МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

07.03.2024  № 699

Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з трансмісивними губчастоподібними енцефалопатіями

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
аграрної політики та продовольства
№ 1017 від 29.03.2024  - вводиться в дію одночасно із Законом України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину»}

Відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину», пункту 56 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пунктів 290, 291 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та боротьби з трансмісивними губчастоподібними енцефалопатіями, що додається.

2. Установити, що обіг переробленого тваринного білка, отриманого зі сільськогосподарських комах, свиней або свійської птиці, а також кормових сумішей, які містять зазначений білок, введених в обіг до введення в дію цього наказу, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності зазначених продуктів вимогам глави 5 розділу II Інструкції з профілактики та боротьби з трансмісивними губчастоподібними енцефалопатіями, затвердженої цим наказом.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 04 вересня 2008 року № 180 «Про затвердження Інструкції щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2008 року за № 994/15685.

4. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно із Законом України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину».

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

ІНСТРУКЦІЯ
з профілактики та боротьби з трансмісивними губчастоподібними енцефалопатіями

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики та боротьби з трансмісивними губчастоподібними енцефалопатіями (далі - ТГЕ), за винятком штамів, що зустрічаються у людей.

2. ТГЕ - це група нейродегенеративних хвороб зі 100% летальністю, які вражають людей та тварин. Спричинює ТГЕ ураження організму пріоном, який є патологічною формою білка.

До ТГЕ відносять: класичну та атипову форму губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (далі - ГЕ ВРХ); класичну та атипову форму скрепі овець та кіз; хронічну виснажливу хворобу оленів (CWD); трансмісивну енцефалопатію норок (ТМЕ); губчастоподібну енцефалопатію кішок (FSE); хворобу Крейцтфельдт-Якоба (CJD); новий варіант хвороби Крейцтфельдта-Якоба (vCJ); синдром Герстмана-Штройслера-Шейнкера (Gerstmann-Strussler-Scheinker syndrome).

3. Ця Інструкція є обов’язковою для:

1) операторів тваринницьких потужностей, інших фізичних та юридичних осіб, які здійснюють утримання та/або обіг тварин;

2) операторів ринку кормів, харчових продуктів, а також операторів ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження;

3) державних ветеринарних інспекторів, офіційних ветеринарних лікарів, ліцензованих ветеринарних лікарів, уповноважених ветеринарів, спеціалістів ветеринарної медицини;

4) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності.

4. Ця Інструкція не поширюється на:

1) косметичні продукти, лікарські засоби, медичні прилади (їх вихідні матеріали та проміжні продукти);

2) продукти, не призначені для використання як харчові продукти, корми, добрива (їх вихідні матеріали та проміжні продукти);

3) продукти, не призначені для виробництва харчових продуктів, кормів, добрив (їх вихідні матеріали та проміжні продукти);

4) продукти тваринного походження, призначені для виставок, навчальних або наукових цілей, спеціальних досліджень (випробувань) або аналізів, за умови, що зазначені продукти тваринного походження не будуть в подальшому:

споживатись людиною або тваринами (крім тварин, що утримуються для відповідних науково-дослідницьких цілей);

використовуватись людиною або застосовуватись щодо тварин (крім тварин, що утримуються для відповідних науково-дослідницьких цілей);

5) живих тварин, які використовуються або призначені для науково-дослідницьких цілей.

5. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

1) видалення - видалення побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною;

2) випадок атипової форми скрепі овець та кіз - підтверджений випадок скрепі овець та кіз, який є відмінним від класичної форми відповідно до критеріїв, визначених рекомендаціями, опублікованими референс-лабораторією Європейського Союзу;

3) випадок ГЕ ВРХ - випадок ГЕ ВРХ, підтверджений референс-лабораторією відповідно до методів та протоколів, зазначених в главі 4 розділу III цієї Інструкції;

4) випадок класичної форми скрепі овець та кіз - підтверджений випадок скрепі овець та кіз, класифікований як класична форма відповідно до критеріїв, визначених рекомендаціями, опублікованими референс-лабораторією Європейського Союзу;

5) випадок скрепі овець та кіз - підтверджений випадок ТГЕ у овець та кіз у разі, якщо ймовірність наявності ГЕ ВРХ виключена відповідно до критеріїв, визначених рекомендаціями, опублікованими референс-лабораторією Європейського Союзу;

6) вихідний матеріал - сировина або будь-який інший продукт тваринного походження, з якого або за допомогою якого вироблено продукти, зазначені в підпунктах 1-3 пункту 4 цього розділу;

7) вівці та кози віком старше 18 місяців - вівці та кози, які мають більше двох постійних різців, що прорізалися через ясна, та/або дата народження яких підтверджена відповідними документами електронної бази даних про ідентифікованих тварин (Єдиний державний реєстр тварин), визначеними законодавством про ідентифікацію та реєстрацію тварин;

8) генотип пріонного білка (для овець) - комбінація двох алелів відповідно до визначення та позначення алелі, наведеного в додатку 1 до цієї Інструкції;

9) гідролізований білок - поліпептиди, пептиди, амінокислоти та їх суміші, отримані в результаті гідролізу побічних продуктів тваринного походження;

10) добрива - будь-які речовини (включаючи залишки від виробництва біогазу або компостування), що містять продукти тваринного походження та застосовуються до ґрунту з метою покращення (пришвидшення) росту рослин;

11) експрес-тести - методи скринінгу, зазначені в розділі III цієї Інструкції, результати яких можливо отримати впродовж 24 годин;

12) ембріон - початкова стадія розвитку тварини, на якій її можна перенести до самки-реципієнта;

13) желатин - натуральний розчинний білок, гелеутворюючий або не гелеутворюючий, отриманий шляхом часткового гідролізу колагену, який виробляють з кісток, шкір, шкур, сухожиль та м’язів тварин;

14) індексний випадок - перша тварина на тваринницькій потужності або в епідеміологічно визначеній групі, щодо якої підтверджено наявність ТГЕ;

15) когорта - група ВРХ, що включає:

тварин, народжених в тому самому стаді що й інфікована ВРХ у період 12 місяців до або після народження інфікованої ВРХ;

тварин, які в будь-який час протягом першого року їх життя вирощувались разом з інфікованою ВРХ протягом першого року її життя;

16) колаген - продукт на основі білка, отриманий з кісток, шкір, шкур та сухожиль тварин;

17) комахи - комахи, вирощені на фермі для вирощування комах, що належать до видів Hermetia illucens, Musca domestica, Tenebrio molitor, Alphi tobius diaperinus, Acheta domesticus, Gryllodes sigillatus, Gryllus assimilis, Bombyx mori, а також інших видів, які відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження дозволяється використовувати для виробництва переробленого тваринного білка;

18) м’ясо механічного обвалювання (далі - ММО) - м’ясо, отримане шляхом відділення залишків м’яса від м’ясоносних кісток після обвалювання з використанням механічних засобів, що призводить до втрати або зміни структури м’язових волокон;

19) ооцити - гаплоїдні стадії оотидогенезу, включаючи ооцити та яйцеклітини другого порядку;

20) перероблений тваринний білок - тваринний білок, отриманий з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III, який підданий поводженню відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження з метою безпосереднього застосування як кормового матеріалу або для будь-якого іншого використання в кормах, включаючи корми для домашніх тварин, або для використання в органічних добривах чи покращувачах ґрунту. Цей термін не включає продукти крові, молоко, продукти на основі молока, продукти, отримані з молока, молозиво, продукти молозива, шлам з центрифуги або сепаратора від переробки молока, желатин, гідролізований білок, дикальційфосфат, яйця, яєчні продукти (включаючи шкаралупи яєць), трикальційфосфат та колаген;

21) продукти крові - продукти, отримані з крові або її фракцій (за винятком кров’яного борошна), які включають висушену/заморожену/рідку плазму, цільну висушену кров, висушені/заморожені/рідкі еритроцити або їх фракції та суміші;

22) продукти тваринного походження - продукти отримані з тварин або продукти, які містять такі продукти;

23) проміжні продукти - продукти, які відповідають таким вимогам:

призначені для використання у виробництві кінцевого продукту;

вироблені в спосіб, що забезпечує їх застосування як матеріалу у виробничому процесі, у фінальній стадії виробництва кінцевого продукту, у валідації чи верифікації у виробничому процесі або для контролю якості кінцевого продукту;

їх стадії виробництва достатньо завершені для того, аби кваліфікувати їх як матеріал або як компонент для відповідного призначуваного використання;

вони потребують подальшого поводження (зокрема змішування, покриття, комплектування, пакування) з метою розміщення на ринку кінцевого продукту;

24) сперма - еякулят тварин у незміненому, приготованому або розведеному стані;

25) тварини, стосовно яких існує підозра щодо інфікування ТГЕ (далі - підозрілі тварини) - живі, забиті (піддані умертвінню) або загиблі тварини з ознаками неврологічних порушень, порушень поведінки або прогресуючого погіршення загального стану у зв’язку з ураженням центральної нервової системи, щодо яких на підставі інформації, зібраної за результатами клінічного огляду, лікування, післязабійного огляду, лабораторних досліджень (випробувань) неможливо встановити діагноз, інший ніж інфікування ТГЕ. У разі ГЕ ВРХ цей термін включає ВРХ, щодо якої експрес-тести на ГЕ ВРХ проведені з позитивними результатами.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України «Про ветеринарну медицину» (далі - Закон), «Про безпечність та гігієну кормів», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Термін «харчовий продукт» вжито в значенні, наведеному в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

6. З метою недопущення ризику виникнення та поширення ТГЕ застосуванню підлягають такі заходи:

1) заходи з профілактики ТГЕ, визначені розділом II цієї Інструкції;

2) годівлю тварин продуктами, що містять тваринний білок, здійснюють відповідно до вимог законодавства про корми та законодавства про побічні продукти тваринного походження;

3) для цілей недопущення ризику перехресного забруднення або заміни між живими ВРХ, вівцями, козами та іншими тваринами, сприйнятливими до ТГЕ, або продуктами тваринного походження, отриманими з таких тварин, та продуктами тваринного походження або живими тваринами, зазначеними в пункті 4 цього розділу,- зазначені продукти та тварини повинні постійно утримуватися/зберігатися окремо.

7. Діагностику та лабораторні дослідження (випробування) на ТГЕ здійснюють відповідно до вимог, встановлених розділом III цієї Інструкції.

8. У разі виявлення ТГЕ застосуванню підлягають заходи, визначені розділом IV цієї Інструкції.

9. Гарантії прав фізичних та юридичних осіб в умовах дії карантинних заходів (карантинних обмежень), пов’язаних зі спалахом ТГЕ, забезпечуються відповідно до вимог, встановлених статтею 35 Закону.

II. Заходи з профілактики ТГЕ

1. Заходи, пов’язані з моніторингом ТГЕ

1. Моніторинг ТГЕ здійснюється відповідно до планів моніторингу хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин (далі - план моніторингу), затверджених компетентним органом в порядку, визначеному законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

З метою визначення статусу держави щодо ТГЕ компетентний орган розробляє та затверджує відповідні програми заходів, що базуються на вимогах Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ).

2. Якщо відповідно до плану моніторингу забита для споживання людиною тварина підлягає лабораторному дослідженню (випробуванню) на ГЕ ВРХ - на тушу зазначеної тварини, її напівтуші, четвертини або шматки, отримані шляхом розроблення напівтуш на три шматки, забороняється наносити позначку придатності до моменту отримання негативних результатів експрес-тесту.

{Абзац перший пункту 2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

Вимоги абзацу першого цього пункту не є обов’язковими у разі, якщо на бійні запроваджено заходи, які забезпечують, що жодна туша, напівтуша, четвертина або шматок, зазначені в абзаці першому цього пункту, на які нанесено позначку придатності, не будуть вивезені за межі бійні до моменту отримання негативних результатів експрес-тесту.

3. Усі частини тіла тварини (включаючи шкури), від якої відібрані зразки для проведення лабораторних досліджень (випробувань) на ГЕ ВРХ в рамках плану моніторингу, повинні знаходитись під контролем компетентного органу до моменту отримання негативних результатів експрес-тесту за виключенням випадку, коли:

1) зазначені частини тіла тварини видаляють відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною»;

2) зі зазначених частин тіла тварини отримують жири, що піддають переробці відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження та використовують як паливо для згоряння відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

4. Усі частини тіла тварини (включаючи шкури), щодо якої експрес-тест на ГЕ ВРХ проведений з позитивними або неоднозначними результатами, повинні бути видаленими відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», крім:

{Абзац перший пункту 4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

1) матеріалу, відокремленого для цілей звітування та ведення записів компетентним органом, його територіальними органами та уповноваженими лабораторіями;

2) жирів, отриманих з зазначених частин тіла тварини, що піддають переробці відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження та використовують як паливо для згоряння відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

5. Якщо щодо тварини, забитої для споживання людиною, експрес-тест на ГЕ ВРХ проведений з позитивними або неоднозначними результатами, щонайменше одну тушу, що безпосередньо передує зазначеній тварині на тій самій лінії забою, та щонайменше дві наступні туші з тієї самої лінії забою підлягають поводженню, визначеному в пункті 4 цієї глави.

6. Якщо відповідно до плану моніторингу вівці та кози, забиті для споживання людиною, підлягають лабораторному дослідженню (випробуванню) на ТГЕ - на туші зазначених тварин, їх напівтуші, четвертини або шматки, отримані шляхом розроблення напівтуш на три шматки, забороняється наносити позначку придатності до моменту отримання негативних результатів експрес-тесту.

7. Усі частини тіла овець та кіз (включаючи шкури), від яких відібрані зразки для проведення лабораторних досліджень (випробувань) на ТГЕ в рамках плану моніторингу, повинні знаходитись під контролем компетентного органу до моменту отримання негативних результатів експрес-тесту за виключення випадку, коли:

1) зазначені частини тіла тварини видаляють відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною»;

2) зі зазначених частин тіла тварини отримують жири, що піддають переробці відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження та використовують як паливо для згоряння відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

8. Усі частини тіла овець та кіз (включаючи шкури), щодо яких експрес-тест на ТГЕ проведений з позитивними результатами, повинні бути видаленими відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», крім:

1) матеріалу, відокремленого для цілей звітування та ведення записів компетентним органом, його територіальними органами та уповноваженими лабораторіями;

2) жирів, отриманих зі зазначених частин тіла тварини, що піддають переробці відповідно до законодавства про побічні продукти тваринного походження та використовують як паливо для згоряння відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

2. Заходи, пов’язані з поводженням з ризиковим матеріалом та виробництвом харчових продуктів тваринного походження, щодо яких є ризик забруднення ризиковим матеріалом

1. Ризиковий матеріал вилучають (збирають) на таких потужностях:

1) бійнях або інших потужностях, на яких забивають тварин;

2) потужностях з розбирання та обвалювання м’яса (у разі хребетного стовпа ВРХ);

3) потужностях (об’єктах) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, на яких здійснюють такі операції безпосередньо після збирання побічних продуктів тваринного походження: сортування, розрізання, охолодження, замороження, соління, зняття шкіри та шкури, вилучення (збирання) ризикового матеріалу.

2. Безпосередньо після вилучення (збирання) ризиковий матеріал повинен бути маркованим, видаленим відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».

3. Для виробництва ММО забороняється використання кісток ВРХ, овець та кіз, що походять з території країни або регіону (зони) з контрольованим або невизначеним ризиком щодо ГЕ ВРХ.

4. ВРХ, вівці та кози, м’ясо яких призначене для споживання людиною або тваринами, не повинні піддаватись забою, після оглушення, методом розривання тканин центральної нервової системи за допомогою: довгастого інструменту в формі стрижня, що вводиться в порожнину черепа, або газу, введеного в порожнину черепа.

5. Язики ВРХ будь-якого віку, призначені для споживання людиною або тваринами, повинні бути зібрані на бійні методом поперечного розрізу до тіла з язиковим відростком під’язикової кістки.

Вимога цього пункту не застосовується до язиків ВРХ, зібраних на території країни з незначним ризиком щодо ГЕ ВРХ.

6. Збирання (знімання) м’яса з голів ВРХ віком старше 12 місяців здійснюють у спосіб, що унеможливлює забруднення зазначених голів тканинами центральної нервової системи, зокрема:

1) збирання (знімання) здійснюють у спеціально відведеному для цього місці, фізично відокремленому від інших частин лінії забою;

2) якщо голови ВРХ знімають з конвеєра або гаків до збирання (знімання) м’яса з зазначених голів - передній отвір від пострілу (проколювання) та великий потиличний отвір (foramen magnum) закривають міцною непроникною пробкою.

Якщо відбираються зразки від стовбура головного мозку для лабораторних досліджень (випробувань) на ГЕ ВРХ, великий потиличний отвір (foramen magnum) повинен бути закритий відповідно до абзацу першого цього підпункту безпосередньо після відбору зазначених зразків;

3) забороняється збирати (знімати) м’ясо з голів ВРХ, якщо очі ВРХ були пошкоджені або втрачені безпосередньо до або після забою, або якщо очі ВРХ були пошкоджені іншим чином, що могло спричинити забруднення голови ВРХ тканинами центральної нервової системи;

4) забороняється збирати (знімати) м’ясо з голів ВРХ, якщо не закриті відповідні отвори, визначені підпунктом 2 цього пункту;

5) оператор ринку повинен забезпечити розроблення та впровадження:

процедур, які забезпечують уникнення ризику забруднення м’яса голови ВРХ під час його збирання (знімання), зокрема у разі, якщо засоби, які закривають отвори, зазначені в підпункті 2 цього пункту, втрачені або якщо під час збирання м’яса пошкоджуються очі ВРХ;

плану відбору зразків для проведення лабораторних досліджень (випробувань) з метою встановлення (виявлення) тканин центральної нервової системи.

7. Вимоги пункту 6 цієї глави не застосовуються до збирання (знімання) м’яса з голів ВРХ, якщо зазначене збирання здійснюється без знімання голів ВРХ з конвеєра або гаків.

3. Заходи, пов’язані з транспортуванням та зберіганням кормових матеріалів та кормових сумішей, що містять у своєму складі продукти, отримані з жуйних тварин

1. За виключенням випадків, визначених пунктом 2 цієї глави, насипні кормові матеріали та кормові суміші, що містять у своєму складі продукти, отримані з жуйних тварин, крім наведених нижче продуктів, повинні транспортуватися в транспортних засобах та контейнерах та зберігатися в складських приміщеннях, які не використовуються для транспортування та зберігання кормів для сільськогосподарських тварин, інших ніж хутрові тварини:

1) молоко, продукти на основі молока, продукти, отримані з молока, молозиво, продукти на основі молозива;

2) дикальційфосфат тваринного походження та трикальційфосфат тваринного походження;

3) гідролізовані білки, отримані зі шкур та шкір жуйних тварин;

4) топлені тваринні жири, отримані з жуйних тварин з максимальним рівнем нерозчинних залишкових домішок, що не перевищує 0,15% ваги, а також продукти оброблення, переробки зазначених жирів.

2. Транспорті засоби, контейнери та складські приміщення, які використовувалися для транспортування та зберігання насипних кормових матеріалів та кормових сумішей, зазначених в пункті 1 цієї глави, дозволяється використовувати для транспортування та зберігання кормів для сільськогосподарських тварин, інших ніж хутрові тварини, у разі виконання таких вимог:

1) перед використанням транспортні засоби, контейнери та складські приміщення очищені з метою уникнення перехресного забруднення відповідно до документованих процедур;

2) використання документованих процедур, зазначених у підпункті 1 цього пункту, погоджено з територіальним органом компетентного органу.

3. Оператори ринку зобов’язані вести записи щодо використання транспортних засобів, контейнерів та складських приміщень відповідно до пункту 2 цієї глави.

Оператори ринку зобов’язані зберігати записи, передбачені абзацом першим цього пункту, не менше двох років та надавати їх на запит компетентного органу.

4. Заходи, пов’язані з виробництвом кормових сумішей, а також зберіганням та використанням в господарствах кормових матеріалів та кормових сумішей

1. Кормові суміші для хутрових тварин або домашніх тварин, що містять у своєму складі продукти, отримані з жуйних тварин, крім наведених нижче продуктів, повинні бути виробленими на потужностях, що не використовуються для виробництва кормів для сільськогосподарських тварин, інших ніж хутрові тварини:

1) молоко, продукти на основі молока, продукти, отримані з молока, молозиво, продукти на основі молозива;

2) дикальційфосфат тваринного походження та трикальційфосфат тваринного походження;

3) гідролізовані білки, отримані зі шкур та шкір жуйних тварин;

4) топлені тваринні жири, отримані з жуйних тварин з максимальним рівнем нерозчинних залишкових домішок, що не перевищує 0,15% ваги, а також продукти оброблення, переробки и зазначених жирів.

2. У господарствах, в яких утримують сільськогосподарських тварин, інших ніж хутрові тварини, забороняється використання та зберігання кормових матеріалів та кормових сумішей для сільськогосподарських тварин, що містять у своєму складі продукти, отримані з жуйних тварин, крім продуктів, зазначених в підпунктах 1-4 пункту 1 цієї глави.

5. Заходи, пов’язані з маркуванням переробленого тваринного білка, отриманого із комах, свиней або свійської птиці, а також кормових сумішей, які містять зазначений білок

1. Документи, які супроводжують перероблений тваринний білок, отриманий із комах, свиней або свійської птиці, та етикетки, прикріплені до упаковок (контейнерів), що містять зазначений білок, повинні містити такий чіткий напис: «перероблений тваринний білок, отриманий з (вказати відповідний вид сільськогосподарських тварин згідно з переліком видів тварин, наведеним в графі 1 таблиці додатка 2 до цієї Інструкції) - не для використання у кормах для сільськогосподарських тварин, крім (вказати відповідний вид сільськогосподарських тварин, яких дозволяється годувати переробленим тваринним білком, відповідно до переліку видів тварин, наведеного в графі 2 таблиці додатка 2 до цієї Інструкції)».

{Пункт 1 глави 5 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

2. Етикетки, прикріплені до упаковок (контейнерів) з кормовими сумішами, які містять перероблений тваринний білок, зазначений в пункті 1 цієї глави, повинні містити такий чіткий напис: «містить перероблений тваринний білок, отриманий з (вказати відповідний вид сільськогосподарських тварин згідно з переліком видів тварин, наведеним в графі 1 таблиці додатка 2 до цієї Інструкції) - не для використання у кормах для сільськогосподарських тварин, крім (вказати відповідний вид сільськогосподарських тварин, яких дозволяється годувати переробленим тваринним білком, відповідно до переліку видів тварин, наведеного в графі 2 таблиці додатка 2 до цієї Інструкції)».

{Пункт 2 глави 5 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

6. Заходи, пов’язані з імпортом та експортом окремих видів живих тварин, репродуктивного матеріалу та продуктів тваринного походження

1. ВРХ, вівці та кози, їх репродуктивний матеріал, харчові продукти тваринного походження, корми, побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, що походять від (отримані з) ВРХ, овець та кіз та призначені для ввезення (пересилання) на митну територію України, повинні відповідати Вимогам щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2018 року № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за № 346/33317, або еквівалентним вимогам країни­експортера.

{Пункт 1 глави 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

2. ВРХ, вівці та кози, їх репродуктивний матеріал, харчові продукти тваринного походження, корми, побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, що походять від (отримані з) ВРХ, овець та кіз та вирощені/вироблені на території України для експорту до інших країн, повинні відповідати вимогам цієї Інструкції, крім випадків, коли законодавством або відповідними уповноваженими органами країни-імпортера встановлено інші вимоги.

III. Діагностика та лабораторні дослідження (випробування)

1. Діагностика ТГЕ

1. Діагностику на наявність ТГЕ проводять комплексно на підставі клініко-епізоотологічних показників та лабораторних досліджень (випробувань).

2. Клінічний огляд та відбір зразків для лабораторних досліджень (випробувань) здійснює спеціаліст ветеринарної медицини.

Лабораторні дослідження (випробування) на наявність ТГЕ здійснює особа, яка має кваліфікацію ветеринарного лікаря.

2. Відбір зразків для встановлення наявності ТГЕ

1. Зразки, призначені для досліджень (випробувань) на наявність ТГЕ, відбирають з використанням методів та протоколів, відповідно до настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (далі - настанови).

2. Додатково до методів та протоколів, встановлених настановами, або за їх відсутності, а також для забезпечення наявності достатньої кількості аналітичного матеріалу дозволяється застосовувати методи та протоколи відбору зразків, визначені рекомендаціями, опублікованими референс-лабораторією Європейського Союзу.

3. Зразки, призначені для досліджень (випробувань) на наявність ТГЕ, маркують у спосіб, який дає можливість ідентифікувати тварину, від якої їх відібрано.

3. Організаційні вимоги щодо проведення лабораторних досліджень (випробувань)

1. Лабораторні дослідження (випробування) для діагностики ТГЕ проводяться уповноваженими лабораторіями, які мають відповідну акредитацію.

2. Арбітражні лабораторні дослідження (випробування) для діагностики ТГЕ здійснюються виключно референс-лабораторіями, які мають відповідну акредитацію та уповноважені компетентним органом відповідно до законодавства про державний контроль.

За заявою оператора ринку та погодженням компетентного органу можливе проведення арбітражних досліджень (випробувань) у лабораторіях держав Організації економічного співробітництва та розвитку, які мають статус референс-лабораторій Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.

3. Лабораторія зобов’язана негайно повідомляти відповідному територіальному органу компетентного органу і центру контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці про виявлення нею ТГЕ за результатами проведення лабораторних досліджень (випробувань).

4. Експрес-тести для проведення лабораторних досліджень (випробувань) на наявність ТГЕ повинні використовуватися відповідно до інструкції виробника.

5. Організацію робіт на етапах прийому, розбору, первинної обробки матеріалу, підготовки зразків і виділення нуклеїнової кислоти, а також знезараження зразків проводять відповідно до вимог ДСП 9.9.5.035.99 «Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 35.

{Пункт 5 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

4. Лабораторні дослідження (випробування), що проводяться у разі підозри наявності ГЕ ВРХ

1. Зразки, відібрані від ВРХ у разі наявності підозри спалаху ГЕ ВРХ відповідно до пункту 7 глави 1 розділу IV цієї Інструкції, підлягають підтверджувальним лабораторним дослідженням (випробуванням) з використанням щонайменше одного з таких методів та протоколів, визначених настановами:

1) імуногістохімічний метод (IHC);

2) вестерн-блот;

3) демонстрація характерних фібрил за допомогою електронної мікроскопії;

4) патогістологічне дослідження (випробування);

5) комбінація експрес-методів відповідно до пункту 3 цієї глави.

2. Якщо патогістологічне дослідження (випробування), зазначене в підпункті 4 пункту 1 цієї глави, проведене з негативними або неоднозначними результатами, зразки підлягають подальшим лабораторним дослідженням (випробуванням) з використанням одного з інших підтверджувальних методів та протоколів.

3. Дозволяється використання експрес-тестів для первинного скринінгу зразків, відібраних від підозрілих тварин, та якщо вони проведені з позитивними або неоднозначними результатами - для подальшого підтвердження наявності ГЕ ВРХ у разі виконання таких вимог:

1) підтверджувальне дослідження (випробування) проводиться референс-лабораторією;

2) одним з двох експрес-тестів є вестерн-блот;

3) другий експрес-тест:

включає негативний контроль тканини та зразок ГЕ ВРХ як позитивний контроль тканини;

є іншого типу, ніж експрес-тест, що використовується для первинного скринінгу;

4) якщо в якості першого експрес-тесту використовується вестерн-блот - результати зазначеного експрес-тесту підлягають документуванню, а блот-зображення має бути надісланим до референс-лабораторії;

5) якщо результат первинного скринінгу не підтверджується наступним експрес-тестом, зразок повинен бути підданий лабораторному дослідженню (випробуванню) за допомогою одного з інших підтверджувальних методів. Якщо в якості підтверджувального методу використовується патогістологічне дослідження (випробування), що проведене з негативними або неоднозначними результатами, тканини повинні бути піддані подальшому лабораторному дослідженню (випробуванню) за допомогою одного з інших підтверджувальних методів та протоколів.

4. Якщо одне з підтверджувальних лабораторних досліджень (випробувань), зазначених в підпунктах 1-5 пункту 1 цієї глави, проведене з позитивними результатами, тварина вважається позитивним випадком ГЕ ВРХ.

5. Лабораторні дослідження (випробування), що проводяться у разі підозри наявності ТГЕ у овець та кіз

1. Зразки, відібрані від овець та кіз у разі наявності підозри спалаху ТГЕ відповідно до пункту 7 глави 1 розділу IV цієї Інструкції, підлягають підтверджувальним лабораторним дослідженням (випробуванням) з використанням щонайменше одного з таких методів та протоколів, визначених настановами:

1) імуногістохімічний метод (IHC);

2) вестерн-блот;

3) демонстрація характерних фібрил за допомогою електронної мікроскопії;

4) патогістологічне дослідження (випробування).

2. Якщо патогістологічне дослідження (випробування), зазначене в підпункті 4 пункту 1 цієї глави, проведене з негативними або неоднозначними результатами, зразки підлягають подальшим лабораторним дослідженням (випробуванням) з використанням одного з інших підтверджувальних методів та протоколів.

3. Дозволяється використання експрес-тестів для первинного скринінгу зразків, відібраних від підозрілих тварин. Використання експрес-тестів для подальшого підтвердження наявності ТГЕ - забороняється.

4. Якщо експрес-тест, використаний для первинного скринінгу, проведений з позитивними або неоднозначними результатами, зразок повинен бути підданий лабораторному дослідженню (випробуванню) за допомогою одного з інших підтверджувальних методів, зазначених в підпунктах 1-4 пункту 1 цієї глави. Якщо в якості підтверджувального методу використовується патогістологічне дослідження (випробування), що проведене з негативними або неоднозначними результатами, тканини повинні бути піддані подальшому лабораторному дослідженню (випробуванню) за допомогою одного з інших підтверджувальних методів та протоколів.

5. Якщо одне з підтверджувальних лабораторних досліджень (випробувань), зазначених в підпунктах 1-4 пункту 1 цієї глави, проведене з позитивними результатами, тварина вважається позитивним випадком ТГЕ.

6. Зразки, які після проведених лабораторних досліджень (випробувань), зазначених в цій главі, вважаються позитивними випадками ТГЕ, проте не вважаються атиповими випадками, підлягають подальшим лабораторним дослідженням (випробуванням) для виключення ймовірності наявності ГЕ ВРХ.

Подальші лабораторні дослідження (випробування) для виключення ймовірності наявності ГЕ ВРХ, зазначені в абзаці першому цього пункту, проводяться лише у разі, якщо зразки походять від індексного випадку або якщо уповноваженою лабораторією прийнято відповідне рішення щодо проведення зазначених лабораторних досліджень (випробувань).

Для виключення ймовірності наявності ГЕ ВРХ зразки піддають лабораторним дослідженням (випробуванням) з використанням дискримінаційного методу вестерн-блоттингу.

6. Лабораторні дослідження (випробування), що проводяться у разі підозри наявності ТГЕ у тварин, інших ніж ВРХ, вівці та кози

1. У разі підозри наявності ТГЕ у тварин, інших ніж ВРХ, вівці та кози, до уповноваженої лабораторії надсилаються зразки для проведення патогістологічного дослідження (випробування) тканин мозку. У разі необхідності, застосуванню також підлягають імуногістохімія, вестерн-блотінг, демонстрація характерних фібрил за допомогою електронної мікроскопії або інші методи, призначені для виявлення асоційованої із хворобою форми пріонного білка.

2. Якщо первинне патогістологічне дослідження (випробування) тканин мозку проведене з негативними або неоднозначними результатами,- повинно бути проведене інше (щонайменше одне) лабораторне дослідження (випробування) на наявність ТГЕ.

3. Після першого спалаху ТГЕ повинні бути проведені щонайменше три різні лабораторні дослідження (випробування) на наявність ТГЕ з позитивними результатами.

IV. Заходи з виявлення та ліквідації ТГЕ

1. Порядок здійснення заходів у разі підозри спалаху ТГЕ

1. Оператори тваринницьких потужностей, інші фізичні та юридичні особи, які здійснюють утримання та/або обіг тварин, державні ветеринарні інспектори, офіційні ветеринарні лікарі, ліцензовані ветеринарні лікарі, уповноважені ветеринари зобов’язані негайно повідомляти відповідний територіальний орган компетентного органу про виявлення або підозру щодо наявності ТГЕ.

Повідомлення повинно надаватись з урахуванням вимог, встановлених Порядком повідомлення компетентного органу про виявлення або підозру щодо наявності хвороб тварин, що підлягають повідомленню, у тому числі хвороб тварин, які раніше не реєструвалися на території України, про нетипову загибель сприйнятливих свійських тварин та значний спад продуктивності тварин з невстановлених причин, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 липня 2022 року № 473, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 серпня 2022 року за № 985/38321.

2. Посадова або службова особа, яка працює в системі компетентного органу, у разі отримання повідомлення про виявлення або підозру щодо наявності ТГЕ негайно повідомляє про це головного державного ветеринарного інспектора відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Про виявлення або підозру щодо наявності ТГЕ головний державний ветеринарний інспектор відповідної адміністративно-територіальної одиниці негайно повідомляє Головного державного ветеринарного інспектора України.

{Пункт 2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

3. Після отримання повідомлення про підозру щодо наявності ТГЕ головний державний ветеринарний інспектор відповідної адміністративно-територіальної одиниці видає розпорядження про проведення епізоотичного розслідування відповідно до вимог статті 30 Закону, а також застосування карантинних заходів (карантинних обмежень), зазначених в пунктах 4-9 цієї глави.

{Пункт 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

4. Щодо підозрілих тварин встановлюють обмеження їх переміщення або підозрілих тварин піддають умертвінню для цілей проведення лабораторних досліджень (випробувань) під контролем територіального органу компетентного органу.

5. У випадку тваринницьких потужностей, де утримуються підозрілі ВРХ/вівці та кози,- обмеженню на переміщення, зазначеному в пункті 4 цієї глави, підлягають усі ВРХ/вівці та кози, які утримуються на зазначеній тваринницькій потужності.

6. Всі або окремі карантинні заходи (карантинні обмеження), зазначені в статті 32 Закону, повинні застосовуватись щодо інших тваринницьких потужностей, якщо наявні епізоотичні дані дають підстави для підозри щодо поширення ТГЕ на/або з таких потужностей.

7. Якщо ймовірність інфікування тварин ТГЕ не може бути виключеною, живу підозрілу тварину піддають умертвінню. Мозок та інші відповідні тканини зазначеної тварини, відібрані державним ветеринарним інспектором згідно з визначеними процедурами, направляють до уповноваженої лабораторії для проведення лабораторних досліджень (випробувань), зазначених в розділі III цієї Інструкції.

8. Усі частини тіл мертвих тварин повинні знаходитись під контролем територіального органу компетентного органу до моменту отримання результатів лабораторних досліджень (випробувань), які підтверджують відсутність ТГЕ, або бути видаленими.

9. Молоко та молочні продукти, отримані від овець та кіз, які утримуються на тваринницькій потужності з дати, на яку щодо зазначеної тваринницької потужності надіслано повідомлення про підозру щодо наявності ТГЕ відповідно до пункту 1 цієї глави, забороняється використовувати за межами такої тваринницької потужності.

10. Карантинні заходи (карантинні обмеження), зазначені в пунктах 4-9 цієї глави, діють до прийняття рішення про запровадження карантину Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України або відповідною місцевою державною надзвичайною протиепізоотичною комісією, але не більше 72 годин.

11. Розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначаються межі неблагополучного пункту (спалаху хвороби) та карантинні заходи (карантинні обмежені).

12. Протягом 48 годин після прийняття головним державним ветеринарним інспектором розпорядження про застосування карантинних заходів (карантинних обмежень) у зв’язку з підозрою щодо спалаху ТГЕ за його поданням розпочинає роботу відповідна місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія.

За необхідності, за поданням Головного державного ветеринарного інспектора України розпочинає роботу Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України.

2. Порядок здійснення заходів у разі підтвердження спалаху ТГЕ

1. У разі підтвердження за результатами лабораторних досліджень (випробувань), клінічного огляду та епізоотичного розслідування спалаху ТГЕ не пізніше 72 годин після прийняття головним державним ветеринарним інспектором розпорядження про застосування карантинних заходів (карантинних обмежень) за його поданням відповідна місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія приймає рішення про запровадження карантину.

Інформація про підтвердження спалаху ТГЕ, не пізніше 72 годин після прийняття головним державним ветеринарним інспектором розпорядження про застосування карантинних заходів (карантинних обмежень), надсилається центру контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України приймає рішення про запровадження карантину за поданням Головного державного ветеринарного інспектора України у разі наявності відповідних обставин, визначених частиною другою статті 31 Закону.

2. Рішення про запровадження карантину повинно містити відомості, зазначені в частині третій статті 31 Закону.

3. Усі частини тіл мертвих тварин підлягають видаленню, крім матеріалу, відокремленого для цілей звітування та ведення записів компетентним органом, його територіальними органами та уповноваженими лабораторіями.

До початку здійснення ветеринарно-санітарних заходів, зазначених в пунктах 4-13 цієї глави, тваринницька потужність, щодо якої підтверджено спалах ТГЕ, повинна знаходитись під контролем компетентного органу, а будь-які переміщення на/або з тваринницької потужності тварин, сприйнятливих до ТГЕ, та продуктів тваринного походження, отриманих зі зазначених тварин, повинні здійснюватися лише за рішенням відповідного головного державного ветеринарного інспектора.

{Абзац другий пункту 3 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

4. Усі тварини, які перебувають в групі ризику щодо ТГЕ, підлягають обліку. Перелік інформації, необхідної для обліку усіх тварин, які перебувають в групі ризику щодо ТГЕ, наведений в додатку 3 до цієї Інструкції.

5. Якщо наявність ГЕ ВРХ підтверджена щодо ВРХ - уся ВРХ, облікована відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 додатка 3 до цієї Інструкції, підлягає умертвінню та видаленню, за виключенням таких випадків:

{Абзац перший пункту 5 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

1) умертвіння та видалення ВРХ, облікованої відповідно до підпункту 3 пункту 1 додатка 3 до цієї Інструкції, дозволяється не проводити у разі наявності даних, які підтверджують, що зазначена ВРХ не мала доступу до корму, яким годували інфіковану тварину;

2) умертвіння та видалення биків, облікованих відповідно до підпункту 3 пункту 1 додатка 3 до цієї Інструкції, дозволяється відтермінувати до завершення їх продуктивного життєвого циклу, за умови, що такі бики постійно утримуються на потужності зі збору сперми биків, та після їх смерті вони будуть видалені.

6. Якщо наявність ТГЕ підтверджена щодо овець та кіз, а ймовірність наявності ГЕ ВРХ не може бути виключена:

1) усі тварини, ембріони та ооцити, обліковані відповідно до підпунктів 2-6 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, підлягають якнайшвидшому умертвінню та видаленню;

2) щодо тварин віком старше 18 місяців, підданих умертвінню для цілей видалення, проводять лабораторні дослідження (випробування) на ТГЕ відповідно до вимог глави 3 цього розділу та глави 5 розділу III цієї Інструкції;

3) визначають генотип пріонного білка всіх овець (не більше 50 голів);

4) молоко та молочні продукти, отримані від тварин, які підлягають умертвінню та видаленню та утримувались на тваринницькій потужності між датою, на яку було встановлено, що ймовірність наявності ГЕ ВРХ не може бути виключена, та датою повного видалення тварин,- підлягають видаленню, зазначеному в частині першій статті 14 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною»;

5) після умертвіння та видалення усіх тварин щодо тваринницької потужності застосовуються умови, зазначені в пунктах 14, 15 цієї глави.

{Підпункт 5 пункту 6 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

7. Якщо наявність ТГЕ підтверджена щодо овець та кіз, а ймовірність наявності ГЕ ВРХ та атипової форми скрепі овець та кіз виключена - щодо тваринницької потужності повинні застосовуватися умови, зазначені в пункті 8 цієї глави.

За рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії застосуванню підлягають також ветеринарно-санітарні заходи (опція I, опція II або опція III), зазначені в пунктах 9, 10 або 11 цієї глави.

У разі тваринницьких потужностей, на яких утримують змішані стада овець та кіз,- за рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії щодо овець та кіз можуть застосовуватися різні ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в пунктах 9, 10 або 11 цієї глави.

8. Молоко та молочні продукти, отримані від тварин, які підлягають видаленню або забою та утримуються на тваринницькій потужності між датою, на яку було підтверджено спалах ТГЕ та датою завершення заходів, що застосовуються щодо тваринницької потужності відповідно до пунктів 9, 10 цієї глави, та молоко та молочні продукти, отримані від інфікованих стад/отар до моменту зняття обмежувальних заходів щодо тваринницької потужності, зазначених в пунктах 11, 16, 17 цієї глави, не повинні використовуватися для годування жуйних тварин, за виключенням жуйних тварин, що утримуються на зазначеній тваринницькі потужності.

{Абзац перший пункту 8 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

Обіг зазначених в абзаці першому цього пункту молока та молочних продуктів як кормів для нежуйних тварин дозволяється здійснювати виключно на території України. Комерційні документи, які супроводжують партії зазначених молока та молочних продуктів, а також етикетка, прикріплена до кожної упаковки (контейнера), яка складає партію, повинні містити чіткий, стійкий та не розтертий напис «не для годування жуйних тварин».

На тваринницьких потужностях, де утримуються жуйні тварини, забороняється використання та зберігання кормів, які містять зазначені в абзаці першому цього пункту молоко та молочні продукти.

Насипні корми, які містять зазначені в абзаці першому цього пункту молоко та молочні продукти, повинні перевозитись у транспортних засобах, які не використовуються одночасно для перевезень кормів для жуйних тварин. Якщо транспортні засоби в подальшому використовуватимуться для перевезень кормів для жуйних тварин, такі транспортні засоби перед зазначеним використанням підлягають очищенню та дезінфекції з метою недопущення перехресного забруднення.

9. Опція I (умертвіння та видалення усіх тварин) включає здійснення таких ветеринарно-санітарних заходів:

1) усі тварини, ембріони та ооцити, обліковані відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, підлягають якнайшвидшому умертвінню та видаленню, за виключенням випадку, визначеного підпунктом 4 цього пункту;

{Підпункт 1 пункту 9 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

2) від тварин віком старше 18 місяців, підданих умертвінню для цілей видалення, відбирають зразки для проведення лабораторних досліджень (випробувань) на ТГЕ відповідно до вимог глави 3 цього розділу та глави 5 розділу III цієї Інструкції;

3) визначають генотип пріонного білка всіх овець (не більше голів 50);

4) за рішенням відповідного головного державного ветеринарного інспектора:

тварин, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, дозволяється переміщувати на бійню для негайного забою для споживання людиною у разі виконання таких вимог: забій здійснюється на території України; щодо усіх тварин віком старше 18 місяців, забитих для споживання людиною, проводять лабораторні дослідження (випробування) на ТГЕ відповідно до вимог глави 5 розділу III цієї Інструкції;

{Абзац другий підпункту 4 пункту 9 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

ягнят та козенят віком до трьох місяців, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, дозволяється не піддавати негайному умертвінню та видаленню за умови, що такі тварини будуть переміщені на бійню та забиті для споживання людиною не пізніше, ніж у віці трьох місяців;

{Абзац третій підпункту 4 пункту 9 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

5) після повного завершення процесів умертвіння, видалення або забою для споживання людиною,- щодо тваринницької потужності застосовуються заходи, зазначені в пунктах 14, 15 цієї глави.

{Підпункт 5 пункту 9 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

10. Опція II (умертвіння та видалення лише сприйнятливих видів) включає здійснення таких ветеринарно-санітарних заходів:

1) генотипуванню підлягає пріонний білок всіх овець та кіз, що утримуються на тваринницькій потужності, за винятком ягнят та козенят віком до трьох місяців, за умови їх забою для споживання людиною не пізніше, ніж у віці трьох місяців. Вимога цього пункту не є обов’язковою у разі застосування альтернативних ветеринарно-санітарних заходів, зазначених в підпункті 4 цього пункту;

2) усі вівці, кози, ембріони та ооцити, обліковані відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, підлягають якнайшвидшому умертвінню та видаленню, за виключенням:

{Абзац перший підпункту 2 пункту 10 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

племінних баранів генотипу ARR/ARR;

вівцематок, які мають щонайменше одну алель ARR та не мають жодної алелі VRQ, та, якщо зазначені вівцематки вагітні на дату проведення обліку відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції,- народжених в подальшому ягнят (за умови, що їх генотип відповідає вимогам цього абзацу);

овець, які мають щонайменше одну алель ARR та призначені виключно для споживання людиною;

кіз, які мають щонайменше одну з таких алелів: K222, D146 та S146;

ягнят та козенят віком до трьох місяців, за умови їх забою для споживання людиною не пізніше, ніж у віці трьох місяців (застосовується за рішенням відповідного головного державного ветеринарного інспектора).

Вимога цього підпункту не є обов’язковою у разі застосування альтернативних ветеринарно-санітарних заходів, зазначених в підпункті 4 цього пункту;

{Абзац сьомий підпункту 2 пункту 10 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

3) від овець та кіз віком старше 18 місяців, підданих умертвінню для цілей подальшого видалення, відбирають зразки для проведення лабораторних досліджень (випробувань) на ТГЕ відповідно до вимог глави 3 цього розділу та глави 5 розділу III цієї Інструкції;

4) за рішенням відповідного головного державного ветеринарного інспектора дозволяється застосування таких ветеринарно-санітарних заходів:

овець та кіз, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, дозволяється забивати для споживання людиною, якщо такий забій здійснюється на території України та щодо усіх овець та кіз віком старше 18 місяців, забитих для споживання людиною, проводять лабораторні дослідження (випробування) на ТГЕ відповідно до вимог глави 5 розділу III цієї Інструкції;

{Абзац другий підпункту 4 пункту 10 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

відтермінування генотипування та подальшого умертвіння, видалення або забою для споживання людиною овець та кіз, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, на строк, що не перевищує три місяці. Зазначене відтермінування використовують у разі, якщо індексний випадок підтверджується ближче до початку періоду ягніння та/або козіння, за умови, що вівцематки та/або кози, а також їхні новонароджені утримуються ізольовано від овець та/або кіз, що походять з інших тваринницьких потужностей;

{Абзац третій підпункту 4 пункту 10 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

відтермінування умертвіння, видалення або забою для споживання людиною овець та кіз, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, та строк, що не перевищує три роки з дати підтвердження індексного випадку в стадах/отарах овець або кіз та на тваринницьких потужностях, де овець та кіз утримують разом. Зазначене відтермінування використовують у разі, якщо епізоотичну ситуацію неможливо врегулювати без умертвіння відповідних тварин, але зазначене умертвіння не можна здійснити негайно через низький рівень резистентності поголів’я овець та кіз на тваринницькій потужності в поєднанні з іншими факторами, включаючи економічні. Племінні барани, крім племінних баранів генотипу ARR/ARR, підлягають негайному умертвінню або кастрації. Застосуванню підлягають заходи, що забезпечують швидке формування генетичної резистентності в популяції овець та/або кіз на тваринницькій потужності, включаючи обґрунтоване розведення та вибракування вівцематок для збільшення частоти алеля ARR та усунення алеля VRQ, а також розведення козлів з алелями K222, D146 або S146. Кількість тварин, що будуть піддані умертвінню наприкінці періоду відтермінування, не повинна перевищувати кількість тварин, що піддані умертвінню безпосередньо після підтвердження індексного випадку. Заходи, зазначені в пункті 16 цієї глави, застосовуються щодо тваринницької потужності до моменту повного видалення або забою для споживання людиною овець та кіз, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, після чого щодо зазначеної тваринницької потужності повинні застосовуватися заходи, зазначені в пунктах 14, 15 цієї глави;

{Абзац четвертий підпункту 4 пункту 10 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

5) після повного завершення процесів умертвіння, видалення або забою для споживання людиною - щодо тваринницької потужності застосовуються заходи, зазначені в пунктах 14, 15 цієї глави.

{Підпункт 5 пункту 10 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

11. Опція III (не обов’язкові умертвіння та видалення тварин) включає здійснення таких ветеринарно-санітарних заходів:

1) умертвіння та видалення тварин, облікованих відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 додатка 3 до цієї Інструкції, не проводять у разі виконання щонайменше одного з таких критеріїв:

{Абзац перший підпункту 1 пункту 11 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

існування об’єктивних перешкод для отримання заміни самців овець генотипу ARR/ARR та самок овець, які мають щонайменше одну алель ARR та не мають жодної алелі VRQ, або кіз, які мають щонайменше одну з таких алелей: K222, D146 та S146;

низька частота алеля ARR у породі овець або на тваринницькій потужності чи алелей K222, D146 або S146 у породі кіз або на тваринницькій потужності;

необхідність уникнення інбридингу;

необхідність, встановлена на основі обґрунтованого розгляду всіх епізоотичних факторів;

2) генотип пріонного білка всіх овець та кіз (не більше 50 голів кожного виду) повинен бути визначений протягом трьох місяців з дати підтвердження індексного випадку класичної форми скрепі овець та кіз;

{Підпункт 2 пункту 11 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

3) щодо тваринницької потужності якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) застосовують ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в пункті 16 цієї глави.

{Підпункт 3 пункту 11 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

12. Якщо на тваринницькій потужності, щодо якої застосовується опція III, визначена пунктом 11 цієї глави, фіксуються додаткові випадки класичної форми скрепі овець та кіз - відповідна державна надзвичайна протиепізоотична комісія повинна переглянути критерії, за якими було обрано застосування зазначеної опції. Якщо на основі зазначеного перегляду встановлено, що застосування опції III не забезпечує належний рівень контролю спалаху - щодо тваринницької потужності застосовують опцію I, зазначену в пункті 9 цієї глави, або опцію II, зазначену в пункті 10 цієї глави.

13. Якщо тварина, інфікована ТГЕ, введена на тваринницьку потужність з іншої тваринницької потужності, за рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії ветеринарно­санітарні заходи, визначені цією главою, можуть застосовуватися:

1) також до тваринницької потужності походження тварини, інфікованої ТГЕ, або застосовуватися виключно до тваринницької потужності походження тварини, інфікованої ТГЕ, та не застосовуватися до тваринницької потужності, щодо якої було зафіксовано спалах ТГЕ;

2) до однієї отари чи одного стада на основі обґрунтованого розгляду всіх епізоотичних факторів, якщо земля використовується для спільного випасання більш ніж однією отарою або стадом;

3) якщо на одній тваринницькій потужності утримується більш ніж одна отара або більш ніж одне стадо - до однієї отари або стада, щодо яких підтверджено наявність ТГЕ. Зазначену вимогу дозволяється застосувати виключно у разі наявності даних, які підтверджують, що: отари та стада утримувались ізольованого одне від одного; поширення інфекції між отарами або стадами через прямий або непрямий контакт є малоймовірним.

14. Після повного завершення процесів умертвіння, видалення або забою для споживання людиною усіх тварин, зазначених у пунктах 6, 9 та 10 цієї глави, щодо тваринницької потужності застосовують такі ветеринарно-санітарні заходи:

1) моніторингові лабораторні дослідження (випробування) на наявність ТГЕ, які повинні проводитися відповідно до методів та протоколів, визначених главою 5 розділу III цієї Інструкції, щодо усіх тварин віком старше 18 місяців, загиблих або підданих умертвінню на тваринницькій потужності (за виключенням тварин, підданих умертвінню в рамках заходів з ліквідації ТГЕ). Вимога цього підпункту не застосовується до овець генотипу ARR/ARR та кіз, які мають щонайменше одну алель K222, D146 або S146;

2) на тваринницьку потужність можуть вводитися лише такі тварини: самці овець генотипу ARR/ARR; самки овець, які мають щонайменше одну алель ARR та не мають жодної алелі VRQ; кози, за умови, що після вилучення поголів’я усі приміщення тваринницької потужності піддані очищенню та дезінфекції;

3) на тваринницькій потужності дозволяється використання лише таких племінних баранів, племінних козлів та репродуктивного матеріалу овець та кіз: самці овець генотипу ARR/ARR; сперма баранів генотипу ARR/ARR; ембріони, що мають щонайменше одну алель ARR та не мають жодної алелі VRQ; племінні козли та репродуктивний матеріал кіз (відповідно до заходів, що застосовуються для створення генетичної стійкості в популяції кіз на тваринницькій потужності);

4) вивезення тварин з тваринницької потужності здійснюється для:

видалення;

будь-яких цілей (включаючи племінні цілі) (виключно для вивезення: овець генотипу ARR/ARR; вівцематок, які мають щонайменше одну алель ARR та не мають жодної алелі VRQ (за умови, що вони направляються на інші тваринницькі потужності, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи після застосовування ветеринарно-санітарних заходів, зазначених в пунктах 9-11 цієї глави); кіз, які мають щонайменше одну алель K222, D146 або S146; кіз, що направляються на інші тваринницькі потужності, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи після застосовування ветеринарно-санітарних заходів, зазначених в пунктах 9-11 цієї глави);

забою для споживання людиною (виключно для вивезення: овець, які мають щонайменше одну алель ARR; кіз; ягнят та козенят, вік яких на дату забою становить не більше трьох місяців; усіх тварин, якщо застосовуються ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в абзаці другому підпункту 4 пункту 9 та абзаці другому підпункту 4 пункту 10 цієї глави);

відгодовування з метою подальшого забою для споживання людиною (виключно для вивезення ягнят та козенят відповідно до таких вимог: на тваринницькій потужності призначення не утримують жодних інших овець або кіз, крім тих, що відгодовуються з метою подальшого забою; після завершення періоду відгодовування, вівці та кози, що походять з тваринницької потужності, повинні бути безпосередньо доставлені на бійню, яка знаходиться на території України; тварин забивають у віці, що не перевищує 12 місяців).

15. Ветеринарно-санітарні заходи, визначені пунктом 14 цієї глави, повинні застосовуватися щодо тваринницької потужності протягом одного з таких періодів:

1) до дати отримання ARR/ARR статусу усіма вівцями, що утримуються на тваринницькій потужності, за умови, що на зазначеній тваринницькій потужності не утримують жодної кози;

2) до дати, на яку встановлено, що всі кози, які утримуються на тваринницькій потужності, мають щонайменше одну алель K222, D146 або S146, за умови, що на зазначеній тваринницькій потужності не утримують жодної вівці;

3) до дати отримання ARR/ARR статусу усіма вівцями, що утримуються на тваринницькій потужності, та встановлення, що всі кози, які утримуються на тваринницькій потужності, мають щонайменше одну алель K222, D146 або S146;

4) протягом щонайменше двох років з дати, на яку було завершено здійснення усіх ветеринарно-санітарних заходів, визначених пунктами 6, 9 та 10 цієї глави, за умови, що протягом зазначеного періоду щодо тваринницької потужності не було зафіксовано жодного випадку ТГЕ (крім атипової форми скрепі овець та кіз).

16. Якщо застосовуються ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в абзаці четвертому підпункту 4 пункту 10 або пункті 11 цієї глави, щодо тваринницької потужності якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) застосовують такі ветеринарно-санітарні заходи:

1) моніторингові лабораторні дослідження (випробування) на наявність ТГЕ, які повинні проводитися відповідно до методів та протоколів, визначених главою 5 розділу III цієї Інструкції, щодо усіх тварин віком старше 18 місяців, які забиті для споживання людиною, загинули або піддані умертвінню на тваринницькій потужності (за виключенням тварин, підданих умертвінню в рамках заходів з ліквідації ТГЕ). Вимога цього підпункту не застосовується до овець генотипу ARR/ARR та кіз, які мають щонайменше одну алель K222, D146 або S146;

2) ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в підпунктах 2, 3 пункту 14 цієї глави. На тваринницьку потужність можуть також вводитися та використовуватися самці овець та їх сперма, які мають щонайменше одну алель ARR та не мають жодної алелі VRQ, самки овець та ембріони, які не мають жодної алелі VRQ, у разі виконання таких умов: порода тварини, яка утримується на тваринницькій потужності, є породою, що перебуває під загрозою зникнення; порода тварини, яка утримується на тваринницькій потужності, підлягає програмі розведення, спрямованій на збереження породи; частота алеля ARR у породі є низькою;

3) переміщення тварин з тваринницької потужності здійснюється для:

видалення;

безпосереднього направлення на бійню для забою для споживання людиною;

будь-яких цілей (включаючи племінні цілі) (виключно для переміщення баранів та вівцематок генотипу ARR/ARR, а також кіз, які мають щонайменше одну алель K222, D146 або S146, за умови, що зазначені тварини направляються на інші тваринницькі потужності, щодо яких застосовуються ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в пунктах 10, 11 цієї глави);

відгодовування з метою подальшого забою (виключно для переміщення ягнят та козенят відповідно до таких вимог: на тваринницькій потужності призначення не утримують жодних інших овець або кіз, крім тих, що відгодовуються з метою подальшого забою; після завершення періоду відгодовування ягнята та козенята повинні бути безпосередньо доставлені на бійню, яка знаходиться на території України; ягнят та козенят забивають у віці, що не перевищує 12 місяців);

{Абзац п'ятий підпункту 3 пункту 16 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

4) якщо інше не встановлено Законом, вивезення з тваринницької потужності сперми, ембріонів та/або ооцитів - забороняється;

5) протягом періодів ягніння та/або козіння на тваринницькій потужності забороняється спільне випасання овець та кіз, якщо на зазначеній тваринницькій потужності утримуються також вівці та кози з інших тваринницьких потужностей.

17. Якщо щодо тваринницької потужності застосовуються ветеринарно-санітарні заходи, визначені пунктом 11 цієї глави (опція III), ветеринарно-санітарні заходи, зазначені в пункті 16 цієї глави, повинні застосовуватися протягом двох років з моменту фіксації на тваринницькій потужності останнього випадку ТГЕ (крім атипової форми скрепі овець та кіз).

3. Лабораторні дослідження (випробування) щодо овець та кіз

1. Вівці та кози віком старше 18 місяців, які піддані умертвінню для цілей видалення відповідно до пунктів 6, 9, 10 глави 2 цього розділу, повинні піддаватись лабораторним дослідженням (випробуванням) на ТГЕ з використанням експрес-тестів з метою встановлення усіх відомих штамів ТГЕ.

2. Для цілей проведення зазначених в пункті 1 цієї глави лабораторних досліджень (випробувань) відбираються вибіркові зразки відповідно до мінімальної кількості голів тварин, від яких проводиться відбір зразків, наведеної в додатку 4 до цієї Інструкції.

{Пункт 2 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

3. Якщо експрес-тести, зазначені в пункті 1 цієї глави, проведені з позитивними або неоднозначними результатами - відібрані зразки тканин повинні якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) бути направленими до уповноваженої лабораторії для проведення підтверджувальних лабораторних досліджень (випробувань) з використанням щонайменше одного з методів та протоколів, визначених пунктом 1 глави 5 розділу III цієї Інструкції.

4. Якщо підтверджувальні лабораторні дослідження (випробування) проведені з негативними або неоднозначними результатами, відібрані зразки тканин повинні бути піддані подальшим лабораторним дослідженням (випробуванням) з використанням імуногістохімічного методу (IHC) або вестерн-блоту.

5. Якщо щонайменше одне підтверджувальне лабораторне дослідження (випробування) проведене з позитивними результатами - тварина вважається позитивним випадком ТГЕ.

4. Ліквідація ТГЕ

1. Спалах ТГЕ вважається ліквідованим, якщо виконано усі умови, визначені главами 2, 3 цього розділу.

{Пункт 1 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}

2. Спалах ТГЕ не може вважатися ліквідованим, якщо після завершення усіх карантинних заходів не проведено остаточного очищення, дезінфекції, дератизації, дезінсекції та інших заходів з біологічної безпеки на тваринницьких потужностях, на яких стався спалах ТГЕ, а також інспектування територіальним органом компетентного органу таких тваринницьких потужностей, за результатами якого підтверджено ліквідацію ТГЕ.

3. Після ліквідації спалаху ТГЕ відповідна державна надзвичайна протиепізоотична комісія приймає рішення про закінчення дії карантину тварин. Компетентний орган забезпечує інформування громадян про прийняте рішення на офіційному вебсайті та/або в медіа.

{Пункт 3 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024з}

4. Головний державний ветеринарний інспектор України повинен негайно повідомити відповідні міжнародні організації про ліквідацію спалаху ТГЕ та закінчення дії карантину тварин.

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ АЛЕЛІ

1. Алель визначається посиланням на амінокислоти, кодовані кодонами 136, 154 та 171 гена пріонного білка.

2. Кожен алель позначається трилітерним кодом відповідно до таблиці.

Таблиця

ПЕРЕЛІК
видів тварин

Таблиця

ПЕРЕЛІК
інформації, необхідної для обліку усіх тварин, які перебувають в групі ризику щодо ТГЕ

1. У випадку ВРХ:

1) усі інші жуйні тварини, які утримуються на тій самій тваринницькій потужності що й тварина, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

2) у разі зараження самок - їх потомство, народжене за два роки до або два роки після появи клінічних ознак хвороби;

3) усі тварини, що належать до когорти тварини, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

4) можливе джерело хвороби;

5) усі тварини, які утримуються на:

тваринницькій потужності, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

іншій тваринницькій потужності, щодо якої існує підозра зараження збудником ТГЕ, або яка має те саме джерело корму або забруднення/зараження що й тваринницька потужність, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

6) переміщення потенційно заражених кормів, матеріалів або будь-яких інших джерел передачі збудника ТГЕ до/або з тваринницької потужності.

2. У випадку овець та кіз:

1) усі жуйні, крім овець та кіз, які утримуються на тій самій тваринницькій потужності що й тварина, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

2) батьки (якщо їх можливо встановити), та, у разі самок,- усі ембріони, ооцити та останнє потомство самки, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

3) усі інші вівці та кози, які утримуються на тій самій тваринницькій потужності що й тварина, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

4) можливе джерело хвороби;

5) інші (тваринницькі) потужності, на яких утримують тварин, або які використовують для виробництва та обігу ембріонів або ооцитів, щодо яких існує підозра зараження збудником ТГЕ, або які мають те саме джерело корму або забруднення/зараження що й тваринницька потужність, щодо якої підтверджено наявність хвороби;

6) переміщення потенційно заражених кормів, матеріалів або будь-яких інших джерел передачі збудника ТГЕ до/або з тваринницької потужності.

МІНІМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ
голів тварин, від яких проводиться відбір зразків

{Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1017 від 29.03.2024}