ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 680/2014
від 16 квітня 2014 року
про встановлення імплементаційних технічних стандартів стосовно звітування установами перед наглядовими органами відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013

{Щодо скасування Імплементаційного регламенту див. Імплементаційний регламент 2021/451 від 17 грудня 2020 року на офіційному вебсайті Європейського Союзу https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX%3A32021R0451}

{Регламент та додатки I-IV}

ДОДАТОК V
ЗВІТУВАННЯ ПРО ФІНАНСОВУ ІНФОРМАЦІЮ

ЧАСТИНА 1
ЗАГАЛЬНІ ІНСТРУКЦІЇ

1. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Цей додаток містить додаткові інструкції із заповнення форм із фінансовою інформацією («FINREP»), які містяться в додатках III та IV до цього Регламенту. Цей додаток доповнює інструкції, включені у формі покликань у форми з додатків III та IV.

2. Установи, які використовують національні стандарти бухгалтерського обліку, сумісні з МСФЗ («сумісні національні ЗПБО»), повинні застосовувати загальні інструкції та інструкції МСФЗ у цьому додатку, якщо не передбачено інше. Це не обмежує відповідності вимог сумісних національних ЗПБО вимогам ДБОБ. Установи, які використовують вимоги національних ЗПБО, які несумісні з МСФЗ або які ще не були узгоджені з вимогами МСФЗ 9, повинні застосовувати загальні інструкції та інструкції ДБОБ у цьому додатку, якщо не передбачено інше.

3. Дані, визначені у формах, повинні бути сформовані відповідно до правил визнання, взаємозаліку та оцінювання згідно з відповідною системою бухгалтерського обліку, як визначено в пункті (77) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.

4. Установа заповнює лише ті частини форм, які стосуються таких даних:

(a) активи, зобов’язання, власний капітал, доходи та витрати, визнані установою;

(b) позабалансові експозиції та види діяльності, в яких установа бере участь;

(c) операції, які виконує установа;

(d) правила оцінювання вартості, включно з методами оцінювання квот на кредитний ризик, які застосовує установа.

5. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка, використовують такі абревіатури та скорочення:

(a) «РВК»: Регламент (ЄС) № 575/2013;

(b) «МСБО» або МСФЗ»: «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку», які визначено у статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 1606/2002 (14) та ухваленою Комісією;

(c) «Регламент ЄЦБ про позиції балансу» або «ЄЦБ/2013/33»: Регламент Європейського Центрального Банку (ЄС) № 1071/2013 (15);

(d) «Регламент про статистичну класифікацію економічної діяльності в ЄС (NACE)»: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1893/2006 (16);

(e) «Коди NACE»: коди з Регламент про статистичну класифікацію економічної діяльності в ЄС (NACE);

(f) «ДБОБ»: Директива Ради 86/635/ЄЕС (17);

(g) «Директива про бухгалтерський облік»: Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС (18);

(h) «Національні ЗПБО»: національні загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку, розроблені згідно з ДБОБ;

(i) «МСП»: мікропідприємства, малі та середні підприємства, як визначено в Рекомендації Комісії C(2003)1422 (19);

(j) «Код ISIN»: міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів, який присвоюють цінним паперам та який складається з 12 літерно-цифрових символів, які забезпечують унікальну ідентифікацію емісії цінних паперів;

(k) «Код LEI»: глобальний ідентифікатор юридичної особи, який присвоюють суб’єктам та який забезпечує унікальну ідентифікацію учасника фінансової операції;

(l) «Стадії зменшення корисності»: категорії знецінення, визначені в МСФЗ 9.5.5. «Стадія 1» стосується зменшення корисності, оціненого згідно з МСФЗ 9.5.5.5. «Стадія 2» стосується зменшення корисності, оціненого згідно з МСФЗ 9.5.5.3. «Стадія 3» стосується зменшення корисності кредитно знецінених активів, визначених у додатку A до МСФЗ 9;

(m) «Рекомендація ESRB про усунення прогалин у даних про нерухомість» означає Рекомендацію Європейської ради із системних ризиків від 31 жовтня 2016 року про усунення прогалин у даних про нерухомість (ESRB/2016/14) (20).

2. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

6. Для цілей додатків III та IV затінення даних сірим кольором означає, що надання таких даних не обов’язкове або що надати їх неможливо. У додатку IV затінення покликань у рядку або стовпці чорним кольором означає, що відповідні дані не підлягають поданню тими установами, які дотримуються таких покликань у такому рядку чи стовпці.

7. Форми в додатках III та IV включають неявні правила валідації, які встановлено в самих формах з використанням умовних позначень.

8. Використання дужок у найменуваннях позицій у формі означає, що таку позицію потрібно відняти, щоб отримати сукупний показник, але це не означає, що таку позицію потрібно виражати від’ємним значенням.

9. Позиції, які потрібно виразити від’ємним значенням, відображають у формах шляхом додання «(-)» на початку їхнього найменування, наприклад у «(-) Казначейські акції».

10. У «моделі даних» («DPM») для форм фінансової звітності з додатків III та IV кожен елемент даних (комірка) має «базову позицію», якому присвоюють характеристику «кредит/дебет». Такий розподіл забезпечує, щоб усі суб’єкти, які подають дані, дотримувалися «символьних позначень», і дає змогу дізнатися про характеристику «кредит/дебет», яка відповідає кожному елементу даних.

11. У таблиці 1 схематично показано, як працюють такі умовні позначення.

Таблиця 1
Умовне позначення кредиту/дебету, додатні та від’ємні знаки

3. КОНСОЛІДАЦІЯ

12. Якщо в цьому додатку не зазначено інше, форми FINREP готують із використанням пруденційного периметра консолідації згідно із секцією 2 глави 2 розділу II частини 1 РВК. Установи обліковують свої дочірні установи, спільні підприємства та асоційовані компанії, використовуючи ті самі методи, що й для пруденційної консолідації:

(a) установам може бути дозволено або він них можуть вимагати застосовувати метод на основі власного капіталу до інвестицій у страхові та нефінансові дочірні установи згідно зі статтею 18(5) РВК;

(b) установам може бути дозволено застосовувати метод пропорційної консолідації до фінансових дочірніх установ згідно зі статтею 18(2) РВК;

(c) від установ можуть вимагати застосовувати метод пропорційної консолідації до інвестицій у спільні підприємства згідно зі статтею 18(4) РВК.

4. ОБЛІКОВУВАНІ ПОРТФЕЛІ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

13. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка, «облікововувані портфелі» означає фінансові інструменти, агреговані за правилами оцінювання вартості. Такі агрегації не включають інвестиції в дочірні установи, спільні підприємства та асоційовані компанії, залишки, отримувані на вимогу, які класифіковані як «Готівкові кошти, касові залишки в центральних банках та інші депозити до запитання», фінансові інструменти, які класифіковані як «Утримувані для продажу» та відображені в позиціях «Необоротні активи та групи вибуття, класифіковані як такі, що утримуються для продажу» та «Зобов’язання, включені до груп вибуття, класифіковані як такі, що утримуються для продажу».

14. Згідно з національними ЗПБО, установи, яким дозволено або від яких вимагають застосовувати певні правила оцінювання вартості фінансових інструментів відповідно до МСФЗ, повинні подавати, мірою застосування таких правил, відповідні обліковувані портфелі згідно з МСФЗ. Якщо правила оцінювання вартості фінансових інструментів, які установам дозволено або обов’язково використовувати відповідно до національних ЗПБО на основі ДБОБ, містять покликання на правила оцінювання вартості в МСБО 39, установи повинні подавати обліковувані портфелі на основі ДБОБ стосовно всіх своїх фінансових інструментів доти, доки такі правила оцінювання вартості, які вони застосовують, містять покликання на правила оцінювання вартості в МСФЗ 9.

4.1. Фінансові активи

15. Для фінансових активів використовують такі обліковувані портфелі на основі МСФЗ:

(a) «Фінансові активи, утримувані для торгівлі»;

(b) «Неторговельні фінансові активи з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток»;

(c) «Фінансові активи, обліковувані за справедливою вартістю через прибуток або збиток»;

(d) «Фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід»;

(e) «Фінансові активи, оцінені за амортизованою вартістю».

16. Для фінансових активів використовують такі обліковувані портфелі на основі національних ЗПБО:

(a) «Торговельні фінансові активи»;

(b) «Неторговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через прибуток або збиток»;

(c) «Співвідношення неторговельних недеривативних фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю, до власного капіталу»;

(d) «Неторговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за методом на основі собівартості»;

(e) «Інші неторговельні недеривативні фінансові активи».

17. «Торговельні фінансові активи» включають усі фінансові активи, класифіковані як торговельні згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ. Незалежно від методології оцінювання, застосованої згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, усі деривативи з додатним сальдо для установи, що звітує, які не класифікують як облік хеджування згідно з параграфом 22 цієї частини, відображають як торговельні фінансові активи. Таку класифікацію застосовують також до деривативів, які, згідно з національними ЗПБО, основаними на ДБОБ, не відображають у балансі, або лише зміни у справедливій вартості яких визнають на балансі, або які використовують як інструменти економічного хеджування, як визначено в параграфі 137 частини 2 цього додатка.

18. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, для фінансових активів «методи на основі собівартості» включають такі правила оцінювання вартості, за якими борговий інструмент оцінюють за собівартістю плюс нарахованими процентами, за вирахуванням збитків від зменшення корисності.

19. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, «Неторговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за методом на основі собівартості» включають фінансові інструменти, оцінені за методами на основі собівартості, а також інструменти, які оцінюють за нижчим із двох значень: собівартістю або ринковою вартістю («LOCOM») - на непостійній основі (помірний LOCOM), незалежно від їх фактичної оцінки станом на референтну дату звітування. Активи, оцінені за помірним LOCOM, - це активи, до яких LOCOM застосовують лише за певних обставин. Застосовна система бухгалтерського обліку передбачає такі обставини, як зменшення корисності, тривале зниження справедливої вартості порівняно з собівартістю або зміна управлінських намірів.

20. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, «Інші торговельні недеривативні фінансові активи» включають фінансові активи, які не відповідають критеріям для їх включення в інші обліковувані портфелі. Такий обліковуваний портфель включає, між іншим, фінансові активи, які оцінюють за LOCOM на постійній основі («суворий LOCOM»). Активи, оцінені за суворим LOCOM, - це активи, для яких застосовна система бухгалтерського обліку передбачає або початкове та подальше оцінювання за LOCOM, або початкове оцінювання за собівартістю та подальше оцінювання за LOCOM.

21. Незалежно від методу оцінювання, інвестиції в дочірні установи, спільні підприємства та асоційовані компанії, які не консолідовані повністю або пропорційно відповідно до регуляторного периметру консолідації, відображаються у «Інвестиції в дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії», крім випадків, коли їх класифікують як утримувані для продажу згідно з МСФЗ 5.

22. «Деривативи - облік хеджування» включає деривативи з додатним сальдо для установи, що звітує, які утримуються для обліку хеджування згідно з МСФЗ. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, деривативи банківського портфеля класифікують як деривативи, утримувані для обліку хеджування, лише якщо існують спеціальні правила обліку для деривативів банківського портфеля згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ і деривативи зменшують ризик іншої позиції в такому банківському портфелі.

4.2. Фінансові зобов’язання

23. Для фінансових зобов’язань використовують такі обліковувані портфелі на основі МСФЗ:

(a) «Фінансові зобов’язання, утримувані для торгівлі»;

(b) «Фінансові зобов’язання, обліковувані за справедливою вартістю через прибуток або збиток»;

(c) «Фінансові зобов’язання, оцінені на основі амортизованих витрат».

24. Для фінансових зобов’язань використовують такі обліковувані портфелі на основі національних ЗПБО:

(a) «Торговельні фінансові зобов’язання»;

(b) «Неторговельні недеривативні фінансові зобов’язання, оцінені за методом на основі собівартості».

25. «Торговельні фінансові зобов’язання» включають усі фінансові зобов’язання, класифіковані як торговельні згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ. Незалежно від методології оцінювання, застосованої згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, усі деривативи з від’ємним сальдо для установи, що звітує, які не класифікують як облік хеджування згідно з параграфом 26 цієї частини, відображають як торговельні фінансові зобов’язання. Таку класифікацію застосовують також до деривативів, які, згідно з національними ЗПБО, основаними на ДБОБ, не відображають у балансі, або лише зміни у справедливій вартості яких визнають на балансі, або які використовують як інструменти економічного хеджування, як визначено в параграфі 137 частини 2 цього додатка.

26. «Деривативи - облік хеджування» включає деривативи з від’ємним сальдо для установи, що звітує, які утримуються для обліку хеджування згідно з МСФЗ. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, деривативи банківського портфеля класифікують як облік хеджування, лише якщо існують спеціальні правила обліку для деривативів банківського портфеля згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ і деривативи зменшують ризик іншої позиції в такому банківському портфелі.

5. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

27. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка, «балансова сума» означає суму, яка повинна бути відображена в балансі. Балансова сума фінансових інструментів повинна включати нараховані проценти. Згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, балансова сума деривативів або повинна становити балансову суму згідно з національними ЗПБО, включно з нарахуваннями, вартістю премій і резервів, якщо застосовно, або повинна дорівнювати нулю, якщо деривативи не визнані в балансі.

28. Якщо їх визнано згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, нарахування та відстрочення фінансових інструментів, включно з нарахованими процентами, преміями та знижками або транзакційними витратами, відображають разом із інструментом, а не як інші активи чи інші зобов’язання.

29. Якщо це застосовно згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, відображають «Дисконти для торговельних позицій, оцінених за справедливою вартістю». Дисконти зменшують вартість торговельних активів і збільшують вартість торговельних зобов’язань.

5.1. Фінансові активи

30. Фінансові активи розподіляють на такі класи інструментів: «Готівка в касі», «Деривативи», «Інструменти власного капіталу», «Боргові цінні папери» та «Позики та аванси».

31. «Боргові цінні папери» - це боргові інструменти, які утримує установа, які випущені як цінні папери, які не є позиками, як визначено в таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу.

32. «Позики та аванси» - це боргові інструменти, які утримує установа і які не є цінними паперами. Ця позиція включає позики, визначені в таблиці у частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу, а також аванси, які не можна класифікувати як «позики» згідно з визначенням, що міститься в таблиці у частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу. «Аванси, які не є позиками» детальніше охарактеризовані в параграфі 85(g) частини 2 цього додатка.

33. У FINREP «боргові інструменти» включають «позики та аванси» та «боргові цінні папери».

5.2. Загальна балансова сума

34. Валова балансова сума боргових інструментів має таке значення:

(a) згідно з МСФЗ та національними ЗПБО на основі ДБОБ, для боргових інструментів, які оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток без включення до портфеля, утримуваного для торгівлі, або торгового портфеля, валова балансова сума залежить від того, як класифікують такі боргові інструменти: як непрацюючі чи непрацюючі. Для працюючих боргових інструментів валовою балансовою сумою є справедлива вартість. Для непрацюючих боргових інструментів валовою балансовою сумою є справедлива вартість після повторного додавання будь-яких накопичених від’ємних змін у справедливій вартості через кредитний ризик, як визначено в параграфі 69 частини 2 цього додатка. Для цілей оцінювання валової балансової суми виконують оцінювання вартості боргових інструментів на рівні окремих фінансових інструментів;

(b) згідно з МСФЗ, для боргових інструментів, оцінених за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, валова балансова сума є балансовою сумою до коригування на будь-яку квоту збитків;

(c) згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, для боргових інструментів, класифікованих як «торговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за методом на основі собівартості», валова балансова сума активів зі зменшеною корисністю повинна дорівнювати балансовій сумі до коригування на конкретні квоти стосовно кредитного ризику. Валова балансова сума активів із незменшеною корисністю є балансовою сумою до коригування на загальні квоти стосовно кредитного ризику і загальні квоти стосовно банківського ризику, якщо таке коригування впливає на балансову суму;

(d) згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, валова балансова сума боргових інструментів, класифікованих як «Співвідношення неторговельних недеривативних фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю, до власного капіталу», залежить від того, чи поширюються на такі фінансові активи вимоги щодо зменшення корисності. Якщо на них поширюються вимоги щодо зменшення корисності, валова балансова сума є балансовою сумою до коригування на будь-яке накопичене зменшення корисності згідно з вимогами в пункті (c) вище щодо активів зі зменшеною та з незменшеною корисністю, або на будь-яку накопичену суму корекції справедливої вартості, яку вважають збитком від зменшення корисності. Якщо на такі фінансові активи не поширюються вимоги щодо зменшення корисності, валова балансова сума таких фінансових активів є справедливою вартістю для працюючих експозицій, а для непрацюючих експозицій - справедливою вартістю після повторного додавання будь-яких накопичених від’ємних корекцій справедливої вартості через кредитний ризик;

(e) згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, валова балансова сума боргових інструментів, оцінена за суворим або помірним LOCOM, є собівартістю, якщо її оцінюють за собівартістю протягом референтного звітного періоду. Якщо такі боргові інструменти оцінюють за ринковою вартістю, валовою балансовою сумою є ринкова вартість до коригування на корекції вартості, зумовлені кредитним ризиком;

(f) згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, для боргових інструментів, відображених у «Інші неторговельні недеривативні фінансові активи» та оцінених за допомогою інших методів, ніж LOCOM, валова балансова сума є балансовою сумою до врахування будь-яких корекцій оцінки вартості, які кваліфікують як зменшення корисності;

(g) для торговельних фінансових активів згідно з ЗПБО на основі ДБОБ або для утримуваних для торгівлі фінансових активів згідно з МСФЗ валовою балансовою сумою є справедлива вартість. Якщо ЗПБО на основі ДБОБ вимагають дисконтів для торговельних інструментів та інструментів, оцінених за справедливою вартістю, балансова сума таких фінансових інструментів є справедливою вартістю до застосування таких дисконтів.

5.3. Фінансові зобов’язання

35. Фінансові зобов’язання розподіляють на такі класи інструментів: «Деривативи», «Короткі позиції», «Депозити», «Випущені боргові цінні папери» та «Інші фінансові зобов’язання».

36. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка, «депозити» є депозитами, визначеними в таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу.

37. «Випущені боргові цінні папери» - це боргові інструменти, випущені установою як цінні папери, які не є депозитами, як визначено в таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу.

38. «Інші фінансові зобов’язання» охоплюють усі фінансові зобов’язання, крім деривативів, коротких позицій, депозитів та випущених боргових цінних паперів.

39. Згідно з МСФЗ, «Інші фінансові зобов’язання» охоплюють надані фінансові гарантії, якщо їх оцінюють або за справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 9.4.2.1(a)), або за первісно визнаною сумою за вирахуванням сукупної амортизації (МСФЗ 9.4.2.1(c)(ii)). Надані зобов’язання з кредитування відображають як «Інші фінансові зобов’язання», якщо їх обліковують як фінансові зобов’язання за справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 9.4.2.1(a)) або є зобов’язаннями надати позику за процентною ставкою, нижчою за ринкову (МСФЗ 9.2.3(c), МСФЗ 9.4.2.1(d)).

40. Якщо надані зобов’язання з кредитування, фінансові гарантії та інші зобов’язання оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток, будь-яку зміну справедливої вартості, включно зі змінами через кредитний ризик, відображають як «інші фінансові зобов’язання», а не як резерви під «Надані зобов’язання та гарантії».

41. «Інші фінансові зобов’язання» також охоплюють дивіденди до виплати, суми до виплати стосовно позицій «до роз’яснення» і транзитних позицій та суми до виплати стосовно майбутніх розрахунків за операціями з цінними паперами або валютообмінними операціями, якщо кредиторську заборгованість за операціями визнають до дати платежу.

6. РОЗПОДІЛ ЗА КОНТРАГЕНТАМИ

42. Якщо вимагається розподіл за контрагентами, використовують такі сектори контрагентів:

(a) центральних банків;

(b) загальні уряди: центральні уряди, державні або регіональні уряди та місцеві уряди, в тому числі адміністративні органи та некомерційні підприємства, за винятком публічних компаній і приватних компаній, якими володіють такі адміністрації та які здійснюють комерційну діяльність (які відображають як «кредитні установи», «інші фінансові корпорації» або «нефінансові корпорації» залежно від здійснюваної діяльності); фонди соціального забезпечення; та міжнародні організації, такі які установи Європейського Союзу, Міжнародний валютний фонд та Банк міжнародних розрахунків;

(c) кредитні установи: будь-які установи, охоплені визначенням у пункті (1) статті 4(1) РВК («суб’єкт господарювання, господарська діяльність якого полягає в отриманні депозитів або інших поворотних коштів від населення та наданні кредитів за власний рахунок»), та багатосторонні банки розвитку (МБР);

(d) інші фінансові корпорації: усі фінансові корпорації та квазікорпорації, крім кредитних установ, такі як інвестиційні фірми, інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди, компанії колективного інвестування та клірингові установи, а також інші фінансові посередники, допоміжні фінансові установи та кептивні фінансові установи й позикодавці;

(e) нефінансові корпорації (НФК): корпорації та квазікорпорації, які не займаються фінансовим посередництвом, а переважно виробництвом ринкових товарів і нефінансових послуг, як визначено в таблиці у частині 3 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу;

(f) домогосподарства: фізичні особи або групи фізичних осіб як споживачі та виробники товарів і нефінансових послуг виключно для власного кінцевого споживання, а також як виробники ринкових товарів і нефінансових та фінансових послуг за умови, що їхня діяльність не є діяльністю квазікорпорацій. Сюди входять неприбуткові установи, які обслуговують домогосподарства і які переважно займаються виробництвом неринкових товарів і послуг, призначених для певних груп домогосподарств.

43. Розподіл секторів контрагентів ґрунтується виключно на характері безпосереднього контрагента. Класифікацію експозицій, зазнаних спільно декількома боржниками, виконують на основі характеристик боржника, які були найбільш релевантними або визначальними для установи при ухваленні рішення щодо надання експозиції. Серед інших класифікацій, розподіл спільно зазнаних експозицій за секторами контрагентів, країною резидентства та кодами NACE ґрунтується на характеристиках найбільш релевантного або визначального боржника.

44. Безпосередніми контрагентами в таких операціях є:

(a) стосовно кредитів та авансів - безпосередній позичальник. Стосовно торгової дебіторської заборгованості безпосереднім позичальником є контрагент, який зобов’язаний сплатити дебіторську заборгованість, крім випадків із операціями з правом зворотної вимоги, в яких безпосередній позичальник є особою, яка передає дебіторську заборгованість, якщо установа, що звітує, не набуває практично всіх ризиків і вигод від права власності на передану дебіторську заборгованість;

(b) стосовно боргових цінних паперів та інструментів власного капіталу - емітент цінних паперів;

(c) стосовно депозитів - вкладник;

(d) стосовно коротких позицій - контрагент в операції взяття в позику цінних паперів або за договором зворотного репо;

(e) стосовно деривативів - прямий контрагент за деривативним контрактом. Стосовно позабіржових деривативів з централізованим клірингом прямим контрагентом є клірингова установа, яка діє як центральний контрагент. Розподіл контрагентів за деривативами кредитного ризику стосується сектору, до якого належить контрагент за контрактом (покупець або продавець захисту);

(f) стосовно наданих фінансових гарантій контрагентом є прямий контрагент за гарантованим борговим інструментом;

(g) стосовно наданих зобов’язань із кредитування та інших зобов’язань - контрагент, кредитний ризик якого приймає на себе установа, що звітує;

(h) стосовно отриманих зобов’язань із кредитування, фінансових гарантій та інших зобов’язань - гарант або контрагент, який взяв зобов’язання перед установою, що звітує.

ЧАСТИНА 2
ІНСТРУКЦІЇ ІЗ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ

1. БАЛАНС

1.1. Активи (1.1)

1. «Готівка в касі» включає утримувані банкноти й монети в національній та іноземних валютах в обігу, які зазвичай використовують для виконання платежів.

2. «Касові залишки в центральних банках» включають залишки, які можуть бути отримані на вимогу в центральних банках.

3. «Інші депозити до запитання» включають залишки, отримувані в кредитних установах на вимогу.

4. «Інвестиції в дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії» включають інвестиції в асоційовані компанії, спільні підприємства та дочірні компанії, які не є повністю або пропорційно консолідованими на основі регуляторного периметру консолідації, крім випадків, коли їх класифікують як такі, що утримуються для продажу згідно з МСФЗ 5, незалежно від того, яким чином їх оцінено, в тому числі у випадках, коли стандарти бухгалтерського обліку дозволяють включати їх у різні обліковувані портфелі, використовувані для фінансових інструментів. Балансова сума інвестицій, які обліковують за методом на основі власного капіталу, повинна включати відповідний гудвіл.

5. Активи, які не є фінансовими активами та які через їхній характер не можуть бути класифіковані в окремих позиціях балансу, відображають в «Інших активах». Інші активи включають, між іншим, золото, срібло та інші товари, навіть якщо їх утримують для торгівлі.

6. Згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, балансову суму викуплених власних акцій відображають як «інші активи», якщо подання як активу дозволено відповідними національними ЗПБО.

7. «Необоротні активи та групи вибуття, класифіковані як такі, що утримуються для продажу» вжито у значенні, визначеному в МСФЗ 5.

1.2. Зобов’язання (1.2)

8. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, резерви під непередбачені збитки, які виникають через неефективну частину відносин хеджування портфеля, відображають у рядку «Деривативи - облік хеджування», якщо збиток виникає внаслідок оцінювання вартості деривативу хеджування, або в рядку «Зміни у справедливій вартості хеджованих позицій у портфельному хеджуванні процентного ризику», якщо збиток виникає внаслідок оцінювання вартості хеджованої позиції. Якщо неможливо розрізнити збитки, що виникають внаслідок оцінювання вартості деривативу хеджування, і збитки, що виникають внаслідок оцінювання вартості хеджованої позиції, усі резерви під непередбачені збитки, що виникають внаслідок неефективної частини відносин хеджування портфеля, відображають у рядку «Деривативи - облік хеджування».

9. Резерви під «Пенсії та інші обов’язкові виплати після припинення трудової діяльності із заздалегідь визначеною сумою» включають суму чистих зобов’язань щодо визначених виплат.

10. Згідно з МСФЗ, резерви під «Інші довгострокові виплати працівникам» включають суму дефіцитів у довгострокових планах виплат працівникам, перерахованим у МСБО 19.153. Нараховані витрати на короткострокові виплати працівникам (МСБО 19.11(a)), плани заздалегідь визначених внесків (МСБО 19.51(a)) та виплати у зв’язку з припиненням контракту (МСБО 19.169(a)) відображають в «Інших зобов’язаннях».

11. Згідно з МСФЗ, резерви під «Надані зобов’язання та гарантії» включають резерви, пов’язані з усіма зобов’язаннями та гарантіями, незалежно від того, чи зменшення їх корисності визначене згідно з МСФЗ 9, або від того, чи їх резервування відповідає МСБО 37, або від того, чи їх розглядають як договори страхування згідно з МСФЗ 4. Зобов’язання, що виникають із зобов’язань та фінансових гарантій, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, не відображають як резерви, хоча вони зумовлені кредитним ризиком, а відображають як «інші фінансові зобов’язання» згідно з параграфом 40 частини 1 цього додатка. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, резерви під «Надані зобов’язання та гарантії» включають резерви, пов’язані з усіма зобов’язаннями та гарантіями.

12. «Акціонерний капітал, що підлягає погашенню на вимогу» включає випущені установою інструменти капіталу, які не відповідають критеріям для їх класифікації як власного капіталу. Установи включають до цієї позиції кооперативні частки, які не відповідають критеріям для їх класифікації як власного капіталу.

13. Зобов’язання, які не є фінансовими зобов’язаннями та які через їхній характер не можуть бути класифіковані в окремих позиціях балансу, відображають в «Інших зобов’язаннях».

14. «Зобов’язання, включені до груп вибуття, класифіковані як такі, що утримуються для продажу» вжито у значенні, визначеному в МСФЗ 5.

15. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, «Фонди гарантування загального банківського ризику» - це суми, які були виділені згідно зі статтею 38 ДБОБ. Якщо їх визнають, їх відображають окремо або як зобов’язання за «резервами», або у складі власного капіталу за «іншими резервами» згідно з відповідними національними ЗПБО.

1.3. Власний капітал (1.3)

16. Згідно з МСФЗ, інструменти власного капіталу, які є фінансовими інструментами, включають контракти, які входять до сфери застосування МСБО 32.

17. Згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, «Неоплачений капітал, який було затребувано» включає балансову суму випущеного установою капіталу, який було затребувано для підписників, але не оплачено станом на референтну дату. Якщо збільшення капіталу, який ще не було оплачено, відображають як збільшення акціонерного капіталу, неоплачений капітал, який було затребувано, відображають у «Неоплаченому капіталі, який було затребувано» у формі 1.3, а також в «Інших активах» у формі 1.1. Згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, якщо збільшення капіталу може бути відображене лише після отримання платежу від акціонерів, неоплачений капітал не відображають у формі 1.3.

18. «Компонент власного капіталу складних фінансових інструментів» включає компонент власного капіталу випущених установою складних фінансових інструментів (тобто фінансових інструментів, які містять як компонент зобов’язання, так і компонент власного капіталу), якщо їх відокремлюють згідно з відповідною системою бухгалтерського обліку (включно зі складними фінансовими інструментами з декількома вбудованими деривативами, вартість яких є взаємозалежною).

19. «Інші випущені інструменти власного капіталу» включають інструменти власного капіталу, які є фінансовими інструментами, крім «Капіталу» та «Компонента власного капіталу складних фінансових інструментів».

20. «Інший власний капітал» охоплює всі інструменти власного капіталу, які не є фінансовими інструментами, у тому числі, між іншим, операції з платежів на основі акцій, розрахунки за якими здійснюються з власного капіталу (МСФЗ 2.10).

21. «Зміни у справедливій вартості інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» включають накопичені прибутки та збитки, зумовлені змінами справедливої вартості інвестицій в інструменти власного капіталу, стосовно яких суб’єкт, що звітує, зробив безвідкличний вибір відображати зміни справедливої вартості в іншому сукупному доході.

22. «Неефективність хеджування справедливої вартості інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» охоплює накопичену неефективність хеджування, що виникає при хеджуванні справедливої вартості, в якому об’єктом хеджування є інструмент власного капіталу, оцінений за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Неефективність хеджу, відображена в цьому рядку, є різницею між накопиченою варіацією справедливої вартості інструмента власного капіталу, відображеною в «Зміни у справедливій вартості інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (хеджовані позиції)», та накопиченими варіаціями справедливої вартості деривативів хеджування, відображених у «Зміни у справедливій вартості інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (інструменти хеджування)» (МСФЗ 9.6.5.3 та МСФЗ 9.6.5.8).

23. «Зміни у справедливій вартості фінансових зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, які зумовлено змінами у кредитному ризику, якого зазнають такі зобов’язання» включають накопичені прибутки та збитки, які визнані у складі іншого сукупного доходу та пов’язані з власним кредитним ризиком стосовно зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, незалежно від того, чи таке відображення відбувається при первісному визнанні, чи пізніше.

24. «Хедж чистих інвестицій в іноземні операції (ефективна частка)» включає резерв перерахунку іноземної валюти для ефективної частини як поточних хеджів чистих інвестицій в іноземних операціях, так і хеджі чистих інвестицій в іноземні операції, які більше не застосовуються, але при цьому іноземні операції залишаються визнаними в балансі.

25. «Хеджові деривативи. Резерв хеджів грошових коштів (ефективна частка)» включає резерв хеджів грошових потоків для ефективної частини зміни справедливої вартості деривативів хеджування в хеджах грошових потоків, як для поточних хеджів грошових потоків, так і для хеджів грошових потоків, які більше не застосовуються.

26. «Зміни у справедливій вартості боргових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» включають накопичені прибутки або збитки від боргових інструментів, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, за вирахуванням квоти збитків, оціненої станом на дату звітування згідно з МСФЗ 9.5.5.

27. «Інструменти хеджування (не призначені елементи)» включають накопичені зміни справедливої вартості всього з перерахованого нижче:

(a) вартість опціону в часі, якщо зміни вартості в часі та реальної вартості такого опціону розділені, і лише зміну реальної вартості обліковують як інструмент хеджування (МСФЗ 9.6.5.15);

(b) форвардний елемент форвардного контракту, якщо форвардний елемент і спотовий елемент такого форвардного контракту розділені, і лише зміну спотового елемента форвардного контракту обліковують як інструмент хеджування;

(c) базисний спред в іноземній валюті від фінансового інструмента, якщо такий спред виключено з призначення такого фінансового інструмента як інструмента хеджування (МСФЗ 9.6.5.15, МСФЗ 9.6.5.16).

28. Згідно з МСФЗ, «Резерви переоцінки» включають суму резервів, які отримано в результаті першого застосування МСБО та які не були вивільнені для включення в інші типи резервів.

29. «Інші резерви» розподіляють на «Резерви або накопичені збитки з інвестицій у дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії, обліковані з використанням методу на основі власного капіталу» та «Інше». «Резерви або накопичені збитки з інвестицій у дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії, обліковані з використанням методу на основі власного капіталу» включають накопичену суму доходу й витрат від зазначених інструментів через прибуток або збиток у минулі роки, якщо їх обліковують із використанням методу на основі власного капіталу. «Інше» включає резерви, які не належать до тих, що окремо відображені в інших позиціях, і можуть включати правові резерви та встановлені законом резерви.

30. «Казначейські акції» охоплюють усі фінансові інструменти, які мають характеристики власних інструментів власного капіталу, які були повторно придбані установою, але вони не продані чи амортизовані, за винятком випадків, коли, згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, вони повинні бути відображені в «інших активах».

2. ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ АБО ЗБИТКИ (2)

31. Процентний дохід та процентні витрати від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, і від деривативів хеджування, віднесених до категорії «облік хеджування», відображають або окремо від інших прибутків та збитків за позиціями «процентний дохід» та «процентні витрати» («чиста ціна»), або як частину прибутків чи збитків від цих категорій інструментів («брудна ціна»). Підхід на основі «чистої» або «брудної» ціни застосовують послідовно для всіх фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, і для деривативів хеджування, віднесених до категорії «облік хеджування».

32. Установи відображають перераховані нижче позиції, які включають доходи та витрати стосовно пов’язаних сторін, які не повністю або непропорційно консолідовано в межах регуляторного периметру консолідації, з розподілом за обліковуваними портфелями:

(a) «Процентний дохід»;

(b) «Процентні витрати»;

(c) «Дохід у вигляді дивідендів»;

(d) «Чисті прибутки або (-) збитки від припинення визнання фінансових активів і зобов’язань, не оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток»;

(e) «Чисті прибутки або збитки, зафіксовані за результатами змін»;

(f) «Зменшення або (-) відновлення корисності фінансових активів, оцінених не за справедливою вартістю через прибуток або збиток».

33. Процентний дохід. Фінансові активи, утримувані для торгівлі» та «Процентні витрати. Фінансові зобов’язання, утримувані для торгівлі», включатимуть, якщо використовується «чиста» ціна, суми, пов’язані з деривативами, віднесеними до категорії «утримувані для торгівлі», які є інструментами хеджування з економічної, але не бухгалтерської точки зору, для відображення правильних процентних доходів і витрати від фінансових інструментів, які хеджуються.

34. Якщо використовується «чиста» ціна, «Процентний дохід. Фінансові активи, утримувані для торгівлі» та «Процентні витрати. «Фінансові зобов’язання, утримувані для торгівлі» також включають розподілені в часі збори та врівноважувальні платежі стосовно кредитних деривативів, оцінених за справедливою вартістю та використовуваних для управління кредитним ризиком частини або всього фінансового інструмента, який у такому випадку на поточний момент обліковано за справедливою вартістю (МСФЗ 9.6.7).

35. «Процентний дохід. Деривативи - облік хеджування, процентний ризик» та «Процентні витрати. Деривативи - облік хеджування, процентний ризик» включає, якщо використовується «чиста» ціна, суми, пов’язані з деривативами, віднесеними до категорії «облік хеджування», які охоплюють процентний ризик, включно з хеджами групи позицій із ризиковими позиціями в рамках взаємозаліку (хеджі чистої позиції), хеджований ризик за якими впливає на різні статті у звіті про прибутки або збитки. Якщо використовується «чиста» ціна, такі суми відображають як процентні доходи та витрати на валовій основі, щоб відобразити правильні процентні доходи та витрати від хеджованих позицій, з якими вони пов’язані. З «чистою» ціною, якщо хеджована позиція створює процентні доходи (витрати), такі суми відображають як процентні доходи (витрати), навіть якщо це від’ємна (додатна) сума.

36. «Процентний дохід - інші активи» включає суми процентного доходу, не включеного в інші позиції, як-от процентний дохід, пов’язаний з готівковими коштами, касовими залишками в центральних банках та іншими депозитами до запитання, а також з необоротними активами та групами вибуття, класифікованими як утримувані для продажу, а також чистий процентний дохід від чистого активу з визначеними виплатами.

37. Згідно з МСФЗ та якщо інше не передбачено національними ЗПБО, проценти за фінансовими зобов’язаннями з від’ємною ефективною процентною ставкою відображають у «Процентному доході від зобов’язань». Такі зобов’язання та проценти за ними створюють додатний дохід для установи.

38. «Процентні витрати - інші зобов’язання» включають суми процентних витрат, не віднесені до інших позицій, як-от процентні витрати, пов’язані із зобов’язаннями, включеними до груп вибуття, класифікованих як утримувані для продажу, витрати, отримані від збільшення балансової суми резерву, що відображає плин часу, або чисті процентні витрати від чистих зобов’язань за визначеними виплатами.

39. Згідно з МСФЗ та якщо інше не передбачено національними ЗПБО, проценти за фінансовими активами з від’ємною ефективною процентною ставкою відображають у «Процентних витратах з активів». Такі активи та проценти за ними створюють від’ємний дохід для установи.

40. Дохід у вигляді дивідендів за інструментами власного капіталу, оціненими за справедливою вартістю через прибуток або збиток, відображають або як «дохід у вигляді дивідендів» окремо від інших прибутків і збитків від тих класів інструментів, якщо використовується «чиста» ціна, або як частину прибутків або збитків від таких класів інструментів, якщо використовується «брудна» ціна.

41. Дохід у вигляді дивідендів за інструментами власного капіталу, обліковуваними за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, включає дивіденди, пов’язані з інструментами, визнання яких припинено протягом референтного звітного періоду, та дивіденди, пов’язані з інструментами, утримуваними станом на кінець референтного звітного періоду.

42. Дохід у вигляді дивідендів від інвестицій у дочірні установи, спільні підприємства та асоційовані компанії включає дивіденди від таких інвестицій, якщо їх обліковують за методом, відмінним від методу на основі власного капіталу.

43. «Чисті прибутки або (-) збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі» включають прибутки та збитки від переоцінки та припинення визнання фінансових інструментів, класифікованих як такі, що утримуються для торгівлі. Ця позиція також включає прибутки та збитки від кредитних деривативів, які оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток та використовують для управління кредитним ризиком, якого зазнає весь фінансовий інструмент, обліковуваний як оцінений за справедливою вартістю через прибуток або збиток, або його частина, а також дохід і витрати, у формі дивідендів та процентів, від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі, якщо використовують «брудну» ціну.

44. «Прибутки або (-) збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток» також включають суму, визнану у звіті про прибутки або збитки стосовно власного кредитного ризику за зобов’язаннями, обліковуваними за справедливою вартістю, якщо визнання змін у власному кредитному ризику у складі іншого сукупного доходу створює або збільшує різницю через застосування різних стандартів бухгалтерського обліку (МСФЗ 9.5.7.8). Ця позиція також включає прибутки та збитки від хеджованих інструментів, обліковуваних як оцінені за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо таке присвоєння використовують для управління кредитним ризиком, а також процентні дохід і витрати від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо використовують «брудну» ціну.

45. «Прибутки або (-) збитки від припинення визнання фінансових активів і зобов’язань, не оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток» не включають прибутків від інструментів власного капіталу, які суб’єкт, що звітує, вирішив оцінити за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (МСФЗ 9.5.7.1(b)).

46. Якщо зміна в бізнес-моделі призводить до перекласифікації фінансового активу в інший обліковуваний портфель, прибутки або збитки від такої перекласифікації відображають у відповідних рядках обліковуваного портфеля, в якому перекласифіковано фінансовий актив, згідно з такими правилами:

(a) якщо фінансовий актив перекласифіковано з категорії активів, оцінених за амортизованою вартістю, до обліковуваного портфеля активів зі справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 9.5.6.2), прибутки або збитки, зумовлені такою перекласифікацією, відображають у «Чисті прибутки або (-) збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі» або «Чисті прибутки або (-) збитки від неторговельних фінансових активів з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток», залежно від випадку;

(b) якщо фінансовий актив перекласифіковано з категорії активів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, до категорії активів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 9.5.6.7), сукупні прибутки або збитки, які до цього визнавали у складі іншого сукупного доходу, але перекласифікували у прибутки або збитки, відображають у «Чисті прибутки або (-) збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі» або «Чисті прибутки або (-) збитки від неторговельних фінансових активів з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток», залежно від випадку.

47. «Чисті прибутки або (-) збитки від обліку хеджування» включають прибутки та збитки від інструментів хеджування та хеджованих позицій, включно з хеджованими позиціями, оціненими за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, крім інструментів власного капіталу, у хеджі справедливої вартості згідно з МСФЗ 9.6.5.8. Ця позиція також включає неефективну частину зміни справедливої вартості інструментів хеджування у хеджі грошових потоків. Перекласифікації резерву хеджів грошових потоків або резерву хеджів чистих інвестицій в іноземні операції визнають у тих самих рядках «Звіту про прибутки або збитки», що й ті, на які вплинули потоки грошових коштів від хеджованих позицій. «Чисті прибутки або (-) збитки від обліку хеджування» включають також прибутки та збитки від хеджів чистих інвестицій в іноземні операції. Ця позиція також включає прибутки від хеджів чистих позицій.

48. «Прибутки або збитки від припинення визначення нефінансових активів» включають прибутки та збитки від припинення визнання нефінансових активів, крім випадків, коли їх класифікують як утримувані для продажу або як інвестиції в дочірні установи, спільні підприємства та асоційовані компанії.

48i. «Грошові внески у фонди врегулювання та схеми гарантування депозитів» включають суми внесків до фондів врегулювання та схем гарантування депозитів, якщо їх сплачують у формі готівкових коштів. Якщо внесок сплачують у формі платіжного зобов’язання, таке платіжне зобов’язання включають у «резерви або (-) сторнування резервів», якщо платіжне зобов’язання призводить до виникнення зобов’язання відповідно до застосовного стандарту бухгалтерського обліку.

49. «Чисті прибутки або збитки, зафіксовані за результатами змін» включають суми, що виникають у результаті коригування валових балансових сум фінансових активів для відображення переглянутих або змінених договірних потоків грошових коштів (МСФЗ 9.5.4.3 і додаток A). Зміна в прибутках і збитках не включає впливу змін у сумі очікуваних кредитних збитків, які відображають у «Зменшення або (-) відновлення корисності фінансових активів, не оцінених не за справедливою вартістю через прибуток або збиток».

50. «Резерви або (-) сторнування резервів. Надані зобов’язання та гарантії» включають чисті нарахування у «Звіті про прибутки або збитки» стосовно резервів під усі зобов’язання та гарантії, що входять до сфери застосування МСФЗ 9, МСБО 37 або МСФЗ 4 згідно з параграфом 11 цієї частини або згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ. Згідно з МСФЗ, будь-яку зміну у справедливій вартості зобов’язань і фінансових гарантій, оцінених за справедливою вартістю, відображають у «Чисті прибутки або (-) збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток». Таким чином, резерви включають суму зменшення корисності зобов’язань і гарантій, знецінення яких обумовлено згідно з МСФЗ 9, або формування таких резервів відповідає МСБО 37, або їх розглядають як договори страхування згідно з МСФЗ 4.

51. Згідно з МСФЗ, «Зменшення або (-) відновлення корисності фінансових активів, не оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток» включають усі прибутки або збитки від зменшення корисності стосовно боргових інструментів, які виникають унаслідок застосування правил щодо зменшення корисності, встановлених у МСФЗ 9.5.5, незалежно від того, чи очікувані кредитні збитки згідно з МСФЗ 9.5.5 оцінено на 12-місячну перспективу або на довічну перспективу, включно з прибутками або збитками від зменшення корисності торговельної дебіторської заборгованості, договірних активів та дебіторської заборгованості за орендою (МСФЗ 9.5.5.15).

52. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, «Зменшення або (-) відновлення корисності фінансових активів, не оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток» включає всі квоти та скасування квот фінансових інструментів, оцінених із використанням методів на основі собівартості з огляду на зміну кредитоспроможності боржника або емітента, а також, залежно від специфікацій у національних ЗПБО, квоти, зумовлені зменшенням корисності фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через власний капітал та з використанням інших методів оцінювання, включно з оцінюванням за показником LOCOM (менше значення з-поміж собівартості та ринкової ціни).

53. «Зменшення або (-) відновлення корисності фінансових активів, не оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток» також включають списані суми, як визначено в параграфах 72, 74 та 165(b) цієї частини цього додатка, які перевищують суму квоти збитків станом на дату списання, через що їх визнають збитком безпосередньо у складі прибутку або збитку, а також відшкодування списаних раніше сум, які відображено безпосередньо у звіті про прибутки або збитки.

54. Частку прибутку або збитку від дочірніх установ, асоційованих компаній і спільних підприємств, які обліковують за методом на основі власного капіталу в межах регуляторного периметру консолідації, відображають у «Частка прибутку або (-) збитку з інвестицій у дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії, обліковані з використанням методу на основі власного капіталу». Згідно з МСБО 28.10, балансову вартість інвестиції зменшують на суму дивідендів, сплачених такими суб’єктами. Зменшення корисності таких інвестицій відображають у статті «(Зменшення або (-) відновлення корисності інвестицій в дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії)». Прибутки або збитки від припинення визнання таких інвестицій відображають згідно з параграфами 55 та 56 цієї частини.

55. «Прибуток або збиток від необоротних активів та груп вибуття, класифіковані як такі, що утримуються для продажу, який не кваліфікують як припинення діяльності» включає прибуток або збиток, створений необоротними активами та групами вибуття, які класифіковано як утримувані для продажу та які не кваліфікують як припинені операції.

56. Згідно з МСФЗ, прибутки або збитки від припинення визнання інвестицій у дочірні установи, спільні підприємства та асоційовані компанії відображають у «Прибуток або (-) збиток від припинених операцій до оподаткування», якщо їх вважають припиненими операціями згідно з МСФЗ 5. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, такі прибутки та збитки відображають у «Чисті прибутки або (-) збитки від припинення визначення інвестицій у дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії».

3. ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД (3)

57. «Прибутки або (-) збитки від обліку хеджування інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» охоплюють зміну накопиченої неефективності хеджування в хеджах справедливої вартості, в яких об’єктом хеджування є інструмент власного капіталу, оцінений за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Зміна в накопиченій неефективності хеджу, відображена в цьому рядку, є різницею між змінами у варіації справедливої вартості інструмента власного капіталу, відображеною в «Зміни у справедливій вартості інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (хеджовані позиції)», та змінами у варіаціях справедливої вартості деривативів хеджування, відображених у «Зміни у справедливій вартості інструментів власного капіталу, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (інструменти хеджування)».

58. «Хедж чистих інвестицій в іноземні операції (ефективна частка)» охоплює зміну накопиченого резерву перерахунку іноземної валюти для ефективної частини як поточних, так і припинених хеджів чистих інвестицій в іноземні операції.

59. Стосовно хеджів чистих інвестицій в іноземні операції та хеджів потоків грошових коштів відповідні суми, зазначені у «Віднесено до прибутку або збитку», включають суми, віднесені через те, що хеджовані потоки утворилися та більше не очікуються.

60. «Інструменти хеджування (не призначені елементи)» включають накопичені зміни справедливої вартості всього з перерахованого нижче, якщо вони не призначені як компонент хеджування:

(a) вартість опціонів у часі;

(b) форвардні елементи форвардних контрактів;

(c) валютний базовий спред фінансових інструментів.

61. Стосовно опціонів суми, перекласифіковані як прибуток чи збиток та відображені у «Віднесено до прибутку або збитку», включають перекласифікації, зумовлені опціонами, які хеджують об’єкт хеджування, пов’язаний з операцією, та опціонами, які хеджують об’єкт хеджування, пов’язаний з певним періодом.

62. «Боргові інструменти, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» включають прибутки або збитки від боргових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, крім прибутків або збитків зі зменшеною корисністю та прибутків і збитків від курсових різниць, які відповідно відображають у позиціях «Зменшення або (-) відновлення корисності фінансових активів, оцінених не за справедливою вартістю через прибуток або збиток» та «Чисті курсові різниці (прибуток або (-) збиток)» у формі 2. «Віднесено до прибутку або збитку» включає, зокрема, віднесення до прибутку або збитку внаслідок припинення визнання або перекласифікації на справедливу вартість через категорії оцінювання прибутку або збитку.

63. У разі перекласифікації фінансового активу з категорії активів, оцінених за амортизованою вартістю, до категорії активів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (МСФЗ 9.5.6.4), прибутки або збитки, які виникають внаслідок перекласифікації, відображають у «Боргові інструменти, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід».

64. Якщо фінансовий актив перекласифіковано з категорії активів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, до категорії активів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 9.5.6.7), або до категорії активів, оцінених за амортизованою вартістю (МСФЗ 9.5.6.5), перекласифіковані сукупні прибутки або збитки, які до цього визнавали у складі іншого сукупного доходу, відображають відповідно у «Віднесено до прибутку або збитку» або в «Інші перекласифікації»; в останньому випадку балансову суму фінансового активу коригують.

65. Стосовно всіх компонентів іншого сукупного доходу «Інші перекласифікації» включають віднесення, крім перекласифікацій з іншого сукупного доходу, до прибутку чи збитку або до початкової балансової суми хеджованих позицій у випадку з хеджами потоків грошових коштів.

66. Згідно з МСФЗ, «Податок із доходу, пов’язаний із позиціями, які не будуть перекласифіковані» та «Податок із доходу, пов’язаний із позиціями, які може бути перекласифіковано як прибуток або (-) збиток» (МСБО 1.91(b), IG6) відображають як позиції в окремих рядках.

4. РОЗПОДІЛ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ ЗА ІНСТРУМЕНТАМИ ТА ЗА СЕКТОРОМ КОНТРАГЕНТІВ (4)

67. Фінансові активи розподіляють за обліковуваними портфелями й інструментами та - якщо це вимагається - за контрагентами. Стосовно боргових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід та за амортизованою собівартістю, валову балансову суму активів і накопичене зменшення корисності розподіляють за стадіями зменшення корисності.

68. Деривативи, які відображають як торговельні фінансові активи згідно з ЗПБО на основі ДБОБ, включають інструменти, оцінені за справедливою вартістю, а також інструменти, оцінені за методами на основі собівартості або LOCOM.

69. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка, «Накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик» означає, стосовно непрацюючих експозицій, накопичені зміни справедливої вартості внаслідок кредитного ризику, якщо накопичена чиста зміна є від’ємною. Накопичену чисту зміну справедливої вартості внаслідок кредитного ризику розраховують шляхом додавання всіх від’ємних і додатних змін справедливої вартості внаслідок кредитного ризику, які відбулися з моменту визнання боргового інструмента. Таку суму відображають лише в тому випадку, якщо результат додавання додатних і від’ємних змін справедливої вартості через кредитний ризик має від’ємне значення. Боргові інструменти оцінюють на рівні окремих фінансових інструментів. Стосовно кожного боргового інструмента «Накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик» відображають до припинення визнання інструмента.

70. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка, «накопичене зменшення корисності» має таке значення:

(a) для боргових інструментів, оцінених за амортизованою собівартістю або за методом на основі собівартості, накопичене зменшення корисності - це сукупна сума збитків від знецінення за вирахуванням використання та відновлення, які були визнані, залежно від випадку, для кожної зі стадій зменшення корисності. Накопичене зменшення корисності зменшує балансову суму боргового інструмента шляхом використання рахунку квоти відповідно до МСФЗ та національних ЗПБО на основі ДБОБ або через прямі зменшення, які не є подією припинення визнання згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ;

(b) для боргових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід згідно з МСФЗ, накопичене зменшення корисності є сумою очікуваних кредитних збитків та їхніх змін, визнаних як зменшення справедливої вартості конкретного інструмента з моменту первісного визнання;

(c) для боргових інструментів, що оцінені за справедливою вартістю через власний капітал відповідно до національних ЗПБО на основі ДБОБ та мають зменшену корисність, накопичене зменшення корисності - це сукупна сума збитків від зменшення корисності за вирахуванням використання та відновлення, які було визнано. Балансову суму зменшують або за допомогою рахунку квоти, або шляхом прямого зменшення, яке не є подією припинення визнання.

71. Згідно з МСФЗ, накопичене зменшення корисності включає квоту на очікувані кредитні збитки для фінансових активів за кожною зі стадій зменшення корисності, визначених у МСФЗ 9. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, сюди входить конкретна й загальна квота на кредитний ризик, а також загальна квота на банківський ризик, якщо вона зменшує балансову суму боргових інструментів. Накопичене зменшення корисності також включає корекції вартості фінансових активів, зумовлені кредитним ризиком, на основі LOCOM.

72. «Накопичені часткові списання» та «Накопичені сукупні списання» включають, відповідно, накопичену часткову та загальну суму, станом на референтну дату, основної суми та нарахованих прострочених процентів і комісій за будь-яким борговим інструментом, визнання якого станом на поточний момент було припинено з використанням будь-якого з методів, описаних у параграфі 74, оскільки установа не має обґрунтованих очікувань щодо відшкодування договірних потоків грошових коштів. Такі суми відображають до повного припинення всіх прав установи, що звітує, через закінчення строку позовної давності, прощення або з інших причин, або до відшкодування. Таким чином, якщо списані суми не відшкодовують, їх відображають, допоки вони є предметом заходів примусового стягнення.

73. Якщо борговий інструмент зрештою повністю списують через послідовні часткові списання, сукупну списану суму перекласифіковують і переносять зі стовпця «Накопичені часткові списання» до стовпця «Накопичені сукупні списання».

74. Списання є подією припинення визнання та стосуються фінансового активу в цілому або його частини, в тому числі якщо модифікація активу призводить до того, що установа відмовляється від свого права отримувати потоки грошових коштів від частини або всього такого активу, як додатково пояснено в параграфі 72. Списання включають суми, зумовлені як зменшенням балансової суми фінансових активів, які визнані безпосередньо у прибутках або збитках, так і зменшенням сум рахунків квот для покриття кредитних збитків відносно балансової суми фінансових активів.

75. У стовпці «У тому числі: інструменти з низьким кредитним ризиком» відображають інструменти, для яких визначено низький кредитний ризик станом на дату звітування та щодо яких установа припускає, що кредитний ризик суттєво не збільшився з моменту первісного визнання згідно з МСФЗ 9.5.5.10.

76. Торгова дебіторська заборгованість у значенні МСБО 1.54(h), договірні активи та дебіторська заборгованість за орендою, до яких застосовано спрощений підхід згідно з МСФЗ 9.5.5.15 до оцінювання квот на збитки, відображають у складі позик і авансів у формі 4.4.1. Відповідну квоту на збитки для таких активів відображають або в «Накопичене зменшення корисності активів зі значним збільшенням кредитного ризику з моменту первісного визнання, але не кредитно знецінених активів (стадія 2)», або в «Накопичене зменшення корисності кредитно знецінених активів (стадія 3)», залежно від того, чи вважають торгову дебіторську заборгованість, договірні активи або дебіторську заборгованість за орендою, до яких застосовують спрощений підхід, кредитно знеціненими активами.

77. Куплені або створені фінансові активи, які були кредитно знецінені при первісному визнанні, як визначено в додатку A до МСФЗ 9, відображають окремо у формах 4.3.1 та 4.4.1. Для таких активів накопичене зменшення корисності включає лише сукупні зміни в очікуваних кредитних збитках за весь період із моменту первісного визнання (МСФЗ 9.5.5.13). Відповідну валову балансову суму та накопичене зменшення корисності для таких активів відображають у «Кредитно знецінених активах (стадія 3)» при первісному визнанні та доти, доки їх вважатимуть кредитно знеціненими активами відповідно до визначення «кредитно знецінених фінансових активів» у додатку до МСФЗ 9A. Якщо такі активи більше не вважають кредитно знеціненими активами після первісного визнання, їх відображають в «Активи зі значним збільшенням кредитного ризику з моменту первісного визнання, але не кредитно знецінені (стадія 2)».

78. У формі 4.5 установи відображають балансову суму «Позик і авансів» і «Боргових цінних паперів», які охоплені визначенням «субординованого боргу» в параграфі 100 цієї частини.

79. У формі 4.8 інформація, яка підлягає відображенню, залежить від того, чи можуть на співвідношення неторговельних недеривативних фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю, до власного капіталу, поширюватися вимоги щодо зменшення корисності в рамках застосування національних ЗПБО на основі ДБОБ. Якщо такі фінансові активи мають зменшену корисність, установи відображають у цій формі інформацію стосовно балансової суми, валової балансової суми активів зі зменшеною і незменшеною корисністю, накопичене зменшення корисності та накопичені списання. Якщо корисність таких фінансових активів не зменшена, установи відображають накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик, якого зазнають непрацюючі експозиції.

80. У формі 4.9 фінансові активи, оцінені за помірним LOCOM, та пов’язані з ними корекції вартості визначають окремо від інших фінансових активів, оцінених за методом на основі собівартості, і пов’язаному з ними зменшенні корисності. Фінансові активи, оцінені за методом на основі собівартості, у тому числі фінансові активи за помірним LOCOM, відображають як активи з незменшеною корисністю, якщо вони не мають пов’язаних із ними корекцій вартості або зменшеної корисності, та як активи зі зменшеною корисністю, якщо вони мають корекції вартості, які кваліфікують як зменшення корисності, або пов’язане з ними зменшення корисності. Корекції вартості, які кваліфікують як зменшення корисності, є корекціями вартості, зумовленими кредитним ризиком, що відображають погіршення кредитоспроможності контрагента. Фінансові активи з помірним LOCOM та з корекціями вартості, які зумовлені ринковим ризиком та відображають вплив змін ринкових умов на вартість активу, не вважають зменшенням корисності. Накопичені корекції вартості, зумовлені кредитним ризиком та ринковим ризиком, відображають окремо.

81. У формі 4.10 активи, оцінені за суворим LOCOM, а також пов’язані з ними корекції вартості відображають окремо від активів, до яких застосовують інші методи оцінювання. Фінансові активи, оцінені за суворим LOCOM, та фінансові активи, до яких застосовують інші методи оцінювання, відображають як активи зі зменшеною корисністю, якщо вони мають корекції вартості, зумовлені кредитним ризиком, як визначено в параграфі 80, або пов’язане з ними зменшення корисності. Фінансові активи, оцінені за суворим LOCOM, з корекціями вартості, зумовленими ринковим ризиком, як визначено в параграфі 80, не вважають такими, що мають зменшену корисність. Накопичені корекції вартості, зумовлені кредитним ризиком та ринковим ризиком, відображають окремо.

82. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, сума загальних квот на банківський ризик, яка підлягає відображенню у відповідних формах, становить лише ту частину, яка впливає на балансову суму боргових інструментів (стаття 37.2 ДБОБ).

5. РОЗПОДІЛ НЕТОРГОВЕЛЬНИХ ПОЗИК ТА АВАНСІВ ЗА ПРОДУКТАМИ (5)

83. Позики та аванси, крім тих, які утримують для торгівлі, або торговельні активи, розподіляють за типами продуктів та секторами контрагентів стосовно балансової суми, а також за типами продукції лише стосовно валової балансової суми.

84. Залишки, які можуть бути отримані на вимогу, класифіковані як «Готівкові кошти, касові залишки в центральних банках та інші депозити до запитання», також відображають у цій формі, незалежно від того, як їх оцінюють.

85. Позики та аванси розподіляють за такими продуктами:

(a) «до запитання (на вимогу) та з повідомленням у короткий строк (поточний рахунок)» включає залишки до запитання (отримувані на вимогу), з повідомленням у короткий строк (до кінця робочого дня, наступного за днем, у якому було зроблено запит), поточні рахунки та подібні залишки, в тому числі позики, які є депозитами овернайт для позичальника (позики, які повинні бути повернуті до кінця робочого дня, наступного за днем, в якому їх було видано), незалежно від їхньої правової форми. Сюди також входять «овердрафти», які є дебетовими сальдо на поточних рахунках, та обов’язкові резерви, утримувані в центральному банку;

(b) «Борг за кредитною карткою» включає кредит, наданий або через дебетову картку з відстроченими платежами, або через кредитну картку, як визначено в таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу;

(c) «Торгова дебіторська заборгованість» включає позики для інших боржників, надані на основі векселів або інших документів, які дають право отримувати виручку від операцій продажу товарів або надання послуг. Ця позиція охоплює всі факторингові та подібні операції, такі як акцепти, пряма купівля торгової дебіторської заборгованості, форфейтинг, дисконтування інвойсів, переказних векселів, комерційних паперів та інших вимог, за якими установа, що звітує, купує торгову дебіторську заборгованість (як з правом зворотної вимоги, так і без нього);

(d) «Фінансова оренда» включає балансову суму дебіторської заборгованості за орендою. Згідно з МСФЗ, «дебіторська заборгованість за фінансовою орендою» має значення, визначене в МСБО 17;

(e) «Позики, що стали предметом зворотного репо» включають фінанси, які надано в обмін на цінні папери або золото, куплені на підставі договорів репо або позичені на підставі договорів позики цінних паперів, визначених у параграфах 183 та 184 цієї частини;

(f) «Інші строкові позики» включають дебетові залишки із зафіксованими в договорах строками погашення або умовами, які не включені в інші умови;

(g) «Аванси, які не є позиками» включає аванси, які не можуть бути класифіковані як позики згідно з таблицею в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу. Ця позиція охоплює, між іншим, валові суми дебіторської заборгованості стосовно позицій «до роз’яснення» (таких як грошові кошти, які очікують інвестиції, переказу або розрахунку) і транзитних позицій (таких як чеки та інші форми платежів, які були надіслані для отримання).

86. Позики та аванси класифікують на основі отриманого забезпечення таким чином:

(a) «Позики, забезпечені нерухомим майном» включають позики та аванси, формально забезпечені житловою або комерційною нерухомістю, незалежно від їхнього співвідношення позика/забезпечення (загальновідомого як «співвідношення суми позики та вартості забезпечення») та правової форми забезпечення;

(b) «Інші забезпечені позики» включають позики та аванси, формально забезпечені предметом забезпечення, незалежно від їхнього співвідношення позика/забезпечення (загальновідомого як «співвідношення суми позики та вартості забезпечення» (LTV)) та правової форми забезпечення, крім «Позик, забезпечених нерухомим майном». Таке забезпечення включає застави цінних паперів, грошових коштів та інші види забезпечення, незалежно від правової форми забезпечення.

87. Позики та аванси класифікують на основі забезпечення та незалежно від мети позики. Балансову суму позик і авансів, забезпечених декількома типами забезпечення, класифікують та відображають як забезпечену нерухомим майном, якщо такі позики та аванси забезпечені нерухомим майном, незалежно від того, чи забезпечені вони також іншими типами забезпечення.

88. Позики та аванси класифікують на основі їхньої мети:

(a) «Споживчий кредит» включає позики, надані в основному для особистого споживання товарів і послуг, як визначено в таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу;

(b) «Кредитування для купівлі житла» включає кредит, наданий домогосподарствам для інвестування в житло для власного користування або здавання в оренду, включно з будівництвом та відновлювальним ремонтом, як визначено у таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу.

89. Позики класифікують на основі способу їх повернення. «Позики для фінансування проектів» означає позики, які мають характеристики спеціалізованих кредитних експозицій, згаданих у статті 147(8) РВК.

6. РОЗПОДІЛ НЕТОРГОВЕЛЬНИХ ПОЗИК ТА АВАНСІВ ДЛЯ НЕФІНАНСОВИХ КОРПОРАЦІЙ ЗА КОДАМИ NACE (6)

90. Валову балансову суму позик і авансів для нефінансових корпорацій, крім тих, що утримуються для торгівлі або входять до складу портфелів торговельних активів, класифікують за секторами економічної діяльності з використанням кодів NACE на основі основної діяльності контрагента.

91. Ризики, зазнані спільно декількома боржниками, класифікують згідно з пунктом 43 частини 1 цього додатка.

92. Коди NACE у звітності використовують із першим рівнем дезагрегування (за «секторами»). Установи відображають позики та аванси для нефінансових корпорацій, які займаються фінансовою або страховою діяльністю, в «K - фінансова та страхова діяльність».

93. Згідно з МСФЗ, фінансові активи зі зменшеною корисністю включають (i) фінансові активи, оцінені за амортизованою собівартістю, та (ii) фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, фінансові активи зі зменшеною корисністю включають фінансові активи, оцінені за методом на основі собівартості, у тому числі за LOCOM. Залежно від специфікацій у кожних національних ЗПБО, вони можуть включати (i) фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через власний капітал, та (ii) фінансові активи, оцінені за допомогою інших методів.

7. ФІНАНСОВІ АКТИВИ, КОРИСНІСТЮ ЯКИХ ЗМЕНШЕНО ТА ПОГАШЕННЯ ЯКИХ ПРОСТРОЧЕНО (7)

94. Балансову суму боргових інструментів, які входять до обліковуваних портфелів зі зменшеною корисністю, вказують у формі 7.1, лише якщо вони прострочені. Прострочені інструменти відносять до відповідних прострочених кошиків на основі їхньої індивідуальної ситуації.

95. Обліковувані портфелі зі зменшеною корисністю є фінансовими активами зі зменшеною корисністю, як визначено в параграфі 93 цієї частини.

96. Фінансові активи вважають простроченими, якщо будь-яка сума основної суми, процентів або комісії не була сплачена станом на кінцеву дати сплати. Прострочені експозиції відображають за їхньою повною балансовою сумою. Балансові суми таких активів відображають за стадіями зменшення корисності або статусом зменшення корисності згідно із застосовними стандартами бухгалтерського обліку та розподіляють відповідно до кількості днів найдавнішої простроченої суми, не сплаченої станом на референтну дату.

8. РОЗПОДІЛ ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (8)

97. «Депозити» та розподіл продуктів визначають відповідно до таблиці в частині 2 додатка II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу. Регульовані ощадні депозити класифікують відповідно до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу та розподіляють за контрагентами. Зокрема, непереказні ощадні депозити до запитання, на які, хоча вони можуть бути законно погашені на вимогу, поширюються значні штрафи й обмеження, і вони мають характеристики, дуже подібні до характеристик депозитів овернайт, класифікують як депозити, що підлягають погашенню на вимогу.

98. «Випущені боргові цінні папери» дезагрегують на такі типи продуктів:

(a) «Депозитні сертифікати» означає цінні папери, які дають право їхнім утримувачам вибирати грошові кошти з рахунка;

(b) «Забезпечені активами цінні папери» - це цінні папери, які виникають у результаті сек’юритизаційних операцій, визначених у пункті (61) статті 4(1) РВК;

(c) «Облігації з покриттям» згадані у статті 129(1) РВК;

(d) «Гібридні контракти» включають контракти зі вбудованими деривативами;

(e) «Інші випущені боргові цінні папери» - боргові цінні папери, не віднесені до продуктів, згаданих у пунктах (a)-(d), серед яких розрізняють конвертовані складні фінансові інструменти та неконвертовані інструменти.

99. Випущені «субординовані фінансові зобов’язання» розглядають так само, як і інші взяті фінансові зобов’язання. Субординовані зобов’язання, випущені у формі цінних паперів, класифікують як «Випущені боргові цінні папери», а субординовані зобов’язання у формі депозитів класифікують як «Депозити».

100. У формі 8.2 вказують балансову суму «Депозитів» і «Випущених боргових цінних паперів», які складають субординований борг, як визначено в таблиці у частині 2 додатку II до Регламенту ЄЦБ про позиції балансу, із класифікацією за обліковуваними портфелями. Інструменти «субординованого боргу» дають право дочірнім установам висувати вимоги до установи-емітента, яке може бути реалізоване тільки після задоволення всіх вимог із вищим статусом.

101. «Накопичені зміни справедливої вартості внаслідок змін у власному кредитному ризику» охоплюють усі зазначені накопичені зміни справедливої вартості, незалежно від того, у складі чого їх визнають: у прибутку, збитку чи іншому сукупному доході.

9. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З КРЕДИТУВАННЯ, ФІНАНСОВІ ГАРАНТІЇ ТА ІНШІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (9)

102. Позабалансові експозиції включають позабалансові позиції, перераховані в додатку I до РВК. У формах 9.1, 9.1.1 та 9.2 усі позабалансові експозиції, перераховані в додатку I до РВК, розподіляють на зобов’язання з кредитування, фінансові гарантії та інші зобов’язання.

103. Інформація про надані та отримані зобов’язання з кредитування, фінансові гарантії та інші зобов’язання охоплює як відкличні, так і безвідкличні зобов’язання.

104. Надані зобов’язання з кредитування, фінансові гарантії та інші зобов’язання, перераховані в додатку I до РВК, можуть бути інструментами, на які поширюється сфера застосування МСФЗ 9, якщо їх оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток або якщо на них поширюються вимоги МСФЗ 9 щодо зменшення корисності, а також інструментами, на які поширюється сфера застосування МСБО 37 або МСФЗ 4.

105. Згідно з МСФЗ надані зобов’язання з кредитування, фінансові гарантії та інші зобов’язання відображають у формі 9.1.1 в разі виконання будь-якої з таких умов:

(a) до них застосовні вимоги щодо зменшення корисності згідно з МСФЗ 9;

(b) їх обліковують за справедливою вартістю через прибуток або збиток відповідно до МСФЗ 9;

(c) вони належать до сфери застосування МСБО 37 або МСФЗ 4.

106. Зобов’язання, які визнають як кредитні збитки за наданими фінансовими гарантіями та зобов’язаннями, згаданими в пунктах (a) та (c) параграфа 105 цієї частини цього додатка, відображають як резерви, незалежно від застосованих критеріїв оцінювання.

107. Згідно з МСФЗ, установи відображають номінальну суму резервів інструментів, на які поширюються вимоги щодо зменшення корисності, встановлені МСФЗ 9, включно з тими, що оцінені за початковою вартістю, без урахування сукупного визнаного доходу, із розподілом за стадіями зменшення корисності.

108. У формі 9.1.1 відображають лише номінальну суму зобов’язання, якщо борговий інструмент включає як балансовий інструмент, так і позабалансовий компонент. Якщо суб’єкт, що звітує, не в змозі визначити окремо очікувані кредитні збитки за балансовими і позабалансовими компонентами, очікувані кредитні збитки за зобов’язанням відображають разом із накопиченим зменшенням корисності за балансовим компонентом. Якщо комбіновані очікувані кредитні збитки перевищують валову балансову суму боргового інструмента, залишок очікуваних кредитних збитків відображають як резерв на відповідній стадії зменшення корисності у формі 9.1.1 (МСФЗ 9.5.5.20 та МСФЗ 7.B8E).

109. Фінансову гарантію або зобов’язання надати позику за ставкою, нижчою за ринкову, яку оцінюють відповідно до МСФЗ 9.4.2.1(d) та для якої квоту збитків визначають відповідно до МСФЗ 9.5.5, відображають із розподілом за відповідними стадіями зменшення корисності.

110. Якщо зобов’язання з кредитування, фінансові гарантії та інші зобов’язання оцінюють за справедливою вартістю згідно з МСФЗ 9, установи відображають у формі 9.1.1 номінальну суму та накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості, зумовлені кредитним ризиком, якого зазнають такі фінансові гарантії та зобов’язання, у відповідних стовпцях. «Накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик» відображають із застосуванням критеріїв, визначених у параграфі 69 цієї частини.

111. Номінальну суму та резерви стосовно інших зобов’язань або гарантій, на які поширюється сфера застосування МСБО 37 або МСФЗ 4, відображають у відповідних стовпцях.

112. Установи згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ відображають у формі 9.1 номінальну суму зобов’язань і фінансових гарантій, згаданих у параграфах 102 та 103, а також суму резервів, які вимагається утримувати під такі позабалансові експозиції.

113. «Зобов’язання з кредитування» - це тверді зобов’язання надати кредит на заздалегідь визначених умовах, за винятком тих, які є деривативами, оскільки розрахунок за ними може бути виконано на нетто-основі у грошовій формі або шляхом передачі чи емісії іншого фінансового інструмента. Зазначені нижче позиції додатка I до РВК класифікують як «Зобов’язання з кредитування»:

(a) «Форвардні депозити»;

(b) «Невибрані кредитні інструменти», які складають договори «позики» або надання «інструментів приймання» на умовах, які заздалегідь не визначено.

114. «Фінансові гарантії» - це контракти, які вимагають від емітента виконувати визначені платежі для відшкодування утримувачу збитків, яких він зазнає через те, що визначений боржник не виконав платежів своєчасно згідно з початковими або зміненими умовами боргового інструмента, в тому чисті гарантії, надані для інших фінансових гарантій. Згідно з МСФЗ, такі контракти повинні відповідати визначенню контрактів фінансової гарантії в МСФЗ 9.2.1(e) та МСФЗ 4.A. Зазначені нижче позиції додатка I до РВК класифікують як «фінансові гарантії»:

(a) «Гарантії, що мають характер заміщення кредиту»;

(b) «Кредитні деривативи», які відповідають визначенню фінансових гарантій;

(c) «Безвідкличні акредитиви «стендбай», що мають характер заміщення кредиту».

115. «Інші зобов’язання» включають такі позиції додатка I до РВК:

(a) «Неоплачена частка частково оплачених акцій і цінних паперів»;

(b) «Документарні кредити, видані або підтверджені»;

(c) «Позабалансові позиції торговельного фінансування»;

(d) «Документарні кредити, за якими базисний вантаж слугує забезпеченням, та інші самоліквідаційні операції»;

(e) «Варанти та відшкодування» (включно з тендерними та виконавчими облігаціями) та «Гарантії, що мають характер заміщення кредиту»;

(f) «Вантажні гаранті, митні й податкові облігації»;

(g) «Програми емісії євронот» (NIF) та «відновлювані механізми андеррайтингу» (RUF);

(h) «Невибрані кредитні інструменти», які складають договори «позики» або надання «інструментів приймання», якщо умови заздалегідь не визначено;

(i) «Невибрані кредитні інструменти», які складають договори «купівлі цінних паперів» або «надання гарантій»;

(j) «Невибрані кредитні інструменти для тендерів і гарантій виконання»;

(k) «Інші позабалансові позиції» у додатку I до РВК.

116. Згідно з МСФЗ, зазначені нижче позиції визнають у балансі та, відповідно, не відображають як позабалансові експозиції:

(a) «Кредитні деривативи», які не відповідають визначенню фінансових гарантій, є «деривативами» у розумінні МСФЗ 9;

(b) «Акцепти» - це зобов’язання установи виплатити після настання терміну погашення номінальну вартість перевідного векселя, який зазвичай охоплює продаж товарів. Отже, у балансі їх класифікують як «торгову дебіторську заборгованість»;

(c) «Індосаменти на векселях», які не відповідають критеріям для припинення їх визнання згідно з МСФЗ 9;

(d) «Операції з правом зворотної вимоги», які не відповідають критеріям для припинення їх визнання згідно з МСФЗ 9;

(e) «Активи, куплені за договорами прямої купівлі-продажу форвардів» є «деривативами» згідно з МСФЗ 9;

(f) «Договори продажу активів та договори репо, згадані в параграфах 3 та 5 статті 12 Директиви 86/635/ЄС». У таких контрактах одержувач має право, але не зобов’язання, повернути активи за заздалегідь погодженою ціною у визначену дату або в дату, яку буде визначено в майбутньому. Отже, такі контракти відповідають визначенню деривативів, яке міститься в додатку A до МСФЗ 9.

117. Позиція «у тому числі: непрацюючі» охоплює номінальну суму тих наданих зобов’язань із кредитування, фінансових гарантій та інших зобов’язань, які вважають непрацюючими згідно з параграфами 213-239 цієї частини.

118. Стосовно наданих фінансових гарантій, зобов’язань із кредитування та інших зобов’язань «Номінальна сума» є сумою, яка найкраще відображає максимальну експозицію кредитного ризику установи без урахування будь-якого забезпечення чи інших поліпшень кредитної якості. Зокрема, для наданих фінансових гарантій номінальною сумою є максимальна сума, яку суб’єкту доведеться сплатити у разі реалізації права вимоги за гарантією. Для зобов’язань із кредитування номінальною сумою є невибрана сума, яку установа зобов’язалася надати в позику. Номінальні суми є вартістю експозиції до застосування коефіцієнтів конверсії та методів пом’якшення кредитного ризику.

119. У формі 9.2 для отриманих зобов’язань із кредитування номінальною сумою є загальна невибрана сума, яку контрагент зобов’язався надати установі в позику. Для інших отриманих зобов’язань номінальною сумою є загальна сума зобов’язань, взятих іншою стороною операції. Для отриманих фінансових гарантій «максимальна сума гарантії, яка може бути врахована» - це максимальна сума, яку контрагенту доведеться сплатити у разі реалізації права вимоги за гарантією. Якщо отримана фінансова гарантія була видана декількома гарантами, гарантовану суму в цій формі відображають лише один раз; гарантовану суму відносять до гаранта, який є більш релевантним із точки зору пом’якшення кредитного ризику.

10. ДЕРИВАТИВИ ТА ОБЛІК ХЕДЖУВАННЯ (10 ТА 11)

120. Для цілей форм 10 і 11 деривативами вважають як деривативи хеджування, якщо їх використовують у відносинах кваліфікованого хеджування відповідно до МСФЗ або застосовних національних ЗПБО на основі ДБОБ, так і деривативи, утримувані для торгівлі в інших випадках.

121. Балансова сума та умовна вартість деривативів, утримуваних для торгівлі, включно з економічними хеджами, а також деривативів, утримуваних для обліку хеджування, відображають із розподілом за типами базисного ризику, типами ринків та типами продуктів у формах 10 та 11. Установи відображають деривативи, утримувані для обліку хеджування, також із розподілом за типами хеджування. Інформацію про недеривативні інструменти хеджування відображають окремо та розподіляють за типами хеджування.

122. Згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, усі деривативи відображають у цих формах, незалежно від того, чи визнані вони у балансі відповідно до відповідних національних ЗПБО.

123. Розподіл балансової вартості, справедливої вартості та умовної суми торговельних деривативів та деривативів хеджування за обліковуваними портфелями та типами хеджування виконують із урахуванням обліковуваних портфелів і типів хеджування, які застосовуються в МСФЗ або національних ЗПБО на основі ДБОБ, незалежно від того, яка система поширюється на суб’єкта, що звітує.

124. Торговельні деривативи та деривативи хеджування, які відповідно до національних ЗПБО на основі ДБОБ оцінюють за собівартістю або LOCOM, визначають окремо.

125. У формі 11 відображають інструменти хеджування та хеджовані позиції, незалежно від стандарту бухгалтерського обліку, використаного для визнання відносин кваліфікованого хеджування, у тому числі у випадках, коли такі відносини кваліфікованого хеджування стосуються чистої позиції. Якщо установа вирішила продовжувати застосовувати МСБО 39 щодо обліку хеджування (МСФЗ 9.7.2.21), покликання та назви типів хеджування та обліковуваних портфелів вважають відповідними покликаннями та назвами з МСБО 39.9: «Фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» стосуються «Активів, доступних для торгівлі», а «Активи, оцінені за амортизованою вартістю» охоплюють «Утримувані до настання терміну погашення» та «Позики й дебіторська заборгованість».

126. Деривативи, які належать до гібридних інструментів, які були відокремлені від основного контракту, відображають у формах 10 та 11 залежно від характеру дериватива. Суму основного контракту не відображають у цих формах. Однак, якщо гібридний інструмент оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток, контракт відображають у цілому, а вбудовані деривативи не відображають у формах 10 та 11.

127. Зобов’язання, які вважають деривативами (МСФЗ 9.2.3(b)), та кредитні деривативи, які не відповідають визначенню фінансової гарантії, що міститься в параграфі 114 цієї частини цього додатка, відображають у формі 10 та формі 11 із застосуванням таких само розподілів, що й до інших деривативних інструментів, але не відображають у формі 9.

128. Балансова сума недеривативних фінансових активів або недеривативних фінансових зобов’язань, які визнають інструментом хеджування при застосуванні МСФЗ або відповідних національних МСФЗ на основі ДБОБ, відображають окремо у формі 11.3.

10.1. Класифікація деривативів за типами ризиків

129. Усі деривативи відносять до однієї з таких категорій ризику:

(a) процентна ставка: Процентні деривативи - це контракти, пов’язані з фінансовим інструментом, який приносить дохід у формі процентів та потоки грошових коштів за яким визначають за референтними процентними ставками або іншим процентним контрактом, таким як опціон на ф’ючерсний контракт для купівлю казначейського векселя. Ця категорія обмежена угодами, в яких до всіх ніг застосовують процентну ставку лише однієї валюти. Таким чином, до цієї категорії не входять контракти, які передбачають обмін однієї або декількох іноземних валют, такі як крос-валютні свопи та валютні опціони, а також інші контракти, переважною характеристикою ризику яких є валютний ризик та які відображають як валютні контракти. Єдиним винятком є випадки, коли крос-валютні свопи використовують як частину портфельного хеджу процентного ризику та відображають у відповідних рядках, призначених для таких типів хеджування. Процентні контракти включають контракти на форвардну процентну ставку, одновалютні процентні свопи, процентні ф’ючерси, процентні опціони (у тому числі кеп, флор, колар та коридор), процентні свопи та процентні варанти;

(b) власний капітал: Деривативи власного капіталу - це контракти, за якими прибуток або частина прибутку пов’язана з ціною конкретного класного капіталу або з індексом цін на власний капітал;

(c) іноземна валюта та золото: Такі деривативи включають контракти, які передбачають обмін валют на форвардному ринку та експозиції золота. Тому вони охоплюють прямі форварди, свопи іноземної валюти, валютні свопи (включно з крос-валютними процентними свопами), валютні ф’ючерси, валютні опціони, валютні свопи та валютні варанти. Валютні деривативи включають усі угоди, які передбачають експозицію декількох валют, як у обмінних курсах, так і в процентних ставках, за винятком випадків, коли крос-валютні свопи використовують як частину портфельного хеджу процентного ризику. Контракти на золото включають усі угоди, які передбачають експозицію такого товару;

(d) кредит: Кредитні деривативи - це контракти, за якими виплата пов’язана в основному з деякою мірою кредитоспроможності конкретного референтного кредиту та які не відповідають визначенню фінансових гарантій (МСФЗ 9.4.2.1(c)). Контракти визначають обмін платежами, у якому принаймні одну з двох ніг визначають характеристиками референтного кредиту. Підставою для виплат можуть бути низка подій, включно з дефолтом, зниження рейтингу або передбачена зміна кредитного спреду референтного активу. Кредитні деривативи, які відповідають визначенню фінансової гарантії, що міститься в параграфі 114 цієї частини цього додатка, відображають лише у формі 9;

(e) товар: Такі деривативи є контрактами, це контракти, за якими прибуток або частина прибутку пов’язана з ціною або індексом цін на товар, такий як дорогоцінний метал (крім золота), нафта, лісоматеріали або сільськогосподарські продукти;

(f) інше: такі деривативи включають будь-які інші деривативні контракти, які не передбачають експозиції до валютного ризику, процентного ризику, ризику власного капіталу, товарного або кредитного ризику, наприклад, кліматичні похідні інструменти або страхові деривативи.

130. Якщо на дериватив впливає декілька типів базисного ризику, такий інструмент відносять до найбільш чутливого типу ризиків. Для деривативів із декількома експозиціями, у випадках невизначеності, угоди розподіляють у такому порядку пріоритетності:

(a) товари: Усі операції з деривативами за участі товарної експозиції або експозиції товарного індексу, незалежно від того, чи включають вони спільну експозицію товарів та будь-яку іншу категорію ризику, яка може включати валютний ризик, процентний ризик чи ризик власного капіталу, відображають у цій категорії;

(b) власний капітал: За винятком контрактів із спільною експозицією товарів та власного капіталу, які відображають як товари, усі операції з деривативами, пов’язані з характеристиками власного капіталу або індексами власного капіталу, відображають у категорії власного капіталу. Угоди з власним капіталом, які передбачають валютні або процентні експозиції, відображають у цій категорії;

(c) іноземна валюта та золото: Ця категорія включає всі операції з деривативами (крім тих, які вже віднесено до категорій товарів або власного капіталу) з експозиціями декількох валют, незалежно від того, чи вони стосуються фінансових інструментів, які приносять дохід у формі процентів, або обмінних курсів, крім випадків, коли крос-валютні свопи використовують як частину портфельного хеджу процентного ризику.

10.2. Сума, яка підлягає відображенню стосовно деривативів

131. Згідно з МСФЗ, «балансовою сумою» для деривативів (хеджування або торговельних) є справедлива вартість. Деривативи з додатною справедливою вартістю (вище нуля) є «фінансовими активами», а деривативи з від’ємною справедливою вартістю (нижче нуля) є «фінансовими зобов’язаннями». «Балансову суму» відображають окремо для деривативів із додатною справедливою вартістю («фінансові активи») та для деривативів із від’ємною справедливою вартістю («фінансові зобов’язання»). Станом на дату первісного визнання дериватив класифікують як «фінансовий актив» або «фінансове зобов’язання» залежно від його початкової справедливої вартості. Після первісного визнання, мірою збільшення або зменшення справедливої вартості дериватива, умови обміну можуть стати або сприятливими для установи (і дериватив класифікують як «фінансовий актив») або несприятливим (і дериватив класифікують як «фінансове зобов’язання»). Балансовою сумою деривативів хеджування є їхня повна справедлива вартість, включно з, якщо застосовно, компонентами такої справедливої вартості, які не призначені як інструменти хеджування.

132. На додаток до балансових сум, як визначено в параграфі 27 частини 1 цього додатка, установи, що звітують, відображають справедливу вартість згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ для всіх деривативних інструментів, незалежно від того, чи згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ їх обліковують як балансові чи позабалансові.

133. «Умовна сума» - це валова номінальна сума всіх угод, які було укладено, але розрахунок за якими ще не виконано станом на референтну дату, незалежно від того, чи призводять такі угоди до виникнення деривативних експозицій, які обліковують у балансі. Зокрема, для визначення умовної суми враховують таке:

(a) для контрактів зі змінною номінальною або умовною основною сумою основою для звітності є номінальна або умовна основна сума станом на референтну дату;

(b) значення умовної суми, яке відображають стосовно деривативного контракту з компонентом мультиплікатора, є договірною ефективною умовною чи номінальною вартістю;

(c) свопи: Умовна сума свопу є базисною основною сумою, на якій основано обмін процентів, іноземної валюти або інших доходів чи витрат;

(d) контракти, пов’язані з власним капіталом і товарами: Умовну суму, яку відображають стосовно контракту щодо власного капіталу або товарів, є кількість товару або продукту власного капіталу, стосовно якої було укладено контракт купівлі або продажу, помножена на ціну одиниці за таким контрактом. Умовна сума, яку відображають стосовно товарних контрактів із декількома обмінами основної суми, є сумою контракту, помноженою на кількість залишкових обмінів основної суми за таким контрактом;

(e) кредитні деривативи: Сума контракту, яку відображають стосовно кредитних деривативів, є номінальною вартістю відповідного референтного кредиту;

(f) цифрові опціони мають заздалегідь визначену виплату, яка може бути виражена або грошовою сумою, або кількістю контрактів щодо базису. Умовною сумою для цифрових опціонів є або заздалегідь визначена грошова сума, або справедлива вартість базису станом на референтну дату.

134. У стовпці «Умовна сума» деривативів вказують, стосовно кожної рядкової позиції, суму умовних сум усіх контрактів, за якими установа є контрагентом, незалежно від того, до якої категорії відносять такі деривативи: балансові чи позабалансові активи чи зобов’язання. Відображають усі умовні суми, незалежно від того, чи справедлива вартість деривативів є додатною, від’ємною або дорівнює нулю. Неттінг умовних сум не допустимий.

135. «Умовну суму» відображають із розподілом за «Усього» та «у тому числі: продані» для рядкових позицій: «Позабіржові опціони», «Опціони на організованому ринку», «Кредит», «Товари» та «Інше». Позиція «у тому числі: продані» охоплює умовні суми (ціну виконання) контрактів, за якими контрагенти (утримувачі опціонів) установи (емітента опціону) мають право реалізувати опціон, а для позицій, пов’язаних із деривативами кредитного ризику, - умовні суми контрактів, за якими установа (продавець захисту) продала (надає) захист своїм контрагентам (покупцям захисту).

136. Класифікація операції як «позабіржової» або операції «організованого ринку» основана на характері ринку, на якому відбувається операція, а не на тому, чи існує обов’язкове клірингове зобов’язання щодо такої операції. «Організований ринок» - це регульований ринок у розумінні пункту (92) статті 4(1) РВК. Таким чином, якщо суб’єкт, що звітує, укладає деривативний контракт на позабіржовому ринку, де центральний кліринг є обов’язковим, він класифікує такий дериватив як «позабіржовий», а не як «організований ринок».

10.3. Деривативи, класифіковані як «економічні хеджі»

137. Деривативи, які утримують для цілей хеджування, але які не відповідають критеріям ефективних інструментів хеджування відповідно до МСФЗ 9, МСБО 39, якщо МСБО 39 застосовують для цілей обліку хеджування, або відповідно до системи бухгалтерського обліку згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, відображають у формі 10 як «економічні хеджі». Це також стосується всіх зазначених нижче випадків:

(a) деривативи хеджування є інструментами власного капіталу, які не котируються на біржі та вартість яких може слугувати належною оцінкою справедливої вартості;

(b) кредитні деривативи, які оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток та які використовують для управління кредитним ризиком усього або частини фінансового інструмента, який обліковують як оцінений за справедливою вартістю через прибуток або збиток під час або після первісного визнання або при припиненні його визнання згідно з МСФЗ 9.6.7.;

(c) деривативи, які класифікують як «утримувані для торгівлі» згідно з додатком A до МСФЗ 9 або які класифікують як торговельні активи згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ, але вони не є частиною торгового портфеля, як визначено в пункті (86) статті 4(1) РВК.

138. «Економічні хеджі» не включають деривативів для торгівлі за власний рахунок.

139. Деривативи, які відповідають визначенню «економічних хеджів», відображають окремо у формі 10 стосовно кожного типу ризику.

140. Кредитні деривативи, які використовують для управління кредитним ризиком усього або частини фінансового інструмента, призначеного як оцінений за справедливою вартістю через прибуток або збиток під час або після первісного визнання чи в період, коли його не визнано відповідно до МСФЗ 9.6.7, відображають у спеціальному рядку у формі 10 у складі кредитного ризику. Інші економічні хеджі кредитного ризику, щодо яких суб’єкт, що звітує, не застосовує МСФЗ 9.6.7, відображають окремо.

10.4. Розподіл деривативів за секторами контрагентів

141. Балансова сума і загальна умовна сума деривативів, утримуваних для торгівлі, а також деривативів, які утримують для обліку хеджування та якими торгують на позабіржовому ринку, відображають із розподілом за контрагентами за такими категоріями:

(a) «кредитні установи»;

(b) «інші фінансові корпорації»;

(c) «решта» охоплює всіх інших контрагентів.

142. Усі позабіржові деривативи, незалежно від типу ризику, з яким вони пов’язані, розподіляють за такими контрагентами.

10.5. Облік хеджування згідно з національними ЗПБО (11.2)

143. Якщо національні ЗПБО на основі ДБОБ вимагають розподілу деривативів хеджування за категоріями хеджів, такі деривативи хеджування відображають окремо для кожної з відповідних категорій: «хеджі справедливої вартості», «хеджі потоків грошових коштів», «хеджі собівартості», «хеджі чистих інвестицій в іноземну операцію», «хеджі процентного ризику стосовно справедливої вартості портфеля» та «хеджі ризику процентної ставки стосовно портфельного потоку грошових коштів».

144. Якщо це застосовно відповідно до національних ЗПБО на основі ДБОБ, «Хеджі собівартості» означає категорію хеджування, у якій дериватив хеджування, як правило, оцінюють за собівартістю.

10.6. Сума, яка підлягає відображенню стосовно недеривативних інструментів хеджування (11.3 та 11.3.1)

145. Для недеривативних інструментів хеджування сумою, яка підлягає відображенню, є балансова сума таких недеривативних інструментів хеджування відповідно до застосовних правил оцінювання, встановлених у МСФЗ або ЗПБО на основі ДБОБ стосовно обліковуваних портфелів, до яких вони належать. Для недеривативних інструментів хеджування «умовну суму» не відображають.

10.7. Хеджовані позиції у хеджах справедливої вартості (11.4)

146. Балансову суму хеджованих позицій у хеджі справедливої вартості, визнану у звіті про фінансовий стан, розподіляють за обліковуваними портфелями й типами хеджованого ризику стосовно хеджованих фінансових активів і хеджованих фінансових зобов’язань. Якщо фінансовий інструмент хеджують у зв’язку з більше ніж одним ризиком, його відносять до того типу ризику, у межах якого інструмент хеджування відображають відповідно до параграфа 129.

147. «Мікрохеджі» - це хеджі, які не є портфельними хеджами процентного ризику відповідно до МСБО 39.89A. Мікрохеджі включають хеджі нульових чистих позицій, як зазначено у МСФЗ 9.6.6.6.

148. «Корекції хеджів, застосовані до мікрохеджів» охоплює всі корекції хеджів для всіх мікрохеджів, визначених у параграфі 147.

149. «Корекції хеджів, включені в балансову суму активів / зобов’язань» - це накопичена сума прибутків та збитків від хеджованих позицій, яку скориговано на балансову суму таких позицій та визнано у складі прибутку або збитку. Корекції хеджів для хеджованих позицій, які є власним капіталом, оціненим за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, відображають у формі 1.3. Корекції хеджів для невизнаних твердих зобов’язань або їхніх компонентів не відображають.

150. «Залишкові корекції на припинені мікрохеджі, у тому числі хеджі чистих позицій» включають ті корекції на хеджі, які, після припинення відносин хеджування та припинення коригування хеджованих позицій на прибутки та збитки від хеджування, лишаються амортизованими в частині прибутку або збитку із застосуванням перерахованої ефективної процентної ставки для хеджованих позицій, оцінених за амортизованою вартістю, або суму, яка відображає попередньо визнаний сукупний прибуток або збиток від хеджування стосовно хеджованих активів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

151. Якщо група фінансових активів або фінансових зобов’язань, включно з групою фінансових активів або фінансових зобов’язань, які становлять чисту позицію, є прийнятною як хеджована позиція, фінансові активи та фінансові зобов’язання, що складають таку групу, відображають із їхньою балансовою сумою на валовій основі до неттінгу між інструментами в межах групи в позиції «Активи або зобов’язання, включені до хеджу чистих позиції (до неттінгу)».

152. «Хеджовані позиції у портфельному хеджуванні процентного ризику» охоплюють фінансові активи та фінансові зобов’язання, включені до хеджу справедливої вартості процентної експозиції портфеля фінансових активів або фінансових зобов’язань. Такі фінансові інструменти відображають за їхньою балансовою сумою на валовій основі до неттінгу між інструментами в портфелі.

11. РУХ КВОТ І РЕЗЕРВІВ ДЛЯ ПОКРИТТЯ КРЕДИТНИХ ЗБИТКІВ (12)

11.1. Рух квот для покриття кредитних збитків та зменшення корисності інструментів власного капіталу згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ (12.0)

153. Форма 12.0 відображає звірку між балансом на початок періоду та балансом на кінець періоду для рахунку квот для фінансових активів, оцінених за методами на основі собівартості, а також для фінансових активів, оцінених за іншими методами або за справедливою вартістю через власний капітал, якщо національні ЗПБО на основі ДБОБ вимагають зменшення корисності таких активів. Корекції вартості активів, оцінених за нижчим із таких двох значень: собівартість або ринкова вартість - не відображають у формі 12.0.

154. «Збільшення через суми, зарезервовані стосовно оцінених збитків за позиками протягом періоду» відображають, якщо, стосовно основної категорії активів або контрагента, оцінювання зменшення корисності за період призводить до визнання чистих витрат; тобто для конкретної категорії або контрагента зменшення корисності за період перевищує збільшення корисності. «Зменшення через суми, сторновані стосовно оцінених збитків за позиками протягом періоду» відображають, якщо, стосовно основної категорії активів або контрагента, оцінювання зменшення корисності за період призводить до визнання чистого доходу; тобто для конкретної категорії або контрагента збільшення корисності за період перевищує зменшення корисності.

155. Зміни в сумах квот унаслідок погашення та відчуження фінансових активів відображають у позиції «Інші корекції». Списання відображають згідно з параграфами 72-74.

11.2. Рух квот і резервів для покриття кредитних збитків згідно з МСФЗ (12.1)

156. Форма 12.1 відображає звірку між балансом на початок періоду та балансом на кінець періоду для рахунку квот для фінансових активів, оцінених за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, із розподілом за стадіями зменшення корисності, за інструментами та за контрагентами.

157. Резерви під позабалансові експозиції, на які поширюються вимоги щодо зменшення корисності згідно з МСФЗ 9, відображають за стадіями зменшення корисності. Зменшення корисності зобов’язань із кредитування відображають як резерв, лише якщо його не розглядають разом зі зменшенням корисності балансових активів відповідно до МСФЗ 9.7.B8E та параграфа 108 цієї частини. Рухи в резервах під зобов’язання та фінансових гарантіях, оцінених згідно з МСБО 37, і фінансових гарантіях, які вважають договорами страхування згідно з МСФЗ 4, відображають не в цій формі, а у формі 43. Зміни справедливої вартості внаслідок кредитного ризику стосовно зобов’язань і фінансових гарантій, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток відповідно до МСФЗ 9, відображають не в цій формі, а в позиції «Чисті прибутки або (-) збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток» відповідно до параграфа 50 цієї частини.

158. Позиції «у тому числі: сукупно оцінені квоти» та «у тому числі: індивідуально оцінені квоти» охоплюють зміни сукупної суми зменшення корисності, пов’язаної з фінансовими активами, які були оцінені на сукупній або індивідуальній основі.

159. «Збільшення внаслідок утворення та придбання» охоплює суму збільшення очікуваних збитків, врахованих при первісному визнанні створених або придбаних фінансових активів. Таке збільшення квоти відображають станом на першу референтну дату звітування після утворення або придбання таких фінансових активів. Збільшення або зменшення очікуваних збитків за такими фінансовими активами після їх первісного визнання відображають в інших стовпцях. Створені або придбані активи включають активи, що є результатом вибрання кредитних коштів за наданими позабалансовими зобов’язаннями.

160. «Зменшення внаслідок припинення визнання» охоплює суму змін у квотах через фінансові активи, визнання яких повністю припинено у референтному звітному періоді з причин, відмінних від списання, які включають передачу третім сторонам або закінчення терміну дії договірних прав унаслідок повної виплати, відчуження таких фінансових активів або їх перенесення в інший обліковуваний портфель. Зміну у квотах визнають у цьому стовпці на першу референтну дату звітування після такої виплати, відчуження або перенесення. Стосовно позабалансових експозицій ця позиція також охоплює збільшення корисності внаслідок перетворення позабалансової позиції на балансовий актив.

161. «Зміни внаслідок зміни кредитного ризику (нетто)» охоплюють чисту суму змін в очікуваних збитках на кінець референтного звітного періоду внаслідок збільшення або зменшення кредитного ризику з моменту первісного визнання, незалежно від того, чи призвели так зміни до переходу фінансового активу на іншу стадію. У цьому стовпці відображають вплив на квоту через збільшення або зменшення суми фінансових активів унаслідок нарахованого та виплаченого процентного доходу. Ця позиція також охоплює вплив плину часу на очікувані збитки, розраховані відповідно до МСФЗ 9.5.4.1(a) та (b). Зміни в оцінках унаслідок оновлення або перегляду параметрів ризику, а також зміни в прогнозних економічних даних також відображають у цьому стовпці. Зміни в очікуваних збитках унаслідок часткового погашення експозицій шляхом розстрочення відображають у цьому стовпці, за винятком останнього платежу, який відображають у стовпці «Зменшення внаслідок припинення визнання».

162. Усі зміни в очікуваних кредитних збитках, пов’язаних із відновлюваними експозиціями, відображають у позиції «Зміни внаслідок зміни кредитного ризику (нетто)», за винятком тих змін, які стосуються списань та оновлень у методології установи для оцінювання кредитних збитків. Відновлювані експозиції - це такі експозиції, за якими дозволено коливання непогашених балансів клієнтів на основі їхніх рішень щодо отримання позики і її виплати, у межах до досягнення ліміту, встановленого установою.

163. «Зміни внаслідок оновлення методології установи щодо оцінювання (нетто)» включають зміни внаслідок оновлення методології установи щодо оцінювання очікуваних збитків через зміни в існуючих моделях або встановлення нових моделей, використовуваних для оцінювання зменшення корисності. Методологічні оновлення також охоплюють вплив ухвалення нових стандартів. Зміни в методології, які призводять до зміни стадії зменшення корисності активу, повинні враховувати для зміни моделі в цілому. Зміни в оцінках через оновлення або перегляд параметрів ризику, а також зміни в прогнозних економічних даних у цьому стовпці не відображають.

164. Відображення змін в очікуваних збитках, пов’язаних зі зміненими активами (МСФЗ 9.5.4.3 та додаток A), залежить від характеру зміни з урахуванням таких аспектів:

(a) якщо зміни призводять до часткового або повного припинення визнання активу внаслідок списання, як визначено в параграфі 74, вплив на очікувані збитки внаслідок такого припинення визнання відображають у «Зменшеннях рахунку квот унаслідок списань», а будь-який інший вплив унаслідок змін на очікувані кредитні збитки - в інших відповідних стовпцях;

(b) якщо зміни призводять до повного припинення визнання активу з причин, інших ніж списання, як визначено в параграфі 74, та його заміни новим активом, вплив зміни на очікувані кредитні збитки відображають у «Змінах внаслідок припинення визнання» стосовно змін унаслідок припинення визнання активів та у «Збільшеннях внаслідок утворення та придбання» стосовно змін унаслідок визнання змінених активів. Припинення визнання з причин, відмінних від списання, включає припинення визнання, якщо умови змінених активів зазнали суттєвих змін;

(c) якщо така зміна не призводить до припинення визнання всього або частини зміненого активу, її вплив на очікувані збитки відображають у позиції «Зміни внаслідок модифікацій без припинення визнання».

165. Списання відображають згідно з параграфами 72-74 цієї частини цього додатка з урахуванням таких аспектів:

(a) якщо визнання боргового інструмента частково або повністю припинено через відсутність обґрунтованого очікування відшкодування, зменшення квоти збитків, яку відображають у зв’язку зі списаними сумами, відображають у позиції «Зменшення рахунку квот унаслідок списань»;

(b) «Списані суми, відображені безпосередньо у звіті про прибутки або збитки» - це суми фінансових активів, які списано протягом референтного звітного періоду та які перевищують будь-який рахунок квот стосовно відповідних фінансових активів станом на дату припинення визнання. Вони включають усі суми, списані протягом референтного звітного періоду, а не лише ті, які лишаються об’єктом примусового виконання.

166. «Інші корекції» включають будь-які суми, не відображені в попередніх стовпцях, включно з корекціями очікуваних збитків через курсові різниці, якщо вони узгоджені з відображенням впливу курсів обміну валют у формі 2.

166i. «Прибутки або збитки від припинення визначення боргових інструментів» включають різницю між балансовою сумою фінансових активів, оціненою станом на дату припинення визнання, та отриманою винагородою.

11.3. Перенесення між стадіями зменшення корисності (відображення брутто-основи) (12.2)

167. Для фінансових активів, валової балансової суми та позабалансових експозицій, на які поширюються вимоги щодо зменшення корисності, встановлені в МСФЗ 9, номінальну суму, яку було перенесено між стадіями зменшення корисності протягом референтного звітного періоду, відображають у формі 12.2.

168. Відображають лише валову балансову вартість або номінальну суму фінансових активів або позабалансових позицій, які станом на референтну дату звітування перебувають на іншій стадії зменшення корисності, ніж на початку фінансового року або про станом на момент їх первісного визнання. Стосовно балансових експозицій, для яких зменшення корисності, відображене у формі 12.1, включає позабалансовий компонент (МСФЗ 9.5.5.20 та МСФЗ 7.B8E), відображають зміну стадії балансового та позабалансового компонентів.

169. Для цілей звітування про перенесення, які відбулися протягом фінансового року, фінансові активи або позабалансові експозиції, які з початку фінансового року неодноразово змінювали стадію зменшення корисності або початкове визнання яких відображають як таке, що було перенесене зі стадії їх зменшення корисності на початку фінансового року або зі стадії їх первісного визнання до стадії зменшення корисності, до якої їх віднесено станом на референтну дату звітування.

170. Валова балансова сума або номінальна сума, яку відображають у формі 12.2, повинна бути валовою балансовою сумою або номінальною вартістю станом на дату звітування, незалежно від того, була ця сума вищою або нижчою на дату перенесення.

12. ОТРИМАНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ГАРАНТІЇ (13)

12.1. Розподіл забезпечень і гарантій за позиками та авансами, крім тих, що утримуються для торгівлі (13.1)

171. Забезпечення та гарантії, якими забезпечують позики та аванси, незалежно від їхньої правової форми, відображають із розподілом за типами застави: позики, забезпечені нерухомим майном, та інші забезпечені позики, а також отримані фінансові гарантії. Позики та аванси розподіляють за контрагентами та призначенням.

172. У формі 13.1 відображають «максимальну суму забезпечення або гарантії, яка може бути врахована». Загальна сума фінансової гарантії та/або забезпечення, відображених у відповідних стовпцях форми 13.1, не повинна перевищувати балансової суми відповідної позики.

173. Для відображення позик і авансів за типами застави використовуються такі означення:

(a) у межах «Позик, забезпечених нерухомим майном», «житлові» включають позики, забезпечені житловою нерухомістю, а «комерційні» позики забезпечені нерухомим майном, крім житлового, включно з офісами та комерційними приміщеннями й іншими типами комерційної нерухомості. Категорію предмета забезпечення нерухомим майном: житлове нерухоме майно чи комерційне нерухоме майно - визначають відповідно до пункту (75) статті 4(1) РВК;

(b) у межах «Інших забезпечених позик»:

(i) «Грошові кошти, депозити, (випущені боргові цінні папери)» включають (a) депозити в установі, що звітує, які було закладено в якості забезпечення позики, та (b) боргові цінні папери, випущені установою, що звітує, які було закладено в якості забезпечення позики;

(ii) «Рухоме майно» включає застави фізичних предметів забезпечення, крім нерухомого майна, а також автомобілі, літаки, судна, промислове й механічне обладнання (техніка, механічне й технічне обладнання), матеріальні запаси й товари (комерційні товари, готові та напівготові продукти, сировина) та інші форми рухомого майна;

(iii) «Власний капітал та боргові цінні папери» включають забезпечення у формі інструментів власного капіталу, в тому числі інвестицій у дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії, а також у формі боргових цінних паперів, випущених третіми сторонами;

(iv) «Решта» охоплює застави активів;

(c) «Отримані фінансові гарантії» включають контракти, які, згідно з параграфом 114 цієї частини цього додатка, вимагають від емітента виконувати визначені платежі для відшкодування установі збитків, яких вона зазнає через те, що визначений боржник не виконав платежів своєчасно згідно з початковими або зміненими умовами боргового інструмента.

174. Стосовно позик і авансів, які мають одночасно кілька типів забезпечення або гарантій, суму «Максимального забезпечення/максимальної гарантії, що може бути враховане(-а)» розподіляють відповідно до якості в порядку від найкращої якості. Стосовно позик, забезпечених нерухомим майном, першим завжди відображають забезпечення нерухомим майном, незалежно від його якості порівняно з іншим забезпеченням. Якщо «Максимальне забезпечення/максимальна гарантія, що може враховане(-а)» перевищує вартість забезпечення нерухомим майном, залишкову вартість розподіляють на інші типи забезпечення та гарантій відповідно до якості в порядку від найкращої якості.

12.2. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння протягом періоду (утримуване станом на референтну дату) (13.2.1)

175. Цю форму використовують для подання інформації про забезпечення, яке було отримано між початком і кінцем референтного періоду та яке залишається визнаним у балансі станом на референтну дату. Забезпечення, отримане шляхом стягнення, включає активи, які не були заставлені боржником у якості забезпечення, а були отримані в обмін на скасування боргового зобов’язання - добровільного або в рамках судового провадження. Типи забезпечення повинні бути такими, які зазначено в параграфі 173, за винятком тих, які зазначено в пункті (b)(i) того самого параграфа.

175i. «Вартість на момент первісного визнання» означає валову балансову суму забезпечення, отриманого шляхом стягнення, на момент первісного визнання в балансі установи, що звітує.

175ii. «Накопичені від’ємні зміни» - це різниця на рівні окремого предмету забезпечення між вартістю станом на момент первісного визнання забезпечення та балансовою сумою станом на референтну дату звітування, якщо така різниця є від’ємною.

12.3. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, накопичене (13.3.1)

176. Забезпечення, яке отримане шляхом стягнення та яке лишається визнаним у балансі станом на референтну дату, незалежно від моменту його отримання, відображають у формі 13.3.1. Сюди входить як забезпечення, отримане шляхом стягнення, яке класифікують як «Основні засоби», так і інше забезпечення, отримане шляхом стягнення. Забезпечення, отримане шляхом стягнення, включає активи, які не були заставлені боржником у якості забезпечення, а були отримані в обмін на скасування боргового зобов’язання - добровільного або в рамках судового провадження.

13. ІЄРАРХІЯ СПРАВЕДЛИВОЇ ВАРТОСТІ: ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ, ОЦІНЕНІ ЗА СПРАВЕДЛИВОЮ ВАРТІСТЮ (14)

177. Установи відображають вартість фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю, відповідно до ієрархії, передбаченої МСФЗ 13.72. Якщо національні ЗПБО на основі ДБОБ вимагають розподілу активів, оцінених за справедливою вартістю, між різними рівнями справедливої вартості, установи згідно з національними ЗПБО також заповнюють цю форму.

178. «Зміна у справедливій вартості за період» включає прибутки або збитки від переоцінок, виконаних згідно з МСФЗ 9, МСФЗ 13 або національними ЗПБО, залежно від випадку, протягом періоду стосовно інструментів, які продовжують існувати станом на дату звітування. Ці прибутки та збитки відображають як такі, що підлягають відображенню у звіті про прибутки чи збитки або, у відповідних випадках, у звіті про сукупний дохід; таким чином, суми, що підлягають звітуванню, зазначають у розмірі до оподаткування.

179. «Накопичені зміни у справедливій вартості до оподаткування» включають суму прибутків або збитків від переоцінок інструментів, які накопичено з моменту первісного визнання до референтної дати.

14. ПРИПИНЕННЯ ВИЗНАННЯ ТА ФІНАНСОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПЕРЕДАНИМИ ФІНАНСОВИМИ АКТИВАМИ (15)

180. У формі 15 відображають інформацію про перенесені фінансові активи, частина яких або всі з яких не відповідають критеріям для припинення їх визнання, та фінансові активи, визнання яких повністю припинено, але щодо яких установа зберігає права на обслуговування.

181. Пов’язані зобов’язання відображають із зазначенням портфеля, в якому пов’язані перенесені фінансові активи були віднесені до активів, а не із зазначенням портфеля, в якому вони були віднесені до зобов’язань.

182. У стовпці «Суми, визнання яких припинено для цілей капіталу» відображають балансову суму фінансових активів, визнаних для цілей бухгалтерського обліку, але визнання яких припинено для пруденційних цілей, оскільки установа розглядає їх як позиції сек’юритизації для цілей капіталу відповідно до статей 109, 243 та 244 РВК.

183. «Договори репо» - це операції, за якими установа отримує грошові кошти в обмін на фінансові активи, продані за певною ціною на виконання зобов’язань викупити ті самі (або ідентичні) активи за фіксованою ціною у визначену дату в майбутньому. Операції, що передбачають тимчасову передачу золота під грошове забезпечення, також вважають «договорами репо». Суми, отримані установою в обмін на фінансові активи, передані третій стороні («тимчасовий набувач»), класифікують як «договори репо» за умови наявності зобов’язання скасувати операцію, а не просто можливості її скасування. Договори репо також включають операції типу репо, які можуть включати:

(a) суми, отримані в обмін на цінні папери, тимчасово передані третій стороні, у формі позики цінних паперів під грошове забезпечення;

(b) суми, отримані в обмін на цінні папери, тимчасово передані третій стороні, у формі договору продажу/викупу.

184. «Договори репо» і «позики, що стали предметом зворотного репо» («зворотне репо») включають грошові кошти, отримані або надані в позику установою.

185. В операції сек’юритизації, де визнання перенесених фінансових активів припинено, установи повинні декларувати прибутки (збитки), які виникли у зв’язку з такою позицією, у звіті про доходи із зазначенням «обліковуваних портфелів», до яких фінансові активи були включені до припинення їх визнання.

15. РОЗПОДІЛ ВИБРАНИХ ПОЗИЦІЙ ЗВІТУ ПРО ПРИБУТКИ АБО ЗБИТКИ (16)

186. Стосовно вибраних позицій звіту про доходи відображають подальший розподіл прибутків (або доходів) і збитків (або витрат).

15.1. Процентний дохід та процентні витрати з розподілом за інструментами та за сектором контрагентів (16.1)

187. До процентного доходу повинен бути застосований розподіл за обома із зазначених нижче параметрів:

(a) процентний дохід від фінансових та інших активів;

(b) процентний дохід за фінансовими зобов’язаннями з від’ємною ефективною процентною ставкою.

188. До процентних витрат повинен бути застосований розподіл за обома із зазначених нижче параметрів:

(a) процентні витрати за фінансовими та іншими зобов’язаннями;

(b) процентні витрати за фінансовими активами з від’ємною ефективною процентною ставкою.

189. Процентний дохід за фінансовими активами та фінансовими зобов’язаннями з від’ємною ефективною процентною ставкою включає процентний дохід за деривативами, утримуваними для торгівлі, борговими цінними паперами, позиками та авансами, а також за депозитами, випущеними борговими цінними паперами та іншими фінансовими зобов’язаннями з від’ємною ефективною процентною ставкою.

190. Процентні витрати за фінансовими зобов’язаннями та фінансовими активами з від’ємною ефективною процентною ставкою включають процентні витрати за деривативами, утримуваними для торгівлі, депозитами, випущеними борговими цінними паперами та іншими фінансовими зобов’язаннями, а також за борговими цінними паперами та позиками й авансами з від’ємною ефективною процентною ставкою.

191. Для цілей форми 16.1 короткі позиції розглядають у складі інших фінансових зобов’язань. Враховують усі інструменти в різних портфелях, за винятком тих, що включені до позиції «Деривативи - облік хеджування», які не використовують для хеджування процентного ризику.

192. «Деривативи - облік хеджування, ризик процентної ставки» включає процентні доходи та витрати за інструментами хеджування, якщо хеджовані позиції генерують проценти.

193. Якщо використовують чисту ціну, проценти за деривативами, утримуваними для торгівлі, повинні включати суми, пов’язані з тими деривативами, які утримують для торгівлі та які кваліфікують як «економічні хеджі», включені у вигляді процентних доходів або витрат для коригування доходів і витрат за хеджованими фінансовими інструментами з економічної, а не бухгалтерської точки зору. У такому випадку процентний дохід від деривативів економічних хеджів відображають окремо у складі процентного доходу від торговельних деривативів. Розподілені в часі збори та врівноважувальні платежі стосовно кредитних деривативів, оцінених за справедливою вартістю та використовуваних для управління кредитним ризиком частини або всього фінансового інструмента, який у такому випадку на поточний момент обліковують за справедливою вартістю, також відображають у складі процентів за деривативами, утримуваними для торгівлі.

194. Згідно з МСФЗ «У тому числі: процентний дохід від фінансових активів зі зменшеною корисністю» означає процентний дохід за кредитно знеціненими фінансовими активами, включно з купленими або створеними кредитно знеціненими фінансовими активами. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ ця позиція охоплює процентний дохід за активами зі зменшеною корисністю з конкретною квотою зменшення корисності з огляду на кредитний ризик.

194i. «У тому числі: споживчі кредити» та «у тому числі: кредитування для купівлі житла» відображають доходи й витрати за позиками та авансами, описані в параграфі 88 цієї частини.

194ii. «У тому числі: проценти з оренди» відображають процентний дохід орендодавця за дебіторською заборгованістю за орендою (фінансова оренда) та процентні витрати орендаря за орендними зобов’язаннями відповідно.

15.2. Прибутки або збитки від припинення визнання фінансових активів і зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, із розподілом за інструментами (16.2)

195. Прибутки та збитки від припинення визнання фінансових активів і фінансових зобов’язань, не оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, розподіляють за типами фінансових інструментів та обліковуваними портфелями. Для кожної позиції відображають чистий реалізований прибуток або збиток від операції, визнання якої припинено. Чиста сума становить різницю між реалізованими прибутками та реалізованими збитками.

196. Згідно з МСФЗ форму 16.2 застосовують до фінансових активів і зобов’язань, оцінених за амортизованою вартістю, та боргових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ форму 16.2 застосовують до фінансових активів, оцінених за методом на основі собівартості, за справедливою вартістю через власний капітал та за такими методами, як оцінювання за нижчим із таких двох значень: собівартість або ринкова вартість. Прибутки та збитки від фінансових інструментів, класифіковані як торговельні згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, у цій формі не відображають, незалежно від правил оцінювання вартості, застосовних до таких інструментів.

15.3. Прибутки або збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі, а також торговельних фінансових активів та торговельних фінансових зобов’язань із розподілом за інструментами (16.3)

197. Прибутки та збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі, розподіляють за типами інструментів; кожну позицію в рамках такого розподілу відображають без урахування реалізованої та нереалізованої суми (прибутки мінус збитки) фінансового інструмента.

198. Прибутки та збитки від торгівлі іноземною валютою на спотовому ринку, за винятком обміну іноземних банкнот і монет, відображають у складі торговельних прибутків і збитків. Прибутки та збитки від торгівлі дорогоцінними металами або припинення визнання та повторного оцінювання включаються не до торговельних прибутків та збитків, а до «Іншого операційного доходу» або «Інших операційних витрат» згідно з параграфом 316 цієї частини.

199. Позиція «У тому числі: економічні хеджі з використанням опціонів, оцінених за справедливою вартістю» включає лише прибутки та збитки від кредитних деривативів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток і використовуваних для управління кредитним ризиком усього або частини фінансового інструмента, обліковуваного за справедливою вартістю через прибуток або збиток відповідно до МСФЗ 9.6.7. Прибутки або збитки, спричинені перекласифікацією фінансових активів із їх перенесенням із обліковуваного портфеля активів, оцінених за амортизованою вартістю, до обліковуваного портфеля активів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, або до портфеля активів, утримуваних для продажу (МСФЗ 9.5.6.2), відображають у «У тому числі: прибутки та збитки, зумовлені перекласифікацією активів, оцінених за амортизованою вартістю».

15.4. Прибутки або збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі, а також від торговельних фінансових активів та торговельних фінансових зобов’язань із розподілом за ризиками (16.4)

200. Прибутки та збитки від фінансових активів і фінансових зобов’язань, утримуваних для торгівлі, також розподіляють за типами ризиків. Кожна позиція розподілу повинна бути чистою реалізованою та нереалізованою сумою (прибутки мінус збитки) базисного ризику (ризику процентної ставки, ризику власного капіталу, валютного ризику, кредитного ризику, товарного та іншого ризику), пов’язаного з експозицією, включно з пов’язаними деривативами. Прибутки та збитки від курсових різниць включають до позиції, до якої включено решту прибутків та збитків, що виникають від конвертованого інструмента. Прибутки та збитки за фінансовими активами та фінансовими зобов’язаннями, крім деривативів, відносять до таких категорій ризику:

(a) ризик процентної ставки: включно з торгівлею позиками та авансами, депозитами та борговими цінними паперами (утримуваними або випущеними);

(b) ризик власного капіталу: включно з торгівлею акціями, квотами компаній колективного інвестування в переказні цінні папери (UCITS) та інші інструменти власного капіталу;

(c) ризик торгівлі іноземною валютою: включно з виключно торгівлею на іноземних біржах;

(d) кредитний ризик: включно з торгівлею кредитними нотами;

(e) товарний ризик: ця позиція включає лише деривативи, оскільки прибутки та збитки від товарів, утримуваних для торгівлі, відображають в «Іншому операційному доході» або «Інших операційних витратах» згідно з параграфом 316 цієї частини;

(f) інший ризик: включно з торгівлею фінансовими інструментами, яку неможливо віднести до інших категорій.

15.5. Прибутки або збитки від неторговельних фінансових активів з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток, із розподілом за інструментами (16.4.1)

201. Прибутки та збитки від неторговельних фінансових активів з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток, розподіляють за типами інструментів. Кожну позицію в рамках такого розподілу відображають без урахування реалізованої та нереалізованої суми (прибутки мінус збитки) фінансового інструмента.

202. Прибутки або збитки, спричинені перекласифікацією фінансових активів із їх перенесенням із обліковуваного портфеля активів, оцінених за амортизованою вартістю до обліковуваного портфеля неторговельних фінансових активів з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 9.5.6.2), відображають у «У тому числі: прибутки та збитки, зумовлені перекласифікацією активів, оцінених за амортизованою вартістю».

15.6. Прибутки або збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, із розподілом за інструментами (16.5)

203. Прибутки та збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, розподіляють за типами інструментів. Установи відображають чисті реалізовані та нереалізовані прибутки або збитки та суму зміни справедливої вартості фінансових зобов’язань у періоду, зумовленої змінами кредитного ризику (власного кредитного ризику позичальника або емітента), якщо власний кредитний ризик не відображено у складі іншого сукупного доходу.

204. Якщо кредитний дериватив, оцінений за справедливою вартістю, використовують для управління кредитним ризиком, якого зазнає весь фінансовий інструмент, який у такому випадку обліковують за справедливою вартістю через прибуток або збиток, або його частина, прибутки або збитки за таким фінансовим інструментом після такого відображення в обліку відображають у «У тому числі: чисті прибутки або (-) збитки після відображення в обліку фінансових активів і зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток для цілей хеджування». Подальші прибутки або збитки від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю, відображають у «У тому числі: чисті прибутки або (-) збитки після відображення в обліку фінансових активів і зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток для цілей хеджування».

15.7. Прибутки або збитки від обліку хеджування (16.6)

205. Усі прибутки та збитки від обліку хеджування, крім процентних доходів або витрат, у випадку використання чистої ціни розподіляють за типами обліку хеджування: хедж справедливої вартості, хедж потоків грошових коштів та хедж чистих інвестицій в іноземні операції. Прибутки та збитки, пов’язані з хеджуванням справедливої вартості, розподіляють між інструментом хеджування та хеджованою позицією. Прибутки та збитки від інструментів хеджування не включають до прибутків і збитків, пов’язаних із елементами інструментів хеджування, які не призначено як інструменти хеджування відповідно до МСФЗ 9.6.2.4. Інструменти хеджування, які не призначено, відображають згідно з параграфом 60 цієї частини. Прибутки та збитки від обліку хеджування також включають до прибутків і збитків від хеджів групи позицій із ризиковими позиціями в рамках взаємозаліку (хеджі чистої позиції).

206. «Зміни у справедливій вартості хеджованих позицій, зумовлені хеджуванням ризику» включають прибутки та збитки від позицій хеджування, якщо такі позиції є борговими інструментами, оціненими за справедливою вартістю через інший сукупний дохід згідно з МСФЗ 9.4.1.2A (МСФЗ 9.6.5.8).

207. Відповідно до національних ЗПБО на основі ДБОБ розподіл за типами хеджів, як передбачено в цій формі, відображають тією мірою, якою такий розподіл сумісний із застосовними вимогами щодо бухгалтерського обліку.

15.8. Зменшення корисності нефінансових активів (16.7)

208. «Донарахування» відображають, якщо, стосовно обліковуваного портфеля або основної категорії активів, оцінювання зменшення корисності за період призводить до припинення визнання чистих витрат. «Резерви» відображають, якщо, стосовно обліковуваного портфеля або основної категорії активів, оцінювання зменшення корисності за період призводить до припинення визнання чистого доходу.

15.9. Інші адміністративні витрати (16.8)

208i. «Витрати на інформаційні технології» - це витрати, здійснені для забезпечення бізнес-процесів, прикладних послуг та інфраструктурних рішень для досягнення бізнес-результатів з використанням ІТ, у тому витрати, пов’язані зі створенням і підтримкою ІТ-систем, за винятком компенсацій ІТ-фахівцям із фонду заробітної плати установи, які відображають у складі витрат на персонал.

208ii. Серед витрат на інформаційні технології «ІТ-аутсорсинг» означає витрати на ІТ, пов’язані з використанням зовнішніх надавачів послуг. Сюди не входять витрати, пов’язані з (i) суто послугами персоналу (персоналу агентства) тією мірою, якою установа лише тимчасово наймає персонал і зберігає повний контроль над надаваними послугами, та (ii) суто стандартизованими операційними договорами про технічне обслуговування апаратного/програмного забезпечення лише куплених активів.

208iii. «Податки та збори (інші)» охоплюють податки та збори, крім (i) податків, пов’язаних із податками на прибуток або збиток, та (ii) податків і зборів від припиненої діяльності. Ця позиція охоплює податки та збори, такі як податки, що стягуються на товари й послуги, і збори, які сплачує установа.

208iv. «Консультаційні та професійні послуги» означає витрати, здійснені для отримання експертних або стратегічних порад.

208v. «Реклама, маркетинг та комунікація» охоплює витрати, пов’язані з заходами з маркетингової комунікації, такими як реклама, прямий або онлайн-маркетинг, а також події.

208vi. «Витрати, пов’язані з кредитним ризиком» означають адміністративні витрати в контексті кредитних подій, такі як витрати, зазнані у зв’язку зі отриманням у власність предмету забезпечення або судовими провадженнями.

208vii. «Витрати на судові провадження, не покриті з резервів» означають витрати на судові провадження, які не пов’язані з кредитним ризиком та не були покриті з відповідних резервів.

208viii. «Витрати на нерухомість» означає витрати на ремонт і технічне обслуговування, які не покращують використання або не продовжують строку корисного використання нерухомого майна, а також витрати на комунальні послуги (постачання води, електроенергії та опалення).

208ix. Згідно з МСФЗ «Орендні витрати» включають витрати орендодавця, пов’язані з короткостроковою орендою та орендою активів із низькою вартістю, як зазначено в МСФЗ 16.5 і 16.6. Згідно з національними ЗПБО орендні витрати включають витрати орендаря, якщо стандарт бухгалтерського обліку передбачає віднесення орендних платежів до витрат.

208x. «Інші адміністративні витрати - решта» охоплює всі інші компоненти «інших адміністративних витрат», такі як адміністративні та логістичні послуги, поштові відправлення та транспортування документів, послуги спостереження та охорони, послуги з підрахунку грошей і транспорт. Грошові внески у фонди врегулювання та схеми гарантування депозитів у цій категорії не відображають, оскільки їх відображають окремим рядком у формі 2.

16. ЗВІРКА МІЖ ПЕРИМЕТРОМ КОНСОЛІДАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА РВК (17)

209. «Периметр консолідації для цілей бухгалтерського обліку» охоплює балансову суму активів, зобов’язань і власного капіталу, а також номінальні суми позабалансових експозицій, підготовлені з використанням периметру консолідації для цілей бухгалтерського обліку, тобто з урахуванням консолідаційних дочірніх підприємств, які є страховими компаніями і нефінансовими корпораціями. Установи обліковують дочірні підприємства, спільні підприємства та асоційовані компанії з використанням тих самих методів, що й у їхніх фінансових звітах.

210. У цій формі позиція «Інвестиції в дочірні підприємства, спільні підприємства та асоційовані компанії» не включає дочірні підприємства, оскільки всі дочірні підприємства повністю консолідують із застосуванням периметру консолідації для цілей бухгалтерського обліку.

211. «Активи за договорами перестрахування та страхування» охоплюють активи за переданим перестрахуванням, а також, за наявності, активи, пов’язані з випущеними договорами страхування та перестрахування.

212. «Зобов’язання за договорами страхування та перестрахування» охоплюють зобов’язання за випущеними договорами страхування та перестрахування.

17. НЕПРАЦЮЮЧІ ЕКСПОЗИЦІЇ (18)

17.1. Інформація про працюючі та непрацюючі експозиції (18.0)

213. Для цілей форми 18 непрацюючі експозиції - це експозиції, які відповідають будь-якому з таких критеріїв:

(a) істотні експозиції, які прострочені більше ніж на 90 днів;

(b) згідно з оцінкою малоймовірно, що боржник зможе повністю погасити свої зобов’язання з кредитування без реалізації предмету забезпечення, незалежно від існування будь-якої простроченої суми або від кількості днів прострочення.

214. Експозиції відносять до категорії непрацюючих, незалежно від класифікації експозицій як дефолтних для регуляторних цілей відповідно до статті 178 РВК або як експозицій зі зменшеною корисністю для цілей бухгалтерського обліку відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку.

215. Експозиції, які вважають такими, за якими настав дефолт, відповідно до статті 178 РВК, та експозиції зі зменшеною корисністю відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку, завжди вважають непрацюючими експозиціями. Згідно з МСФЗ, для цілей форми 18 експозиції зі зменшеною корисністю - це експозиції, які були визнані кредитно знеціненими (стадія 3), включно з купленими або створеними кредитно знеціненими активами, відображеними з межах такої стадії відповідно до параграфа 77 цієї частини. Експозиції, віднесені до решти стадій зменшення корисності, крім стадії 3, вважають непрацюючими, якщо вони відповідають критеріям для їх віднесення до категорії непрацюючих експозицій.

216. Експозиції класифікують за їхньою повною сумою без урахування існування будь-якого забезпечення. Істотність оцінюють згідно зі статтею 178 РВК.

217. Для цілей форми 18 «експозиції» включають усі боргові інструменти (боргові цінні папери, позики та аванси, включно із касовими залишками в центральних банках та іншими депозитами до запитання) та позабалансові експозиції, за винятком експозицій, утримуваних для торгівлі.

218. Боргові інструменти включають до таких обліковуваних портфелів: (a) боргові інструменти, оцінені за собівартістю або амортизованою собівартістю; (б) боргові інструменти, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід або через власний капітал зі зменшеною корисністю; та (c) боргові інструменти, вартість яких визначають за суворим показником LOCOM (менше значення з-поміж собівартості та ринкової ціни), або оцінені за справедливою вартістю через прибуток або збиток чи через власний капітал зі зменшеною корисністю, відповідно до критеріїв, встановлених у параграфі 233 цієї частини. Кожну категорію розподіляють за інструментами та контрагентами.

219. Згідно з МСФЗ та відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ позабалансові експозиції охоплюють такі відкличні та безвідкличні позиції:

(a) надані зобов’язання з кредитування;

(b) надані фінансові гарантії;

(c) інші надані зобов’язання.

220. Боргові інструменти, класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5, відображають окремо.

221. У формі 18 стосовно боргових інструментів відображають «валову балансову суму», визначену в параграфі 34 частини 1 цього додатка. Стосовно позабалансових експозицій відображають номінальну суму, визначену в параграфі 118 цього додатка.

222. Для цілей форми 18 експозицію вважають «простроченою», якщо вона відповідає критеріям, встановленим у параграфі 96 цієї частини.

223. Для цілей форми 18 «боржник» означає боржника у розумінні статті 178 РВК.

224. Зобов’язання вважають непрацюючою експозицією за його номінальною сумою, якщо, у випадку вибрання або використання в інший спосіб, воно призвело би до виникнення експозицій, яка становить ризик непогашення в повному обсязі без реалізації предмету забезпечення.

225. Надані фінансові гарантії розглядають як непрацюючі експозиції за їх номінальною сумою, якщо існує ризик використання фінансової гарантії стороною, що отримала гарантію, у тому числі, зокрема, якщо базисна гарантована експозиція відповідає критеріям для її класифікації як непрацюючої експозиції, згаданої в параграфі 213. Якщо сторона, яка отримала гарантію, прострочила сплату суми, що підлягає сплаті за договором про надання фінансової гарантії, установа, що звітує, повинна оцінити, чи відповідає дебіторська заборгованість, яка виникла у зв’язку з цим, критеріям для її класифікації як непрацюючої.

226. Експозиції, класифіковані як непрацюючі згідно з параграфом 213, відносять до категорії або непрацюючих експозицій на індивідуальній основі («на основі операції»), або непрацюючих експозицій стосовно сукупної експозиції конкретного боржника («на основі боржника»). Для категоризації непрацюючих експозицій на індивідуальній основі або стосовно конкретного боржника використовують зазначені нижче підходи до категоризації для різних типів непрацюючих експозицій:

(a) до непрацюючих експозицій, класифікованих як дефолтні відповідно до статті 178 РВК, застосовують підхід до категоризації, визначений у вказаній статті;

(b) до експозицій, класифікованих як непрацюючі через зменшення корисності згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку, застосовують критерії визнання щодо зменшення корисності згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку;

(c) до інших непрацюючих експозицій, які не класифікують ані як дефолтні, ані як такі, що мають зменшену корисність, застосовують положення статті 178 РВК щодо дефолтних експозицій.

227. Якщо установа має балансові експозиції боржника, які прострочені більше ніж на 90 днів, а валова балансова сума прострочених експозицій становить понад 20% від валової балансової суми всіх балансових експозицій такого боржника, всі балансові та позабалансові експозиції такого боржника вважають непрацюючими. Якщо боржник належить до групи, оцінюють потребу у визнанні експозицій інших суб’єктів групи непрацюючими, якщо такі експозиції ще не вважають знеціненими або такими, що мають зменшену корисність, відповідно до статті 178 РВК, за винятком експозицій, на які впливають окремі спори, що не пов’язані з платоспроможністю контрагента.

228. Вважається, що експозиції перестають бути непрацюючими, якщо виконано всі зазначені нижче умови:

(a) експозиція відповідає критеріям виходу, застосовуваним установою, що звітує, для припинення її класифікації як знеціненої та такої, що має зменшену корисність відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку та статті 178 РВК відповідно;

(b) ситуація боржника покращилося настільки, що повне погашення стає ймовірним або на початкових, або змінених умовах;

(c) боржник не має жодної простроченої суми понад 90 днів.

229. Експозицію продовжують класифікувати як непрацюючу доти, доки не будуть виконані умови пунктів (a), (b) та (c) параграфа 228, навіть якщо експозиція вже відповідає критеріям для припинення її класифікації як непрацюючої, застосовуваним установою, що звітує, для класифікації експозицій зі зменшеною корисністю і дефолтних експозицій відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку та статті 178 РВК відповідно.

230. Класифікація непрацюючої експозиції як необоротного активу, утримуваного для продажу відповідно до МСФЗ 5, не припиняє її класифікації як непрацюючої експозиції.

231. Надання поступок стосовно непрацюючої експозиції не призводить до припинення класифікації такої експозиції як непрацюючої. Якщо експозиція є непрацюючою і до неї застосовані поступки, згадані в параграфі 262, такі експозиції вважають такими, що перестали бути непрацюючими, якщо виконано всі зазначені нижче умови:

(a) установа, що звітує, не вважає експозиції такими, що мають зменшену корисність, або дефолтними відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку та статті 178 РВК відповідно;

(b) минув принаймні один рік після дати надання поступки та дати класифікації експозицій як непрацюючих, залежно від того, яка з дат є пізнішою;

(c) після застосування поступки не існує жодної простроченої суми або занепокоєння щодо повного погашення експозиції відповідно до умов, що діють після застосування поступки. Відсутність занепокоєння встановлюють за результатами аналізу установою фінансового стану боржника. Занепокоєння можуть вважатися такими, що більше не існують, якщо боржник сплатив, шляхом виконання своїх регулярних платежів відповідно до умов, що діють після застосування поступки, загальну суму, яка дорівнює сумі, яка раніше була простроченою (якщо прострочені суми мали місце), або яку було списано (якщо не було прострочених сум) на умовах поступки, або якщо боржник іншим чином довів свою здатність виконувати умови, що діють після застосування поступки.

Конкретні умови виходу, згадані в пунктах (a), (b) та (c), застосовують на додаток до критеріїв, які застосовують установи, що звітують, стосовно експозицій, що мають зменшену корисність, і дефолтних експозицій відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку та статті 178 РВК відповідно.

232. Якщо умови, згадані в параграфі 231 цієї частини цього додатка, не виконано станом на кінець однорічного періоду, визначеного в пункті (b) того самого параграфа, експозицію продовжують ідентифікувати як непрацюючу експозицію з поступкою, допоки не будуть виконані всі умови. Умови оцінюють принаймні на щоквартальній основі.

233. Обліковувані портфелі згідно з МСФЗ, перерахованими в параграфі 15 частини 1 цього додатка, та згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, перерахованими в параграфі 16 частини 1 цього додатка, відображають у формі 18 таким чином:

(a) «Боргові інструменти, оцінені за собівартістю або за амортизованою собівартістю» охоплюють боргові інструменти, включені до будь-чого з перерахованого нижче:

(i) «Фінансові активи, оцінені за амортизованою вартістю» (МСФЗ);

(ii) «Неторговельні недеривативні фінансові активи згідно з методом на основі вартості», у тому числі боргові інструменти, вартість яких визначають за помірним показником LOCOM (менше значення з-поміж собівартості та ринкової ціни) (національні ЗПБО на основі ДБОБ);

(iii) «Інші неторговельні недеривативні фінансові активи», крім боргових інструментів, оцінених за суворим показником LOCOM (менше значення з-поміж собівартості та ринкової ціни) (національні ЗПБО на основі ДБОБ);

(b) «Боргові інструменти, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід або через власний капітал зі зменшеною корисністю» охоплюють боргові інструменти, включені до будь-чого з перерахованого нижче:

(i) «Фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» (МСФЗ);

(ii) «Співвідношення неторговельних недеривативних фінансових активів, оцінених за справедливою вартістю, до власного капіталу», якщо інструменти в цій категорії оцінювання можуть зазнати зменшення корисності відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ;

(c) «Боргові інструменти, вартість яких визначають за суворим показником LOCOM (менше значення з-поміж собівартості та ринкової ціни), або оцінені за справедливою вартістю через прибуток або збиток чи через власний капітал із незменшеною корисністю» охоплюють боргові інструменти, включені до будь-чого з перерахованого нижче:

(i) «Неторговельні фінансові активи з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток» (МСФЗ);

(ii) «Фінансові активи, обліковувані за справедливою вартістю через прибуток або збиток» (МСФЗ);

(iii) «Неторговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через прибуток або збиток» (національні ЗПБО на основі ДБОБ);

(iv) «Інші неторговельні недеривативні фінансові активи», якщо боргові інструменти оцінюють за суворим показником LOCOM (менше значення з-поміж собівартості та ринкової ціни) (національні ЗПБО на основі ДБОБ);

(v) «Неторговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через власний капітал», якщо боргові інструменти в цій категорії оцінювання не підлягають зменшенню корисності відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку згідно з ЗПБО на основі ДБОБ.

234. Якщо МСФЗ або відповідні національні ЗПБО на основі ДБОБ передбачають відображення зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю через прибуток та збиток, балансову суму будь-якого активу, яка є результатом такого відображення та оцінювання за справедливою вартістю, відображають у «Фінансові активи, обліковувані за справедливою вартістю через прибуток або збиток» (МСФЗ) або «Неторговельні недеривативні фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю через прибуток або збиток» (національні ЗПБО на основі ДБОБ). Балансову суму будь-якого зобов’язання, що виникає з такого визначення, не відображають у формі 18. Умовну суму всіх зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, відображають у формі 9.

234i. Окремими рядками ідентифікують такі експозиції:

(a) Позики, забезпечені нерухомим майном, які визначено в параграфах 86(a) та 87 цієї частини;

(b) Споживчий кредит, визначений у параграфі 88(a) цієї частини.

235. Прострочені експозиції відображають окремо в межах працюючих і непрацюючих категорій за повною їхньою сумою, як визначено в параграфі 96 цієї частини. Експозиції, які прострочені більше ніж на 90 днів, але не є істотними відповідно до статті 178 РВК, відображають у складі працюючих експозицій у «Простроченість > 30 днів

236. Непрацюючі експозиції відображають із розподілом за часовими діапазонами прострочення. Експозиції, які не прострочені або прострочені на не більше ніж 90 днів, але, незважаючи на це, ідентифіковані як непрацюючі через ймовірність неповного погашення, відображають у спеціально відведеному для них стовпці. Експозиції, які призводять як до прострочення сум, так і до ймовірності неповного погашення, розподіляється за часовими діапазонами прострочення відповідно до кількості днів, протягом яких вони прострочені.

237. В окремих стовпцях ідентифікують такі експозиції:

(a) експозиції, які вважають такими, що мають зменшену корисність, відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку; згідно з МСФЗ відображають суму кредитно знецінених активів (стадія 3), включно з купленими або створеними кредитно знеціненими активами; згідно з національними ЗПБО відображають суму активів зі зменшеною корисністю;

(b) експозиції, які вважається такими, що зазнали дефолту відповідно до статті 178 РВК.

(c) згідно з МСФЗ активи зі значним збільшенням кредитного ризику з моменту первісного визнання, але не кредитно знецінені (стадія 2), включно з купленими або створеними кредитно знеціненими активами, які більше не відповідають визначенню «кредитно знецінених» активів після первісного визнання;

(d) згідно з МСФЗ, стосовно працюючих експозицій, активи без значного збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання (стадія 1).

238. Накопичене зменшення корисності, накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик та резерви відображають згідно з параграфами 11, 69-71, 106 та 110 цієї частини.

239. Інформацію про утримуване забезпечення та отримані гарантії за працюючими та непрацюючими експозиціями відображають окремо. Відображені суми отриманого забезпечення та отриманих гарантій розраховують згідно з параграфами 172 та 174 цієї частини. Сума, що складається із сум відображених забезпечення та гарантій, не може перевищувати балансової суми або номінальної суми після вирахування резервів відповідної експозиції.

17.2. Притоки та відтоки непрацюючих експозицій - позики та аванси з розподілом за секторами контрагентів (18.1)

239i. У формі 18.1 відображають притоки й відтоки позик і авансів, за винятком позик і авансів, класифікованих як торговельні фінансові активи або утримувані для торгівлі, які було чи не було віднесено до категорії непрацюючих експозицій, як визначено в параграфах 213-239 або 260 цієї частини. Притоки та відтоки непрацюючих позик та авансів розподіляють за секторами контрагентів.

239ii. Притоки до категорії непрацюючих експозицій відображають на кумулятивній основі з початку фінансового року. Притік відображає валову балансову суму експозицій, які стали непрацюючими, як визначено в параграфах 213-239 або 260 цієї частини, протягом періоду, включно з купленими непрацюючими експозиціями. Збільшення валової балансової суми непрацюючої експозиції через нараховані проценти або через збільшення накопичених від’ємних змін справедливої вартості через кредитний ризик також відображають як притік.

239iii. Стосовно експозицій, який протягом періоду було декілька разів перекласифіковано з непрацюючих на працюючі або навпаки, суму притоків і відтоків визначають на основі порівняння між статусом експозиції (працююча або непрацююча) станом на початок фінансового року або на момент первісного визнання та її статусом станом на референтну дату звітування.

239iv. Відтоки з категорії непрацюючих експозицій відображають на кумулятивній основі з початку фінансового року. Відтік відображає суму, що складається з валових балансових сум експозицій, які перестали бути непрацюючими протягом періоду, та, у відповідних випадках, включає суму списань, виконаних у контексті часткового або повного припинення визнання експозиції. Зменшення валової балансової суми непрацюючої експозиції через виплачені проценти або зменшення накопичених від’ємних змін справедливої вартості через кредитний ризик також відображають як відтік.

239v. Відтік відображають у таких випадках:

(a) непрацююча експозиція відповідає критеріям для припинення її класифікації як непрацюючої, як встановлено в параграфах 228-232 цієї частини, і її перекласифіковують як працюючу без поступки або працюючу з поступкою;

(b) непрацюючу експозицію частково або повністю погашено; у разі часткового погашення лише погашену суму класифікують як відтік;

(c) забезпечення ліквідоване, у тому числі відтоки внаслідок інших ліквідаційних або юридичних процедур, таких як ліквідація активів, крім забезпечення, отриманих за результатами юридичних процедур, і добровільний продаж забезпечення;

(d) установа отримує у володіння предмет забезпечення, як зазначено в параграфі 175 цієї частини, включно з випадками свопів боргових активів, добровільної здачі та свопів боргового власного капіталу;

(e) непрацюючу експозицію продано;

(f) ризик, пов’язаний із непрацюючою експозицією, передано, а експозиція відповідає критеріям для припинення її визнання;

(g) непрацюючу експозицію частково або повністю списано; у разі часткового списання лише списану суму класифікують як відтік;

(h) непрацююча експозиція або частини непрацюючої експозиції перестають бути непрацюючими з інших причин.

239vi. Перекласифікацію непрацюючої експозиції з одного обліковуваного портфеля в інший не відображають ані як притік, ані як відтік. Як виняток, перекласифікацію непрацюючої позиції з будь-якого обліковуваного портфеля до «утримується для продажу» відображають як відтік із оригінального обліковуваного портфеля та притік до «утримується для продажу».

239vii. Окремими рядками ідентифікують такі експозиції:

(a) позики для придбання комерційної нерухомості, визначені в параграфі 239ix, із розподілом на позики для придбання комерційної нерухомості для МСП та позики для придбання комерційної нерухомості для нефінансових корпорацій, які не є МСП;

(b) позики, забезпечені нерухомим майном, які визначено в параграфах 86(a) та 87 цієї частини;

(c) споживчий кредит, визначений у параграфі 88(a) цієї частини.

17.3. Позики під заставу комерційної нерухомості та додаткова інформація про позики, забезпечені нерухомим майном (18.2)

239viii. У формі 18.2 відображають інформацію про позики для придбання комерційної нерухомості для нефінансових корпорацій і про позики, забезпечені комерційною або житловою нерухомістю для нефінансових корпорацій і домогосподарств відповідно, з розподілом за співвідношенням позики до вартості (коефіцієнт LTV). Позики та аванси, класифіковані як такі, що утримуються для торгівлі, торговельні фінансові активи та боргові інструменти, утримувані для торгівлі, не відображають.

239ix. «Позики для придбання комерційної нерухомості» (CRE) включають експозиції, визначені в параграфі 1 глави 1 секції 2 Рекомендації ESRB про усунення прогалин у даних про нерухомість (21).

239x. Коефіцієнт LTV розраховують згідно з методом розрахунку «поточного співвідношення суми позики та вартості забезпечення» (LTV-C), встановленого в параграфі 1 глави 1 секції 2 Рекомендації ESRB про усунення прогалин у даних про нерухомість.

239xi. Інформацію про отримане забезпечення та отримані фінансові гарантії за позиками відображають згідно з параграфом 239 цієї частини. Таким чином, верхня межа суми значень забезпечень і гарантій обмежене балансовою сумою відповідної експозиції.

18. ЕКСПОЗИЦІЇ З ПОСТУПКАМИ (19)

240. Для цілей форми 19 експозиції з поступками - це боргові контракти, до яких застосовані поступки. Поступки включають концесії для боржника, який зазнає або очікувано зазнає в найближчому майбутньому труднощів із виконаннях своїх фінансових зобов’язань («фінансові труднощі»).

241. Для цілей форми 19 концесія може призвести до збитку для позикодавця та стосується будь-якої з таких дій:

(a) зміна умов договору, який боржника вважають неспроможним виконати через свої фінансові труднощі («проблемний борг»), що призводить до недостатньої спроможності обслуговування боргу, якщо таку зміну не було би внесено, якби боржник не зазнавав фінансових труднощів;

(b) повне або часткове рефінансування договору щодо проблемного боргу, якщо таке рефінансування не було би виконане, якби боржник не зазнавав фінансових труднощів.

242. Докази існування концесії повинні включати принаймні будь-що з такого:

(a) різниця на користь боржника між зміненими умовами договору та попередньо зміненими умовами договору;

(b) внесення до зміненого договору сприятливіших умов, ніж ті, які могли би отримати інші боржники з подібним профілем ризику від тієї самої установи на момент внесення таких сприятливіших умов.

243. Виконання положень, які, якщо їх використовують на розсуд боржника, дають змогу боржнику змінити умови договору («вбудовані положення про поступки»), розглядають як концесію, якщо установа схвалює виконання цих положень і доходить висновку про те, що боржник зазнає фінансових труднощів.

244. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка «рефінансування» означає використання боргових договорів для забезпечення повної або часткової виплати за іншими борговими договорами, умови яких боржник не може виконати.

245. Для цілей форми 19 термін «боржник» включає всіх юридичних осіб у групі боржника, які належать до периметру консолідації для бухгалтерських цілей, та фізичних осіб, які контролюють таку групу.

246. Для цілей форми 19 термін «борг» включає позики та аванси (у тому числі також касові залишки в центральних банках та інші депозити до запитання), боргові цінні папери та надані відкличні та безвідкличні зобов’язання з кредитування, включно із зобов’язаннями з кредитування, обліковуваними за справедливою вартістю через прибуток та збиток, які є активами станом на дату звітування. «Борг» не включає експозиції, утримувані для торгівлі.

247. Термін «борг» також включає позики й аванси та боргові цінні папери, класифіковані як необоротні активи, і групи вибуття, класифіковані як утримувані для продажу згідно з МСФЗ 5.

248. Для цілей форми 19 термін «експозиція» має таке саме значення, що й «борг» у параграфах 246 та 247 цієї частини.

249. Обліковувані портфелі згідно з МСФЗ, перерахованими в параграфі 15 частини 1 цього додатка, та згідно з відповідними національними ЗПБО на основі ДБОБ, перерахованими в параграфі 16 частини 1 цього додатка, відображають у формі 19 згідно з параграфом 233 цієї частини.

250. Для цілей форми 19 термін «установа» означає установу, яка застосувала поступки.

251. У формі 19 «борг» та «валову балансову суму» відображають згідно з параграфом 34 частини 1 цього додатка. Стосовно наданих зобов’язань із кредитування, які є позабалансовими експозиціями, відображають номінальну суму, визначену в параграфі 118 цієї частини цього додатка.

252. Експозиції вважають такими, до яких застосовано поступку, якщо було укладено концесію, незалежно від існування будь-якої простроченої суми або незалежно від класифікації експозиції як такої, що має зменшену корисність, відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку або як дефолтної відповідно до статті 178 РВК. Експозиції не вважають такими, до яких застосовано поступку, якщо боржник не має фінансових труднощів. Згідно з МСФЗ змінені фінансові активи (МСФЗ 9.5.4.3 і додаток A) вважають такими, до яких застосовано поступку, якщо було укладено концесію, як визначено в параграфах 240 та 241 цієї частини цього додатка, незалежно від впливу такої зміни в активах на зміну кредитного ризику фінансового активу з моменту первісного визнання. Будь-що із зазначеного нижче вважають поступкою:

(a) змінений договір, який був класифікований як непрацюючий до внесення змін або був би класифікований як непрацюючий за відсутності таких змін;

(b) зміна, внесена до договору, передбачає повне або часткове анулювання боргу шляхом його списання;

(c) установа схвалює використання вбудованих положень про поступки для боржника, який не виконує своїх зобов’язань або який вважався би таким, що не виконує своїх зобов’язань, якби такі положення не були застосовані;

(d) одночасно з укладенням установою концесії стосовно додаткового боргу або в близький до її укладення момент часу боржник виконав виплати основної суми або процентів за іншим договором із такою установою, який був непрацюючим або був би класифікований як непрацюючий за відсутності рефінансування.

253. Зміни, що передбачають погашення шляхом отримання у володіння предмету забезпечення, вважають поступками, якщо такі зміни становлять концесію.

254. Існує спростовна презумпція того, що поступка мала місце за будь-якої з таких обставин:

(a) змінений договір був повністю або частково прострочений більше ніж на 30 днів (не будучи при цьому непрацюючим) принаймні один раз протягом трьох місяців до внесення змін або був би прострочений більше ніж на 30 днів, повністю або частково, якби такі зміни не були внесені;

(b) одночасно з укладенням установою концесії стосовно додаткового боргу або в близький до її укладення момент часу боржник виконав виплати основної суми або процентів за іншим договором із такою установою, який був повністю або частково прострочений на 30 днів принаймні один раз протягом трьох місяців до моменту його рефінансування;

(c) установа схвалює використання вбудованих положень про поступки для боржників, які допустили прострочення на 30 днів, або боржників, які би допустили прострочення на 30 днів, якби такі положення не були виконані.

255. Фінансові труднощі оцінюють на рівні боржника, як зазначено в параграфі 245. Лише експозиції, до яких були застосовані поступки, ідентифікують як експозиції з поступками.

256. Експозиції з поступками відносять до категорії непрацюючих експозицій або категорії працюючих експозицій відповідно до параграфів 213-239 та 260 цієї частини. Експозиції більше не класифікують як експозиції з поступками, якщо виконані всі зазначені нижче умови:

(a) експозицію з поступкою вважають працюючою, у тому числі якщо таку експозицію було перекласифіковано з категорії непрацюючих експозицій після того, як аналіз фінансового стану боржника показав, що така експозиція більше не відповідає умовам для того, щоб вважатися непрацюючою;

(b) минуло щонайменше два роки з дати, коли експозицію з поступкою вважали працюючою («випробувальний період»);

(c) протягом щонайменше половини випробувального періоду виконувалися регулярні платежі на суму, що перевищує незначну агреговану суму основної суми або процентів;

(d) жодна з експозицій боржника не прострочена більше ніж на 30 днів станом на кінець випробувального періоду.

257. Якщо умови, згадані в параграфі 256, не виконані станом на кінець випробувального періоду, експозицію продовжують ідентифікувати як працюючу з поступкою, доки не будуть виконані всі умови. Умови оцінюють принаймні на щоквартальній основі.

258. Експозиції з поступками, які класифікують як необоротні активи, утримувані для продажу, відповідно до МСФЗ 5, продовжують класифікувати як експозиції з поступками.

259. Експозицію з поступкою можуть вважати працюючою з дати застосування поступки, якщо виконано обидві зазначені нижче умови:

(a) таке продовження не призвело до класифікації експозиції як непрацюючої;

(b) експозицію не вважали непрацюючою станом на дату продовження строку дії поступки.

260. Якщо додаткові поступки застосовано до працюючої експозиції з поступкою, яка перебуває на випробувальному періоді та яку було перекласифіковано з категорії непрацюючих експозицій, або якщо експозиція з поступкою, яка перебуває на випробувальному періоді та перекласифікова з категорії непрацюючих експозицій, прострочена більше ніж на 30 днів, таку експозицію класифікують як непрацюючу.

261. «Працюючі експозиції з поступками» охоплюють експозиції з поступками, які не відповідають критеріям для їх класифікації як непрацюючих та які віднесені до категорії працюючих експозицій. Працюючі експозиції з поступками проходять випробувальний період, доки не досягнуть відповідності критеріям, встановленим у параграфах 256 та 259 цієї частини. Працюючі експозиції з поступками, які проходять випробувальний період та які були перекласифіковані з категорії непрацюючих експозицій, відображають окремо в межах категорії працюючих експозицій із поступками у стовпці «у тому числі: працюючі експозиції, які стали предметом поступки, проходять випробувальний період та раніше були класифіковані як непрацюючі».

262. «Непрацюючі експозиції з поступками» охоплюють непрацюючі експозиції, які відповідають критеріям для їх віднесення до категорії непрацюючих експозицій та віднесені до категорії непрацюючих експозицій. Ці непрацюючі експозиції з поступками включають:

(a) експозиції, які стали непрацюючими внаслідок застосування поступок;

(b) експозиції, які були непрацюючими до продовження строку дії поступок;

(c) експозиції з поступками, які були перекласифіковані з категорії працюючих експозицій, у тому числі експозиції, перекласифіковані внаслідок застосування параграфа 260.

263. Якщо поступки поширюються на експозиції, які були непрацюючими до продовження строку дії поступок, суму таких експозицій із поступками вказують окремо у стовпці «у тому числі: експозиції, які були непрацюючими до застосування поступок».

264. В окремих стовпцях указують такі непрацюючі експозиції з поступками:

(a) експозиції, які вважають такими, що мають зменшену корисність, відповідно до застосовної системи бухгалтерського обліку. Згідно з МСФЗ у цьому стовпці відображають суму кредитно знецінених активів (стадія 3), включно з купленими або створеними кредитно знеціненими активами, відображеними з межах такої стадії відповідно до параграфа 77 цієї частини;

(b) експозиції, які вважається такими, що зазнали дефолту відповідно до статті 178 РВК.

265. У стовпці «Рефінансування» вказують валову балансову суму нового договору («рефінансування боргу»), яку надано в рамках операції рефінансування та яку кваліфікують як поступку, а також валову балансову суму старого повторно погашеного договору, який залишається не виконаним.

266. Експозиції з поступками, що поєднують зміни та рефінансування, відносять до стовпця «Інструменти зі змінами умов» або стовпця «Рефінансування» залежно від показника, який має найбільший вплив на потоки грошових коштів. Рефінансування пулом банків відображають у стовпці «Рефінансування» із зазначенням загальної суми боргу, рефінансованого установою, що звітує, або загальної суми рефінансованого боргу, який установа, що звітує, досі не виплатила. Перегрупування декількох боргів у новий борг відображають як зміну, крім випадків, коли також проведено операцію рефінансування, яка має більший вплив на потоки грошових коштів. Якщо поступка у вигляді зміни умов проблемної експозиції призводить до припинення визнання такої експозиції та визнання нової експозиції, таку нову експозицію вважають боргом із поступкою.

267. Накопичене зменшення корисності, накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик та резерви відображають згідно з параграфами 11, 69-71, 106 та 110 цієї частини.

268. Забезпечення та гарантії, отримані під експозиції з поступками, відображають стосовно всіх експозицій із поступками, незалежно від їхнього статусу: працюючі чи непрацюючі. Крім того, забезпечення та фінансові гарантії, отримані під непрацюючі експозиції з поступками, відображають окремо. Відображені суми отриманого забезпечення та отриманих гарантій розраховують згідно з параграфами 172 та 174 цієї частини. Сума, що складається із сум відображених забезпечення та гарантій, не може перевищувати балансової суми відповідної позабалансової експозиції або номінальної суми після вирахування резервів відповідної позабалансової експозиції.

19. ГЕОГРАФІЧНИЙ РОЗПОДІЛ (20)

269. Форму 20 заповнюють, якщо установа перевищує поріг, описаний у пункті (4) статті 5(a) цього Регламенту.

19.1. Географічний розподіл за місцем здійснення діяльності (20.1-20.3)

270. Географічний розподіл за місцем здійснення діяльності у формах 20.1-20.3 передбачає розрізнення «внутрішньої діяльності» і «зовнішньої діяльності». Для цілей цієї частини «місцезнаходження» означає юрисдикцію реєстрації юридичної особи, яка визнала відповідний актив або відповідне зобов’язання. Стосовно філій це означає юрисдикцію її резидентства. «Внутрішній» використовують на позначення видів діяльності, визнаних у державі-члені, в якій розташована установа, що звітує.

19.2. Географічний розподіл за резидентством контрагента (20.4-20.7)

271. Форми 20.4-20.7 містять інформацію з розподілом за країнами на основі місця резидентства безпосереднього контрагента, як визначено в параграфі 43 частини 1 цього додатка. Такий розподіл повинен відображати експозиції в резидентах або зобов’язання перед резидентами у кожній іноземній країні, в якій установа має експозиції. Експозиції в міжнародних організаціях та багатосторонніх банках розвитку або зобов’язання перед ними відносять не до країни резидентства установи, а до географічної зони «Інші країни».

272. «Деривативи» включають як торговельні деривативи, включно з економічними хеджами, так і деривативи хеджування відповідно до МСФЗ та ЗПБО, які відображають у формах 10 та 11.

273. Активи, утримувані для торгівлі згідно з МСФЗ, і торговельні активи згідно з ЗПБО відображають окремо. Термін «фінансові активи зі зменшеною корисністю» має те саме значення, що й у параграфі 93 цієї частини. Активи, оцінені за LOCOM, із корекціями вартості, зумовленими кредитним ризиком, вважають такими, що мають зменшену корисність.

274. У формах 20.4 та 20.7 відображають «Накопичене зменшення корисності» та «Накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик, якого зазнають непрацюючі експозиції», як визначено відповідно до параграфів 69-71 цієї частини.

275. У формі 20.4 стосовно боргових інструментів відображають «валову балансову суму», визначену відповідно до параграфа 34 частини 1 цього додатка. Стосовно деривативів та інструментів власного капіталу сумою, що підлягає відображенню, є балансова сума. У стовпці «У тому числі: непрацюючі» відображають боргові інструменти, визначені відповідно до параграфів 213-239 або 260 цієї частини. Поступки щодо боргу охоплюють усі «боргові» договори для цілей форми 19, на які поширюються поступки, визначені в параграфах 240-268 цієї частини.

276. У формі 20.5 «Резерви під надані зобов’язання та гарантії» включають резерви, оцінені згідно з МСБО 37, кредитні збитки за фінансовими гарантіями, які розглядають як договори страхування згідно з МСФЗ 4, та резерви під зобов’язання з кредитування та фінансові гарантії, на які поширюються вимоги щодо зменшення корисності, встановлені МСФЗ 9, а також резерви під зобов’язання й гарантії згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ відповідно до параграфа 11 цієї частини.

277. У формі 20.7 позики та аванси, які не утримують для торгівлі, відображають із класифікацією за кодами NACE з розподілом за країнами. Коди NACE вказують із першим рівнем дезагрегування («за секторами»). Позики та аванси зі зменшеною корисністю відносять до тих самих портфелів, які згадані в параграфі 93 цієї частини.

20. МАТЕРІАЛЬНА ТА НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ: АКТИВИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ОПЕРАЦІЙНОЇ ОРЕНДИ (21)

278. Для цілей розрахунку порогового значення, згаданого у статті 9(e) цього Регламенту, матеріальні активи, які були здані в оренду установою (орендодавцем) третім особам за договорами, що кваліфікують як операційну оренду згідно з відповідною системою бухгалтерського обліку, ділять на сукупність матеріальних активів.

279. Згідно з МСФЗ активи, які були здані установою (як орендодавцем) третім особам в операційну оренду, розподіляють за методами оцінювання.

21. ФУНКЦІЇ ПОСЛУГ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ІНШИХ ПОСЛУГ (22)

280. Для цілей розрахунку порогового значення, згаданого у статті 9(f) цього Регламенту, сума «чистого доходу у вигляді плат і комісій» є абсолютним значенням різниці між «доходом у вигляді плат і комісій» і «витратами у вигляді плат і комісій». Для тих самих цілей сума «чистих процентів» є абсолютним значенням різниці між «процентним доходом» та «процентними витратами».

21.1. Дохід у вигляді плат і комісій із розподілом за видами діяльності (22.1)

281. Доходи й витрати у вигляді плат і комісій відображають із розподілом за видами діяльності. Згідно з МСФЗ у цій формі відображають доходи й витрати у вигляді плат і комісій, крім обох із зазначених нижче позицій:

(a) суми, які враховують для розрахунку ефективної процентної ставки за фінансовими інструментами (МСФЗ 7.20.(c));

(b) суми, що виникають у зв’язку з фінансовими інструментами, які оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток (МСФЗ 7.20.(c).(i)).

282. Транзакційні витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням або емісією фінансових інструментів, які не оцінюють за справедливою вартістю через прибуток або збиток, сюди не входять. Такі транзакційні витрати становлять частину початкової вартості придбання/емісії таких інструментів, і їх амортизують із прибутку чи збитку протягом їхнього залишкового строку існування з використанням ефективної процентної ставки (МСФЗ 9.5.1.1).

283. Згідно з МСФЗ, транзакційні витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням або емісією фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включають у «Чисті прибутки або збитки від фінансових активів і зобов’язань, утримуваних для торгівлі», «Чисті прибутки або збитки від неторговельних фінансових активів з обов’язковим відображенням за справедливою вартістю через прибуток або збиток» та «Чисті прибутки або збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток», залежно від обліковуваного портфеля, до якого віднесено такі транзакційні витрати. Такі транзакційні витрати не становлять частини початкової вартості придбання/емісії таких інструментів, і їх негайно визнають у складі прибутку чи збитку.

284. Установи відображають доходи й витрати у вигляді плат і комісій відповідно до таких критеріїв:

(a) «Цінні папери. Емісії» включає плати й комісії, отримані за участь в утворенні або емісії цінних паперів, які не були створені або випущені установою;

(b) «Цінні папери. «Розпорядження на переказ» включає плати й комісії, отримані в результаті прийому, передачі та виконання від імені клієнтів розпоряджень на купівлю або продаж цінних паперів;

(c) «Цінні папери. Інший дохід у вигляді плат і комісій стосовно цінних паперів» включає плати й комісії, отримані установою, що надає інші послуги, пов’язані з цінними паперами, які не були створені або випущені установою;

(d) У контексті витрат у вигляді плат і комісій «цінні папери» включають плати й комісії, стягувані з установи у випадках, коли вона отримує послуги, пов’язані з цінними паперами, незалежно від того, чи вони створені або випущені установою;

(e) «Корпоративні фінанси. Консультації з питань злиттів і поглинань» включає плати й комісії за консультаційні послуги, пов’язані з операціями злиття та поглинання, виконуваними корпоративними клієнтами;

(f) «Корпоративні фінанси. Казначейські послуги» включає плати й комісії за послуги у сфері корпоративних фінансів, пов’язані з консультуванням корпоративних клієнтів з питань ринку капіталу;

(g) «Корпоративні фінанси. Інший дохід у вигляді плат і комісій стосовно діяльності з корпоративного фінансування» включає всі інші плати й комісії, пов’язані з корпоративними фінансами;

(h) «Платні консультації» включає плати та комісії, стягувані за консультаційні послуги для клієнтів, які безпосередньо не пов’язані з управлінням активами, наприклад, плата за надання послуг, пов’язаних із приватним банкінгом. Плати за консультації з питань злиття й поглинання відносять не сюди, а до позиції «Корпоративні фінанси. Консультації з питань злиттів і поглинань»;

(i) «Кліринг і розрахунки» включає дохід (витрати) у вигляді плат і комісій, який отримує (яких зазнає) установа, якщо така установа має частку участі в контрагенті, клірингових та розрахункових інструментах;

(j) «Управління активами», «Зберігання», «Центральні адміністративні послуги щодо колективних інвестицій» та «Фідуціарні операції» включають доходи (витрати) у вигляді плат і комісій, які отримує (яких зазнає) установа, що надає такі послуги;

(k) «Платіжні послуги» включають дохід (витрати) у формі плат і комісій, який отримано (яких зазнано) установою, яка надає (отримує) платіжні послуги, згадані в додатку I до Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2366 (22). Інформацію про дохід у вигляді плат і комісій відображають окремо стосовно поточних рахунків, кредитних карток, дебетових карток та інших карткових платежів, переказів та інших платіжних доручень, а також іншого доходу у вигляді плат і комісій у зв’язку з платіжними послугами. «Інший дохід у вигляді плат і комісій стосовно платіжних послуг» включає плату за користування мережею банкоматів установи з використанням карток, випущених не установою. Інформацію про витрати у вигляді плат і комісій за кредитними, дебетовими та іншими картками відображають окремо;

(l) «Ресурси клієнта, які розподілено, але управління якими не здійснюється (за типами продуктів)» включають дохід у вигляді плат і комісій для розповсюдження продуктів, випущених суб’єктами, які не входять до складу пруденційної групи, серед своїх поточних клієнтів. Таку інформацію відображають із розподілом за типами продуктів;

(m) У контексті витрат у вигляді плат і комісій «Зовнішній розподіл продуктів» охоплює витрати на розповсюдження продуктів і послуг установи через мережу зовнішнього агента/угоду про розповсюдження із зовнішніми надавачами послуг, такими як іпотечні брокери, кредитні онлайн-платформи або інтерфейси Fintech;

(n) «Структуровані фінанси» включають плати й комісії, отримані за участь в утворенні або емісії фінансових інструментів, крім цінних паперів, створених або випущених установою;

(o) Плата за «Діяльність із обслуговування позик» включає, з точки зору доходу, дохід у вигляді плат і комісій, отриманий установою, що надає послуги з обслуговування позик, а з точки зору витрат - витрати у вигляді плат і комісій, стягуваних із установи надавачами кредитних послуг;

(p) «Надані зобов’язання з кредитування» та «Надані фінансові гарантії» включають суму, визнану як дохід протягом періоду, амортизації плат і комісій за такі види діяльності, які спочатку були визнані як «інші зобов’язання»;

(q) «Отримані зобов’язання з кредитування» та «Отримані фінансові гарантії» включають плати та комісії, визнані установою як витрати протягом періоду внаслідок їх пред’явлення до сплати контрагенту, який надав зобов’язання з кредитування або фінансову гарантію, якщо такі витрати спочатку були визнано як «інші активи»;

(r) У контексті «Наданих позик» відображають плати й комісії, які стягують у процесі надання позик, але які не враховують у розрахунку ефективної процентної ставки;

(s) «Обмін валюти» включає дохід (витрати) у формі плат і комісій за послуги, пов’язані з іноземною валютою (у тому числі обмін іноземних банкнот або монет, плат з міжнародних валютних чеків, спред між ціною покупця і продавця), та дохід у формі плат із міжнародних операцій і витрати, пов’язані з такими міжнародними операціями. Якщо доходи (витрати), пов’язані з валютообмінними операціями, можна відокремити від інших доходів у вигляді плат, пов’язаних з кредитними/дебетовими картками, ця позиція також включає охоплює плати й комісії, які пов’язані з обміном валют та отримані через кредитні або дебетові картки;

(t) «Товари» включає дохід у вигляді плат і комісій, пов’язаний із товарним бізнесом, за винятком доходу, пов’язаного з торгівлею товарами, який відображають як інший операційний дохід;

(u) «Інші доходи (витрати) у вигляді плат і комісій» включають доходи (витрати) у вигляді плат і комісій, які отримує (яких зазнає) установа та які не можуть бути віднесені до будь-яких інших перерахованих позицій.

21.2. Активи, залучені для цілей наданих послуг (22.2)

285. Діяльність, пов’язана з управлінням активами, функціями зберігання та іншими послугами, надаваними установою, відображають із використанням таких означень:

(a) «Управління активами» стосується активів, які належать безпосередньо клієнтам та управління якими здійснює установа. «Управління активами» відображають із розподілом за типами клієнтів: компанії колективного інвестування, пенсійні фонди, портфелі клієнтів, якими управляють на дискреційній основі, та інші суб’єкти інвестицій;

(b) «Активи на зберіганні» стосуються надаваних установою послуг відповідального зберігання та управління фінансовими інструментами на користь клієнтів, а також послуг, пов’язаних із депозитарним зберіганням, таких як управління грошовими коштами та забезпеченням. «Активи на зберіганні» відображають із розподілом за типами клієнтів, для яких установа утримує активи, з розрізненням між компаніями колективного інвестування та іншими клієнтами. Позиція «У тому числі: доручені іншим суб’єктам» стосується суми активів, включених до активів на зберіганні, щодо яких установа доручила ефективне зберігання іншим суб’єктам;

(c) «Центральні адміністративні послуги щодо колективних інвестицій» означає адміністративні послуги, надавані установою компаніям колективних інвестицій. Сюди входять, між іншим, послуги трансфертного агента, складання бухгалтерських документів, підготовка проспекту, фінансових звітів та всіх інших документів, призначених для інвесторів, ведення кореспонденції шляхом розповсюдження фінансових звітів та всіх інших документів, призначених для інвесторів, здійснення емісії та викупу й ведення реєстру інвесторів, а також розрахунок чистої вартості активів;

(d) «Фідуціарні операції» означає види діяльності, в яких установа діє від власного імені, але на користь та на ризик своїх клієнтів. Часто у фідуціарних операціях установа надає послуги, такі як зберігання, послуги з управління активами, структурованому суб’єкту або здійснює управління портфелями на дискреційній основі. Усі фідуціарні операції відображають виключно в цій позиції, незалежно від того, чи надає установа інші послуги;

(e) «Платіжні послуги» стосуються платіжних послуг, перерахованих у додатку I до Директиви (ЄС) 2015/2366;

(f) «Ресурси клієнта, які розподілено, але управління якими не здійснюється» стосуються продуктів, які випущено суб’єктами, що не входять до складу пруденційної групи, та які установа розповсюдила серед своїх поточних клієнтів. Цю позицію відображають із розподілом за типами продуктів;

(g) «Сума активів, залучених для надання послуг» включає суму активів, стосовно яких установа здійснює діяльність, на основі справедливої вартості. Інші бази оцінювання, включно з номінальною вартістю, можуть використовувати, якщо справедлива вартість невідома. Якщо установа надає послуги таким суб’єктам, як компанії колективного інвестування або пенсійні фонди, відповідні активи можуть відображати за вартістю, за якою такі суб’єкти відображають їх у власному балансі. Відображені суми включають, у відповідних випадках, нараховані проценти.

22. ПРОЦЕНТИ У НЕКОНСОЛІДОВАНИХ СТРУКТУРОВАНИХ СУБ’ЄКТІВ (30)

286. Для цілей додатків III та IV, а також цього додатка «вибрана суми підтримки ліквідності» означає суму, що складається з балансових сум позик та авансів, наданих неконсолідованим структурованим суб’єктам, і балансових сум утримуваних боргових цінних паперів, випущених неконсолідованими структурованими суб’єктами.

287. «Збитки, зазнані установою, що звітує, в поточному періоді» включають збитки внаслідок зменшення корисності та будь-які інші збитки, які зазнані установою, що звітує, протягом референтного звітного періоду та які стосуються інтересів установи, що звітує, в неконсолідованих структурованих суб’єктах.

23. ПОВ’ЯЗАНІ СТОРОНИ (31)

288. Установи відображають суми або операції, пов’язані з балансовими та позабалансовими експозиціями, у випадках, коли контрагент є пов’язаною стороною, як зазначено в МСБО 24.

289. Внутрішньогрупові операції та внутрішньогрупові непогашені залишки пруденційної групи не відображають. У «Дочірні установи та інші суб’єкти тієї самої групи» установи включають залишки та операції з дочірніми установами, які не було ліквідовано або через те, що дочірні установи не повністю консолідовані в периметрі пруденційної консолідації, або через те, що дочірні установи виключено з периметру пруденційної консолідації згідно зі статтею 19 РВК з огляду на їхню несуттєвість або з огляду на те, що, для установ, які складають частину ширшої групи, дочірні установи мають кінцеву материнську установу, яка не є зазначеною установою. У контексті «Асоційованих компаній і спільних підприємств» установи включають частини залишків та операції зі спільними підприємствами та асоційованими компаніями групи, до якої належить суб’єкт, які не були виключені при застосуванні пропорційної консолідації.

23.1. Пов’язані сторони: суми, які підлягають виплаті їм, та суми, які підлягають отриманню від них (31.1)

290. Стосовно «Отриманих зобов’язань із кредитування, фінансових гарантій та інших зобов’язань» суми, що підлягають відображенню, повинні становити сукупність «номіналу» позики та інших отриманих зобов’язань і «максимальної суми гарантії, яка може бути врахована» стосовно отриманих фінансових гарантій, як визначено в параграфі 119.

291. «Накопичене зменшення корисності та накопичені від’ємні зміни у справедливій вартості через кредитний ризик, якого зазнають непрацюючі експозиції», як визначено в параграфах 69-71, у цій частині відображають лише стосовно непрацюючих експозицій. «Резерви під непрацюючі позабалансові експозиції» включають резерви згідно з параграфами 11, 106 та 111 цієї частини під експозиції, які є непрацюючими, що визначено згідно з параграфами 213-239 цієї частини.

23.2. Пов’язані сторони: витрати та дохід, які виникли в результаті операцій (31.2)

292. «Прибутки або збитки від припинення визнання нефінансових активів» включає всі прибутки та збитки від припинення визнання нефінансових активів, утворених у результаті операцій із пов’язаними сторонами. Ця позиція включає прибутки та збитки від припинення визнання нефінансових активів, які були утворені в результаті операцій із пов’язаними сторонами та які є частиною будь-якої із зазначених нижче статей «Звіту про прибутки та збитки»:

(a) «Прибутки або (-) збитки від припинення визначення інвестицій у дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії», якщо звітування здійснюється згідно з національними ЗПБО на основі ДБОБ;

(b) «Прибутки або (-) збитки від припинення визначення нефінансових активів»;

(c) «Прибуток або збиток від необоротних активів та груп вибуття, класифіковані як такі, що утримуються для продажу, який не кваліфікують як припинення діяльності»;

(d) «Прибуток або збиток від припиненої діяльності після оподаткування».

293. «Зменшення або (-) відновлення корисності непрацюючих експозицій» включає збитки від зменшення корисності, як визначено в параграфах 51-53 цієї частини, стосовно експозицій, які є непрацюючими відповідно до параграфів 213-239 цієї частини. «Резерви або (-) сторнування резервів під непрацюючі експозиції» включають резерви, визначені в параграфі 50 цієї частини, під позабалансові експозиції, які є непрацюючими та які згадано в параграфах 213-239 цієї частини.

24. СТРУКТУРА ГРУПИ (40)

294. Установи надають, станом на дату звітування, детальну інформацію про дочірні підприємства, спільні підприємства та асоційовані компанії, які повністю або пропорційно консолідовані в межах периметру консолідації для цілей бухгалтерського обліку, а також про суб’єктів, відображених як «Інвестиції в дочірні підприємства, спільні підприємства та асоційовані компанії» згідно з параграфом 4 цієї частини, включно із суб’єктами, інвестиції в які утримують для продажу відповідно до МСФЗ 5. Відображають усіх суб’єктів, незалежно від діяльності, яку вони здійснюють.

295. Інструменти власного капіталу, які не відповідають критеріям для їх класифікації як інвестицій у дочірні підприємства, спільні підприємства та асоційовані компанії й у власні акції установи, що звітує, якими вона володіє («Казначейські акції»), у цій формі не відображають.

24.1. Структура групи: з розподілом за суб’єктами (40.1)

296. Зазначену нижче інформацію відображають окремо для кожного окремого суб’єкта, а для цілей додатків III та IV, а також цього додатка застосовують такі вимоги:

(a) «Код LEI» включає код ідентифікатора юридичної особи (LEI) суб’єкта інвестицій. Якщо суб’єкт інвестицій має код LEI, його вказують;

(b) «Код суб’єкта» включає ідентифікаційний код суб’єкта інвестицій. Код суб’єкта є ідентифікатором рядка та є унікальним для кожного рядка у формі 40.1;

(c) «Назва суб’єкта» включає назву суб’єкта інвестицій;

(d) «Дата входження» означає дату, в яку суб’єкт інвестицій увійшов до «сфери нагляду за групою»;

(e) «Акціонерний капітал суб’єкта інвестицій» означає загальну суму капіталу, випущеного суб’єктом інвестицій станом на референтну дату;

(f) «Власний капітал суб’єкта інвестицій», «Сукупні активи суб’єкта інвестицій» та «Прибуток або (збиток) суб’єкта інвестицій» включають суми цих позицій в останньому фінансовому звіті суб’єкта інвестицій;

(g) «Резидентство контрагента» означає країну резидентства суб’єкта інвестицій;

(h) «Сектор суб’єкта інвестицій» означає сектор контрагентів, згаданого в параграфі 42 частини 1 цього додатка;

(i) «код NACE» вказують для основного виду діяльності суб’єкта інвестицій. Для нефінансових корпорацій коди NACE вказують із першим рівнем дезагрегування («за секторами»). Для фінансових корпорацій коди NACE вказують із дворівневою деталізацією («за підрозділами»);

(j) «Накопичений процент на власний капітал (%)» - це процент інструментів власності, утримуваних установою станом на референту дату;

(k) «Права голосу (%)» означає процент прав голосу, пов’язаних із володінням інструментами, утримуваними установою станом на референту дату;

(l) «Структура групи (відносини)» вказує на відносити між кінцевою материнською установою та суб’єктом інвестицій (материнською установою або суб’єктом, що здійснює спільний контроль над установою, що звітує, дочірньою компанією, спільним підприємством або асоційованою компанією);

(m) «Порядок бухгалтерського обліку (група бухгалтерського обліку)» позначає зв’язок між порядком бухгалтерського обліку та периметром консолідації для цілей бухгалтерського обліку (повна консолідація, пропорційна консолідація, метод на основі власного капіталу тощо);

(n) «Порядок бухгалтерського обліку (група РВК)» позначає зв’язок між порядком бухгалтерського обліку та периметром консолідації для цілей РВК (повна консолідація, пропорційна консолідація, метод на основі власного капіталу тощо);

(o) «Балансова сума» означає суму, відображену в балансі установи стосовно суб’єктів інвестицій, які не консолідовані ані повністю, ані частково;

(p) «Вартість придбання» означає суму, сплачену інвесторами;

(q) «Гудвіл, пов’язаний із суб’єктом інвестицій» означає суму гудвіла, відображену у зведеному балансі установи, що звітує, стосовно суб’єкта інвестицій у позиціях «гудвіл» або «інвестиції в дочірні компанії, спільні підприємства та асоційовані компанії»;

(r) «Справедлива вартість інвестицій, стосовно яких опубліковано цінові котирування» означає ціну станом на референтну дату. Її вказують лише в тих випадках, коли інструменти котируються.

24.2. Структура групи: з розподілом за інструментами (40.2)

297. Зазначену нижче інформацію відображають із розподілом за інструментами:

(a) «Код цінного паперу» включає код ISIN цінного паперу. Для цінних паперів без коду ISIN вказують інший код, який є унікальним ідентифікатором цінного паперу. «Код цінного паперу» та «Код холдингової компанії» - складний ідентифікатор рядка; разом є унікальним ідентифікатором кожного рядка у формі 40.2;

(b) «Код холдингової компанії» - це ідентифікаційний код суб’єкта у складі групи, який утримує інвестицію. «Код LEI холдингової компанії» включає код ідентифікатора юридичної особи (LEI) для компанії, яка утримує цінний папір. Якщо холдингова компанія має код LEI, його вказують;

(c) «Код суб’єкта», «Накопичений процент на власний капітал (%)», «Балансова сума» та «Вартість придбання» визначені в параграфі 296 цієї частини. Такі суми відповідають цінним паперам, утримуваним пов’язаною холдинговою компанією.

25. СПРАВЕДЛИВА ВАРТІСТЬ (41)

25.1. Ієрархія справедливої вартості: фінансові інструменти, оцінені за амортизованою вартістю (41.1)

298. У цій формі відображають інформацію щодо справедливої вартості фінансових інструментів, оцінених за амортизованою собівартістю з використанням ієрархії, визначеної в МСФЗ 13.72, 76, 81 та 86. Якщо національні ЗПБО на основі ДБОБ також вимагають розподілу активів, оцінених за справедливою вартістю, між різними рівнями справедливої вартості, установи згідно з національними ЗПБО також заповнюють цю форму.

25.2. Використання опціонів, оцінених за справедливою вартістю (41.2)

299. У цій формі відображають інформацію про використання методу оцінювання за справедливою вартістю для фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

300. «Гібридні контракти» стосовно зобов’язань включають балансову суму гібридних фінансових інструментів, класифікованих у цілому в обліковуваному портфелі фінансових зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Таким чином, вони включають невідокремлені гібридні інструменти в повному обсязі.

301. «Управління здійснюється з урахуванням кредитного ризику» включає балансову суму інструментів, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, у разі їх хеджування відносно кредитного ризику з використанням кредитних деривативів, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, відповідно до МСФЗ 9.6.7.

26. МАТЕРІАЛЬНІ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ: БАЛАНСОВА СУМА З РОЗПОДІЛОМ ЗА МЕТОДОМ ОЦІНЮВАННЯ (42)

302. «Основні засоби», «Інвестиційне майно» та «Інші нематеріальні активи» відображають згідно з критеріями, використовуваними для їх оцінювання.

303. «Інші нематеріальні активи» включають усі нематеріальні активи, крім гудвілу.

303i. Якщо установа приймає на себе роль орендаря, вона повинна надавати окрему інформацію про орендовані активи (активи у вигляді права на використання).

27. РЕЗЕРВИ (43)

304. У цій формі відображають звірку між балансовою сумою позиції «Резерви» станом на початок і кінець періоду за характером рухів, за винятком резервів, оцінених згідно з МСФЗ 9, які натомість повинні відображати у формі 12.

305. «Інші надані зобов’язання та гарантії, оцінені згідно з МСБО 37, та надані гарантії, оцінені згідно з МСФЗ 4» включають резерви, оцінені згідно з МСБО 37, і кредитні збитки за фінансовими гарантіями, які розглядають як договори страхування згідно з МСФЗ 4.

28. ПЛАНИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ ВИЗНАЧЕНИХ ВИПЛАТ ТА ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ (44)

306. Ці форми повинні містити накопичену інформацію про всі плани заздалегідь визначених виплат установи. У разі існування декількох планів заздалегідь визначених виплат відображають агреговану суму всіх планів.

28.1. Компоненти чистих активів і зобов’язань за планом заздалегідь визначених виплат (44.1)

307. Форма стосовно компонентів чистих активів і зобов’язань за планом заздалегідь визначених виплат відображає звірку накопиченої поточної вартості всіх чистих зобов’язань (активів) щодо визначених виплат, а також прав на відшкодування (МСБО 19.140(a), (b)).

308. «Чисті активи у формі заздалегідь визначених виплат» включають, у випадку існування надлишку, надлишкові суми, які підлягають визнанню в балансі, оскільки на них не впливають ліміти, встановлені в МСБО 19.63. Суму цієї позиції та суму, визнану в меморіальній позиції «Справедлива вартість будь-якого права на відшкодування, визнаного як актив», відносять до позиції балансу «Інші активи».

28.2. Рух зобов’язань щодо заздалегідь визначених виплат (44.2)

309. У формі стосовно руху зобов’язань щодо заздалегідь визначених виплат повинна бути відображена звірка залишків накопиченої поточної вартості всіх зобов’язань установи щодо заздалегідь визначених виплат станом на початок і кінець періоду. Ефекти різних елементів, перерахованих в МСБО 19.141, протягом періоду відображають окремо.

310. Сума «Баланс на кінець періоду (поточне значення)» у формі стосовно руху в зобов’язаннях щодо заздалегідь визначених виплат повинна дорівнювати «Поточній вартості зобов’язань щодо заздалегідь визначених виплат».

28.3 Витрати на персонал за типами (44.3) виплат

311. Для відображення витрат на персонал із розподілом за типами виплат використовують такі означення:

(a) «Пенсійні та подібні витрати» включають суму, визнану в періоді як витрати на персонал у рамках будь-яких обов’язкових виплат після припинення трудової діяльності (як за планами заздалегідь визначених внесків, та і за планами заздалегідь визначених виплат), включно зі внесками, пов’язаними з припиненням трудової діяльності, до фондів соціального захисту (пенсійних фондів), утримуваних урядом або суб’єктами соціального захисту;

(b) «Виплати на основі акцій» включають суму, визнану в референтному періоді як витрати на персонал для виконання виплат на основі акцій;

(c) «Оклади та заробітна плата» включає винагороду працівників установи за їхню роботу або послуги, але не включає виплати вихідної допомоги та винагороду у формі позицій на основі акцій, які відображають в окремих позиціях;

(d) «Внески на соціальне страхування» включають внески до фондів соціального захисту, суми, сплачувані уряду або суб’єктам соціального захисту для отримання в майбутньому соціальних виплат, але не включають внески, пов’язані з припиненням трудової діяльності, до фондів соціального захисту в частині пенсій (внески до пенсійних фондів);

(e) «Виплати вихідної допомоги» означає платежі, які пов’язані з достроковим припиненням контракту та які включають виплати у зв’язку зі звільненням, визначені у МСБО 19.8;

(f) «Інші типи витрат на персонал» включають витрати на персонал, які не можуть бути віднесені до жодної з категорій вище.

28.4 Витрати на персонал з розподілом за категоріями винагороди та категоріями персоналу (44.4)

311i. Для відображення витрат на персонал із розподілом за категоріями винагороди та категоріями персоналу використовують такі означення:

(a) «Фіксована винагорода», «змінна винагорода», «визначений персонал» та «Орган управління у своїй управлінській ролі» вжито в тому самому значенні, що й у Настановах Європейського банківського органу (EBA) про належні політики щодо винагороди згідно зі статтями 74(3) та 75(2) Директиви 2013/36/ЄС та щодо розкриття інформації згідно зі статтею 450 Регламенту (ЄС) № 575/2013» (EBA/GL/2015/22);

(b) «Орган управління», «Орган управління у своїй наглядовій ролі» та «Вище керівництво» включає персонал, який визначено в пунктах (7), (8) та (9) статті 3(1) РВК.

311ii. «Кількість персоналу» включає, станом на референтну дату звітування, кількість персоналу, виражену в еквівалентах повної зайнятості (FTE), плюс кількість членів органу управління, виражену в чисельності персоналу для цілей пруденційного периметру консолідації (CRR). Із них кількість ідентифікованого персоналу та кількість представників в органі управління у своїй управлінській функції, та у вищому керівництві, а також кількість представників в органі управління у своїй наглядовій функції відображають окремо.

29. РОЗПОДІЛ ВИБРАНИХ ПОЗИЦІЙ ЗВІТУ ПРО ПРИБУТКИ АБО ЗБИТКИ (45)

29.1. Прибутки або збитки від фінансових активів і зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, із розподілом за обліковуваними портфелями (45.1)

312. «Фінансові зобов’язання, обліковувані за справедливою вартістю через прибуток або збиток» включають лише прибутки та збитки, зумовлені зміною власного кредитного ризику емітентів зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо установа, що звітує, вирішила визнати їх у складі прибутку або збитку, оскільки визнання у складі іншого сукупного доходу створило би або збільшило би різницю через застосування різних стандартів бухгалтерського обліку.

29.2. Прибутки або (-) збитки від припинення визначення нефінансових активів (45.2)

313. «Прибутки або збитки від припинення визначення нефінансових активів» розподіляють за типами активів. У кожному рядку ця позиція відображає прибуток або збиток від активу, визнання якого було припинено. «Інші активи» включають інші матеріальні активи, нематеріальні активи та інвестиції, які не відображені в інших позиціях.

29.3. Інші операційні доходи та витрати (45.3)

314. Інші операційні доходи та витрати розподіляють за такими позиціями: корекції справедливої вартості матеріальних активів, оцінених із використанням моделі на основі справедливої вартості; дохід від оренди та прямі операційні витрати від інвестиційного майна; дохід і витрати від операційної оренди, крім оренди інвестиційного майна, та решта операційних доходів і витрат.

315. «Операційна оренда, крім оренди інвестиційного майна» включає у стовпці «дохід» отримані надходження, а у стовпці «витрати» витрати, зазнані установою як орендодавцем у ході здійснення своєї діяльності з оперативної оренди, крім тих, що стосуються активів, класифікованих як інвестиційне майно. Витрати установи як орендаря відносять до позиції «Інші адміністративні витрати».

316. Прибутки або збитки від припинення визнання та переоцінки утримуваного золота, інших утримуваних дорогоцінних металів та інших товарів, оцінених за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на продаж, відображають у позиціях, включених до «Інші операційні доходи. Інше» або «Інші операційні витрати. Інше»

30. ЗВІТ ПРО ЗМІНИ У ВЛАСНОМУ КАПІТАЛІ (46)

317. Звіт про зміни у власному капіталі повинен розкривати звірку між балансовою сумою станом на початок періоду (баланс на початок періоду) і кінець періоду (баланс на кінець періоду) стосовно кожного компонента власного капіталу.

318. «Перенесення між компонентами власного капіталу» повинні включати всі суми, перенесені в межах власного капіталу, включно як з прибутками, так і збитками, зумовленими власним кредитним ризиком стосовно зобов’язань, обліковуваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, та накопичені зміни справедливої вартості інструментів власного капіталу, оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, який переноситься до інших компонентів власного капіталу після припинення визнання.

31. ПОЗИКИ ТА АВАНСИ: ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ (23)

319. У формі 23 надають додаткову інформацію про позики та аванси, за винятком позик та авансів, класифікованих як утримувані для торгівлі, торговельні фінансові активи та боргові інструменти, утримувані для продажу.

320. Для цілей визначення «кількості інструментів» інструмент розуміють як банківський продукт із непогашеним залишком та, у відповідних випадках, кредитним лімітом, який зазвичай пов’язаний із рахунком. Експозиція конкретного контрагента може складатися з декількох інструментів. Кількість інструментів визначають залежно від того, в який спосіб установа управляє експозицією. Кількість інструментів вказують окремо для експозицій, що перебувають на досудовому етапі, та експозицій, що перебувають на етапі судового провадження, як визначено в параграфах 321 та 322 цієї частини.

321. Експозиція перебуває на досудовому етапі, якщо боржника було офіційно повідомлено про те, що установа подасть позов проти боржника протягом визначеного періоду часу, якщо не буде виконано певні договірні чи інші платіжні зобов’язання. Це також стосується випадків, коли установа, що звітує, розірвала договір через те, що боржник формально порушив умови такого договору, і боржника було повідомлено про це, установа, що звітує, офіційно ще не подала до суду позову проти такого боржника. Експозиції, класифіковані як такі, що перебувають на досудовому етапі, можуть бути перекласифіковані, якщо будуть сплачені непогашені суми або якщо вони переходять на етап судового провадження, як визначено в наступному параграфі.

322. Експозиція перебуває на етапі судового провадження, якщо проти боржника офіційно подано позов. Це стосується також випадків, коли суд підтвердив здійснення офіційного судового провадження або коли судову систему було повідомлено про намір розпочати судове провадження.

323. «Незабезпечені позики та аванси без гарантій» стосуються експозицій, за якими не було отримано ані забезпечення, ані фінансових гарантій; незабезпечену частину частково забезпеченої або частково гарантованої експозиції не відображають.

324. Позики та аванси з коефіцієнтом накопиченого покриття понад 90% відображають окремо. Для цього «коефіцієнт накопиченого покриття» вважають співвідношенням між накопиченими зменшеннями корисності, відповідно накопиченими від’ємними змінами справедливої вартості, зумовлені кредитним ризиком, пов’язаним із позикою або авансом (чисельник), і валовою балансовою сумою такої позики або авансу (знаменник).

325. Позики, забезпечені нерухомим майном, які визначено в параграфах 86(a) та 87 цієї частини, а також позики для придбання комерційної нерухомості, які визначено в параграфі 239ix цієї частини, відображають із розподілом за співвідношенням позика/забезпечення (співвідношення суми позики та вартості забезпечення (LTV)), яке визначено в параграфі 239x цієї частини.

326. Інформацію про утримуване забезпечення та отримані гарантії за позиками та авансами відображають згідно з параграфом 239 цієї частини. Таким чином, верхня межа суми значень забезпечень і гарантій обмежене балансовою сумою відповідної експозиції. Нерухоме майно, надане в якості забезпечення, відображають окремо додатково.

327. Як відступ від попереднього параграфа, «Отримане забезпечення позик та авансів - необмежені суми» відображає повну вартість отриманого забезпечення без обмеження балансовою сумою відповідної експозиції.

32. ПОЗИКИ ТА АВАНСИ: ПОТОКИ НЕПРАЦЮЮЧИХ ЕКСПОЗИЦІЙ, ЗМЕНШЕННЯ КОРИСНОСТІ ТА СПИСАНЬ ІЗ КІНЦЯ МИНУЛОГО ФІНАНСОВОГО РОКУ (24)

32.1. Позики та аванси: Притоки та відтоки непрацюючих експозицій (24.1)

328. У формі 24.1 відображають звірку залишків позик і авансів станом на початок і кінець періоду, за винятком позик і авансів, класифікованих як торговельні фінансові активи, утримувані для торгівлі або утримувані для продажу, які класифікують як непрацюючі відповідно до параграфів 213-239 або 260 цієї частини та які відображено у формі 18. Притоки та відтоки непрацюючих позик та авансів розподіляють за типами притоків або відтоків.

329. Притоки до категорії непрацюючих експозицій повинні відображати згідно з параграфами 239ii-239iii та 239vi цієї частини, за винятком притоків до категорії «утримувані для продажу», які виходять за рамки цієї форми. Притоки розподіляють за типами (джерелами) притоків. У цьому контексті:

(a) «Притоки внаслідок нарахування процентів» означає проценти, нараховані на непрацюючі позики та аванси, які не віднесено до жодної з інших категорій згідно з розподілом за типами (джерелами); у зв’язку з цим такі притоки включають проценти, нараховані на непрацюючі позики та аванси, які було класифіковано як непрацюючі в кінці попереднього фінансового року та з того часу не віднесено до іншого класу; проценти, нараховані на експозиції, які було класифіковано як непрацюючі згідно з параграфами 213-239 або 260 цієї частини лише протягом періоду, відображають разом із самими притоками в категорії відповідного типу (джерела);

(b) «у тому числі: такі, які раніше були класифіковані як працюючі експозиції, що стали предметом поступки та проходять випробувальний період, та які до того були класифіковані як непрацюючі» включають «працюючі експозиції, які стали предметом поступки, проходять випробувальний період та раніше були класифіковані як непрацюючі», які визначено в параграфі 261 цієї частини та які знову класифіковано як непрацюючі згідно з параграфами 213-239 або 260 цієї частини протягом періоду;

(c) «Притік з інших причин» охоплює притоки, які не можуть бути віднесені до будь-яких інших визначених джерел притоків, та включають, між іншим, збільшення валової балансової суми непрацюючих експозицій, зумовлені додатковими сумами, виплаченими протягом періоду, капіталізацію прострочених сум, включно з капіталізацією плат і витрат, а також зміни в обмінних курсам, пов’язаних із непрацюючими позиками та авансами, які було класифіковано як непрацюючі наприкінці попереднього фінансового року та з того часу не віднесено до іншого класу.

330. Окремими рядками відображають такі експозиції:

(a) «Неодноразовий притік» включає позики та аванси, які були неодноразово перекласифіковані з непрацюючих на працюючі чи навпаки протягом періоду;

(b) «Притік експозицій, наданих протягом останніх 24 місяців» позначає позики та аванси, які були надані протягом 24 місяців до референтної дати та були класифіковані як непрацюючі згідно з параграфами 213-239 або 260 цієї частини протягом того самого періоду. З-поміж таких експозицій окремо додатково відображають ті експозиції, які були надані протягом періоду.

331. Відтоки з категорії непрацюючих експозицій відображають згідно з параграфами 239iii-239vi цієї частини та розподіляють за типами (причинами) відтоків. У цьому контексті «відтік унаслідок списань» відображає суму списань, виконаних протягом періоду, які не можуть бути пов’язані з будь-яким іншим зазначеним типом відтоків, а також повинен включати списання, пов’язані з повним припиненням усіх права установи, що звітує, через закінчення строку позовної давності, прощення або з інших причин, що мали місце протягом періоду.

332. У випадках, коли визнання експозиції частково припинено, а частину, що залишилася, перекласифіковано як працюючу, відтік, пов’язаний із перекласифікацією, і відтік, пов’язаний із припиненням визнання, повинні бути відображені як окремі відтоки. Для відтоків унаслідок ліквідації предмету забезпечення, продажу експозицій, передачі ризику та отримання предмету забезпечення у володіння відображають отримане чисте сукупне відшкодування. Якщо на момент ліквідації предмету забезпечення, продажу експозицій, передачі ризику та отримання предмету забезпечення у володіння було виконане списання, цю суму відображають як частину відповідного типу відтоків.

333. «Чисті накопичені відшкодування» означає (i) суму зібраних грошових коштів або їх еквівалентів за вирахуванням відповідних витрат у контексті ліквідації предмету забезпечення, продажу експозицій та передачі ризику відповідно (ii) вартість при первісному визнанні, як визначено в параграфі 175i цієї частини, забезпечення, отриманого в контексті відтоків унаслідок отримання предмету забезпечення у володіння.

334. Відтік, пов’язаний із кредитами та авансами, які стали непрацюючими протягом періоду, а пізніше перестали відповідати критеріям для їх класифікації як непрацюючих, відображають окремо.

32.2. Позики та аванси: Потік зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості через кредитний ризик, якого зазнають непрацюючі експозиції (24.2)

335. У формі 24.2 відображають звірку залишків рахунків квот станом на початок і кінець періоду і сукупність накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлені кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які є або були класифіковані як непрацюючі відповідно до параграфів 213-239 або 260 цієї частини.

336. «Збільшення протягом періоду» включають:

(a) сукупність, станом на референтну дату, накопиченого зменшення корисності і накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які стали непрацюючими протягом періоду та досі класифікуються як непрацюючі станом на референтну дату звітування;

(b) сукупність, станом на дату припинення визнання, накопиченого зменшення корисності і накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які стали непрацюючими протягом періоду та визнання яких припинено протягом періоду; та

(c) збільшення накопиченого зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які були класифіковані як непрацюючі станом на кінець попереднього фінансового року та або які досі класифікуються як такі станом на референтну дату звітування, або визнання яких припинено протягом періоду.

337. Частину збільшення, що стосується зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, обліковуваних відносно нарахованих процентів, відображають окремо додатково.

338. «Зменшення протягом періоду» включають:

(a) сукупність, станом на кінець дати припинення визнання, накопиченого зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які перестали бути працюючими протягом періоду та були вилучені з портфеля установи протягом періоду;

(b) сукупність, станом на референтну дату, накопиченого зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які перестали бути непрацюючими протягом періоду та досі не класифікуються як непрацюючі станом на референтну дату;

(c) сукупність, станом на референтну дату, накопиченого зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які були перекласифіковані як «утримувані для продажу» протягом періоду; та

(d) зменшення накопиченого зменшення корисності та накопичених від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком, пов’язаним із позиками та авансами, які були класифіковані як непрацюючі станом на кінець попереднього фінансового року та які досі класифікуються як такі станом на референтну дату звітування.

339. Окремо відображають такі позиції:

(a) зменшення, пов’язане зі сторнуванням квот і сторнуванням від’ємних змін у справедливій вартості, зумовлених кредитним ризиком;

(b) зменшення, пов’язане зі скасуванням знижок у контексті застосування методу обліку ефективної процентної ставки.

32.3. Позики та аванси: Списання непрацюючих експозицій протягом періоду (24.3)

340. Форму 24.3 використовують для відображення списань, визначених у параграфі 74 цієї частини, якщо вони (i) були виконані протягом періоду (притоки) та (ii) стосуються позик і авансів, класифікованих як непрацюючі відповідно до параграфів 213-239 або 260 цієї частини протягом періоду, за винятком позик і авансів, класифікованих як утримувані для торгівлі, торговельні фінансові активи або утримувані для продажу. Відображають як часткові, так і повні списання. Із-поміж таких списань окремо відображають ті, що пов’язані з позбавленням права на законне відшкодування експозиції або її частини.

33. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ОТРИМАНЕ ШЛЯХОМ СТЯГНЕННЯ ТА В РЕЗУЛЬТАТІ ВИКОНАВЧИХ ПРОЦЕСІВ (25)

341. «Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння» включає як активи, які були заставлені боржником у якості забезпечення, так і активи, які не були заставлені боржником у якості забезпечення, а були отримані в обмін на скасування боргового зобов’язання - добровільного або в рамках судового провадження.

33.1. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, крім забезпечення, яке класифікують як основні засоби: притоки та відтоки (25.1)

342. Форму 25.1 використовують для відображення звірки балансу станом на початок періоду, тобто на початок фінансового року, та балансу станом на кінець періоду стосовно сукупності забезпечення, отриманого шляхом прийняття у володіння, крім забезпечення, класифікованого як основні засоби (PP&E). Крім того, у цій формі відображають інформацію про пов’язане «зменшення залишку боргу» та вартість на момент первісного визнання забезпечення, отриманого шляхом прийняття у володіння.

343. «Зменшення залишку боргу» означає валову балансову суму експозиції, визнання якої в балансі було припинено в обмін на забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, на момент такого обміну, а також відповідні зменшення корисності та від’ємні зміни справедливої вартості, зумовлені кредитним ризиком, накопичені на той момент часу. Якщо на момент обміну було виконано списання, таку суму також вважають частиною зменшення залишку боргу. Припинення визнання в балансі з інших причин, таких як стягнення грошових коштів, не відображають.

344. «Вартість на момент первісного визнання» має те саме значення, що описане в параграфі 175i цієї частини.

345. Стосовно «притоків протягом періоду»:

a) забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, включає: (i) нове забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння протягом періоду (з початку фінансового року), незалежно від того, чи забезпечення досі визнають у балансі установи (утримуваним) станом на референтну дату, та (ii) додатні зміни в оцінці забезпечення протягом періоду з різних причин (таких як додатні зміни у справедливій вартості, підвищення вартості, відновлення корисності, зміни в політиках бухгалтерського обліку). Такі типи притоків відображають окремо додатково.

b) «зменшення залишку боргу» відображає зменшення залишку боргу за експозицією, визнання якої припинено та яка пов’язана із забезпеченням, отриманим протягом періоду.

346. Щодо «відтоків протягом періоду»:

a) забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, включає: (i) забезпечення, продане за готівкові кошти протягом періоду; (ii) забезпечення, продане із заміною фінансовими інструментами протягом періоду; та (iii) від’ємні зміни в оцінюванні вартості забезпечення протягом періоду з різних причин (таких як від’ємні зміни справедливої вартості, амортизація, зменшення корисності, списання, зміни в політиках щодо бухгалтерського обліку). Такі типи відтоків відображають окремо. Якщо визнання забезпечення припинено в обмін як на грошові кошти, так і на фінансові інструменти, відповідні суми розділяють та відносять до зазначених двох типів відтоків. «Продане забезпечення із заміною фінансовими інструментами» описує випадки, коли забезпечення продають контрагенту, а придбання контрагентом фінансує установа, що звітує.

b) «зменшення залишку боргу» відображає зменшення залишку боргу за експозицією, пов’язане з випадками, коли забезпечення було продане за грошові кошти або замінене фінансовими інструментами протягом періоду.

347. У разі продажу предмету забезпечення за грошові кошти, «Відтік, для якого було зібрано грошові кошти», дорівнює сумі «Зібраних грошових коштів за урахуванням витрат» і «Прибутків / (-) збитків від продажу забезпечення, отриманого шляхом прийняття у володіння». «Зібрані грошові кошти без урахування витрат» означає суму отриманих грошових коштів без урахування витрат, таких як плати та комісії, сплачувані агентам, трансфертні подати та збори. «Прибутки / (-) збитки від продажу забезпечення, отриманого шляхом прийняття у володіння» означає різницю між балансовою сумою забезпечення, оціненого станом на дату припинення визнання, та сумою отриманих грошових коштів без урахування транзакційних витрат. У разі заміни забезпечення фінансовими інструментами, як описано в параграфі 346 цієї частини, відображають балансову суму наданого фінансування.

348. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, відображають із розподілом за «віком» забезпечення, тобто на основі періоду часу, з якого забезпечення було визнано в балансі установи.

349. У контексті відображення отриманого забезпечення за «віком» «старіння» забезпечення в балансі, тобто перенесення між попередньо визначеними «віковими кошиками», не відображають ані як притік, ані як відтік.

33.2. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, крім забезпечення, яке класифікують як основні засоби - тип отриманого забезпечення (25.2)

350. У формі 25.2 відображають розподіл забезпечення, отриманого шляхом прийняття у володіння, як визначено в параграфі 341 цієї частини, за типами отриманого забезпечення. У цій формі відображають забезпечення, визнане в балансі станом на референтну дату, незалежно від моменту його отримання. Крім того, у цій формі надають інформацію про пов’язане «зменшення залишку боргу» та «вартість на момент первісного визнання», як визначено в параграфах 343 та 344 цієї частини, а також про кількість забезпечень, отриманих шляхом прийняття у володіння та визнаних у балансі станом на референтну дату.

351. Тип забезпечення повинен бути таким, як зазначено в параграфі 173 цієї частини, за винятком тих, які зазначено в пункті (b)(i) того самого параграфа.

352. Щодо забезпечення у вигляді нерухомого майна в окремих рядках зазначаються таку інформацію:

(a) нерухоме майно у процесі будівництва або освоєння;

(b) щодо комерційної нерухомості - забезпечення у вигляді землі, пов’язаної з корпораціями комерційної нерухомості, за винятком земель сільськогосподарського призначення. Додатково окремо відображають інформацію щодо землі з дозволом на планування та без нього.

33.3. Забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, яке класифікують як основні засоби (25.3)

353. У формі 25.3 відображають інформацію про забезпечення, отримане шляхом прийняття у володіння, класифіковане як основні засоби (PP&E). Крім того, у цій формі надають інформацію про пов’язане «зменшення залишку боргу» та «вартість на момент первісного визнання», як визначено в параграфах 343 та 344 цієї частини.

354. Відображають інформацію про сукупність забезпечень станом на референтну дату, незалежно від моменту його отримання, та притоки за рахунок нового забезпечення, яке отримане шляхом прийняття у володіння протягом періоду між початком і референтного звітного періоду та яке лишається визнаним у балансі станом на референтну дату. Стосовно «зменшення залишку боргу», «усього» відображає зменшення залишку боргу, пов’язане із забезпеченням станом на референтну дату, а «притоки, зумовлені новим забезпеченням, отриманих шляхом прийняття у володіння» відображає зменшення залишку боргу, пов’язане із забезпеченням, отриманим протягом періоду.

34. УПРАВЛІННЯ ПОСТУПКАМИ ТА ЯКІСТЬ ПОСТУПОК (26)

355. У формі 26 відображають детальну інформацію про позики й аванси, класифіковані як такі, до яких застосовано поступку, згідно з параграфами 240-268 цієї частини, за винятком інструментів, класифікованих як утримувані для продажу. Експозиції з поступками, що стосуються або зміни попередніх умов, або повного чи часткового рефінансування договору щодо проблемного боргу, як визначено в параграфі 241 цієї частини, розподіляють за конкретнішими типами поступок.

356. «Кількість інструментів» визначають відповідно до параграфа 320 цієї частини.

357. Валову балансову суму експозицій із поступками відносять до категорії, яка відображає тип поступки. Якщо до експозиції було застосовано декілька поступок, валову балансову суму експозицій із поступками відносять до найбільш релевантного типу поступок. Такий тип визначають на основі типу поступки, який має найбільший вплив на чисту поточну вартість (NPV) експозиції з поступкою, або за допомогою будь-яких інших методів, які вважаються застосовними.

358. Типи поступок:

(a) додатковий період/заборона виплат: тимчасове зупинення дії зобов’язань щодо погашення основної суми або процентів із поновленням такого погашення пізніше;

(b) зниження процентної ставки: постійне або тимчасове зниження процентної ставки (фіксованої або змінної) до справедливої та стабільної ставки;

(c) продовження строку погашення: продовження строку погашення експозиції, що призводить до зменшення сум платежів за рахунок розподілу виплат протягом довшого періоду;

(d) виплати зі скоригованим графіком: коригування договірного графіка погашення зі змінами або без змін сум платежів, крім додаткових періодів/заборони виплат, продовження строку погашення та списання боргу. Ця категорія охоплює, між іншим, капіталізацію заборгованості та/або заборгованості за нарахованими процентами на непогашену частину основної суми для погашення за стійкою програмою зі скоригованим графіком; зменшення суми платежів у рахунок погашення основної суми протягом визначеного періоду, незалежно від того, чи залишаються проценти до виплати в повному обсязі, чи їх капіталізовано або утримано;

(e) списання боргу: часткове скасування експозиції установою, що звітує, шляхом позбавлення права на її законне відшкодування;

(f) свопи боргових активів: часткова заміна експозицій у формі боргових інструментів активами або власним капіталом;

(g) інші поступки, в тому числі, між іншим, повне або часткове рефінансування договору щодо проблемного боргу.

359. Якщо поступка впливає на валову балансову суму експозиції, відображають валову балансову суму станом на референтну дату, тобто після застосування поступки. У разі рефінансування відображають валову балансову суму укладеного нового договору («рефінансування боргу»), який кваліфікують як поступку, а також про валову балансову суму старого погашеного договору, який ще не виконано.

360. Окремими рядками відображають такі позиції:

(a) Інструменти, до яких неодноразово були застосовані поступки, якщо:

(i) «Позики та аванси, до яких поступку було застосовано «двічі» та «більше двох разів» означає експозиції, які класифіковано як експозиції з поступкою згідно з параграфами 240-268 цієї частини станом на референтну дату звітування, та до яких поступку було застосовано двічі або, відповідно, більше двох разів в різні моменти часу. Сюди належать, між іншим, експозиції з від початку застосованими поступками, до яких поступки згодом перестали застосовувати (відновлені експозиції з поступками), але після цього до них були застосовані нові поступки;

(ii) «Позики та аванси, стосовно яких були надані поступки на додаток до вже застосованих поступок» означає експозиції з поступками, які проходять випробувальний період та до яких поступки застосовано на додаток до поступок, наданих раніше, при чому експозиція в цей проміжок часу між застосованими поступками не встигла відновитися.

(b) Непрацюючі експозиції з поступками, які не відповідають критеріям для припинення їх класифікації як непрацюючих. Сюди належать непрацюючі експозиції з поступками, які не відповідають умовам для припинення їх віднесення до категорії непрацюючих експозицій, як описано в параграфі 232 цієї частини, станом на кінець випробувального періоду тривалістю 1 рік, зазначеного в параграфі 231(b) цієї частини.

361. Експозиції, до яких були застосовані поступки після закінчення останнього фінансового року, відображають в окремих стовпцях.

35. ПОЗИКИ ТА АВАНСИ: СЕРЕДНІ ТРИВАЛІСТЬ ТА ПЕРІОДИ ВІДНОВЛЕННЯ (47)

362. Інформація, надавана у формі 47, стосується позик і авансів, за винятком позик і авансів, класифікованих як утримувані для торгівлі, торговельні фінансові активи або утримувані для продажу.

363. «Середньозважений час із моменту прострочення погашення (у роках)» розраховують як середньозважену кількість днів прострочення за експозиціями, класифікованими як непрацюючі відповідно до параграфів 213-239 або 260 цієї частини станом на референтну дату. Для цілей такого розрахунку непрацюючі експозиції, які не прострочено, вважають такими, що мають прострочення тривалістю нуль днів. Експозиції зважують за валовою балансовою сумою, оціненою станом на референтну дату. Середньозважений час із моменту прострочення виражають у роках (з десятковими дробами).

364. Відображають зазначену нижче інформацію про результати судових проваджень щодо непрацюючих позик та авансів, укладених протягом періоду:

(a) Чисті накопичене відшкодування: Ця позиція включає відшкодування за результатами судових проваджень. Відшкодування, що є результатом добровільних домовленостей, сюди не входять.

(b) Зменшення валової балансової суми: Ця позиція включає валову балансову суму непрацюючих позик і авансів, визнання яких припинено у відповідь на завершення судового провадження. Це включає пов’язані списання.

(c) Середня тривалість судових проваджень, завершених протягом періоду: розраховують як середнє значення часу, що минув між датою класифікації інструмента як «на етапі судового провадження» відповідно до параграфа 322 цієї частини та датою завершення судового провадження; таке значення виражають у роках (з десятковими дробами).

ЧАСТИНА 3
СПІВВІДНЕСЕННЯ КЛАСІВ ЕКСПОЗИЦІЙ ТА СЕКТОРІВ КОНТРАГЕНТІВ

1. У таблицях 2 та 3 відображені класи експозицій, які використовують для розрахунку вимог до капіталу відповідно до РВК для секторів контрагентів, які використовують у таблицях FINREP.

Таблиця 2
Стандартизований підхід

Таблиця 3
Підхід на основі внутрішніх рейтингів

ДОДАТОК VI
ЗВІТУВАННЯ ПРО ЗБИТКИ ВІД КРЕДИТУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОГО НЕРУХОМИМ МАЙНОМ

C 15.00 - ЕКСПОЗИЦІЇ ТА ЗБИТКИ ВІД КРЕДИТУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОГО НЕРУХОМИМ МАЙНОМ (CR IP LOSSES)

Країна:

ДОДАТОК VII
ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ЗВІТУВАННЯ ПРО ЗБИТКИ ВІД КРЕДИТУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОГО НЕРУХОМИМ МАЙНОМ

1. Цей додаток містить додаткові інструкції із заповнення таблиць, які містяться в додатку VI до цього Регламенту. Цей додаток доповнює інструкції у форматі посилань, включених до таблиць у додатку VI.

2. Також застосовують усі загальні інструкції, що містяться в частині I додатка II до цього Регламенту.

1. Обсяг звітування

3. Дані, зазначені у статті 101(1) РВК, повинні надавати всі установи, які використовують нерухоме майно для цілей частини третьої розділу II РВК.

4. Ця форма охоплює всі національні ринки, на яких присутня установа/група установ (див. статтю 101(1) РВК). Згідно з третім реченням статті 101(2) дані надають окремо щодо кожного ринку майна в межах Союзу.

2. Терміни та означення

5. Означення «збитку»: «Збиток» означає «економічний збиток», визначений у статті 5(2) РВК, включно зі збитками, пов’язаними зі зданою в оренду нерухомістю. Потоки відшкодування з інших джерел (наприклад, банківські гарантії, страхування життя тощо) не враховують при розрахунку збитків у зв’язку з нерухомим майном. Збитки за однією позицією не вираховують із прибутку від успішного відшкодування іншої позиції.

6. Згідно з визначенням у статті 5(2) РВК, стосовно експозицій, забезпечених житловою та комерційною нерухомістю, розрахунок економічного збитку розпочинається з вартості непогашеної експозиції станом на дату звітування та враховує принаймні: (i) виручку від реалізації забезпечення; (ii) прямі витрати (включно з виплатами за процентними ставками та витратами на реструктуризацію, пов’язаними з ліквідацією забезпечення); та (iii) непрямі витрати (включно з операційними витратами на реструктуризацію). Усі компоненти потрібно дисконтувати до референтної дати звітування.

7. Вартість експозиції: Вартість експозиції визначають згідно з правилами, встановленими в частині третій розділу II РВК (див. главу 2 щодо установ, які використовують стандартизований підхід, і главу 3 щодо установ, які використовують підхід на основі внутрішніх рейтингів).

8. Вартість майна: Вартість майна визначають згідно з правилами, встановленими у частині третій розділу II РВК

9. Валютний ефект: Валюту звітності використовують із обмінним курсом станом на дату звітування. Крім того, оцінки економічних збитків повинні враховувати валютний ефект, якщо експозиція або забезпечення деноміновані в іншій валюті.

3. Географічний розподіл

10. Враховуючи обсяг звітності, звітність стосовно CR IP Losses складається з таких форм:

a) одна загальна форма

b) одна форма стосовно кожного національного ринку в Союзі, на якому присутня установа, та

c) одна форма з агрегованими даними стосовно всіх національних ринків за межами Союзу, на яких присутня установа.

4. Відображення експозицій та збитків

11. Експозиції: Усі експозиції, на які поширюється частина третя розділу II РВК, у випадках, коли забезпечення використовують для зменшення суми зваженої на ризик експозиції, відображають у CR IP Losses. Це також означає, що у випадку, якщо ефект пом’якшення ризику нерухомого майна використовують лише для внутрішніх цілей (тобто за компонентом 2) або стосовно великих експозицій (див. частину четверту РВК), відповідні експозиції та збитки не повинні відображати.

12. Збитки: Установа, яка має експозицію станом на кінець звітного періоду, відображає збитки. Збитки відображають одразу після постановки на облік резервів згідно з правилами бухгалтерського обліку. Також відображають прогнозовані збитки. Дані про збитки збирають із розподілом за позиками, тобто агрегують дані про окремі збитки у зв’язку з експозиціями, забезпеченими нерухомим майном.

13. Референтна дата: Вартість експозиції при дефолті використовують для звітування про збитки.

a) Збитки відображають стосовно всіх дефолтів за позиками, забезпеченими нерухомим майном, які виникли протягом відповідного звітного періоду та незалежно від того, завершено роботу протягом періоду. Дані про збитки, надані станом на 30 червня, стосуються періоду з 1 січня по 30 червня, а дані про збитки, надані станом на 31 грудня, стосуються всього календарного року. Оскільки між дефолтом і реалізацією збитків може існувати тривалий часовий проміжок, оцінки збитків (що включають незавершений процес реструктуризації) відображають у випадках, коли реструктуризацію не було завершено протягом звітного періоду.

b) Для всіх дефолтів, які спостерігалися протягом звітного періоду, існує три сценарії: (i.) дефолтну позику можна реструктурувати таким чином, щоб вона більше не вважалася дефолтою (збитків не спостерігається); (ii.) реалізацію всього забезпечення завершено (завершено реструктуризацію, фактичні збитки відомі); або (iii.) неповна реструктуризація (використовують оцінки збитків). Відображувані у звітності збитки включають лише ті збитки, які пов’язані зі сценарієм (ii.) реалізація забезпечення (спостережувані збитки) та сценарієм (iii.) неповна реструктуризація (оцінки збитків).

c) Оскільки збитки відображають лише стосовно експозицій, які зазнали дефолту протягом звітного періоду, зміни у збитках за експозиціями, які зазнали дефолту протягом попередніх звітних періодів, у звітності не відображають. Тобто не відображають надходження від реалізації забезпечення у пізніший звітний період або реалізовані витрати, які є меншими за попередні оцінки.

14. Роль оцінювання вартості майна: Остання оцінка вартості майна до дати дефолту експозиції потрібна для визначення референтної дати для звітування про частину експозиції, забезпечену іпотеками нерухомого майна. Після дефолту вартість майна може бути переоцінена. Однак така нова вартість не повинна впливати на визначення частини експозиції, яку спочатку було повністю (й цілковито) забезпечено іпотеками нерухомого майна. Однак таку нову вартість майна враховують при звітуванні про економічні збитки (зменшена вартість майна є частиною економічних витрат). Іншими словами, останню оцінку вартості майна до дати дефолту використовують для визначення того, яку частину збитку відображати в комірці 010 (визначення вартості експозиції, яку повністю й цілковито забезпечено), а також переоцінену вартість майна використовують для визначення суми, яка підлягає відображенню (оцінка можливої реструктуризації із забезпечення) у комірках 010 та 030.

15. Правила щодо продажу позик протягом звітного періоду: Установа, яка має експозицію станом на кінець звітного періоду, повинна звітувати про збитки, але лише якщо стосовно такої експозиції було виявлено дефолт.

5. Інструкції стосовно окремих позицій

ДОДАТОК VIII
ФОРМИ ДЛЯ ЗВІТУВАННЯ ЩОДО ВЕЛИКИХ ЕКСПОЗИЦІЙ ТА РИЗИКУ КОНЦЕНТРАЦІЇ

ФОРМИ СТОСОВНО ВЕЛИКИХ ЕКСПОЗИЦІЙ

C 26.00 - Ліміти для великих експозицій (LE Limits)

C 27.00 - Ідентифікація контрагента (LE 1)

C 28.00 - Експозиції в неторговому та торговому портфелі (LE 2)

C 29.00 - Деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (LE 3)

C 30.00 - Кошики експозицій у неторговому та торговому портфелі з однаковим строком погашення (LE 4)

C 31.00 - Кошики експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів із однаковим строком погашення (LE 5)

ДОДАТОК IX
ІНСТРУКЦІЇ СТОСОВНО ЗВІТУВАННЯ ЩОДО ВЕЛИКИХ ЕКСПОЗИЦІЙ ТА РИЗИКУ КОНЦЕНТРАЦІЇ

ЧАСТИНА І: ЗАГАЛЬНІ ІНСТРУКЦІЇ

1. Структура та позначення

1. Структура звітності про великі експозиції («LE») складається з шести форм, які містять таку інформацію:

(a) ліміти для великих експозицій;

(b) Ідентифікація контрагента (форма LE1);

(c) експозиції в неторговому та торговому портфелі (форма LE2);

(d) деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (форма LE3);

(e) Кошики 10 найбільших експозицій установ із однаковим строком погашення та 10 найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора (форма LE4);

(f) кошики 10 найбільших експозицій установ із однаковим строком погашення та 10 найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора: деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (форма LE5).

2. Інструкції містять покликання на правові положення, а також детальну інформацію щодо даних, які повинні бути відображені в кожній формі.

3. В інструкціях та правилах валідації використана система позначень, описана в параграфах нижче стосовно стовпців, рядків і комірок форм.

4. В інструкціях і правилах валідації, як правило, використовують покликання в такому форматі: {форма;рядок;стовпець}. Для позначення виконаної валідації всіх заповнених рядків використовують символ зірочки (*).

5. Для цілей валідації в межах однієї конкретної форми, в якій містяться покликання виключно на дані з цієї форми, форму не позначають: {рядок;стовпець}.

6. ABS(Value): абсолютне значення без знака. Будь-яку суму, на яку збільшують експозиції, відображають у формі додатного значення. І навпаки, будь-яку суму, на яку зменшують експозиції, відображають у формі від’ємного значення. Якщо найменування позиції починається з символу «-», додатне значення для такої позиції не відображають.

2. Абревіатури

7. Для цілей цього додатка Регламент (ЄС) № 575/2013 іменують «РВК».

ЧАСТИНА II: ІНСТРУКЦІЇ ІЗ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ

У цьому додатку інструкції, що стосуються звітування про великі експозиції, також застосовні до звітування про істотні експозиції згідно з вимогами статей 9 та 11 з урахуванням обсягу, визначеного в цих статтях.

1. Обсяг і рівень звітування про великі експозиції

1. Щоб подавати інформацію про великі експозиції клієнтів або груп пов’язаних клієнтів відповідно до статті 394(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 («РВК») на індивідуальній основі, установи використовують форми LE1, LE2 та LE3.

2. Щоб подавати інформацію про великі експозиції клієнтів або груп пов’язаних клієнтів відповідно до статті 394(1) РВК на консолідованій основі, материнські установи в державі-члені використовують форми LE1, LE2 та LE3.

3. Відображають кожну велику експозицію, визначену відповідно до статті 392 РВК, у тому числі великі експозиції, які не розглядають на предмет відповідності ліміту щодо великих експозицій, встановленому у статті 395 РВК.

4. Щоб подавати інформацію про 20 найбільших експозиції клієнтів або груп пов’язаних клієнтів відповідно до останнього речення статті 394(1) РВК на консолідованій основі, материнські установи в державі-члені, на які поширюється частина третя розділу II глави 3 РВК, використовують форми LE1, LE2 та LE3. Вартість експозиції, розрахована шляхом віднімання суми у стовпці 320 («Звільнені суми») форми LE2 від суми у стовпці 210 («Усього») тієї самої форми, є сумою, яку використовують для визначення таких 20 найбільших експозицій.

5. Щоб подавати інформацію про десять найбільших експозицій установ, а також про десять найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора згідно з пунктами (a)-(d) статті 394(2) РВК на консолідованій основі, материнські установи в державі-члені використовують форми LE1, LE2 та LE3. Для звітування про структуру погашення таких експозицій згідно зі статтею 394(2)(e) РВК материнські установи в державі-члені використовують форми LE4 та LE5. Вартість експозиції, розрахована у стовпці 210 («Усього») форми LE2, є сумою, яку використовують для визначення таких 20 найбільших експозицій.

6. Дані про великі експозиції та відповідні найбільші експозиції груп пов’язаних клієнтів та окремих клієнтів, які не належать до групи пов’язаних клієнтів, відображають у формі LE2 (у якій групу пов’язаних клієнтів відображають як одну єдину експозицію).

7. Установи відображають у формі LE3 дані щодо експозицій окремих клієнтів, що належать до груп пов’язаних клієнтів, які відображено у формі LE2. Експозицію окремого клієнта у формі LE2 не дублюють у формі LE3.

2. Структура форми LE

8. У стовпцях форми LE1 відображають інформацію, пов’язану з ідентифікацією окремих клієнтів або груп пов’язаних клієнтів, стосовно яких установа має експозицію.

9. У стовпцях форм LE2 та LE3 зазначають такі блоки інформації:

(a) вартість експозиції до застосування винятків і до врахування ефекту пом’якшення кредитного ризику, у тому числі прямих, непрямих експозицій та додаткових експозицій, які виникають у результаті операцій, в яких присутні експозиції базисних активів;

(b) ефект винятків і методів пом’якшення кредитного ризику;

(c) вартість експозиції після застосування винятків та після врахування ефекту пом’якшення кредитного ризику, розрахованого для цілей статті 395(1) РВК.

10. У стовпцях форм LE4 та LE5 відображають інформацію щодо кошиків із однаковим строком погашення, до яких відносять очікувані суми погашення за десятьма найбільшими експозиціями до установ, а також за десятьма найбільшими експозиціями нерегульованих суб’єктів фінансового сектора.

3. Означення та загальні інструкції для цілей звітування за формою LE

11. «Група пов’язаних клієнтів» означена в статті 4(1)(39) РВК.

12. «Нерегульовані суб’єкти фінансового сектора» означені у статті 142(1)(5) РВК.

13. «Установи» означені у статті 4(1)(3) РВК

14. Відображають експозиції «цивільно-правових асоціацій». Крім того, установи додають суми кредиту цивільно-правовій асоціації до заборгованості кожного партнера. Експозиції цивільно-правових асоціацій, на які поширюються квоти, розділяють або розподіляють між партнерами відповідно до їхніх відповідних квот. Певні структури (наприклад, спільні рахунки, спільноти спадкоємців, фіктивні кредити), що фактично діють у рамках цивільно-правових асоціацій, відображають так само, як і такі асоціації.

15. Активи та позабалансові позиції використовують без ваги ризику або ступенів ризику відповідно до статті 389 РВК. Зокрема, коефіцієнти конверсії кредитів не застосовують до позабалансових позицій.

16. «Експозиції» означені у статті 389 РВК.

(a) будь-які активи чи позабалансові позиції в неторговому й торговому портфелях, у тому числі позиції, визначені у статті 400 РВК, але за винятком позицій, на які поширюється дія пунктів (a)-(d) статті 390(6) РВК.

(b) «непрямі експозиції» - це експозиції, надані гаранту або емітенту забезпечення, а не безпосередньому позичальнику, згідно зі статтею 403 РВК. Означення, що містяться тут, не можуть жодним чином відрізнятися від означень у базовому акті.]

17. Експозиції груп пов’язаних клієнтів розраховують відповідно до статті 390(5).

18. Повинно бути дозволено враховувати «угоди про неттінг» при розрахунку вартості великих експозицій, як встановлено у статті 390(1), (2) та (3) РВК. Вартість експозиції деривативного інструмента, зазначеного в додатку II РВК, повинна визначатися відповідно до глави 6 розділу II частини третьої РВК із урахуванням впливу договорів про новацію та інших угод про неттінг для цілей таких методів відповідно до глави 6 розділу II частини третьої РВК. Вартість експозиції у рамках операцій репо, операцій надання чи взяття у позику цінних паперів чи товарів, операцій із тривалим строком розрахунків або операцій маржинального кредитування може бути визначено відповідно до глави 4 або глави 6 розділу II частини третьої РВК. Згідно зі статтею 296 РВК вартість експозиції за окремим юридичним зобов’язанням, що випливає з договірної угоди про міжпродуктовий неттінг із контрагентом установи, що звітує, відображають як «інші зобов’язання» у формах LE.

19. «Вартість експозиції» розраховують згідно зі статтею 390 РВК.

20. Ефект повного або часткового застосування винятків і прийнятних методів пом’якшення кредитного ризику для цілей розрахунку експозицій для цілей статті 395(1) РВК описано у статтях 399-403 РВК.

21. Договори зворотного репо, на які поширюються вимоги щодо звітування про великі експозиції, відображають згідно зі статтею 402(3) РВК. За умови відповідності критеріям у статті 402(3) РВК установа відображає великі експозиції кожної третьої сторони на суму претензії, яку контрагент за операцією має до такої третьої сторони, а не на суму експозиції контрагента.

4. C 26.00 - Форма стосовно лімітів великих експозицій

4.1. Інструкції стосовно окремих рядків

5. C 27.00 - Ідентифікація контрагента (LE1)

5.1. Інструкції стосовно окремих стовпців

6. C 28.00 - Експозиції в неторговому та торговому портфелі (LE2)

6.1. Інструкції стосовно окремих стовпців

7. C 29.00 - Деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (LE3)

7.1. Інструкції стосовно окремих стовпців

8. C 30.00 - Кошики 10 найбільших експозицій установ із однаковим строком погашення та 10 найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора (форма LE 4)

8.1. Інструкції стосовно окремих стовпців

9. C 31.00 - Кошики 10 найбільших експозицій установ із однаковим строком погашення та 10 найбільших експозицій нерегульованих суб’єктів фінансового сектора: деталі експозицій окремих клієнтів у межах груп пов’язаних клієнтів (форма LE5)

9.1. Інструкції стосовно окремих стовпців

ДОДАТОК X
ЗВІТУВАННЯ ПРО ЛЕВЕРИДЖ

C 40.00 - АЛЬТЕРНАТИВНІ ПРАВИЛА ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПОЗИЦІЙ (LR1)

C 41.00 - БАЛАНСОВІ ТА ПОЗАБАЛАНСОВІ ПОЗИЦІЇ - ДОДАТКОВИЙ РОЗПОДІЛ ЕКСПОЗИЦІЙ (LR2)

C 42.00 - АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНА «КАПІТАЛ» (LR3)

C 43.00 - АЛЬТЕРНАТИВНИЙ РОЗПОДІЛ КОМПОНЕНТІВ ОЦІНКИ ЕКСПОЗИЦІЇ КОЕФІЦІЄНТА ЛЕВЕРИДЖУ (LR4)

C 44.00 - ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ (LR5)

C 47.00 - РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА ЛЕВЕРИДЖУ (LRCalc)

ДОДАТОК XI
ЗВІТУВАННЯ ПРО ЛЕВЕРИДЖ

ЧАСТИНА I: ЗАГАЛЬНІ ІНСТРУКЦІЇ

1. Маркування форм та інші позначення

1.1. Маркування форм

1. Цей додаток містить додаткові інструкції із заповнення форм (далі «LR»), які містяться в додатку X до цього Регламенту.

2. Загалом рамки охоплюють шість форм:

- C 47.00: Розрахунок коефіцієнта левериджу (LRCalc): Розрахунок коефіцієнта левериджу;

- C 40.00: Форма стосовно коефіцієнта левериджу 1 (LR1): Альтернативні правила оцінювання експозицій;

- C 41.00: Форма стосовно коефіцієнта левериджу 2 (LR2): Балансові та позабалансові позиції - додатковий розподіл експозицій;

- C 42.00: Форма стосовно коефіцієнта левериджу 3 (LR3): Альтернативне визначення терміна «капітал»;

- C 43.00: Форма стосовно коефіцієнта левериджу 4 (LR4): Розподіл компонентів оцінки експозиції коефіцієнта левериджу; та

- C 44.00: Форма стосовно коефіцієнта левериджу 5 (LR5): Загальна інформація.

3. До кожної форми надані покликання на відповідні правові положення, а також додаткова детальна інформація щодо більш загальних аспектів звітування.

1.2. Цифрові позначення

4. У документі використана система позначень, описана в параграфах нижче стосовно стовпців, рядків і комірок форм. Такі цифрові коди широко використовують у правилах валідації.

5. В інструкціях використовують систему детального покликання: {форма;рядок;стовпець}. Для позначення всього рядка або стовпця використовують символ зірочки (*).

6. Для цілей валідації в межах однієї конкретної форми, в якій містяться покликання виключно на дані з цієї форми, форму не позначають: {рядок;стовпець}.

7. Для цілей звітування про леверидж «у тому числі» стосується позиції, яка є підмножиною категорії експозиції вищого рівня, тоді як «меморіальна позиція» стосується окремої позиції, яка не є підмножиною класу експозицій. Заповнення обох типів комірок є обов’язковим, якщо не вказано інше.

1.3. Абревіатури

8. Для цілей цього додатка та відповідних форм використовують такі абревіатури:

a. РВК, тобто «Регламент про вимоги до капіталу» - Регламент (ЄС) № 575/2013;

b. SFT, тобто «операції фінансування з цінними паперами» - «операції репо, операції надання чи взяття у позику цінних паперів чи товарів, операції з тривалим строком розрахунків або операції маржинального кредитування, згадані в Регламенті (ЄС) № 575/2013;

c. CRM, тобто «методи пом’якшення кредитного ризику».

1.4. Символьні позначення

9. Усі суми виражають додатними значеннями. Виняток становлять суми, які відображають у {LRCalc;050;010}, {LRCalc;070;010}, {LRCalc;080;010}, {LRCalc;100;010}, {LRCalc;120;010}, {LRCalc;140;010}, {LRCalc;210;010}, {LRCalc;220;010}, {LRCalc;240;010}, {LRCalc;250;010}, {LRCalc;260;010}, {LRCalc;310;010}, {LRCalc;320;010}, {LRCalc;270;010}, {LRCalc;280;010}, {LRCalc;330;010}, {LRCalc;340;010}, {LR3;010;010}, {LR3;020;010}, {LR3;030;010}, {LR3;040;010}, {LR3;055;010}, {LR3;065;010}, {LR3;075;010} та {LR3;085;010}. Тому зауважте, що {LRCalc;050;010}, {LRCalc;070;010}, {LRCalc;080;010}, {LRCalc;100;010}, {LRCalc;120;010}, {LRCalc;140;010}, {LRCalc;210;010}, {LRCalc;220;010}, {LRCalc;240;010}, {LRCalc;250;010}, {LRCalc;260;010}, {LRCalc;270;010}, {LRCalc;280;010}, {LR3;055;010}, {LR3;065;010}, {LR3;075;010} та {LR3;085;010} можуть мати лише від’ємні значення. Також зауважте, що, крім виняткових випадків, {LRCalc;310;010}, {LRCalc;320;010}, {LRCalc;330;010}, {LRCalc;340;010}, {LR3;010;010}, {LR3;020;010}, {LR3;030;010} та {LR3;040;010} можуть мати лише додатні значення.

ЧАСТИНА II: ІНСТРУКЦІЇ ІЗ ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ

1. Структура та частота

1. Форму стосовно коефіцієнта левериджу розділено на дві частини. Частина A охоплює всі елементи даних, які враховані при розрахунку коефіцієнта левериджу та які установи надають компетентним органам відповідно до першого підпараграфа статті 430(1) РВК, тоді як частина B охоплює всі елементи даних, які установи надають відповідно до другого підпараграфа статті 430(1) РВК (тобто для цілей звіту, згаданого у статті 511 РВК).

2. Під час формування даних для цього імплементаційного технічного стандарту установи повинні враховувати правила щодо фідуціарних активів відповідно до статті 429(13) РВК.

2. Формули для розрахунку коефіцієнта левериджу

3. Коефіцієнт левериджу оснований на оцінці капіталу та сукупній оцінці експозиції, які можна розрахувати на основі даних із комірок у частині A.

4. Коефіцієнт левериджу - повністю запроваджене визначення = {LRCalc;310;010}/{LRCalc;290;010}.

5. Коефіцієнт левериджу - перехідне визначення = {LRCalc;320;010}/{LRCalc;300;010}.

3. Порогові значення строку погашення для деривативів

6. Щоб зменшити тягар звітування для установ із обмеженими експозиціями деривативів, використовують зазначені нижче оцінки для оцінювання відносної важливості експозицій деривативів відносно сукупної експозиції коефіцієнта левериджу. Установи розраховують такі заходи таким чином:

8. Якщо оцінка сукупних експозицій дорівнює: {LRCalc;290;010}.

9. Загальна умовна вартість, якою позначають деривативи = {LR1;010;070}. Цю комірку установи повинні заповнювати в усіх випадках.

10. Обсяг кредитних деривативів = {LR1;020;070} + {LR1;050;070}. Ці комірки установи повинні заповнювати в усіх випадках.

11. Установи повинні заповнити комірки, зазначені в параграфі 14, в наступному звітному періоду, якщо виконано будь-яку з таких умов:

- частка деривативів, згадана в параграфі 7, перевищує 1,5% станом на дві референтні дати звітування поспіль;

- частка деривативів, згадана в параграфі 7, перевищує 2,0%.

12. Установи, для яких загальна умовна вартість, що є орієнтиром для деривативів, як визначено в параграфі 9, перевищує 10 мільярдів євро, заповнюють комірки, згадані в параграфі 14, навіть якщо частка їхніх деривативів не відповідає умовам, описаним у параграфі 11.

13. Установи повинні заповнити комірки, зазначені в параграфі 15, якщо виконано будь-яку з таких умов:

- обсяг кредитних деривативів, згаданий у параграфі 10, перевищує 300 мільйонів євро станом на дві референтні дати звітування поспіль;

- обсяг кредитних деривативів, згаданий у параграфі 10, перевищує 500 мільйонів євро.

14. Установи повинні заповнити такі комірки згідно з параграфом 11: {LR1;010;010}, {LR1;010;020}, {LR1;010;050}, {LR1;020;010}, {LR1;020;020}, {LR1;020;050}, {LR1;030;050}, {LR1;030;070}, {LR1;040;050}, {LR1;040;070}, {LR1;050;010}, {LR1;050;020}, {LR1;050;050}, {LR1;060;010}, {LR1;060;020}, {LR1;060;050} та {LR1;060;070}.

15. Установи повинні заповнити такі комірки згідно з параграфом 13: {LR1;020;075}, {LR1;050;075} та {LR1;050;085}.

4. C 47.00 - Розрахунок коефіцієнта левериджу (LRCalc)

16. У цій частині форми звітності відображають дані, потрібні для розрахунку коефіцієнта левериджу, як визначено у статтях 429, 429a та 429b РВК.

17. Установи повинні звітувати про коефіцієнт левериджу щоквартально. У кожному кварталі значення «станом на референтну дату звітування» є значенням станом на останній календарний день третього місяця відповідного кварталу.

18. Установи заповнюють {010;010} у {030;010}, {060;010}, {090;010}, {110;010}, а {150;010} у {190;010} так, ніби звільнення, згадані в {050;010}, {080;010}, {100;010}, {120;010}, та {220;010}, не застосовні.

19. Установи заповнюють {010;010} у {240;010} так, ніби звільнення, згадані в {250;010}, не застосовні.

20. Будь-яку суму, на яку збільшують суму власних коштів або експозицію коефіцієнта левериджу, відображають у формі додатного значення. І навпаки, будь-яку суму, на яку зменшують загальну суму власних коштів або експозицію коефіцієнта левериджу, відображають у формі від’ємного значення. Якщо найменування позиції починається з символу «-», додатне значення для такої позиції не передбачене.