Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судову експертизу», підпункту 65 пункту 4, пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, з метою удосконалення положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності, що додаються.
2. Директорату правосуддя та кримінальної юстиції (Олійник О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань виконавчої служби Гайченка А.
ЗМІНИ
до деяких нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності
1. В Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5):
1) у розділі I:
у підпункті 1.2.2 пункту 1.2 слово «телекомунікаційна» змінити словами «експертиза електронних комунікацій»;
пункт 1.13 після абзацу четвертого доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
«Якщо протягом 30 календарних днів з дня направлення листа щодо погодження більшого строку проведення експертизи відповіді від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не отримано, запропонований строк вважається погодженим.».
У зв’язку з цим абзаци п’ятий-сьомий вважати відповідно абзацами шостим-восьмим;
2) у розділі IV:
абзац четвертий пункту 4.11 викласти в такій редакції:
«Документальні матеріали, які були об’єктом дослідження, а також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються штампом довільного зразка, який має містити інформацію щодо експертної установи, в якій проводилась експертиза, або судового експерта, яким проводилась експертиза. Проставляння штампа на об’єкті дослідження або зразку проводиться експертом таким чином, щоб відбиток мав мінімальний вплив на об’єкт дослідження чи зразок, не змінював його властивостей та не позбавляв можливості проведення його подальших досліджень. Якщо проставляння штампа безпосередньо на об’єкті дослідження чи зразку є неможливим (вплив на дійсність об’єкта дослідження, велика кількість об’єктів дослідження, тощо), штамп проставляється на упаковках з об’єктами дослідження чи зразками, що повертаються після їх дослідження органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта.».
2. Главу 14 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), викласти в такій редакції:
«14. Експертиза електронних комунікацій
14.1. Об’єктами експертизи електронних комунікацій є мережі електронних комунікацій та їх складові, радіообладнання, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої та інформація, що ними передається, приймається та обробляється.
14.2. Основними завданнями експертизи електронних комунікацій є:
визначення характеристик та параметрів мереж електронних комунікацій та їх складових, радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв;
встановлення фактів та способів передачі (отримання) інформації з використанням мереж електронних комунікацій та їх складових, радіообладнання, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв;
встановлення фактів та способів доступу до мереж, ресурсів та інформації у сфері електронних комунікацій;
визначення технічних чинників якості надання електронних комунікаційних послуг на рівні їх споживання;
встановлення конфігурації та робочого стану мереж електронних комунікацій та їх складових, радіообладнання, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв;
встановлення типу, марки, моделі та інших класифікаційних категорій мереж електронних комунікацій та їх складових, радіообладнання, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв;
дослідження алгоритмів обробки інформації та її захисту в мережах електронних комунікацій та їх складових, радіообладнанні, радіоелектронних засобах, випромінювальних пристроях.
14.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Які тип, марка, модель мережі електронних комунікацій та її складових (радіообладнання, радіоелектронного засобу, випромінювального пристрою)?
Чи в робочому стані знаходиться мережа електронних комунікацій та її складові (радіообладнання, радіоелектронний засіб, випромінювальний пристрій)?
Які характеристики підключень до мережі має елемент мережі електронних комунікацій (радіообладнання, радіоелектронний засіб, випромінювальний пристрій)?
Чи змінювались користувачем налаштування мережі електронних комунікацій та її складових (радіообладнання, радіоелектронного засобу, випромінювального пристрою), у який час, які їх значення?
Які параметри підключень мають складові мережі електронних комунікацій (радіообладнання, радіоелектронного засобу, випромінювального пристрою)?
За допомогою яких програмних засобів здійснювалось підключення до мережі електронних комунікацій?
Яка топологія технічних пристроїв, об’єднаних у мережу електронних комунікацій?
Чи відповідає функціонування мережі електронних комунікацій та її складових (радіообладнання, радіоелектронного засобу, випромінювального пристрою) технічній документації?
Які технічні характеристики (параметри) має мережа електронних комунікацій та її складові (радіообладнання, радіоелектронний засіб, випромінювальний пристрій)?
Чи мав місце факт доступу до мережі електронних комунікацій та в який спосіб?
Чи мало місце використання ресурсів та інформації в мережі електронних комунікацій та в який спосіб?
Чи мав місце факт передачі (отримання) інформації в мережі електронних комунікацій та її складових?
Чи мав місце факт передачі (отримання) інформації з використанням радіообладнання (радіоелектронного засобу, випромінювального пристрою) та в який спосіб?
Чи є ознаки втручання в роботу мережі електронних комунікацій?
Які шляхи маршрутизації даних у мережі електронних комунікацій?
Чи можливо використання мережі електронних комунікацій та її складових для вказаних цілей?
Чи можливо використання радіообладнання (радіоелектронного засобу, випромінювального пристрою) для вказаних цілей?».
3. У додатку 1 до Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07 вересня 2015 року № 1659/5):
1) у графі «Вид експертизи та експертної спеціальності»:
слово «Телекомунікаційна» замінити словами «Експертиза електронних комунікацій»;
цифри і слова «10.17 - дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» замінити цифрами та словами «10.17 - дослідження електронних комунікацій»;
2) у графі «Найменування оснащення та обладнання» слова «телекомунікаційних засобів» замінити словами «електронних комунікацій».
4. У Положенні про науково-консультативну та методичну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27 березня 2012 року № 470/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 березня 2012 року за № 460/20773:
1) у розділі III:
пункт 3.2 викласти в такій редакції:
«3.2. Персональний склад президії НКМР затверджується наказом Мін’юсту.
Персональний склад секцій з певних видів судової експертизи НКМР затверджується головою президії НКМР.»;
абзац другий пункту 3.3 після слів «п’яти років» доповнити словами «(не більше двох осіб)»;
пункт 3.4 викласти в такій редакції:
«3.4. До складу секції входять голова секції, заступник голови, секретар та члени секції.
Склад секції формується з числа представників судово-експертних установ Мін’юсту, а також судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та мають стаж практичної роботи судового експерта не менше п’яти років (не більше двох осіб), і протягом останнього року не притягувалися до дисциплінарної відповідальності.
Для включення до складу секції атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, на вебсайті Міністерства юстиції України розміщується оголошення про формування секції, яке містить вимоги до членів секції, адресу для подання пропозицій та кінцевий термін їх подання.
Під час вирішення питання щодо включення до складу секції атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, враховується стаж практичної роботи судового експерта, кількість проведених експертиз за останній рік, опублікованих наукових праць, тощо.
Голова, заступник голови та секретар секції обираються з числа її членів шляхом голосування членів секції. Голова секції обирається виключно з числа членів секції, які є працівниками судово-експертних установ.
До складу секції можуть входити представники Мін’юсту.
До участі у роботі секції НКМР можуть залучатися фахівці центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, а також фахівці наукових установ і навчальних закладів інших державних органів.»;
2) у розділі IV:
у пункті 4.1:
абзац другий викласти в такій редакції:
«розгляд пропозицій щодо розробки науково-дослідних робіт»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«підготовка пропозицій до тестових завдань з метою формування тестових питань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи, питань в межах експертних спеціальностей, а також формування ситуаційних завдань для кваліфікаційного іспиту з атестації судових експертів.»;
у пункті 4.2:
У зв’язку з цим абзаци п’ятий-дев’ятий вважати відповідно абзацами четвертим-восьмим;
в абзаці четвертому слова «, планів стажування працівників судово-експертних установ» виключити;
У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами п’ятим - сьомим;
в абзаці п’ятому слово «підготовка» замінити словом «розгляд»;
у пункті 4.6:
в абзаці першому речення «Проведення засідань секцій здійснюється у режимі телеконференції у порядку, встановленому розділом V цього Положення.» виключити;
в абзаці другому слова «своєчасну та якісну підготовку» замінити словами «своєчасною та якісною підготовкою»;
після абзацу третього доповнити абзацом четвертим такого змісту:
«У разі відсутності голови секції його обов’язки виконує заступник голови секції.».
У зв’язку з цим абзаци четвертий, п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим, шостим;
в абзаці п’ятому слово «секцій» замінити словом «секції»;
абзац шостий викласти в такій редакції:
«Засідання секції є правоможним у разі присутності (у тому числі в режимі відеоконференцзв’язку) не менше половини її членів. Рішення з обговорюваних питань приймаються простою більшістю голосів присутніх членів секції, оформлюється протоколом, який підписується головою секції та секретарем, і має рекомендаційний характер. За наявності підстав з ініціативи Мін’юсту, судово-експертних установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, рішення секції може бути переглянуто на засіданні президії НКМР.»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«Засідання секції може проводитися у режимі відеоконференцзв’язку. У такому випадку, хід і результати засідання секції фіксуються за допомогою технічних засобів. Фіксація починається з моменту оголошення головою секції про початок проведення засідання. У разі наявності у члена секції технічних проблем з відеоконференцзв’язком, що виключають можливість його участі у засіданні секції, його позиція з питань, що розглядаються, надається іншими технічними засобами телекомунікаційного зв’язку.»;
у пункті 4.7:
в абзаці першому цифри і слова «10 календарних днів» замінити цифрами та словами «15 робочих днів з дня проведення засідання»;
пункт 4.8 викласти в такій редакції:
«4.8. Засідання президії НКМР проводиться у разі потреби, але не рідше одного разу на рік і є правоможним у разі присутності не менше половини її членів. Рішення президії приймається простою більшістю голосів присутніх її членів, оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем президії НКМР, і є обов’язковим для виконання судово-експертними установами. Протокол президії НКМР оформлюється протягом 15 робочих днів з дня проведення засідання.
У разі відсутності голови президії НКМР його обов’язки виконує заступник голови президії НКМР.
На засідання президії НКМР для розгляду проблемних питань, що виникають під час виконання науково-дослідних робіт, у разі потреби запрошуються члени секцій НКМР, керівники наукових тем або їх відповідальні виконавці.
Засідання президії НКМР може проводитися у режимі відеоконференцзв’язку, з дотриманням вимог, передбачених пунктом 4.6 цього розділу.»;
3) розділ V виключити.
5. Абзац шостий пункту 10 Порядку ведення державного Реєстру атестованих судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 березня 2012 року № 492/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2012 року за № 484/20797, викласти у такій редакції:
«У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, держателю Реєстру подається заява щодо внесення зміни до Реєстру про видалення запису про наявність дисциплінарного стягнення, крім випадків, коли дисциплінарне стягнення у виді попередження накладалось на судових експертів державних спеціалізованих установ Міністерства юстиції України та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ. Зміни до Реєстру щодо судових експертів державних спеціалізованих установ Міністерства юстиції України та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, вносяться Адміністратором за поданням голови Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.».
6. У Положенні про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694:
1) абзац другий пункту 8 розділу III виключити.
У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом другим;
2) в абзаці десятому пункту 12 розділу V цифру «9» замінити цифрою «8»;
3) пункт 9 розділу VI доповнити новим абзацом такого змісту:
«Під час вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження або під час розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта за самостійний збір матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи, дисциплінарна палата ЦЕКК враховує, що не вважається самостійним збором матеріалів використання зразків із обліків, реєстрів, колекцій, отриманих в порядку, встановленому законодавством, використання відомостей з інформаційних баз даних та інших інформаційних джерел, у тому числі, з метою визначення вартості майна.»;
4) у додатку 5 та додатку 6 до цього Положення:
слово «Телекомунікаційна» замінити словами «Експертиза електронних комунікацій»;
слова «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» замінити словами «Дослідження електронних комунікацій».
7. У пункті 1 розділу II Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2020 року за № 131/34414:
слова «експертної роботи» замінити словами «практичної роботи судового експерта»;
доповнити новими абзацами такого змісту:
«До проведення рецензування НДУСЕ можуть залучати працівників державних спеціалізованих установ, судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та мають кваліфікацію судового експерта за тією експертною спеціальністю, за якою складено висновок, а також не менше ніж трирічний стаж практичної роботи судового експерта.
До проведення рецензування висновку, складеного за новою експертною спеціальністю або експертною спеціальністю, за якою відсутні атестовані судові експерти, НДУСЕ можуть залучати фахівців відповідної галузі знань закладів вищої освіти, наукових установ, державних органів та установ, які мають не менше ніж трирічний стаж практичної роботи за спеціальністю (за їх згодою).».
8. Абзац третій пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 14 березня 2022 року № 1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2022 року за № 326/37662, викласти в такій редакції:
«Позапланова перевірка діяльності судового експерта та перевірка відповідності робочого місця може бути проведена в районах, у яких не проводяться воєнні (бойові) дії або які не перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у разі надходження заяви щодо проведення такої перевірки від особи, яка має намір отримати / підтвердити кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, або продовжити строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.».
