МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.02.2024  № 361

Про затвердження Режиму промислу в басейні Азовського моря у 2024 році

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
аграрної політики та продовольства
№ 601 від 28.02.2024}

Відповідно до статей 8, 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів НАКАЗУЮ:

{Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

1. Затвердити Режим промислу в басейні Азовського моря у 2024 році, що додається.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

РЕЖИМ
промислу в басейні Азовського моря у 2024 році

{Пункт 1 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

1. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Район дії цього Режиму встановлюється відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Правил рибальства.

2. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

заморний період - період підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинений змінами гідрохімічних показників у рибогосподарському водному об’єкті (його частині);

закидний невід (далі - волок) - відціджувальне знаряддя лову, що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - загрузкою, складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на риболовне судно;

каравка - одинарна пастка відкритого типу, однокотловий ставний невід, що встановлюється від берега або перекату, з довжиною крила не більше 100 м, розмірами двору і котла не більше 2 м по ширині і 4 м по довжині кожен, не встановлюється в лаву;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; добування (вилов) риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями, яким здійснюється добування (вилов) риби за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;

прилов - будь-який із представлених в улові видів водних біоресурсів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;

спеціалізований промисел водних біоресурсів - промисел певного виду водного біоресурсу, кількість якого в улові складає не менше 50 відсотків від маси улову.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», постанові Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 «Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів» та Правилах рибальства.

{Абзац десятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

3. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові роботи у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду і схвалених Міндовкіллям.

{Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

4. Користувачі водних біоресурсів, риболовні судна (далі - судна) яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани суден у період промислу азовської хамси (engraulis encrasicholus maeoticus) та тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:

назву суден, задіяних на промислі;

улов;

райони промислу;

прилов молоді;

прилов осетрових та судака.

5. Користувачі водних біоресурсів зобов’язані терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів видів, які занесені до Червоної книги України, територіальні органи Держекоінспекції, а на водних об’єктах, які входять до територій та об’єктів природно-заповідного фонду - спеціальні адміністрації установ природно-заповідного фонду.

6. Написи, нанесені на судна, а також бирки для маркування знарядь лову (далі - бирки), мають відповідати Національному стандарту України.

7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus) та тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) (початок та закриття промислу, розширення та закриття його окремих районів відповідно до Правил рибальства) здійснюється територіальним органом Держрибагентства. Строки добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів в басейні Азовського моря здійснюється територіальним органом Держрибагентства.

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги (ліміти спеціального використання водних біоресурсів) добування (вилову) для малоцінних видів риб (карась сріблястий (carassius gibelio), атерина піщана (atherina boyeri) та інші), і не обмежується прилов цих видів під час ведення спеціалізованого промислу інших видів риб.

9. Промисел осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як особини, які досягли промислового розміру, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Допустимі показники прилову водних біоресурсів та дії користувачів водних біоресурсів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових видів риб на промислі:

тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) та хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus) кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

оселедця чорноморського (alosa immaculata) одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів під час здійснення промислу будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 49 % маси всього улову за промислове зусилля, окрім прилову тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) на промислі хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus), прилову хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus) на промислі тюльки звичайної (clupeonella cultriventris), а також прилову калкана азовського (scophthalmus maeoticus torosus) та піленгаса (liza haematocheilus) у ставні неводи, підйомні заводи та каравки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які ліміти спеціального використання водних біоресурсів не встановлюються і які не занесені до Червоної книги України.

У разі прилову водних біоресурсів, не зазначених у повідомленні про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів, вони мають з якнайменшим ушкодженнями, незалежно від їх стану, повертатись до природного середовища їх існування.

У разі перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів користувач водних біоресурсів зобов’язаний:

змінити позицію добування (вилову) активними знаряддями лову (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менше ніж п’ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування (вилову) водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі промислу допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі промислу;

під час промислу пасивними знаряддями лову у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти його (поновлення добування (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);

відобразити свої дії в суднових документах і журналі обліку вилучених водних біоресурсів;

3) виловлені знаряддями лову водні біоресурси, у тому числі судак звичайний (sander lucioperca), у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову молоді мають бути випущені у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).

{Абзац перший підпункту 3 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

На промислі тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) та хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus) кошільними неводами, великовічковими ставними неводами, дрібних масових риб ставними неводами, оселедця чорноморського (alosa immaculata) одностінними сітками у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за добування (вилов) повинні повідомити про це територіальний орган Держрибагентства протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових видів риб вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства протягом трьох діб приймає рішення про припинення промислу у відповідному районі. Строки відновлення промислу визначаються територіальним органом Держрибагентства за наявності науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, які здійснюють наукові роботи в басейні Азовського моря.

{Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

11. Допускається промисел:

1) хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus):

ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від краю Білосарайської коси до села Нововідрадне - з 20 вересня до 20 грудня. Загальна кількість ставних неводів - 15 одиниць;

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше ніж 38 м) з мінімальним кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00" пн. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00" сх. д., та в Керченській протоці - з 01 вересня до 20 грудня. Загальна кількість суден - до 15 одиниць.

2) тюльки звичайної (clupeonella cultriventris):

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розмір по верхній підборі до 38 м) з мінімальним кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього виду водного біоресурсу кошільними неводами. Загальна кількість різноглибинних тралів - 9 одиниць;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня.

3) барабулі (mullus barbatus), ставриди (trachurus mediterraneus trachurus trachurus) та саргана звичайного (belone belone) ставними неводами (з кроком вічка не менше а = 10,0 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від краю Білосарайської коси включаючи Білосарайську, Бердянську і Обіточну затоки до лінії, перпендикулярної берегу від точки з координатами 45°37'31" пн.ш. - 37°36'07" сх.д., а також у Керченській протоці з 01 травня по 31 липня та з 01 вересня по 30 листопада.

4) дрібних масових риб (тюлька звичайна (clupeonella cultriventris), атерина піщана (atherina boyeri) і хамса азовська (engraulis encrasicholus maeoticus)) ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у кількості не більше ніж 30 одиниць у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря - з 01 вересня до 30 листопада.

5) оселедця чорноморського (alosa immaculata) ставними одностінними сітками з кроком вічка в сітках а = 26 мм у Керченській протоці (довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м) - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня. Максимальна кількість сіток - 1000 од. Мінімальний розмір оселедця чорноморського (alosa immaculata), допустимого до добування (вилову) (промисловий розмір) - 15 см.

6) піленгаса (liza haematocheilus):

різноглибинним тралом розміром по верхній підборі не більше 38 м з кроком вічка в кутці а = 30 мм в кількості 1 одиниці, в районі, обмеженому зі сходу лінією: край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37°20' сх.д. з береговою лінією на півдні, а із заходу - лінією, що з’єднує село Нововідрадне і точку 46°00' пн.ш., 35°10' сх.д., що далі проходить по паралелі 46°00' на захід до перетину з береговою лінією - з 01 січня по 31 березня і з 01 листопада по 31 грудня. Промисел піленгаса (liza haematocheilus) дозволяється тільки за умови присутності наукового співробітника на борту судна;

ставними неводами, підйомними заводами, каравками з кроком вічка в котлі не менше а = 30 мм, дворі - не менше а = 40 мм, в крилі - а = 40 мм в п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя від краю Білосарайської коси, включаючи Білосарайську, Бердянську, Обіточну затоки і Утлюкський лиман, до мису Хроні, а також у Керченській протоці з 01 лютого до 15 квітня і з 01 вересня до 31 грудня. Загальна кількість каравок - 30 одиниць;

ставними неводами в Таганрозькій затоці з 01 березня до 15 травня;

волоками, ставними неводами, каравками в затоці Сиваш та протоці Тонка з 01 липня до 31 грудня.

7) калкану азовського (scophthalmus maeoticus torosus) одностінними сітками з мононитки діаметром 0,15-0,25 мм з розміром (кроком) вічка не менше ніж а = 100 мм і не більше ніж а = 120 мм, висотою не більше 12 вічок в загальній кількості 300 одиниць в п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя від краю Білосарайської коси до мису Хроні - з 01 березня до 30 квітня і з 01 вересня по 31 грудня (не менше 5 одиниць на одного користувача водних біоресурсів); довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м, довжина одного сіткового порядку не повинна перевищувати 750 м, відстань між сітковими порядками не менше 1 км.

8) гамарид (gammaridae) ручними сачками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня.

9) креветок (caridea):

волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;

волоками завдовжки до 6 м із розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5-10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня.

10) мотиля (личинок хірономід) (chironomidae) мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м з капронового газу, рамками-ситами площею не більше ніж 1 м2 із застосуванням знарядь лову для змутнення мулу (насоси або помпи) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) Азовського басейну, включаючи Генічеський район у Херсонській області, в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені внаслідок заповнення ложі після опадів або з’єднання з озерами - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

11) артемії саліни (artemia) у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):

рачків артемії саліни (artemia) - волоками (завдовжки до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м), пастками - з 01 червня до 30 вересня (волоки, сачки та пастки, виготовляються з капронового газу);

яєць артемії саліни (artemia) - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня.

12) рапани (rapana venosa) - скребками, пiдсаками, щипцями, підйомними пастками, руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченськiй протоці та у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя - протягом усього року.

13) мідїї (mytilus) - скребками, підсаками, щипцями, руками (включаючи водолазний спосіб) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя - з 15 травня до 31 жовтня.

14) штормових викидів камки (зостери) (zostera) ручним збором на узбережжі та у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя та лиманів (на віддаленні від берега до 10 метрів) без обмежень - протягом усього року.

{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

12. Промисел волоками, а також встановлення будь-яких стаціонарних знарядь лову здійснюється у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на відстані:

в Азовському морі - до 5 км;

у Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів.

13. Мінімальний розмір калкана азовського (scophthalmus maeoticus torosus), допустимий для добування (вилову) - 22 см. Особини калкана азовського (scophthalmus maeoticus torosus), що не досягли цього розміру, незалежно від їх стану, мають випускатися у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).

Прилов калкана азовського (scophthalmus maeoticus torosus) в будь-які ставні неводи, підйомні заводи і каравки не обмежується. Всі особини калкана азовського (scophthalmus maeoticus torosus), які досягли промислового розміру, дозволяються до добування (вилову) як дозволений прилов.

Прилов піленгаса (liza haematocheilus) в ставні неводи та підйомні заводи не обмежується. Всі особини піленгаса (liza haematocheilus), які досягли промислового розміру, дозволяються до добування (вилову) як дозволений прилов.

Прилов хамси (engraulis encrasicholus), креветок (caridea), барабулі (mullus barbatus), ставриди (trachurus mediterraneus trachurus trachurus) і саргана звичайного (belone belone) під час добування (вилову) інших видів водних біоресурсів будь-якими ставними неводами з розміром (кроком) вічка в котлі а = 12 мм і менше не обмежується.

14. Користувачам водних біоресурсів забороняється здійснювати:

1) спеціалізований промисел бичків (gobiidae) (дозволяється вилучення бичків (gobiidae) при здійсненні спеціалізованого промислу інших видів риб);

2) вилучення прилову бичків (gobiidae) зі ставних знарядь лову креветок (caridea) з 01 березня до 30 квітня, зі знарядь лову барабулі (mullus barbatus), ставриди (trachurus mediterraneus trachurus trachurus) і саргана звичайного (belone belone) з 01 травня до 31 липня, зі знарядь лову дрібних масових морських риб (тюлька звичайна (clupeonella cultriventris), атерина піщана (atherina boyeri)) з 01 березня до 15 квітня та при промислі рапани (rapana venosa) (весь прилов бичків (gobiidae) має бути випущений у середовище їх існування з мінімальними пошкодженнями);

3) вилучення берша (sander volgensis), судака звичайного (sander lucioperca) і чехоні (pelecus cultratus) будь-якого розміру і особин молоді азовського калкана (scophthalmus maeoticus torosus). У разі прилову зазначених видів риб вони в будь-якому вигляді повинні бути випущені в середовище їх існування;

4) промисел піленгаса (liza haematocheilus) з використанням сіток, кошільних і кільцевих неводів в районах, передбачених заходами регулювання для промислу цього виду водного біоресурсу;

5) промисел глоси (platichthys flesus) у Сиваші;

6) промисел азово-чорноморської кефалі (лобань (mugil cephalus), гостроніс (liza saliens), сингіль (liza aurata)), глоси (platichthys flesus) волоками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;

7) добування (вилов) ікряних самиць раків (astacidae);

8) промисел водних біоресурсів протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з’єднують точки з такими координатами:

46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;

46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;

46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;

46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;

46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;

9) промисел водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

10) вилучення з рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) знарядь лову або садків (куканів), що їм не належать. У разі їх вимушеного вилучення під час потрапляння в активні знаряддя лову, зачеплення суднами тощо користувач водних біоресурсів зобов’язаний внести відповідний запис у судновий журнал та повідомити про це територіальному органу Держрибагентства.

{Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

15. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову.

Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

16. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок заморних ситуацій, здійснюється меліоративний відлов відповідно до частини другої статті 47 Закону України «Про тваринний світ».

17. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов’язані:

вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних суден, обсяги вилучених водних біоресурсів, гідрометеорологічні обставини.

Після припинення меліоративного відлову водних біоресурсів користувачі водних біоресурсів протягом доби подають до територіального органу Держрибагентства звіти про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку виловлених і прийнятих водних біоресурсів.

18. Централізований збір і узагальнення даних про добування (вилов) водних біоресурсів у період проведення меліоративного відлову в басейні Азовського моря здійснює територіальний орган Держрибагентства.

19. Для добування (вилову) бичків (gobiidae) у випадку необхідності проведення меліоративних відловів у місцях виникнення заморних ситуацій утворюється резерв на меліоративний відлов із ліміту спеціального використання водних біоресурсів для здійснення промислу в обсязі 10 тонн. Після 31 серпня 2024 року, у разі невикористання даного резерву ліміту за призначенням, він має бути розподілений користувачам водних біоресурсів як обсяг, додатково доступний для використання у порядку здійснення промислового рибальства.

20. Забороняється проводити промислові операції у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 березня 2019 року № 140).

21. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.

22. Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, у разі відсутності суднових документів, передбачених Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України «Про внутрішній водний транспорт».

Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, які не відповідають районам плавання, визначеним Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

23. Забороняється здійснювати промислове рибальство з використанням суден в п’ятикілометровій прибережній зоні Російської Федерації за виключенням промислу хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus) кошільними неводами і різноглибинними тралами в районі її промислу з 01 вересня по 20 грудня.

{Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 601 від 28.02.2024}

24. Забороняється здійснювати промисел з використанням самохідних суден з потужністю головного двигуна більше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, а також всіх суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, з підвісним двигуном незалежно від його потужності у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від межі державного кордону України на суходолі, за винятком:

промислу хамси азовської (engraulis encrasicholus maeoticus) кошільними неводами та різноглибинними тралами;

промислу бичків (gobiidae) драгами з механізованим способом використання у заморний період.

25. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов’язаний максимально швидко звільнити тварин. За необхідності допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

26. У разі погіршення стану запасів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань наукових установ вживаються заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.