Конвенція
держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань

{Сканована копія}

{Конвенцію ратифіковано Законом № 3149-IX від 10.06.2023}

Держави-учасниці цієї Конвенції (далі - Сторони),

з метою подальшого розвитку співробітництва в консульській сфері, прагнучи в інтересах своїх громадян вдосконалювати систему захисту їх законних прав та інтересів на території третіх держав,

з метою розвитку положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, а також відповідних двосторонніх конвенцій,

підтверджуючи, що з питань, які не обумовлені цією Конвенцією, застосовуються норми міжнародного права, багатосторонніх та двосторонніх міжнародних договорів,

вирішили укласти цю Конвенцію та домовилися про таке:

Стаття 1

Сторони сприяють всебічному співробітництву консульських служб у різних сферах консульської діяльності та обмінюються досвідом роботи шляхом проведення регулярних зустрічей та консультацій, організації семінарів, обміну практикантами, налагодження між собою різних форм зв’язків.

Стаття 2

Сторони, за взаємною згодою, в кожному конкретному випадку, надають одна одній взаємну допомогу щодо захисту прав та інтересів громадян Сторін на території третіх держав, за згодою останніх, у разі відсутності у цих державах дипломатичних представництв та консульських установ однієї зі Сторін.

Ця допомога здійснюється в межах компетенції дипломатичних представництв і консульських установ, шляхом інформування найближчого дипломатичного представництва, і стосується:

- нещасних чи смертельних випадків, що сталися з громадянами Сторін, про що відповідна Сторона повідомляється протягом двох робочих днів із моменту отримання такої інформації;

- надання сприяння, де це можливо, громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій або стихійних лих. Заінтересована Сторона невідкладно повідомляється про постраждалого громадянина та, якщо це можливо, про стан його/її здоров’я протягом 24 годин з моменту отримання відповідної інформації від Сторони, яка надає сприяння та/або допомогу потерпілому (Додаток 1);

- надання сприяння в організації розшуку громадян, місцезнаходження яких невідомо, з подальшою передачею отриманої інформації заінтересованій Стороні, громадянами якої вони є;

- інформування відповідної Сторони та надання, в межах можливого, допомоги, у тому числі правової, у разі проблем, пов’язаних із суднами, що ходять під прапором будь-якої із Сторін цієї Конвенції;

- отримання відомостей про громадян Сторін, які були затримані або заарештовані у державі перебування, та інформування заінтересованої Сторони, громадянами якої вони є (Додаток 2);

- отримання інформації про надання медичної та правової допомоги в державі перебування шляхом надання відомостей про відповідних фахівців:

- витребування та передача документів, необхідних для захисту соціальних, правових, спадкових, майнових та інших законних інтересів громадян;

- вжиття необхідних заходів для забезпечення надання правової допомоги громадянам Сторін в судах та інших органах державної влади відповідно до законодавства держави перебування;

- вивчення питань, що стосуються консульської проблематики, які виникають в державі перебування, а також пов’язаної з ними загальної інформації.

Стаття 3

Консульський збір за дії, що вчиняються однією Стороною щодо захисту прав та інтересів громадян інших Сторін у державі перебування, справляється за тарифом консульського збору першої Сторони для відшкодування понесених витрат за згадані дії.

Стаття 4

Фінансова допомога, витрати на репатріацію та інші можливі витрати, що виникли внаслідок надання допомоги відповідно до статті 2 цієї Конвенції, покриваються за рахунок держави громадянства постраждалої особи.

Це положення може бути застосоване лише за попередньою згодою Сторін про надання однієї або кількох із зазначених вище послуг.

Стаття 5

Сторони інформують одна одну про спроби використання підроблених паспортів та віз, а також фальсифікації інших документів громадянами держав Сторін.

Стаття 6

Питання, пов’язані із захистом прав та інтересів громадян Сторін, вирішуються дипломатичними каналами за взаємною згодою в кожному конкретному випадку, виходячи з можливостей та компетенції дипломатичних представництв та консульських установ Сторін.

Стаття 7

В рамках цієї Конвенції захист та обробка персональних даних здійснюється відповідно до національного законодавства Сторін та відповідно до міжнародних договорів, сторонами яких є всі Сторони цієї Конвенції.

Стаття 8

Сторони обмінюються дипломатичними каналами списками своїх дипломатичних представництв та консульських установ у третіх країнах, а також зонами їх відповідальності, й надалі інформують одна одну про їх відкриття або закриття.

У разі оновлення списків, зазначена вище інформація надсилається Сторонам протягом останнього місяця календарного року.

Стаття 9

Ця Конвенція не зачіпає зобов’язання Сторін за іншими міжнародними договорами, сторонами яких вони є.

Стаття 10

За взаємною згодою Сторін до цієї Конвенції можуть бути внесені зміни та доповнення. Зміни та доповнення викладаються у формі окремих протоколів, які становлять невід’ємну частину цієї Конвенції та набирають чинності в порядку, передбаченому статтею 11 цієї Конвенції.

Стаття 11

Ця Конвенція набирає чинності з дати здачі депозитарію четвертого повідомлення, яке підтверджує виконання Сторонами своїх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Конвенцією.

З набранням чинності цією Конвенцією, Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань від 7 червня 2001 року припиняє свою дію.

Стаття 12

Ця Конвенція відкрита для приєднання до неї інших держав, які стали членами Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, і поділяють цілі та принципи цієї Конвенції.

Приєднання до цієї Конвенції здійснюється шляхом передачі депозитарію документа про приєднання. Для Сторони, що приєднується, ця Конвенція набирає чинності з дати отримання депозитарієм документа про приєднання.

Стаття 13

Кожна із Сторін може вийти з цієї Конвенції шляхом направлення депозитарію дипломатичними каналами письмового повідомлення про своє рішення денонсувати цю Конвенцію. Для такої Сторони ця Конвенція припиняє свою дію через три місяці з дати отримання депозитарієм відповідного повідомлення.

Учинено в м. Нью-Йорк 20 вересня 2022 року в одному оригінальному примірнику англійською та російською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними. Секретаріат Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ є депозитарієм цієї Конвенції та надсилає її засвідчену копію договірним Сторонам.

За Азербайджанську Республіку:

За Грузію:

За Республіку Молдова:

За Україну:

Додаток 1

Інформація про стан здоров’я:

*** - обов’язкові для заповнення поля

Дата заповнення:

Додаток 2

Інформація про затримання:

*** - обов’язкові для заповнення поля

Дата заповнення:

{Текст Конвенції англійською мовою}