(До Розділу V: "Економічне та галузеве співробітництво"
Глава 1. Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику)
РЕКОМЕНДАЦІЯ КОМІСІЇ (ЄС) 2020/1563
від 14 жовтня 2020 року
щодо енергетичної бідності
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 168 та 194,
Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/944 від 05 червня 2019 року про спільні правила для внутрішнього ринку електроенергії та про внесення змін до Директиви 2012/27/ЄС (1) (далі - нова редакція Директиви про електроенергію), зокрема її статтю 29,
(1) Енергетична бідність - це ситуація, у якій домогосподарства не можуть отримати доступ до основних енергетичних послуг. З огляду на те, що у 2018 році 34 млн європейців не могли дозволити собі підтримувати достатній рівень тепла в житлі (2), енергетична бідність є серйозним викликом для ЄС.
(2) Як було визнано учасниками законодавчого процесу, достатній рівень тепла, прохолоди, освітлення та енергії для живлення приладів є основними послугами, які лежать в основі достойного рівня життя та здоров’я. Доступ до енергетичних послуг має важливе значення для соціальної інклюзії. Таким чином, подолання енергетичної бідності може принести багато вигід, включно зі зниженням витрат на охорону здоров’я, зниженням рівня забруднення повітря (шляхом заміни джерел обігріву, які не придатні для цієї мети), підвищенням комфорту та добробуту та оптимізацією бюджетів домогосподарств. Разом такі вигоди безпосередньо стимулюватимуть економічне зростання та добробут у Європейському Союзі.
(3) Європейська опора соціальних прав, спільно проголошена Європейським Парламентом, Радою та Комісією 17 листопада 2017 року, відносить енергію до основних послуг, право на доступ до яких має кожна людина. Підтримка доступу до таких послуг повинна бути доступною для тих, хто цього потребує (3).
(4) Справедливий перехід до кліматично нейтрального Союзу до 2050 року є ключовим для Європейського зеленого курсу, запропонованого Комісією у грудні 2019 року (4). Основним елементом Зеленого курсу є «Хвиля реконструкції» (5) - масштабна ініціатива, спрямована на стимулювання структурної реконструкції приватних і громадських будівель для скорочення викидів, стимулювання відновлення та подолання енергетичної бідності. Така структурна реконструкція повинна допомогти стимулювати зусилля ЄС у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату. У зв’язку із цим надзвичайно важливим вважається спільне ухвалення «Хвилі реконструкції» та цієї Рекомендації для взаємного посилення необхідності подолання енергетичної бідності та вирішення проблеми з будівлями з найгіршими показниками енергоефективності.
(5) Енергетична бідність - ключове поняття, консолідоване в законодавчому пакеті «Чиста енергія для всіх європейців», покликаному сприяти справедливому енергетичному переходу. Згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1999 (6) (далі - Регламент про управління) і новою редакцією Директиви про електроенергію, Комісія зобов’язана надати індикативні настанови щодо належних показників для вимірювання енергетичної бідності (7) та визначення терміну «значна кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності» (8). Стандартного визначення енергетичної бідності не існує, тому державам-членам залишається самим розробити власні критерії згідно з їхніми національними умовами. Однак у нещодавно ухваленому законодавчому пакеті наведені корисні загальні принципи та висновки щодо можливих причин і наслідків енергетичної бідності. У ньому також наголошується важливість політик для вирішення проблеми, особливо політик, пов’язаних із національними планами з енергетики та клімату (НПЕК) і довгостроковими стратегіями реконструкції (ДССР) (9).
(6) У своїх національних планах з енергетики та клімату держави-члени повинні оцінити кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності. Якщо держава-член виявить значну кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності, вона повинна включити у свій план національну ціль, а також політики та заходи для зниження енергетичної бідності. На основі п’ятого звіту про стан Енергетичного Союзу Комісія опублікувала робочі документи персоналу для кожної держави-члена, які містять окремі оцінки кожного остаточного національного плану з енергетики та клімату. Такі робочі документи персоналу також оцінюють, як в остаточних планах враховані рекомендації Комісії від 2019 року, у тому числі щодо енергетичної бідності, і містять настанови щодо виконання національних планів з енергетики та клімату.
(7) Нова редакція Директиви про електроенергію вимагає від держав-членів вжити належних заходів для подолання енергетичної бідності в разі її виявлення, у тому числі заходів, які стосуються ширшого контексту бідності. Держави-члени також зобов’язані захистити вразливих споживачів, зокрема, у віддалених районах. Подібні положення також містяться в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС (10).
(8) Новацією нових законодавчих рамок є те, що вони вимагають визначення кількості домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності. У статті 29 нової редакції Директиви про електроенергію згадується обов’язок держав-членів оцінити кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності, і вказується, що вони повинні встановити та опублікувати критерії, які лежать в основі такого оцінювання. За наявності значної кількості таких домогосподарств держави-члени повинні включити до їхніх національних планів з енергетики та клімату індикативну ціль зниження енергетичної бідності, передбачити строки та визначити відповідні політики. Потім вони зобов’язані звітувати перед Комісією, згідно з Регламентом про управління, про будь-який прогрес, який вони здійснили в досягненні цілі зниження кількості домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності.
(9) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС про енергоефективність (11), зі змінами, внесеними Директивою Європейського Парламенту і Ради 2018/2002 (12), вимагає, щоб держави-члени враховували необхідність зниження енергетичної бідності в контексті їхніх зобов’язань щодо енергоефективності. У статті 7(11) вимагається, щоб, наскільки це доцільно, частка заходів з енергоефективності в якості пріоритету була спрямована на вразливі домогосподарства, включно з домогосподарствами, які страждають від енергетичної бідності (13). Подібні зобов’язання також передбачені в Регламенті про управління.
(10) Згідно з переглянутою редакцією Директиви (ЄС) 2018/844 про енергетичні характеристики будівель, держави-члени повинні визначити відповідні національні заходи для сприяння зниженню енергетичної бідності в рамках їхніх довгострокових стратегій реконструкції для підтримки реконструкції національного фонду житлових і нежитлових будівель (14).
(11) Законодавчі рамки ЄС також містять гарантії, щоб забезпечити, що заходи, вжиті для подолання енергетичної бідності, не перешкоджатимуть відкриттю або функціонуванню ринку. Безперебійне функціонування роздрібних ринків має надзвичайно важливе значення для справедливого переходу. Такі гарантії закріплені у статті 28 нової редакції Директиви про електроенергію, а їх реалізація, в основному, визначена у статті 5(5) зазначеної Директиви.
(12) Стаття 27 нової редакції Директиви про електроенергію зміцнює зазначений принцип, вимагаючи від держав-членів забезпечити, щоб усі побутові споживачі та, якщо держави-члени вважають це доцільним, малі підприємства користувалися універсальною послугою, тобто правом на постачання електроенергії встановленої якості на їхній території за обґрунтованими, легко та чітко порівнянними, прозорими та недискримінаційними цінами. Щоб забезпечити надання універсальної послуги, держави-члени можуть призначити постачальника «останньої надії».
(13) Як узагальнюється в пункті преамбули 59 нової редакції Директиви про електроенергію, енергетична бідність виникає внаслідок поєднання низького рівня доходу, високих витрат на енергоресурси та низької енергоефективності житла. Проблему складно вирішити через вплив волатильності ринкових цін на енергоресурси та низької енергоефективності, особливо в розрізі енергетичних характеристик будівель, у поєднанні із широким спектром соціально-економічних факторів, пов’язаних із загальною бідністю та проблемами, які виникають із систем володіння житлом.
(14) У 2018 році 6,8% осіб, які проживають у приватних домогосподарствах на території ЄС (30,3 млн осіб (15)), були не в змозі оплатити рахунки за комунальні послуги, у тому числі рахунки за енергію, і тому перебували під загрозою відключення від постачання. Водночас 7,3% населення ЄС (37,4 млн осіб) мали некомфортну кімнатну температуру в житлі.
(15) Криза, пов’язана з COVID-19, підкреслила нагальність подолання енергетичної бідності, якщо ми збираємося створити соціальну Європу, яка дбає про потреби всіх її жителів. Рівень енергетичної бідності в державах-членах залишатиметься у центрі уваги, оскільки все більше європейців можуть зіткнутися з труднощами в отриманні доступу до основних енергетичних послуг, зокрема, через зростання безробіття. У цьому контексті надзвичайно важливо досягти цільових етапів Європейського зеленого курсу, незважаючи на поточні безпрецедентні економічні потрясіння в Європі.
(16) Пакет відновлення «Нове покоління ЄС» (16) був представлений для «спрямування та будівництва більш сталої, стійкої та справедливої Європи для наступного покоління». Плани відновлення Європи повинні ґрунтуватися на принципах екологічної сталості, солідарності, згуртування та конвергенції, а також на твердому намірі не залишити осторонь жодні держави-члени, регіони або осіб. У пакеті «Наступне покоління ЄС» підтверджується роль «Хвилі реконструкції» як основного фактора зеленого відновлення.
(17) Національні довгострокові стратегії реконструкції та інші інструменти, призначені для досягнення цільових показників енергоефективності на 2030 рік та 2050 рік, повинні бути спрямовані на захист енергетично бідних домогосподарств та розширення можливостей вразливих енергоспоживачів, допомагаючи людям заощаджувати гроші на рахунках за енергію, забезпечуючи більш здорові умови життя та знижуючи енергетичну бідність.
(18) Визначення домогосподарств, які найбільше потребують захисту, і житла, яке найбільше потребує реконструкції, допомагає спрямовувати та краще управляти публічними інтервенціями, забезпечуючи практичні результати для споживачів, підвищуючи енергоефективність і мінімізуючи будь-яке викривлення функціонування внутрішнього енергетичного ринку.
(19) Шляхом надання цієї Рекомендації та настанов Комісії щодо енергетичної бідності для держав-членів у супровідному робочому документі персоналу Комісія виконує зазначений вище обов’язок і допомагає державам-членам із транспозицією нових положень про енергетичну бідність. Комісія також надає інформацію про нові належні практики (17).
(20) Основною проблемою будь-якого визначення є отримання надійних даних. На рівні ЄС був розроблений набір статистичних показників, які вимірюють потенційні фактори енергетичної бідності та її наслідки. Це агреговані показники. Оскільки енергетична бідність є багатовимірним явищем, жоден єдиний показник не може повністю відобразити всі її аспекти.
(21) Агреговані показники були розроблені на рівні ЄС і визначені в додатку до цієї Рекомендації. Розроблені Службою статистики Європейського Союзу (далі - ЄВРОСТАТ) і Європейською обсерваторією енергетичної бідності (EPOV) і отримані з гармонізованих наборів даних ЄС, такі показники дають змогу здійснювати моніторинг ситуації на рівні Союзу та визначати національні особливості, а також стимулювати ефективніше взаємне навчання та обміни найкращими практиками. Національні показники можуть допомогти доповнити такі показники та вдосконалити визначення енергетичної бідності, у відповідних випадках.
(22) Це вимагає тісної співпраці між відповідними компетентними органами та, зокрема, належної координації зусиль на регіональному та місцевому рівнях, щоб будь-який аналіз на основі показників на рівні ЄС або національному рівні був аргументований і доповнений згідно з висхідним підходом. Регіональні та місцеві органи мають усі можливості для визначення ключових фінансових і соціальних викликів, з якими стикаються домогосподарства, що перебувають у стані енергетичної бідності, і відігравання важливої ролі в розробленні та впровадженні зеленого переходу, який є справедливим, інклюзивним і сталим для всіх у Європі.
(23) Комісія надалі підтримуватиме обмін належними практиками між державами-членами, як у співпраці з Комітетом соціального захисту, так і за допомогою інших способів. Програми фінансування ЄС, у тому числі політика згуртування, інструмент технічної підтримки та інші форми підтримки можуть бути мобілізовані для вирішення проблем, виявлених через канали, які включають платформи, надані Європейською обсерваторією енергетичної бідності та ініціативою «Угода мерів».
(24) У четвертому звіті Європейської Комісії про ціни та витрати на енергоресурси також розглядаються конкретні обставини людей, які живуть у стані енергетичної бідності, і вразливих споживачів (18). Комісія також звертатиме особливу увагу на те, як держави-члени імплементують статтю 5 нової редакції Директиви про електроенергію, що дозволяє публічні інтервенції у сфері встановлення цін на постачання електроенергії енергетично бідним споживачам або особам, які проживають у вразливих домогосподарствах.
ЦИМ РЕКОМЕНДУЄ ДЕРЖАВАМ-ЧЛЕНАМ:
1. Розробити системний підхід до лібералізації енергетичних ринків із метою розподілу вигід між усіма прошарками суспільства, особливо тими, які є найбільш нужденними.
2. Звернути особливу увагу на супровідний робочий документ персоналу Комісії, у якому наведені настанови щодо показників енергетичної бідності, а також щодо визначення того, що являє собою значна кількість енергетично бідних домогосподарств. Важливо, щоб держави-члени використовували настанови Комісії в ході виконання та оновлення їхніх чинних національних планів з енергетики та клімату згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) 2018/1999 про управління Енергетичним Союзом і пом’якшення наслідків зміни клімату.
3. Використовувати показники, визначені в додатку, у своїх оцінюваннях бідності.
4. Згідно з пунктом преамбули 60 нової редакції Директиви про електроенергію, розробити інтегровані політичні рішення в рамках енергетичної та соціальної політики. Вони повинні включати інструменти політики та підвищення енергоефективності, які взаємно посилюють одне одного, особливо в житловому секторі.
5. Оцінити розподільний ефект енергетичного переходу, зокрема заходів з енергоефективності в національному контексті, а також визначити та реалізувати політики, які усувають пов’язані проблеми. Необхідно приділити належну увагу перешкодам для інвестування в енергоефективне житло та профілю житла, яке найбільше потребує реконструкції, згідно з національними довгостроковими стратегіями реконструкції.
6. Розробляти всі політики для подолання енергетичної бідності на основі значимих і підзвітних процесів участі громадськості та широкого залучення стейкхолдерів.
7. Розробити заходи для подолання енергетичної бідності, які ґрунтуються на тісній співпраці між усіма рівнями управління, що, зокрема, забезпечує можливість тісної співпраці між регіональними та місцевими органами, з одного боку, і організаціями громадянського суспільства та суб’єктами приватного сектора, з іншого боку.
8. Використовувати в повному обсязі потенціал розгортання програм фінансування на рівні Союзу, включно з політикою згуртування, для подолання енергетичної бідності шляхом аналізу розподільного ефекту проектів енергетичного переходу та надання пріоритету заходам, спрямованим на вразливі групи, для забезпечення доступу до підтримки
9. При виділенні публічних коштів, особливо грантів, орієнтуватися на домогосподарства з низьким рівнем доходу в таких категоріях бенефіціарів, які мають дуже обмежені власні ресурси та обмежений доступ до комерційних позик. Дослідити роль енергосервісних компаній (ЕСКО) і договорів на підвищення енергоефективності у забезпеченні рішень для фінансування реконструкції для енергетично бідних домогосподарств, які дають змогу таким вразливим домогосподарствам покрити високі початкові витрати.
Вчинено у Брюсселі 14 жовтня 2020 року.
__________
(1) ОВ L 158, 14.06.2019, с. 125.
(2) Дані з 2018 року. Євростат, SILC [ilc_mdes01]).
(3) Європейська опора соціальних прав (EPSR), принцип 20 «Доступ до основних послуг»: https://ec.europa.eu/commission/priorities/deeper-and-fairer-economic-and-monetary-union/european-pillar-social-rights/european-pillar-social-rights-20-principles_en
(4) COM(2019) 640, остаточна редакція - Повідомлення Комісії про Європейський зелений курс.
(5) Повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів «Хвиля реконструкції для Європи - озелення наших будівель, створення робочих місць, покращення життя» (COM(2020) 662, остаточна редакція).
(6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1999 від 11 грудня 2018 року про управління Енергетичним Союзом і пом’якшення наслідків зміни клімату, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 663/2009 і (ЄС) № 715/2009, директив Європейського Парламенту і Ради 94/22/ЄС, 98/70/ЄС, 2009/31/ЄС, 2009/73/ЄС, 2010/31/ЄС, 2012/27/ЄС і 2013/30/ЄС, директив Ради 2009/119/ЄС і (ЄС) 2015/652 та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 525/2013 (ОВ L 328, 21.12.2018, с. 1).
(7) Стаття 3(3)(d) Регламенту (ЄС) 2018/1999.
(8) Стаття 29 Директиви (ЄС) 2019/944.
(9) Згідно зі статтею 2a Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/31/ЄС про енергетичні характеристики будівель (ОВ L 153, 18.06.2010, с. 13), зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/844 (ОВ L 156, 19.06.2018, с. 75).
(10) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила для внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄC (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 94).
(11) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС та про скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1).
(12) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2002 від 11 грудня 2018 року про внесення змін до Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність (ОВ L 328, 21.12.2018, с. 210).
(13) На основі наявних обов’язків згідно з Директивою 2012/27/ЄС. Див. також додаток до Рекомендації Комісії про транспозицію обов’язку із заощадження енергії згідно зі зміненою Директивою про енергоефективність (C(2019) 6621, остаточна редакція).
(14) На основі наявних обов’язків згідно зі статтею 4 Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність, які були перенесені в Директиву про енергетичні характеристики будівель і посилені в розрізі необхідності подолання енергетичної бідності. У пункті преамбули 11 Директиви (ЄС) 2018/844 уточнюється, що потрібно враховувати необхідність зниження енергетичної бідності згідно з критеріями, визначеними державами-членами. У зазначеному пункті преамбули також уточнюється, що, визначаючи національні заходи, які сприяють зниженню енергетичної бідності, у їхніх стратегіях реконструкції, держави-члени мають право встановлювати те, що вони вважають відповідними заходами.
(15) На основі оцінки чисельності населення у ЄС-27 в розмірі 446 млн осіб станом на 01 січня 2018 року: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Population_and_population_change_statistics
(16) Європейська Комісія, Повідомлення Комісії Європейському Парламенту, Європейській Раді, Раді ЄС, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів «Момент для Європи: відновлення та підготовка для нового покоління, 27 травня 2020 року.
(17) У пункті преамбули 59 Директиви (ЄС) 2019/944 передбачено, що Комісія повинна активно підтримувати імплементацію положень зазначеної Директиви щодо енергетичної бідності шляхом сприяння обміну належними практиками між державами-членами.
(18) Звіт Комісії для Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів про ціни та витрати на енергоресурси в Європі (COM(2020) 951) і супровідний робочий документ персоналу (SWD(2020) 951).
ДОДАТОК
ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БІДНОСТІ
Наведені нижче показники доступні державам-членам для ознайомлення в Управлінні статистики Європейської служби статистики Європейського Союзу та Європейській обсерваторії енергетичної бідності при оцінюванні національних рівнів енергетичної бідності.
Щоб допомогти державам-членам, Комісія надає настанови щодо тлумачення таких показників, розроблені на рівні ЄС, для кращого кількісного вираження поняття значної кількості енергетично бідних домогосподарств, визначеного в національних означеннях енергетичної бідності (1).
Держави-члени можуть здійснювати подальшу дезагрегацію деяких показників, визначених у пунктах 1 та 2, для глибшого аналізу потенційних факторів енергетичної бідності на національному рівні.
Показники можна розділити на чотири групи:
(a) показники, які порівнюють витрати на енергоресурси з доходом: вони кількісно оцінюють енергетичну бідність шляхом порівняння суми, яку домогосподарства витрачають на енергоресурси, з величиною доходу (наприклад, відсоток або кількість домогосподарств, які витрачають понад визначену частку їхнього доходу, що залишається після сплати податків, на внутрішні енергетичні послуги)
(b) показники на основі самооцінювання: у домогосподарств прямо запитують, наскільки вони відчувають, що можуть дозволити собі енергоресурси (наприклад, здатність підтримувати достатній рівень тепла в житлі взимку та прохолоди влітку)
(c) показники на основі прямого вимірювання: такі показники вимріюють фізичні змінні для визначення належності енергетичних послуг (наприклад, температуру в кімнаті)
(d) непрямі показники: такі показники вимірюють енергетичну бідність через пов’язані фактори, як-от заборгованість з оплати за комунальні послуги, кількість відключень і якість житла.
1. Показники, які зосереджуються на доступності енергетичних послуг
- Частка населення, що перебуває під загрозою бідності (нижче 60% національного медіанного еквівалентного доходу, що залишається після сплати податків), яке не здатне підтримувати достатній рівень тепла в житлі, на основі запитання «Чи може ваше домогосподарство дозволити собі підтримувати достатній рівень тепла в житлі?» (Євростат, SILC [ilc_mdes01])
- Частка загальної чисельності населення, що не здатне підтримувати достатній рівень тепла в житлі, на основі запитання «Чи може ваше домогосподарство дозволити собі підтримувати достатній рівень тепла в житлі?» (Євростат, SILC [ilc_mdes01])
- Заборгованість з оплати за комунальні послуги: частка населення, що перебуває під загрозою бідності (нижче 60% національного медіанного еквівалентного доходу, що залишається після сплати податків), яке має заборгованість з оплати за комунальні послуги (Євростат, SILC [ilc_mdes07])
- Заборгованість з оплати за комунальні послуги: частка населення, яке має заборгованість з оплати за комунальні послуги (Євростат, SILC [ilc_mdes07])
- Витрати на електроенергію, газ та інші види палива як частка загальних витрат домогосподарства
- Частка домогосподарств, у яких частка доходу, що припадає на витрати на енергоресурси, більш ніж удвічі перевищує національну медіанну частку (джерело: Євростат, Дослідження бюджету домогосподарств, 2015)
- Частка домогосподарств, абсолютні витрати на енергоресурси яких менше половини національного медіанного значення. (Євростат, Дослідження бюджету домогосподарств, 2015)
- Ціни на електроенергію для побутових споживачів - категорія середнього споживання (Євростат, [nrg_pc_204])
- Ціни на газ для побутових споживачів - категорія середнього споживання (Євростат, [nrg_pc_202])
- Ціни на газ для побутових споживачів, категорія найнижчого споживання (Євростат, [nrg_pc_202])
- Частка населення, що перебуває під загрозою бідності (нижче 60% національного медіанного еквівалентного доходу, що залишається після сплати податків), яке має протікання, вологість або гниль у житлі (Євростат, SILC [ilc_mdho01])
- Частка населення, яке має протікання, вологість або гниль у житлі - загальна чисельність населення (Євростат, SILC, [TESSI292])
- Кінцеве енергоспоживання на квадратний метр у житловому секторі, скориговане на кліматичні умови (база даних проекту Odyssee-MURE)
__________
(1) SWD(2020)960«Настанови ЄС щодо енергетичної бідності»
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу}
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою}
-
скопійовано
-
-
