|
АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ |
НАКАЗ |
26.09.2023 № 857 |
Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури
Відповідно до вимог Закону України "Про критичну інфраструктуру", пункту 5 Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 1109, та пункту 10 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411, НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до Методичних рекомендацій щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15 січня 2021 року № 23, виклавши їх в новій редакції, що додається.
2. Відділу інформаційних комунікацій Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечити оприлюднення цього наказу на вебсайті Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України згідно з розподілом обов'язків.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури
1. Ці Методичні рекомендації розроблені на виконання вимог Закону України "Про критичну інфраструктуру" та пункту 5 Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 1109 (далі - постанова КМУ 1109).
2. Головним критерієм віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури є визнання того, що наслідки порушення сталого функціонування одного або низки об'єктів критичної інфраструктури можуть спричинити надзвичайні ситуації та/або мати негативний вплив на стан екологічної, енергетичної, економічної, фінансової безпеки, на стан обороноздатності держави, порушити систему управління нею. Тому передусім необхідно визначити важливість інфраструктурних об'єктів для надання основних послуг у всіх секторах економіки та сферах діяльності задля впровадження низки заходів щодо захисту таких об'єктів від реалізації можливості виникнення кризових ситуацій.
3. Постановою КМУ 1109 визначаються механізм і критерії віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури, перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави та механізм віднесення об'єктів критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності. Постанову 1109 розроблено з урахуванням вимог законодавства ЄС, зокрема:
Директиви Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2016/1148 від 06 липня 2019 року "Про заходи високого спільного рівня безпеки мережевих та інформаційних систем на території Союзу";
Директиви Ради 2008/114/ЄС від 08 грудня 2008 року "Про ідентифікацію і визначення європейських критичних інфраструктур та оцінювання необхідності покращення їх охорони та захисту".
Постанова КМУ 1109 затверджує:
1) Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури (далі - Порядок);
2) Перелік секторів критичної інфраструктури (далі - Перелік);
3) Методику категоризації об'єктів критичної інфраструктури (далі - Методика).
Порядок визначає механізм віднесення об'єктів до критичної інфраструктури та їх категоризації.
Перелік визначає секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури, сектори, підсектори, а також типи основних послуг, що надаються органами державної влади, державними установами, підприємствами та організаціями будь-якої форми власності, припинення та/або переривання у наданні (виконанні) яких призводить до негативних наслідків для населення, суспільства, соціально-економічного стану та національної безпеки і оборони України.
Методика визначає процедуру віднесення об'єктів критичної інфраструктури до певної категорії критичності.
4. Ці Методичні рекомендації можуть бути використані секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури та операторами критичної інфраструктури для проведення категоризації об'єктів критичної інфраструктури.
II. Порядок утворення робочої групи з ідентифікації та категоризації, її завдання
1. У секторальному органі у сфері захисту критичної інфраструктури створюється постійно діюча робоча група з ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури (далі - робоча група). До складу робочої групи рекомендується включати співробітників секторального органу, які відповідають за функціонування основних підрозділів секторального органу. До робочої групи рекомендується залучати співробітників уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури, які в свою чергу не беруть участі у голосуванні робочої групи, а надають рекомендації виключно з питань забезпечення стійкості та захисту об'єктів критичної інфраструктури.
1) ідентифікація об'єктів критичної інфраструктури у відповідному секторі критичної інфраструктури;
2) проведення категоризації об'єктів критичної інфраструктури;
3) формування секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури;
4) підготовка та подання на адресу уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України повідомлень про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр) та документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єктів критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності, відповідно до Порядку ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року № 415 (далі - постанова).
3. До складу робочої групи секторальний орган залучає представників операторів критичної інфраструктури.
Ролі | Склад робочої групи |
Керівник | Заступник керівника секторального органу |
Члени | Співробітники секторального органу |
Представники операторів об'єктів критичної інфраструктури | |
Запрошені експерти | Представники уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України |
Представники інших органів державної влади, установ та організацій (за потреби) |
4. У разі потреби до складу робочої групи можуть залучатися представники інших органів державної влади, установ та організацій різних форм власності. До них можуть належати Служба безпеки України, Адміністрація Держспецзв'язку, інші органи державної влади, установи Національної академії наук України, експертні організації тощо. Рекомендації, які надають залучені представники органів, установ та організацій, обов'язкові до розгляду робочою групою.
У разі потреби до робочої групи залучаються посадові особи з відповідною формою допуску до державної таємниці.
III. Функціонування робочої групи
1. Робоча група провадить діяльність з ідентифікації об'єктів критичної інфраструктури у відповідному секторі та категоризації об'єктів критичної інфраструктури в терміни, визначені наказом про утворення робочої групи.
Під час такої роботи до засідань робочої групи залучаються представники підприємств галузі як державної, так і приватної форми власності, об'єкти яких потенційно можна ідентифікувати як об'єкти критичної інфраструктури та щодо яких необхідно провести категоризацію.
2. Результатами роботи робочої групи є:
ідентифіковані за сектором (підсектором), типами основних послуг та категоріями об'єкти критичної інфраструктури;
сформований і затверджений секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури;
підготовка повідомлень про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру та документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єктів критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності відповідно до постанови.
3. У разі потреби робоча група збирається з метою ідентифікації, категоризації нових об'єктів критичної інфраструктури в секторі (підсекторі), зміни категорії критичності об'єктів критичної інфраструктури, з інших питань, що належать до компетенції робочої групи тощо.
IV. Права та обов'язки робочої групи
1. З метою якісного проведення ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури робоча група має право:
запитувати в операторів критичної інфраструктури інформацію щодо об'єктів критичної інфраструктури, які ідентифіковані за типом основної послуги своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури;
для отримання доступу до конфіденційної інформації приватних компаній ініціювати перед заступником керівника секторального органу підписання угоди з такими компаніями про нерозголошення інформації, отриманої членами робочої групи під час ідентифікації та категоризації об'єктів критичної інфраструктури.
2. При визначенні сфери діяльності об'єкта критичної інфраструктури робоча група має враховувати дані щодо оператора об'єкта критичної інфраструктури, а саме дані щодо:
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та національного класифікатора видів економічної діяльності України ДК 009:2010;
ліцензій, сертифікатів та інших дозвільних документів на види діяльності;
установчих документів, статутів, положень організацій, де прописані основні і допоміжні види діяльності;
переліку секторів (підсекторів).
3. Відповідальність за організацію роботи робочої групи та її матеріально-технічне забезпечення несе заступник керівника секторального органу.
V. Послідовність дій робочої групи під час процесу віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури та їх категоризації
1. Послідовність дій робочої групи з віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури та їх категоризації повинна відповідати Порядку та Методиці, які затверджені постановою КМУ 1109.
2. Приклади віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури та проведення їх категоризації наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій.
3. Рішення робочої групи щодо віднесення об'єкта(ів) до об'єкта(ів) критичної інфраструктури та певної категорії критичності оформлюється протоколом засідання робочої групи. Протокол підписується членами робочої групи, які брали участь у голосуванні, та затверджується заступником керівника секторального органу.
4. Відомості про ідентифіковані та категоризовані об'єкти критичної інфраструктури, розподілені за категоріями критичності, вносяться до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури.
5. Крім цього, секторальний орган отримує від оператора критичної інфраструктури та зберігає належним чином інформацію (документи) відповідно до вимог законодавства щодо захисту такої інформації, яка (які) слугувала(ли) підставою для ідентифікації та категоризації об'єкта критичної інфраструктури, а саме дані щодо:
належності об'єкта критичної інфраструктури до певного сектору(ів) (підсектору(ів)) критичної інфраструктури;
типу основної послуги (основних послуг), яку(і) надає об'єкт критичної інфраструктури;
повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури, його місцезнаходження;
керівника власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності), номери контактних телефонів, email);
найменування об'єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об'єкта критичної інфраструктури;
отримання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об'єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об'єкта критичної інфраструктури;
надання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об'єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об'єктів критичної інфраструктури;
рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об'єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 до Методики;
документів, що обґрунтовують розрахунок віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності, виконаний відповідно до Методики.
6. Секторальний орган оновлює секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури у разі змін, що відбулися у критичній інфраструктурі його сектору або підсектору.
VI. Категорія критичності об'єкта критичної інфраструктури
1. Категорія критичності об'єкта критичної інфраструктури визначається за такою процедурою:
1) робоча група ідентифікує всі об'єкти критичної інфраструктури свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури згідно з Порядком;
2) робоча група відповідно до Порядку для кожного об'єкта свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури визначає, які основні послуги надає цей об'єкт;
3) робоча група разом з оператором критичної інфраструктури проводить оцінку критичності об'єкта критичної інфраструктури, використовуючи секторальні та міжсекторальні критерії визначення рівня негативного впливу, наведені у додатках 1 та 2 до Методики, які враховують:
рівень негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури;
соціальну значущість об'єкта критичної інфраструктури;
суспільну значущість об'єкта критичної інфраструктури;
економічну значущість об'єкта критичної інфраструктури;
наявність взаємозв'язків між об'єктами критичної інфраструктури;
значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни.
2. Під час заповнення форми додатка 1 до Методики обирається рівень негативного впливу в рамках сектору або підсектору об'єкта критичної інфраструктури та у графі "Оцінка РКі" виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури.
3. Під час заповнення форми додатка 2 до Методики обирається рівень негативного впливу за кожним критерієм, наведеним у формі, та у графі "Оцінка РКі" виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури.
4. Підсумовуються всі бали, що були отримані під час оцінки об'єкта критичної інфраструктури, згідно з формами, наведеними в додатках 1 і 2 до Методики.
5. Розраховується узагальнена нормована оцінка рівня критичності за такою формулою:
де: | РКОКІ | - | узагальнена нормована оцінка рівня критичності об'єкта критичної інфраструктури; |
РКі | - | сума балів, які отримав об'єкт критичної інфраструктури за всіма критеріями критичності (додатки 1 та 2 до Методики); | |
РКmax | - | максимальна можлива сума балів (розраховується, виходячи з того, що об'єкт отримує максимальні бали за всіма критеріями оцінки рівня негативного впливу). |
__________ |
|
6. Рішення щодо категорії критичності об'єкта критичної інфраструктури приймається на основі узагальненої нормованої оцінки рівня критичності об'єкта критичної інфраструктури відповідно до такого правила:
I категорія критичності, якщо 0,8 < РКОКІ ≤ 1;
II категорія критичності, якщо 0,63 < РКОКІ ≤ 0,8;
III категорія критичності, якщо 0,37 < РКОКІ ≤ 0,63;
IV категорія критичності, якщо 0,2 < РКОКІ ≤ 0,37;
об'єкт не є критичним, якщо РКОКІ ≤ 0,2.
7. Відомості про об'єкти критичної інфраструктури вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об'єктів критичної інфраструктури, які вони складають і ведуть.
Додаток |
ПРИКЛАДИ
категоризації об'єктів критичної інфраструктури з обґрунтуванням розрахунків віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
1. Розглянемо порядок категоризації об'єкта критичної інфраструктури на прикладі Комплексу виробництв "Омега" (далі - КВ "Омега"), оператором якого є Державне спеціалізоване підприємство "РАДІАЦІЯ" (далі - ДСП "РАДІАЦІЯ") (зазначений об'єкт критичної інфраструктури та оператор критичної інфраструктури вигадані).
2. Відповідно до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (далі - Перелік), тип основної послуги, що надає КВ "Омега", є "Довгострокове зберігання і захоронення радіоактивних відходів", підсектор "Поводження з радіоактивними відходами", сектор "Охорона навколишнього природного середовища", секторальний орган - Міндовкілля.
3. Далі визначається рівень негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури (секторальні критерії) (додаток 1 до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (далі - Методика). Згідно з додатком 1 до Методики КВ "Омега" буде оцінюватися за критерієм пункту 15 цього додатка. У разі інциденту в КВ "Омега" припинення надання послуг буде для більш як 145000 жителів на території більш як однієї області або не менш як трьох міст обласного значення.
Обґрунтування: у зв'язку з ненаданням основних послуг КВ "Омега", в тому числі припинення приймання на проміжне зберігання радіоактивних відходів у вигляді солебітумного компаунду від АЕС України (Графік перевезень) та неможливість відправлення спеціальними комбінатами на довготривале зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання до центрального сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, що призведе до необґрунтованого опромінення населення регіонів, де розміщені спеціальні комбінати (План поставок радіоактивних відходів у формі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на 2023 рік (щорічний), додаток 1).
Тому за секторальним критерієм КВ "Омега" отримує 4 бали.
Далі наведено приклад заповнення додатка 1 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Приклад заповнення додатка 1 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
№ | Сектор/підсектор | Рівень негативного впливу: катастрофічні наслідки | Рівень негативного впливу: критичні наслідки | Рівень негативного впливу: значні наслідки | Рівень негативного впливу: незначні наслідки | Оцінка РКі |
15. | Послуги, що надаються сектором харчової промисловості та агропромислового комплексу, сектором охорони навколишнього природного середовища, сектором охорони здоров'я, сектором промисловості, сектором цивільного захисту населення та територій | для більш як 145000 жителів на території більш як однієї області або не менш як трьох міст обласного значення | для більш як 30000 жителів на території області або більш як одного району міста - обласного центру, або на всій території одного міста обласного значення | для більш як 6000 жителів | для менш як 6000 жителів | 4 |
|
|
|
| Сумарна оцінка РКі | 4 | |
4. Далі визначається рівень негативного впливу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури за міжсекторальними критеріями (додаток 2 до Методики). Приклад оцінки наведено у таблиці додатка 2 до Методики. Оцінка проводиться шляхом вибору варіанта негативного впливу за кожним критерієм та обґрунтування вибору:
I. Соціальна значущість об'єкта критичної інфраструктури
У разі припинення надання послуг КВ "Омега" за найгірших аварійних умов небезпека може перевищити масштаби об'єкта, а, можливо, і зони відчуження та заподіяти шкоду населеним пунктам, розміщеним поблизу зони відчуження, а також призвести до опромінення населення, персоналу зони відчуження та особового складу підрозділів ЗСУ, НГУ, ДПСУ, розміщених в зоні відчуження. За наявною інформацією у потенційній зоні опромінення перебуває близько 6500 людей.
Основний найгірший сценарій (до сьогодні не розглядався та не описувався у Звітах з аналізу безпеки сховищ), за яким можливе значне забруднення території та опромінення працівників зони відчуження, це військові дії (бомбардування, ракетний обстріл, диверсії тощо). Зона розповсюдження радіаційного забруднення при можливому ураженні об'єкта буде залежати від висоти струменя викиду та інтенсивності атмосферних явищ (аеро- та термодинамічних процесів) у той момент часу (звіти з аналізу безпеки централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, додаток 2). Як свідчить досвід Чорнобильської катастрофи, зона ураження може досягти значних масштабів. У разі значної руйнації сховищ виникне радіоактивне забруднення (повітряний шлях, ґрунтові води) значної частини території Зони відчуження. У разі проникнення радіоактивних речовин в ґрунтові води є велика вірогідність радіоактивного ураження населення області.
Економічні втрати від заподіяння шкоди навколишньому середовищу в разі аварії можуть скласти значно більше ніж 30 млн. грн (враховуючи проникнення радіонуклідів в ґрунтові води та атмосферу). Для можливої оцінки збитків розглянуто дані наведені в Національній доповіді України до 25 роковин Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи радіонуклідний склад РАВ (Sr, Cs, Pu, Am та інші) (їх період напіврозпаду), які захоронені та знаходяться на тимчасовому зберіганні у сховищах на КВ "Омега", в разі аварії не можна очікувати на стабілізацію найближчі 5 років (додаток 3).
II. Суспільна значущість об'єкта критичної інфраструктури
У безпосередній близькості до кордонів зони відчуження в західному напрямку від об'єкта (18 - 25 км.) знаходяться 8 сіл, які можуть бути уражені (враховуючи розу вітрів) внаслідок аварії. Отже, можлива евакуація населення та припинення функціонування органів місцевого самоврядування в даному регіоні (додаток 4).
З урахуванням подій 1986 року на ЧАЕС аварія на КВ "Омега" з наступними відповідним наслідками матиме значний негативний вплив на довіру людей до державних інституцій.
Можливий негативний вплив через порушення умов міжнародних договорів, укладених від імені Уряду України. Реалізуються проєкти надання міжнародної технічної допомоги з покращення фізичної охорони, впровадження телекомунікаційних засобів у зоні відчуження (проєкти з обмеженим доступом, тому інформації щодо них зазначена не буде)
Можливий негативний вплив на прикордонні райони Республіки Білорусь.
III. Економічна значущість об'єкта критичної інфраструктури
ДСП "РАДІАЦІЯ" не отримує дохід від основного виду діяльності, забезпечення функціонування КВ "Омега" здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а заподіяння збитків об'єкту інфраструктури у відсотках прогнозованого обсягу річного доходу за іншими видами діяльності буде менш як 5% відповідно до проведених розрахунків на підставі податкової звітності ДСП "РАДІАЦІЯ", що додаються (додаток 5).
Відповідно до проведених розрахунків, на підставі податкової звітності ДСП "РАДІАЦІЯ" заподіяння збитків державному бюджету (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) не є критичним.
Згідно з проведеними розрахунками, на підставі податкової звітності ДСП "РАДІАЦІЯ" заподіяння збитків місцевим бюджетам (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) не є критичним.
IV. Взаємозв'язок між об'єктами критичної інфраструктури
Матиме негативний вплив на роботу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, Пункту захоронення радіоактивних відходів "Зірка", які знаходяться в безпосередній близькості від об'єкта і в разі аварії, їх функціонування потребуватиме негайного припинення та евакуації персоналу, а також дезактивації всієї території (додаток 6).
Матиме негативний вплив на роботу Державного спеціалізованого підприємства "Альфа", яке не зможе в процесі зняття з експлуатації направляти для захоронення радіоактивні відходи, та Державного спеціалізованого підприємства "Бета" через неможливість відправки на довготривале зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (додаток 7).
V. Значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни
Припинення роботи (надання послуг) КВ "Омега" не вплине на функціонування пунктів управління (ситуаційних центрів). Зниження показників державного оборонного замовлення не очікується.
Далі наведено приклад заповнення додатка 2 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Приклад заповнення додатка 2 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
№ з/п | Негативний вплив | Рівень негативного впливу: катастрофічні наслідки (4 бали) | Рівень негативного впливу: критичні наслідки (3 бали) | Рівень негативного впливу: значні наслідки (2 бали) | Рівень негативного впливу: незначні наслідки (1 бал) | Рівень негативного впливу: надто малий (0 балів) | Оцінка PKi |
I. Соціальна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
1. | Заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей | Кількість населення, що може постраждати | |||||
небезпека для життя або здоров'я більш як 75000 людей | небезпека для життя та здоров'я більш як 5000 людей | небезпека для життя або здоров'я більш як 50 людей | небезпека для життя або здоров'я менш як 50 людей | не критично | PK1 = 3 | ||
Географічний масштаб | |||||||
небезпека для життя та здоров'я мешканців на території однієї АБО більш як однієї області, АБО на території трьох та більше міст обласного значення | небезпека для життя та здоров'я мешканців на території однієї області АБО міського району міста обласного центру, АБО на всій території одного міста обласного значення | небезпека для життя та здоров'я для людей на території об'єкта та для мешканців, що проживають у безпосередній близькості до розміщення об'єкта | небезпека для життя та здоров'я людей на території об'єкта | не критично | PK2 = 2 | ||
2. | Заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу | Економічні втрати | |||||
нанесені збитки більш як на 30 млн грн | нанесено збитків більш як на 18 млн грн | нанесено збитків більш як на 2 млн грн | нанесено збитків менш як на 2 млн грн | не критично | PK3 = 4 | ||
Географічний масштаб | |||||||
шкідливий вплив розповсюджується на територію більш як однієї області АБО на території не менш як трьох міст обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію однієї області АБО на територію більш як одного міста обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію одного міста обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію об'єкта інфраструктури | не критично | PK4 = 2 | ||
Час | |||||||
шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом більш як одного року | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом від півроку до одного року | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом від одного місяця до півроку | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом одного місяця | не критично | PK5 = 4 | ||
II. Суспільна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
3 | Припинення або порушення функціонування державних органів | припинення або порушення функціонування Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, а також Офісу Президента України, Ради національної безпеки та оборони України | припинення або порушення функціонування центральних органів виконавчої влади та облдержадміністрацій | припинення або порушення роботи районних держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади | припинення або порушення роботи органів місцевого самоврядування | не критично | PK6 = 1 |
4. | Негативний вплив на довіру людей до державних інституцій | матиме значний вплив | матиме великий вплив | матиме середній вплив | матиме незначний вплив | не критично | PK7 = 3 |
5. | Шкода інтересам інших держав - партнерів України | так, принаймні двом країнам або порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені України | так, принаймні одній країні або порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені Уряду України | можливі негативні наслідки для інших держав, але їх вплив навряд чи буде значним | держави не постраждають або немає порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного органу | не критично | PK8 = 2 |
III. Економічна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
6. | Заподіяння збитків об'єкту інфраструктури (у відсотках прогнозованого обсягу річного доходу за всіма видами діяльності) | більш як 15 відсотків | від 10 до 15 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK9 = 1 |
7. | Заподіяння збитків державному бюджету (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) | більш як 0,1 відсотка | від 0,1 до 0,05 відсотка | від 0,05 до 0,01 відсотка | менш як 0,01 відсотка | не критично | PK10 = 0 |
8. | Заподіяння збитків місцевим бюджетам (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) | більш як 0,1 відсотка | від 0,1 до 0,05 відсотка | від 0,05 до 0,01 відсотка | менш як 0,01 відсотка | не критично | PK11 = 0 |
IV. Взаємозв'язок між об'єктами критичної інфраструктури | |||||||
9. | Негативний вплив на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що забезпечує надання таких самих основних послуг | матиме негативний вплив (якщо так, вкажіть який) |
|
| не матиме впливу | не критично | PK12 = 4 |
10. | Негативний вплив на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що надає інші основні послуги | матиме негативний вплив (якщо так, вкажіть який) |
|
| не матиме впливу | не критично | PK13 = 4 |
V. Значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення оборони країни та безпеки держави | |||||||
11. | Припинення або порушення (невиконання встановлених показників) функціонування пунктів управління (ситуаційного центру), що оцінюється на рівні (значущості) пункту управління або ситуаційного центру | припинення або порушення функціонування пунктів управління Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Головнокомандувача Збройних Сил, Начальника Генерального штабу Збройних Сил або ситуаційного центру Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України | припинення або порушення функціонування пунктів управління або ситуаційного центру центральних органів виконавчої влади, пунктів управління Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, десантно-штурмових військ, сил спеціальних операцій, Національної гвардії, Держприкордонслужби | припинення або порушення функціонування обласної державної адміністрації, ситуаційних центрів | територіальних органів центральних органів виконавчої влади | не критично | PK14 = 0 |
12. | Зниження показників державного оборонного замовлення | Зниження обсягів продукції (робіт, послуг) у заданий період часу (у відсотках) | |||||
більш як 15 відсотків | від 10 до 15 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK15 = 0 | ||
Збільшення часу виготовлення продукції (робіт, послуг) із заданим обсягом (відсотків встановленого часу на виготовлення продукції) | |||||||
більш як 40 відсотків | від 10 до 40 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK16 = 0 | ||
Сумарна оцінка PKi | |||||||
5. Визначення категорії критичності.
I категорія критичності, якщо 0,8 < PKOKI ≤ 1;
II категорія критичності, якщо 0,63 < PKOKI ≤ 0,8;
≤ 0,37;об'єкт не є критичним, якщо PKOKI ≤ 0,2.
КВ "Омега" може бути віднесено до III категорії критичності.
Додатки: копії документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
1. Розглянемо порядок категоризації об'єкта критичної інфраструктури на прикладі насіннєвого заводу "Сонях" (далі - НЗ "Сонях"), оператором якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктивне насіння" (далі - ТОВ "Продуктивне насіння") (зазначений об'єкт критичної інфраструктури та оператор критичної інфраструктури вигадані).
2. Відповідно до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (далі - Перелік), тип основної послуги, що надає НЗ "Сонях", є "Виробництво та переробка сільськогосподарської та/або харчової продукції", сектор "Харчова промисловість та агропромисловий комплекс", секторальний орган - Мінагрополітики.
3. Далі визначається рівень негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури (секторальні критерії) (додаток 1 до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (далі - Методика). Згідно з додатком 1 до Методики НЗ "Сонях" буде оцінюватися за критерієм пункту 15 цього додатка. У разі інциденту в НЗ "Сонях" припинення надання послуг буде для більш як 145000 жителів на території більш як однієї області або не менш як трьох міст обласного значення.
Обґрунтування: НЗ "Сонях" виробляє близько 10 долі ринку насіння соняшника України, цього достатньо для засівання близько 500 тис. га, з яких вирощується більше 1 мільйона тон товарного соняшника або приблизно 500 тис. тон олії. За статистикою споживання соняшникової олії в Україні складає в середньому 15 л. на одну людину в рік. Тобто, якщо з нашого насіння виготовляється 500000000 літрів, це покриває потреби в споживанні 33,3 млн людей (довідка з Державної служби статистики України тощо, додаток 1). Тому за секторальним критерієм НЗ "Сонях" отримує 4 бали.
Далі наведено приклад заповнення додатка 1 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Приклад заповнення додатка 1 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
№ | Сектор/підсектор | Рівень негативного впливу: катастрофічні наслідки (4 бали) | Рівень негативного впливу: критичні наслідки (3 бали) | Рівень негативного впливу: значні наслідки (2 бали) | Рівень негативного впливу: незначні наслідки (1 бал) | Оцінка PKi |
15. | Послуги, що надаються сектором харчової промисловості та агропромислового комплексу, сектором охорони навколишнього природного середовища, сектором охорони здоров'я, сектором промисловості, сектором цивільного захисту населення та територій | для більш як 145000 жителів на території більш як однієї області або не менш як трьох міст обласного значення | для більш як 30000 жителів на території області або більш як одного району міста - обласного центру, або на всій території одного міста обласного значення | для більш як 6000 жителів | для менш як 6000 жителів | 4 |
|
|
|
| Сумарна оцінка PKi | 4 | |
4. Далі визначається рівень негативного впливу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури за міжсекторальними критеріями (додаток 2 до Методики). Приклад оцінки наведено у таблиці додатка 2 до Методики. Оцінка проводиться шляхом вибору варіанта негативного впливу за кожним критерієм та обґрунтування вибору:
I. Соціальна значущість об'єкта критичної інфраструктури
У разі припинення функціонування НЗ "Сонях", а саме ненадання основної послуги, прямої небезпеки та географічним критерієм для життя та здоров'я людей не існує. Заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу немає.
РК1 = 0, РК2 = 0, РК3 = 0, РК4 = 0, РК5 = 0.
II. Суспільна значущість об'єкта критичної інфраструктури
У разі припинення функціонування НЗ "Сонях", а саме неможливість надавати основну послугу, ніяким чином не вплине на функціонування державних органів.
Припинення функціонування НЗ "Сонях" матиме незначний негативний вплив на довіру людей до державних інституцій. Це буде обумовлено втратою робочих місць співробітниками заводу, необхідністю пошуку іншого місця роботи, погіршенням фінансової складової даних громадян на період пошуку нового місця роботи.
Щодо шкоди інтересам інших держав - партнерів України: у разі припинення функціонування НЗ "Сонях" держави не постраждають або не порушуватимуться умови міжнародного договору, укладеного від імені міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного органу (додаток 2).
III. Економічна значущість об'єкта критичної інфраструктури
Припинення функціонування НЗ "Сонях" призведе до заподіяння збитків ТОВ "Продуктивне насіння" на 81.7% (визначено згідно з даними внутрішнього обліку: який дохід підприємству забезпечує реалізація насіння в розрізі до загального доходу). Збитки державному бюджету (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) - менше ніж на 0,01%. ТОВ "Продуктивне насіння" у 2022 році сплатило податків до державного бюджету на суму 25305867,00 гривень. Збитки місцевому бюджету Андріївської сільської ради (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) становитиме близько 17,2%, більше ніж на 0,1% (бюджет Андріївської сільської ради у 2022 рік становив 84404770,00 гривень. Місцеві податки, що сплатило ТОВ "Продуктивне насіння" у 2022 році, становлять 14 мільйонів 556 тисяч 607 гривень 01 коп. (згідно зі звітністю за 2022 рік) (додаток 3).
IV. Взаємозв'язок між об'єктами критичної інфраструктури
Переривання функціонування НЗ "Сонях" вплине на роботу інших сільськогосподарських виробників у сфері рослинництва, які використовують при посівній компанії насіння "Premium" виробництва НЗ "Сонях". Водночас переривання роботи НЗ "Сонях" призведе до порушень забезпечення населення продуктами харчування. Також у разі припинення функціонування НЗ "Сонях" не буде негативного впливу на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що надає інші основні послуги (додаток 4).
V. Значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни
Припинення роботи (надання послуг) НЗ "Сонях" не вплине на функціонування пунктів управління (ситуаційних центрів). Зниження показників державного оборонного замовлення не очікується.
Далі наведено приклад заповнення додатка 2 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Приклад заповнення додатка 2 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
№ з/п | Негативний вплив | Рівень негативного впливу: катастрофічні наслідки (4 бали) | Рівень негативного впливу: критичні наслідки (3 бали) | Рівень негативного впливу: значні наслідки (2 бали) | Рівень негативного впливу: незначні наслідки (1 бал) | Рівень негативного впливу: надто малий (0 балів) | Оцінка PKi |
I. Соціальна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
1. | Заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей | Кількість населення, що може постраждати | |||||
небезпека для життя або здоров'я більш як 75000 людей | небезпека для життя та здоров'я більш як 5000 людей | небезпека для життя або здоров'я більш як 50 людей | небезпека для життя або здоров'я менш як 50 людей | не критично | PK1 = 0 | ||
Географічний масштаб | |||||||
небезпека для життя та здоров'я мешканців на території однієї АБО більш як однієї області, АБО на території трьох та більше міст обласного значення | небезпека для життя та здоров'я мешканців на території однієї області АБО міського району міста обласного центру, АБО на всій території одного міста обласного значення | небезпека для життя та здоров'я для людей на території об'єкта та для мешканців, що проживають у безпосередній близькості до розміщення об'єкта | небезпека для життя та здоров'я людей на території об'єкта | не критично | PK2 = 0 | ||
2. | Заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу | Економічні втрати | |||||
нанесені збитки більш як на 30 млн грн | нанесено збитків більш як на 18 млн грн | нанесено збитків більш як на 2 млн грн | нанесено збитків менш як на 2 млн грн | не критично | PK3 = 0 | ||
Географічний масштаб | |||||||
шкідливий вплив розповсюджується на територію більш як однієї області АБО на території не менш як трьох міст обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію однієї області АБО на територію більш як одного міста обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію одного міста обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію об'єкта інфраструктури | не критично | PK4 = 0 | ||
Час | |||||||
шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом більш як одного року | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом від півроку до одного року | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом від одного місяця до півроку | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом одного місяця | не критично | PK5 = 0 | ||
II. Суспільна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
3. | Припинення або порушення функціонування державних органів | припинення або порушення функціонування Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, а також Офісу Президента України, Ради національної безпеки та оборони України | припинення або порушення функціонування центральних органів виконавчої влади та облдержадміністрацій | припинення або порушення роботи районних держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади | припинення або порушення роботи органів місцевого самоврядування | не критично | PK6 = 0 |
4. | Негативний вплив на довіру людей до державних інституцій | матиме значний вплив | матиме великий вплив | матиме середній вплив | матиме незначний вплив | не критично | PK7 = 1 |
5. | Шкода інтересам інших держав - партнерів України | так, принаймні двом країнам або порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені України | так, принаймні одній країні або порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені Уряду України | можливі негативні наслідки для інших держав, але їх вплив навряд чи буде значним | держави не постраждають або немає порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного органу | не критично | PK8 = 1 |
III. Економічна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
6. | Заподіяння збитків об'єкту інфраструктури (у відсотках прогнозованого обсягу річного доходу за всіма видами діяльності) | більш як 15 відсотків | від 10 до 15 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK9 = 4 |
7. | Заподіяння збитків державному бюджету (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) | більш як 0,1 відсотка | від 0,1 до 0,05 відсотка | від 0,05 до 0,01 відсотка | менш як 0,01 відсотка | не критично | PK10 = 1 |
8. | Заподіяння збитків місцевим бюджетам (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) | більш як 0,1 відсотка | від 0,1 до 0,05 відсотка | від 0,05 до 0,01 відсотка | менш як 0,01 відсотка | не критично | PK11 = 4 |
IV. Взаємозв'язок між об'єктами критичної інфраструктури | |||||||
9. | Негативний вплив на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що забезпечує надання таких самих основних послуг | матиме негативний вплив (якщо так, вкажіть який) |
|
| не матиме впливу | не критично | PK12 = 4 |
10. | Негативний вплив на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що надає інші основні послуги | матиме негативний вплив (якщо так, вкажіть який) |
|
| не матиме впливу | не критично | PK13 = 0 |
V. Значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення оборони країни та безпеки держави | |||||||
11. | Припинення або порушення (невиконання встановлених показників) функціонування пунктів управління (ситуаційного центру), що оцінюється на рівні (значущості) пункту управління або ситуаційного центру | припинення або порушення функціонування пунктів управління Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Головнокомандувача Збройних Сил, Начальника Генерального штабу Збройних Сил або ситуаційного центру Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України | припинення або порушення функціонування пунктів управління або ситуаційного центру центральних органів виконавчої влади, пунктів управління Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, десантно-штурмових військ, сил спеціальних операцій, Національної гвардії, Держприкордонслужби | припинення або порушення функціонування обласної державної адміністрації, ситуаційних центрів | територіальних органів центральних органів виконавчої влади | не критично | PK14 = 0 |
12. | Зниження показників державного оборонного замовлення | Зниження обсягів продукції (робіт, послуг) у заданий період часу (у відсотках) | |||||
більш як 15 відсотків | від 10 до 15 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK15 = 0 | ||
Збільшення часу виготовлення продукції (робіт, послуг) із заданим обсягом (відсотків встановленого часу на виготовлення продукції) | |||||||
більш як 40 відсотків | від 10 до 40 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK16 = 0 | ||
Сумарна оцінка PKi | |||||||
5. Визначення категорії критичності.
I категорія критичності, якщо 0,8 < PKOKI ≤ 1;
II категорія критичності, якщо 0,63 < PKOKI ≤ 0,8;
III категорія критичності, якщо 0,37 < PKOKI ≤ 0,63;
IV категорія критичності, якщо 0,2 < PKOKI ≤ 0,37;
об'єкт не є критичним, якщо PKOKI ≤ 0,2.
НЗ "Сонях" може бути віднесено до IV категорії критичності.
Додатки: копії документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
1. Розглянемо порядок категоризації об'єкта критичної інфраструктури на прикладі фармацевтичного заводу "Пігулка" (далі - ФЗ "Пігулка"), оператором якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Перші ліки України" (далі - ТОВ "Перші ліки України") (зазначений об'єкт критичної інфраструктури та оператор критичної інфраструктури вигадані).
2. Відповідно до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (далі - Перелік), тип основної послуги, що надає ФЗ "Пігулка", є "Виробництво та постачання лікарських засобів і медичних виробів", підсектор "Фармацевтична промисловість", сектор "Охорона здоров'я", секторальний орган - МОЗ.
3. Далі визначається рівень негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури (секторальні критерії) (додаток 1 до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (далі - Методика). Згідно з додатком 1 до Методики ФЗ "Пігулка" буде оцінюватися за критерієм пункту 15 цього додатка. У разі інциденту в ФЗ "Пігулка" припинення надання послуг буде для більш як 145000 жителів на території більш як однієї області або не менш як трьох міст обласного значення.
Обґрунтування: До основних послуг ФЗ "Пігулка" належить виготовлення лікарських засобів, медичних виробів. ФЗ "Пігулка" являє собою безпосередньо фармацевтичний завод з виготовлення готових лікарських засобів. Тому знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта призведе до ненадання всього обсягу основних послуг підприємства, який у 2022 році становив близько 60 мільйонів упаковок лікарських засобів у роздрібній торгівлі (7,1% загальної кількості упаковок на українському ринку). У госпітальному сегменті основні послуги ФЗ "Пігулка" із виробництва лікарських засобів та медичних виробів у 2022 році займали частку у 3,3%.
У разі неможливості виробництва лікарських засобів наслідки можуть охоплювати різну кількість жителів у всіх регіонах України залежно від категорії лікарського засобу, що припинить постачання на ринок. Наприклад, у 2022 році ФЗ "Пігулка" на роздрібному ринку України реалізував 21,6% в упаковках всіх лікарських засобів категорії "R ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ". Зважаючи на дані МОЗ, захворюваність на ГРВІ у 2022 році становила близько 4,4 млн. осіб. Таким чином, лікарські засоби відповідної категорії виробництва ФЗ "Пігулка" охопили не менше 949 тисяч осіб (довідка з Державної служби статистики України тощо, додаток 1).
Тому за секторальним критерієм ФЗ "Пігулка" отримує 4 бали.
Далі наведено приклад заповнення додатка 1 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Приклад заповнення додатка 1 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
№ | Сектор/підсектор | Рівень негативного впливу: катастрофічні наслідки (4 бали) | Рівень негативного впливу: критичні наслідки (3 бали) | Рівень негативного впливу: значні наслідки (2 бали) | Рівень негативного впливу: незначні наслідки (1 бал) | Оцінка PKi |
15. | Послуги, що надаються сектором харчової промисловості та агропромислового комплексу, сектором охорони навколишнього природного середовища, сектором охорони здоров'я, сектором промисловості, сектором цивільного захисту населення та територій | для більш як 145000 жителів на території більш як однієї області або не менш як трьох міст обласного значення | для більш як 30000 жителів на території області або більш як одного району міста - обласного центру, або на всій території одного міста обласного значення | для більш як 6000 жителів | для менш як 6000 жителів | 4 |
|
|
|
| Сумарна оцінка PKi | 4 | |
4. Далі визначається рівень негативного впливу у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури за міжсекторальними критеріями (додаток 2 до Методики). Приклад оцінки наведено у таблиці додатка 2 до Методики. Оцінка проводиться шляхом вибору варіанта негативного впливу за кожним критерієм та обґрунтування вибору:
I. Соціальна значущість об'єкта критичної інфраструктури
У разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта критичної інфраструктури шкоди життю та здоров'ю зазнають також ті категорії пацієнтів, що залежать від критично важливих лікарських засобів виробництва ФЗ "Пігулка". Так, за даними Національної служби здоров'я України у 2022 році тільки за програмою реімбурсації 219795 пацієнтів, хворих на інсулінозалежний діабет, отримали 2786074100 добових доз інсуліну, з яких 20,8% забезпечило виробництво ФЗ "Пігулка". Отже, не менш як 47717 хронічних пацієнтів мали змогу отримувати щоденно критично важливі для них препарати інсуліну, виготовлені ФЗ "Пігулка".
Знищення, пошкодження або порушення функціонування ФЗ "Пігулка" вплине також на виробництво підприємством лікарського засобу налбуфін у лікарській формі шприца для польової аптечки військових (налбуфін р-н д*і 10 мг/мл 1 мл шприц/голка тубус № 1), що виробляється підприємством.
Налбуфін - опіоїдний анальгетик, що порушує міжнейронну передачу больових імпульсів на різних рівнях центральної нервової системи, впливаючи на вищі відділи головного мозку; гальмує умовні рефлекси, чинить седативну дію і меншою мірою, ніж морфін, промедол, фентаніл порушує дихальний центр і впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Лікарський засіб чинить швидку знеболювальну дію і має показання проти больового синдрому сильної та середньої інтенсивності; як додатковий засіб при проведенні анестезії.
Лікарська форма тубуса зі шприц/голкою порівняно з іншими лікарськими формами дозволяє швидко ввести лікарський засіб, що є важливим для оперативного застосування в умовах динамічних бойових дій на лінії фронту. За 2022 рік - I півріччя 2023 року підприємство відвантажило 273,8 тисяч упаковок налбуфін р-н д*і 10 мг/мл 1 мл шприц/голка тубус № 1, що дозволило забезпечити швидкою аналгезією в польових умовах 273800 осіб.
У разі фізичного знищення або пошкодження ФЗ "Пігулка" на його території також можлива загроза життю та здоров'ю близько 650 співробітників цього об'єкта - максимальної кількості осіб, що може знаходитися на об'єкті в денну зміну (середня фактична кількість людей, що працює у щоденному режимі на об'єкті) згідно з додатком 2.
Зважаючи на те, що підприємство постачає лікарські засоби на території всієї України, у разі знищення, пошкодження або порушення об'єкта критичної інфраструктури небезпека для життя та здоров'я людей географічно буде поширюватися на всі області та міста країни. Фізично руйнація або пошкодження об'єкта вплине як безпосередньо на територію об'єкта, так і для осіб, що проживають у близькості, зважаючи на зберігання на об'єкті етилового спирту (загроза вибухів, травмування від уламків скла та капітальних конструкцій, потенційне перекидання пожежі на сусідні будівлі та ділянки через наявність на території об'єкту вибухо- і пожежонебезпечних речовин тощо). У такому випадку радіус фізичних руйнувань може сягати 164 метрів. Обрахунки географічних масштабів фізичних руйнувань проведені відповідно до методики НПАОП 0.00-1.41-88 "Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних, хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв" (розрахунки параметрів вибуху) згідно з Планом локалізації і ліквідації наслідків аварії газового господарства ФЗ "Пігулка" (додаток 3).
Обсяги збитків від заподіяної шкоди для природнього середовища у разі знищення, пошкодження або порушення ФЗ "Пігулка", обраховані на підставі Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України від 13.04.2022 № 175, а також на підставі Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України від 04.04.2022 № 167, сягатимуть 42116030 гривень.
Обрахунки розміру шкоди атмосферному повітрю базуються на комплексних інтегрованих розрахунках відповідно до формул зазначеної відповідної методики маси викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, що містяться на об'єкті; їх середній щільності; площі потенційної пожежі; коефіцієнтах небезпеки таких речовин та їх впливі на довкілля; коефіцієнті масштабу події; рактері пошкодження та розмірах екологічного податку. Детальна калькуляція та логіка обрахунку шкоди атмосферному повітрю містяться у додатку 4.
Обрахунки розміру шкоди на землю та ґрунти базуються на комплексних інтегрованих розрахунках відповідно до формул зазначеної вище відповідної методики питомих витрат на ліквідацію наслідків забруднення ґрунтів відповідної земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт; площі земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення; коефіцієнтах небезпечності забруднюючих речовин, що знаходяться на об'єкті і значення яких визначається у методиці; коефіцієнті, що застосовується для врахування природоохоронної цінності земельної ділянки, визначеному методикою; вартості рекультивації; коефіцієнтах складності та кількості забруднених/засмічених ділянок в одній територіальній громаді; роботах із землювання та базовій вартості за гектар. Детальна калькуляція та логіка обрахунку шкоди землі та ґрунтам містяться у додатку 5.
Шкідливий вплив на навколишнє природне середовище у разі знищення, пошкодження або порушення об'єкта буде розповсюджуватися на територію об'єкта, а також на прилеглу територію в радіусі санітарно-захисної зони підприємства, що становить від 800 до 1000 метрів у різних напрямках, що підтверджується відповідними документами, згідно з додатком 6.
Шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя у разі знищення, пошкодження або порушення об'єкта зберігатиметься терміном до одного місяця (час ліквідації завалів, самовідновлення верхніх шарів ґрунтів після локалізованої пожежі, час фільтрації продуктів горіння через ґрунти у поверхневі води тощо), що підтверджується відповідними документами, згідно з додатком 7.
II. Суспільна значущість об'єкта критичної інфраструктури
Знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта призведе до порушення функціонування центрального органу виконавчої влади - Міністерства охорони здоров'я України, а також Національної служби здоров'я України (НСЗУ). Так, пункт 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, визначає повноваження МОЗ із забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також безпечних медичних виробів та косметичної продукції.
Оскільки ТОВ "Перші ліки України" є одним із найбільших постачальників ліків у межах державної програми "Доступні ліки", в тому числі - критично важливих, яку адмініструє Національна служба здоров'я України (НСЗУ), знищення, пошкодження або порушення об'єкта призведе до порушення функціонування також цього центрального органу виконавчої влади. Зокрема, ТОВ "Перші ліки України" є постачальником критично важливих лікарських засобів для лікування хронічних хвороб - інсулінів (близько 20% всіх інсулінів, що реімбурсуються НСЗУ). Також буде порушена система забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров'я в усіх регіонах: лікарень, спеціалізованих диспансерів, шпиталів, військових частин, інших державних та комунальних лікувально-профілактичних закладів, що впливатиме на функціонування територіальних органів центральних органів виконавчої влади та обласних і районних державних (військових) адміністрацій (додаток 8).
Знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта спричинять негативний вплив на довіру людей до державних інституцій, в першу чергу - у сфері охорони здоров'я, до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), Національної служби здоров'я України, департаменту та структурних підрозділів обласних державних (військових) адміністрацій, відповідальних за громадське здоров'я, тощо). Це може бути пов'язано з невиконанням ними власних повноважень із забезпечення населення і закладів охорони здоров'я лікарськими засобами і медичними виробами, сприяння обороноздатності держави та національного супротиву у частині забезпечення лікарськими засобами.
У разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта можливі незначні негативні наслідки та шкода державам-партнерам, адже у такому випадку неможливо буде виконати замовлення на постачання лікарських засобів у результаті тендерних закупівель в такі країни, як: Великобританія, Мексика, ОАЕ, Саудівська Аравія, В'єтнам, Чехія. Також неможливо буде постачати продукцію для Глобального фонду з протидії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії, який співпрацює з багатьма країнами світу. Невиконання контрактних зобов'язань може мати негативні наслідки для інших держав у рамках їх діяльності із забезпечення власного населення лікарськими засобами та вплинути на репутацію українських підприємств та України в цілому (додаток 9).
III. Економічна значущість об'єкта критичної інфраструктури
Відповідно до внутрішніх розрахунків у разі знищення, пошкодження або порушення об'єкта критичної інфраструктури заподіяні збитки сягатимуть 69% (або 7612 млн. грн.) в сумі загального прогнозованого річного доходу/виручки від реалізації у 2023 році за всіма видами діяльності підприємства та збитки в розмірі 3679 млн. грн. балансової вартості активів (основні засоби та запаси), що знаходяться на ФЗ "Пігулка". Для розрахунку частки доходу/виручки від реалізації використано затверджений плановий дохід/виручка від реалізації ФЗ "Пігулка" на 2023 рік в розмірі 11052 млн. грн. та за базу розподілу такого доходу/виручки використано балансову вартість активів, що знаходяться на цьому об'єкті критичної інфраструктури, та яка відповідно буде зменшена у разі знищення, пошкодження або порушення об'єкта (додаток 10).
У разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта буде заподіяно збитків державному бюджету України (зниження прибутків бюджету) у розмірі 416032 тис. грн. Зважаючи на прогнозований дохід Державного бюджету України у сумі 1329260090,6 тисяч гривень у 2023 році (відповідно до статті 1 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік"), це зниження становить 0,031%.
Деталізовані обрахунки прогнозованих податкових надходжень від підприємства на базі сплачених податків у розрізі за 2022 рік за видами податків, напрямами сплати, підставами відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів наведено у додатку 10.
У разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об'єкта буде заподіяно збитки місцевому бюджету України (зниження прибутків бюджету) у розмірі 106356 тис. грн. Зважаючи на прогнозовані доходи бюджету міста Києва у розмірі 66329345,82 тисяч гривень у 2023 році (відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради від 08.12.2022 № 5828/5869), це зниження становить 0,002%.
Деталізовані обрахунки прогнозованих податкових надходжень від об'єкта підприємства на базі сплачених податків у розрізі за 2022 рік за видами податків, напрямами сплати, підставами відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів наведено у додатку 10.
IV. Взаємозв'язок між об'єктами критичної інфраструктури
Переривання функціонування ФЗ "Пігулка" не призведе до негативного впливу на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що забезпечує надання таких самих основних послуг.
Крім того, у разі зникнення або різкого звуження пропозиції на внутрішньому ринку лікарських засобів, виробником яких є ФЗ "Пігулка", значний негативний вплив буде поширюватися на заклади охорони здоров'я всіх форм власності, інших об'єктів інфраструктури в частині неможливості отримувати співробітниками таких підприємств необхідних ліків, що може призвести до порушення функціонування таких об'єктів (додаток 11).
V. Значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни
Попри те, що ФЗ "Пігулка" не є виконавцем державного оборонного замовлення, слід зазначити, що підприємство має мобілізаційний план, який погоджений Міністерством охорони здоров'я України та згідно з яким укладено відповідні договори на виконання мобілізаційних завдань. Отже, ФЗ "Пігулка" повинно забезпечувати можливість постійного безперебійного виробництва всієї номенклатури лікарських засобів, щоб за необхідності здійснювати виробництво та постачання лікарських засобів для виконання мобілізаційних завдань.
Далі наведено приклад заповнення додатка 2 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Приклад заповнення додатка 2 до Методики віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності
№ з/п | Негативний вплив | Рівень негативного впливу: катастрофічні наслідки (4 бали) | Рівень негативного впливу: критичні наслідки (3 бали) | Рівень негативного впливу: значні наслідки (2 бали) | Рівень негативного впливу: незначні наслідки (1 бал) | Рівень негативного впливу: надто малий (0 балів) | Оцінка PKi |
I. Соціальна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
1. | Заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей | Кількість населення, що може постраждати | |||||
небезпека для життя або здоров'я більш як 75000 людей | небезпека для життя та здоров'я більш як 5000 людей | небезпека для життя або здоров'я більш як 50 людей | небезпека для життя або здоров'я менш як 50 людей | не критично | PK1 = 4 | ||
Географічний масштаб | |||||||
небезпека для життя та здоров'я мешканців на території однієї АБО більш як однієї області, АБО на території трьох та більше міст обласного значення | небезпека для життя та здоров'я мешканців на території однієї області АБО міського району міста обласного центру, АБО на всій території одного міста обласного значення | небезпека для життя та здоров'я для людей на території об'єкта та для мешканців, що проживають у безпосередній близькості до розміщення об'єкта | небезпека для життя та здоров'я людей на території об'єкта | не критично | PK2 = 4 | ||
2. | Заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу | Економічні втрати | |||||
нанесені збитки більш як на 30 млн грн | нанесено збитків більш як на 18 млн грн | нанесено збитків більш як на 2 млн грн | нанесено збитків менш як на 2 млн грн | не критично | PK3 = 4 | ||
Географічний масштаб | |||||||
шкідливий вплив розповсюджується на територію більш як однієї області АБО на території не менш як трьох міст обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію однієї області АБО на територію більш як одного міста обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію одного міста обласного значення | шкідливий вплив розповсюджується на територію об'єкта інфраструктури | не критично | PK4 = 2 | ||
Час | |||||||
шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом більш як одного року | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом від півроку до одного року | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом від одного місяця до півроку | шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та безпечні умови життя зберігається протягом одного місяця | не критично | PK5 = 1 | ||
II. Суспільна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
3. | Припинення або порушення функціонування державних органів | припинення або порушення функціонування Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, а також Офісу Президента України, Ради національної безпеки та оборони України | припинення або порушення функціонування центральних органів виконавчої влади та облдержадміністрацій | припинення або порушення роботи районних держадміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади | припинення або порушення роботи органів місцевого самоврядування | не критично | PK6 = 3 |
4. | Негативний вплив на довіру людей до державних інституцій | матиме значний вплив | матиме великий вплив | матиме середній вплив | матиме незначний вплив | не критично | PK7 = 1 |
5. | Шкода інтересам інших держав - партнерів України | так, принаймні двом країнам або порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені України | так, принаймні одній країні або порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені Уряду України | можливі негативні наслідки для інших держав, але їх вплив навряд чи буде значним | держави не постраждають або немає порушення умов міжнародного договору, укладеного від імені міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного органу | не критично | PK8 = 1 |
III. Економічна значущість об'єкта критичної інфраструктури | |||||||
6. | Заподіяння збитків об'єкту інфраструктури (у відсотках прогнозованого обсягу річного доходу за всіма видами діяльності) | більш як 15 відсотків | від 10 до 15 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK9 = 4 |
7. | Заподіяння збитків державному бюджету (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) | більш як 0,1 відсотка | від 0,1 до 0,05 відсотка | від 0,05 до 0,01 відсотка | менш як 0,01 відсотка | не критично | PK10 = 2 |
8. | Заподіяння збитків місцевим бюджетам (зниження прибутків бюджету у відсотках прогнозованого річного прибутку бюджету) | більш як 0,1 відсотка | від 0,1 до 0,05 відсотка | від 0,05 до 0,01 відсотка | менш як 0,01 відсотка | не критично | PK11 = 1 |
IV. Взаємозв'язок між об'єктами критичної інфраструктури | |||||||
9. | Негативний вплив на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що забезпечує надання таких самих основних послуг | матиме негативний вплив (якщо так, вкажіть який) |
|
| не матиме впливу | не критично | PK12 = 0 |
10. | Негативний вплив на безперервне та стійке функціонування іншого об'єкта інфраструктури, що надає інші основні послуги | матиме негативний вплив (якщо так, вкажіть який) |
|
| не матиме впливу | не критично | PK13 = 4 |
V. Значущість об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення оборони країни та безпеки держави | |||||||
11. | Припинення або порушення (невиконання встановлених показників) функціонування пунктів управління (ситуаційного центру), що оцінюється на рівні (значущості) пункту управління або ситуаційного центру | припинення або порушення функціонування пунктів управління Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Головнокомандувача Збройних Сил, Начальника Генерального штабу Збройних Сил або ситуаційного центру Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України | припинення або порушення функціонування пунктів управління або ситуаційного центру центральних органів виконавчої влади, пунктів управління Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, десантно-штурмових військ, сил спеціальних операцій, Національної гвардії, Держприкордонслужби | припинення або порушення функціонування обласної державної адміністрації, ситуаційних центрів | територіальних органів центральних органів виконавчої влади | не критично | PK14 = 0 |
12. | Зниження показників державного оборонного замовлення | Зниження обсягів продукції (робіт, послуг) у заданий період часу (у відсотках) | |||||
більш як 15 відсотків | від 10 до 15 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK15 = 0 | ||
Збільшення часу виготовлення продукції (робіт, послуг) із заданим обсягом (відсотків встановленого часу на виготовлення продукції) | |||||||
більш як 40 відсотків | від 10 до 40 відсотків | від 5 до 10 відсотків | менш як 5 відсотків | не критично | PK16 = 0 | ||
Сумарна оцінка PKi | |||||||
5. Визначення категорії критичності.
I категорія критичності, якщо 0,8 < PKOKI ≤ 1;
II категорія критичності, якщо 0,63 < PKOKI ≤ 0,8;
III категорія критичності, якщо 0,37 < PKOKI ≤ 0,63;
IV категорія критичності, якщо 0,2 < PKOKI ≤ 0,37;
об'єкт не є критичним, якщо PKOKI ≤ 0,2.
ФЗ "Пігулка" може бути віднесено до III категорії критичності.
Додатки: копії документів, що обґрунтовують розрахунки віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
{Джерело: вебсайт Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України http://www.cip.gov.ua}
-
скопійовано
-
-
