Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні
Відповідно до статей 7, 15, 56, 58, 61 Закону України “Про Національний банк України”, статті 23 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, статей 33-35, 37, 38, 49 Закону України “Про кредитні спілки”, з метою забезпечення стабільної діяльності кредитних спілок і своєчасного виконання кредитними спілками зобов’язань перед своїми членами, забезпечення відповідності діяльності кредитних спілок вимогам законодавства України для виявлення потенційних ризиків у їхній діяльності, а також мінімізації таких ризиків Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні (далі - Положення), що додається.
1) до 31 грудня 2024 року дотримуватися пруденційних вимог та здійснювати розрахунок пруденційних нормативів відповідно до розрахунку пруденційних вимог, установлених у додатку 1 до цієї постанови;
2) станом на 01 серпня 2024 року, 01 вересня 2024 року, 01 жовтня 2024 року, 01 листопада 2024 року та 01 грудня 2024 року здійснити розрахунок пруденційних нормативів, визначених у розділі III Положення, розміру кредитного ризику, непокритого кредитного ризику в порядку, визначеному в главах 14, 15 розділу IV Положення, у тестовому режимі та в строк до 26 серпня 2024 року, 26 вересня 2024 року, 26 жовтня 2024 року, 28 листопада 2024 року, 26 грудня 2024 року відповідно поінформувати про результати розрахунку в електронній формі шляхом надсилання електронного повідомлення на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку України nbu@bank.gov.ua з показниками, наведеними в таблиці значення пруденційних нормативів та розрахункових показників, визначених у додатку 2 до цієї постанови;
3) починаючи з 01 січня 2025 року дотримуватися пруденційних вимог згідно з вимогами Положення.
3. Кредитним спілкам, які мали чинні ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг до дня набрання чинності цією постановою, привести діяльність та внутрішні положення кредитної спілки у відповідність до вимог Закону України “Про кредитні спілки” та вимог Положення до 01 липня 2024 року та дотримуватися пруденційних вимог Положення з дати, визначеної в підпункті 3 пункту 2 цієї постанови.
4. Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ (Сергій Савчук) після офіційного опублікування довести до відома кредитних спілок інформацію про прийняття цієї постанови.
5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Положення
про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні
1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, Закону України “Про кредитні спілки” (далі - Закон про кредитні спілки) з метою захисту інтересів членів кредитної спілки та забезпечення фінансової надійності кредитних спілок, контролю за ризиками, пов’язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, своєчасного виконання кредитними спілками зобов’язань перед своїми членами.
2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:
1) балансова вартість - вартість, за якою активи та зобов’язання відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов’язання складається з основної суми боргу, нарахованих процентів, неамортизованої премії (дисконту), суми переоцінки, а для фінансового активу - суми оціночного резерву під очікувані кредитні збитки;
2) ліквідність кредитної спілки - здатність кредитної спілки забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів кредитною спілкою;
3) непрофільні активи - активи (включаючи необоротні активи, утримувані для продажу; майно, що перейшло у власність кредитної спілки як заставодержателя; основні засоби), які не використовуються кредитною спілкою під час здійснення діяльності з надання фінансових послуг, та інвестиційна нерухомість;
4) реструктуризація - зміна істотних умов договору з метою пом’якшення вимог до боржника у зв’язку з фінансовими труднощами боржника та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов’язань за активом шляхом укладання додаткової угоди з боржником;
5) уповноважена особа Національного банку України (далі - Національний банк) - Голова Національного банку, перший заступник Голови Національного банку, заступник Голови Національного банку, керівники структурних підрозділів Національного банку, до функцій яких належить здійснення нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг .
Інші терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються в значеннях, визначених у Законі України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, Законі про кредитні спілки та інших законодавчих актах України і нормативно-правових актах Національного банку.
3. Вимоги до кредитної спілки, визначені цим Положенням, поширюються на об’єднану кредитну спілку, якщо в цьому Положенні не зазначено інше.
4. Кредитні спілки несуть відповідальність згідно з вимогами законодавства України за надання Національному банку недостовірної інформації щодо пруденційних нормативів.
2. Пруденційні вимоги та нормативи до кредитних спілок
5. Національний банк у цьому Положенні встановлює для кредитної спілки пруденційні нормативи та порядок їх визначення, а саме:
норматив достатності регулятивного капіталу (Н1);
норматив достатності капіталу першого рівня (Н2);
комбінований буфер капіталу (Б);
2) нормативи концентрації кредитного ризику та ліміти кредитування пов’язаних осіб:
норматив максимального розміру кредитного ризику (Н3);
норматив великих кредитних ризиків (Н4);
норматив лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5);
6. Національний банк додатково до пруденційних нормативів, визначених в пункті 5 глави 2 розділу I цього Положення, встановлює пруденційні вимоги:
1) щодо формування кредитними спілками комбінованого буферу капіталу (Б), який складається з буферу консервації капіталу (БК) та буферу для значимих кредитних спілок (БЗ);
2) щодо визначення величини кредитного ризику, величини непокритого кредитного ризику та критеріїв прийнятності забезпечення;
3) щодо обмеження ризиків кредитних спілок за операціями з фінансовими інструментами.
Національний банк встановлює вимоги щодо форми складання та додаткові вимоги до змісту плану відновлення діяльності кредитної спілки, його подання на розгляд Національного банку та порядку його розгляду у випадках, визначених у главі 13 розділу IV цього Положення.
7. Нормативи максимального розміру кредитного ризику (Н3), великих кредитних ризиків (Н4), лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) та комбінований буфер капіталу (Б) не застосовуються до об’єднаних кредитних спілок.
8. Кредитна спілка розраховує та дотримується пруденційних нормативів, визначених у розділі III цього Положення, а також дотримується вимог, що обмежують ризики кредитних спілок за операціями з фінансовими інструментами на будь яку дату станом на кінець дня.
3. Порядок розрахунку регулятивного капіталу кредитної спілки
9. Регулятивний капітал призначений для забезпечення платоспроможності, покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які кредитна спілка бере на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечує захист вкладів (депозитів), фінансову стійкість і стабільність діяльності кредитної спілки.
Регулятивний капітал кредитної спілки складається з капіталу першого рівня та капіталу другого рівня.
10. Капітал першого рівня складається з елементів власного капіталу, що доступні для поглинання збитків кредитної спілки для забезпечення її безперервної діяльності та субординовані відносно інших складових регулятивного капіталу для першочергового поглинання збитків, та містить у собі:
1) резервний капітал кредитної спілки;
2) пайовий капітал кредитної спілки;
3) інші безповоротні грошові внески до кредитної спілки (цільові внески членів кредитної спілки, благодійні внески фізичних та юридичних осіб, внесені грошовими коштами).
11. Розмір капіталу першого рівня зменшується на:
1) суму збитків минулих років та збитків поточного року;
2) суму обов’язкових пайових внесків, щодо яких прийнято рішення про повернення членам кредитної спілки.
12. Капітал другого рівня має менш постійний характер, його розмір піддається змінам та містить у собі:
1) прибуток поточного та звітного років;
2) нерозподілений прибуток минулих років за мінусом суми нерозподіленого прибутку, щодо якої прийнято рішення про розподіл між членами кредитної спілки;
3) субординований борг кредитної спілки, на включення якого до регулятивного капіталу надано дозвіл Національного банку в порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності;
4) строкові додаткові пайові внески, які відповідають вимогам, визначеним у главі 4 розділу II цього Положення, та в розмірі визначеному відповідно до пункту 22 глави 4 розділу II цього Положення.
13. Величина непокритого кредитного ризику, яка визначається відповідно до глави 15 розділу IV цього Положення, зменшує прибуток кредитної спілки, який враховується під час розрахунку регулятивного капіталу.
Результат коригування розраховується за такою формулою:
де ПП - прибуток поточного року;
ПМР - нерозподілений прибуток минулих років;
НКР - непокритий кредитний ризик;
Ркор/п - позитивний результат коригування;
Ркор/в - від’ємний результат коригування.
Отриманий у результаті зменшення прибутку поточного року, нерозподіленого прибутку минулих років на непокритий кредитний ризик від’ємний результат зменшує показник капіталу першого рівня.
Отриманий у результаті зменшення прибутку поточного року, нерозподіленого прибутку минулих років на непокритий кредитний ризик позитивний результат включається до капіталу другого рівня.
14. Загальний розмір капіталу другого рівня не може бути більшим за капітал першого рівня під час розрахунку загальної суми регулятивного капіталу кредитної спілки.
Під час розрахунку регулятивного капіталу в разі перевищення капіталом другого рівня капіталу першого рівня до розрахунку приймається частина капіталу другого рівня, що не перевищує розміру капіталу першого рівня.
15. Загальний розмір капіталу першого та другого рівнів для визначення розміру регулятивного капіталу кредитної спілки додатково зменшується на відвернення, а саме:
1) балансову вартість непрофільних активів, крім активів, утримуваних для продажу, які утримуються не більше одного року;
2) обсяг коштів стабілізаційного фонду (для об’єднаних кредитних спілок);
3) активи, що відображають участь кредитних спілок у фондах та не передбачають повернення таких активів;
4) розмір перевищення сукупної суми всіх зобов’язань пов’язаних із кредитною спілкою осіб перед кредитною спілкою та суми всіх фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо пов’язаних із кредитною спілкою осіб, над сумою, що становить 25% загального розміру капіталу першого і другого рівнів, зменшених на відвернення, визначені в підпунктах 1-3 пункту 15 глави 3 розділу II цього Положення.
16. Розмір регулятивного капіталу кредитної спілки з урахуванням обмеження, визначеного в пункті 14 глави 3 розділу II цього Положення, визначається за такою формулою:
де РК - розмір регулятивного капіталу;
В - відвернення, визначені в пункті 15 глави 3 розділу II цього Положення.
Розрахунок нормативів здійснюється з умовним значенням регулятивного капіталу в розмірі одна гривня, якщо в результаті розрахунку регулятивного капіталу отримано від’ємне або нульове значення.
17. Капітал першого рівня розраховується за такою формулою:
де РезК - резервний капітал кредитної спілки;
ОПВ - обов’язкові пайові внески членів кредитної спілки;
ІБВ - інші безповоротні грошові внески до кредитної спілки;
СЗ - сума збитків минулих років та збитків поточного року;
ОПВП - сума обов’язкових пайових внесків, щодо яких прийнято рішення про повернення членам кредитної спілки;
Ркор/в - від’ємний результат від коригувань на НКР.
18. Капітал другого рівня розраховується за такою формулою:
де Ркор/п - позитивний результат від коригування на НКР;
СБ - субординований борг кредитної спілки, на який надано дозвіл Національного банку;
СДПВ - строкові додаткові пайові внески.
4. Порядок включення строкових додаткових пайових внесків до регулятивного капіталу кредитної спілки
19. Кредитна спілка має право включити строкові додаткові пайові внески, внесені на строк не менше п’яти років, до регулятивного капіталу для цілей дотримання нормативів достатності регулятивного капіталу (Н1), достатності капіталу першого рівня (Н2), максимального розміру кредитного ризику (Н3), великих кредитних ризиків (Н4), лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) за умов:
1) отримання дозволу Національного банку на включення відповідних строкових додаткових пайових внесків до регулятивного капіталу кредитної спілки;
2) залучення таких строкових додаткових пайових внесків відповідає вимогам, визначеним в пункті 20 глави 4 розділу II цього Положення, для врахування коштів відповідних строкових додаткових пайових внесків до регулятивного капіталу кредитної спілки.
20. Кошти строкових додаткових пайових внесків можуть ураховуватися до регулятивного капіталу кредитної спілки за умови дотримання таких вимог:
1) кошти на умовах строкових додаткових пайових внесків залучаються на визначений строк, але не менший ніж п’ять років;
2) статутом кредитної спілки передбачено залучення відповідних строкових додаткових пайових внесків із визначеним строком, але не меншим ніж п’ять років;
3) дострокове повернення строкового додаткового пайового внеску не дозволяється статутом та внутрішніми документами кредитної спілки;
4) кредитна спілка отримала письмове запевнення члена кредитної спілки про те, що він ознайомлений з умовами залучення та повернення строкових додаткових пайових внесків;
5) кредитна спілка отримала письмове запевнення члена кредитної спілки про те, що кошти, які залучаються на умовах строкових додаткових пайових внесків, є власними коштами члена кредитної спілки;
6) зарахування зустрічних вимог кредитної спілки за зобов’язаннями щодо строкових додаткових пайових внесків та кредитами члена кредитної спілки не дозволяється.
21. Кредитна спілка для включення залучених строкових додаткових пайових внесків, визначених в пункті 19 глави 4 розділу II цього Положення, до регулятивного капіталу зобов’язана отримати дозвіл Національного банку на включення відповідних строкових додаткових пайових внесків до регулятивного капіталу кредитної спілки (далі - Дозвіл на включення коштів до капіталу).
Дозвіл на включення коштів до капіталу є підтвердженням, що кредитна спілка може включати строкові додаткові пайові внески, які відповідають вимогам пункту 20 глави 4 розділу II цього Положення, з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 22 глави 4 розділу II цього Положення, до регулятивного капіталу кредитної спілки.
22. Сума строкових додаткових пайових внесків, що включена до регулятивного капіталу кредитної спілки, щорічно зменшується на 20% первинного розміру строкових додаткових пайових внесків протягом п’яти останніх років строку залучення коштів до регулятивного капіталу за графіком, визначеним у додатку 1 до цього Положення.
23. Кредитна спілка для отримання Дозволу на включення коштів до капіталу подає до Національного банку такі документи:
1) клопотання про отримання Дозволу на включення коштів до капіталу;
2) копію статуту кредитної спілки, у якому передбачена можливість залучати строкові додаткові пайові внески, або код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, що надає доступ до копії статуту в електронній формі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
3) копії документів, що підтверджують дотримання кредитною спілкою вимог, установлених у пункті 20 глави 4 розділу II цього Положення.
Письмові запевнення члена(ів) кредитної спілки, зазначені в підпунктах 4 та 5 пункту 20 глави 4 розділу II цього Положення, якщо в кредитної спілки на дату подання документів немає залучених строкових додаткових пайових внесків від члена(ів) кредитної спілки, повинні містити підтвердження наміру члена(ів) кредитної спілки щодо внесення відповідного строкового додаткового пайового внеску.
24. Документи, визначені в пункті 23 глави 4 розділу II цього Положення, подаються до Національного банку з дотриманням вимог, встановлених нормативно-правим актом Національного банку з питань загальних вимог до документів і порядку їх подання до Національного банку в межах окремих процедур.
25. Національний банк здійснює розгляд поданого кредитною спілкою пакета документів для отримання Дозволу на включення коштів до капіталу / продовження дії Дозволу на включення коштів до капіталу (далі - пакет документів щодо Дозволу) у порядку, визначеному в пунктах 26-36 глави 4 розділу II цього Положення, протягом строку, визначеного в пункті 36 глави 4 розділу II цього Положення.
Перебіг строку розгляду пакета документів щодо Дозволу починається з наступного робочого дня після надходження до Національного банку пакета документів щодо Дозволу.
26. Національний банк протягом 10 робочих днів із наступного робочого дня після отримання пакета документів щодо Дозволу має право залишити пакет документів щодо Дозволу без розгляду в разі:
1) подання пакета документів щодо Дозволу не в повному обсязі;
2) оформлення документів із порушенням вимог законодавства України та/або цього Положення.
27. Кредитна спілка має право повторно подати до Національного банку пакет документів щодо Дозволу, який був залишений без розгляду, лише після усунення причин, що стали підставою для залишення його без розгляду.
28. Кредитна спілка зобов’язана повідомити Національний банк про будь-які зміни в документах, поданих відповідно до пункту 23 глави 4 розділу II цього Положення, що сталися протягом строку розгляду пакета документів щодо Дозволу, протягом трьох робочих днів із дня виникнення таких змін.
29. Національний банк під час процедур, визначених у главі 4 розділу II цього Положення, має право:
1) вимагати з наведенням обґрунтування такої вимоги додаткову інформацію, документи, пояснення, потрібні для уточнення відомостей, наданих Національному банку, а також для їх повного та всебічного аналізу й мотивованого прийняття рішення, зазначеного в пункті 36 глави 4 розділу II цього Положення;
2) надати кредитній спілці зауваження (за наявності) до поданого пакета документів щодо Дозволу, якщо документи не відповідають вимогам цього Положення та іншого законодавства України.
30. Національний банк установлює строк подання кредитною спілкою додаткової інформації, документів, пояснень та/або виправлених документів з урахуванням характеру недоліків, обставин та умов конкретної ситуації, обсягу запитуваної інформації та копій документів, але не більше 10 робочих днів. Перебіг строку розгляду пакета документів зупиняється та поновлюється після отримання всіх додаткових / виправлених документів, інформації та пояснень або після спливу встановленого строку для їх подання.
31. Національний банк має право продовжити строк розгляду пакета документів щодо Дозволу, але не більше ніж на 30 календарних днів у разі потреби в перевірці достовірності поданих документів / інформації та/або отримання додаткових документів / інформації, потрібних для прийняття рішення.
Національний банк повідомляє кредитну спілку про продовження строку розгляду пакета документів щодо Дозволу і про строк, на який його продовжено.
32. Національний банк має право припинити розгляд пакета документів щодо Дозволу за клопотанням кредитної спілки, отриманим до прийняття Національним банком рішення про надання Дозволу на включення коштів до капіталу, відмову в наданні Дозволу на включення коштів до капіталу, внесення змін до Дозволу на включення коштів до капіталу, відмову в унесенні змін до Дозволу на включення коштів до капіталу.
33. Національний банк у разі залишення пакета документів щодо Дозволу без розгляду або в разі отримання клопотання кредитної спілки про припинення розгляду пакета документів щодо Дозволу, поданого кредитною спілкою в паперовій формі, повертає такий пакет документів щодо Дозволу кредитній спілці поштою з повідомленням про вручення протягом п’яти робочих днів після прийняття відповідного рішення.
Національний банк не повертає документів, поданих кредитною спілкою в пакеті документів щодо Дозволу у формі електронних документів, електронних копій документів.
34. Уповноважена особа Національного банку приймає рішення про:
1) залишення пакета документів щодо Дозволу без розгляду;
2) продовження строку розгляду пакета документів щодо Дозволу;
3) припинення розгляду пакета документів щодо Дозволу за клопотанням кредитної спілки.
35. Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття уповноваженою особою Національного банку рішення, зазначеного в підпунктах 1, 2 пункту 34 глави 4 розділу II цього Положення, письмово повідомляє про прийняте рішення кредитну спілку із зазначенням:
1) підстав для прийняття рішення про залишення пакета документів щодо Дозволу без розгляду або про продовження строку його розгляду;
2) строку, на який з урахуванням вимог пункту 31 глави 4 розділу II цього Положення продовжено розгляд пакета документів щодо Дозволу (зазначається в разі прийняття рішення про продовження строку розгляду пакета документів щодо Дозволу).
36. Національний банк за результатами розгляду пакета документів щодо Дозволу, інформації, отриманої під час здійснення ним державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг, а також з офіційних джерел, протягом 30 робочих днів із дати подання повного пакета документів щодо Дозволу приймає рішення:
1) про надання Дозволу на включення коштів до капіталу;
2) про відмову в наданні Дозволу на включення коштів до капіталу.
37. Рішення про надання Дозволу на включення коштів до капіталу повинно містити:
2) повне найменування та код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - код за ЄДРПОУ) кредитної спілки, якій надано Дозвіл на включення коштів до капіталу;
3) інформацію про строковий(і) додатковий(і) пайовий(і) внесок(ки), щодо якого(их) надано Дозвіл на включення коштів до капіталу.
38. Рішення про відмову в наданні Дозволу на включення коштів до капіталу повинно містити:
2) повне найменування та код за ЄДРПОУ кредитної спілки, якій відмовлено в наданні Дозволу на включення коштів до капіталу;
3) підстава(и) прийняття рішення про відмову в наданні Дозволу на включення коштів до капіталу.
39. Національний банк відмовляє кредитній спілці в наданні Дозволу на включення коштів до капіталу в разі:
1) недостовірності поданих кредитною спілкою відомостей;
2) невідповідності умов залучення кредитною спілкою строкових додаткових пайових внесків вимогам пункту 20 глави 4 розділу II цього Положення.
40. Національний банк здійснює контроль за виконанням кредитною спілкою умов залучення та включення строкових додаткових пайових внесків до капіталу кредитної спілки.
41. Національний банк протягом 30 робочих днів із дня отримання від кредитної спілки документів, інформації та/або інформації, отриманої під час здійснення ним державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг, а також з офіційних джерел, має право прийняти рішення про скасування Дозволу на включення коштів до капіталу в разі:
1) отримання / виявлення Національним банком інформації, що свідчить про невідповідність умов залучення строкових додаткових пайових внесків вимогам, установленим цим Положенням та Законом про кредитні спілки;
2) установлення факту надання недостовірної інформації в документах, які були підставою для надання Дозволу на включення коштів до капіталу.
42. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з нагляду) приймає рішення, визначені в пунктах 36, 41 глави 4 розділу II цього Положення.
43. Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення, зазначеного в пунктах 34, 36, 41 глави 4 розділу II цього Положення (далі - рішення щодо Дозволу), повідомляє про прийняте рішення кредитну спілку шляхом надсилання рішення щодо Дозволу в один із зазначених способів:
1) в електронній формі на електронну адресу кредитної спілки разом із супровідним листом, підписаним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи Національного банку;
2) у паперовій формі на поштову адресу кредитної спілки рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із копією супровідного листа, засвідченою в порядку, установленому законодавством України.
Кредитна спілка вважається належним чином повідомленою про прийняте рішення щодо Дозволу за умови виконання Національним банком дій, визначених в абзацах першому - третьому пункту 43 глави 4 розділу II цього Положення.
44. Кредитна спілка враховує кошти, залучені на умовах строкових додаткових пайових внесків, у регулятивному капіталі з наступного робочого дня після отримання повідомлення кредитною спілкою про прийняте рішення про надання Дозволу на включення коштів до капіталу.
45. Строкові додаткові пайові внески виключаються з розрахунку регулятивного капіталу кредитної спілки з наступного робочого дня після прийняття рішення про скасування Дозволу на включення коштів до капіталу.
5. Порядок використання резервного капіталу кредитної спілки для покриття можливих збитків
46. Рішення про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки приймають загальні збори кредитної спілки за результатами звітного року відповідно до вимог Закону про кредитні спілки та статуту кредитної спілки.
47. Кредитна спілка, яка за підсумками звітного року отримала збиток, який не змогла покрити за рахунок надходжень поточного року, здійснює покриття збитку з урахуванням такої черговості та за рахунок:
1) залишку нерозподіленого прибутку;
3) обов’язкових пайових членських внесків у пайовий капітал;
4) строкових пайових внесків, включених до капіталу;
6) додаткових пайових внесків.
Сума відповідного виду внесків кожного члена кредитної спілки пропорційно зменшується, якщо залишок непогашеної суми збитків менший, ніж залишок внесків, за рахунок яких він має бути погашений.
48. Кредитна спілка зобов’язана після прийняття загальними зборами кредитної спілки рішення про покриття збитків за рахунок пайових та/або цільових членських внесків протягом трьох робочих днів повідомити про це Національний банк та протягом 10 робочих днів повідомити членів кредитної спілки в порядку повідомлення членів кредитної спілки про скликання загальних зборів кредитної спілки.
6. Норматив достатності регулятивного капіталу (Н1)
49. Норматив достатності регулятивного капіталу (Н1) встановлюється для забезпечення платоспроможності кредитної спілки.
Норматив достатності регулятивного капіталу (Н1) визначається як співвідношення регулятивного капіталу та сумарної балансової вартості активів, зважених за ступенем кредитного ризику, і позабалансових зобов’язань кредитної спілки, зменшених на величину непокритого кредитного ризику (далі - загальний обсяг ризику), за такою формулою:
СБВА - сумарна балансова вартість активів, зважених за ступенем ризику;
ПЗКС - позабалансові зобов’язання кредитної спілки;
НКР - непокритий кредитний ризик.
50. Активи кредитної спілки поділяються на групи за ступенем ризику для розрахунку регулятивного капіталу кредитної спілки та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:
1) I група активів із коефіцієнтом зваження 0:
цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України;
2) II група активів із коефіцієнтом зваження 0,35:
вклади (депозити) в об’єднаній кредитній спілці;
внески до капіталу об’єднаної кредитної спілки;
грошові кошти, крім готівки в касі, та їх еквіваленти (крім сум, що стосуються коштів, використання яких обмежено, та/або грошових коштів на рахунках у банках, що віднесені до категорії неплатоспроможних);
3) III група активів із коефіцієнтом зваження 1:
кредити, надані членам кредитної спілки та іншим кредитним спілкам;
51. Значення нормативу достатності регулятивного капіталу (Н1) кредитної спілки повинно бути не менше ніж 7%.
7. Норматив достатності капіталу першого рівня (Н2)
52. Капітал першого рівня містить елементи власного капіталу, що доступні для поглинання збитків кредитної спілки для забезпечення її безперервної діяльності та субординовані відносно інших складових регулятивного капіталу для першочергового поглинання збитків.
53. Норматив достатності капіталу першого рівня (Н2) розраховується кредитними спілками зі стандартною ліцензією та визначається як співвідношення капіталу першого рівня та загального обсягу ризику за такою формулою:
де Кпр - капітал першого рівня (якщо капітал першого рівня має від’ємне або нульове значення, то береться його умовне значення - одна гривня);
СБВА - сумарна балансова вартість активів, зважених за ступенем ризику;
ПЗКС - позабалансові зобов’язання кредитної спілки;
НКР - непокритий кредитний ризик.
54. Нормативне значення нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2) повинно бути не менше ніж 5%.
55. Кредитній спілці забороняється здійснювати виплату доходу за пайовими внесками, якщо така виплата призведе до порушення нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2).
56. Кредитна спілка формує комбінований буфер капіталу (Б) за рахунок інструментів капіталу першого рівня понад нормативне значення нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2).
57. Розрахунковий розмір комбінованого буферу капіталу (Б) обчислюється як сума таких складових:
1) буфер консервації капіталу (БК);
2) буфер для значимих кредитних спілок (БЗ).
58. Буфер консервації капіталу (БК) формується в кредитних спілках зі стандартною ліцензією, які мають залучені вклади (депозити), залежно від їх розміру.
59. Буфер консервації капіталу (БК) обчислюється як відсоток від загального обсягу ризику та повинен становити:
1) якщо сума залишку зобов’язань за вкладами (депозитами) становить до п’яти мільйонів гривень - 0%;
2) якщо сума залишку зобов’язань за вкладами (депозитами) становить від п’яти мільйонів гривень (включно) до 20 мільйонів гривень - 1%;
3) якщо сума залишку зобов’язань за вкладами (депозитами) становить від 20 мільйонів гривень (включно) до 50 мільйонів гривень - 1,5%;
4) якщо залишок вкладів (депозитів) становить 50 мільйонів гривень (включно) і більше - 2%.
60. Буфер для значимих кредитних спілок (БЗ) формується кредитними спілками, яких віднесено до категорії значимих відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, що визначає вимоги до системи управління кредитною спілкою.
Значима кредитна спілка починає формувати буфер для значимих кредитних спілок (БЗ) починаючи з 01 січня наступного року за звітним, в якому кредитну спілку було віднесено до категорії значимої кредитної спілки.
Буфер для значимих кредитних спілок (БЗ) обчислюється як відсоток від загального обсягу ризику та повинен становити 1%.
61. Кредитна спілка дотримується комбінованого буфера капіталу (Б), якщо фактичне значення нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2) становить не менше, ніж сукупний розмір нормативних значень цього нормативу та комбінованого буфера капіталу (Б).
9. Норматив максимального розміру кредитного ризику (Н3)
62. Норматив максимального розміру кредитного ризику (Н3) розраховується на одного члена кредитної спілки, групу пов’язаних між собою членів кредитної спілки (далі - група членів кредитної спілки), іншу кредитну спілку, якій кредитна спілка надала кредит (далі - інша кредитна спілка), з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими членами кредитної спілки, групою членів кредитної спілки або іншою кредитною спілкою своїх зобов’язань перед кредитною спілкою.
63. Норматив максимального кредитного ризику (Н3) обчислюється як співвідношення суми залишку всіх зобов’язань одного члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки та всіх фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою таким членам або іншій кредитній спілці, і регулятивного капіталу кредитної спілки за такою формулою:
де З - сума залишку всіх зобов’язань одного члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки перед кредитною спілкою, яка включає заборгованість за кредитами, іншими зобов’язаннями одного члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки;
ФЗ - сума всіх фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо одного члена або групи членів кредитної спілки. До фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо одного члена або групи членів кредитної спілки, уключаються гарантії та/або поруки, надані кредитною спілкою на забезпечення виконання зобов’язань перед третіми особами, зобов’язання з кредитування, надані членам кредитної спілки;
64. Значення нормативу максимального кредитного ризику (Н3) не повинно перевищувати:
1) 20% для кредитних спілок, які здійснюють діяльність на підставі стандартної ліцензії;
2) 30% для кредитних спілок, які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії.
65. За членом кредитної спілки, який є пов’язаною з кредитною спілкою особою, розрахунок нормативу максимального кредитного ризику (Н3) не здійснюється.
66. Два або більше членів кредитної спілки вважаються групою членів, якщо:
1) один член кредитної спілки є поручителем / заставодавцем за зобов’язаннями іншого (інших) члена (членів) кредитної спілки;
2) заставодавцем за зобов’язаннями членів кредитної спілки є одна й та сама юридична / фізична особа або особи, пов’язані між собою відносинами щодо контролю;
3) члени кредитної спілки використовують кредитні кошти на спільні цілі;
4) особи мають ідентичні адреси фактичного місця проживання або місцезнаходження (для юридичних осіб).
10. Норматив великих кредитних ризиків (Н4)
67. Норматив великих кредитних ризиків (Н4) установлюється з метою обмеження концентрації вимог кредитної спілки до членів кредитної спілки та інших кредитних спілок і фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою своїм членам та іншим кредитним спілкам.
Кредитний ризик члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки вважається великим, якщо сума всіх зобов’язань члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки перед кредитною спілкою та фінансових зобов’язань кредитної спілки щодо таких членів та інших кредитних спілок становить 10% і більше від регулятивного капіталу кредитної спілки.
68. Норматив великих кредитних ризиків (Н4) визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків та регулятивного капіталу кредитної спілки і розраховується за такою формулою:
де СВКР - сума всіх великих кредитних ризиків;
69. Норматив великих кредитних ризиків (Н4) не застосовується до кредитних спілок:
1) які здійснюють діяльність на підставі спрощеної ліцензії;
2) якщо залишок зобов’язань за всіма кредитними договорами перед кредитною спілкою менше ніж три мільйони гривень.
70. Нормативне значення нормативу великих кредитних ризиків (Н4) не повинно перевищувати 200%.
11. Норматив лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5)
71. Норматив лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) установлюється для обмеження ризику операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами, зменшення негативного впливу операцій з пов’язаними з кредитною спілкою особами на діяльність кредитної спілки.
72. Норматив лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) визначається як співвідношення сукупної суми всіх зобов’язань перед кредитною спілкою пов’язаних із кредитною спілкою осіб і суми всіх фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо пов’язаних із кредитною спілкою осіб, та регулятивного капіталу, зменшеного на балансову вартість активів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 15 глави 3 розділу II цього Положення, за такою формулою:
де СВЗ - сума зобов’язань пов’язаних із кредитною спілкою осіб та фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою пов’язаним із кредитною спілкою особам;
РК1 - сума капіталу першого та другого рівнів, зменшена на балансову вартість активів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 15 глави 3 розділу II цього Положення.
73. Нормативне значення нормативу лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) не повинно перевищувати 25%.
74. Кредитна спілка в день виникнення перевищення нормативного значення нормативу ліміту кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) враховує розмір такого перевищення під час розрахунку регулятивного капіталу згідно з пунктом 16 глави 3 розділу II цього Положення.
75. Кредитна спілка зобов’язана розробити та запровадити порядок здійснення операцій із пов’язаними з кредитною спілкою особами до здійснення таких операцій для забезпечення належного виявлення, визначення, моніторингу, звітування, управління та контролю за ними, для запобігання конфлікту інтересів під час прийняття рішення та здійснення операцій з пов’язаними особами.
76. Кредитна спілка визначає пов’язаних із кредитною спілкою осіб відповідно до статті 41 Закону про кредитні спілки та нормативно-правового акта Національного банку, що регулює питання визначення пов’язаних із кредитною спілкою осіб.
77. Кредитна спілка зобов’язана постійно управляти своєю ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання прийнятих на себе зобов’язань з урахуванням їх обсягів та строковості, забезпечувати співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів із прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання вимог за зобов’язаннями кредитної спілки.
78. Норматив ліквідності (Н6) розраховується кредитною спілкою, яка здійснює діяльність на підставі стандартної ліцензії, та встановлює мінімально необхідний рівень ліквідних активів для забезпечення виконання зобов’язань зі строком виконання протягом 30 календарних днів від дати розрахунку нормативу.
79. Кредитна спілка розраховує норматив ліквідності (Н6) щодня як співвідношення ліквідних активів та чистого очікуваного відпливу грошових коштів за такою формулою:
де ЛА - ліквідні активи за балансовою вартістю;
ОВК - чистий очікуваний відплив грошових коштів протягом наступних 30 днів.
80. Ліквідні активи кредитної спілки містять:
2) цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України;
3) кошти на вимогу в об’єднаній кредитній спілці;
4) кошти на поточних рахунках у банках;
5) короткострокові депозити в банках та об’єднаних кредитних спілках зі строком розміщення до 30 календарних днів.
Активи, використання яких обмежено та/або які розміщені на рахунках фінансових установ, віднесених до категорії неплатоспроможних, не включаються до ліквідних активів.
81. Кредитна спілка розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів. Сукупні очікувані надходження приймаються до розрахунку в розмірі не більше ніж 75% сукупних очікуваних відпливів.
82. Кредитна спілка до очікуваних відпливів грошових коштів уключає відпливи грошових коштів, що очікуються згідно з умовами відповідних договорів протягом наступних 30 днів, за такими складовими:
1) строкові вклади (депозити) членів кредитної спілки, за якими отримано повідомлення про їх повернення;
2) строкові вклади (депозити) та проценти за такими вкладами, повернення яких передбачено договором протягом наступних 30 днів;
3) вклади (депозити) членів кредитної спілки на вимогу та проценти за такими вкладами (враховуються з коефіцієнтом 0,2);
4) кредити від банків, інших кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок, повернення яких передбачено договором протягом наступних 30 днів;
6) додаткові пайові внески, щодо яких прийнято рішення про повернення протягом наступних 30 днів;
7) кошти, які об’єднана кредитна спілка повинна надати кредитним спілкам, які є її членами, згідно з умовами договорів у межах підтримки ліквідності, протягом наступних 30 днів (застосовується для об’єднаних кредитних спілок);
8) інші зобов’язання, за якими очікуються відпливи.
83. Кредитна спілка має право включати до очікуваних надходжень грошових коштів надходження грошових коштів, які очікуються згідно з умовами відповідних договорів протягом наступних 30 днів за повністю працюючими активами, за такими складовими:
1) суми погашення кредитів та процентів за кредитами, наданими членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам;
2) суми кредитів для підтримання ліквідності від об’єднаної кредитної спілки, банків, якщо згідно з умовами договорів за такими кредитами передбачено безумовне надходження коштів протягом 30 днів;
3) інші активні операції, за якими очікуються надходження грошових коштів на рахунки кредитної спілки, що підтверджується умовами укладених договорів.
84. Повністю працюючими активами є активи, що відповідають одночасно таким вимогам:
2) не були реструктуризовані протягом останніх 180 днів та/або щодо яких немає ознак дефолту боржника згідно з вимогами пунктів 134, 135 глави 14 розділу IV цього Положення;
3) кредитна спілка не очікує протягом наступних 30 днів невиконання боржником зобов’язань за будь-якими активами кредитної спілки щодо такого боржника або настання події дефолту боржника, включаючи дефолт за ознаками, визначеними в пунктах 134, 135 глави 14 розділу IV цього Положення.
85. Кредитна спілка не враховує під час розрахунку очікуваних надходжень грошових коштів активи, включені до ліквідних активів, включаючи активи, строк погашення за якими настає протягом 30 днів.
86. Нормативне значення нормативу ліквідності (Н6) повинно бути не менше ніж 100%.
IV. Пруденційні вимоги до кредитної спілки
13. Вимоги до плану відновлення діяльності кредитної спілки та порядок його затвердження або відхилення Національним банком
87. Кредитна спілка, яка здійснює діяльність на підставі стандартної ліцензії, у разі порушення нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2) та/або нормативу достатності регулятивного капіталу (Н1), та/або вимог до буферів капіталу, та/або зниження нормативу ліквідності (Н6) нижче 120% мінімального рівня зобов’язана скласти план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення) та подати його на розгляд Національного банку.
88. Кредитна спілка подає на розгляд Національного банку план відновлення в разі:
1) виявлення обставин, визначених у пункті 87 глави 13 розділу IV цього Положення, - протягом 30 календарних днів із дня виявлення таких обставин;
2) отримання вимоги Національного банку про складання та подання плану відновлення через суттєве погіршення фінансового стану кредитної спілки - протягом 10 робочих днів із дня направлення кредитній спілці відповідної вимоги.
89. План відновлення повинен містити додатково до визначених у частині третій статті 49 Закону про кредитні спілки такі розділи:
1) розділ I “Опис діяльності кредитної спілки”;
2) розділ II “Аналіз причин, які призвели до або мали істотний вплив на вчинення кредитною спілкою порушень нормативів”;
3) розділ III “Опис заходів, які планує вжити кредитна спілка для усунення порушень та відновлення діяльності кредитної спілки, із зазначенням строків їх реалізації та відповідальних осіб”;
4) розділ IV “Ключові та розрахункові показники, яких планується досягти під час виконання плану відновлення”. Перелік відповідних ключових та розрахункових показників наведено в таблиці 1 додатка 2 до цього Положення, який формується шляхом їх заповнення в таблиці 2 додатка 2 до цього Положення;
5) розділ V “Плановий графік відновлення нормативів до рівня, що передує підготовці плану відновлення” (станом на кінець кожного місяця протягом дії плану відновлення від дати виявлення порушення).
90. Розділ I “Опис діяльності кредитної спілки” плану відновлення, визначений в пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення, повинен містити:
1) опис діяльності кредитної спілки за напрямами кредитування, інформацію про кредитування пов’язаних осіб та концентрацію кредитних ризиків;
2) опис діяльності з відображенням основних депозитних продуктів та розподілу депозитного портфеля;
3) опис іншої діяльності кредитної спілки, яка може відображати особливості кредитної спілки.
91. Розділ II “Аналіз причин, які призвели до або мали істотний вплив на вчинення кредитною спілкою порушень нормативів” плану відновлення, визначений в пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення, може містити такі причини, які призвели до або мали істотний вплив на вчинення кредитною спілкою порушень нормативів:
1) суттєве зростання витрат на формування резерву за кредитними ризиками кредитної спілки;
2) здійснення ризикової кредитної політики кредитної спілки (концентрація кредитних ризиків, суттєва частка кредитів, наданих пов’язаним із кредитною спілкою особам);
3) низький рівень диверсифікації категорій позичальників (доходи позичальників мають сезонне коливання, сфера зайнятості позичальників чутлива до змін ринкової кон’юнктури, включаючи зміни, спричинені зовнішніми факторами: військовими діями, упровадженням Урядом України карантину та інших обмежень);
4) неефективність роботи з простроченими кредитами;
5) отримані збитки від операційної діяльності кредитної спілки;
6) недостатність доходів та/або надмірність витрат, включаючи й операційні;
7) зростання зобов’язань за вкладами (депозитами) членів кредитної спілки швидшими темпами, ніж зростання наданих кредитів;
8) скорочення обсягів наданих кредитів швидшими темпами, ніж зобов’язань за вкладами (депозитами) членів кредитної спілки;
9) низька якість оцінки кредитоспроможності позичальників перед видачею кредитів;
10) неефективність процентної політики [перевищення процентних ставок за залученими вкладами (депозитами) над процентними ставками за наданими кредитами];
11) зростання поточних операційних витрат та витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань кредитної спілки;
12) зростання витрат, пов’язаних із діяльністю відокремлених підрозділів кредитної спілки та необґрунтованою чисельністю найманих працівників кредитної спілки;
13) зростання питомої ваги непрофільних активів;
14) неефективна політика управління регулятивним капіталом кредитної спілки (збиткова діяльність, немає відрахувань з доходу кредитної спілки до резервного капіталу);
15) неефективність систем управління ризиками, внутрішнього контролю або їх окремих компонентів.
92. Розділ III “Опис заходів” плану відновлення, визначений у пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення, може містити такі заходи для усунення порушення та відновлення діяльності кредитної спілки:
1) підтримку / відновлення розміру регулятивного / власного капіталу;
2) удосконалення системи управління регулятивним капіталом;
3) збільшення розміру вступних та/або обов’язкових внесків;
4) скорочення операційних витрат;
6) скорочення розміру непрофільних активів;
7) реструктуризації кредитів, які можуть містити:
зміну графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів / комісій);
8) удосконалення системи управління ризиками, внутрішнього контролю;
9) посилення моніторингу за виданими кредитами, запровадження системи раннього реагування на несплату / несвоєчасну сплату за виданими кредитами починаючи із сьомого дня прострочення;
10) удосконалення процесу роботи з позичальниками;
11) удосконалення системи заходів щодо повернення прострочених кредитів;
12) удосконалення процентної політики;
13) підтримку / відновлення рівня ліквідності;
14) підтримку балансу ліквідності;
15) реорганізацію кредитної спілки (злиття, приєднання).
93. Кредитна спілка складає план відновлення в довільній формі з обов’язковим розкриттям розділів, визначених у пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення.
94. План відновлення затверджується радою кредитної спілки.
95. Національний банк перевіряє отриманий від кредитної спілки план відновлення щодо:
1) відповідності вимогам, визначеним у статті 49 Закону про кредитні спілки та цьому Положенні;
2) реалістичності реалізації кредитною спілкою запланованих заходів, їх вплив на відновлення фінансового стану кредитної спілки та виконання нею нормативів, визначених у пункті 87 глави 13 розділу IV цього Положення, протягом строку, визначеного кредитною спілкою в плані відновлення діяльності кредитної спілки.
96. Національний банк має право затверджувати план відновлення, який передбачає відновлення фінансового стану кредитної спілки та виконання нею пруденційних вимог, включаючи вимоги щодо нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2), нормативу достатності регулятивного капіталу (Н2) кредитної спілки, вимоги щодо буферів капіталу та нормативу ліквідності (Н6), протягом 180 днів із дати, коли встановлено порушення таких пруденційних вимог, або з дати направлення кредитній спілці вимоги Національного банку щодо складання та подання плану відновлення.
97. Національний банк протягом 10 робочих днів із дня отримання плану відновлення за результатами здійсненої перевірки відповідно до пункту 95 глави 13 розділу IV цього Положення приймає рішення про:
1) затвердження плану відновлення;
2) відхилення плану відновлення.
98. Рішення про затвердження або відхилення плану відновлення приймає Комітет з питань нагляду.
99. Національний банк має право відмовити кредитній спілці в затвердженні плану відновлення в разі наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) недостовірності наданих кредитною спілкою відомостей;
2) невідповідності плану відновлення вимогам, установленим статтею 49 Закону про кредитні спілки та цього Положення;
3) запропоновані кредитною спілкою заходи не дають їй змоги відновити свій фінансовий стан та виконати нормативи.
100. Рішення про затвердження плану відновлення обов’язково повинно містити:
2) повне найменування та код за ЄДРПОУ кредитної спілки, якій затверджено план відновлення;
3) строк, на який затверджено план відновлення.
101. Рішення про відхилення плану відновлення повинно містити:
2) повне найменування та код за ЄДРПОУ кредитної спілки, якій відхилено план відновлення;
3) вмотивовані обґрунтування щодо підстав для такого відхилення.
102. Національний банк надсилає рішення, прийняті відповідно до пункту 97 глави 13 розділу IV цього Положення, кредитній спілці протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення.
103. Кредитна спілка, яка отримала рішення про відхилення плану відновлення, зобов’язана подати до Національного банку оновлений план відновлення на затвердження протягом 10 робочих днів із дня отримання рішення Національного банку про відхилення плану відновлення.
104. Кредитна спілка, якій затверджено план відновлення, зобов’язана щомісяця звітувати до Національного банку про виконання затвердженого плану відновлення (далі - звіт про виконання плану відновлення).
105. Кредитна спілка надсилає звіт про виконання плану відновлення протягом п’яти робочих днів, наступних за відповідним звітним місяцем.
106. Звіт про виконання плану відновлення складається з інформації, визначеної в таблицях 3, 4 додатка 2 до цього Положення. Під час заповнення таблиці 3 додатка 2 до цього Положення враховується перелік ключових та розрахункових показників, зазначений в таблиці 1 додатка 2 до цього Положення.
107. Кредитна спілка, яка після затвердження плану відновлення протягом двох звітних періодів поспіль дотримується нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2), нормативу достатності регулятивного капіталу (Н1), вимог щодо буферів капіталу, нормативу ліквідності (Н6) із фактичним значенням не нижче 120% мінімального рівня, повідомляє Національний банк про дострокове виконання плану відновлення разом із поданням звіту про виконання плану відновлення.
Кредитна спілка не зобов’язана виконувати заходи, зазначені в плані відновлення, та не звітує про виконання плану відновлення після дати повідомлення Національного банку про дострокове виконання плану відновлення.
14. Визначення величини кредитного ризику
108. Кредитна спілка визначає величину кредитного ризику за всіма активними операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на останній день місяця у гривні.
109. Кредитна спілка розробляє внутрішні положення щодо визначення величини кредитного ризику, а також установлює оптимальні, економічно обґрунтовані значення показників оцінки фінансового стану членів кредитної спілки, що забезпечують своєчасну та адекватну оцінку розміру кредитного ризику за активними операціями, з урахуванням законодавства України, особливостей, видів, обсягів та складності здійснюваних операцій.
110. Кредитна спілка визначає розмір кредитного ризику за активом починаючи з дня його визнання в бухгалтерському обліку до дня припинення такого визнання.
111. Кредитна спілка здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі або за спрощеним підходом.
112. Кредитна спілка здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі за такою формулою:
де CRінд - розмір кредитного ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі;
EADінд - експозиція під ризиком на дату оцінки, що відповідає сумі боргу за фінансовими активами та фінансовими зобов’язаннями, яка перебуває під ризиком дефолту боржника;
LGDінд - рівень втрат (збитків) унаслідок дефолту боржника;
PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника.
Кредитна спілка визначає EADінд за наданим кредитною спілкою фінансовим зобов’язанням як суму такого зобов’язання, зменшену на суму отриманої кредитною спілкою винагороди.
113. Кредитна спілка з метою розрахунку розміру кредитного ризику за кредитними операціями відповідно до вимог цього Положення та внутрішнього положення кредитної спілки визначає значення кожного з компонентів кредитного ризику (PD, LGD та EAD).
114. Кредитна спілка визначає розмір показника LGDінд на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки за такою формулою:
де RRінд - коефіцієнт, що відображає рівень повернення боргу за активом за рахунок реалізації забезпечення;
де CVi - вартість i-го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику. До розрахунку береться значення CV, що дорівнює “0”, якщо забезпечення немає або не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у пункті 138 глави 14 розділу IV цього Положення;
ki - коефіцієнт ліквідності i-го виду забезпечення, що визначається кредитною спілкою згідно з додатком 3 до цього Положення;
і - вид забезпечення, що визначається кредитною спілкою згідно з додатком 3 до цього Положення.
Значення показника LGDінд, установлені кредитною спілкою, не можуть бути меншими, ніж значення коефіцієнта покриття боргу заставою, зазначені в додатку 4 до цього Положення.
115. Показник LGDінд дорівнює “1”, якщо виконується одна з таких умов:
1) предметом застави є майно, яке не визначене в додатку 3 до цього Положення;
2) рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20%;
3) заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства України.
116. Розмір показника PDінд відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту.
117. Кредитна спілка визначає розмір показника PDінд самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки.
Значення показника PDінд, установлені кредитною спілкою, не можуть бути меншими, ніж значення, визначені в пункті 118 глави 14 розділу IV цього Положення.
118. Значення показника PDінд залежно від визначеного кредитною спілкою класу боржника:
119. Кредитна спілка з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця або юридичної особи здійснює оцінку його / її фінансового стану на підставі кількісних та якісних показників.
120. Кількісними показниками для визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи є:
1) сукупний чистий дохід: регулярні доходи, отримувані на території України та з джерел за межами України у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, що сплачуються відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору, доходів від надання в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, з відрахуванням податків та обов’язкових платежів, пенсії, соціальної допомоги, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів із відрахуванням податків, доходу від діяльності фізичної особи як суб’єкта господарювання або від здійснення незалежної професійної діяльності з відрахуванням податків і щомісячних сукупних витрат, пов’язаних із веденням господарської діяльності;
2) сукупний обсяг боргового навантаження: сукупний обсяг платежів боржника, що підлягають сплаті відповідно до умов договорів про надання кредитів, укладених боржником із кредитною спілкою, банками та іншими небанківськими фінансовими установами;
3) накопичення за вкладами (депозитами) боржника в кредитних спілках та депозитних рахунках у банку (інформація надається боржником за бажанням), додаткові пайові внески;
4) коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом (співвідношення обсягу боргу за кредитом та вартості об’єкта кредитування, співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу та обсягу його щомісячних доходів).
Кредитна спілка здійснює періодичну переоцінку фінансового стану боржника не рідше ніж один раз на рік та має право, крім визначених у пункті 120 глави 14 розділу IV цього Положення показників, використовувати й інші показники.
121. Якісними показниками для визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи (визначається залежно від виду діяльності позичальника, виду кредиту) є:
1) загальний матеріальний стан боржника (наявність у власності рухомого / нерухомого майна, крім майна, переданого в заставу);
2) соціальна стабільність боржника (наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан);
3) вік боржника на момент погашення заборгованості за кредитним договором;
Кредитна спілка у своєму внутрішньому положенні для оцінки фінансового стану боржника визначає періодичність такої оцінки та має право передбачити інші показники, крім визначених у пункті 121 глави 14 розділу IV цього Положення.
Кредитна спілка оцінює якісні показники на підставі достовірних документів, включаючи відповідні копії документів, засвідчені у встановленому законодавством України порядку.
122. Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника повинна становити не менше ніж 70%.
123. Оптимальні значення кількісних показників, характеристики якісних показників, порядок їх урахування під час оцінки фінансового стану боржника, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються кредитною спілкою у внутрішніх документах цієї кредитної спілки.
124. Кредитна спілка визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик, включаючи фактор своєчасності сплати заборгованості:
1) клас 1 - фінансовий стан стійкий: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 60% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів; є підстави вважати, що і надалі виконання зобов’язань боржником здійснюватиметься на високому рівні; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу, яке за рівнем ліквідності відповідає критеріям прийнятності, визначеним у пункті 138 глави 14 розділу IV цього Положення; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення;
2) клас 2 - фінансовий стан добрий: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 65% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від восьми до 30 днів; є підстави вважати, що надалі стан виконання зобов’язань боржником не погіршиться; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, не нижчі, ніж їх оптимальні значення;
3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 70% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; простежуються інші негативні тенденції (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов’язань боржника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів; є підстави очікувати надалі погіршення стану виконання боржником зобов’язань; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, не завжди відповідають оптимальним значенням;
4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 75% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; є негативні зміни щодо загального матеріального стану боржника та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов’язань боржника свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, є несуттєво нижчими, ніж їх оптимальні значення;
5) клас 5 - фінансовий стан критичний: сукупний обсяг боргового навантаження перевищує 80% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, нижчі, ніж їх оптимальні значення.
Кредитна спілка за наявності щодо боржника - фізичної особи двох або більше характеристик, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника - фізичної особи до різних класів, відносить такого боржника - фізичну особу до нижчого (гіршого) класу.
125. Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка визначає клас боржника - кредитної спілки на підставі результатів оцінки фінансового стану відповідно до наведених характеристик, враховуючи фактор своєчасності сплати боргу:
1) клас 1 - фінансовий стан стійкий: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, прибуткова; дотримується установлених Національним банком пруденційних нормативів; динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є стабільно позитивною; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить немодифіковану думку; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів;
2) клас 2 - фінансовий стан добрий: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, прибуткова; дотримується установлених Національним банком пруденційних нормативів; динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є переважно позитивною; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить немодифіковану думку / модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить 8-30 днів;
3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, має нестабільну динаміку, проте позитивний фінансовий результат є переважаючим; дотримується установлених Національним банком пруденційних нормативів, проте є випадки порушень протягом останніх 12 місяців, які були усунені (не більше двох порушень); динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є різноспрямованою; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить 31-60 днів;
4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, збиткова; є випадки порушень установлених Національним банком пруденційних нормативів протягом останніх 12 місяців, які були усунені (три і більше порушень) або не усунене (одне порушення); абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить 61-90 днів; є випадки невиконання в строк розрахункових документів з вини кредитної спілки;
5) клас 5 - фінансовий стан критичний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, збиткова; порушуються встановлені Національним банком пруденційні нормативи (два і більше порушень); абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають стабільно негативну динаміку; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить негативну думку / відмову від висловлення думки або його немає (крім кредитної спілки зі строком діяльності менше ніж один рік); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів.
Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка за наявності щодо боржника - кредитної спілки двох або більше характеристик, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника - кредитної спілки до різних класів, відносить такого боржника - кредитну спілку до нижчого (гіршого) класу.
126.Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - кредитної спілки здійснює оцінку її фінансового стану на підставі даних фінансової і регуляторної звітності кредитної спілки та з урахуванням інформації щодо:
1) дотримання кредитною спілкою протягом останніх мінімум 12 місяців поспіль установлених Національним банком пруденційних нормативів;
2) аналізу якості активів і пасивів;
4) аналізу прибутків і збитків;
5) виконання кредитною спілкою зобов’язань у минулому;
6) щорічного аудиторського звіту;
7) іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов’язань.
Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка для визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - кредитної спілки узгоджує внутрішнє положення щодо здійснення оцінки фінансового стану кредитної спілки з Національним банком.
127. Кредитна спілка має право здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом під час виконання на дату оцінки кредитного ризику таких умов:
1) питома вага зобов’язань за всіма кредитами кожного боржника, розмір кредитного ризику якого оцінюється за спрощеним підходом, не перевищує 5% від загального залишку заборгованості за наданими кредитами кредитною спілкою;
2) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж раз у квартал, в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаються кредитною спілкою за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Не можуть бути оцінені за спрощеним підходом кредити позичальника, за яким розраховується кредитний ризик на індивідуальній основі хоча б за одним кредитом.
128. Кредитна спілка здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами за спрощеним підходом за такою формулою:
де CRспрощ - розмір кредитного ризику за фінансовими активами за спрощеним підходом;
EAD - експозиція під ризиком на дату оцінки фінансових активів за спрощеним підходом;
LGDспрощ - коефіцієнт ліквідності забезпечення, що відповідає рівню збитків за фінансовим активом за спрощеним підходом у разі дефолту, визначений згідно з вимогами цього Положення;
PDспрощ - коефіцієнт імовірності дефолту боржників, включених до фінансових активів за спрощеним підходом, визначений кредитною спілкою згідно з вимогами цього Положення.
129. Кредитна спілка визначає клас боржника за спрощеним підходом, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості днів прострочення погашення боргу).
130. Кредитна спілка під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитами за спрощеним підходом визначає значення коефіцієнта:
1) ймовірності дефолту боржників - на підставі визначеного класу згідно з додатком 4 до цього Положення;
2) втрат у разі дефолту - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави та кількості календарних днів прострочення боргу згідно з додатком 4 до цього Положення.
Значення коефіцієнта втрат у разі дефолту дорівнює “0”, якщо забезпечення повністю покриває заборгованість і таким забезпеченням є:
грошові кошти, розміщені як вклад (депозит) у кредитній спілці, за умови, що строк розміщення коштів не менший строку договору кредиту;
цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України.
131. Кредитна спілка вважає виконання зобов’язання за договором кредиту простроченим, якщо боржником на дату визначення прострочення повністю або частково (не за рахунок кредитних коштів кредитної спілки) не виконано зобов’язання у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів, та/або сплати комісій за кредитом.
132. Кількість днів прострочення за простроченим виконанням зобов’язання за договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Днем закінчення строку є перший за ним робочий день, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону.
1) визначає кількість календарних днів прострочення боргу боржником на підставі більшої кількості календарних днів прострочення, якщо кількість календарних днів прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими процентами є різними;
2) приймає більший за значенням строк, якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється;
3) визначає кількість календарних днів простроченого боржником зобов’язання на підставі більшої кількості календарних днів прострочення, якщо кількість календарних днів прострочення за різними договорами кредиту щодо одного боржника є різними.
134. Кредитна спілка визнає дефолт боржника за умови настання однієї або обох подій:
1) боржник прострочив погашення боргу перед кредитною спілкою більше ніж на 90 календарних днів;
2) боржник не спроможний забезпечити в повному обсязі виконання зобов’язань перед кредитною спілкою в установлений договором / договорами строк без застосування кредитною спілкою процедури звернення стягнення на забезпечення (за наявності).
135. Кредитна спілка визнає подію дефолту боржника, визначену в підпункті 2 пункту 134 глави 14 розділу IV цього Положення, за наявності однієї з таких умов:
1) сформований кредитною спілкою резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків від наданого боржнику фінансового активу становить 50% та більше від суми зобов’язань боржника;
2) унесені зміни до умов договору / умови укладеного договору, включаючи пов’язані з реструктуризацією боргу, передбачають:
включення до основної суми кредиту нарахованих та не сплачених процентів за більше ніж 90 календарних днів;
3) відбулася заміна активу на інший актив (перекредитування);
4) за одним з активів боржника відбулося списання боргу за рахунок сформованого резерву;
5) кредитна спілка має підтвердження про неспроможність боржника забезпечити в повному обсязі виконання зобов’язань перед кредитною спілкою в установлений договором / договорами строк.
136. Кредитна спілка може ухвалити рішення про припинення визнання дефолту боржника за одночасного виконання таких умов:
1) боржник поновив регулярні платежі, тобто впродовж щонайменше 180 календарних днів поспіль від дня запровадження кредитною спілкою / об’єднаною кредитною спілкою заходів, спрямованих на відновлення його здатності обслуговувати борг, забезпечує щомісячне або впродовж 365 днів - щоквартальне погашення основного боргу або процентів у сумі не менше ніж сума нарахованих процентів за ставкою, визначеною в договорі, за відповідний період (місяць, квартал);
2) з моменту усунення події / подій, на підставі якої / яких було визнано дефолт боржника, минуло щонайменше 180 днів;
3) жодне із зобов’язань боржника на дату ухвалення рішення про припинення визнання дефолту боржника не є простроченим більше ніж на 30 календарних днів;
4) кредитна спілка має документально підтверджене обґрунтоване судження, що боржник попри наявні фінансові труднощі спроможний обслуговувати борг.
137. Внутрішні положення кредитної спілки щодо розрахунку розміру кредитного ризику складаються з урахуванням вимог цього Положення.
138. Кредитна спілка під час розрахунку розміру кредитного ризику враховує вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням, за умови її належності до переліку забезпечення, визначеного в додатку 3 до цього Положення, та одночасного дотримання таких принципів:
1) принцип безперешкодного стягнення. Передбачає, що предмет застави / забезпечення на підставі права довірчої власності:
наданий кредитній спілці на строк, не менший, ніж строк дії кредитного договору;
оформлений у заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності відповідно до вимог законодавства України;
має вищий пріоритет обтяження на користь кредитної спілки у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України на строк, не менший, ніж строк дії кредитного договору;
не має обмежень щодо звернення кредитною спілкою стягнення на заставне майно / забезпечення на підставі права довірчої власності та подальшої його реалізації в разі невиконання боржником зобов’язань за договором;
не може бути відчуженим заставодавцем без попереднього погодження з кредитною спілкою відповідно до вимог законодавства України;
у формі нерухомого майна - за умови, що воно розташоване на території України, яка не є окупованою відповідно до законодавства України;
у формі транспортних засобів - за умови, що вони зареєстровані на території України, яка не є окупованою відповідно до законодавства України;
2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення кредитною спілкою оцінки застави / забезпечення на підставі права довірчої власності за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її / його продажу сторонньому покупцеві. Є ринок, на якому предмет застави / забезпечення на підставі права довірчої власності може бути реалізований у разі звернення на нього стягнення або застава / забезпечення на підставі права довірчої власності може бути спрямована(е) безпосередньо на погашення зобов’язань боржника.
Переоцінка вартості застави / забезпечення на підставі права довірчої власності має здійснюватися регулярно з урахуванням нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - не рідше одного разу на 12 місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць;
3) принцип збереження. Передбачає наявність договору страхування предмета застави / забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати / пошкодження, вигодонабувачем за яким є кредитна спілка;
4) принцип наявності. Передбачає регулярне здійснення кредитною спілкою / аутсорсером перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності.
15. Визначення величини непокритого кредитного ризику
139. Непокритий кредитний ризик включається до розрахунку регулятивного капіталу кредитної спілки в порядку, установленому в пунктах 140, 141 глави 15 розділу IV цього Положення.
140. Величина непокритого кредитного ризику розраховується станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включається до розрахунку нормативів капіталу протягом наступного місяця.
141. Кредитна спілка визначає величину непокритого кредитного ризику таким чином:
1) у разі перевищення величини кредитного ризику над розміром резервів, сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, крім уцінки за цінними паперами, та очікуваних кредитних збитків, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів, величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення;
2) якщо величина кредитного ризику є меншою або дорівнює сумі сукупного розміру резервів, сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, крім уцінки за цінними паперами, та очікуваних кредитних збитків, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю.
16. Вимоги, що обмежують ризики кредитних спілок за операціями з фінансовими інструментами
142. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кредити інших кредитних спілок, грошові кошти інших установ та організацій за умови дотримання вимог, встановлених у пунктах 143-146 глави 16 розділу IV цього Положення.
143. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити інших кредитних спілок виключно для кредитування своїх членів.
144. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, грошові кошти інших установ та організацій з метою:
3) придбання, ремонту, модернізації та реконструкції офісного приміщення кредитної спілки або її відокремлених підрозділів, що використовується кредитною спілкою для надання фінансових послуг;
4) придбання кредитною спілкою програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання, пов’язаного з наданням фінансових послуг.
145. Кредитна спілка в разі залучення коштів з метою, визначеною в підпункті 2 пункту 144 глави 16 розділу IV цього Положення, зобов’язана письмово інформувати Національний банк у 10-денний строк з моменту укладення відповідних договорів.
146. Кредитна спілка має право придбавати облігації внутрішньої державної позики, умови випуску яких передбачають обов’язкове погашення в грошовій формі.
Додаток 1 |
Графік зменшення первинного розміру строкових додаткових пайових внесків, включених до регулятивного капіталу
№ з/п | Строк до закінчення терміну залучення строкових додаткових пайових внесків | Сума строкових додаткових пайових внесків, що враховується до регулятивного капіталу |
1 | 2 | 3 |
1 | Більше чотирьох років | 100% |
2 | Від чотирьох до трьох років | 80% |
3 | Від трьох до двох років | 60% |
4 | Від двох до одного року | 40% |
5 | Менше одного року | 20% |
Додаток 2 |
Ключові та розрахункові показники, яких планується досягти під час виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки
№ з/п | Ключові показники | Розрахункові показники | ||||||
номер показника | базові показники | номер показника | додаткові показники | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||
1 | Норматив достатності регулятивного капіталу (Н1) | 1.1 | регулятивний капітал | |||||
2 | 1.2 | сумарна балансова вартість активів | ||||||
3 | 1.3 | позабалансові зобов’язання кредитної спілки | ||||||
4 | 1.4 | непокритий кредитний ризик | ||||||
5 | Норматив достатності капіталу першого рівня (Н2) | 2.1 | елементи власного капіталу | 2.1.1 | резервний капітал | |||
6 | 2.1.2 | обов’язкові пайові внески членів кредитної спілки | ||||||
7 | 2.1.3 | інші безповоротні грошові внески до кредитної спілки | ||||||
8 | 2.2 | сумарна балансова вартість активів | ||||||
9 | 2.3 | позабалансові зобов’язання кредитної спілки | ||||||
10 | 2.4 | непокритий кредитний ризик | ||||||
11 | Комбінований буфер капіталу (Б) | 3.1 | буфер консервації капіталу (БК) | 3.1.1 | балансова вартість всіх активів кредитної спілки, зважених за ступенем ризику | |||
12 | 3.1.2 | залишок вкладів (депозитів) | ||||||
13 | 3.2 | буфер для значимих кредитних спілок (БЗ) | 3.2.1 | балансова вартість всіх активів кредитної спілки, зважених за ступенем ризику | ||||
14 | Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного члена кредитної спілки чи групу пов’язаних між собою осіб (Н3) | 4.1 | сума залишків усіх зобов’язань одного члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки | |||||
15 | 4.2 | сума всіх фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо такого члена, групи членів кредитної спілки чи іншої кредитної спілки | ||||||
16 | 4.3 | регулятивний капітал | ||||||
17 | Норматив великих кредитних ризиків (Н4) | 5.1 | сума всіх зобов’язань членів, групи членів кредитної спілки, іншої кредитної спілки | |||||
18 | 5.2 | сума фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо члена, групи членів кредитної спілки, іншої кредитної спілки | ||||||
19 | 5.3 | регулятивний капітал | ||||||
20 | Норматив лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) | 6.1 | сума зобов’язань пов’язаних з кредитною спілкою осіб та фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою пов’язаним із кредитною спілкою особам | |||||
21 | 6.2 | регулятивний капітал | ||||||
22 | Норматив ліквідності (Н6) | 6.1 | ліквідні активи | 6.1.1 | готівкові кошти | |||
23 | 6.1.2 | цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України | ||||||
24 | 6.1.3 | кошти до запитання в об’єднаній кредитній спілці | ||||||
25 | 6.1.4 | кошти на поточних рахунках у банках (за винятком сум, що стосуються коштів, використання яких обмежено, та/або за винятком коштів на рахунках у банках, що віднесені до категорії неплатоспроможних) | ||||||
26 | 6.1.5 | короткострокові депозити в банках та об’єднаних кредитних спілках | ||||||
27 | 6.2 | чистий очікуваний відплив грошових коштів протягом 30 днів | 6.2.1 | сума очікуваних відпливів грошових коштів протягом 30 днів | ||||
28 | 6.2.2 | сума очікуваних надходжень грошових коштів протягом 30 днів | ||||||
29 | Якість кредитного портфеля | 7.1 | загальний обсяг кредитного портфеля | |||||
30 | 7.2 | прострочені кредити | ||||||
31 | Співвідношення операційних витрат і загальної суми фактично отриманих доходів, зменшених на процентні витрати | 8.1 | загальна сума операційних витрат | |||||
32 | 8.2 | загальна сума отриманих доходів | ||||||
33 | 8.3 | загальна сума витрат, пов’язаних із залученням коштів | ||||||
Ключові та розрахункові показники, яких планується досягти під час виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки
№ з/п | Показники | Значення показника на момент порушення | Значення показника, яке планується досягти під час виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки | Строки, у які планується досягти запланованого значення показника | Обґрунтування строків |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Аналіз виконання ключових та розрахункових показників
№ з/п | Показники | Значення показника на момент порушення | Місяць | Відхилення | Виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки | ||
план | факт | абсолютне значення | відносне значення | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Аналіз виконання заходів щодо виконання плану відновлення діяльності кредитної спілки
Додаток 3 |
Значення коефіцієнта ліквідності забезпечення
№ з/п | Вид забезпечення | Значення коефіцієнта ліквідності відповідного виду забезпечення (ki) залежно від рівня покриття зобов’язання заставою |
1 | 2 | 3 |
1 | Майнові права на грошові кошти, розміщені в цій кредитній спілці як вклад (депозит), за умови, що строк розміщення коштів не менший строку дії договору кредиту | 1,0 |
2 | Цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України | 1,0 |
3 | Нерухоме майно, що належить до житлового фонду (квартири) | 0,75 |
4 | Легкові автомобілі | 0,75 |
5 | Інше нерухоме майно (крім земельних ділянок) | 0,60 |
6 | Транспортні засоби (крім легкових автомобілів), устаткування | 0,50 |
7 | Товари в обороті або в переробці, біологічні активи | 0,40 |
8 | Земельні ділянки [крім земельних ділянок, за якими їх купівлю, продаж та зміну цільового призначення (використання) обмежено на законодавчому рівні] | 0,35 |
9 | Інші види забезпечення або забезпечення немає | 0 |
Додаток 4 |
Значення коефіцієнтів ймовірності дефолту боржників та втрат у разі дефолту боржників за групами кредитів членів кредитної спілки
№ з/п | Кількість календарних днів прострочення заборгованості (включно) | Клас боржників | Значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржників (PD) | Значення коефіцієнта втрат у разі дефолту боржників (LGD) із рівнем покриття заборгованості заставою, що відповідає критеріям прийнятності, визначеним у пункті 138 глави 14 розділу IV Положення про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні | |||||
менше 20% | від 20% до 39% включно | від 40% до 59% включно | від 60% до 79% включно | від 80% до 99% включно | 100% і більше | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
1 | Забезпеченням є предмет іпотеки | ||||||||
2 | до 7 | 1 | 0,04 | 1 | 0,64 | 0,48 | 0,32 | 0,16 | 0,15 |
3 | від 8 до 30 | 2 | 0,15 | ||||||
4 | від 31 до 60 | 3 | 0,37 | ||||||
5 | від 61 до 90 | 4 | 0,65 | ||||||
6 | більше 90 | 5 | 1,0 | ||||||
7 | Забезпеченням є транспортні засоби | ||||||||
8 | до 7 | 1 | 0,04 | 1 | 0,68 | 0,54 | 0,40 | 0,26 | 0,25 |
9 | від 8 до 30 | 2 | 0,13 | ||||||
10 | від 31 до 60 | 3 | 0,33 | ||||||
11 | від 61 до 90 | 4 | 0,63 | ||||||
12 | більше 90 | 5 | 1,0 | ||||||
13 | Забезпеченням є інші види застави або забезпечення немає | ||||||||
14 | до 7 | 1 | 0,04 | 1 | 0,69 | 0,58 | 0,47 | 0,36 | 0,35 |
15 | від 8 до 30 | 2 | 0,16 | ||||||
16 | від 31 до 60 | 3 | 0,41 | ||||||
17 | від 61 до 90 | 4 | 0,77 | ||||||
18 | більше 90 | 5 | 1,0 | ||||||
1. Норматив фінансової стійкості (К1) визначається як співвідношення капіталу кредитної спілки і суми її загальних зобов’язань.
2. Нормативне значення нормативу фінансової стійкості (К1) повинно бути не менше ніж 10%.
3. Норматив достатності капіталу (К2) визначається як співвідношення основного капіталу, визначеного відповідно до пункту 5 розділу I цього Розрахунку, і балансової вартості всіх активів кредитної спілки.
4. Значення нормативу достатності капіталу (К2) повинно становити не менше ніж 7%.
5. Основний капітал кредитної спілки складається з:
4) нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
5) обов’язкових пайових внесків.
Не включаються до основного капіталу додаткові пайові членські внески, цільові внески, а також усі інші зворотні внески членів кредитної спілки, що включаються до капіталу та відносно яких у кредитної спілки є зобов’язання щодо їх повернення відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”.
5. Норматив кредитного ризику (К3) визначається як співвідношення загальної суми залишку зобов’язань перед кредитною спілкою за кредитними договорами всіх пов’язаних із кредитною спілкою осіб і капіталу кредитної спілки.
Норматив кредитного ризику (К3) не застосовується до об’єднаних кредитних спілок.
6. Нормативне значення нормативу кредитного ризику (К3) повинно бути не більше ніж 25%.
7. Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) обчислюється як співвідношення суми залишку зобов’язань за кредитами, наданими десятьом членам кредитної спілки, з найбільшими такими залишками та основного капіталу кредитної спілки.
8. Нормативне значення нормативу концентрації кредитних ризиків (К4) повинно бути не більше ніж 3.
Норматив концентрації кредитних ризиків (К4) не застосовується до кредитної спілки, якщо залишок зобов’язань за кредитними договорами перед кредитною спілкою менше ніж три мільйони гривень, та об’єднаних кредитних спілок.
9. Кредитна спілка формує запас ліквідності шляхом зберігання частини своїх активів у прийнятних активах, визначених у пункті 11 розділу I цього Розрахунку.
10. Норматив запасу ліквідності (К5) виконується кредитною спілкою, якщо різниця між прийнятними активами кредитної спілки та розрахунковим запасом ліквідності є позитивною (більше ніж 0).
11. Прийнятними активами кредитної спілки для розрахунку нормативу запасу ліквідності (К5) є:
1) готівкові кошти в касі кредитної спілки;
2) грошові кошти на поточних і депозитних рахунках у банківських установах на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, що підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;
3) внески (вклади) на депозитні рахунки до об’єднаної кредитної спілки на строк, що не перевищує одного року, які може бути вільно реалізовано на будь-яку дату, а також ті, що підлягають погашенню протягом наступних 12 місяців або без визначеного строку погашення;
4) додаткові пайові внески до об’єднаної кредитної спілки;
До прийнятних активів кредитної спілки не належать активи, використання яких обмежено, а також розміщені в банках, що не мають відповідної ліцензії на право роботи з вкладами громадян.
12. Розрахунковий запас ліквідності кредитної спілки обчислюється від суми залишку додаткових пайових внесків членів кредитної спілки та залишку зобов’язань за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та становить 5%.
II. Порядок дотримання вимог до формування резерву забезпечення покриття втрат
13. Кредитна спілка формує резерв забезпечення покриття втрат (далі - РЗПВ) за кожним договором кредиту окремо та обліковує зазначену інформацію в обліковій та реєструючій системі кредитної спілки.
14. Договір кредиту вважається простроченим, якщо членом кредитної спілки на дату визначення простроченості повністю або частково не виконано зобов’язань у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів за кредитом.
15. Договір кредиту належить до певного рівня прострочення для розрахунку РЗПВ за такими ознаками:
1) непрострочений - якщо прострочення на дату визначення простроченості немає;
2) під наглядом - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 1 до 30 днів включно;
3) перший рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 31 до 60 днів включно;
4) другий рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 61 до 90 днів включно;
5) третій рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить від 91 до 180 днів включно;
6) четвертий рівень - якщо прострочення на дату визначення простроченості становить понад 180 днів.
16. Кількість днів прострочення за простроченим договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Днем закінчення строку є перший за ним робочий день, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону.
17. Рівень простроченості за кредитом визначається, ураховуючи такі особливості:
1) якщо член кредитної спілки достроково повернув повністю або частково кредит, кредитна спілка має визначати рівень простроченості кредиту з урахуванням зробленого відповідного коригування зобов’язань члена кредитної спілки в бік їх зменшення та з урахуванням нового графіка платежів, якщо такий оформлявся;
2) якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється, приймається більший за значенням строк;
3) кредитна спілка визначає єдину категорію рівня простроченості договору кредиту за кількома договорами кредиту щодо одного члена кредитної спілки, використовуючи найвищу;
4) кредитна спілка визначає рівень простроченості договору кредиту відповідно до умов договору кредиту на момент його укладення, крім випадків зміни строку дії договору кредиту для кредитної лінії за умови, що прострочених зобов’язань за договором кредиту для кредитної лінії немає;
5) якщо прострочену заборгованість за кредитним договором було повністю погашено, кредитна спілка має право переглянути рівень простроченості за таким договором на нижчий рівень. Рівень простроченості не знижується після погашення простроченої заборгованості, якщо прострочену заборгованість погашено неповністю;
6) кредитна спілка може класифікувати договір кредиту за більш високою категорією, ніж це визначено в пункті 15 розділу II цього Розрахунку, якщо внаслідок оцінки (аналізу) договору кредиту відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи ситуацію з вартістю застави, фінансового стану боржника, витрат на компенсацію боргових зобов’язань (включаючи судові витрати) або інших умов, які могли б призвести до збільшення кредитного ризику, прогнозується більше збитків, ніж визначено рівнем простроченості договору кредиту згідно з класифікацією, наведеною в пункті 15 розділу II цього Розрахунку;
7) кредитна спілка може не формувати РЗПВ за договором кредиту, якщо розмір простроченої заборгованості за договором кредиту не перевищує 250 гривень.
18. Розмір необхідного РЗПВ кредитна спілка визначає як суму РЗПВ, сформованих за кожним договором кредиту окремо за такою формулою:
де К - залишок зобов’язань за тілом кредиту;
П - залишок зобов’язань за нарахованими, але не сплаченими процентами;
І - ймовірність дефолту члена кредитної спілки;
З - коефіцієнт покриття боргу заставою.
19. Розмір показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту. Кредитна спілка визначає розмір показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки з врахуванням пункту 20 розділу II цього Розрахунку.
20. Кредитна спілка визначає значення показника ймовірності дефолту члена кредитної спілки (І) не меншими, ніж такі значення залежно від визначеного кредитною спілкою рівня простроченості договору кредиту:
6) четвертий рівень: І = 100%.
21. Кредитна спілка визначає розмір показника коефіцієнта покриття боргу заставою (З) на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки.
Значення показника коефіцієнта покриття боргу заставою (З) не можуть бути меншими, ніж значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З), зазначені в таблиці, наведеній у пункті 25 розділу II цього Розрахунку.
Показник коефіцієнта покриття боргу заставою (З) дорівнює 1, якщо предметом застави є майно, яке не визначене в таблиці, наведеній у пункті 25 розділу II цього Розрахунку, рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20% або заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства України, або прострочення за договором кредиту становить понад 365 днів.
22. Розрахункова сума РЗПВ порівнюється з розміром фактично сформованого РЗПВ і відповідно до виявленого відхилення здійснюється збільшення або зменшення фактичного розміру РЗПВ.
23. Кредитна спілка здійснює перерахунок РЗПВ щомісяця станом на останній день місяця.
24. Кредитна спілка формує РЗПВ у більшому розмірі, ніж визначено в розділі II цього Розрахунку, якщо кредитна спілка вище оцінює ймовірність дефолту члена кредитної спілки (І).
РЗПВ формується кредитною спілкою в більшому розмірі відповідно до порядку, визначеного внутрішніми положеннями кредитної спілки, але не може бути більшим, ніж сума залишку зобов’язань за договорами кредиту на таку саму дату.
25. Значення коефіцієнта покриття боргу заставою (З) визначається відповідно до таблиці.
Значення
коефіцієнта покриття боргу заставою (З)
№ | Вид застави | Значення коефіцієнта | ||||
від 20% до 39% включно | від 40% до 59% включно | від 60% до 79% включно | від 80% до 99% включно | 100% і більше | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Грошові кошти, розміщені як внесок (вклад) на депозитному рахунку в кредитній спілці, за умови, що строк розміщення коштів не менший строку договору кредиту | 0,8 | 0,6 | 0,4 | 0,2 | 0 |
2 | Нерухоме майно, що належить до житлового фонду (квартири) | 0,85 | 0,7 | 0,55 | 0,4 | 0,25 |
3 | Легкові автомобілі | 0,85 | 0,7 | 0,55 | 0,4 | 0,25 |
4 | Інше нерухоме майно (крім земельних ділянок) | 0,89 | 0,78 | 0,67 | 0,56 | 0,45 |
5 | Транспортні засоби (крім легкових автомобілів) | 0,9 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,5 |
6 | Біологічні активи | 0,92 | 0,84 | 0,76 | 0,68 | 0,6 |
7 | Земельні ділянки [крім земельних ділянок, за якими їх купівлю, продаж та зміну цільового призначення (використання) обмежено на законодавчому рівні] | 0,93 | 0,86 | 0,79 | 0,72 | 0,65 |
Значення пруденційних нормативів та розрахункових показників
№ з/п | Значення пруденційних нормативів | Розрахункові показники | ||||
номер показника | базові показники | номер показника | додаткові показники | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
1 | Норматив достатності регулятивного капіталу (Н1) | 1.1 | регулятивний капітал | |||
2 | 1.2 | сумарна балансова вартість активів | ||||
3 | 1.3 | позабалансові зобов’язання кредитної спілки | ||||
4 | 1.4 | непокритий кредитний ризик | ||||
5 | Норматив достатності капіталу першого рівня (Н2) | 2.1 | елементи власного капіталу | 2.1.1 | резервний капітал | |
6 | 2.1.2 | обов’язкові пайові внески членів кредитної спілки | ||||
7 | 2.1.3 | інші безповоротні грошові внески до кредитної спілки | ||||
8 | 2.2 | сумарна балансова вартість активів | ||||
9 | 2.3 | позабалансові зобов’язання кредитної спілки | ||||
10 | 2.4 | непокритий кредитний ризик | ||||
11 | Комбінований буфер капіталу (Б) | 3.1 | буфер консервації капіталу (БК) | 3.1.1 | балансова вартість всіх активів кредитної спілки, зважених за ступенем ризику | |
12 | 3.1.2 | залишок вкладів (депозитів) | ||||
13 | 3.2 | буфер для значимих кредитних спілок (БЗ) | 3.2.1 | балансова вартість всіх активів кредитної спілки, зважених за ступенем ризику | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
14 | Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного члена кредитної спілки чи групу пов’язаних між собою осіб (Н3) | 4.1 | сума залишків всіх зобов’язань одного члена, групи членів кредитної спілки або іншої кредитної спілки | |||
15 | 4.2 | сума всіх фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо такого члена, групи членів кредитної спілки чи іншої кредитної спілки | ||||
16 | 4.3 | регулятивний капітал | ||||
17 | Норматив великих кредитних ризиків (Н4) | 5.1 | сума всіх зобов’язань членів, групи членів кредитної спілки, іншої кредитної спілки | |||
18 | 5.2 | сума фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою щодо члена, групи членів кредитної спілки, іншої кредитної спілки | ||||
19 | 5.3 | регулятивний капітал | ||||
20 | Норматив лімітів кредитного ризику за операціями з пов’язаними з кредитною спілкою особами (Н5) | 6.1 | сума зобов’язань пов’язаних з кредитною спілкою осіб та фінансових зобов’язань, наданих кредитною спілкою пов’язаним із кредитною спілкою особам | |||
21 | 6.2 | регулятивний капітал | ||||
22 | Норматив ліквідності (Н6) | 6.1 | ліквідні активи | 6.1.1 | готівкові кошти | |
23 | 6.1.2 | цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України | ||||
24 | 6.1.3 | кошти до запитання в об’єднаній кредитній спілці | ||||
25 | 6.1.4 | кошти на поточних рахунках у банках (за винятком сум, що стосуються коштів, використання яких обмежено, та/або за винятком коштів на рахунках у банках, що віднесені до категорії неплатоспроможних) | ||||
26 | 6.1.5 | короткострокові депозити в банках та об’єднаних кредитних спілках | ||||
27 | 6.2 | чистий очікуваний відплив грошових коштів протягом 30 днів | 6.2.1 | сума очікуваних відпливів грошових коштів протягом 30 днів | ||
28 | 6.2.2 | сума очікуваних надходжень грошових коштів протягом 30 днів | ||||
