття, номер акта, джерело опублікування, дата набрання чинності.
2. Назва суб’єкта правотворчої діяльності, що здійснив правовий моніторинг прийнятого (виданого) ним акта, іншого учасника правотворчої діяльності - у випадку та порядку, встановлених законом
Зазначається назва суб’єкта правотворчої діяльності, що здійснив правовий моніторинг прийнятого (виданого) ним акта, іншого учасника правотворчої діяльності - у випадку та порядку, встановлених законом.
3. Використання інформації та даних
Надається інформація про отримані інформацію та дані, а також про способи проведення їх аналізу, використані для здійснення правового моніторингу підзаконного нормативно-правового акта.
4. Способи здійснення правового моніторингу
Зазначається спосіб здійснення правового моніторингу суб’єктом правотворчої діяльності - щодо прийнятого (виданого) ним акта, іншим учасником правотворчої діяльності - у випадку та порядку, встановлених законом (юридична оцінка підзаконного нормативно-правового акта та/або оцінка ефективності реалізації підзаконного нормативно-правового акта).
5. Ступінь впливу підзаконного нормативно-правового акта на суспільні відносини у кількісних та якісних показниках
Надається аналіз впливу підзаконного нормативно-правового акта на суспільні відносини у кількісних та якісних показниках (ефективність акта, результати впливу реалізації акта тощо), який повинен ґрунтуватися на причинно-наслідковому зв’язку між набранням нормативно-правовим актом чинності та результатами його реалізації (у тому числі порівняно з показниками, зазначеними в оцінці впливу).
6. Висновки щодо здійснення юридичної оцінки та (або) оцінки ефективності реалізації акта
Надаються висновки щодо результатів здійснення юридичної оцінки та (або) оцінки ефективності реалізації акта.
Надаються рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації підзаконного нормативно-правового акта або обґрунтування необхідності внесення до нього змін, визнання його таким, що втратив чинність, прийняття (видання) нового акта.
8. Пропозиції до документів планування правотворчої діяльності
Надаються пропозиції щодо планування розроблення та прийняття (видання) підзаконних нормативно-правових актів.
-
скопійовано
-
-
