Про затвердження Змін до Регламенту Вищої ради правосуддя

Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка здійснює повноваження, визначені цією статтею Конституції та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя.

Відповідно до пункту 24.6 Регламенту Вищої ради правосуддя зміни чи доповнення до Регламенту Вищої ради правосуддя затверджуються у порядку, визначеному пунктами 24.1-24.3 цього Регламенту.

У зв’язку з необхідністю врегулювання деяких процедурних питань, пов’язаних, зокрема, зі здійсненням дисциплінарного провадження щодо суддів, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 24.6 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

затвердити Зміни до Регламенту Вищої ради правосуддя, виклавши його в новій редакції (додається).

Регламент
Вищої ради правосуддя

Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент) регулює процедурні питання здійснення Вищою радою правосуддя (далі - Рада) повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон), «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду і ухвалення Радою та її органами рішень.

Розділ I. Загальна частина

Глава 1. Загальні положення

1.1. Основними засадами діяльності Ради та її органів є верховенство права, відкритість, гласність, колегіальність, незалежність та безсторонність, розумність строків.

Глава 2. Обрання Голови Ради та його заступника

2.1. Рада на засіданні обирає таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів Голову Ради та його заступника із членів Ради строком на два роки, не пізніше десяти днів із дня, коли відповідні посади стали вакантними.

2.2. Головує на засіданні Ради найстарший за віком член Ради.

Якщо до списку кандидатур на посаду Голови Ради внесено кандидатуру члена Ради, який є найстаршим за віком, то головування на засіданні Ради передається старшому за віком члену Ради, кандидатуру якого не внесено до списку кандидатур.

2.3. Для голосування під час виборів Голови Ради використовується бюлетень за формою, наведеною в додатку 1 до Регламенту.

2.4. Кандидати на посаду Голови Ради пропонуються членами Ради, а також шляхом самовисування. Кандидат має право зняти свою кандидатуру до початку голосування.

2.5. Список кандидатур на посаду Голови Ради, які внесені до бюлетеня, затверджується відкритим голосуванням.

2.6. Рада більшістю голосів від присутніх членів Ради обирає лічильну комісію у складі трьох членів Ради. До складу лічильної комісії не може входити член Ради, який головує на засіданні або балотується. Якщо сформувати лічильну комісію з дотриманням цього правила неможливо, лічильна комісія обирається у складі п’яти осіб.

2.7. Підрахунок голосів під час обрання лічильної комісії здійснюється головуючим на засіданні Ради.

2.8. Лічильна комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування відповідно до кількості членів Ради. На звороті бюлетенів члени лічильної комісії ставлять підписи, які посвідчуються гербовою печаткою. Бюлетень без підписів членів лічильної комісії та відтиску гербової печатки є недійсним.

2.9. Для проведення виборів Голови Ради лічильна комісія вносить до бюлетенів для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів на посаду Голови Ради.

2.10. Члени Ради засвідчують одержання бюлетенів своїми підписами у відомості видачі бюлетенів (додаток 2 до Регламенту), яку підписує головуючий на засіданні. На бюлетенях, що не були отримані членами Ради, члени лічильної комісії роблять напис «Погашено» і засвідчують його своїми підписами. Такі бюлетені не враховуються під час обрахунку результатів голосування.

2.11. До початку голосування члени лічильної комісії надають для огляду членам Ради скриньку для голосування, яку опечатують у їхній присутності та розміщують на видному місці у приміщенні, де відбувається засідання Ради.

2.12. Голосування відбувається таємно в окремому приміщенні, в якому заборонено перебувати будь-яким особам, крім члена Ради, який голосує. Член Ради проставляє навпроти прізвища кандидата, за якого він голосує, позначку «плюс» («+») або будь-яку іншу. Бюлетень, у якому проставлено дві чи більше позначок або не проставлено жодної, є недійсним.

2.13. Після проведення таємного голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, подані за кожного кандидата, складає протокол про результати голосування (додаток 3 до Регламенту), який підписують члени лічильної комісії. Протокол скріплюється гербовою печаткою.

2.14. Результати таємного голосування оголошує один із членів лічильної комісії на засіданні Ради.

2.15. Рішення про обрання Голови Ради, його заступника вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради правосуддя.

Рішення Ради підписує головуючий на засіданні.

2.16. Якщо жоден кандидат не набере необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори в порядку, визначеному цією главою Регламенту. До бюлетеня можуть вноситися прізвища і тих кандидатів, які були кандидатами на посаду Голови Ради під час голосувань, що відбулися.

2.17. Лічильна комісія передає головуючому на засіданні Ради бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії. Головуючий опечатує їх у присутності всіх членів Ради. Бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії долучаються до протоколу засідання Ради та зберігаються в архіві Ради разом із протоколом засідання.

2.18. Заступник Голови Ради обирається на засіданні Ради відповідно до статті 23 Закону та в порядку, визначеному цією главою Регламенту для виборів Голови Ради.

Глава 3. Припинення повноважень Голови Ради та його заступника

3.1. Повноваження Голови Ради та заступника Голови Ради припиняються у разі:

подання ними заяв про припинення повноважень Голови Ради та заступника Голови Ради;

закінчення строку, на який їх було обрано;

звільнення з посади члена Ради або припинення повноважень члена Ради.

3.2. Рішення про припинення повноважень Голови Ради, його заступника вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради правосуддя.

3.3. Вибори нового Голови Ради або його заступника відбуваються в порядку, визначеному главою 2 Регламенту.

3.4. У разі виявлення фактів, які свідчать про вчинення членом Ради діяння, передбаченого пунктами 3-6 частини першої статті 24 Закону, Голова Ради ініціює визначення члена Ради шляхом автоматизованого розподілу справ для здійснення перевірки виявлених обставин. Член Ради готує попередній висновок по суті цього питання, при підготовці якого він вправі опитувати працівників cекретаріату Ради, пропонувати надати пояснення члену Ради, перевірку щодо дій або бездіяльності якого він здійснює, робити запити в порядку, передбаченому статтею 31 Закону, здійснювати інші організаційні дії щодо підготовки цього питання до розгляду. Підготовка попереднього висновку щодо фактів вчинення членом Ради діяння, визначеного пунктами 3-6 частини першої статті 24 Закону, і розгляд питання про внесення до органу, що обрав або призначив члена Ради, подання про звільнення члена Ради здійснюється в межах строку, передбаченого частиною шостою статті 20 Закону.

3.5. Зупинення повноважень члена Ради здійснюється в порядку, визначеному частиною шостою статті 20 Закону.

3.6. Питання про внесення до органу, що обрав або призначив члена Ради, подання про звільнення члена Ради розглядається на пленарному засіданні Ради. Таке рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Глава 4. Структура Ради

4.1. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Рада утворює Дисциплінарні палати.

Для реалізації повноважень Ради щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів у секретаріаті Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів.

Для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Рада може утворювати інші органи.

Рішення про утворення органів Ради, їх чисельність ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

4.2. Дисциплінарні палати утворюються із числа членів Ради. Склад Дисциплінарної палати має відповідати вимогам частини четвертої статті 26 Закону.

Кількість Дисциплінарних палат, кількісний та персональний склад кожної палати визначаються рішенням Ради.

Для організації роботи Дисциплінарної палати з її складу рішенням Ради обирається Секретар Дисциплінарної палати строком на два роки.

Голова Верховного Суду не входить до складу жодної Дисциплінарної палати.

4.3. Секретар Дисциплінарної палати організовує роботу палати, призначає засідання палати та головує на ньому, формує порядок денний засідань палати, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарної справи їхніх прав та обов’язків, спрямовує розгляд дисциплінарної справи на забезпечення об’єктивного та повного з’ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в засіданні належного порядку та здійснює інші повноваження, визначені Регламентом.

У разі відсутності Секретаря Дисциплінарної палати його обов’язки виконує член Дисциплінарної палати, який є найстаршим за віком.

Питання, що виникають під час розгляду Дисциплінарною палатою дисциплінарної справи, вирішуються більшістю голосів членів палати.

Під час ухвалення рішення з кожного питання жоден із членів Дисциплінарної палати не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

4.4. Повноваження інших органів, які утворюються Радою для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», регулюються положеннями та іншими актами, затвердженими рішенням Ради.

Розділ II. Особлива частина

Глава 5. Здійснення повноважень Радою, її органами

5.1. Формою роботи Ради є засідання у пленарному складі, формою роботи її органів - засідання Дисциплінарних палат, інших органів - засідання.

Засідання Ради та її органів проводяться відкрито.

5.2. Закрите засідання Ради, Дисциплінарних палат проводиться відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону.

5.3. У закритому засіданні, крім учасників, мають право брати участь інші особи, якщо Радою чи Дисциплінарною палатою їхня участь для розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи визнана необхідною. Особи, присутні на закритому засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, повідомляються головуючим на засіданні про обов’язок не розголошувати відомості, що стали їм відомі під час розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи.

Рішення, ухвалені за результатами розгляду питання у закритому засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради без інформації, яка підлягає захисту від розголошення.

5.4. Інформація щодо справ, підготовлених до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

5.5. Доповідача з питань, автоматизований розподіл яких не визначено Положенням про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача) (далі - Положення про розподіл справ), визначає Голова Ради.

Пропозиції про включення таких питань до проєкту порядку денного засідання Ради вносять Голова Ради, члени Ради.

Керівники самостійних структурних підрозділів секретаріату Ради (особи, які здійснюють їхні обов’язки) можуть звертатися до Голови Ради щодо визначення доповідача з таких питань.

5.6. Відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради завчасно, до дня проведення засідання Ради у пленарному складі (крім засідань з організаційних питань) чи засідання Дисциплінарної палати, повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проєкт порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятком випадків, встановлених Законом та Регламентом.

5.7. Інформація про дату, час і місце проведення засідання, проєкт порядку денного засідання Ради (крім засідань з організаційних питань) чи Дисциплінарної палати оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради.

5.8. Член Ради на засіданні Ради у пленарному складі чи Дисциплінарної палати, членом якої він є, має право внести пропозиції про включення до проєкту порядку денного засідання питань, якщо Закон не вимагає участі в засіданні особи, питання щодо якої пропонується включити до порядку денного засідання.

5.9. Засідання Ради, її Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Ради або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Ради у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирнадцяти членів Ради.

5.10. Особа, питання щодо якої має розглядатися Радою, Дисциплінарною палатою, повідомляється відповідним структурним підрозділом секретаріату Ради про такий розгляд згідно із частинами п’ятою, шостою статті 30, частиною п’ятою статті 48 Закону.

5.11. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях Ради чи Дисциплінарної палати, допускаються до залу до початку засідання за наявності вільних місць.

5.12. Журналісти, працівники суб’єктів у сфері медіа акредитуються при Раді згідно із Законом України «Про інформацію».

5.13. Учасники засідання та учасники дисциплінарної справи можуть брати участь у розгляді питання (справи) самостійно та/або через свого представника.

5.14. Повноваження представників мають бути підтверджені згідно з вимогами закону. Оригінали відповідних документів або їх належним чином засвідчені копії приєднуються до справи.

5.15. Перед початком засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради встановлює особу кожного запрошеного, перевіряє повноваження представників та ознайомлює осіб з їхніми правами і обов’язками.

5.16. Головує на пленарному засіданні Ради Голова Ради, а в разі його відсутності - заступник Голови Ради, за відсутності Голови Ради та заступника Голови Ради - член Ради, найстарший за віком.

5.17. Засідання Ради у пленарному складі призначається Головою Ради.

Засідання Ради можуть бути призначені Головою Ради з ініціативи члена Ради.

5.18. У призначений час головуючий на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проєкт порядку денного, ставить на обговорення всі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.

У разі відсутності на засіданні Ради члена Ради - доповідача відповідне питання не включається до порядку денного для затвердження.

У разі відсутності на засіданні Ради члена Ради - доповідача з питання, автоматизований розподіл якого не визначений Положенням про розподіл справ та яке підлягає невідкладному вирішенню, доповідачем може бути головуючий або інший визначений ним член Ради.

Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.

5.19. У разі відсутності доповідача у справі, внаслідок чого можуть бути порушені строки розгляду відповідної справи, за розпорядженням Голови Ради справу може бути передано для повторного автоматизованого розподілу.

5.20. Розгляд питання порядку денного Ради чи Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено Законом, починається з доповіді доповідача, який викладає встановлені та досліджені обставини, висновок по суті питання.

5.21. У разі розгляду питання за відсутності на засіданні Ради запрошеної особи доповідач оголошує її письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень.

5.22. У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування матеріалів щодо справи, яка розглядається, розгляд справи (питання порядку денного) може бути відкладено або зупинено.

Розгляд зупиненої справи (питання порядку денного) поновлюється після усунення обставин, що викликали її зупинення.

5.23. До закінчення розгляду справи (питання порядку денного) головуючий на засіданні може запропонувати обговорити справу (питання порядку денного) на місці або у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).

За наполяганням хоча б одного із членів Ради справа (питання порядку денного) обговорюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).

Рішення Ради, Дисциплінарної палати ухвалюється після обговорення.

5.24. На засіданні Дисциплінарної палати, в разі коли головуючий є доповідачем, а також при розгляді питання про його відвід (самовідвід), у разі ухвалення рішення про задоволення відводу (самовідводу) головує член Дисциплінарної палати, який є найстаршим за віком.

5.25. Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати перед початком засідання оголошує склад присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати, дисциплінарних інспекторів Ради - доповідачів, з’ясовує питання щодо відводів та клопотань, ставить на обговорення проєкт порядку денного, всі пропозиції, які вносять члени Дисциплінарної палати, дисциплінарні інспектори Ради - доповідачі в порядку їх надходження.

Порядок денний засідання Дисциплінарної палати затверджується відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати.

5.26. У разі розгляду питання за відсутності учасника дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Ради - доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень.

5.27. Засідання Ради або Дисциплінарної палати можуть проводитися в режимі відеоконференції за наявності технічної можливості.

Засідання Ради в режимі відеоконференції проводиться за клопотанням учасника, поданим не пізніше ніж за три дні до засідання.

Якщо учасник подав клопотання про участь у засіданні та з’явився в засідання Ради чи Дисциплінарної палати, він бере участь у засіданні в загальному порядку.

5.28. Якщо клопотання про проведення засідання Ради, Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції подано з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.26 Регламенту, відеоконференція проводиться за наявності технічної та організаційної можливості.

5.29. Для участі у засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів учасник повинен попередньо зареєструватися з використанням власного електронного підпису в Системі відеоконференцзв’язку за посиланням https://vkz.court.gov.ua/ або підсистемі відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Учасник, що бере участь у засіданні Ради, засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів, зобов’язаний:

зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв’язку за 15 хвилин до часу засідання;

активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камера) та перевірити їх справність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв’язку;

очікувати запрошення.

Підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в Системі відеоконференцзв’язку із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

5.30. Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання, віднесені Законом до їх компетенції, у розумні строки. Якщо Закон і Регламент визначають строки розгляду певних категорій справ, Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання в ці строки.

5.31. Засідання Ради або Дисциплінарної палати проводяться державною мовою.

Розгляд та вирішення питань на засіданнях Ради або Дисциплінарної палати і ухвалення ними рішень здійснюються колегіально.

Глава 6. Розгляд Радою питань, пов’язаних із проведенням конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначенням та звільненням з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

6.1. Розгляд Радою питання про призначення кандидатів на вакантні посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 3 Закону, статей 92, 94, 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Методики проведення Вищою радою правосуддя співбесіди, відбору та призначення кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6.2. Для розгляду Радою питання про призначення кандидатів на вакантні посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується досьє кандидата.

6.3. Попередній розгляд матеріалів про призначення кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює член Ради - доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який готує доповідь.

6.4. Кандидат на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право знайомитися з досьє щодо нього.

6.5. З метою відбору та призначення кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада проводить співбесіду з кандидатом відповідно до затвердженого графіка.

6.6. Проведення співбесіди з кандидатом відбувається на пленарному засіданні Ради за його / її особистою участю.

Проведення співбесіди здійснюється з повним фіксуванням технічними засобами (відеозапис).

У разі неможливості особистої присутності кандидата з поважних причин співбесіда може проводитися в режимі відеоконференції.

6.7. Головування на засіданні здійснюється відповідно до пункту 5.16 Регламенту.

Головуючий надає слово для доповіді члену Вищої ради правосуддя - доповідачу, кандидату на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для самопрезентації, визначає черговість запитань, забезпечує організацію проведення співбесіди.

6.8. Співбесіда з кожним кандидатом проводиться в такому порядку:

доповідь члена Ради - доповідача;

самопрезентація кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (за згодою);

запитання та відповіді;

додаткові пояснення кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (за згодою).

6.9. Рада здійснює трансляцію співбесід із кандидатами в режимі реального часу та оприлюднює відеозаписи співбесід на офіційному вебсайті Ради невідкладно після завершення співбесіди з кандидатом.

6.10. За результатами співбесіди Рада на пленарному засіданні ухвалює обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення на посаду / посади члена / членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або про відмову у призначенні на посаду / посади члена / членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У рішенні Ради кандидати зазначаються в алфавітному порядку.

6.11. Рішення про призначення на посаду / посади члена / членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або про відмову у призначенні на посаду / посади члена / членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

6.12. Рішення про призначення на посаду / посади члена / членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або про відмову у призначенні на посаду / посади члена / членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, копія рішення надсилається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6.13. Розгляд Радою подання про звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

6.14. Попередній розгляд матеріалів стосовно звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює член Ради - доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який складає висновок.

6.15. Запрошення на засідання Ради члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стосовно якого розглядається питання про звільнення, є обов’язковим.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Ради член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади.

6.16. Повторна неявка члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на засідання не перешкоджає розгляду питання про його звільнення за його відсутності.

6.17. Розгляд питання про звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розпочинається з доповіді члена Ради - доповідача, визначеного автоматизованою системою розподілу справ.

Після доповіді члена Ради - доповідача член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право бути заслуханим на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. Члени Ради можуть ставити йому запитання.

6.18. За результатами розгляду питання про звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює вмотивоване рішення, яке викладається в письмовій формі, підписується всіма членами Ради, що брали участь у його ухваленні.

6.19. Рішення Ради про звільнення або відмову у звільненні з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, копія рішення надсилається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Глава 7. Протоколи засідання. Фіксування засідання технічними засобами

7.1. На засіданнях Ради, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).

Перебіг засідань Ради транслюється в режимі реального часу на YouTube-каналі Ради та/або офіційному вебсайті Ради в розділі «Відео», крім розгляду справи (питання порядку денного) у закритому засіданні.

Трансляція засідань Ради не проводиться у випадку ухвалення Радою відповідного рішення за клопотанням (запереченням) сторони (особи, щодо якої розглядається питання порядку денного).

Перебіг засідання з розгляду дисциплінарної справи транслюється в режимі реального часу на офіційному вебсайті Ради, крім розгляду дисциплінарної справи у закритому засіданні.

На підставі вмотивованого клопотання дисциплінарного інспектора Ради - доповідача, судді, скаржника, їх представників або за власною ініціативою Дисциплінарна палата може не здійснювати таку трансляцію, ухваливши відповідне рішення.

7.2. Ведення протоколів засідання Ради забезпечує відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради, а протоколів засідання Дисциплінарної палати - секретар засідання палати.

7.3. Заступник Голови Ради або інший член Ради за дорученням головуючого на засіданні письмово фіксує результати голосування під час ухвалення рішень Радою у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) у випадках, визначених Законом та Регламентом, та надає їх за своїм підписом секретарю засідання для занесення до протоколу засідання.

За дорученням головуючого на засіданні Дисциплінарної палати член Дисциплінарної палати письмово фіксує результати голосування під час ухвалення рішень Дисциплінарною палатою у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) у випадках, визначених Законом та Регламентом, та надає їх за своїм підписом секретарю засідання для занесення до протоколу засідання.

7.4. У протоколі зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові секретаря засідання;

місце, дата проведення засідання;

час початку і закінчення засідання;

склад Ради (Дисциплінарної палати) та інформація про його зміну під час засідання;

прізвища, імена, по батькові дисциплінарних інспекторів Ради - доповідачів;

відомості про учасників засідання (учасників дисциплінарної справи);

послідовність дій Ради (Дисциплінарної палати).

7.5. Протокол повинен бути оформлений та підписаний працівником секретаріату Ради, який виконував обов’язки секретаря цього засідання, не пізніше ніж на сьомий день із дня закінчення засідання.

7.6. Витяг із протоколу засідання або копія технічного запису надається на підставі відповідних клопотань особам, які є учасниками розгляду справ (матеріалів) Радою чи Дисциплінарною палатою, їхнім представникам, учасникам дисциплінарного провадження (скаржникам, суддям або їхнім представникам).

Витяг із протоколу засідання засвідчує уповноважена особа секретаріату Ради.

За наявності технічної можливості особі надається копія технічного запису (в разі надання нею відповідного носія інформації) або дистанційний доступ до копії технічного запису, розміщеної у хмарному сховищі.

Глава 8. Відвід (самовідвід) члена Ради

8.1. Член Ради зобов’язаний відмовитися від участі в розгляді питання з підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону, шляхом подання заяви про самовідвід.

За наявності обставин, передбачених частиною першою статті 33 Закону, відвід члену Ради може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу.

Член Ради, якому заявлено відвід, має право надати пояснення щодо відводу.

З моменту подання і до розгляду заяви про відвід (самовідвід) член Ради не вчиняє дій і не ухвалює рішень у відповідній справі.

8.2. У разі встановлення підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону, для відмови від участі в розгляді питання члена Ради, який визначений доповідачем щодо розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом, клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя при проведенні кваліфікаційного оцінювання, член Ради - доповідач шляхом звернення зі службовою запискою до Голови Ради невідкладно передає матеріали (подання, клопотання) для повторного автоматизованого розподілу відповідно до Положення про розподіл справ.

8.3. Питання про відвід (самовідвід) члена Ради вирішується відповідно до статті 33 Закону.

Заява про відвід (самовідвід) члена Ради - доповідача, заявлена (подана) на стадії підготовки питання до розгляду, розглядається Радою на найближчому засіданні після її отримання.

Заява про відвід (самовідвід) члена Дисциплінарної палати чи іншого органу Ради розглядається Дисциплінарною палатою чи органом, до повноважень якого віднесено розгляд відповідної скарги чи питання.

8.4. Заява про відвід (самовідвід) подається у письмовій формі щодо кожного члена Ради окремо. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим.

8.5. Якщо заява про відвід не відповідає вимогам щодо форми заяви або не підтримується особою, яка її подала, вона залишається без розгляду, про що постановляється протокольна ухвала.

8.6. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті за відсутності члена Ради, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

8.7. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члена (членів) Ради чи її органу питання розглядається без участі відведеного члена (відведених членів) Ради чи відведеного члена (відведених членів) її органу.

Якщо Рада чи її орган відхиляє відвід (самовідвід), член Ради продовжує брати участь у розгляді питання.

8.8. Якщо після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Ради на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати відсутній кворум, розгляд питання відкладається.

8.9. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члена (членів) Дисциплінарної палати дисциплінарна справа розглядається палатою тим самим кількісним складом палати без участі відведеного члена (членів) палати або іншим складом Дисциплінарної палати, який визначається у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 26 Закону.

8.10. У разі задоволення відводу (самовідводу) члена Ради, який є доповідачем, інший член Ради - доповідач визначається автоматизованою системою розподілу справ.

Глава 9. Дисципліна на засіданні

9.1. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи надають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати.

Час надання пояснень кожною стороною становить не більше 20 хвилин.

9.2. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи та інші заінтересовані особи, журналісти, працівники суб’єктів у сфері медіа зобов’язані:

виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку під час засідання;

не створювати перешкод для нормального перебігу засідання та утримуватись під час засідання від пересування по залу, розмов, реплік;

вимкнути або перевести у беззвучний режим мобільні телефони та будь-які інші пристрої чи технічні засоби, що можуть заважати проведенню засідання.

9.3. Особу, яка допустила порушення дисципліни на засіданні, головуючий попереджає про необхідність додержання порядку на засіданні.

Якщо присутні на засіданні особи протиправно перешкоджають його проведенню, головуючий на засіданні може ухвалити мотивоване рішення про позбавлення їх права бути присутніми на засіданні.

Глава 10. Рішення Ради, її органів

10.1. Результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їх компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах:

а) рішення;

б) ухвала;

в) протокольна ухвала.

Розгляд справи (питання порядку денного) закінчується ухваленням рішення (постановленням ухвали).

Питання, пов’язані з відкриттям, зупиненням, поновленням розгляду, залишенням без розгляду та поверненням, об’єднанням, а також в інших випадках, визначених Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

Ухвали оформлюються окремим документом за винятком ухвал із процедурних питань.

Рішення Ради чи Дисциплінарної палати із процедурних питань заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).

Про відкладення розгляду справи (питання порядку денного), оголошення перерви в розгляді постановляється протокольна ухвала.

10.2. Рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

10.3. Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує «за» або «проти».

У випадку допущення технічної помилки під час голосування та повідомлення про це членом / членами Ради (Дисциплінарної палати) невідкладно може проводитися нове голосування. Нове голосування проводиться після ухвалення Радою (Дисциплінарною палатою) відповідного рішення із процедурного питання.

10.4. Рішення Ради, її органів ухвалюється на засіданні Ради, її органів, якщо інше не встановлено Законом.

У випадках, визначених Законом, рішення Ради, її органів ухвалюється у нарадчій кімнаті, бути присутніми у якій іншим особам, крім членів Ради чи Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється.

Рішення ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не встановлено Законом, за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює голосування іншої особи замість члена Ради.

Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на засіданні.

У разі відсутності технічної можливості здійснювати голосування за допомогою електронної системи голосування здійснюється шляхом фіксування волевиявлення члена Ради - «За» або «Проти» у протоколі (відомості про голосування) згідно з формою, яка є додатком 5 до Регламенту.

Голосування з питання призначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється підняттям руки. Волевиявлення члена Ради «За» або «Проти» фіксується у протоколі (відомості про голосування) згідно з формою, яка є додатком 6 до Регламенту.

Рішення із процедурних або організаційних питань порядку денного може ухвалюватися з голосу (підняттям руки).

Голосування, яке здійснюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) фіксується у протоколі згідно з формою, яка є додатком 7 до Регламенту.

Результати голосування оголошуються головуючим на засіданні.

10.5. Рішення в дисциплінарній справі має відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

10.6. Проєкт рішення готує член Ради чи дисциплінарний інспектор Ради, які автоматизованою системою розподілу справ визначені доповідачами у справі з відповідного питання.

Якщо Рада чи Дисциплінарна палата не погодиться з висновком доповідача, проєктом рішення (ухвали) і ухвалить інше рішення, за дорученням головуючого на засіданні таке рішення виготовляє член Ради, який голосував за його ухвалення.

10.7. Член Ради, який брав участь в ухваленні рішення Ради чи органів Ради, до складу яких він входить, має право висловлювати окрему думку у випадках, визначених частиною сьомою статті 34 Закону.

10.8. Копії всіх актів, ухвалених щодо судді Радою, її органами, членом Ради, дисциплінарним інспектором Ради - доповідачем, надсилаються судді в електронній формі через модуль «Електронний кабінет» підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС (далі - модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС) або на вказану суддею електронну пошту і на адресу суду, у якому він обіймає посаду, а також Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, в день розгляду Радою питання щодо відсторонення судді, у тому числі засобами електронного зв’язку.

Копія рішення про направлення судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації надсилається до Національної школи суддів України.

10.9 Копії актів, ухвалених Радою, її органами, членом Ради, дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя - доповідачем, надсилаються скаржнику / заявнику або його представнику в електронній формі через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС, а за відсутності такого кабінету - на вказану ним адресу електронної пошти. У разі відсутності електронної пошти ці акти надсилаються у паперовій формі на поштову адресу, зазначену у заяві / скарзі.

10.10. Член Ради, дисциплінарний інспектор Ради - доповідач, Рада, Дисциплінарна палата можуть своєю ухвалою виправити допущені в ухвалених рішеннях описки, арифметичні помилки.

Глава 11. Участь у формуванні суддівського корпусу

11.1. Розгляд Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 36 Закону.

11.2. Попередній розгляд рекомендації здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, та готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

11.3. За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді.

11.4. Рада може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Радою в передбаченому законом порядку, якщо:

а) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

б) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Підстави, зазначені у підпункті 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рада визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

11.5. Рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді ухвалюється після обговорення.

Рішення про внесення подання Президентові України про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Ради.

Якщо за рішення про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Ради, вважається, що Радою ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

11.6. У разі відмови у внесенні подання рішення має бути вмотивованим, містити посилання на визначені законом підстави, з яких Рада дійшла відповідних висновків.

11.7. Рішення про відмову у внесенні подання підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

11.8. Рішення про внесення подання підписує головуючий на засіданні одноособово.

11.9. Копія рішення про внесення подання Президентові України або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді надсилається Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Копія рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді, а також кандидату на посаду судді, який не був присутній у засіданні Ради, в порядку, визначеному Законом.

11.10. Якщо на час розгляду Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до абзацу п’ятого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач ухвалою залишає рекомендацію про призначення без розгляду.

Особливості ухвалення Радою рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до Закону України від 4 червня 2020 року № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»

11.11. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює без її рекомендації рішення про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді:

а) якому гарантовано право на переведення відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до суду, визначеного в рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення, у разі закінчення у такого судді п’ятирічного строку повноважень, якщо до набрання чинності Законом України від 4 червня 2020 року № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, визначеному законом;

б) повноваження якого припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено, якщо до набрання чинності Законом України від 4 червня 2020 року № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було визнано суддю таким, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до Закону України від 4 червня 2020 року № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» Рада розглядає заяву судді у відставці щодо внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді до суду тієї самої спеціалізації та не вищого рівня (крім Верховного Суду), якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, визначеному законом.

11.12. Ухвалення рішень про внесення Президентові України подання про призначення на посади суддів, зазначених у підпунктах «а» та «б» пункту 11.11 Регламенту, здійснюється Радою на підставі рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання щодо відповідності займаній посаді.

11.13. Попередній розгляд питання про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який витребовує з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддівське досьє та здійснює інші заходи з метою отримання необхідних документів, а також готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

11.14. Розгляд Радою питання про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді здійснюється відповідно до статті 36 Закону з додержанням положень цієї глави Регламенту.

Глава 12. Розгляд справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність

12.1. Рада відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеним Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).

12.2. Заяви щодо несумісності подаються до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинні містити відомості, передбачені частиною третьою статті 39 Закону.

Заяви щодо несумісності можуть подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Ради або через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС. Заяви щодо несумісності подаються з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Зразок заяви щодо несумісності затверджується Радою.

12.3 У разі подання до Ради заяви щодо несумісності в електронній формі в порядку, визначеному абзацом другим пункту 12.2 Регламенту, копія відповідної ухвали, рішення, надсилання яких передбачено в межах розгляду заяви щодо несумісності, надсилається заявнику через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС.

Копія відповідної ухвали, рішення в паперовій формі додатково може бути надіслана (вручена) заявнику за його заявою.

12.4. Перевірка заяви щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону здійснюється членом Ради, визначеним для розгляду відповідної заяви за результатами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради, у розумні строки.

12.5. За результатами перевірки член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам Закону або якщо суддя, стосовно якого надійшла заява, звільнений чи його повноваження припинені, або постановляє ухвалу про відкриття справи щодо несумісності. Копія відповідної ухвали надсилається заявнику.

Заява щодо несумісності повертається заявнику ухвалою про залишення без розгляду та повернення заяви щодо несумісності в порядку, встановленому абзацом першим пункту 12.3 Регламенту.

12.6. Копія ухвали про відкриття справи щодо несумісності разом із копією заяви надсилається судді (прокурору), стосовно якого надійшла заява, у триденний строк із дня її постановлення.

12.7. Підготовка справи до розгляду здійснюється в порядку, визначеному для розгляду дисциплінарних справ, з урахуванням строків, передбачених пунктом 12.9 Регламенту.

Член Ради може постановити ухвалу про об’єднання в одну справу кількох справ щодо несумісності, які перебувають у його провадженні. Рада на пленарному засіданні може постановити ухвалу про об’єднання справ щодо несумісності, які перебувають у провадженні різних членів Ради, і передання їх на розгляд члена Ради, який першим відкрив справу.

Копії ухвали про об’єднання справ щодо несумісності надсилаються заявникам та судді (прокурору).

12.8. Справа щодо несумісності розглядається Радою на її засіданні у пленарному складі в порядку, передбаченому статтею 40 Закону.

Рішення у справі щодо несумісності ухвалюється більшістю голосів членів Ради, які беруть участь у засіданні. Член Ради, визначений доповідачем у справі, не бере участі в голосуванні. Рішення у справі щодо несумісності викладається у письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

12.9. Справа щодо несумісності має бути розглянута Радою протягом дев’яноста днів із дня постановлення ухвали про відкриття справи щодо несумісності.

12.10. Копія рішення Ради у справі щодо несумісності надсилається заявнику та судді (прокурору), щодо якого ухвалено рішення.

Копія рішення Ради про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і звільнення його з посади надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

У разі ухвалення рішення про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності Рада вносить подання особі, уповноваженій Законом України «Про прокуратуру» ухвалювати рішення про звільнення прокурора. Подання про звільнення Генерального прокурора з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності Рада вносить Президенту України.

Глава 13. Дисциплінарне провадження щодо судді

13.1. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

13.2. Дисциплінарне провадження включає:

а) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;

б) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;

в) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

13.3. Дисциплінарна скарга подається до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Ради або через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом.

Зразок дисциплінарної скарги затверджується Радою.

Дисциплінарні скарги, які надходять разом із приписами Національного агентства з питань запобігання корупції, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розглядаються у порядку та строки, що передбачені Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

13.4. У разі подання до Ради дисциплінарної скарги в електронній формі в порядку, визначеному абзацом другим пункту 13.3 Регламенту, копія ухвали, рішення, висновку доповідача, надсилання яких передбачено в межах відповідного дисциплінарного провадження (дисциплінарної справи), надсилається скаржнику через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС, а за його відсутності - на зазначену скаржником адресу електронної пошти.

Копія ухвали, рішення, висновку в паперовій формі додатково може бути надіслана (вручена) скаржнику за його заявою.

Попередня перевірка дисциплінарної скарги

13.5. Попередню перевірку дисциплінарної скарги здійснює дисциплінарний інспектор Ради - доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ.

13.6. Тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Ради, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати - доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Такий доповідач не бере участі в голосуванні Дисциплінарної палати під час ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги скаржнику, про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарного провадження, про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

13.7. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюються в хронологічному порядку за датою надходження з урахуванням такої пріоритетності:

якщо наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України;

щодо судді, який звернувся із заявою про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України;

щодо судді, кваліфікаційне оцінювання якого зупинено у зв’язку з розглядом дисциплінарної скарги;

щодо судді, стосовно якого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України внесена рекомендація про призначення за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, переведення, якщо наслідком може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України;

якщо у скарзі наведені відомості про дії судді, що викликали значний суспільний інтерес.

13.8. Попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється у розумний строк.

За відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги протягом тридцяти днів із дня отримання такої скарги доповідач готує матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

У разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги цей строк може бути продовжений не більш як на п’ятнадцять днів.

Про продовження строку попередньої перевірки дисциплінарної скарги постановляється обґрунтована ухвала.

Попередня перевірка дисциплінарних скарг, які надійшли до набрання чинності Законом України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», здійснюється в розумні строки, але не довше ніж протягом шести місяців із дня отримання такої скарги доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ для її попередньої перевірки.

13.9. З підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 44 Закону, доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої надсилається скаржнику.

13.10. За наявності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, визначених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 Закону, та підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи, передбачених частиною першою статті 45 Закону, доповідач готує висновок, який разом із дисциплінарною скаргою та зібраними під час попередньої перевірки матеріалами через відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради передає на розгляд відповідної Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення скарги скаржнику, відмови у відкритті або відкриття дисциплінарної справи.

13.11. Висновок із пропозицією про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи має містити:

дату складання, прізвище, ім’я, по батькові доповідача;

найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

прізвище, ім’я, по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя;

стислий зміст обставин, із приводу яких проводилася перевірка;

пропозицію про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги на підставі пунктів 2, 3, 6 частини першої статті 44 або про відмову у відкритті дисциплінарної справи на підставі частини першої статті 45 Закону;

підпис доповідача.

Висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи повинен містити:

дату складання, прізвище, ім’я, по батькові доповідача;

найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

прізвище, ім’я, по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення / обрання;

стислий зміст обставин, із приводу яких проводилася перевірка, номер судової справи, якої стосувалась перевірка;

виклад обставин чи іншої інформації, що підтверджує наявність ознак дисциплінарного проступку відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

пропозицію про відкриття дисциплінарної справи;

підпис доповідача.

13.12. Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати оголошує пропозиції висновків доповідача про залишення без розгляду та повернення скарги, про відмову у відкритті дисциплінарної справи шляхом повідомлення: найменування заявника та реєстраційного номера скарги, прізвища, ім’я, по батькові судді, назви суду, в якому працює суддя; підстав залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги згідно з пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 Закону або відмови у відкритті дисциплінарного провадження згідно із частиною першою статті 45 Закону.

13.13. За наявності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 Закону, Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду та її повернення, яка не підлягає оскарженню.

За наявності підстав, передбачених частиною першою статті 45 Закону, Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала Дисциплінарної палати викладається в письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у її постановленні.

Ухвала про залишення скарги без розгляду та її повернення, про відмову у відкритті дисциплінарної справи може містити рішення Дисциплінарної палати стосовно кількох висновків одного доповідача.

В ухвалі щодо кожного висновку зазначаються: найменування заявника та реєстраційний номер скарги; прізвище, ім’я, по батькові судді; назва суду, в якому працює суддя; підстава залишення без розгляду та повернення скарги згідно з пунктами 2, 3, 6 частини першої статті 44 Закону або підстава для відмови у відкритті дисциплінарної справи згідно із частиною першою статті 45 Закону.

Проєкт ухвали Дисциплінарної палати готує доповідач.

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи не пізніше ніж через три дні з дня її постановлення надсилається судді, щодо якого подано дисциплінарну скаргу, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

13.14. Ухвала про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги або про відмову у відкритті дисциплінарної справи на вимогу члена Дисциплінарної палати, дисциплінарного інспектора Ради - доповідача, який не згодний із таким рішенням, передається до Ради для розгляду та остаточного ухвалення рішення Радою у пленарному складі.

Вмотивована вимога члена Дисциплінарної палати, дисциплінарного інспектора Ради - доповідача оформлюється письмово та не пізніше ніж на третій день із дня постановлення ухвали у дисциплінарній справі передається разом із матеріалами справи до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для включення до порядку денного засідання Ради.

На засіданні Ради із цього питання доповідачем є особа, яка звернулася з вимогою.

Рада розглядає питання на пленарному засіданні без виклику судді та скаржника і постановляє одне з таких рішень:

ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги;

ухвалу про скасування ухвали Дисциплінарної палати про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги та передачу скарги Дисциплінарній палаті для розгляду питання про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи;

ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи;

ухвалу про скасування ухвали Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи і відкриття дисциплінарної справи.

Копія ухвали Ради не пізніше ніж через три дні з дня її постановлення надсилається судді, щодо якого подано дисциплінарну скаргу, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

13.15. Якщо доповідач дійшов висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, передбачених частиною першою статті 44 Закону, а Дисциплінарна палата не погодилась із цим висновком, така скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику ухвалою Дисциплінарної палати, копія якої надсилається скаржнику.

13.16. Скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику з підстав, передбачених частиною першою статті 44 Закону, з урахуванням положень статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

13.17. Якщо підстави, передбачені частиною першою статті 44 Закону, були встановлені після відкриття дисциплінарної справи, таке дисциплінарне провадження закривається, скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу.

13.18. У разі виникнення сумнівів щодо існування або достовірності підпису особи, яка подала скаргу, доповідач складає висновок, який передає Дисциплінарній палаті. Дисциплінарна палата має право запросити таку особу в засідання для підтвердження скарги. За результатами розгляду питання щодо підтвердження скарги Дисциплінарна палата може залишити скаргу без розгляду та повернути скаржнику або в разі її підтвердження скаржником передати доповідачу для продовження попередньої перевірки.

13.19. Відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Відкриття дисциплінарної справи

13.20. Дисциплінарна палата протягом тридцяти днів із дня отримання висновку доповідача із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи розглядає такий висновок та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, і за результатами розгляду постановляє ухвалу про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Висновок доповідача, який містить пропозицію про відкриття дисциплінарної справи, на засіданні Дисциплінарної палати оголошується ним самостійно.

13.21. Ухвала про відкриття дисциплінарної справи має містити стислий зміст обставин, із приводу яких проводилася перевірка, та які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи не пізніше ніж через три дні з дня її постановлення надсилається судді, щодо якого подано дисциплінарну скаргу, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Підготовка дисциплінарної справи до розгляду

13.22. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою за участю дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача, судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та скаржника.

Суддя, скаржник можуть брати участь у розгляді справи самостійно та/або через свого представника.

13.23. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.

13.24. Після відкриття дисциплінарної справи доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою.

13.25. Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема:

а) визначає свідків та інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні;

б) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи Дисциплінарною палатою.

Копії отриманих на запит матеріалів із судової справи (їх частину) доповідач може визначити як матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою, та долучити до матеріалів дисциплінарного провадження.

13.26. За результатами підготовки справи доповідач не пізніше тридцяти днів із дня відкриття дисциплінарної справи:

готує висновок та проєкт рішення (ухвали), які разом з матеріалами дисциплінарної справи передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для надання членам Дисциплінарної палати для вивчення;

повідомляє судді та скаржнику про наявність проєкту висновку, про право ознайомлення з ним та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному главою 27 Регламенту.

13.27. Скаржник повідомляється про засідання Дисциплінарної палати щодо розгляду дисциплінарної справи по суті шляхом надіслання йому такого повідомлення через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС; у разі відсутності зареєстрованого «Електронного кабінету» - шляхом надіслання йому повідомлення на зазначену у скарзі електронну або поштову адресу, а також шляхом розміщення повідомлення на офіційному вебсайті Ради.

Суддя повідомляється про засідання Дисциплінарної палати щодо розгляду дисциплінарної справи по суті шляхом надіслання йому такого повідомлення на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого надсилання повідомлення розміщується на офіційному вебсайті Ради.

Надсилання та розміщення повідомлення здійснюється не пізніше ніж за десять днів до дня проведення засідання.

Розгляд дисциплінарної справи

13.28. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою у порядку, визначеному Законом, з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламенту.

13.29. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

13.30. Суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги. У разі розгляду питання за відсутності судді або його представника доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень.

13.31. Розгляд справи у засіданні Дисциплінарної палати розпочинається з доповіді доповідача, який оголошує свій висновок, після чого заслуховуються пояснення судді, скаржника, їхніх представників, показання свідків та пояснення інших осіб, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

Час надання пояснень кожним учасником справи становить не більше 20 хвилин.

Головуючий на засіданні роз’яснює свідку його права та обов’язки, встановлені Законом, і попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань із не передбачених законом підстав.

13.32. Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи в порядку, передбаченому главою 27 Регламенту.

13.33. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може постановити ухвалу про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.

У такому разі Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про відкриття дисциплінарної справи.

Підготовку до розгляду такої дисциплінарної справи здійснює доповідач у первинній дисциплінарній справі.

У разі доцільності такі дисциплінарні справи об’єднуються в одну дисциплінарну справу в порядку, визначеному пунктом 13.34 Регламенту.

13.34. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, про що постановляється ухвала, копія якої надсилається учасникам об’єднаної дисциплінарної справи.

Підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи здійснює доповідач, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.

Матеріали дисциплінарної справи для об’єднання разом зі службовою запискою передаються доповідачу, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.

13.35. Рада на пленарному засіданні може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати.

Рішення про об’єднання дисциплінарних справ може бути ухвалене, якщо дисциплінарні скарги у справах стосуються одних і тих самих конкретних відомостей про наявність у поведінці судді (суддів) ознак дисциплінарного проступку.

Підготовку до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи здійснює доповідач у дисциплінарній справі, скарга в якій зареєстрована раніше.

Копія ухвали Ради надсилається учасникам об’єднаної дисциплінарної справи.

13.36. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу (скаргу) протягом строків, визначених Законом.

13.37. Дисциплінарна палата може зупинити розгляд дисциплінарної справи у разі:

1) перебування судді у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до безпосередньої участі у бойових діях чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);

2) тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці;

3) існування інших обставин, які унеможливлюють розгляд такої справи, про що постановляється ухвала, копія якої надсилається учасникам дисциплінарної справи.

13.38. Притягнення судді до дисциплінарної відповідальності можливе виключно за встановлення Радою, Дисциплінарною палатою наявності у справі чітких та переконливих доказів, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що є підставою для такого притягнення.

13.39. Якщо на момент розгляду дисциплінарної справи суддя звільнений з посади або його повноваження припинені з визначених законом підстав, дисциплінарне провадження закривається ухвалою Ради, Дисциплінарної палати.

Рішення у дисциплінарній справі

13.40. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

13.41. Рішення Дисциплінарної палати ухвалюється в порядку, визначеному пунктом 5.23 Регламенту.

Рішення ухвалюється відкритим поіменним голосуванням простою більшістю голосів у порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту.

Рішення Дисциплінарної палати викладається у письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у його ухваленні.

13.42. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

13.43. Рішення Дисциплінарної палати має відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення Дисциплінарної палати, зокрема в разі, якщо рішення ухвалено не одноголосно та/або якщо ухвалене рішення не збігається з позицією доповідача.

У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.

Рішення про закриття дисциплінарного провадження у зв’язку зі звільненням судді або припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

Рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про переведення судді до суду нижчого рівня Секретарем Дисциплінарної палати передається для розгляду до Ради.

13.44. Копія рішення Дисциплінарної палати у триденний строк із дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику. Копія рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності надсилається до суду.

Глава 14. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді

14.1. Право оскаржити до Ради рішення Дисциплінарної палати не пізніше десяти днів із дня його ухвалення має суддя, а також за наявності дозволу Дисциплінарної палати - скаржник.

14.2. Питання про надання скаржнику дозволу на оскарження рішення Дисциплінарної палати вирішується під час ухвалення нею рішення у дисциплінарній справі.

14.3. Скарга на рішення Дисциплінарної палати подається у письмовій (паперовій або електронній) формі суддею, скаржником виключно до Ради.

14.4. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має містити:

найменування органу, до якого подається скарга;

назву або прізвище, ім’я та по батькові судді (скаржника), місце проживання (перебування, реєстрації), номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності);

дату ухвалення рішення та його номер;

мотиви, з яких суддя (скаржник) не погоджується з рішенням Дисциплінарної палати;

виклад вимог щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником судді (скаржника), до неї додається документ, що підтверджує його повноваження.

14.5. Аналіз матеріалів за скаргою на рішення Дисциплінарної палати здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який не входить до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення (щодо судді).

14.6. Залишення скарги без розгляду та повернення її особі, яка подала скаргу, з підстав, визначених пунктами 1-4 частини шостої статті 51 Закону, вирішується доповідачем, а з підстав, визначених пунктом 5 частини шостої статті 51 Закону, - Радою. Копія ухвали разом зі скаргою надсилається особі, що подала скаргу.

14.7. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач готує висновок та проєкт рішення, які разом із матеріалами дисциплінарної справи передає на розгляд Ради.

Якщо скарга подана із пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати та особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач готує проєкт ухвали про поновлення такого строку чи відмову в його поновленні.

14.8. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений із поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати, скарга залишається без розгляду та повертається особі, яка її подала.

Рада залишає без розгляду та повертає скаргу, якщо особа, яка подала скаргу, не порушує питання про поновлення строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати.

14.9. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень частини восьмої статті 51 Закону.

14.10. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у строк, визначений частиною сьомою статті 51 Закону.

14.11. Скаржник повідомляється про засідання Ради щодо розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати по суті шляхом надіслання йому такого повідомлення через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС; у разі відсутності зареєстрованого «Електронного кабінету» - шляхом надіслання йому повідомлення на зазначену у скарзі електронну або поштову адресу, а також шляхом розміщення повідомлення на офіційному вебсайті Ради.

Суддя повідомляється про засідання Ради щодо розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати по суті шляхом надіслання йому такого повідомлення на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого надсилання повідомлення розміщується на офіційному вебсайті.

Надсилання та розміщення повідомлення здійснюється не пізніше ніж за десять днів до дня проведення засідання.

14.12. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Ради суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.

Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду скарги за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.

14.13. За результатами розгляду скарги Рада відкритим поіменним голосуванням ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону.

Копія рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, у триденний строк із дня ухвалення вручається чи надсилається судді та скаржнику або їх представникам, а також до суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

Рішення Ради викладається у письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

Глава 15. Розгляд скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора

15.1. Прокурор може оскаржити до Ради рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, ухвалене за результатами дисциплінарного провадження, протягом тридцяти днів із дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити до Ради рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за наявності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.

15.2. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подається до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі.

15.3. Скарга має містити:

найменування органу, до якого подається скарга;

прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подала скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності);

дату ухвалення рішення та його номер;

мотиви, з яких особа не погоджується з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

вимоги щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником прокурора (скаржника), до скарги додається документ, що підтверджує його повноваження.

До скарги додається копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, ухваленого за результатами дисциплінарного провадження.

15.4. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, протягом розумного строку, але з урахуванням строку, визначеного частиною четвертою статті 53 Закону для розгляду скарги Радою.

Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглядається Радою протягом строків, визначених Законом.

15.5. Доповідач своєю ухвалою залишає скаргу без розгляду і повертає її особі, яка подала скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якщо:

а) скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;

б) скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу;

в) є рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, у справі за позовом прокурора або іншої особи про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скарга на яке подана до Ради;

г) скарга подана скаржником за відсутності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.

15.6. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

Якщо скарга подана із пропуском строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і особа, яка подала скаргу, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач готує проєкт ухвали про поновлення такого строку чи відмову в його поновленні.

15.7. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якщо визнає, що він був пропущений із поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або якщо клопотання про його поновлення не заявлено, Рада скаргу не розглядає.

15.8. Розгляд скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень статті 53 Закону.

15.9. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглядається у строк, визначений частиною четвертою статті 53 Закону.

15.10. У разі відкриття адміністративним судом провадження у справі за позовом прокурора чи іншої особи про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скаргу на яке подано до Ради, Рада зупиняє провадження за скаргою.

У разі скасування (визнання нечинним) судом рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яке набрало законної сили, Рада залишає скаргу без розгляду.

15.11. За результатами розгляду скарги Рада ухвалює рішення відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону. Копія рішення Ради у семиденний строк із дня його ухвалення вручається чи надсилається прокурору та скаржнику або їх представникам, а також до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Рішення Ради викладається в письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

15.12. Розгляд скарги особи, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснюється в порядку, визначеному пунктами 15.2-15.13 Регламенту.

У разі подання такою особою скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів без дозволу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, доповідач залишає скаргу без розгляду та повертає її скаржникові.

15.13. До ухвалення Радою рішення по суті скарги прокурор та/або особа, яка подала скаргу щодо вчинення прокурором дисциплінарного проступку, мають право відкликати подану скаргу. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення скарги без розгляду. Ухвала про повернення скарги оскарженню не підлягає.

Глава 16. Звільнення судді з посади

Звільнення судді з посади за загальними обставинами

16.1. Питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України), розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.

16.2. Заява про відставку або про звільнення за власним бажанням подається суддею до Ради.

16.3. Підготовку питань, пов’язаних зі звільненням судді з посади, здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Підготовка до розгляду питання про звільнення судді з посади доручається члену Ради, на розгляді в якого вже перебуває питання про звільнення судді з посади з інших підстав.

При вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.

За результатами попереднього розгляду заяви про звільнення судді доповідач складає висновок.

16.4. Участь судді в розгляді питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами не є обов’язковою.

16.5. Рада ухвалює рішення про звільнення судді з посади за власним бажанням після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, а також фактів стороннього впливу на нього або примусу.

У разі необхідності Рада може запросити на засідання суддю.

Копія рішення Ради про звільнення судді з посади надсилається до суду, в якому суддя обіймає посаду, Державній судовій адміністрації України. Копія рішення Ради про відмову в задоволенні заяви про звільнення з посади судді надсилається судді на адресу суду, в якому він обіймає посаду.

16.6. У разі відкликання суддею заяви про звільнення з посади з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України (неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням), до моменту затвердження Радою порядку денного засідання ухвалою доповідача така заява про звільнення залишається без розгляду.

У разі відкликання такої заяви після затвердження Радою порядку денного вона залишається без розгляду ухвалою Ради.

Копії ухвал доповідача, Ради про залишення без розгляду заяви про звільнення надсилаються судді на адресу суду, у якому він обіймає посаду.

Розгляд заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням може бути відкладений за обґрунтованою заявою судді на строк не більше одного місяця у разі, якщо мотиви, наведені суддею, будуть визнані Радою поважними.

16.7. Якщо на момент розгляду Радою питання про звільнення суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, Рада постановляє ухвалу про залишення заяви (висновку, подання) без розгляду.

16.8. Розгляд питання про звільнення судді з посади відповідно до пунктів 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України може бути зупинено Радою на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

16.9. Питання про звільнення судді за загальними обставинами розглядається у строк, визначений частиною третьою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

16.10. Питання про звільнення судді з посади за станом здоров’я розглядається Радою протягом одного місяця з дня надходження до Ради медичного висновку, наданого медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

16.11. Суддя, щодо якого Радою має розглядатися питання про звільнення за загальними обставинами, повідомляється про такий розгляд на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж за три календарних дні до дня засідання.

16.12. За результатами розгляду питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами ухвалюється рішення Ради, яке викладається у письмовій формі та підписується головуючим на засіданні одноособово.

Глава 17. Припинення відставки судді

17.1. Відставка судді припиняється Радою з підстав, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та в порядку, визначеному Регламентом.

17.2. Рада відповідно до частини першої статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» припиняє відставку судді у разі:

повторного призначення його на посаду судді;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

17.3. Розгляд питання про припинення відставки судді починається з доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ.

17.4. Рада вирішує питання про припинення відставки судді після його повторного призначення Президентом України на посаду судді на підставі указу Президента України про призначення на посаду судді.

Копія рішення Ради про припинення відставки судді надсилається до суду, до якого суддю призначено на посаду повторно.

17.5. Рада вирішує питання про припинення відставки судді після набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді у відставці за вчинення злочину та після набрання законної сили рішенням суду про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим.

Після одержання повідомлення суду про набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді у відставці за вчинення умисного злочину чи рішенням про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим розгляд питання про припинення відставки судді виноситься на чергове засідання Ради.

17.6. Рада вирішує питання про припинення відставки судді в разі припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави після одержання повідомлення уповноваженого органу державної влади про припинення суддею у відставці громадянства на підставі указу Президента України або набуття ним громадянства іншої держави.

17.7. Із повідомленням про наявність підстави для припинення відставки судді до Ради може звернутися будь-яка особа, якій відомий такий факт. З метою перевірки фактів, що містяться у повідомленні, Рада може звертатися до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій.

17.8. Питання про припинення відставки судді розглядається на засіданні Ради, за результатами якого Рада в порядку, визначеному Регламентом, ухвалює відповідне рішення, що підписується головуючим на засіданні одноособово. Копія рішення Ради про припинення відставки судді надсилається органу державної влади, який забезпечував виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Глава 18. Звільнення судді з посади за особливих обставин

18.1. Питання про звільнення судді з підстав: порушення суддею вимог щодо несумісності (пункт 2 частини шостої статті 126 Конституції України); вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України); незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду (пункт 5 частини шостої статті 126 Конституції України); порушення обов’язку підтвердити законність джерел походження майна (пункт 6 частини шостої статті 126 Конституції України), - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.

18.2. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається Радою в порядку, визначеному главою 12 Регламенту.

18.3. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається Радою протягом розумного строку.

18.4. Рада може зупинити розгляд питання, визначеного пунктом 18.1 Регламенту, у разі:

1) перебування судді у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до безпосередньої участі у бойових діях чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);

2) тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці;

3) існування інших обставин, які унеможливлюють розгляд такої справи.

18.5. Подання Дисциплінарної палати про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, підписує Секретар Дисциплінарної палати та не пізніше наступного дня після ухвалення Радою рішення за скаргою на рішення Дисциплінарної палати або закінчення строку для його оскарження передає на розгляд Ради.

Якщо секретар Дисциплінарної палати не брав участі в ухваленні рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, таке подання підписує найстарший за віком член цієї Дисциплінарної палати.

18.6. У разі скасування Радою рішення Дисциплінарної палати подання про звільнення судді з посади залишається без розгляду.

У разі скасування судом рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, розгляд подання про звільнення судді зупиняється до ухвалення Радою рішення.

18.7. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається Радою в розумний строк у пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 Закону.

Запрошення на засідання Ради судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення, є обов’язковим.

Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Ради та надати відповідні пояснення.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Ради суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

18.8. Розгляд питання про звільнення судді починається з доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який викладає встановлені обставини, висновок щодо суті питання.

Після доповіді члена Ради суддя та/або його представник мають право бути заслуханими на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. Члени Ради можуть поставити їм запитання.

18.9. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126, підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, Рада ухвалює вмотивоване рішення, яке викладається в письмовій формі, підписується усіма членами Ради, що брали участь у його ухваленні.

Копія рішення Ради про звільнення судді з посади надсилається до суду, в якому суддя обіймає посаду, до Державної судової адміністрації України.

Якщо суддя звільнений з посади або його повноваження припинені на момент розгляду Радою питання про його звільнення з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126, підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, питання про звільнення такого судді залишається без розгляду, про що постановляється ухвала. Ухвала викладається в письмовій формі, підписується головуючим на засіданні одноособово.

Глава 19. Надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом

Загальні положення

19.1. Рада надає згоду на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом у зв’язку з підозрою у вчиненні ним діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність.

19.2. Без згоди Ради суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Порядок звернення до Ради з поданням про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом

19.3. Подання про надання згоди на затримання судді, якому у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, утримання його під вартою чи арештом (далі - подання) вноситься на розгляд Ради Генеральним прокурором або його заступником. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.

Подання має відповідати вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

До подання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.

Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на представлення відповідного подання під час його розгляду на засіданні Ради.

19.4. У день реєстрації в автоматизованій системі розподілу справ подання передається на перевірку члену Ради, визначеному автоматизованою системою розподілу справ.

19.5. Подання, що не відповідає вимогам Закону, Рада вмотивованим рішенням, яке підписує головуючий на засіданні одноособово, повертає Генеральному прокурору або його заступнику. Це рішення разом із поданням та доданими до нього матеріалами надсилається Генеральному прокурору або його заступнику. Рішення про повернення подання оскарженню не підлягає. Повернення подання не перешкоджає повторному зверненню з таким поданням до Ради в загальному порядку після усунення недоліків.

Порядок розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом

19.6. Подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом розглядається Радою не пізніше ніж через п’ять днів із дня отримання подання. Подання про надання згоди на утримання під вартою чи арештом стосовно судді, який затриманий під час або відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, розглядається невідкладно після надходження подання в межах строку, визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України.

Подання щодо різних видів заходів, подані стосовно судді в межах одного кримінального провадження, розглядаються Радою в одному засіданні.

19.7. Повідомлення щодо дати, часу і місця розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом невідкладно надсилається Генеральному прокурору або його заступнику. Розгляд відповідного подання здійснюється Радою без виклику судді. За необхідності Рада може викликати суддю для надання пояснень.

19.8. Неявка судді, його представника, Генерального прокурора, його заступника або уповноваженого одним із них прокурора на засідання Ради незалежно від причин не перешкоджає розгляду подання.

19.9. Засідання Ради з питання надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом відбувається відкрито, якщо Радою не ухвалено рішення про проведення закритого засідання. Розгляд подання починається з короткого викладу доповідачем на засіданні Ради наведеного у поданні обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

19.10. Після короткого викладу наведеного в поданні обґрунтування необхідності затримання судді, утримання його під вартою чи арештом, у разі явки на засідання Ради, слово надається Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому одним із них прокурору. Якщо засідання проводиться з викликом судді і він з’явився в засідання, слово для пояснень надається також судді, щодо якого внесено подання, та/або його представнику. Якщо суддя відмовляється від надання пояснень, Рада розглядає подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом без його пояснень.

Суддя має право надати письмові пояснення, які в разі його відсутності підлягають обов’язковому оголошенню.

19.11. Під час розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Рада має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання, яке розглядається.

19.12. За результатами розгляду подання Рада ухвалює рішення про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом або про відмову в задоволенні подання.

Рішення Ради ухвалюється відкритим голосуванням у порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту, більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні. Рішення Ради має бути вмотивованим і підписується усіма членами Ради, які беруть участь у засіданні.

Рішення щодо надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом оголошується присутнім на засіданні та негайно вручається Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому прокурору. Копія рішення вручається також судді, якщо він присутній на засіданні Ради, та надсилається голові суду, в якому суддя обіймає посаду. У разі відсутності вказаних осіб під час оголошення рішення воно негайно надсилається до Генеральної прокуратури та суду, в якому суддя обіймає посаду.

Текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення.

19.13. До ухвалення Радою рішення по суті подання Генеральний прокурор має право відкликати внесене ним або його заступником подання, заступник Генерального прокурора має право відкликати внесене ним подання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення подання без розгляду, яку підписує головуючий на засіданні одноособово. Ухвала про повернення подання оскарженню не підлягає.

Глава 20. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя

Загальні положення відсторонення від здійснення правосуддя

20.1. Суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Ради:

а) у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності;

б) при проведенні кваліфікаційного оцінювання;

в) у порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Суддя також тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. У такому випадку відсторонення здійснюється автоматично без ухвалення Радою окремого рішення.

20.2. Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в день розгляду Радою питання щодо судді надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України та офіційному вебсайті Ради.

Порядок ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

20.3. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (далі - клопотання) подається до Ради стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

20.4. До Ради із клопотанням звертається Генеральний прокурор або його заступник. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності має бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України, а саме містити:

а) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

б) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

в) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати суддю у вчиненні кримінального правопорушення, та посилання на обставини;

г) назву суду, в якому суддя обіймає посаду;

ґ) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування судді на посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

д) виклад обставин, що дають підстави вважати, що суддя, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

е) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, та документи, що підтверджують надання судді копій клопотання і матеріалів, які обґрунтовують клопотання.

Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на вручення судді копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, а також на представлення відповідного клопотання під час розгляду на засіданні Ради.

20.5. Клопотання, подане без дотримання визначених законом вимог, Рада повертає Генеральному прокурору або його заступнику в порядку, визначеному пунктом 19.5 Регламенту.

Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає. Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до Ради в загальному порядку після усунення недоліків.

20.6. Член Ради, визначений доповідачем, у день отримання клопотання інформує відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради про необхідність внесення цього питання до порядку денного засідання Ради.

20.7. Клопотання розглядається Радою невідкладно, але не пізніше семи днів із дня надходження клопотання.

20.8. Повідомлення про дату, час і місце розгляду відповідного клопотання надсилається судді, стосовно якого подано клопотання, Генеральному прокурору або його заступнику, до суду, в якому суддя обіймає посаду, не пізніше ніж за три дні до засідання Ради та невідкладно розміщується на офіційному вебсайті Ради.

20.9. Неявка на засідання Ради судді, його представника, Генерального прокурора або його заступника чи уповноваженого одним із них прокурора, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду клопотання.

20.10. Засідання Ради з питання тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя відбувається відкрито, якщо Радою не ухвалено рішення про проведення закритого засідання. Розгляд клопотання починається з короткого викладу доповідачем наведеного у клопотанні обґрунтування такого тимчасового відсторонення.

20.11. Після короткого викладу наведеного у клопотанні обґрунтування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, у разі явки на засідання Ради, слово надається Генеральному прокурору або його заступнику, або уповноваженому прокурору, судді, щодо якого внесене клопотання, та/або його представнику. Суддя має право відмовитися від надання пояснень або надати письмові пояснення, які в разі його відсутності підлягають обов’язковому оголошенню. Якщо суддя відмовляється від надання пояснень, Рада розглядає клопотання без його пояснень.

20.12. Під час розгляду клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя Рада має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від здійснення правосуддя.

20.13. За результатами розгляду клопотання Рада ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності або про відмову в задоволенні такого клопотання.

У рішенні Ради про тимчасове відсторонення зазначається строк відсторонення.

Резолютивна частина рішення оголошується присутнім на засіданні.

Рішення Ради викладається в письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

Копії рішення Ради не пізніше ніж через сім робочих днів надсилаються Генеральному прокурору або його заступнику, судді, стосовно якого ухвалено рішення.

20.14. Суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Радою рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше ніж два місяці. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

20.15. У день ухвалення рішення Рада забезпечує повідомлення голови суду, в якому обіймає посаду відсторонений суддя, про ухвалене рішення.

Повідомлення здійснюється шляхом використання офіційних засобів зв’язку.

20.16. До ухвалення Радою рішення по суті клопотання Генеральний прокурор або його заступник мають право відкликати подане клопотання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення цього клопотання без розгляду, яку підписує головуючий на засіданні одноособово. Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає.

Доповнення чи зміни до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, які стосуються допущених описок і помилок, долучаються до первинного клопотання, яке розглядається з їх урахуванням.

20.17. Повторне звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності судді в межах одного кримінального провадження, якщо Радою вже ухвалено рішення по суті цього питання, не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення Ради судом.

У разі подання клопотання з порушенням зазначених вимог таке клопотання повертається без розгляду в порядку, визначеному пунктом 19.5 Регламенту.

20.18. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності припиняється в разі закриття кримінального провадження стосовно судді або набрання законної сили вироком суду без ухвалення Радою окремого рішення про припинення тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Порядок ухвалення рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

20.19. Рада продовжує строк тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника про продовження цього строку. Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється на строк не більше ніж два місяці, а в разі передання обвинувального акта до суду - до закінчення судового провадження.

Повідомлення про рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, розміщується на офіційному вебсайті Ради та надсилається до Державної судової адміністрації України для розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України.

20.20. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено, і має містити обґрунтування, що обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, продовжують існувати, сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.

20.21. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, подане без дотримання визначених законом вимог, Рада повертає Генеральному прокурору або його заступнику без розгляду в порядку, визначеному пунктами 19.5, 20.5 Регламенту.

20.22. Питання про внесення на розгляд Ради клопотання Генерального прокурора або його заступника про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя вирішується в порядку, визначеному пунктом 20.6 Регламенту.

20.23. Розгляд клопотання Генерального прокурора або його заступника про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя здійснюється Радою в порядку, передбаченому пунктами 20.7-20.12 Регламенту.

20.24. Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, якщо:

а) обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, продовжують існувати;

б) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.

За результатами розгляду клопотання ухвалюється рішення Ради, яке викладається у письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

20.25. У разі ухвалення Радою рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності суддя відстороняється від здійснення правосуддя із дня ухвалення Радою такого рішення на строк, зазначений у рішенні.

20.26. До ухвалення Радою рішення по суті клопотання Генеральний прокурор або його заступник мають право відкликати подане клопотання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення клопотання без розгляду, яку підписує головуючий на засіданні одноособово. Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає.

Доповнення чи зміни до клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, що стосуються допущених описок і помилок, долучаються до первинного клопотання, яке розглядається з їх урахуванням.

20.27. Повторне звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності в межах одного кримінального провадження не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення Ради судом.

У разі подання клопотання з порушенням зазначених вимог таке клопотання повертається без розгляду в порядку, визначеному пунктом 19.5 Регламенту.

Глава 21. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя під час проведення кваліфікаційного оцінювання

21.1. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя під час проведення кваліфікаційного оцінювання відповідно до частини п’ятої статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюється Радою в порядку, встановленому статтею 66 Закону.

21.2. Підготовку подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до розгляду Радою здійснює член Ради, визначений автоматизованою системою розподілу справ доповідачем.

21.3. Доповідач невідкладно, але не пізніше ніж через сім днів із дня надходження подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомляє відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради для включення до порядку денного засідання Ради питання про розгляд подання.

21.4. Розгляд подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розпочинається з доповіді доповідача та оголошення пояснень судді (його представника), якщо вони були надані.

21.5. За необхідності Рада може викликати суддю для надання пояснень, у зв’язку із чим розгляд справи може бути відкладено.

21.6. Рішення Ради, ухвалене за результатами розгляду подання, підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

21.7. Суддя відстороняється від здійснення правосуддя із дня ухвалення Радою рішення про тимчасове відсторонення.

21.8. Рада може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, якщо:

подання не містить підстав для його ухвалення або мотивів, з яких Вища кваліфікаційна комісія суддів України дійшла відповідних висновків;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не мала повноважень ухвалювати рішення про внесення подання;

рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про внесення подання не підписано будь-ким зі складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь в ухваленні рішення про внесення подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

подання не підписане уповноваженою на це особою.

Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності

21.9. Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності здійснюється Радою на підставі рішення Дисциплінарної палати про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

21.10. Питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя розглядається Радою у пленарному складі.

21.11. Про дату розгляду питання про тимчасове відсторонення суддя повідомляється в порядку, визначеному законом.

21.12. Розгляд питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя розпочинається з доповіді члена Ради, визначеного доповідачем із цього питання.

21.13. Суддя, стосовно якого розглядається питання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності, та/або його представник можуть бути заслухані у засіданні Ради.

21.14. У разі неявки на засідання Ради суддя має право подати письмові пояснення, які оголошуються на засіданні.

21.15. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

21.16. За результатами розгляду подання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності Рада ухвалює вмотивоване рішення, копії якого не пізніше ніж через сім днів надсилаються судді, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України та голові суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

Суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Радою рішення про тимчасове відсторонення.

21.17. У рішенні Ради про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності мають бути визначені:

строк, на який застосовується відсторонення;

курс підвищення кваліфікації, який повинен пройти суддя.

21.18. Рішення Ради підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

21.19. Інформація про відсторонення судді від здійснення правосуддя в порядку дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради та на вебсайті суду, в якому працює суддя. Ця інформація має містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про накладене дисциплінарне стягнення, копію рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, про накладення такого стягнення.

Глава 22. Переведення суддів

22.1. Переведення судді з одного суду до іншого здійснюється Радою:

а) на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та доданих до неї матеріалів;

б) на підставі подання Дисциплінарної палати про переведення судді до суду нижчого рівня.

22.2. Рада розглядає питання про переведення судді, відрядження судді як тимчасове переведення, продовження строку відрядження або дострокове закінчення відрядження в порядку, визначеному статтями 55, 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 70, 71 Закону, Законом України № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

22.3. Суддю може бути відряджено у порядку тимчасового переведення до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, строк його відрядження може бути продовжено або достроково закінчено на підставі статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини другої статті 70 Закону в порядку, затвердженому Радою, за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим із Державною судовою адміністрацією України.

22.4. Питання про переведення судді з одного суду до іншого, відрядження судді як тимчасове переведення має бути розглянуто Радою протягом розумного строку з дня надходження подання Дисциплінарної палати про переведення судді до суду нижчого рівня чи рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Питання про дострокове закінчення відрядження судді має бути розглянуто Радою протягом розумного строку із дня одержання рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» має бути розглянуто Радою протягом розумного строку з дня надходження повідомлення Державної судової адміністрації України або заяви судді.

22.5. На засідання Ради запрошується суддя, щодо якого вирішується питання про переведення з одного суду до іншого.

Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

Розгляд питання про переведення судді з одного суду до іншого, відрядження судді як тимчасове переведення, дострокове закінчення відрядження у засіданні Ради починається з оголошення доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ, рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи подання Дисциплінарної палати, розгляд питання про продовження строку відрядження - з оголошення повідомлення Державної судової адміністрації України.

У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розгляд питання про переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у засіданні Ради починається з оголошення доповідачем, визначеним автоматизованою системою розподілу справ, повідомлення Державної судової адміністрації України або заяви судді та встановлених обставин щодо можливості його переведення.

Суддя, щодо якого розглядається питання про переведення з одного суду до іншого, має право надавати пояснення (усні та/або письмові), заявляти клопотання або відводи.

Письмові пояснення судді долучаються до матеріалів справи.

У разі неявки судді у засідання зміст його письмових пояснень (за наявності) оголошуються доповідачем.

22.6. За результатами розгляду питання про переведення судді з одного суду до іншого, відрядження як тимчасове переведення судді, продовження строку відрядження, дострокове закінчення відрядження судді Рада ухвалює вмотивоване рішення.

Рішення за результатами розгляду питання про переведення судді з одного суду до іншого, про відрядження судді, продовження строку відрядження, дострокове закінчення відрядження викладається у письмовій формі, підписується всіма членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

22.7. Якщо на час розгляду Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, подання Дисциплінарної палати Ради, повідомлення Державної судової адміністрації України чи заяви судді суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, ухвалою залишає їх без розгляду.

Якщо на час розгляду Радою повідомлення Державної судової адміністрації України про переведення судді або заяви судді про переведення відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, ухвалою залишає таке повідомлення / заяву без розгляду.

Рада має право відкласти розгляд питання про переведення судді (крім переведення на підставі подання Дисциплінарної палати) на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

22.8. Копія рішення Ради про переведення судді надсилається судді, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, до суду, до якого суддя переведений, та до суду, з якого його переведено.

Особливості ухвалення Радою рішення щодо відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, дострокового закінчення відрядження судді, переведення судді в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до Закону України від 4 червня 2020 року № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»

22.9. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює без її рекомендації чи подання рішення про:

а) відрядження суді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації;

б) дострокове закінчення відрядження судді;

в) переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

22.10. Ухвалення рішень про відрядження судді, зазначених у підпунктах «а» та «б» пункту 22.9 Регламенту, здійснюється Радою на підставі повідомлення Державної судової адміністрації України.

Ухвалення рішення про переведення судді, зазначеного в підпункті «в» пункту 22.9 Регламенту, здійснюється Радою на підставі повідомлення Державної судової адміністрації України або заяви судді.

22.11. Розгляд питання про переведення судді або відрядження судді як тимчасове переведення здійснюється Радою протягом розумного строку із дня одержання повідомлення Державної судової адміністрації України.

Розгляд питання про дострокове закінчення відрядження судді здійснюється Радою протягом розумного строку із дня одержання повідомлення Державної судової адміністрації України.

22.12. Попередній розгляд повідомлення Державної судової адміністрації України про необхідність відрядження судді (суддів) здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, у порядку, затвердженому Радою, за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим із Державною судовою адміністрацією України.

22.13. За результатами розгляду повідомлення Державної судової адміністрації України про необхідність відрядження судді (суддів) Рада ухвалює рішення щодо початку процедури відрядження судді (суддів).

22.14. Попередній розгляд матеріалів про відрядження судді, продовження строку відрядження судді, дострокове закінчення відрядження або переведення судді здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який під час розгляду витребовує з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддівське досьє, здійснює інші заходи з метою отримання необхідних документів та відомостей для з’ясування можливості відрядження судді, дострокового закінчення відрядження, переведення судді, а також готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

22.15. Розгляд Радою питання про відрядження судді, продовження строку відрядження судді, дострокове закінчення відрядження або переведення судді здійснюється відповідно до статей 55, 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 70, 71 Закону з додержанням положень цієї глави.

Глава 23. Надання консультативних висновків щодо законопроєктів

23.1. Рада надає обов’язкові для розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, зареєстрованих в Апараті Верховної Ради України, за зверненням Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, а також із власної ініціативи.

23.2. Консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів розглядаються Радою на засіданні у пленарному складі.

23.3. Звернення, яке надійшло до Ради, за дорученням Голови Ради передається одному або кільком членам Ради для підготовки проєкту консультативного висновку. Якщо підготовку проєкту висновку доручено кільком членам Ради, вони визначають одного з них доповідачем.

Звернення щодо законопроєкту, зареєстрованого як альтернативний, та законопроєкту, поданого на заміну раніше поданого законопроєкту, передається для підготовки проєкту висновку члену або членам Ради, яким доручено підготовку проєкту консультативного висновку щодо основного законопроєкту.

23.4. Для підготовки проєкту висновку доповідач може залучати органи суддівського самоврядування, установи й організації, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів та інших спеціалістів, Громадську раду доброчесності, за їхньою згодою, на громадських засадах.

23.5. Після завершення підготовки проєкту консультативного висновку доповідач повідомляє Голову Ради про можливість внесення його на розгляд Ради.

Не пізніше ніж за сім днів до засідання Ради, на якому розглядатиметься проєкт висновку, доповідач зобов’язаний надати його для ознайомлення всім членам Ради.

23.6. Розгляд проєкту консультативного висновку починається з доповіді доповідача, який викладає стислий зміст законопроєкту, зміст проєкту висновку, а також відповідає на запитання членів Ради.

23.7. Рада відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради ухвалює рішення про:

затвердження консультативного висновку;

направлення проєкту консультативного висновку на доопрацювання.

23.8. Консультативний висновок разом із рішенням про його затвердження надсилається для розгляду суб’єкту звернення, Верховній Раді України та оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради.

Глава 24. Вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (статті 73, 74 Закону)

24.1. Питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя, а також із власної ініціативи.

Члени Ради можуть запропонувати Раді розглянути питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за власною ініціативою.

Питання про необхідність вжиття таких заходів Рада розглядає з власної ініціативи, якщо під час розгляду дисциплінарних справ чи інших питань діяльності Ради встановлено факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя. У такому випадку Рада або орган Ради, на розгляді якого перебуває відповідне питання, ухвалює рішення про необхідність розгляду питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювати розгляд питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Заходи індивідуального характеру

24.2. До заходів індивідуального характеру належать заходи, визначені пунктами 1-3 частини першої статті 73 Закону. Уживаючи заходів індивідуального характеру, Рада:

веде й оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення;

вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя;

вносить на розгляд зборів відповідного суду подання про звільнення судді з адміністративної посади у разі невиконання ним рішення Ради.

24.3. Повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя подаються до Ради в письмовій (паперовій або електронній) формі.

Повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя в електронній формі можуть бути подані, в тому числі, електронною поштою або через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС шляхом заповнення відповідної електронної форми документа.

У разі подання повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя в електронній формі через модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС подальший обмін документами здійснюється в електронній формі.

Отримавши повідомлення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду повідомлення член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.

24.4. За результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити:

стислий виклад обставин, зазначених у повідомленні;

обставини, встановлені під час перевірки;

висновок про те, чи можуть відомості, викладені в повідомленні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або що такі відомості несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя;

пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.

Якщо член Ради пропонує вжити інших заходів, необхідних для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (пункт 8 частини першої статті 73 Закону), у висновку має бути зазначено перелік таких заходів та спосіб їх реалізації.

24.5. Якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член Ради складає висновок про відсутність підстав для вжиття таких заходів.

Висновок члена Ради про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя затверджується рішенням Ради.

Одним рішенням Ради можуть затверджуватися кілька таких висновків членів Ради за доповіддю Голови Ради.

Копія висновку члена Ради про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя і витяг із рішення Ради про його затвердження надсилаються судді.

24.6. Розгляд Радою повідомлень про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя та затвердження висновків членів Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя здійснюється без повідомлення і виклику осіб.

24.7. Якщо Рада ухвалила рішення про внесення подання Ради з питань, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 73 Закону, таке подання підписується Головою Ради та не пізніше ніж через п’ять днів з дня ухвалення Радою рішення надсилається органам і особам, яким воно адресоване, а також ініціатору повідомлення. Повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, його зміст відображається в Реєстрі повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення.

Заходи загального характеру

24.8. До заходів загального характеру належать заходи, визначені пунктами 4-7 частини першої статті 73 Закону. Уживаючи заходів загального характеру, Рада:

ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення;

звертається до суб’єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;

звертається до прокуратури й органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду;

готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями й оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні.

24.9. Підготовка заходів загального характеру здійснюється за дорученням Голови Ради її членами, структурними підрозділами секретаріату Ради. За рішенням Ради для підготовки заходів загального характеру можуть створюватися тимчасові або постійні робочі групи із членів Ради та працівників секретаріату Ради.

24.10. Розгляд на засіданні Ради питання про вжиття заходів загального характеру починається доповіддю Голови Ради або за його дорученням - члена Ради.

24.11. Рада розглядає питання про вжиття заходів загального характеру та за результатами розгляду ухвалює рішення в порядку, встановленому Законом і Регламентом.

24.12. Повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення та на офіційному вебпорталі судової влади України.

Глава 25. Порядок складання Головою Ради, заступником Голови Ради протоколів про адміністративні правопорушення

25.1. Протоколи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 18832 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), складають Голова Ради, заступник Голови Ради (далі - особа, яка складає протокол) у приміщенні Ради.

Заступник Голови Ради складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) за дорученням Голови Ради та в разі виконання обов’язків Голови Ради.

У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протокол складається щодо кожного з них.

Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол складається щодо кожної особи окремо.

Складення протоколу та надіслання його до суду здійснюються з урахуванням вимог статті 38 КУпАП, відповідно до якої стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

25.2. Протокол складається за результатами перевірки повідомлення Ради, її органів, члена Ради щодо вжиття заходів для притягнення осіб, винних у невиконанні законних вимог цих суб’єктів щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено; наданні завідомо недостовірної інформації, а так само недодержанні встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено або розгляд якої не закінчено, у разі подання дисциплінарної скарги з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; ненаданні або несвоєчасному наданні відповіді на подання Ради про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя.

До повідомлення долучаються документи, що підтверджують викладені в ньому обставини та вказують на час вчинення адміністративного правопорушення.

25.3. Під час перевірки особа, яка складає протокол, пропонує особі, стосовно якої складається протокол, надати пояснення та підтвердні документи, необхідні для його складення.

25.4. Особа, стосовно якої складається протокол, запрошується до Ради для складання та підписання протоколу. Запрошення обов’язково містить інформацію про дату, час і місце складення протоколу та підписується особою, яка складає протокол.

Запрошення надсилається особі, стосовно якої складається протокол, рекомендованим листом. Явка такої особи обов’язкова.

25.5. Особі, стосовно якої складається протокол, роз’яснюються права та обов’язки, визначені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відповідна відмітка у протоколі. Про ознайомлення з правами та обов’язками особа, стосовно якої складається протокол, ставить у протоколі свій підпис, а в разі відмови такої особи від підписання протоколу в ньому зазначається про це.

25.6. Протокол оформлюється згідно з формою, наведеною в додатку 4, його зміст повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП.

Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, заповнення протоколу олівцем, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, яка склала протокол, та особою, стосовно якої він складений. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.

У протоколі обов’язково зазначається стаття КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, та які положення законодавства порушено.

25.7. Особа, стосовно якої складається протокол, має право робити зауваження та надавати пояснення щодо його змісту, які додаються до протоколу, а також має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У разі відмови особи, стосовно якої складається протокол, від його підписання про це зазначається у протоколі.

25.8. Протокол складається у двох примірниках, які підписуються особою, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Один примірник протоколу вручається під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлена про час і місце складання протоколу, не з’явилася для його складення, протокол складається за відсутності такої особи та не пізніше трьох робочих днів із дня його складення надсилається їй рекомендованим листом.

25.9. Другий примірник протоколу та додатки до нього формуються особою, яка склала протокол, у справу, яка має титульний лист та опис наявних документів. Така справа надсилається до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення протягом трьох робочих днів після складення протоколу.

У супровідному листі висловлюється клопотання про надіслання до Ради копії судового рішення у справі.

25.10. Рішення про відмову у складенні протоколу ухвалюється, якщо:

запит Ради, її органу або члена Ради щодо надання інформації, судової справи (її копії) не відповідає вимогам, встановленим Законом;

відсутні подія і склад адміністративного правопорушення;

закінчився строк, передбачений статтею 38 КУпАП.

У таких випадках Голова Ради, заступник Голови Ради складають висновок про відмову у складенні протоколу.

25.11. Голова Ради, заступник Голови Ради інформують Раду, її органи, члена Ради про результати перевірки, проведеної за їхніми повідомленнями.

Зміст рішення суду, ухваленого за результатами розгляду протоколу, після надходження його копії до Ради доводиться до відома суб’єкта надіслання повідомлення.

25.12. Копія справи, надісланої до суду, зберігається в секретаріаті Ради у порядку та строки, що визначені Інструкцією з діловодства у Вищій раді правосуддя. До цієї справи в подальшому додаються копії судових рішень у справі тощо.

Глава 26. Порядок розгляду Радою питань про призначення, переведення, оцінювання, присвоєння рангу державного службовця, дисциплінарну відповідальність, звільнення стосовно осіб, суб’єктом призначення яких є Рада

26.1. Призначення осіб, суб’єктом призначення яких є Рада, їх переведення, оцінювання, присвоєння їм рангу державного службовця, порушення або відмова в порушенні дисциплінарного провадження стосовно них, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності або закриття дисциплінарного провадження, а також їх звільнення здійснюються за рішенням Ради.

26.2. Дисциплінарне провадження стосовно Голови Служби судової охорони, його заступників, осіб, які виконують їх обов’язки, здійснюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням особливостей, визначених Положенням про Дисциплінарну комісію стосовно Голови Служби судової охорони, його заступників, осіб, які виконують їх обов’язки.

26.3. Заява особи / подання відповідних посадових осіб про призначення, переведення, звільнення особи, подання про присвоєння рангу державного службовця, скарга (заява, звернення) на дії осіб, суб’єктом призначення яких є Рада, пропозиція Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі - Комісія) передаються члену Ради, визначеному автоматизованою системою розподілу справ або Головою Ради, для підготовки відповідного проєкту рішення Ради протягом десяти днів із моменту надходження до Ради заяви / подання, скарги, звернення, пропозиції.

26.4. Питання про призначення, переведення, оцінювання, присвоєння рангу державного службовця, порушення дисциплінарного провадження або відмову в порушенні дисциплінарного провадження, притягнення до дисциплінарної відповідальності або закриття дисциплінарного провадження, звільнення розглядаються Радою на засіданні у пленарному складі в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту.

26.5. У рішенні Ради про призначення особи на посаду зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи, яка призначається на посаду; назва посади, на яку призначається особа; дата початку виконання посадових обов’язків; умови оплати праці; строк призначення; строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком); ранг державного службовця (у разі присвоєння при призначенні на посаду державного службовця та за наявності підстав); підстави призначення.

26.6. У рішенні Ради про переведення особи на посаду зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи, яка переводиться на посаду; назва посади, з якої переводиться особа; назва посади, на яку переводиться особа; дата переведення; умови оплати праці; підстава переведення.

26.7. У рішенні Ради про оцінювання державного службовця зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові державного службовця; назва посади, завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця на відповідний рік; інформація про подання звіту державним службовцем; висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності у відповідному році.

26.8. У рішенні Ради про присвоєння рангу державного службовця зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові державного службовця; назва посади державного службовця; ранг, що присвоюється; підстава.

26.9. У рішенні Ради про порушення або відмову в порушенні дисциплінарного провадження зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи; назва посади особи; підстава або про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження з відображенням конкретних фактів або із зазначенням про відсутність фактів, які свідчать про наявність або відсутність у діях особи ознак дисциплінарного проступку; строк здійснення дисциплінарного провадження у разі порушення дисциплінарного провадження. Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

26.10. У рішенні Ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи; назва посади; пропозиція Комісії; стислий виклад обставин справи; вид дисциплінарного проступку; інформація про отримання пояснення особи щодо обставин справи; вид застосованого стягнення.

26.11. У рішенні Ради про закриття дисциплінарного провадження зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи; назва посади; пропозиція Комісії; стислий виклад обставин справи; інформація про отримання пояснення особи щодо обставин справи.

26.12. У рішенні Ради про дострокове зняття дисциплінарного стягнення зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи; назва посади; дата накладення дисциплінарного стягнення; вид дисциплінарного стягнення; підстави дострокового зняття дисциплінарного стягнення.

26.13. У рішенні Ради про звільнення особи з посади зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові особи, яка звільняється з посади; назва посади, з якої звільняється особа; дата та підстава звільнення з посади.

26.14. Рішення про призначення осіб, суб’єктом призначення яких є Рада, їх переведення, оцінювання, присвоєння їм рангу державного службовця, порушення або відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно них, притягнення до дисциплінарної відповідальності або закриття дисциплінарного провадження, а також про їх звільнення підписує головуючий на засіданні одноособово.

26.15. Рішення Ради про порушення дисциплінарного провадження надсилається Комісії або Дисциплінарній комісії стосовно Голови Служби судової охорони, його заступників, осіб, які виконують їх обов’язки (далі - Дисциплінарна комісія), для здійснення дисциплінарного провадження.

26.16. Пропозиція Комісії, висновок Дисциплінарної комісії за результатами дисциплінарного провадження передаються члену Ради - доповідачу, визначеному автоматизованою системою розподілу справ.

26.17. Рада на підставі пропозиції Комісії, висновку Дисциплінарної комісії, з урахуванням пояснень особи, стосовно якої здійснювалося дисциплінарне провадження, в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого законодавством, ухвалює рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

26.18. Рішення Ради щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження ухвалюється протягом 10 днів з моменту отримання пропозиції Комісії, висновку Дисциплінарної комісії в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту.

Глава 27. Порядок надання справ (матеріалів) для ознайомлення

27.1. Справи (матеріали) надаються для ознайомлення за письмовою заявою особи на підставі резолюції Голови Ради або заступника Голови Ради працівниками відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради, у провадженні якого або на зберіганні в якому вони перебувають, а в разі перебування справи (матеріалу) у провадженні члена Ради - на підставі резолюції члена Ради працівником, який забезпечує роботу члена Ради.

27.2. Справи (матеріали) для ознайомлення надаються:

особам, справи (матеріали) стосовно яких є предметом розгляду Дисциплінарної палати чи Ради (кандидати на посаду судді, судді, прокурори), та їхнім представникам;

особам, за зверненням (скаргою, заявою тощо) яких здійснюється розгляд справ (матеріалів), та їхнім представникам;

особам, які мають право витребовувати справи під час виконання службових повноважень у порядку, передбаченому чинним законодавством.

27.3. Учасникам дисциплінарного провадження або дисциплінарної справи (скаржникам, суддям або їхнім представникам) можуть надаватися для ознайомлення матеріали дисциплінарного провадження або дисциплінарної справи, які безпосередньо пов’язані зі скаргою та не становлять інформацію з обмеженим доступом, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних, з урахуванням строків, необхідних для підготовки матеріалів для ознайомлення.

У такому самому порядку надаються для ознайомлення матеріали за заявою щодо несумісності.

27.4. Створені у Раді документи, що передують розгляду та ухваленню рішень (висновки членів Ради, проєкти рішень тощо), не надаються для ознайомлення до дня ухвалення відповідного рішення, за винятком проєкту висновку, визначеного частиною першою статті 48 Закону.

27.5. Інформація з обмеженим доступом, яка міститься в матеріалах, для ознайомлення не надається.

27.6. Справи (матеріали) надаються для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та повноваження відповідно до чинного законодавства.

27.7. Перед початком ознайомлення зі справами (матеріалами) працівник секретаріату Ради повинен отримати від особи розписку про ознайомлення з переліком відомостей, що становлять службову інформацію в Раді, та про недопустимість їх поширення.

27.8. Ознайомлення зі справами (матеріалами) здійснюється в робочий час у приміщенні Ради, призначеному для проведення прийому громадян, у присутності працівника секретаріату Ради.

27.9. Особа під час ознайомлення зі справами (матеріалами) має право робити необхідні виписки, копії документів за наявності у неї власних технічних засобів.

27.10. Під час ознайомлення зі справами (матеріалами) особі забороняється вносити будь-які зміни до них, робити власні помітки на аркушах, самостійно вилучати чи долучати матеріали.

27.11. Факт ознайомлення зі справами (матеріалами) фіксується шляхом вчинення особою на своїй заяві запису із зазначенням дати, підпису, прізвища та ініціалів, після чого заява долучається до матеріалів.

27.12. Про факти пошкодження документів при ознайомленні складається акт, який долучається до матеріалів.

27.13. Заяви про ознайомлення зі справами (матеріалами) в електронному вигляді надсилаються через модуль «Електронний кабінет» в ЄСІТС або на електронну адресу Ради, визначену для подання електронних звернень (e-zapyt@hcj.gov.ua), з використанням кваліфікованого електронного підпису, або засобами поштового зв’язку з долученням до заяви носія інформації.

До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та повноваження заявника відповідно до чинного законодавства.

У заяві зазначається електронна адреса заявника для листування, надсилання в електронному вигляді справи (матеріалу).

Перевірку кваліфікованого електронного підпису здійснює управління документального забезпечення секретаріату Ради.

27.14. У разі наявності технічної можливості справи (матеріали) надаються заявникам в електронному вигляді (надсилаються через модуль «Електронний кабінет» в ЄСІТС або на електронну адресу або засобами поштового зв’язку на носіях інформації рекомендованою кореспонденцією чи надається дистанційний доступ до справи (матеріалу), розміщеної (розміщеного) у хмарному сховищі).

27.15. Визначення матеріалів, які не підлягають наданню для ознайомлення (не пов’язані зі скаргою, містять інформацію з обмеженим доступом), інформації, яка підлягає знеособленню, здійснюють працівники відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради, у провадженні якого або на зберіганні в якому перебувають справи (матеріали), а в разі перебування справи (матеріалу) у провадженні члена Ради - працівник, який забезпечує роботу члена Ради.

Знеособлення персональних даних і сканування справ (матеріалів) здійснює відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради, який забезпечує організаційну діяльність членів Ради.

27.16. Заявнику надсилається для ознайомлення електронна копія Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій раді правосуддя, та надаються роз’яснення щодо недопустимості їх поширення.

Глава 28. Порядок розгляду Радою звітів про діяльність Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони

28.1. Голова Державної судової адміністрації України та Голова Служби судової охорони щороку до 15 березня року, наступного за звітним, подають до Ради письмовий звіт щодо діяльності відповідного органу у звітному році (далі - звіт).

28.2. Рада може ініціювати заслуховування звіту в інший строк, про що керівник відповідного органу повідомляється не пізніш як за 30 днів до визначеної Головою Ради дати заслуховування звіту.

28.3. У звіті Голови Державної судової адміністрації України відображається виконання Державною судовою адміністрацією України повноважень щодо:

підготовки бюджетного запиту в частині належного фінансування місцевих та апеляційних судів та представлення судів у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проєкту закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

розробки нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів;

організації роботи з ведення судової статистики;

забезпечення функціонування ЄСІТС;

забезпечення належних умов діяльності судів;

діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині надання інформації про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних;

добору кандидатів для призначення на посаду судді, кваліфікаційного оцінювання суддів, наповнення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;

діяльності Національної школи суддів України в частині надання інформації про забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя;

інших питань діяльності Державної судової адміністрації України, визначених законом.

У звіті Голови Служби судової охорони відображаються структурна, функціональна побудова та стан укомплектування органів і підрозділів Служби судової охорони, а також виконання Службою судової охорони повноважень щодо:

стану забезпечення охороною об’єктів органів та установ системи правосуддя;

організації навчання й підвищення кваліфікації співробітників Служби судової охорони;

стану забезпечення будівель, приміщень судів та установ системи правосуддя необхідною кількістю сучасних систем (засобів) технічної, інженерно-технічної охорони.

28.4. Звіт має містити результати всебічного аналізу виконання повноважень з об’єктивною оцінкою стану справ і підсумків діяльності (реалізація положень законодавства, виконання завдань, надання пропозицій щодо вдосконалення організації роботи органу тощо). У разі невиконання повноважень зазначаються причини, а також заходи, що вживаються для виправлення становища. До звіту можуть додаватися інформаційно-довідкові матеріали.

28.5. Відповідальний структурний підрозділ секретаріату Ради за результатами опрацювання звіту протягом 30 днів готує та подає Голові Ради проєкт рішення Ради з інформаційно-аналітичними матеріалами.

28.6. На засідання Ради обов’язково запрошуються Голова Державної судової адміністрації України та Голова Служби судової охорони. Також можуть бути запрошені керівники інших органів та установ системи правосуддя.

28.7. Звіт розглядається Радою на засіданні у пленарному складі після доповіді Голови Ради або за його дорученням члена Ради.

28.8. За результатами розгляду звіту в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту, Рада може ухвалити одне з таких рішень:

про визнання результатів роботи відповідного органу задовільними;

про визнання результатів роботи відповідного органу незадовільними;

про визнання результатів роботи відповідного органу частково задовільними із зауваженнями та рекомендаціями щодо усунення недоліків.

28.9. Рада за результатами розгляду звіту може ухвалити рішення про заохочення, про порушення стосовно керівника відповідного органу дисциплінарного провадження, зобов’язання усунути виявлені недоліки.

28.10. Копія рішення про порушення стосовно Голови Державної судової адміністрації України дисциплінарного провадження надсилається Комісії для здійснення дисциплінарного провадження.

Глава 29. Порядок розгляду Радою подання Голови Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ

29.1. Питання щодо зміни територіальної підсудності судових справ у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами (частина сьома статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а також щодо відновлення роботи суду, територіальна підсудність справ якого була змінена, розглядається Радою у пленарному складі на підставі подання Голови Верховного Суду.

29.2. У поданні Голови Верховного Суду зазначаються:

назва суду, територіальна підсудність справ якого змінюється / відновлюється;

підстави для зміни / відновлення територіальної підсудності судових справ вказаного суду;

назва суду, якому визначається територіальна підсудність справ, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого суду з відповідним обґрунтуванням;

інша інформація, яка має суттєве значення під час розгляду вказаного питання. До подання можуть додаватися інформаційно-довідкові матеріали.

29.3. Відповідальний структурний підрозділ секретаріату Ради за результатами опрацювання подання протягом п’яти днів готує та подає Голові Ради проєкт рішення Ради з інформаційно-аналітичними матеріалами.

29.4. Питання про зміну територіальної підсудності судових справ на засіданні Ради розглядається відкрито, якщо Радою не прийнято рішення про проведення закритого засідання.

Подання розглядається Радою на найближчому засіданні у пленарному складі після доповіді Голови Ради або за його дорученням - члена Ради.

29.5. За результатами розгляду подання Голови Верховного Суду в порядку, визначеному пунктом 10.4 Регламенту, Рада ухвалює рішення, яке викладається в письмовій формі та підписується головуючим на засіданні одноособово.

Копія рішення впродовж п’яти днів надсилається до Державної судової адміністрації України, Голові Верховного Суду, судам, яким визначається територіальна підсудність справ, та судам, територіальна підсудність судових справ яких змінюється (за можливості).

Розділ III. Прийняття Регламенту, внесення змін

Глава 30. Прийняття Регламенту, внесення змін

30.1. Регламент затверджується на засіданні Ради.

30.2. Регламент вважається затвердженим, якщо за нього проголосувала більшість членів Ради, які брали участь у засіданні Ради.

30.3. Регламент Ради розміщується на офіційному вебсайті Ради.

30.4. Член (члени) Ради має (мають) право порушувати питання про внесення змін та доповнень до Регламенту.

30.5. Пропозиції щодо внесення змін чи доповнень до Регламенту виносяться на розгляд Ради у місячний строк із дня їх надходження.

30.6. Зміни чи доповнення до Регламенту затверджуються в порядку, визначеному пунктами 30.1-30.3 Регламенту.

БЮЛЕТЕНЬ
для таємного голосування з обрання (Голова Вищої ради правосуддя, заступник Голови Вищої ради правосуддя)

Відомість видачі
членам Вищої ради правосуддя бюлетенів для таємного голосування з обрання Голови Вищої ради правосуддя / заступника Голови Вищої ради правосуддя

ПРОТОКОЛ
засідання лічильної комісії про результати таємного голосування (повторного таємного голосування) з обрання Голови Вищої ради правосуддя / заступника Голови Вищої ради правосуддя

ПРОТОКОЛ
про адміністративне правопорушення

Відомість
голосування на засіданні Вищої ради правосуддя

Відомість
голосування на засіданні Вищої ради правосуддя про призначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Протокол
голосування на засіданні Вищої ради правосуддя у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті)