02018R0848 - UA - 01.01.2022 - 002.004

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2018/848
від 30 травня 2018 року
про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007

(OB L 150, 14.06.2018, с. 1)

Зі змінами, внесеними:

Із виправленнями, внесеними:

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2018/848
від 30 травня 2018 року
про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007

ГЛАВА I
ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

Стаття 1
Предмет

Цей Регламент встановлює принципи органічного виробництва й визначає правила стосовно органічного виробництва, пов’язаної з ним сертифікації та використання позначень, які стосуються органічного виробництва, в маркуванні та рекламних матеріалах, а також правила щодо контролю, додатково до передбаченого в Регламенті (ЄС) 2017/625.

Стаття 2
Сфера застосування

1. Цей Регламент застосовується до таких продуктів сільськогосподарського походження, включно з аквакультурою та бджільництвом, як зазначено в додатку I до ДФЄС, і до продуктів, які є похідними від згаданих продуктів, коли такі продукти є або мають бути вироблені, підготовлені, марковані, розповсюджені, введені в обіг, імпортовані до Союзу або експортовані з Союзу:

(a) живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;

(b) перероблені сільськогосподарські продукти для використання як харчові продукти;

(c) корми.

Цей Регламент застосовується також до певних інших продуктів, тісно пов’язаних з сільським господарством, перелік яких наводиться в додатку I до цього Регламенту, коли вони є або мають бути вироблені, підготовлені, марковані, розповсюджені, введені в обіг, імпортовані до Союзу або експортовані з нього.

2. Цей Регламент застосовується до будь-якого оператора, який на будь-якій стадії виробництва, підготовки й розповсюдження бере участь у діяльності, пов’язаній з продуктами, зазначеними в параграфі 1.

3. Операції з громадського харчування, які здійснюються закладом громадського харчування, визначеним у пункті (d) статті 2(2) Регламенту (ЄС) 1169/2011, не підпадають під дію цього Регламенту, за винятком зазначеного в цьому параграфі.

Держави-члени можуть застосовувати національні правила або, за відсутності таких правил, приватні стандарти щодо виробництва, маркування й контролю продуктів, які є результатом операцій громадського харчування. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу не повинен використовуватися в маркуванні, представленні або рекламі таких продуктів, і не повинен використовуватися для рекламування закладу громадського харчування.

4. Якщо не передбачено інше, цей Регламент застосовується без обмеження пов’язаного законодавства Союзу, зокрема, законодавства в сфері безпечності харчового ланцюга, здоров’я й благополуччя тварин, здоров’я рослин і репродуктивного матеріалу рослин.

5. Цей Регламент застосовується без обмеження інших спеціальних законодавчих актів Союзу щодо введення продуктів в обіг і, зокрема, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 (1) та Регламенту (ЄС) № 1169/2011.

6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, що вносять зміни у перелік продуктів, визначений у додатку I, шляхом додавання нових продуктів до цього переліку або шляхом внесення змін у такі додані пункти. У цей перелік можуть бути включені тільки продукти, тісно пов’язані з сільськогосподарськими продуктами.

Стаття 3
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «органічне виробництво» означає застосування, в тому числі під час перехідного періоду, вказаного у статті 10, методів виробництва, що відповідають вимогам цього Регламенту на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження;

(2) «органічний продукт» означає продукт, який є результатом органічного виробництва, відмінний від продукту, виробленого під час перехідного періоду, зазначеного в статті 10. Продукти рибальства або полювання на диких тварин не вважаються органічними продуктами;

(3) «сільськогосподарська сировина» означає сільськогосподарський продукт, який не піддавався будь-якій операції консервування або переробки;

(4) «превентивні заходи» означає заходи, яких мають вживати оператори на кожному етапі виробництва, підготовки і розповсюдження, щоб забезпечити збереження біорізноманіття та якість ґрунту, заходи, спрямовані на профілактику та контроль хвороб і шкідників, а також заходи, які необхідно вживати для запобігання негативному впливу на довкілля, здоров’я тварин і здоров’я рослин;

(5) «запобіжні заходи» означає заходи, яких мають вживати оператори на кожному етапі виробництва, підготовки і розповсюдження, щоб уникнути забруднення продуктами або речовинами, використання яких в органічному виробництві не дозволене відповідно до цього Регламенту, а також уникнути змішування органічних продуктів з неорганічними продуктами;

(6) «перехід» означає перехід від неорганічного до органічного виробництва протягом певного періоду, під час якого застосовуються положення цього Регламенту щодо органічного виробництва;

(7) «продукт перехідного періоду» означає продукт, вироблений протягом перехідного періоду, зазначеного у статті 10;

(8) «господарство» означає всі виробничі одиниці, які працюють під єдиним управлінням з метою виробництва живих або неперероблених сільськогосподарських продуктів, у тому числі продуктів, що походять з аквакультури та бджільництва, зазначених у пункті (a) статті 2(1), або продуктів, що входять до переліку додатка I, крім ефірних олій і дріжджів;

(9) «виробничий підрозділ» означає всі активи господарства, такі як первинні виробничі потужності, земельні ділянки, пасовища, зони на відкритому повітрі, приміщення для сільськогосподарських тварин або їхні частини, вулики, рибні ставки, закриті системи та споруди для водоростей або тварин аквакультури, установки для вирощування, отримані в концесію ділянки узбережжя або морського дна, а також потужності для зберігання сільськогосподарських культур, продуктів рослинництва, продуктів з водоростей, продуктів тваринництва, сировини й будь-яких інших відповідних вхідних продуктів, якими управляють, як описано в пункті (10), пункті (11) або пункті (12);

(10) «органічний виробничий підрозділ» означає виробничий підрозділ, окрім як протягом перехідного періоду, зазначеного в статті 10, яким управляють з дотриманням вимог, що застосовуються до органічного виробництва;

(11) «виробничий підрозділ перехідного періоду» означає виробничий підрозділ протягом перехідного періоду, зазначеного в статті 10, яким управляють з дотриманням вимог, що застосовуються до органічного виробництва; він може складатися з земельних ділянок або інших активів, для яких перехідний період, зазначений у статті 10, починається в різний час;

(12) «неорганічний виробничий підрозділ» означає виробничий підрозділ, управління яким не здійснюється відповідно до вимог, застосовних до органічного виробництва;

(13) «оператор» означає фізичну або юридичну особу, яка відповідає за забезпечення дотримання вимог цього Регламенту на кожному етапі виробництва, підготовки і розповсюдження, що знаходиться під її контролем;

(14) «фермер» означає фізичну або юридичну особу чи групу фізичних або юридичних осіб, незалежно від юридичного статусу такої групи та її членів згідно з національним законодавством, яка провадить сільськогосподарську діяльність;

(15) «сільськогосподарські угіддя» означає сільськогосподарські угіддя, як визначено в пункті (e) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 1307/2013;

(16) «рослини» означають рослини в розумінні пункту (5) статті 3 Регламенту (ЄС) № 1107/2009;

(17) «репродуктивний матеріал рослин» означає рослини та всі частини рослин, у тому числі насіння, на будь-якій стадії росту, здатні виробляти цілі рослини та призначені для цього;

(18) «органічний гетерогенний матеріал» означає сукупність рослин у межах єдиного ботанічного таксона найнижчого відомого рангу, яка:

(a) представляє спільні фенотипові характеристики;

(b) характеризується високим рівнем генетичного й фенотипового різноманіття між окремими репродуктивними одиницями, тож ця сукупність рослин представлена матеріалом у цілому, а не малою кількістю одиниць;

(c) не є сортом у розумінні статті 5(2) Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 (2);

(d) не є сумішшю сортів; і

(e) була вирощена відповідно до цього Регламенту;

(19) «органічний сорт, придатний для органічного виробництва» означає сорт, визначений у статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 2100/94, який:

(a) характеризується високим рівнем генетичного й фенотипового різноманіття між окремими репродуктивними одиницями; і

(b) є результатом органічної селекції, зазначеної в пункті 1.8.4 частини I додатка II до цього Регламенту;

(20) «материнська рослина» означає ідентифіковану рослину, з якої беруть рослинний репродуктивний матеріал для відтворення нових рослин;

(21) «генерація» означає групу рослин, які становлять єдиний етап у спадковій лінії рослин;

(22) «рослинництво» означає виробництво сільськогосподарських продуктів рослинництва, включаючи заготівлю продуктів з дикорослих рослин для комерційних цілей;

(23) «рослинний продукт» означає рослинний продукт у розумінні пункту (6) статті 3 Регламенту (ЄС) № 1107/2009;

(24) «шкідливий організм» означає шкідливий організм в розумінні статті 1(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 (3);

(25) «біодинамічні препарати» означають суміші, які традиційно використовують у біодинамічному сільському господарстві;

(26) «засоби захисту рослин» означають продукти, зазначені у статті 2 Регламенту (ЄС) № 1107/2009;

(27) «тваринництво» означає виробництво домашніх або одомашнених наземних тварин, у тому числі комах;

(28) «веранда» означає додаткову покриту неізольовану зовнішню частину будівлі, призначеної для птиці, найдовша сторона якої зазвичай має дротяну або сітчасту огорожу, з вуличними температурними умовами, природним і, за необхідності, штучним освітленням, та з підстилкою на підлозі;

(29) «курчата» означають молоді особини виду Gallus gallus віком менше ніж 18 тижнів;

(30) «кури-несучки» означають особини виду Gallus gallus, призначені для виробництва яєць для споживання, віком щонайменше 18 тижнів;

(31) «корисна площа» означає корисну площу в розумінні пункту (d) статті 2(2) Директиви Ради 1999/74/ЄС (4);

(32) «аквакультура» означає аквакультуру в розумінні пункту (25) статті 4(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1380/2013 (5);

(33) «продукти аквакультури» означають продукти аквакультури в розумінні пункту (34) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 1380/2013;

(34) «аквакультурний комплекс з системою рециркуляції замкненого циклу» означає об’єкт на землі або на судні, де відбувається виробництво аквакультури в замкнутому середовищі з рециркуляцією води, який залежить від постійного забезпечення енергією з зовнішнього джерела для стабілізації середовища для тварин аквакультури;

(35) «енергія з відновлюваних джерел» означає енергію з відновлюваних невикопних джерел, таких як енергія вітру, сонячна енергія, геотермальна енергія, енергія хвиль, енергія припливів і відпливів, гідроенергія, енергія звалищного газу, газу з установок для очищення стічних вод і біогазу;

(36) «інкубатор» означає місце для розведення, виведення й вирощування тварин аквакультури, зокрема риби й молюсків, на ранніх етапах життя;

(37) «розплідник» означає місце, в якому здійснюється проміжний етап виробництва продукції аквакультури, між стадією інкубатора та відгодівлі. Стадія розплідника завершується в першу третину виробничого циклу, за винятком видів, які проходять процес смолтифікації;

(38) «забруднення води» означає забруднення в розумінні пункту (33) статті 2 Директиви 2000/60/ЄС і пункту (8) статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2008/56/ЄС (6), у водах, до яких застосовується кожна з цих Директив;

(39) «полікультура» означає спільне вирощування в аквакультурі двох або більше видів, зазвичай з різних трофічних рівнів;

(40) «виробничий цикл» означає життєвий цикл тварини аквакультури або водорості, від найбільш раннього етапу життя (для тварин аквакультури - запліднені яйця) до вилову або збирання;

(41) «місцеві види» означає види аквакультури, які не є чужорідними або немісцевими в розумінні, відповідно, пунктів (6) і (7) статті 3 Регламенту Ради (ЄС) № 708/2007 (7), а також види, внесені до переліку додатка IV до згаданого Регламенту;

(42) «ветеринарне лікування» означає всі курси терапевтичного або профілактичного лікування, спрямовані проти виникнення конкретної хвороби;

(43) «ветеринарний лікарський засіб» означає ветеринарний лікарський засіб у розумінні пункту (2) статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/82/ЄС (8);

(44) «підготовка» означає операції із консервування або переробки органічних продуктів чи продуктів перехідного періоду, або будь-які інші операції, які виконуються по відношенню до непереробленого продукту без зміни первинного продукту, такі як забій, нарізання, промивання або перемелювання, а також пакування, маркування або зміни в маркуванні, пов’язані з органічним виробництвом;

(45) «харчовий продукт» означає харчовий продукт у розумінні статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 (9);

(46) «корми» означає корми, у розумінні пункту (4) статті 3 Регламенту (ЄС) №178/2002;

(47) «кормові матеріали» означають кормові матеріали в розумінні пункту (g) статті 3(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 767/2009 (10);

(48) «введення в обіг» означає введення в обіг у розумінні пункту (8) статті 3 Регламенту (ЄС) № 178/2002;

(49) «простежуваність» означає здатність простежити й відслідкувати харчовий продукт, корми або будь-який продукт, зазначений у статті 2(1), і будь-яку речовину, яка є призначеною для включення або, як очікується, буде включена до харчового продукту, корму чи будь-якого продукту, згаданого у статті 2(1), на всіх етапах виробництва, підготовки і розповсюдження;

(50) «етап виробництва, підготовки і розповсюдження» означає будь-який етап від первинного виробництва органічного продукту, його зберігання, переробку, транспортування та продаж чи постачання кінцевому споживачу, включно з, у відповідному випадку, маркуванням продукту, рекламуванням, імпортуванням, експортуванням і підрядною діяльністю;

(51) «інгредієнт» означає інгредієнт у розумінні пункту (f) статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011 або, для продуктів, які не є харчовими продуктами - будь-яку речовину або продукт, використані у виробництві чи підготовці продуктів, які залишаються в готовому продукті, навіть у зміненій формі;

(52) «марковання» означає будь-які слова, деталі, торговельні марки, комерційні найменування, зображення чи символ, що стосуються продукту, нанесені на паковання, документ, повідомлення, етикетку-манжету чи кольєретку, які супроводжують цей продукт або відносяться до нього;

(53) «рекламування» означає будь-яке представлення продуктів громадськості будь-яким способом крім етикетки, призначене для того, щоб впливати на ставлення, переконання й поведінку та формувати їх, або здатне чинити такий вплив, щоб прямо чи опосередковано стимулювати продаж продуктів;

(54) «компетентні органи» означають компетентні органи в розумінні пункту (3) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(55) «установа контролю» означає орган контролю органічних продуктів у розумінні пункту (4) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625, або установу, визнану Комісією чи третьою країною, яка є визнаною Комісією для цілей здійснення контролю в третіх країнах для імпортування органічних продуктів і продуктів перехідного періоду до Союзу;

(56) «орган контролю» означає делегований орган в розумінні пункту (5) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625 або орган, визнаний Комісією чи третьою країною, яка є визнаною Комісією для цілей здійснення контролю в третіх країнах для імпортування органічних продуктів і продуктів перехідного періоду до Союзу;

(57) «невідповідність» означає недотримання вимог цього Регламенту або недотримання вимог делегованих або імплементаційних актів, ухвалених згідно з цим Регламентом;

(58) «генетично модифікований організм» або «ГМО» означає генетично модифікований організм у розумінні пункту (2) статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/18/ЄС (11), не отриманий за допомогою методів генетичної модифікації, включених у перелік додатка I.B до цієї Директиви;

(59) «вироблений з ГМО» означає такий, що отриманий, повністю або частково, з ГМО, але який не містить або не складається з ГМО;

(60) «вироблений за допомогою ГМО» означає отриманий з використанням ГМО як останнього живого організму в процесі виробництва, але який не містить ГМО, не складається з ГМО і не є виробленим з ГМО;

(61) «харчова добавка» означає харчову добавку в розумінні пункту (a) статті 3(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1333/2008 (12);

(62) «кормові добавки» означають кормові добавки в розумінні пункту (a) статті 2(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1831/2003 (13);

(63) «спеціально створений наноматеріал» означає спеціально створений наноматеріал у розумінні пункту (f) статті 3(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2283 (14);

(64) «еквівалентність» означає реалізацію таких самих цілей і принципів через застосування правил, які забезпечують такий самий рівень гарантії відповідності;

(65) «допоміжна технологічна речовина» означає допоміжну технологічну речовину в розумінні пункту (b) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1333/2008 для харчових продуктів і пункту (h) статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 1831/2003 для кормів;

(66) «харчовий ензим» означає харчовий ензим у розумінні пункту (a) статті 3(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1332/2008 (15);

(67) «іонізуюче випромінювання» означає іонізуюче випромінювання в розумінні пункту (46) статті 4 Директиви Ради 2013/59/Євратом (16);

(68) «фасовані харчові продукти» означає фасовані харчові продукти в розумінні пункту (e) статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;

(69) «пташник» означає стаціонарну або мобільну будівлю для утримання зграй птиці, яка включає всі поверхні, що мають дах, у тому числі веранду; будинок може бути розділений на окремі приміщення, в кожному з яких утримується окрема зграя;

(70) «пов’язане з ґрунтом рослинництво» означає виробництво в живому ґрунті або в ґрунті, змішаному з матеріалами й продуктами, дозволеними в органічному виробництві, або удобреному такими матеріалами й продуктами, пов’язане з перехідним горизонтом та материнською породою;

(71) «неперероблені продукти» означає неперероблені продукти у розумінні пункту (n) статті 2(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 (17), незалежно від операцій пакування або маркування;

(72) «перероблені продукти» означає перероблені продукти в розумінні пункту (o) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 852/2004, незалежно від операцій пакування або маркування;

(73) «переробка» означає переробку в розумінні пункту (m) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 852/2004; вона включає використання речовин, зазначених у статтях 24 і 25 цього Регламенту, але не включає операції пакування або маркування;

(74) «справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду» означає той факт, що відповідний продукт не містить ознак невідповідності, яка:

(a) на будь-якому етапі виробництва, підготовки і розповсюдження впливає на органічні характеристики продукту або на характеристики продукту перехідного періоду; або

(b) є повторюваною або навмисною;

(75) «загін» означає огороджену територію, на якій є частина, де тварини мають захист від несприятливих погодних умов.

ГЛАВА II
ЦІЛІ Й ПРИНЦИПИ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття 4
Цілі

Органічне виробництво переслідує такі загальні цілі:

(a) сприяння захисту довкілля й клімату;

(b) підтримання довгострокової родючості ґрунтів;

(c) сприяння високому рівню біорізноманіття;

(d) стале сприяння нетоксичному довкіллю;

(e) сприяння високим стандартам благополуччя тварин і, зокрема, забезпеченню видоспецифічних поведінкових потреб тварин;

(f) заохочення коротких ланцюгів збуту та місцевого виробництва на різних територіях Союзу;

(g) заохочення збереження рідкісних і місцевих порід, що є під загрозою зникнення;

(h) сприяння розвитку пропозиції генетичного матеріалу рослин, адаптованого до конкретних потреб і цілей органічного сільського господарства;

(i) сприяння високому рівню біорізноманіття, зокрема за допомогою використання різноманітного генетичного матеріалу рослин, такого як органічний гетерогенний матеріал і органічні сорти, придатні для органічного виробництва;

(j) підтримка розвитку діяльності з органічної селекції рослин з метою долучитися до створення сприятливих економічних перспектив органічного сектора.

Стаття 5
Загальні принципи

Органічне виробництво - це стала система управління, яка ґрунтується на таких загальних принципах:

(a) повага до природних систем і циклів, а також підтримання й поліпшення стану ґрунту, води й повітря, здоров’я рослин і тварин, та балансу між ними;

(b) збереження природних елементів ландшафту, таких як об’єкти природної спадщини;

(c) відповідальне використання енергії та природних ресурсів, таких як вода, ґрунт, органічна речовина і повітря;

(d) виробництво широкого спектру високоякісних харчових продуктів та інших продуктів сільського господарства й аквакультури, які відповідають попиту споживачів на товари, вироблені за допомогою використання процесів, що не шкодять довкіллю, здоров’ю людини, здоров’ю рослин або здоров’ю та благополуччю тварин;

(e) забезпечення справжності органічного виробництва на всіх етапах виробництва, підготовки і розповсюдження харчових продуктів і кормів;

(f) відповідна організація і управління біологічними процесами на основі екологічних систем і з використанням природних ресурсів, які є внутрішніми для системи управління, із застосуванням методів, які:

(i) використовують живі організми й механічні методи виробництва;

(ii) практикують пов’язане з ґрунтом рослинництво і пов’язане з землею тваринництво або практикують аквакультуру з дотриманням принципу сталої експлуатації водних ресурсів;

(iii) виключають використання ГМО, продуктів, вироблених з ГМО, і продуктів, вироблених за допомогою ГМО, за винятком ветеринарних лікарських засобів;

(iv) ґрунтуються на оцінюванні ризиків і використанні, в разі потреби, запобіжних і превентивних заходів;

(g) обмеження використання зовнішніх вхідних продуктів; якщо зовнішні вхідні продукти є необхідними або якщо не існує відповідних практик і методів управління, зазначених у пункті (f), зовнішні вхідні продукти повинні обмежуватися таким:

(i) вхідними продуктами з органічного виробництва; у випадку репродуктивного матеріалу рослин пріоритет надається сортам, відібраним за їхню здатність задовольняти конкретні потреби й цілі органічного сільського господарства;

(ii) природними або отриманими природним шляхом речовинами;

(iii) слаборозчинними мінеральними добривами;

(h) адаптування виробничого процесу, де необхідно і в рамках цього Регламенту, з урахуванням санітарного стану, регіональних відмінностей в екологічному балансі, кліматичних і місцевих умов, стадій розвитку та конкретних методів тваринництва;

(i) виключення зі всього органічного продовольчого ланцюга клонування тварин, вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин та іонізуючого випромінювання;

(j) дотримання високого рівня благополуччя тварин з урахуванням видоспецифічних потреб.

Стаття 6
Спеціальні принципи, застосовні до сільськогосподарської діяльності й аквакультури

Що стосується сільськогосподарської діяльності й аквакультури, органічне виробництво повинно ґрунтуватися, зокрема, на таких спеціальних принципах:

(a) підтримання та зміцнення біологічної активності та природної родючості ґрунту, стабільності ґрунту, здатності ґрунту утримувати вологу та його біорізноманіття, боротьба з втратою органічної речовини ґрунту, з ущільненням і ерозією ґрунту та запобігання таким явищам, а також живлення рослин головним чином через екосистему ґрунту;

(b) мінімізація використання невідновлюваних ресурсів і зовнішніх вхідних продуктів;

(c) переробка відходів і побічних продуктів рослинного та тваринного походження як вхідних продуктів у рослинництві й тваринництві;

(d) підтримання здоров’я рослин за допомогою превентивних заходів, зокрема таких як вибір відповідних видів, сортів або гетерогенного матеріалу, стійких до шкідників та хвороб, відповідна сівозміна, механічні й фізичні методи та захист природних ворогів шкідників;

(e) використання насіння та тварин з високим ступенем генетичного різноманіття, стійкості до хвороб і тривалості життя;

(f) при виборі сортів рослин - урахування особливостей конкретних систем органічного виробництва, зосереджуючись на агрономічних показниках, стійкості до хвороб, адаптації до різних місцевих ґрунтових і кліматичних умов, беручи до уваги природні бар’єри схрещування;

(g) використання органічного репродуктивного матеріалу рослин, такого як репродуктивний матеріал рослин органічного гетерогенного матеріалу й органічних сортів, які придатні для органічного виробництва;

(h) виробництво органічних сортів за допомогою природної репродуктивної здатності та зосереджуючись на утриманні в межах природних бар’єрів схрещування;

(i) без обмеження статті 14 Регламенту (ЄС) № 2100/94 і національних прав на сорти рослин, які надаються відповідно до національного законодавства держав-членів, можливість для фермерів використовувати репродуктивний матеріал рослин, отриманий з їхніх власних ферм, щоб підтримувати генетичні ресурси, адаптовані до конкретних умов органічного виробництва;

(j) при виборі порід тварин - урахування високого ступеню генетичного різноманіття, здатності тварин адаптуватися до місцевих умов, їхньої племінної цінності, тривалості життя, життєздатності і стійкості до хвороб або проблем зі здоров’ям;

(k) провадження тваринництва, адаптованого до конкретного місця та пов’язаного з землею;

(l) застосування практик тваринництва, які зміцнюють імунну систему та посилюють природний захист від хвороб і включають регулярний рух і доступ до зон на відкритому повітрі і пасовищ;

(m) годівля тварин органічними кормами, які складаються з сільськогосподарських інгредієнтів, що є результатом органічного виробництва, і з природних несільськогосподарських речовин;

(n) виробництво органічних продуктів тваринного походження з тварин, яких протягом усього свого життя від народження або вилуплення вирощували в органічних господарствах;

(o) постійне підтримання здоров’я водного середовища та якості навколишніх водних і наземних екосистем;

(p) годівля водних організмів кормами з експлуатованих у сталий спосіб рибних господарств згідно з Регламентом (ЄС) № 1380/2013 або органічними кормами, які складаються з інгредієнтів сільськогосподарського походження, що є результатом органічного виробництва, в тому числі органічної аквакультури, і з природних несільськогосподарських речовин;

(q) уникнення будь-яких загроз, що можуть виникнути з органічного виробництва, для видів, які потребують збереження.

Стаття 7
Спеціальні принципи, що застосовуються для переробки органічних харчових продуктів

Виробництво перероблених органічних харчових продуктів має базуватися, зокрема, на таких спеціальних принципах:

(a) виробництво органічних харчових продуктів з органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження;

(b) обмеження використання харчових добавок, неорганічних інгредієнтів, переважно з технологічними та сенсорними функціями, а також мікроелементів і допоміжних технологічних речовин, таким чином, щоб вони використовувалися у мінімальній кількості і лише у випадку суттєвої технологічної потреби або для спеціальних дієтичних цілей;

(c) виключення речовин і методів переробки, які можуть ввести в оману щодо справжньої природи (походження) продукту;

(d) дбайлива переробка органічних харчових продуктів, переважно з використанням біологічних, механічних і фізичних методів;

(e) виключення продуктів, які містять спеціально розроблені штучні наноматеріали або складаються з них.

Стаття 8
Спеціальні принципи, що застосовуються для переробки органічних кормів

Виробництво перероблених органічних кормів має базуватися, зокрема, на таких спеціальних принципах:

(a) виробництво органічних кормів з органічної сировини;

(b) обмеження використання кормових добавок і допоміжних технологічних речовин, щоб їх використовували у мінімальній кількості і лише у випадку суттєвої технологічної потреби або зоотехнічної потреби, або для спеціальних дієтичних цілей;

(c) виключення речовин і методів переробки, які можуть ввести в оману щодо справжньої природи (походження) продукту;

(d) дбайлива переробка органічних кормів, переважно з використанням біологічних, механічних і фізичних методів;

ГЛАВА III
ПРАВИЛА ВИРОБНИЦТВА

Стаття 9
Загальні правила виробництва

1. Оператори повинні дотримуватися загальних правил виробництва, встановлених у цій статті.

2. Все господарство повинно управлятися відповідно до вимог цього Регламенту, які застосовуються до органічного виробництва.

3. Для цілей і використання, як зазначено у статтях 24 і 25 та в додатку II, в органічному виробництві дозволяється використовувати тільки продукти й речовини, дозволені відповідно до цих положень, за умови, що їх використання у неорганічному виробництві також дозволене згідно з відповідними положеннями законодавства Союзу і, якщо застосовно, дозволене згідно національного законодавства, яке ґрунтується на законодавстві Союзу.

Такі продукти й речовини, зазначені в статті 2(3) Регламенту (ЄС) № 1107/2009, дозволено використовувати в органічному виробництві, за умови, що вони дозволені згідно з зазначеним Регламентом:

(a) антидоти, синергісти й коформулянти як компоненти засобів захисту рослин;

(b) ад’юванти, які необхідно змішувати з засобами захисту рослин.

Використання в органічному виробництві продуктів і речовин для інших цілей, крім тих, на які поширюється цей Регламент, дозволене за умови, що їх використання відповідає принципам, встановленим у главі II.

4. Іонізуюче випромінювання не повинно застосовуватися для обробки органічних продуктів або кормів, а також для обробки сировини, яка використовується для органічного харчового продукту або корму.

5. Забороняється використовувати клонування тварин і вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин.

6. Необхідно вживати превентивні і запобіжні заходи, залежно від випадку, на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження.

7. Незважаючи на параграф 2, господарство може бути розділене на чітко й ефективно відокремлені виробничі підрозділи для органічного виробництва, виробництва перехідного періоду та неорганічного виробництва, за умови, що для неорганічних виробничих підрозділів:

(a) стосовно тварин, залучені різні види;

(b) стосовно рослин, залучені різні сорти, які легко розрізнити.

Дозволяється залучати однакові види водоростей і тварин аквакультури, за умови чіткого й ефективного розділення між виробничими об’єктами або підрозділами.

8. Як відступ від пункту (b) параграфа 7, у випадку багаторічних культур, строк культивування яких становить щонайменше три роки, дозволяється вирощувати різні сорти, які неможливо легко розрізнити, або однакові сорти, за умови, що відповідне виробництво здійснюють у контексті плану переходу, і за умови, що перехід останньої частини пов’язаної з цим виробництвом площі до органічного виробництва почнеться якомога швидше та завершиться щонайбільше через п’ять років.

У таких випадках:

(a) фермер повинен повідомити компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю, про початок збирання врожаю кожного з відповідних продуктів щонайменше за 48 годин до початку збирання;

(b) після завершення збирання врожаю фермер зобов’язаний повідомити компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю, про точну кількість зібраного врожаю з відповідних підрозділів і про вжиті для відокремлення продуктів заходи;

(c) після початку плану переходу компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, щорічно підтверджує план переходу та заходи, яких належить вжити, щоб забезпечити ефективне й чітке розділення.

9. Вимоги щодо різних видів і сортів, встановлені в пунктах (a) та (b) параграфа 7, не застосовуються у випадку дослідницьких і освітніх центрів, розсадників рослин, суб’єктів, які займаються виробництвом насіння та селекцією.

10. У випадках, зазначених у параграфах 7, 8, 9, коли не до всіх виробничих підрозділів господарства застосовуються правила органічного виробництва, оператори повинні:

a) зберігати продукти, які використовуються для органічних виробничих підрозділів і для виробничих підрозділів перехідного періоду, окремо від продуктів, які використовуються у неорганічних виробничих підрозділах;

(b) забезпечити відокремлення продукції, виробленої в органічних виробничих підрозділах, виробничих підрозділах перехідного періоду та неорганічних виробничих підрозділах;

(c) вести відповідну документацію, щоб відобразити ефективне розділення виробничих підрозділів та продуктів.

11. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у параграф 7 цієї статті, додаючи нові правила щодо поділу господарства на органічні виробничі підрозділи, виробничі підрозділи перехідного періоду та неорганічні виробничі підрозділи, зокрема, по відношенню до продуктів, які входять до переліку додатка I, або вносячи зміни в такі додані правила.

Стаття 10
Перехід

1. Фермери й оператори, які виробляють водорості або тварин аквакультури, повинні дотримуватися перехідного періоду. Протягом усього перехідного періоду вони зобов’язані застосовувати всі правила органічного виробництва, встановлені у цьому Регламенті, зокрема застосовні правила щодо переходу, визначені в цій статті та в Додатку II.

2. Перехідний період починається не раніше ніж фермер або оператор, який виробляє водорості або тварин аквакультури, відповідно до статті 34(1) повідомив про свою діяльність компетентні органи у державі-члені, у якій проводиться ця діяльність і в якій цей фермер або господарство оператора включене до системи контролю.

3. Попередній період не може бути ретроспективно визнано частиною перехідного періоду, за винятком випадків, коли:

(a) по відношенню до земельних ділянок оператора були вжиті заходи, визначені в програмі, що впроваджена згідно з Регламентом (ЄС) № 1305/2013 з метою гарантування того, що на цих земельних ділянках не використовувались продукти або речовини, крім дозволених для використання в органічному виробництві; або

(b) оператор може надати докази того, що земельні ділянки були природними або сільськогосподарськими угіддями, які протягом останніх трьох років не обробляли продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві.

4. Продукти, вирощені в перехідний період, не повинні реалізовуватись як органічні продукти або як продукти перехідного періоду.

Проте такі продукти, виготовлені протягом перехідного періоду та з дотриманням вимог параграфа 1, можна реалізовувати як продукти перехідного періоду:

(a) репродуктивний матеріал рослин, за умови, що перехідний період тривав щонайменше 12 місяців;

(b) харчові продукти рослинного походження і корми рослинного походження, за умови, що продукт містить тільки один сільськогосподарський рослинний інгредієнт, і за умови, що перехідний період тривав щонайменше 12 місяців до збирання врожаю.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у пункт 1.2.2 частини II додатка II, а саме додавати правила переходу для інших видів, окрім тих, що регулюються частиною II додатка II 17 червня 2018 року, або змінювати такі додані правила.

6. Комісія, у відповідних випадках, ухвалює імплементаційні акти, в яких зазначені документи, які необхідно надати для цілі ретроспективного визнання попереднього періоду, згідно з параграфом 3 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 11
Заборона використання ГМО

1. ГМО, продукти, які вироблені з ГМО, і продукти, вироблені за допомогою ГМО, не дозволяється використовувати у харчових продуктах або кормах, або як харчові продукти, корми, допоміжні технологічні речовини, засоби захисту рослин, добрива, речовини для покращення ґрунту, репродуктивний матеріал рослин, мікроорганізми або тварини в органічному виробництві.

2. Для дотримання вимог, встановлених у параграфі 1, щодо заборони використання ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, для харчових продуктів і кормів, оператори можуть покладатися на маркування продукту, нанесене або надане відповідно до Директиви 2001/18/ЄС, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1829/2003 (18) або Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1830/2003 (19) або на будь-який інший супровідний документ, який надається відповідно до згаданих актів.

3. Оператори можуть вважати, що у виробництві придбаного харчового продукту або корму не було використано ГМО та продукти, вироблені з ГМО, якщо такі продукти не мають нанесеного на них або наданого разом з ними маркування, і не супроводжуються документом, який надається відповідно до нормативно-правових актів, зазначених у параграфі 2, крім випадків, коли вони отримали іншу інформацію, яка свідчить про те, що маркування відповідних продуктів не відповідає цим правовим актам.

4. Для дотримання вимог, встановлених у параграфі 1, щодо продуктів, на які не поширюється дія параграфів 2 і 3, оператори, які використовують неорганічні продукти, придбані в третіх сторін, повинні вимагати від продавця підтвердження, що ці продукти не є виробленими з ГМО або за допомогою ГМО.

Стаття 12
Правила щодо рослинництва

1. Оператори, які вирощують рослини або продукцію рослинництва, зобов’язані дотримуватися, зокрема, детальних правил, визначених у частині I додатка II.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункти 1.3 та 1.4 частини I додатка II стосовно відступів;

(b) пункт 1.8.5 частини I додатка II щодо використання репродуктивного матеріалу рослин, отриманого в перехідний період, і неорганічного репродуктивного матеріалу рослин;

(c) пункт 1.9.5 частини I додатка II, а саме, додавати нові положення щодо угод між операторами сільськогосподарського виробництва, або вносити зміни до цих доданих положень;

(d) пункт 1.10.1 частини I додатка II, а саме додавати нові заходи, спрямовані на боротьбу зі шкідливими організмами та бур’янами, або вносити зміни до цих доданих заходів;

(e) частину I додатка II, а саме додавати нові детальні правила й методи культивації специфічних рослин і продукції рослинництва, включно з правилами щодо пророщеного насіння, або вносити зміни до цих доданих правил.

Стаття 13
Спеціальні положення щодо реалізації репродуктивного матеріалу рослин з органічного гетерогенного матеріалу

1. Репродуктивний матеріал рослин з органічного гетерогенного матеріалу дозволяється реалізовувати без обов’язкового дотримання вимог щодо реєстрації та без обов’язкового дотримання вимог щодо категорій сертифікації добазового, базового й сертифікованого матеріалу, або вимог щодо інших категорій, визначених у директивах 66/401/ЄЕС, 66/402/ЄЕС, 68/193/ЄЕС, 98/56/ЄС, 2002/53/ЄС, 2002/54/ЄС, 2002/55/ЄС, 2002/56/ЄС, 2002/57/ЄС, 2008/72/ЄС і 2008/90/ЄС, або в актах, ухвалених відповідно до цих директив.

2. Репродуктивний матеріал рослин з органічного гетерогенного матеріалу, як зазначено в параграфі 1, дозволяється реалізовувати після того, як постачальник повідомив про такий органічний гетерогенний матеріал відповідальні офіційні органи, зазначені в директивах 66/401/ЄЕС, 66/402/ЄЕС, 68/193/ЄЕС, 98/56/ЄС, 2002/53/ЄС, 2002/54/ЄС, 2002/55/ЄС, 2002/56/ЄС, 2002/57/ЄС, 2008/72/ЄС і 2008/90/ЄС, за допомогою досьє, яке містить:

(a) контактні дані заявника;

(b) види й найменування органічного гетерогенного матеріалу;

(c) опис основних агрономічних і фенотипових характеристик, спільних для цієї сукупності рослин, у тому числі методи вирощування, будь-які наявні результати перевірки цих характеристик, країну походження та використаний материнський матеріал;

(d) декларацію заявника про правдивість елементів, зазначених у пунктах (a), (b) і (c); та

(e) репрезентативний зразок.

Таке повідомлення необхідно надсилати рекомендованим листом або за допомогою будь-якого іншого засобу комунікації, прийнятого офіційними органами, з повідомленням про вручення.

Через три місяці з дати, зазначеної на повідомленні про вручення, якщо не був надісланий запит щодо надання додаткової інформації та постачальник не отримав офіційної відмови з причин неповної інформації в досьє або невідповідності, як визначено в статті 3(57), вважається, що відповідальний офіційний орган визнав повідомлення та його зміст.

Після явного або неявного визнання повідомлення відповідальний офіційний орган може перейти до внесення органічного гетерогенного матеріалу в перелік. Таке внесення в перелік є безкоштовним для постачальника.

Про внесення в перелік будь-якого органічного гетерогенного матеріалу необхідно повідомляти компетентні органи інших держав-членів і Комісію.

Такий органічний гетерогенний матеріал повинен задовольняти вимоги, встановлені в делегованих актах, ухвалених відповідно до параграфа 3.

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 на доповнення до цього Регламенту через встановлення правил, які регулюють виробництво й реалізацію репродуктивного матеріалу рослин з органічного гетерогенного матеріалу конкретного роду або виду, щодо:

(a) характеристики органічного гетерогенного матеріалу, включаючи відповідні методи розмноження і виробництва, та використаного материнського матеріалу;

(b) мінімальних вимог щодо якості партій насіння, включно з ідентичністю, специфічною чистотою, показниками проростання та санітарною якістю;

(c) маркування й пакування;

(d) інформації та зразків продукції, яку мають зберігати професійні оператори;

(e) у відповідних випадках - підтримання органічного гетерогенного матеріалу.

Стаття 14
Правила щодо тваринництва

1. Оператори, зайняті у тваринництві, зобов’язані дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині II додатка II та в будь-яких імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункти 1.3.4.2, 1.3.4.4.2 та 1.3.4.4.3 частини II додатка II шляхом зменшення відсотків щодо походження тварин, після встановлення достатньої наявності органічних тварин на ринку Союзу;

(b) пункт 1.6.6 частини II додатка II щодо граничної кількості органічного азоту, пов’язаної з загальною щільністю поголів’я;

(c) пункт 1.9.6.2(b) частини II додатка II щодо годування бджолиних сімей;

(d) пункти 1.9.6.3(b) та (e) частини II додатка II щодо прийнятних засобів для дезінфекції пасік, а також методів і засобів боротьби з вароатозом;

(e) частину II додатка II шляхом додавання детальних правил тваринництва для інших видів, крім тих видів, які регламентовані цією частиною 17 червня 2018 року, або шляхом внесення змін у такі додані правила, щодо:

(i) відступів стосовно походження тварин;

(ii) годівлі;

(iii) приміщень для утримання й методів тваринництва;

(iv) здоров’я тварин;

(v) благополуччя тварин.

3. У відповідних випадках Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо частини II додатка II, якими встановлює правила щодо:

(a) мінімального періоду, протягом якого належить годувати ссавців материнським молоком, як зазначено в пункті 1.4.1(g);

(b) щільності розміщення та мінімальної площі приміщень і відкритих майданчиків, яких належить дотримуватися для конкретних видів тварин, щоб забезпечити задоволення еволюційних, фізіологічних і поведінкових потреб тварин відповідно до пунктів 1.6.3, 1.6.4 та 1.7.2;

(c) характеристик і технічних вимог по відношенню до мінімальної площі приміщень і відкритих майданчиків;

(d) характеристик будівель і загонів для всіх видів сільськогосподарських тварин, крім бджіл, і технічних вимог до них, щоб забезпечити задоволення еволюційних, фізіологічних і поведінкових потреб тварин відповідно до пункту 1.7.2;

(e) вимог до рослинності й характеристик споруд, які надають прихисток, і зон на відкритому повітрі.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 15
Правила виробництва водоростей і тварин аквакультури

1. Оператори, які виробляють водорості та тварин аквакультури, мають дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, викладених у частині III Додатку II та в будь-яких імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункт 3.1.3.3 частини III додатка II щодо кормів для хижих тварин аквакультури;

(b) пункт 3.1.3.4 частини III додатка II шляхом додавання спеціальних правил щодо кормів для окремих тварин аквакультури або внесення змін до цих доданих правил;

(c) пункт 3.1.4.2 частини III додатка II щодо ветеринарного лікування тварин аквакультури;

(d) частину III додатка II шляхом додавання нових детальних умов для певних видів щодо управління маточним стадом, розведення та вирощування молодняка, або шляхом внесення змін до цих доданих детальних умов.

3. Комісія у відповідних випадках ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють детальні правила для певних видів або груп видів щодо щільності розміщення та конкретних характеристик для виробничих систем і систем утримання, щоб забезпечити задоволення потреб певного виду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

4. У цій статті та в частині III додатка ІІ «щільність розміщення» означає живу вагу тварин аквакультури на кубічний метр води в будь-який час на етапі вирощування, а для камбалоподібних (плоских) риб і креветок - вагу на квадратний метр поверхні.

Стаття 16
Правила виробництва перероблених харчових продуктів

1. Оператори, які виробляють перероблені харчові продукти, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині IV додатку II та в будь-яких інших імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї Статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункт 1.4 частини IV Додатку II щодо запобіжних та превентивних заходів, які повинні вживати оператори;

(b) пункт 2.2.2 частини IV Додатку II щодо видів та складу продуктів і речовин, які дозволені для використання в перероблених харчових продуктах, а також щодо умов, за яких їх дозволено використовувати;

(c) пункт 2.2.4 частини IV Додатку II щодо розрахунку відсоткового вмісту інгредієнтів сільськогосподарського походження, зазначених у пунктах (a)(ii) і (b)(i) статті 30(5), включаючи добавки, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, які вважаються інгредієнтами сільськогосподарського походження для цілей таких розрахунків.

Такі делеговані акти не включають можливість використання смако-ароматичних речовин або смако-ароматичних препаратів, які не є ані натуральними в розумінні статті 16(2), (3) та (4) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1334/2008 (20), ані органічними.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які визначають методи, дозволені для переробки харчових продуктів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 17
Правила виробництва перероблених кормів

1. Оператори, які виробляють перероблені корми, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині V додатку II та в будь-яких інших імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї Статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до Статті 54 шляхом внесення змін у пункт 1.4 частини V додатку II, а саме додавання нових запобіжних та превентивних заходів, яких повинні вживати оператори, або внесення зміни до цих нових заходів.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють методи, дозволені для застосування під час переробки кормових продуктів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 18
Правила для виробництва вина

1. Оператори, які виробляють продукти виноробства, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині VI додатку II.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункт 3.2 частини VI додатку II, а саме додавати нові енологічні практики, процеси та методи, які є забороненими, або вносити зміни до цих нових елементів;

(b) пункт 3.3. частини VI додатку II.

Стаття 19
Правила для виробництва дріжджів з метою використання їх як харчових продуктів або кормів

1. Оператори, які виробляють дріжджі з метою використання їх як харчових продуктів або кормів, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині VII додатку II.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 шляхом внесення змін у пункт 1.3 частини VII додатку II, а саме додавання нових детальних правил виробництва дріжджів або внесення змін у ці нові правила.

Стаття 20
Відсутність певних правил виробництва окремих видів сільськогосподарських тварин і тварин аквакультури

До ухвалення:

(a) додаткових загальних правил для інших видів сільськогосподарських тварин, крім регламентованих у пункті 1.9 частини II додатка II відповідно до пункту (e) статті 14(2);

(b) імплементаційних актів, зазначених у статті 14(3) для видів сільськогосподарських тварин; або

(c) імплементаційних актів, зазначених у статті 15(3) для видів або груп видів тварин аквакультури;

держава-член може застосовувати детальні національні правила виробництва щодо конкретних видів або груп видів тварин по відношенню до елементів, на які повинні поширюватися заходи, зазначені в пунктах (a), (b) та (c), за умови, що ці національні правила відповідають цьому Регламенту, а також за умови, що вони не забороняють і не обмежують введення в обіг продуктів, які були вироблені за межами її території з дотриманням вимог цього Регламенту.

Cтаття 21
Правила виробництва продуктів, які не входять до категорій продуктів, зазначених в статтях 12-19

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у Додаток II шляхом додавання детальних правил виробництва, а також правил стосовно зобов’язання щодо переходу для продуктів, які не входять до категорій продуктів, зазначених у статтях 12-19, або шляхом внесення змін до цих доданих правил.

Ці делеговані акти мають базуватися на цілях і принципах органічного виробництва, встановлених у Розділі II, і мають відповідати загальним правилам виробництва, встановленим у статтях 9, 10 і 11, а також чинним детальним правилам виробництва, встановленим для аналогічних продуктів у Додатку ІІ. Вони повинні встановлювати вимоги, зокрема, щодо процедур, практик і вхідних продуктів, які є дозволеними або забороненими, або перехідні періоди для відповідних продуктів.

2. За відсутності детальних правил виробництва, зазначених у параграфі 1:

(a) щодо продуктів, зазначених у параграфі 1, оператори зобов’язані дотримуватися принципів, встановлених у статтях 5 і 6 mutatis mutandis з принципами, встановленими у статті 7, і загальними правилами виробництва, встановленими у статтях 9-11;

(b) щодо продуктів, зазначених у параграфі 1, держава-член може застосовувати детальні національні правила виробництва, за умови, що ці національні правила відповідають цьому Регламенту, а також за умови, що вони не забороняють і не обмежують та не перешкоджають введенню в обіг продуктів, які були вироблені за межами її території з дотриманням вимог цього Регламенту.

Стаття 22
Ухвалення винятків з правил виробництва

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 54 на доповнення до цього Регламенту шляхом встановлення:

(a) критеріїв для визначення того, чи можна кваліфікувати ситуацію як катастрофічні обставини, які склалися внаслідок «несприятливого кліматичного явища», «хвороб тварин», «екологічної аварії», «стихійного лиха» або «катастрофи», як визначено, відповідно, в пунктах (h), (i), (j), (k) і (l) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, а також будь-яких інших подібних ситуацій;

(b) спеціальні правила, в тому числі можливі відступи від цього Регламенту, щодо того, як держави-члени повинні діяти за таких катастрофічних обставин, якщо вони вирішили застосувати цю статтю; та

(c) спеціальні правила щодо моніторингу та звітування в таких випадках.

До цих критеріїв і правил застосовуються принципи органічного виробництва, встановлені в главі II.

2. Якщо держава-член офіційно визнала подію стихійним лихом, як встановлено в статті 18(3) або в статті 24(3) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, і ця подія унеможливлює виконання правил виробництва, встановлених у цьому Регламенті, така держава-член може застосовувати відступи від правил виробництва на обмежений термін, до моменту, коли буде можливо відновити органічне виробництво згідно з принципами, встановленими в главі II, та з будь-якими делегованими актами, ухваленими відповідно до параграфу 1.

3. Держави-члени можуть ухвалювати заходи згідно з делегованим актом, зазначеним у параграфі 1, щоб дати можливість продовжувати чи відновлювати органічне виробництво у випадку катастрофічних обставин.

Стаття 23
Збирання, пакування, транспортування та зберігання

1. Оператори повинні забезпечити збирання, пакування, транспортування та зберігання органічних продуктів і продуктів перехідного періоду з дотриманням правил, викладених у Додатку III.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) розділ 2 Додатку III;

(b) розділу 3, 4 та 6 Додатку III, шляхом додавання нових спеціальних правил щодо транспортування та приймання відповідних продуктів, або шляхом внесення змін до цих доданих правил.

Стаття 24
Дозволи на використання продуктів і речовин у органічному виробництві

1. Комісія може дозволяти використання окремих продуктів і речовин у органічному виробництві та включати такі продукти й речовини в обмежувальні переліки дозволених для використання для таких цілей:

(a) як діючі речовини для використання в засобах захисту рослин;

(b) як добрива, поліпшувачі ґрунту (меліоранти) й поживні речовини;

(c) як неорганічний кормовий матеріал рослинного (в тому числі, з водоростей), тваринного чи дріжджового походження, або як кормовий матеріал мікробного чи мінерального походження;

(d) як кормові добавки або допоміжні технологічні речовини;

(e) як продукти для очищення та дезінфекції ставків, кліток, резервуарів, каналів, будівель або споруд, які використовують у тваринництві;

(f) як продукти для очищення та дезінфекції будівель і споруд, які використовують у рослинництві, в тому числі для зберігання в господарствах, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції;

(g) як продукти для очищення та дезінфекції в приміщеннях для переробки та зберігання.

2. Крім продуктів і речовин, дозволених відповідно до параграфа 1, Комісія може дозволяти використання окремих продуктів і речовин у виробництві перероблених органічних харчових продуктів і дріжджів, призначених для використання як харчових продуктів або кормів, і може включати такі продукти й речовини в обмежувальні переліки дозволених для використання для таких цілей:

(a) як харчові добавки і допоміжні технологічні речовини;

(b) як неорганічні інгредієнти сільськогосподарського походження для використання в процесі виробництва перероблених органічних харчових продуктів;

(c) як допоміжні технологічні речовини для виробництва дріжджів і дріжджових продуктів.

3. Дозвіл на використання в органічному виробництві продуктів і речовин, зазначених у параграфі 1, надається на засадах, викладених у главі II, та з урахуванням таких критеріїв, які належить оцінювати загалом:

(a) вони мають важливе значення для сталого виробництва та для передбаченого використання;

(b) всі відповідні продукти й речовини мають рослинне (в тому числі, з водоростей), тваринне, мікробне або мінеральне походження, за винятком випадків, коли продукти або речовини з таких джерел відсутні в достатній кількості або достатньої якості, або за відсутності альтернатив;

(c) щодо продуктів, зазначених у пункті (a) параграфа 1:

(i) їх використання є важливим для контролю шкідливих організмів, у разі якщо відсутні інші біологічні, фізичні або селекційні альтернативи, методи культивації або інші ефективні методи управління;

(ii) якщо такі продукти не мають рослинне (в тому числі, з водоростей), тваринне, мікробне або мінеральне походження, і не є ідентичними їхній природній формі, умови їх використання виключають будь-який безпосередній контакт з їстівними частинами культури;

(d) щодо продуктів, зазначених у пункті (b) параграфа 1, їх використання є важливим для отримання чи підтримання відповідного рівня родючості ґрунту або для виконання певних вимог щодо живлення сільськогосподарських культур, або для спеціальних цілей кондиціонування ґрунту;

(e) щодо продуктів, зазначених у пунктах (c) і (d) параграфа 1:

(i) їх використання є необхідним для підтримання здоров’я тварин, благополуччя й життєздатності тварин, і сприяє забезпеченню належного раціону харчування, який задовольняє фізіологічні й поведінкові потреби відповідних видів, або якщо їх використання є необхідним для виробництва чи зберігання кормів, оскільки виробництво або зберігання кормів неможливе без застосування таких речовин;

(ii) корми мінерального походження, мікроелементи, вітаміни або провітаміни мають природне походження, крім випадків, коли такі продукти або речовини з таких джерел відсутні в достатній кількості чи достатньої якості, або за відсутності альтернатив;

(iii) використання неорганічного кормового матеріалу рослинного або тваринного походження є необхідним, оскільки кормовий матеріал рослинного або тваринного походження, вироблений з дотриманням правил органічного виробництва, відсутній в достатній кількості;

(iv) використання неорганічних спецій, трав і меляси є необхідним, оскільки такі продукти відсутні в органічній формі; вони мають бути вироблені або підготовлені без хімічних розчинників, і їх використання обмежене 1 % кормового раціону для даного виду, який щорічно обчислюється як відсоток сухої речовини корму сільськогосподарського походження.

4. Дозвіл на використання продуктів і речовин, зазначених у параграфі 2, для виробництва перероблених органічних харчових продуктів або для виробництва дріжджів, призначених для використання як харчових продуктів або кормів, надається на засадах, викладених у главі ІІ, та з урахуванням таких критеріїв, які необхідно оцінювати загалом:

(a) відсутні альтернативні продукти або речовини, дозволені згідно з цією статтею, або не доступні методи, які відповідають вимогам цього Регламенту;

(b) без застосування таких продуктів і речовин не можливе виробництво чи зберігання харчових продуктів, або не можливе забезпечення певних дієтичних вимог, передбачених законодавством Союзу;

(c) вони повинні зустрічатися в природі та можуть піддаватися тільки механічним, фізичним, біологічним, ферментативним або мікробним процесам, за винятком випадків, коли продукти чи речовини з таких джерел відсутні в достатній кількості або належної якості;

(d) органічні інгредієнти відсутні в достатній кількості.

5. Дозвіл на використання хімічно синтезованих продуктів і речовин відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті суворо обмежується випадками, у яких використання зовнішніх вхідних продуктів, зазначених у пункті (g) статті 5, сприяло б неприйнятному впливу на довкілля.

6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у параграфи 3 і 4 цієї статті, а саме шляхом додавання нових критеріїв надання дозволу на використання продуктів і речовин, зазначених у параграфах 1 і 2 цієї статті, в органічному виробництві взагалі та у виробництві перероблених харчових продуктів зокрема, а також нових критеріїв скасування таких дозволів або внесення зміни до таких доданих критеріїв.

7. Якщо держава-член вважає, що продукт чи речовину необхідно додати до переліків дозволених продуктів і речовин, зазначених у параграфах 1 і 2, або вилучити з них, або якщо необхідно внести зміни в специфікації щодо умов використання, зазначених в правилах виробництва, вона повинна офіційно надіслати Комісії та іншим державам-членам досьє, в якому буде обґрунтовано таке внесення в перелік, вилучення з нього чи інші зміни, та оприлюднити це досьє з дотриманням законодавства Союзу та національного законодавства щодо інформаційної безпеки.

Комісія публікує будь-які запити, зазначені в цьому параграфі.

8. Комісія регулярно переглядає переліки, зазначені у цій статті.

Перелік неорганічних інгредієнтів, зазначених у пункті (b) або параграфі 2, підлягає перегляду щонайменше раз на рік.

9. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо надання дозволу на використання продуктів і речовин відповідно до параграфів 1 і 2 в органічному виробництві загалом та у виробництві перероблених органічних харчових продуктів зокрема, або скасування такого дозволу і визначення процедур, яких належить дотримуватися для надання таких дозволів та визначення переліків продуктів і речовин, дозволених для використання, а також, у відповідних випадках, їх опису, вимог щодо складу та умов використання.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 25
Надання державами-членами дозволу на використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів для перероблених органічних харчових продуктів

1. За необхідності, для забезпечення доступу до певних сільськогосподарських інгредієнтів, і, якщо такі інгредієнти відсутні в органічній формі в достатній кількості, держава-член може, за запитом оператора, додатково дозволити використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів для виробництва перероблених органічних харчових продуктів в межах своєї території на період максимум шість місяців. Всі оператори цієї держави-члена можуть подавати заявки на такі дозволи.

2. Держава-член повинна негайно повідомити Комісію та інших держав-членів за допомогою електронної системи обміну документами та інформацією, до якої Комісія надала доступ, про будь-який дозвіл, наданий в межах її території згідно з параграфом 1.

3. Держава-член може двічі продовжувати термін дії дозволу, передбаченого параграфом 1, на період максимум шість місяців кожного разу, за умови що, жодна інша держава-член не висунула заперечення за допомогою системи, зазначеної в параграфі 2, щодо того, що такі інгредієнти наявні в органічній якості в достатній кількості.

4. Установа контролю абo орган контролю, визначений відповідно до статті 46(1), може надавати тимчасовий дозвіл, як зазначено в параграфі 1 цієї статті, на період максимум шість місяців для операторів з третіх країн, які подали запит щодо отримання такого дозволу і які знаходяться під контролем такої установи контролю або органу контролю, за умови виконання вимог цього параграфа у відповідній третій країні. Термін дії дозволу може бути продовжений двічі на період максимум шість місяців кожного разу.

5. Якщо після дворазового подовження тимчасового дозволу держава-член, на основі об’єктивної інформації, оцінює, що наявність таких інгредієнтів у органічній якості залишається недостатньою, щоб задовольнити якісні та кількісні потреби операторів, вона може подати до Комісії запит відповідно до статті 24(7).

Стаття 26
Збирання даних щодо наявності на ринку органічного репродуктивного матеріалу рослин і репродуктивного матеріалу рослин перехідного періоду, органічних тварин і органічного молодняка тварин аквакультури

1. Кожна держава-член забезпечує створення регулярно оновлюваної бази даних, яка містить перелік наявного на її території органічного репродуктивного матеріалу рослин і репродуктивного матеріалу рослин перехідного періоду, за винятком розсади, але включно з насіннєвою картоплею.

2. Держави-члени мають системи, що дозволяють операторам, які реалізовують органічний репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин перехідного періоду, органічних тварин або органічний молодняк тварин аквакультури та спроможні здійснити їх постачання у достатній кількості й у належний строк, на добровільній основі безоплатно оприлюднювати, разом з їхніми назвами та контактними даними, інформацію про таке:

(a) наявний органічний репродуктивний матеріал рослин і репродуктивний матеріал рослин перехідного періоду, такий як репродуктивний матеріал рослин органічного гетерогенного матеріалу або органічних сортів, які придатні для органічного виробництва, за винятком розсади, але включно з насіннєвою картоплею; кількість цього матеріалу за масою; і період року, коли він доступний; такий матеріал вносять у перелік з використанням принаймні латинської наукової назви;

(b) органічні тварини, для яких може бути застосований відступ згідно з пунктом 1.3.4.4 частини II додатка II; кількість наявних тварин, розділених на категорії за статтю; за доцільності, інформацію про різні види тварин, а саме щодо наявних порід і різновидів; про раси тварин; про вік тварин; і будь-яку іншу релевантну інформацію;

(c) органічний молодняк тварин аквакультури, наявний у господарстві, стан його здоров’я відповідно до Директиви Ради 2006/88/EC (21) і обсяги виробництва для кожного виду аквакультури.

3. Держави-члени можуть також встановлювати системи, що дозволяють операторам, які реалізують породи й різновиди, адаптовані до органічного виробництва відповідно до пункту 1.3.3 частини II додатка II, або органічних курчат, і спроможні постачати цих тварин у достатніх кількостях і в належний строк, на добровільній основі безоплатно оприлюднювати релевантну інформацію разом з назвами та контактними даними.

4. Оператори, які вирішили включити інформацію про репродуктивний матеріал рослин, тварин або молодняк тварин аквакультури в систему, зазначену в параграфах 2 і 3, повинні забезпечити регулярне оновлення інформації, а також вилучення інформації з переліку, коли такий репродуктивний матеріал рослин, тварини або молодняк тварин аквакультури більше не є доступним.

5. В контексті параграфів 1, 2 і 3 держави-члени можуть продовжувати користуватися відповідними інформаційними системами, які вже існують.

6. Комісія оприлюднює покликання на кожну з національних баз даних або систем на спеціальному вебсайті Комісії, щоб забезпечити користувачам можливість доступу до таких баз даних або систем на всій території Союзу.

7. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти про:

(a) технічні деталі для створення та ведення баз даних, зазначених у параграфі 1, і систем, зазначених у параграфі 2;

(b) специфікації щодо збирання інформації, зазначеної в параграфі 1 і 2;

(c) специфікації щодо організації участі в базах даних, зазначених у параграфі 1, і в системах, зазначених у параграфах 2 та 3; а також

(d) деталі щодо інформації, яку повинні надавати держави-члени відповідно до статті 53(6).

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 27
Обов’язки й дії в разі підозри щодо невідповідності

Якщо оператор підозрює, що продукт, який він виробив, імпортував або отримав від іншого оператора, не відповідає вимогам цього Регламенту, такий оператор повинен відповідно до статті 28(2):

(a) ідентифікувати й відокремити відповідний продукт;

(b) перевірити, чи можна підтвердити підозру;

(c) не вводити в обіг як органічний або як продукт перехідного періоду та не використовувати його в органічному виробництві, якщо таку підозру неможливо усунути;

(d) якщо підозра була підтверджена, або якщо її неможливо усунути, негайно повідомити відповідний компетентний орган або, у відповідному випадку, відповідну установу контролю чи орган контролю, і надати їм у відповідних випадках наявну інформацію;

(e) повною мірою співпрацювати з відповідним компетентним органом або, де доречно, з відповідною установою контролю або органом контролю, під час перевірки й виявлення причин підозри щодо невідповідності.

Стаття 28
Запобіжні заходи для уникнення присутності недозволених продуктів і речовин

1. Щоб уникнути забруднення продуктами або речовинами, не дозволеними згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, оператори вживають таких запобіжних заходів на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження:

(a) впровадження й підтримання пропорційних і відповідних заходів для виявлення ризиків забруднення органічного виробництва та продуктів недозволеними продуктами або речовинами, включно з систематичним виявленням критичних процедурних кроків;

(b) впровадження й підтримання пропорційних і відповідних заходів для уникнення ризиків забруднення органічного виробництва та продуктів недозволеними продуктами або речовинами;

(c) регулярний перегляд й коригування таких заходів; і

(d) дотримання інших відповідних вимог цього Регламенту, які забезпечують розділення органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів.

2. Якщо у зв’язку з присутністю в продукті, який планується використовувати або реалізовувати як органічний чи як продукт перехідного періоду, продукту або речовини, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, оператор підозрює, що такий продукт не відповідає вимогам цього Регламенту, оператор повинен:

(a) ідентифікувати й відокремити відповідний продукт;

(b) перевірити, чи можна підтвердити підозру;

(c) не вводити в обіг як органічний або як продукт перехідного періоду та не використовувати його в органічному виробництві, якщо таку підозру неможливо усунути;

(d) якщо підозра була підтверджена, або якщо її неможливо усунути, негайно повідомити відповідний компетентний орган або, у відповідному випадку, відповідну установу контролю чи орган контролю, і надати їм у відповідних випадках наявну інформацію;

(e) повністю співпрацювати з відповідним компетентним органом або, у відповідних випадках, з відповідною установою контролю або органом контролю, під час виявлення й перевірки причин присутності недозволених продуктів або речовин.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти про встановлення уніфікованих правил для визначення:

(a) процедурних кроків, яким повинні слідувати оператори згідно з пунктами (a)-(e) параграфа 2, та відповідних документів, які вони мають надати;

(b) пропорційних і належних заходів, які повинні впроваджувати й переглядати оператори для виявлення й уникнення ризиків забруднення відповідно до пунктів (a), (b) та (c) параграфа 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 29
Заходи, яких належить вживати у випадку присутності недозволених продуктів або речовин

1. Якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю отримав підтверджену інформацію про присутність продуктів або речовин, які не дозволені згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, або був поінформований оператором згідно з пунктом (d) статті 28(2), або виявив такі продукти чи речовини в органічному продукті чи в продукті перехідного періоду:

(a) він повинен негайно провести офіційне розслідування відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/625 з метою визначити джерело та причину, щоб встановити відповідність першому підпараграфу статті 9(3) та статті 28(1); таке розслідування повинно бути завершене якнайшвидше, у прийнятний строк, і повинно враховувати строк зберігання продукту та складність випадку;

(b) він повинен тимчасово заборонити і введення в обіг відповідних продуктів як органічних або продуктів перехідного періоду, і використання їх в органічному виробництві, до отримання результатів розслідування, зазначеного в пункті (a).

2. Відповідний продукт не повинен реалізовуватися як органічний або як продукт перехідного періоду й не повинен використовуватися в органічному виробництві, якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю встановили, що відповідний оператор:

(a) використав продукти або речовини, не дозволені до використання в органічному виробництві згідно з першим підпараграфом статті 9(3);

(b) не вжив запобіжних заходів, зазначених у статті 28(1); або

(c) не вжив заходів у відповідь на відповідні попередні запити з боку компетентних органів, установ контролю або органів контролю.

3. Такому оператору необхідно дати можливість прокоментувати результати розслідування, зазначеного в пункті (a) параграфа 1. Компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, документує проведене ним розслідування.

За необхідності, відповідний оператор вживає коригувальних заходів, необхідних для запобігання забрудненню в майбутньому.

4. До 31 грудня 2025 року Комісія представить Європейському Парламенту і Раді звіт про імплементацію цієї статті, про присутність продуктів і речовин, не дозволених до використання в органічному виробництві згідно з першим підпараграфом статті 9(3), і про оцінювання національних правил, зазначених у параграфі 5 цієї статті. Такий звіт може супроводжуватися, у відповідних випадках, законодавчою ініціативою для подальшої гармонізації.

5. Держави-члени, що мають правила, які передбачають, що продукти, у яких вміст продуктів чи речовин, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, перевищує певний рівень, не дозволено реалізовувати як органічні продукти, можуть далі застосовувати ці правила, за умови що вони не забороняють і не обмежують введення в обіг продуктів, які були вироблені в інших державах-членах як органічні продукти, якщо такі продукти були вироблені з дотриманням вимог цього Регламенту. Держави-члени, які користуються цим параграфом, повинні негайно повідомити Комісію.

6. Компетентні органи документують результати розслідувань, зазначених у параграфі 1, а також будь-які вжиті ними заходи, маючи на меті сформулювати кращі практики та подальші заходи, щоб запобігти присутності продуктів і речовин, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві.

Держави-члени надають таку інформацію іншим-державам-членам і Комісії за допомогою наданої Комісією комп’ютерної системи, яка забезпечує можливість електронного обміну документами та інформацією.

7. Держави-члени можуть вживати відповідних заходів на своїй території для запобігання небажаній присутності в органічному сільському господарстві продуктів і речовин, не дозволених до використання в органічному виробництві згідно з першим підпараграфом статті 9(3). Такі заходи не повинні забороняти або обмежувати введення в обіг продуктів, вироблених у інших державах-членах як органічних або продуктів перехідного періоду, якщо такі продукти були вироблені з дотриманням вимог цього Регламенту. Держави-члени, які користуються цим параграфом, повинні негайно повідомити Комісію та інші держави-члени.

8. Комісія ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють єдині правила щодо:

(a) методики, яку повинні застосовувати компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю або органи контролю, для виявлення й оцінювання присутності продуктів і речовин, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві;

(b) деталей і формату інформації, яку держави-члени надають у розпорядження Комісії та інших держав-членів відповідно до параграфа 6 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

9. До 31 березня кожного року держави-члени в електронній формі передають Комісії відповідну інформацію про випадки забруднення недозволеними продуктами або речовинами за минулий рік, у тому числі інформацію, зібрану на прикордонних пунктах контролю, щодо природи виявленого забруднення, і, зокрема, причини, джерела та рівня забруднення, а також обсягу й природи забруднених продуктів. Комісія збирає цю інформацію через надану Комісією комп’ютерну систему і використовує її для сприяння формулюванню кращих практик для запобігання забрудненню.

ГЛАВА IV
ПОЗНАЧЕННЯ

Стаття 30
Вживання термінів, які стосуються органічного виробництва

1. Для цілей цього Регламенту продукт вважається таким, що містить терміни, які стосуються органічного виробництва, якщо в маркуванні, рекламних матеріалах або комерційних документах такий продукт, його інгредієнти або кормові матеріали, використані для його виробництва, описані в термінах, які створюють у покупця враження, що цей продукт, його інгредієнти або кормові матеріали вироблені з дотриманням вимог цього Регламенту. Зокрема терміни, перелік яких міститься в додатку IV, їхні похідні та зменшувальні форми, такі як «біо» та «еко», вжиті окремо чи в комбінації, дозволено використовувати по всій території Союзу та будь-якою мовою із переліку, який міститься в зазначеному додатку, для маркування й рекламування продуктів, зазначених у статті 2(1), які відповідають вимогам цього Регламенту.

2. Для продуктів, зазначених у статті 2(1), терміни, зазначені в параграфі 1 цієї статті, не повинні використовуватися ніде в Союзі, жодною мовою із переліку, який міститься в додатку IV, для маркування, рекламних матеріалів або комерційних документів продукту, який не відповідає вимогам цього Регламенту.

Більше того, жодні терміни або практики, включно з термінами, які використовуються в торгових марках чи в назвах компаній, не повинні використовуватися в маркуванні або рекламі, якщо вони можуть ввести споживача чи користувача в оману, створюючи враження, що продукт або його інгредієнти відповідають вимогам цього Регламенту.

3. Продукти, вироблені в перехідний період, не повинні маркуватися або рекламуватися як органічні продукти або як продукти перехідного періоду.

Проте репродуктивний матеріал рослин, харчові продукти рослинного походження і кормові продукти рослинного походження, вироблені в перехідний період, які відповідають вимогам статті 10(4), дозволяється маркувати й рекламувати як продукти перехідного періоду, використовуючи термін «перехідний період» або інший відповідний термін, разом з термінами, зазначеними в параграфі 1.

4. Терміни, зазначені в параграфі 1 і 3, не дозволяється використовувати для продукту, в маркуванні чи рекламі якого згідно з вимогами законодавства Союзу необхідно зазначати, що продукт містить ГМО, складається з ГМО або вироблений з ГМО.

5. Для перероблених харчових продуктів дозволено використовувати терміни, зазначені в параграфі 1:

(a) в загальній назві та в переліку інгредієнтів, якщо такий перелік є обов’язковим згідно з законодавством Союзу, за умови, що:

(i) перероблений харчовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у частині IV додатка II, і правилам, встановленим відповідно до статті 16(3);

(ii) щонайменше 95 % сільськогосподарських інгредієнтів продукту за масою є органічними; і

(iii) щодо смако-ароматичних добавок, їх використовують тільки для натуральних смако-ароматичних речовин і натуральних смако-ароматичних препаратів, маркованих відповідно до статті 16(2), (3) та (4) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, і всі смако-ароматичні компоненти й носії смако-ароматичних компонентів у відповідній смако-ароматичній добавці є органічними;

(b) тільки у переліку інгредієнтів, за умови що:

(i) менше 95% сільськогосподарських інгредієнтів продукту за масою є органічними, та за умови що ці інгредієнти відповідають правилам виробництва, визначеним у цьому Регламенті; а також

(ii) перероблений харчовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у пунктах 1.5, 2.1(a), 2.1(b) та 2.2.1 частини IV додатка II, за винятком правил щодо обмеженого використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів згідно п. 2.2.1 частини IV Додатка II, і правилам, встановленим відповідно до статті 16(3);

(c) в загальній назві та в переліку інгредієнтів, за умови, що:

(i) основний інгредієнт є продуктом мисливства або рибальства;.

(ii) термін, зазначений у параграфі 1, чітко пов’язаний у загальній назві з іншим інгредієнтом, який є органічним і відрізняється від основного інгредієнта;

(iii) всі інші сільськогосподарські інгредієнти є органічними; і

(iv) перероблений харчовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у пунктах 1.5, 2.1(a), 2.1(b) та 2.2.1 частини IV додатка II, за винятком правил щодо заборони використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів згідно з пунктом 2.2.1 частини IV Додатка II, і правилам, встановленим відповідно до статті 16(3).

У переліку інгредієнтів, вказаному в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфа, необхідно зазначати, які інгредієнти є органічними. Покликання на органічне виробництво можуть з’являтися тільки щодо органічних інгредієнтів.

Перелік інгредієнтів, зазначений в пунктах (b) та (c) першого підпараграфа, включає позначення загального відсотка органічних інгредієнтів пропорційно до загальної кількості сільськогосподарських інгредієнтів.

Терміни, зазначені в параграфі 1, при їх використанні у переліку інгредієнтів, зазначеному в пунктах (a), (b), та (c) першого підпараграфа цього параграфа, і позначенні відсотка, зазначеного в третьому підпараграфі цього параграфа, повинні відображатися літерами такого самого кольору, ідентичного розміру й стилю, що і решта інформації у переліку інгредієнтів.

6. Для перероблених кормових продуктів дозволено використовувати зазначені в параграфі 1 терміни в загальній назві та в переліку інгредієнтів, за умови що:

(a) перероблений кормовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у частинах II, III та V додатка II, і конкретним правилам, встановленим відповідно до статті 17(3);

(b) всі інгредієнти сільськогосподарського походження, які містяться в переробленому кормовому продукті, є органічними; і

(c) щонайменше 95 % сухої речовини продукту є органічною.

7. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) цю статтю, шляхом додавання нових правил щодо маркування продуктів, включених у перелік додатка I, або внесення змін у ці додані правила; і

(b) перелік термінів, встановлених у додатку IV, з урахуванням лінгвістичних змін у державах-членах.

8. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб встановити детальні вимоги щодо застосування параграфа 3 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 31
Маркування продуктів і речовин, які використовують у рослинництві

Незважаючи на обсяг цього Регламенту, як встановлено в статті 2(1), продукти й речовини, які використовують у засобах захисту рослин або як добрива, речовини для покращення ґрунту чи поживні речовини, які були дозволені відповідно до статей 9 і 24, можуть містити покликання, які вказують на те, що ці продукти або речовини були дозволені до використання в органічному виробництві згідно з цим Регламентом.

Стаття 32
Обов’язкові позначення

1. Якщо продукти містять терміни, зазначені в статті 30(1), включно з продуктами, маркованими як продукти перехідного періоду відповідно до статті 30(3):

(a) кодовий номер установи контролю або органу контролю, під контролем яких знаходиться оператор, який здійснив останню операцію виробництва або підготовки, також відображається на маркуванні; а також

(b) у випадку фасованих харчових продуктів логотип органічного виробництва Європейського Союзу, зазначений у статті 33, також відображається на пакованні, крім випадків, зазначених у статті 30(3) і пунктах (b) та (c) статті 30(5).

2. Коли використовують логотип органічного виробництва Європейського Союзу, місце вирощування сільськогосподарської сировини, з якої складається продукт, відображають в тому самому візуальному полі, що й логотип, і воно набуває, відповідно, однієї з таких форм:

(a) «агровиробництво ЄС», якщо сільськогосподарська сировина була вирощена в Союзі;

(b) «агровиробництво за межами ЄС», якщо сільськогосподарська сировина була вирощена в третіх країнах;

(c) «агровиробництво ЄС/за межами ЄС», якщо частина сільськогосподарської сировини була вирощена в Союзі, а частина її була вирощена в третій країні.

Для цілей першого підпараграфа словосполучення «агровиробництво» можна, де доречно, замінити словом «аквакультура», а слова «ЄС» і «за межами ЄС» можна замінити або доповнити назвою країни, або назвою країни й регіону, якщо вся сільськогосподарська сировина, з якої складається продукт, була вирощена в цій країні та, у відповідних випадках, в цьому регіоні.

Для позначення місця вирощування сільськогосподарської сировини, з якої складається продукт, як зазначено в першому й третьому підпараграфах, невеликі кількості інгредієнтів за масою можна не брати до уваги, за умови, що загальна кількість не врахованих інгредієнтів не перевищує 5 % загальної кількості сільськогосподарської сировини за масою.

Слова «ЄС» і «за межами ЄС» не повинні відображатися в кольорі, розмірі та стилі шрифту, який є виразнішим, ніж назва продукту.

3. Позначення, вказані в параграфах 1 і 2 цієї статті та в статті 33(3), розміщують на видному місці таким чином, щоб їх було добре видно, щоб вони були розбірливі й незмивні.

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, що вносять зміни у параграф 2 статті 33(3) шляхом додавання нових правил маркування або внесення змін до таких доданих правил.

5. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо:

(a) практичних аспектів використання, представлення, складу й розміру позначень, згаданих у пункті (a) параграфа 1 і в параграфі 2 цієї статті, а також у статті 33(3);

(b) присвоєння кодових номерів установам контролю або органам контролю;

(c) позначення місця, де була вирощена сільськогосподарська сировина, згідно з параграфом 2 цієї статті та відповідно до статті 33(3).

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 33
Логотип органічного виробництва Європейського Союзу

1. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу можна використовувати в маркуванні, представленні та рекламуванні продуктів, які відповідають вимогам цього Регламенту.

Логотип органічного виробництва Європейського Союзу можна також використовувати для інформаційних і освітніх цілей, пов’язаних з існуванням і рекламуванням самого логотипу, за умови, що таке використання не вводить споживачів в оману щодо органічного виробництва конкретних продуктів, а також за умови відтворення логотипу згідно з правилами, встановленими в додатку V. У такому випадку вимоги статті 32(2) і пункту 1.7 додатка V не застосовуються.

Логотип органічного виробництва Європейського Союзу не повинен використовуватися для перероблених харчових продуктів, як зазначено в пунктах (b) і (c) статті 30(5), і для продуктів перехідного періоду, як зазначено в статті 30(3).

2. Крім випадків використання згідно з другим підпараграфом параграфа 1, логотип органічного виробництва Європейського Союзу є офіційним підтвердженням відповідності статтям 86 і 91 Регламенту (ЄС) 2017/625.

3. Використання логотипу органічного виробництва Європейського Союзу є необов’язковим для продуктів, імпортованих з третіх країн. Коли такий логотип використовують на маркуванні таких продуктів, на маркуванні необхідно також розмістити позначення, зазначене у статті 32(2).

4. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу повинен відповідати зразку, встановленому в додатку V, і правилам, встановленим у зазначеному додатку.

5. Національні логотипи та приватні логотипи дозволено використовувати в маркуванні, представленні та рекламуванні продуктів, які відповідають вимогам цього Регламенту.

6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у додаток V щодо логотипу органічного виробництва Європейського Союзу та правил, які його стосуються.

ГЛАВА V
СЕРТИФІКАЦІЯ

Стаття 34
Система сертифікації

1. Перед введенням будь-яких продуктів в обіг як «органічних» чи «продуктів перехідного періоду» або до початку перехідного періоду оператори й групи операторів, згідно статті 36, які займаються виробництвом, підготовкою, розповсюдженням або складуванням органічних продуктів чи продуктів перехідного періоду, які імпортують такі продукти з третьої країни чи експортують такі продукти до третьої країни або які вводять в обіг такі продукти, повинні повідомляти про свою діяльність компетентні органи держави-члена, в якій ця діяльність провадиться, і в якій на їхнє підприємство поширюється система контролю.

Якщо компетентні органи передали свої повноваження або делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, більше ніж одній установі контролю чи органу контролю, оператори або групи операторів у повідомленні, вказаному у першому підпараграфі, зазначають, яка установа контролю чи орган контролю перевіряє відповідність їхньої діяльності вимогам цього Регламенту й видає сертифікат, зазначений у статті 35(1).

2. Оператори, які продають фасовані органічні продукти безпосередньо кінцевому споживачу або користувачу, звільняються від зобов’язання щодо повідомлення, зазначеного у першому підпараграфі цієї статті, та від обов’язку мати сертифікат, зазначений у статті 35(2), за умови, що вони не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, і не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність іншому оператору на умовах підряду.

3. Якщо оператори або групи операторів передоручають будь-яку свою діяльність на умовах підряду третім сторонам, то і оператори або групи операторів, і треті сторони, яким передоручили цю діяльність, зобов’язані дотримуватися вимог параграфа 1, крім випадку, коли оператор або група операторів зазначає в повідомленні, вказаному в параграфі 1, що він або вона залишається відповідальним/відповідальною за органічне виробництво і не переклав/переклала таку відповідальність на підрядника. В таких випадках компетентний орган або, де доречно, установа контролю чи орган контролю, підтверджує, що діяльність на умовах підряду відповідає вимогам цього Регламенту в контексті контролю операторів чи груп операторів, які передоручили свою діяльність.

4. Держави-члени можуть призначати орган або затверджувати структуру, яка має отримувати повідомлення, зазначені в параграфі 1.

5. Оператори, групи операторів і підрядники згідно з цим Регламентом ведуть документацію щодо різних видів діяльності, якими вони займаються.

6. Держави-члени ведуть актуальні переліки, що містять назви й адреси операторів і груп операторів, які повідомили про свою діяльність згідно з параграфом 1, і оприлюднюють належним чином, в тому числі за допомогою посилань на єдиний інтернет-вебсайт, повний перелік цих даних, разом з інформацією щодо сертифікатів, виданих цим операторам і групам операторів, відповідно до статті 35(1). При цьому держави-члени дотримуються вимог щодо захисту персональних даних згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (22).

7. Держави-члени забезпечують включення в систему контролю кожного оператора або групи операторів, які дотримуються вимог цього Регламенту і які сплачують належні суми у випадках, коли стягується плата відповідно до статей 78 і 80 Регламенту (ЄС) 2017/625. Держави-члени забезпечують оприлюднення будь-якої плати, яка може стягуватися.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у додаток II щодо вимог до ведення документації.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:

(a) формату й технічних засобів інформування, зазначених у параграфі 1;

(b) організації публікації переліків, зазначених у параграфі 6; і

(c) порядку й організації публікації плати, зазначеної в параграфі 7.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 35
Сертифікат

1. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю, видають сертифікат будь-якому оператору або групі операторів, які повідомили про свою діяльність відповідно до статті 34(1) і дотримуються вимог цього Регламенту. Сертифікат:

(a) видається в електронній формі, якщо це можливо;

(b) дає можливість принаймні ідентифікувати оператора чи групу операторів, включно із переліком її членів, категорію продуктів, на які поширюється цей сертифікат, і його строк дії;

(c) засвідчує, що діяльність, про яку було повідомлено, відповідає вимогам цього Регламенту; і

(d) видається згідно зі встановленим зразком, як зазначено в додатку VI.

2. Без обмеження параграфа 8 цієї статті і статті 34(2), оператори та групи операторів не вводять в обіг зазначені в статті 2(1) продукти як органічні продукти або як продукти перехідного періоду, якщо їх якість ще не підтверджена сертифікатом, зазначеним в параграфі 1 цієї статті.

3. Сертифікат, зазначений у цій статті, є офіційним сертифікатом у розумінні пункту (a) статті 86(1) Регламенту (ЄС) 2017/625.

4. Оператор або група операторів не мають права отримувати сертифікат більш ніж від одного органу контролю для діяльності, яка здійснюється в тій самій державі-члені щодо однієї категорії продуктів, включно з випадками, коли оператор або група операторів працює на різних етапах виробництва, підготовки й розповсюдження.

5. Члени групи операторів не мають права на отримання окремого сертифіката для будь-якої діяльності, на яку поширюється сертифікація групи операторів, до якої вони належать.

6. Оператори повинні перевіряти сертифікати тих операторів, які є їхніми постачальниками.

7. Для цілей параграфів 1 і 4 цієї статті, продукти класифікують за такими категоріями:

(a) продукти рослинництва, що не піддавалися переробці, в тому числі насіння та садивний матеріал;

(b) сільськогосподарські тварини або продукти тваринництва, що не піддавалися переробці;

(c) водорості й продукти аквакультури, що не піддавалися переробці;

(d) перероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі продукти аквакультури, призначені для споживання як харчові продукти;

(e) корми;

(f) вино;

(g) інші продукти, включені до списку додатка I до цього Регламенту, або які не входять до зазначених вище категорій.

8. Держави-члени можуть звільняти від зобов’язання мати передбачений у параграфі 2 сертифікат операторів, які продають незапаковані органічні продукти, крім кормів, безпосередньо кінцевим споживачам, за умови що такі оператори не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність третій стороні на умовах підряду, а також за умови що:

(a) такі продажі не перевищують 5000 кг на рік;

(b) такі продажі не становлять річний оборот у відношенні до незапакованих органічних продуктів, що перевищує 20000 євро; або

(c) потенційна вартість сертифікації оператора перевищує 2 % від загального обороту незапакованих органічних продуктів, проданих цим оператором.

Якщо держава-член вирішила звільнити від зобов’язання операторів, зазначених у першому підпараграфі, вона може встановити більш суворі ліміти, ніж встановлені в першому підпараграфі.

Держави-члени інформують Комісію та інші держави-члени про будь-яке рішення щодо звільнення від зобов’язання операторів згідно з першим підпараграфом, а також про ліміти, в межах яких цим операторам надається звільнення.

9. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, для внесення змін у встановлений зразок сертифіката, зазначений у додатку VI.

10. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими встановлює деталі й уточнення щодо форми сертифіката, зазначеного в параграфі 1, а також технічні засоби, за допомогою яких він видається.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 36
Група операторів

1. Кожна група операторів:

(a) складається тільки з членів, які є фермерами або операторами, що виробляють водорості або тварин аквакультури, і додатково можуть займатися переробкою, підготовкою чи введенням в обіг харчових продуктів або кормів;

(b) складається тільки з членів:

(i) для яких вартість окремої сертифікації складає понад 2 % обороту кожного члена або стандартного виходу продукції органічного виробництва, і річний оборот органічного виробництва яких не перевищує 25000 євро, або стандартний вихід продукції органічного виробництва яких не перевищує 15000 євро на рік; або

(ii) кожен з яких має господарство площею щонайбільше:

- 5 гектарів,

- 0,5 гектарів для теплиць, або

- 15 гектарів, виключно для постійних луків;

(c) створена в державі-члені або в третій країні;

(d) має правосуб’єктність;

(e) складається тільки з членів, які ведуть виробничу діяльність або можливу додаткову діяльність, згадану в пункті (a), у географічній близькості один до одного в тій самій державі-члені або в тій самій третій країні;

(f) встановлює спільну систему реалізації для продуктів, вироблених групою; і

(g) створює систему внутрішнього контролю, яка складається з документованого набору заходів і процедур контролю, згідно з яким конкретна особа або орган відповідає за перевірку дотримання кожним членом групи вимог цього Регламенту.

Система внутрішнього контролю (СВК) включає задокументовані процедури щодо:

(i) реєстрації членів групи;

(ii) внутрішніх інспектувань, які включають щорічні внутрішні фізичні виїзні інспектування кожного члена групи та будь-які додаткові інспектування на основі аналізу ризиків, які в будь-якому разі призначає керівник СВК, а проводять інспектори СВК, ролі яких визначені в пункті (h);

(iii) затвердження нових членів наявної групи або, у відповідних випадках, затвердження нових виробничих підрозділів або нової діяльності чинних членів після затвердження керівником СВК на основі звіту про внутрішнє інспектування;

(iv) навчання інспекторів СВК, яке повинно відбуватися щонайменше раз на рік і супроводжуватися оцінюванням отриманих учасниками знань;

(v) навчання членів групи з процедур СВК та вимог цього Регламенту;

(vi) контролю документів і записів;

(vii) заходів, які вживають у випадках невідповідності, виявленої під час внутрішніх інспектувань, включно з відповідними подальшими діями;

(viii) внутрішньої простежуваності, яка відображає походження продуктів, які постачають в системі спільного збуту групи, та дозволяє простежити всі продукти всіх членів на всіх етапах, зокрема: виробництва, переробки, підготовки або введення в обіг, включно з оцінюванням і перехресною перевіркою виходу продуктів кожного члена групи;

(h) призначає керівника СВК і одного або кількох інспекторів СВК, які можуть бути членами групи. Їх посади не можна поєднувати. Кількість інспекторів СВК є відповідною та пропорційною, зокрема: типу, структурі, розміру, продуктам, видам діяльності та виходу органічної продукції групи. Інспектори СВК компетентні по відношенню до продуктів і видів діяльності групи.

Керівник СВК:

(i) верифікує відповідність кожного члена групи критеріям, встановленим у пунктах (a), (b) і (e);

(ii) забезпечує наявність підписаного письмового договору членства між групою і кожним її членом, згідно з яким члени зобов’язуються:

- дотримуватися вимог цього Регламенту;

- брати участь у СВК і дотримуватися процедур СВК, в тому числі завдань і обов’язків, покладених на них керівником СВК, та зобов’язання вести документацію;

- надавати доступ до виробничих підрозділів і потужностей та бути присутніми під час внутрішніх інспектувань, які проводять інспектори СВК, і під час офіційного контролю, який здійснює компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, надавати їм усі документи й записи та ставити свій підпис на звітах про інспектування;

- приймати та реалізовувати заходи у випадках невідповідності згідно з рішенням керівника СВК або компетентного органу або, у відповідних випадках, установи контролю чи органу контролю, у визначений строк,

- негайно інформувати керівника СВК про підозрювану невідповідність;

(iii) розробляє процедури СВК та відповідні документи й записи, актуалізує їх і надає їх на першу вимогу інспекторам СВК і, у відповідних випадках, членам групи;

(iv) складає список членів групи та актуалізує його;

(v) покладає завдання та обов’язки на інспекторів СВК;

(vi) є сполучною ланкою між членами групи та компетентним органом або, у відповідних випадках, установою контролю чи органом контролю, в тому числі стосовно запитів щодо відступів;

(vii) щорічно верифікує заяви інспекторів СВК про відсутність конфлікту інтересів;

(vii) призначає внутрішні інспектування та забезпечує їх належне проведення згідно з планом керівника СВК, зазначеним у пункті (ii) другого параграфа пункту (g);

(ix) забезпечує належне навчання інспекторів СВК та проводить щорічне оцінювання компетенцій і кваліфікації інспекторів СВК;

(x) затверджує нових членів або нові виробничі підрозділи або нову діяльність чинних членів;

(xi) ухвалює рішення щодо заходів у випадку невідповідності згідно з заходами СВК, виявленої завдяки задокументованим процедурам відповідно до пункту g, і забезпечує подальші дії у зв’язку з такими заходами;

(xii) ухвалює рішення щодо субпідрядної діяльності, включно з передаванням на субпідряд завдань інспекторів СВК, і підписує відповідні договори або контракти.

Інспектор СВК:

(i) здійснює внутрішні інспектування членів групи згідно з планом і процедурами, які надає керівник СВК;

(ii) складає проєкти звітів про внутрішнє інспектування на основі зразка й подає їх у належний строк керівнику СВК;

(iii) подає під час призначення письмову підписану заяву про відсутність конфлікту інтересів і щорічно актуалізує її;

(iv) бере участь у навчанні.

2. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю скасовують сертифікат, зазначений у статті 35, для цілої групи, у тому випадку, коли недоліки в організації або функціонуванні системи внутрішнього контролю, зазначеної в параграфі 1, зокрема щодо неспроможності виявити або усунути невідповідність окремих членів групи операторів, впливають на справжність органічних продуктів і продуктів перехідного періоду.

Неналежними в СВК вважаються принаймні такі ситуації:

(a) виробництво, переробка, підготовка або введення в обіг продуктів від членів або виробничих підрозділів, членство яких тимчасово припинене/скасоване;

(b) введення в обіг продуктів, для яких керівник СВК заборонив використання покликання на органічне виробництво на їх маркуванні або в рекламі;

(c) додавання нових членів до переліку членів або зміна діяльності чинних членів без дотримання внутрішньої процедури затвердження;

(d) непроведення щорічного фізичного виїзного інспектування члена групи в даному році;

(e) незазначення у списку членів тих членів, членство яких було тимчасово припинене або скасоване;

(f) серйозні розбіжності між фактами, встановленими під час внутрішніх інспектувань, які проводять інспектори СВК, і офіційним контролем, який здійснює компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю;

(g) серйозні недоліки у запровадженні відповідних заходів або у здійсненні необхідних подальших дій у відповідь на невідповідність, виявлену інспекторами СВК або компетентним органом або, у відповідних випадках, установою контролю чи органом контролю;

(h) невідповідна кількість інспекторів СВК або компетенції інспекторів СВК, що не відповідають типу, структурі, розміру, продуктам, діяльності та виходу органічної продукції групи.

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 54, для внесення змін у параграфи 1 і 2, а саме додавати нові положення або вносити зміни в такі додані положення, зокрема щодо:

(a) обов’язків окремих членів групи операторів;

(b) критеріїв визначення географічної близькості членів групи, таких як спільне користування спорудами або об’єктами;

(c) створення й функціонування системи внутрішнього контролю, в тому числі обсягу, змісту і частоти здійснення контролю, а також критеріїв для виявлення недоліків у організації або функціонуванні системи внутрішнього контролю.

4. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють:

(a) склад й розмір групи операторів;

(b) документи і системи ведення документації, системи внутрішньої простежуваності та перелік операторів;

(c) обмін інформацією між групою операторів і компетентним органом або органами, установами контролю чи органами контролю, а також між державами-членами та Комісією.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

ГЛАВА VI
ОФІЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ІНША ОФІЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 37
Зв’язок з Регламентом (ЄС) 2017/625 і додаткові правила щодо офіційного контролю та іншої офіційної діяльності по відношенню до органічного виробництва й маркування органічних продуктів

Конкретні правила цієї глави застосовують, додатково до правил, встановлених у Регламенті (ЄС) 2017/625, якщо інше не передбачено в статті 40(2) цього Регламенту, і додатково до статті 29 цього Регламенту, якщо інше не передбачено в статті 41(1) цього Регламенту, до офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, яку здійснюють з метою перевірки протягом усього процесу на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження відповідності виробництва продукції, зазначеної в статті 2(1) цього Регламенту, вимогам цього Регламенту.

Стаття 38
Додаткові правила щодо офіційного контролю та заходів, яких повинні вживати компетентні органи

1. Офіційний контроль, який здійснюється відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту, включає, зокрема:

(a) перевірку вжиття операторами превентивних і запобіжних заходів, як зазначено в статті 9(6) і в статті 28 цього Регламенту, на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження;

(b) якщо господарство включає неорганічні виробничі підрозділи або виробничі підрозділи перехідного періоду, перевірку документації та заходів або процедур чи механізмів, запроваджених з метою забезпечити чітке й ефективне розділення між органічними, неорганічними виробничими підрозділами та виробничими підрозділами перехідного періоду, а також між відповідними продуктами, виробленими цими підрозділами, та розділення речовин і продуктів, які використовують для органічних, неорганічних виробничих підрозділів і для виробничих підрозділів перехідного періоду; така перевірка включає перевірку земельних ділянок, для яких минулий період був ретроспективно визнаний частиною перехідного періоду, і перевірку неорганічних виробничих підрозділів;

(c) якщо має місце одночасне збирання операторами органічних, неорганічних продуктів і продуктів перехідного періоду, їх підготовка або зберігання в одному підрозділі з підготовки, на одній площі чи на одній потужності, або транспортування до інших операторів чи до інших підрозділів, перевірку документації та чинних заходів, процедур або механізмів, мета яких - забезпечити розділення таких операцій у місці або часі; проведення належних очищувальних заходів і, де доречно, заходів для запобігання заміні продуктів; постійну ідентифікацію органічних продуктів і продуктів перехідного періоду; а також зберігання органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів до і після операцій з підготовки, відокремленими один від одного за місцем або часом;

(d) перевірку встановлення та функціонування системи внутрішнього контролю груп операторів;

(e) якщо оператори звільнені від обов’язку інформувати про діяльність відповідно до статті 34(2) цього Регламенту або від обов’язку мати сертифікат відповідно до статті 35(8) цього Регламенту, перевірку виконання вимог для такого звільнення і перевірку продуктів, які продають ці оператори.

2. Офіційний контроль, який проводять відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту, необхідно здійснювати протягом усього процесу на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження, на основі ймовірності недотримання вимог, як визначено в пункті (57) статті 3 цього Регламенту, яку визначають з урахуванням, крім елементів, зазначених у статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625, зокрема, таких елементів:

(a) типу, розміру та структури операторів і груп операторів;

(b) тривалості періоду, протягом якого оператори та групи операторів займалися органічним виробництвом, підготовкою та розповсюдженням;

(c) результатів контролю, проведеного відповідно до цієї статті;

(d) моменту часу, який є релевантним для проваджуваної діяльності;

(e) категорій продуктів;

(f) типу, кількості та вартості продуктів і їх змін у часі;

(g) можливості змішування продуктів або забруднення недозволеними продуктами або речовинами;

(h) застосування відступів та виключень з правил операторами та групами операторів;

(i) критичних точок для недотримання вимог і ймовірності недотримання вимог на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження;

(j) підрядної діяльності.

3. У будь-якому випадку, всі оператори та групи операторів, за винятком зазначених у статтях 34(2) і 35(8), підлягають верифікації відповідності щонайменше раз на рік.

Верифікація відповідності включає фізичне виїзне інспектування, крім випадків, коли були виконані такі умови:

(a) попередній контроль відповідного оператора або групи операторів не виявив жодної невідповідності, яка б впливала на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, щонайменше три роки поспіль; і

(b) відповідний оператор або група операторів були оцінені на основі елементів, зазначених у параграфі 2 цієї статті та в статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625, як такі, що мають низьку ймовірність невідповідності.

У цьому випадку період між двома фізичними виїзними інспектуваннями не повинен перевищувати 24 місяців.

4. Офіційний контроль, який здійснюється відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту:

(a) здійснюється відповідно до статті 9(4) Регламенту (ЄС) 2017/625 і водночас забезпечує проведення мінімального відсотка офіційних перевірок операторів або груп операторів без попередження;

(b) забезпечує проведення мінімального відсотка додаткових перевірок, крім зазначених у параграфі 3 цієї статті;

(c) здійснюється шляхом відбору мінімальної кількості зразків, що були відібрані відповідно до пункту (h) статті 14 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(d) забезпечує проведення контролю по відношенню до мінімальної кількості операторів, які є членами групи операторів, у зв’язку з верифікацією відповідності, як зазначено в параграфі 3 цієї статті.

5. Видача або поновлення дії сертифіката, зазначеного в статті 35(1), ґрунтується на результатах верифікації відповідності, зазначених у параграфах 1-4 цієї статті.

6. Оператор або групи операторів підписують письмовий звіт, який складають стосовно кожної офіційної перевірки, проведеної з метою верифікації дотримання вимог цього Регламенту відповідно до статті 13(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, на підтвердження отримання такого письмового звіту.

7. Стаття 13(1) Регламенту (ЄС) 2017/625 не стосується аудитів та інспектувань, які проводять компетентні органи в контексті їхньої наглядової діяльності за органами контролю, яким делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54:

(a) які доповнюють цей Регламент, а саме встановлюють конкретні критерії та умови здійснення офіційного контролю, який проводять з метою забезпечити простежуваність на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження, а також дотримання вимог цього Регламенту, щодо:

(i) перевірки документації;

(ii) контролю, який здійснюється для певних категорій операторів;

(iii) у відповідних випадках, щодо періоду, протягом якого слід проводити контроль, передбачений цим Регламентом, включно з фізичними виїзними інспектуваннями, зазначеними в параграфі 3 цієї статті, а також щодо конкретних потужностей або площі, де їх слід проводити;

(b) які вносять зміни в параграф 2 цієї статті, а саме, додають нові елементи на основі практичного досвіду, або вносять зміни до цих нових елементів.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють:

(a) мінімальний відсоток офіційного контролю операторів або груп операторів, які необхідно проводити без попередження, як зазначено в пункті (a) параграфа 4;

(b) мінімальний відсоток додаткового контролю, як зазначено в пункті (b) параграфа 4;

(c) мінімальну кількість зразків, зазначених у пункті (c) параграфа 4;

(d) мінімальну кількість операторів, які є членами групи операторів, як зазначено в пункті (d) параграфа 4.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 39
Додаткові правила щодо заходів, яких мають вживати оператори та групи операторів

1. Крім обов’язків, встановлених у статті 15 Регламенту (ЄС) 2017/625, оператори та групи операторів:

(a) ведуть документацію, яка відображає дотримання ними вимог цього Регламенту;

(b) подають всі декларації та інші повідомлення, необхідні для офіційного контролю;

(c) вживають відповідних практичних заходів з метою забезпечити дотримання вимог цього Регламенту;

(d) надають, у формі декларації, яку підписують і оновлюють за необхідності:

(i) повний опис органічного виробничого підрозділу або виробничого підрозділу перехідного періоду, а також діяльності, яку необхідно провадити згідно з цим Регламентом;

(ii) відповідні практичні заходи, яких належить вживати з метою забезпечення дотримання вимог цього Регламенту;

(iii) зобов’язання:

- інформувати покупців продуктів у письмовій формі та без невиправданого зволікання й обмінюватися релевантною інформацією з компетентним органом або, у відповідних випадках, з установою контролю чи органом контролю, у випадку підтвердження підозри щодо невідповідності, неможливості виключити таку підозру щодо невідповідності або у випадку встановлення невідповідності, яка впливає на справжність певних продуктів,

- приймати передачу матеріалів щодо контролю у випадку зміни установи контролю чи органу контролю або, у випадку припинення діяльності з органічного виробництва, зберігати видані останньою установою контролю чи органом контролю матеріали щодо контролю протягом щонайменше п’яти років,

- негайно інформувати компетентний орган або органи, призначені відповідно до статті 34(4), у випадку припинення діяльності з органічного виробництва і

- приймати обмін інформацією між цими органами, якщо підрядники знаходяться під контролем інших установ контролю чи органів контролю.

2. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:

(a) документації для підтвердження відповідності цьому Регламенту;

(b) декларацій та інших повідомлень, необхідних для офіційного контролю;

(c) відповідних практичних заходів для забезпечення відповідності цьому Регламенту.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 40
Додаткові правила щодо делегування завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю

1. Компетентні органи можуть делегувати органам контролю окремі завдання у сфері офіційного контролю й окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, тільки у разі дотримання таких умов, додатково до встановлених у главі III Регламенту (ЄС) 2017/625:

(a) делегування містить детальний опис делегованих завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, включно з обов’язком звітування та іншими конкретними обов’язками, а також детальний опис умов, за яких орган контролю може їх виконувати. Зокрема, орган контролю подає компетентним органам для попереднього затвердження таке:

(i) свою процедуру оцінювання ризиків, яка повинна визначати, зокрема, основу для інтенсивності й частоти верифікації відповідності операторами та групами операторів, що визначають на основі елементів, зазначених у статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 і статті 38 цього Регламенту, і якої слід дотримуватися для офіційного контролю операторів і груп операторів;

(ii) стандартну процедуру контролю, що повинна містити детальний опис заходів контролю, які орган контролю зобов’язується застосовувати до операторів і груп операторів, що знаходяться під його контролем;

(iii) перелік заходів, що відповідають спільному каталогу, зазначеному в статті 41(4), і яких слід вживати по відношенню до операторів і груп операторів у випадках підозрюваної або встановленої невідповідності;

(iv) механізми ефективного моніторингу завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, яка провадиться по відношенню до операторів і груп операторів, а також механізми звітування.

Орган контролю інформує компетентний орган про подальші зміни елементів, зазначених у пунктах з (i) до (iv);

(b) ці компетентні органи мають запроваджені процедури й механізми для здійснення нагляду за органами контролю, в тому числі, щоб упевнитися, що делеговані завдання виконуються ефективно, незалежно й об’єктивно, зокрема з огляду на інтенсивність й частоту верифікації відповідності.

Щонайменше раз на рік компетентні органи повинні, згідно з пунктом (a) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, організовувати аудити органів контролю, яким вони делегували завдання у сфері офіційного контролю або завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.

2. Як відступ від статті 31(3) Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи можуть делегувати органу контролю прийняття рішення щодо завдань, передбачених у пункті (b) статті 138(1) і в статті 138(2) та (3) згаданого Регламенту.

3. Для цілей пункту (b)(iv) статті 29 Регламенту (ЄС) 2017/625, стандартом для делегування окремих завдань у сфері офіційного контролю і окремих завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, спрямованою на встановлення відповідності цьому Регламенту, який є релевантним для обсягу цього Регламенту, є остання актуальна версія міжнародного гармонізованого стандарту «Оцінювання відповідності - Вимоги для органів, що здійснюють сертифікацію продуктів, процесів та послуг», покликання на який опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу.

4. Компетентні органи не делегують органам контролю такі завдання у сфері офіційного контролю й завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю:

(a) нагляд за іншими установами контролю чи органами контролю та їх аудит;

(b) повноваження погоджувати інші відступи, крім відступів щодо використання репродуктивного матеріалу рослин, який не був отриманий з органічного виробництва;

(c) право отримувати інформацію про діяльність операторів або груп операторів відповідно до статті 34(1) цього Регламенту;

(d) оцінювання ймовірності недотримання вимог цього Регламенту, що визначає частоту проведення фізичних перевірок органічних партій товару перед випуском їх для вільного обігу в Союзі відповідно до статті 54 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(e) створення спільного каталогу заходів, зазначеного в статті 41(4) цього Регламенту.

5. Компетентні органи не делегують завдання у сфері офіційного контролю або завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, фізичним особам.

6. Компетентні органи забезпечують збирання та використання ними для нагляду за діяльністю органів контролю інформації від цих органів контролю відповідно до статті 32 Регламенту (ЄС) 2017/625 та інформації щодо заходів, яких органи контролю вживають у випадку встановленої або ймовірної невідповідності.

7. Якщо компетентний орган повністю або частково скасував делегування окремих завдань у сфері офіційного контролю або окремих завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, відповідно до пункту (b) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, він вирішує, чи залишаються чинними будь-які сертифікати, видані цими органами контролю до дати такого часткового або повного скасування, й інформує відповідних операторів про таке рішення.

8. Без обмеження пункту (b) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, до повного або часткового скасування делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, у зазначених у згаданому пункті випадках компетентні органи можуть повністю або частково призупинити таке делегування:

(a) на період, який не перевищує 12 місяців, протягом якого орган контролю зобов’язаний усунути недоліки, виявлені під час аудитів та інспектування, або усунути невідповідність, інформацію про яку було надіслано іншою установою контролю і органом контролю компетентним органам і Комісії відповідно до статті 43 цього Регламенту; або

(b) на період, на який призупиняють акредитацію, зазначену в пункті (b)(iv) статті 29 Регламенту (ЄС) 2017/625, у зв’язку зі статтею 40(3) цього Регламенту.

Якщо делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, було призупинене, відповідні органи контролю не видають зазначені в статті 35 сертифікати для тих категорій, для яких делегування було призупинене. Компетентні органи вирішують, чи залишаються чинними будь-які сертифікати, видані цими органами контролю до дати такого часткового або повного призупинення, й інформують відповідних операторів про таке рішення.

Без обмеження статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи скасовують призупинення делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, якнайшвидше після усунення органом контролю недоліків або невідповідностей, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа, або після скасування органом акредитації призупинення акредитації, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфа.

9. Якщо орган контролю, якому компетентні органи делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, був також визнаний Комісією відповідно до статті 46(1) цього Регламенту для ведення діяльності з контролю в третіх країнах і Комісія має намір скасувати або скасувала визнання цього органу контролю, компетентні органи організовують аудити або інспектування органу контролю щодо його діяльності у відповідній державі-члені (або у відповідних державах-членах), згідно з пунктом (a) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625.

10. Органи контролю надають компетентним органам:

(a) перелік операторів, які знаходилися під їх контролем, станом на 31 грудня попереднього року, до 31 січня кожного року; а також

(b) інформацію щодо офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, яку вони вели у попередній рік для підтримання підготовки частини річного звіту, зазначеного у статті 113 Регламенту (ЄС) 2017/625, яка стосується органічного виробництва й маркування органічних продуктів, до 31 березня кожного року.

11. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту стосовно умов делегування органам контролю завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, додатково до умов, встановлених у параграфі 1 цієї статті.

Стаття 41
Додаткові правила щодо дій у випадку підозрюваної та виявленої невідповідності та спільний каталог заходів

1. Відповідно до статті 29, якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю підозрює або отримує підтверджену інформацію, включно з інформацією від інших компетентних органів, або, у відповідних випадках, від інших установ контролю чи органів контролю, про те, що оператор має намір використати або ввести в обіг продукт, який може не відповідати вимогам цього Регламенту, але який містить терміни, що стосуються органічного виробництва, або якщо такий компетентний орган, орган контролю чи делегований орган контролю був поінформований оператором про підозру невідповідності згідно зі статтею 27:

(a) він негайно проведе офіційне розслідування відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/625 з метою перевірити відповідність цьому Регламенту; таке розслідування повинно бути завершене якнайшвидше, у прийнятний строк, і повинно враховувати строк зберігання продукту та складність випадку;

(b) він повинен тимчасово заборонити і введення в обіг відповідних продуктів як органічних або продуктів перехідного періоду, і використання їх в органічному виробництві, до отримання результатів розслідування, зазначеного в пункті (a). Перед ухваленням такого рішення компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю дає оператору можливість надати коментарі.

2. Якщо результати розслідування, зазначеного в пункті (a) параграфа 1, не показали жодної невідповідності, яка впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, оператору дозволяють використовувати відповідні продукти або вводити їх в обіг як органічні або продукти перехідного періоду.

3. Держави-члени вживають всіх заходів і забезпечують усі необхідні санкції, щоб запобігти неправомірному використанню позначень, зазначених у главі IV цього Регламенту.

4. Компетентні органи надають спільний каталог заходів для випадків підозрюваної невідповідності та виявленої невідповідності, які повинні застосовуватися на їхній території, в тому числі установами контролю чи органами контролю.

5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють єдиний порядок дій у випадках, коли компетентні органи повинні вжити заходів у зв’язку з підозрюваною або виявленою невідповідністю.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 42
Додаткові правила щодо заходів у разі невідповідності, що впливає на справжність

1. Якщо невідповідність впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду на будь-якому етапі виробництва, підготовки й розповсюдження, наприклад, в результаті використання недозволених продуктів, речовин або методів, або змішування з неорганічними продуктами, компетентні органи і, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю забезпечують, додатково до заходів, яких належить вжити, відповідно до статті 138 Регламенту (ЄС) 2017/625, відсутність покликання на органічне виробництво в маркуванні й рекламних матеріалах усієї відповідної партії або серії продуктів.

2. У випадку серйозної, повторної або тривалої невідповідності компетентні органи і, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю забезпечують, крім заходів, встановлених у параграфі 1, і будь-яких відповідних заходів, яких вживають, зокрема, відповідно до статті 138 Регламенту (ЄС) 2017/625, заборону відповідним операторам або групам операторів реалізовувати продукти з покликанням на органічне виробництво протягом даного періоду, і належне зупинення дії або, відповідно, скасування їхнього сертифіката, зазначеного у статті 35.

Стаття 43
Додаткові правила щодо обміну інформацією

1. Крім обов’язків, встановлених у статті 105(1) і статті 106(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи негайно обмінюються інформацією з іншими компетентними органами, а також з Комісією, про будь-яку підозру щодо невідповідності, яка впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду.

Компетентні органи обмінюються цією інформацією з іншими компетентними органами та з Комісією за допомогою наданої Комісією комп’ютерної системи, яка забезпечує можливість електронного обміну документами та інформацією.

2. У випадках встановлення підозрюваної або виявленої невідповідності щодо продуктів, які знаходяться під контролем інших установ контролю чи органів контролю, установи контролю чи органи контролю негайно інформують ці інші установи контролю чи органи контролю.

3. Установи контролю чи органи контролю обмінюються іншою релевантною інформацією з іншими установами контролю чи органами контролю.

4. Після отримання запиту щодо надання інформації, обґрунтованого потребою гарантувати, що продукт був вироблений з дотриманням вимог цього Регламенту, установи контролю чи органи контролю обмінюються інформацією за результатами проведеного ними контролю з іншими компетентними органами та з Комісією.

5. Компетентні органи обмінюються інформацією щодо нагляду за органами контролю з національними органами акредитації, як визначено в пункті (11) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (23).

6. Компетентні органи вживають належних заходів і створюють задокументовані процедури з метою забезпечити передавання інформації про результати контролю агентству-платнику, відповідно до його потреб, для цілі статті 58 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (24) і актів, ухвалених на основі зазначеної статті.

7. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, що встановлюють інформацію, яку повинні надавати компетентні органи, установи контролю чи органи контролю, відповідальні за офіційний контроль та іншу офіційну діяльність згідно з цією статтею, релевантних отримувачів такої інформації та процедури, згідно з якими необхідно надавати таку інформацію, в тому числі функціональні характеристики комп’ютерної системи, зазначеної в параграфі 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

ГЛАВА VII
ТОРГІВЛЯ З ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ

Стаття 44
Експорт органічних продуктів

1. Продукт може експортуватися з Союзу як органічний продукт і може мати логотип органічного виробництва Європейського Союзу, за умови що він відповідає правилам органічного виробництва згідно з цим Регламентом.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту щодо документів, призначених для митних органів у третіх країнах, зокрема щодо видання органічних експортних сертифікатів у електронній формі, коли це можливо, і надання гарантій відповідності експортованих органічних продуктів вимогам цього Регламенту.

Стаття 45
Імпорт органічних продуктів і продуктів перехідного періоду

1. Продукт може імпортуватися з третьої країни для цілей введення в обіг у Союзі як органічного продукту або як продукту перехідного періоду у разі дотримання трьох таких умов:

(a) цей продукт є продуктом, зазначеним у статті 2(1));

(b) застосовується одна з таких опцій:

(i) продукт відповідає вимогам глав II, III й IV цього Регламенту, і всі оператори та групи операторів, зазначені в статті 36, включно з експортерами у відповідній третій країні, підлягали контролю установами контролю або органами контролю, визнаними відповідно до статті 46, і такі установи або органи видали всім цим операторам, групам операторів і експортерам сертифікат, який підтверджує дотримання ними вимог цього Регламенту;

(ii) у випадках, коли продукт походить з третьої країни, визнаної відповідно до статті 47, цей продукт відповідає умовам, встановленим у відповідні торговій угоді; або

(iii) у випадках, коли продукт походить з третьої країни, визнаної відповідно до статті 48, такий продукт відповідає еквівалентним правилам виробництва і контролю такої третьої країни та імпортується з сертифікатом інспекції, який підтверджує цю відповідність, виданим компетентними установами контролю або органами контролю такої третьої країни; і

(c) оператори в третіх країнах здатні в будь-який час надати імпортерам і національним публічним органам в Союзі та в цих третіх країнах інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операторів, які є їхніми постачальниками, а також установи контролю або органи контролю цих постачальників, щоб забезпечити простежуваність відповідних органічних продуктів або продуктів перехідного періоду. Таку інформацію також надають установам контролю або органам контролю імпортерів.

2. Комісія може, згідно з процедурою, встановленою в статті 24(9), надавати конкретні дозволи на використання продуктів і речовин у третіх країнах та у найвіддаленіших регіонах Союзу, беручи до уваги відмінності в екологічному балансі в рослинництві або тваринництві, в конкретних кліматичних умовах, традиціях та місцевих умовах у цих областях. Такі конкретні дозволи можуть надаватися на дворічний строк з можливістю подовження, і до них застосовують принципи, встановлені в главі II, та критерії, встановлені в статті 24(3) та (6).

3. Якщо Комісія встановлює критерії для визначення то, чи можна кваліфікувати ситуацію як катастрофічні обставини, а також конкретні правила дій за таких обставин відповідно до статті 22, Комісія повинна враховувати відмінності в екологічному балансі, кліматі та місцевих умовах у третіх країнах і найвіддаленіших регіонах Союзу.

4. Комісія ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють конкретні правила щодо змісту сертифікатів, зазначених у пункті (b) параграфа 1, належного порядку їх видачі й верифікації, та щодо технічних засобів, за допомогою яких видають такі сертифікати, зокрема, щодо ролі компетентних органів, установ контролю та органів контролю, забезпечення простежуваності й відповідності імпортованих продуктів, які передбачається розмістити на ринку у Союзі як органічні продукти або продукти перехідного періоду, як зазначено в параграфі 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

5. Дотримання умов і вжиття заходів для імпортування до Союзу органічних продуктів і продуктів перехідного періоду, зазначених у параграфі 1, засвідчується на прикордонних пунктах контролю відповідно до статті 47(1) Регламенту (ЄС) 2017/625. Частота фізичних перевірок, зазначених у статті 49(2) згаданого Регламенту, залежить від ймовірності невідповідності, як визначено в пункті (57) статті 3 цього Регламенту.

Стаття 46
Визнання установ контролю та органів контролю

1. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти з метою визнання установ контролю та органів контролю, які мають право здійснювати перевірки й видавати органічні сертифікати в третіх країнах, скасовувати визнання таких установ контролю та органів контролю і створювати перелік визнаних установ контролю та органів контролю.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

2. Установи контролю та органи контролю визнаються відповідно до параграфа 1 для контролю імпорту категорій продуктів, перелік яких міститься у статті 35(7), якщо вони відповідають таким критеріям:

(a) вони офіційно зареєстровані в державі-члені або в третій країні;

(b) вони здатні здійснювати контроль, щоб забезпечити дотримання умов, встановлених у пунктах (a), (b)(i) і (c) статті 45(1) і в цій статті по відношенню до органічних продуктів і продуктів перехідного періоду, призначених для імпортування до Союзу, без делегування завдань контролю; для цілей цього пункту делегуванням не вважають завдання контролю, здійснювані особами, які в силу індивідуального контракту або офіційного договору підлягають управлінському контролю чи процедурам установ контролю або органів контролю, які є сторонами такого договору, і заборона делегувати завдання контролю не стосується відбору зразків;

(c) вони пропонують адекватні гарантії об’єктивності й неупередженості і не мають жодного конфлікту інтересів у зв’язку з виконанням їхніх завдань контролю; зокрема, вони мають процедури, які забезпечують, щоб залучений до контролю та виконання інших дій персонал не мав жодних конфліктів інтересів, і щоб одні й ті самі інспектори не інспектували операторів понад 3 роки поспіль;

(d) що стосується органів контролю, вони акредитовані для цілей їх визнання відповідно до цього Регламенту тільки одним органом акредитації згідно з відповідним гармонізованим стандартом «Оцінювання відповідності - Вимоги для органів, що здійснюють сертифікацію продуктів, процесів та послуг», покликання на який опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу;

(e) вони мають експертні знання, обладнання й інфраструктуру, необхідні для виконання завдань контролю, і мають достатню кількість відповідного кваліфікованого та досвідченого персоналу;

(f) вони спроможні та компетентні здійснювати діяльність з сертифікації та контролю відповідно до вимог цього Регламенту та зокрема Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2021/1698 (25) для кожного типу оператора (окремий оператор або група операторів) у кожній третій країні та для кожної категорії продуктів, для яких вони хочуть мати визнання;

(g) вони мають запроваджені процедури й механізми для забезпечення неупередженості, якості, послідовності, ефективності та відповідності контролю й інших дій, які вони виконують;

(h) вони мають достатньо кваліфікованого та досвідченого персоналу, щоб ефективно та своєчасно здійснювати контроль та інші дії;

(i) вони мають відповідні приміщення й обладнання, які належним чином обслуговуються, щоб забезпечити ефективне та своєчасне здійснення персоналом контролю та інших дій;

(j) вони мають процедури для забезпечення того, щоб їхній персонал мав доступ до об’єктів операторів і документації, яку ведуть оператори, для того, щоб бути здатними виконувати свої завдання;

(k) вони мають відповідні внутрішні вміння, підготовку та процедури для здійснення ефективного контролю операторів, включно з інспектуваннями, а також, у відповідних випадках, системи внутрішнього контролю групи операторів;

(l) їхнє попереднє визнання для конкретної третьої країни та/або категорії продуктів не було скасоване відповідно до параграфа 2a або їхня акредитація не була скасована чи тимчасово припинена будь-яким органом акредитації відповідно до порядку тимчасового припинення або скасування, встановленого згідно з відповідним міжнародним стандартом, зокрема стандартом 17011 Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) «Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до органів акредитації, що акредитують органи з оцінювання відповідності», протягом 24 місяців, що передують:

(i) їхньому запиту про визнання для тієї самої третьої країни і/або тієї самої категорії продуктів, крім випадків, коли попереднє визнання було скасоване відповідно до пункту (k) параграфа 2a;

(ii) їхньому запиту про розширення сфери визнання на додаткову третю країну відповідно до статті 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698, крім випадків, коли попереднє визнання було скасоване відповідно до пункту (k) параграфа 2a цієї статті;

(iii) їхньому запиту про розширення сфери визнання на додаткову категорію продуктів відповідно до статті 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698;

(m) у випадку органів контролю, вони є публічними адміністративними організаціями в третій країні, для якої вони подають заяву на визнання;

(n) вони відповідають процедурним вимогам, встановленим у главі I Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698; і

(o) вони відповідають усім додатковим критеріям, які можуть бути встановлені в делегованому акті, ухваленому відповідно до параграфа 7.

2a. Комісія може скасувати визнання установи контролю або органу контролю для конкретної третьої країни та/або категорії продуктів, якщо:

(a) один із критеріїв визнання, встановлений у параграфі 2, більше не виконується;

(b) Комісія не отримала річний звіт, зазначений у статті 4 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698, у термін, визначений у згаданій статті, або включена в цей річний звіт інформація є неповною, неточною чи не відповідає вимогам, встановленим у згаданому Регламенті;

(c) установа контролю або орган контролю не надає чи не передає всю інформацію, пов’язану з технічним досьє, згаданим у параграфі 4, з системою контролю, яку вона/він застосовує, або з актуальним списком операторів чи груп операторів, або з органічними продуктами, які входять у сферу її/його визнання;

(d) установа контролю або орган контролю не повідомляє Комісії протягом 30 календарних днів про зміни в своєму технічному досьє, згаданому в параграфі 4;

(e) установа контролю або орган контролю не надає інформацію на запит Комісії або держави-члена у визначені терміни, або така інформація є неповною, неточною чи не відповідає вимогам, встановленим у цьому Регламенті, в Делегованому регламенті (ЄС) 2021/1698 і в імплементаційному акті, який ухвалюють на підставі параграфа 8, або не співпрацює з Комісією, зокрема під час розслідувань невідповідності;

(f) установа контролю або орган контролю не погоджується на ініційовану Комісією виїзну перевірку або аудит;

(g) результат виїзної перевірки або аудиту свідчить про систематичне незадовільне функціонування заходів контролю, або установа контролю чи орган контролю не здатні впровадити всі рекомендації, надані Комісією після виїзної перевірки або аудиту, у запропонованому ними плані дій, поданому Комісії;

(h) установа контролю або орган контролю не вживає належних коригувальних заходів у відповідь на встановлені невідповідності й порушення у строк, визначений Комісією відповідно до серйозності ситуації, який становить щонайменше 30 календарних днів;

(i) у випадку зміни оператором його установи контролю або органу контролю, установа контролю або орган контролю не передає новій установі контролю або органу контролю відповідні елементи контрольної документації оператора, включно з письмовими протоколами, протягом щонайбільше 30 календарних днів після отримання запиту на передавання від оператора або від нової установи контролю чи органу контролю;

(j) існує ризик ввести споживача в оману щодо істинної природи (походження) продуктів, на які поширюється визнання; або

(k) установа контролю або орган контролю протягом 48 місяців поспіль не сертифікували жодного оператора у третій країні, для якої вони мають визнання.

3. Акредитацію, зазначену в пункті (d) параграфа 2, надає тільки:

(a) національний орган акредитації у Союзі відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008; або

(b) орган акредитації за межами Союзу, який підписав багатосторонню угоду про визнання під егідою Міжнародного акредитаційного форуму.

4. Установи контролю та органи контролю подають Комісії запит про визнання. Такий запит складається з технічного досьє, що містить всю необхідну інформацію, щоб забезпечити відповідність критеріям, встановленим у параграфі 2.

Установи контролю надають останній звіт про результати оцінювання, виданий компетентним органом, а органи контролю надають атестат про акредитацію, виданий органом акредитації. У відповідних випадках установи контролю та органи контролю також надають останні звіти за результатами регулярного виїзного оцінювання, нагляду й багаторічного періодичного оцінювання їхньої діяльності.

5. На основі інформації, зазначеної в параграфі 4, та будь-якої іншої релевантної інформації щодо установи контролю та органу контролю Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними установами контролю та органами контролю шляхом регулярного перегляду їхньої діяльності й визнання. Для цілей такого визнання Комісія може вимагати додаткову інформацію від органів акредитації або, відповідно, від компетентних органів.

6. Характер нагляду, зазначений у параграфі 5, визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, діяльність установи контролю та органу контролю, тип продуктів і операторів, яких вони контролюють, а також зміни в правилах виробництва й заходах контролю.

Визнання установи контролю та органів контролю, зазначених у параграфі 1, негайно скасовується, зокрема, відповідно до процедури, зазначеної в тому ж параграфі, якщо були виявлені серйозні або неодноразові порушення щодо сертифікації або контролю та дій, встановлених відповідно до параграфа 8, і якщо установа контролю та орган контролю не вжили належних і вчасних заходів для усунення порушень на вимогу Комісії у визначений Комісією строк. Такий строк визначають відповідно до серйозності проблеми і він становить загалом щонайменше 30 днів.

7. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54:

(a) для внесення змін у параграф 2 цієї статті, а саме, шляхом додавання нових критеріїв до встановлених у цьому параграфі критеріїв щодо визнання установ контролю та органів контролю, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, та щодо скасування такого визнання, або шляхом внесення змін до таких доданих критеріїв;

(b) для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується:

(i) здійснення нагляду установами контролю та органами контролю, визнаними Комісією, відповідно до параграфа 1, включно з виїзними перевірками; а також

(ii) контролю та інших дій, які повинні виконувати ці установи контролю та органи контролю.

8. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити вжиття належних заходів щодо випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема, тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих згідно з визнанням, передбаченим цією статтею. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

9. З належним чином обґрунтованих причин терміновості, які пов’язані з недобросовісними практиками або практиками, несумісними з принципами й правилами органічного виробництва, захистом довіри споживачів або захистом добросовісної конкуренції між операторами, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 55(3), для вжиття заходів, зазначених у параграфі 8 цієї статті, або для ухвалення рішення щодо скасування визнання установ контролю та органів контролю, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

Стаття 47
Еквівалентність на основі торгової угоди

Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(ii) статті 45(1), - це третя країна, визнана Союзом у рамках торгової угоди як країна, система виробництва якої відповідає тим самим цілям і принципам через застосування правил, які забезпечують такий самий рівень гарантії відповідності, що й правила, які діють у Союзі.

Стаття 48
Еквівалентність згідно з Регламентом (ЄС) № 834/2007

1. Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(iii) статті 45(1), - це третя країна, визнана для цілей еквівалентності відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007, у тому числі країни, визнані в рамках перехідних заходів, передбачених у статті 58 цього Регламенту.

Таке визнання втрачає чинність 31 грудня 2026 року.

2. На основі річних звітів, які надсилають Комісії до 31 березня кожного року треті країни, зазначені в параграфі 1, щодо імплементації та забезпечення виконання запроваджених ними заходів контролю, та в світлі будь-якої іншої отриманої інформації Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними третіми країнами шляхом регулярного перегляду їх визнання. З цією метою Комісія може звернутися за допомогою до держав-членів. Характер нагляду визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, обсяг експорту до Союзу з відповідної третьої країни, результати моніторингу й наглядової діяльності, яку веде компетентний орган, і результати попереднього контролю. Комісія регулярно звітує Європейському Парламенту і Раді про результати такого перегляду.

3. Комісія за допомогою імплементаційного акта встановлює перелік третіх країн, зазначених у параграфі 1, і може вносити зміни в цей перелік за допомогою імплементаційного акта.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується інформації, яку надсилають треті країни, внесені у перелік згідно з параграфом 3 цієї статті, необхідної для нагляду за їх визнанням Комісією, а також для здійснення такого нагляду Комісією, в тому числі, за допомогою виїзних перевірок.

5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити застосування заходів до випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих з третіх країн, зазначених у цій статті. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 49
Звіт Комісії щодо застосування статей 47 і 48

До 31 грудня 2022 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про стан застосування статей 47 і 48, зокрема щодо визнання третіх країн для цілей еквівалентності.

ГЛАВА VIII
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ 1
Вільне переміщення органічних продуктів і продуктів перехідного періоду

Стаття 50
Відсутність заборони та обмежень на реалізацію органічних продуктів і продуктів перехідного періоду

Компетентні органи, установи контролю й органи контролю не повинні на підставах, пов’язаних з виробництвом, маркуванням або представленням продуктів, забороняти чи обмежувати реалізацію органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, які знаходяться під контролем іншого компетентного органу, установи контролю чи органу контролю, що розташовані в іншій державі-члені, де такі продукти відповідають вимогам цього Регламенту. Зокрема, не можна здійснювати офіційний контроль або іншу офіційну діяльність, крім передбачених Регламентом (ЄС) 2017/625, і не можна стягувати плату за офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, крім передбаченої в главі VI згаданого Регламенту.

РОЗДІЛ 2
Інформація, звітування й пов’язані відступи

Стаття 51
Інформація щодо органічного сектора й торгівлі

1. Щороку держави-члени передають Комісії інформацію, необхідну для імплементації та моніторингу застосування цього Регламенту. Наскільки це можливо, така інформація повинна ґрунтуватися на даних з перевірених джерел. Комісія враховує потреби в даних і синергії між потенційними джерелами даних, зокрема, їх використання у відповідних випадках для статистичних цілей.

2. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо системи, яку належить використовувати для передавання інформації, зазначеної в параграфі 1, щодо деталей інформації, яку необхідно передавати, і дати, до якої цю інформацію необхідно передати.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Стаття 52
Інформація щодо компетентних органів, установ контролю й органів контролю

1. Держави-члени ведуть регулярно оновлюваний перелік:

(a) назв і адрес компетентних органів; і

(b) назв, адрес і кодових номерів установ контролю й органів контролю.

Держави-члени передають Комісії ці переліки і будь-які зміни до них, а також оприлюднюють їх, крім випадків, коли таке передавання й опублікування вже відбулося відповідно до статті 4(4) Регламенту (ЄС) 2017/625.

2. На основі інформації, наданої згідно з параграфом 1, Комісія регулярно публікує в мережі інтернет оновлений перелік установ контролю й органів контролю, зазначених у пункті (b) параграфа 1.

Стаття 53
Відступи, дозволи та звіт

1. Строк дії відступів від вимог щодо використання органічного репродуктивного матеріалу рослин та щодо використання органічних тварин, передбачених в пункті 1.8.5 частини I додатка II і в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II, за винятком пункту 1.3.4.4.2 частини II додатка II, спливає 31 грудня 2036 року.

2. З 1 січня 2029 року, на основі висновків щодо наявності органічного репродуктивного матеріалу рослин і тварин, представлених у звіті, передбаченому в параграфі 7 цієї статті, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін до цього Регламенту, а саме:

(a) для припинення дії відступів, зазначених у пункті 1.8.5 частини I додатка II і в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II, крім пункту 1.3.4.4.2 частини II додатка II, раніше ніж 31 грудня 2036 року, або подовження їх дії після цієї дати; або

(b) для припинення дії відступу, зазначеного в пункті 1.3.4.4.2 частини II додатка II.

3. З 1 січня 2027 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у пункт (b) статті 26(2), з метою поширення інформаційної системи, зазначеної в статті 26(2), на курчат, і в пункт 1.3.4.3 частини II додатка II, щоб відступи стосовно курчат ґрунтувалися на даних, зібраних відповідно до цієї системи.

4. З 1 січня 2026 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 на основі інформації щодо наявності органічних білкових кормів для птиці й свиней, наданої державами-членами, відповідно до параграфа 6 цієї статті або представленої у звіті, зазначеному в параграфі 7 цієї статті, припиняти дію дозволів на використання неорганічних білкових кормів для годівлі птиці та свиней, зазначених у пунктах 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II, раніше ніж 31 грудня 2026 року, або подовження їх дії після цієї дати.

5. Комісія подовжує термін дії відступів або дозволів, зазначених в параграфах 2, 3 та 4, тільки доти, доки вона має інформацію, зокрема, надану державами-членами відповідно до параграфа 6, яка підтверджує відсутність на ринку Союзу відповідного репродуктивного матеріалу рослин, тварин або кормів.

6. До 30 червня кожного року держави-члени надають Комісії та іншим державам-членам:

(a) інформацію, включену в базу даних, зазначену в статті 26(1), і в системи, зазначені в статті 26(2), а також, у відповідних випадках, у системи, зазначені в статті 26(3);

(b) інформацію про відступи, надані відповідно до пункту 1.8.5 частини I додатка II і пунктів 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II; та

(c) інформацію щодо наявності на ринку Союзу органічних білкових кормів для птиці та свиней, і щодо дозволів, наданих відповідно до пунктів 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II.

7. До 31 грудня 2026 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про наявність на ринку Союзу та, у відповідних випадках, про причини обмеженої доступності:

(a) органічного репродуктивного матеріалу рослин;

(b) органічних тварин, на які поширюються відступи, зазначені в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II;

(c) органічних білкових кормів, призначених для годування птиці та свиней, на які поширюються дозволи, зазначені в пунктах 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II.

Під час підготовки цього звіту Комісія бере до уваги, зокрема, дані, зібрані відповідно до статті 26, та інформацію стосовно відступів і дозволів, зазначену в параграфі 6 цієї статті.

ГЛАВА IX
ПРОЦЕДУРА КОМІТЕТУ, ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ 1
Процедурні положення

Стаття 54
Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), надають Комісії на період тривалістю п’ять років, починаючи з 17 червня 2018 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делегування повноважень, зазначених у статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), може бути відкликане в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, визначених у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради. Такий період подовжують ще на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 55
Процедура Комітету

1. Комісії допомагає комітет під назвою «Комітет з органічного виробництва». Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. Якщо Комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.

РОЗДІЛ 2
Перехідні та прикінцеві положення

Стаття 56
Скасування

Регламент (ЄС) № 834/2007 скасовано.

Проте, зазначений Регламент продовжують застосовувати для цілей завершення розгляду заяв від третіх країн, які знаходяться в процесі розгляду, відповідно до статті 58 цього Регламенту.

Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.

Стаття 57
Перехідні заходи, що стосуються установ контролю чи органів контролю, визнаних відповідно до статті 33(3) Регламенту (ЄС) № 834/2007

1. Строк дії визнання установ контролю чи органів контролю, наданого відповідно до статті 33(3) Регламенту (ЄС) № 834/2007, завершується щонайпізніше 31 грудня 2024 року.

2. Комісія за допомогою імплементаційного акта встановлює перелік установ контролю чи органів контролю, визнаних відповідно до статті 33(3) Регламенту (ЄС) № 834/2007, і може вносити зміни в цей перелік за допомогою імплементаційних актів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується інформації, яку надсилають установи контролю й органи контролю, зазначені в параграфі 2 цієї статті, необхідної для цілей нагляду за їх визнанням Комісією, а також для здійснення цього нагляду Комісією, в тому числі за допомогою виїзних перевірок.

Стаття 58
Перехідні заходи, що стосуються заяв від третіх країн, поданих відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007

1. Комісія завершує розгляд заяв від третіх країн, які були подані відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007, і які знаходяться в процесі розгляду станом на 17 червня 2018 року. Згаданий Регламент застосовується до розгляду таких заяв.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту, а саме встановлювати процедурні правила, необхідні для розгляду заяв, зазначених у параграфі 1 цієї статті, в тому числі щодо інформації, яку повинні подавати треті країни.

Стаття 59
Перехідні заходи щодо першого визнання установ контролю чи органів контролю

Як відступ щодо дати застосування, зазначеної в другому параграфі статті 61, стаття 46 застосовується з 17 червня 2018 року тією мірою, якою це необхідно, щоб дозволити своєчасне визнання установ контролю чи органів контролю.

Стаття 60
Перехідні заходи щодо запасів продуктів, вироблених відповідно до Регламенту (ЄС) № 834/2007

Продукти, вироблені відповідно до Регламенту (ЄС) № 834/2007 до 1 січня 2022 року, можна вводити в обіг після цієї дати до вичерпання запасів.

Стаття 61
Набуття чинності та застосування

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 1 січня 2022 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК I


ІНШІ ПРОДУКТИ, ЗАЗНАЧЕНІ В СТАТТІ 2(1)

- Дріжджі для використання як харчові продукти або корми,

- мате, цукрова кукурудза, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю та інші аналогічні їстівні частини рослин і вироблені з них продукти,

- морська сіль та інші солі для використання в харчових продуктах і кормах,

- кокони шовкопряда, придатні для розмотування,

- природні гуми та смоли,

- віск бджолиний,

- ефірні олії,

- корки з натуральної пробки, неагломеровані та без будь-яких зв’язувальних речовин,

- бавовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню,

- вовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню,

- шкура сира й необроблена шкіра,

- традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

ДОДАТОК II


ДЕТАЛЬНІ ПРАВИЛА ВИРОБНИЦТВА, ЗАЗНАЧЕНІ В ГЛАВІ III

Частина I: Правила щодо рослинництва

Крім правил виробництва, встановлених у статтях 9-12, до органічного рослинництва застосовують правила, встановлені в цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. Органічні культури, за виключенням тих, що ростуть у воді у природному середовищі, необхідно вирощувати у живому ґрунті, або у живому ґрунті, змішаному чи удобреному речовинами та продуктами, дозволеними в органічному виробництві, забезпечивши контакт із перехідним горизонтом та материнською породою.

1.2. Забороняється гідропонне виробництво як метод вирощування рослин, що в природному середовищі не ростуть у воді, при якому їхнє коріння розміщується тільки в поживному розчині або в інертному середовищі, до якого додано поживний розчин.

1.3. Як відступ від пункту 1.1, дозволено таке:

(a) виробництво пророщеного насіння, що включає проростки, пагони та крес-салат, які живуть виключно за рахунок наявних у насінні запасів поживних речовин, шляхом його зволоження у чистій воді, за умови, що насіння є органічним. Використання живильного середовища заборонене, крім використання інертного середовища, призначеного виключно для підтримання насіння у вологому стані, якщо компоненти такого інертного середовища дозволені відповідно до статті 24;

(b) отримання качанів цикорію, в тому числі у спосіб занурення їх у чисту воду, за умови, що репродуктивний матеріал рослин є органічним. Використання живильного середовища дозволене тільки якщо його компоненти дозволені відповідно до статті 24.

1.4. Як відступ від пункту 1.1, дозволені такі практики:

(a) вирощування рослин у горщиках для виробництва декоративних рослин і прянощів, які продають кінцевому споживачу разом із горщиком;

(b) вирощування розсади або саджанців у контейнерах для подальшого пересаджування.

1.5. Як відступ від пункту 1.1, вирощування культур на піднятих грядках дозволене лише для поверхонь, які були сертифіковані для цієї практики до 28 червня 2017 року в Фінляндії, Швеції та Данії. Не дозволено збільшувати площу цих поверхонь.

Цей відступ втрачає чинність 31 грудня 2031 року.

До 31 грудня 2026 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про використання піднятих грядок в органічному сільському господарстві. Такий звіт може супроводжуватися, де доцільно, законодавчою ініціативою щодо використання піднятих грядок в органічному сільському господарстві.

1.6. Всі методи вирощування рослин, які використовуються, повинні попередити або мінімізувати будь-який внесок у забруднення довкілля.

1.7. Перехід

1.7.1. Щоб рослини та продукція рослинництва вважалися органічними продуктами, необхідно застосовувати встановлені в цьому Регламенті правила виробництва до ділянок в перехідний період, який триває щонайменше два роки перед сівбою, або, для луків або багаторічних фуражних культур - протягом щонайменше двох років перед їх використанням як органічних кормів, або, для багаторічних культур крім фуражних - протягом щонайменше трьох років перед першим збиранням врожаю органічних продуктів.

1.7.2. Якщо земля або одна чи більше земельних ділянок були забруднені продуктами чи речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, компетентний орган може ухвалити рішення подовжити перехідний період для відповідної землі або ділянок на більший строк, ніж зазначений у пункті 1.7.1.

1.7.3. У випадку застосування продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві, компетентний орган повинен встановити новий перехідний період відповідно до пункту 1.7.1.

Цей період може бути скорочений у таких двох випадках:

(a) застосування не дозволеного до використання в органічному виробництві продукту або речовини як частини обов’язкового заходу контролю шкідливих організмів або бур’янів, включно з карантинними організмами або інвазивними видами, встановленими компетентним органом відповідної держави-члена;

(b) застосування не дозволеного до використання в органічному виробництві продукту або речовини як частини наукових випробувань, затверджених компетентним органом відповідної держави-члена.

1.7.4. У випадках, зазначених у пунктах 1.7.2 та 1.7.3, тривалість перехідного періоду визначають з урахуванням таких вимог:

(a) процес деградації відповідного продукту або речовини повинен гарантувати на кінець перехідного періоду незначний рівень залишків у ґрунті та, у випадку багаторічних культур, у рослині;

(b) врожай, зібраний після застосування таких продуктів і речовин, не можна вводити в обіг як органічні продукти або продукти перехідного періоду.

1.7.4.1. Держави-члени інформують Комісію та інші держави-члени про будь-яке ухвалене ними рішення, яке встановлює обов’язкові заходи, пов’язані з застосуванням продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві.

1.7.4.2. У випадку застосування продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві, пункт 1.7.5(b) не застосовується.

1.7.5. У випадку землі, пов’язаної з органічними тваринництвом:

(a) правила переходу повинні застосовуватись до всієї площі виробничого підрозділу, у якому виробляють корм для тварин;

(b) незважаючи на пункт (a), перехідний період може бути скорочений до одного року для пасовищ і зон на відкритому повітрі, які використовують для не травоїдних видів.

1.8. Походження рослин, включаючи репродуктивний матеріал рослин

1.8.1. Для виробництва рослин і продукції рослинництва, крім репродуктивного матеріалу рослин повинен використовуватись тільки органічний репродуктивний матеріал рослин.

1.8.2. Щоб отримати органічний репродуктивний матеріал рослин для використання у виробництві інших продуктів, крім репродуктивного матеріалу рослин, материнська рослина і, у відповідних випадках, інші рослини, призначені для виробництва репродуктивного матеріалу рослин, повинні бути вирощені відповідно до цього Регламенту протягом щонайменше однієї генерації або, для багаторічних культур, протягом щонайменше однієї генерації та двох вегетаційних сезонів.

1.8.3. Обираючи органічний репродуктивний матеріал рослин, оператори мають надавати перевагу органічному репродуктивному матеріалу рослин, придатному для органічного сільського господарства.

1.8.4. Для виробництва органічних сортів, придатних для органічного виробництва, органічну селекцію потрібно проводити в умовах органічного виробництва, зосереджуючись на підвищенні генетичного різноманіття, покладатися на природну репродуктивну здатність, а також агрономічні показники, стійкість до хвороб і адаптацію до різних місцевих ґрунтових і кліматичних умов.

Всі методи розмноження, за винятком меристемних культур, повинні застосовуватися під сертифікованим органічним управлінням.

1.8.5. Використання репродуктивного матеріалу рослин перехідного періоду та неорганічного репродуктивного матеріалу рослин.

1.8.5.1. Як відступ від пункту 1.8.1, якщо дані, зібрані в базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у пункті (a) статті 26(2), свідчать, що потреби оператора щодо якості або кількості відповідного органічного репродуктивного матеріалу рослин не задовольняються, оператору дозволено використовувати вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин відповідно до пункту (a) другого підпараграфа статті 10(4) або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6.

Крім цього, у випадку недостатньої пропозиції органічної розсади дозволено використовувати «вироблену в перехідний період розсаду», яку реалізовують відповідно до статті 10(4), другого підпараграфа, пункту (a), якщо вона вирощена в такий спосіб:

(a) в циклі вирощування від насіння до готової розсади, який тривав щонайменше 12 місяців на земельній ділянці, яка в той самий період пройшла перехідний період тривалістю щонайменше 12 місяців; або

(b) на органічній земельній ділянці або на земельній ділянці перехідного періоду, або в контейнерах, якщо на цю розсаду поширюється відступ, зазначений в пункті 1.4, за умови, що розсада вирощена з виробленого в перехідний період насіння, зібраного з рослин, вирощених на земельній ділянці, яка пройшла перехідний період тривалістю щонайменше 12 місяців.

Якщо органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, відсутній у достатній кількості або якості, щоб задовольнити потреби оператора, компетентні органи можуть дозволити використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин на умовах, встановлених у пунктах 1.8.5.3-1.8.5.8.

Такий окремий дозвіл надають тільки в одній з таких ситуацій:

(a) якщо жоден сорт виду, який бажає отримати оператор, не зареєстрований у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у статті 26(2);

(b) якщо жоден з операторів, які реалізовують репродуктивний матеріал рослин, не може здійснити постачання відповідного органічного чи отриманого у перехідний період репродуктивного матеріалу рослин або репродуктивного матеріалу рослин, дозволеного відповідно до пункту 1.8.6, вчасно для сівби або посадки в ситуаціях, коли користувач замовив репродуктивний матеріал рослин у належний строк, який дає можливість підготувати та доставити органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6;

(c) якщо сорт, який бажає отримати оператор, не зареєстрований як органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або як репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у статті 26(2), і оператор може довести, що жодна з зареєстрованих альтернатив такого самого виду не є відповідною, зокрема, з огляду на агротехнічні та педокліматичні умови, та на необхідні технологічні властивості продукції, яку планують отримати;

(d) якщо це виправдано для застосування з метою досліджень, тестів у дрібномасштабних польових випробуваннях, для цілей збереження сорту або для розробки нового продукту, та узгоджено з компетентними органами відповідної держави-члена.

Перш ніж просити про такий дозвіл, оператори звіряються з базою даних, зазначеною у статті 26(1), або з системами, зазначеними у статті 26(2), щоб перевірити, чи відповідний органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, наявний, а отже, чи є їхнє прохання виправданим.

За дотримання статті 6(i), оператори можуть використовувати і органічний, і вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин, одержаний з їхнього власного господарства, незалежно від наявності за кількістю або якістю відповідно до бази даних, зазначеної у статті 26(1), або системи, зазначеної у пункті (a) статті 26(2).

1.8.5.2. Як відступ від пункту 1.8.1, оператори в третіх країнах можуть використовувати вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин відповідно до статті 10(4), другого підпараграфу, пункту (a), або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, якщо доведено, що органічний репродуктивний матеріал рослин відсутній у достатній кількості або якості на території третьої країни, у якій знаходиться оператор.

Без обмеження відповідних національних норм, оператори в третіх країнах можуть використовувати і органічний, і отриманий у перехідний період репродуктивний матеріал рослин, одержаний з їхнього власного господарства.

Установи контролю або органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти операторам у третіх країнах використовувати неорганічний репродуктивний матеріал рослин у органічному виробничому підрозділі, якщо органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, відсутній у достатній кількості або якості на території третьої країни, у якій знаходиться оператор, на умовах, встановлених у пунктах 1.8.5.3, 1.8.5.4, 1.8.5.5 і 1.8.5.8.

1.8.5.3. Неорганічний репродуктивний матеріал рослин після збирання не піддають обробці засобами захисту рослин, крім дозволених для обробки репродуктивного матеріалу рослин відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, за винятком випадків, коли хімічна обробка передбачена компетентним органом відповідної держави-члена відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/2031 для фітосанітарних цілей для всіх сортів і гетерогенного матеріалу даного виду на території, де планується використовувати репродуктивний матеріал рослин.

Якщо до неорганічного репродуктивного матеріалу рослин застосована передбачена хімічна обробка, зазначена у першому параграфі, до земельної ділянки, на якій росте оброблений репродуктивний матеріал, у відповідних випадках застосовують перехідний період, передбачений у пунктах 1.7.3 та 1.7.4.

1.8.5.4. Дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин необхідно отримати до сівби або посадки культури.

1.8.5.5. Дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин надається окремим користувачам одноразово на один сезон, при цьому компетентні органи, установа контролю або орган контролю, відповідальні за видачу дозволів, реєструють кількість репродуктивного матеріалу рослин, стосовно якого надається такий дозвіл.

1.8.5.6. Компетентні органи держав-членів складають офіційний список видів, підвидів або сортів (у відповідних випадках, згрупованих), для яких встановлена наявність на їхній території у достатніх кількостях органічного або виробленого в перехідний період репродуктивного матеріалу рослин відповідних сортів. Для видів, підвидів або сортів, включених у такий список на території відповідної держави-члена, не надають дозволи згідно з пунктом 1.8.5.1, крім випадків, коли це обґрунтовано однією з цілей, зазначених у пункті 1.8.5.1(d). Якщо кількість чи якість органічного або виробленого в перехідний період репродуктивного матеріалу, наявного для включеного в список виду, підвиду або сорту, виявилася недостатньою або неналежною, з огляду на виняткові обставини, компетентні органи держав-членів можуть вилучити вид, підвид або сорт зі списку.

Компетентні органи держав-членів щорічно актуалізують свій список і забезпечують його доступність для широкого загалу.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2022 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам покликання на вебсайт в мережі Інтернет, на якому оприлюднений актуальний список. Комісія публікує покликання на актуальні національні списки на спеціальному вебсайті.

1.8.5.7. Як відступ від пункту 1.8.5.5, компетентні органи держав-членів можуть щорічно надавати всім відповідним операторам загальний дозвіл на використання:

(a) певного виду або підвиду, якщо жоден сорт не зареєстрований у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системі, зазначеній у пункті (a) статті 26(2);

(b) певного сорту, якщо виконуються умови, встановлені в пункті 1.8.5.1(c).

У разі використання загального дозволу оператори зберігають документацію щодо використаної кількості, а відповідальний за видачу дозволів компетентний орган реєструє кількість неорганічного репродуктивного матеріалу рослин стосовно якого надається таке погодження.

Компетентні органи держав-членів щорічно актуалізують список видів, підвидів або сортів, для яких надають загальний дозвіл, і забезпечують його доступність для широкого загалу.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2022 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам покликання на вебсайт в мережі Інтернет, на якому оприлюднений актуальний список. Комісія публікує покликання на актуальні національні списки на спеціальному вебсайті.

1.8.5.8. Компетентні органи не дозволяють використання неорганічної розсади у випадку розсади видів, цикл вирощування яких завершується протягом одного вегетаційного періоду, від висаджування розсади до збирання першого врожаю продукту.

1.8.6. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти операторам, які виробляють репродуктивний матеріал рослин для використання в органічному виробництві, використовувати неорганічний репродуктивний матеріал рослин, якщо маточні рослини або, у відповідних випадках, інші рослини, призначені для виробництва репродуктивного матеріалу рослин і вироблені відповідно до пункту 1.8.2, відсутні в достатній кількості або якості, і вводити такий матеріал в обіг для використання в органічному виробництві, якщо виконуються такі умови:

(a) використаний неорганічний репродуктивний матеріал рослин після збирання не обробляли засобами захисту рослин, крім дозволених відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, за винятком випадків, коли хімічна обробка передбачена відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/2031 для фітосанітарних цілей компетентними органами відповідної держави-члена для всіх сортів і гетерогенного матеріалу даного виду на території, де планується використовувати репродуктивний матеріал рослин. Якщо до неорганічного репродуктивного матеріалу рослин застосована така передбачена хімічна обробка, до земельної ділянки, на якій росте оброблений репродуктивний матеріал, у відповідних випадках застосовують перехідний період, передбачений у пунктах 1.7.3 та 1.7.4;

(b) використаний неорганічний репродуктивний матеріал рослин не є розсадою видів, цикл вирощування яких завершується протягом одного вегетаційного періоду, від висаджування розсади до збирання першого врожаю продукту;

(c) репродуктивний матеріал рослин вирощують з дотриманням усіх інших відповідних вимог до органічного рослинництва;

(d) дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин необхідно отримати до сівби або посадки такого матеріалу;

(e) відповідальний за надання погодження компетентний орган, установа контролю або орган контролю надає дозвіл тільки окремим користувачам одноразово на один сезон і зазначає кількість дозволеного репродуктивного матеріалу рослин;

(f) як відступ від пункту (e), компетентні органи держав-членів можуть щорічно надавати загальний дозвіл на використання певного виду, підвиду або сорту неорганічного репродуктивного матеріалу рослин і оприлюднювати список видів, підвидів або сортів та щорічно його оновлювати. У такому випадку відповідні компетентні органи зазначають кількість дозволеного неорганічного репродуктивного матеріалу рослин;

(g) дозволи, надані згідно з цим параграфом, втрачають чинність 31 грудня 2036 року.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2023 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам інформацію про дозволи, надані відповідно до першого параграфа.

Операторам, які вирощують і реалізують репродуктивний матеріал рослин, вирощений відповідно до першого параграфа, дозволено на добровільній основі оприлюднювати актуальну конкретну інформацію про наявність такого репродуктивного матеріалу рослин у національних системах, створених відповідно до статті 26(2). Оператори, які вирішили включити таку інформацію, повинні забезпечити регулярне оновлення інформації, а також вилучення інформації з національних систем, коли такий репродуктивний матеріал рослин більше не є доступним. Якщо оператори покладаються на загальний дозвіл, зазначений в пункті (f), вони повинні документувати використану кількість.

1.9. Управління ґрунтом і удобрення

1.9.1. В органічному рослинництві застосовуються практики оброблення ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур, які підтримують або збільшують вміст органічної речовини в ґрунті, посилюють стабільність ґрунту та його біорізноманіття, а також запобігають ущільненню й ерозії ґрунту.

1.9.2. Родючість і біологічну активність ґрунту належить підтримувати й підвищувати:

(a) за винятком луків або багаторічних кормових культур, шляхом впровадження багаторічної сівозміни, включно з обов’язковим використанням бобових культур як основної або покривної культури для сівозміни, та інших культур, що використовуються як сидерати;

(b) для теплиць або багаторічних культур, крім кормових - шляхом вирощування скоростиглих сидератів та бобових культур, а також шляхом використання різноманіття рослин; і

(c) в усіх випадках - за допомогою внесення гною або органічних матеріалів, бажано попередньо компостованих, що походять з органічного виробництва.

1.9.3. Якщо потреби живлення рослин неможливо задовольнити за допомогою заходів, передбачених у пунктах 1.9.1 і 1.9.2, використовують тільки добрива й речовини для покращення ґрунту, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, і тільки в необхідному обсязі. Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, застосованою кількістю та відповідними культурами й ділянками.

1.9.4. Загальний обсяг гною, визначеного в Директиві 91/676/ЄЕС, який використовують у виробничих підрозділах перехідного періоду та в органічних виробничих підрозділах, не повинен перевищувати 170 кг азоту на рік на 1 га використовуваних сільськогосподарських угідь. Це обмеження стосується тільки використання стійлового гною, висушеного стійлового гною та дегідратованого посліду птиці, компостованих екскрементів тварин, в тому числі посліду птиці, компостованого стійлового гною та рідких екскрементів тварин.

1.9.5. Оператори агрогосподарств можуть укладати письмові угоди про співпрацю з метою внесення надлишкового гною з органічних виробничих підрозділів виключно з операторами інших агрогосподарств і агропідприємств, які дотримуються правил органічного виробництва. Максимальний ліміт, зазначений у пункті 1.9.4, розраховують на основі всіх органічних виробничих підрозділів, які є учасниками такої співпраці.

1.9.6. Препарати на основі мікроорганізмів дозволено використовувати для покращення загального стану ґрунту або для покращення доступності поживних речовин у ґрунті або в культурах.

1.9.7. Для активації компосту дозволено використовувати відповідні препарати рослинного походження та препарати на основі мікроорганізмів.

1.9.8. Мінеральні азотні добрива не використовують.

1.9.9. Дозволено використовувати біодинамічні препарати.

1.10. Контроль шкідливих організмів і бур’янів

1.10.1. Запобігання шкоді, яку спричиняють шкідливі організми та бур’яни, полягає в першу чергу в захисті за допомогою:

- природних ворогів,

- вибору видів, сортів і гетерогенного матеріалу,

- сівозміни,

- методів культивації, таких як біофумігація, механічні й фізичні методи, а також

- теплових процесів, таких як соляризація, і, для культур закритого ґрунту, поверхневе пропарювання ґрунту (до максимальної глибини 10 см).

1.10.2. Якщо неможливо достатньо захистити рослини від шкідливих організмів за допомогою методів, передбачених у пункті 1.10.1, або в разі встановленої загрози для культури, можна використовувати тільки продукти й речовини, дозволені відповідно до статей 9 і 24 до використання в органічному виробництві, і тільки в необхідному обсязі. Оператори ведуть документацію, що доводить необхідність використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами, застосованою кількістю, відповідними культурами й ділянками, а також шкідником або хворобою, з якими необхідно боротися.

1.10.3. Що стосується продуктів і речовин, які використовують у пастках або дозаторах продуктів і речовин, інших ніж феромони, пастки або дозатори повинні запобігати потраплянню таких продуктів і речовин у навколишнє природне середовище та контакту цих продуктів і речовин з сільськогосподарськими культурами, що вирощуються. Всі пастки, в тому числі пастки з феромонами, збирають після використання й безпечно утилізують.

1.11. Продукти, які використовують для очищення й дезінфекції

Для очищення й дезінфекції в рослинництві використовують тільки продукти, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24. Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

1.12. Зобов’язання щодо звітування

Оператори повинні вести документацію щодо відповідних ділянок і обсягу врожаю. Оператори, зокрема, документують всі інші зовнішні вхідні продукти, використані на кожній ділянці та, у відповідних випадках, зберігають документальні підтвердження застосування кожного відступу від правил виробництва, погодженого відповідно до пункту 1.8.5.

1.13. Підготовка неперероблених продуктів

Якщо рослини піддають операціям з підготовки, іншим ніж переробка, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.

2. Детальні правила щодо конкретних рослин і продукції рослинництва

2.1. Правила щодо грибівництва

Для виробництва грибів дозволено використовувати субстрати, якщо вони складаються тільки з таких компонентів:

(a) стійлового гною та екскрементів тварин:

(i) з органічних виробничих підрозділів або з виробничих підрозділів перехідного періоду на другий рік переходу; або

(ii) зазначених у пункті 1.9.3, тільки за відсутності продукту, зазначеного в пункті (i), за умови що така частка стійлового гною та екскрементів тварин не перевищує 25 % загальної маси компонентів субстрату без урахування покривного матеріалу та води до компостування;

(b) продуктів сільськогосподарського походження, інших, ніж зазначені в пункті (a), з органічних виробничих підрозділів;

(c) торфу, що не піддавався обробці хімічними продуктами;

(d) деревини, що не піддавалася обробці хімічними продуктами після вирубки;

(e) мінеральних продуктів, зазначених у пункті 1.9.3, води та ґрунту.

2.2. Правила щодо заготівлі дикоросів

Заготівлю дикоросів і частин цих рослин, які ростуть у природному середовищі на природних територіях, у лісах і на сільськогосподарських угіддях, вважають органічним виробництвом за умови, що:

(a) протягом щонайменше трьох років перед збиранням ці території не піддавалися обробці продуктами або речовинами іншими, ніж ті, що дозволені до використання в органічному виробництві, відповідно до статей 9 і 24;

(b) заготівля не впливає на стабільність природного середовища існування або підтримання видового різноманіття на території збору.

Оператори документують період і місце збирання, відповідні види й кількість зібраних дикоросів.

Частина II: Правила щодо тваринництва

Крім правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11 і 14, до органічного тваринництва застосовують правила, встановлені в цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. За винятком бджільництва, заборонене безземельне тваринництво, коли фермер, який має намір займатися органічним тваринництвом, не управляє сільськогосподарськими угіддями та не уклав письмової угоди про співпрацю з іншим фермером щодо використання органічних виробничих підрозділів або виробничих підрозділів перехідного періоду для таких тварин.

Оператори зберігають наявні документальні підтвердження застосування всіх відступів від правил тваринництва, погоджених відповідно до пунктів 1.3.4.3, 1.3.4.4, 1.7.5, 1.7.8, 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c).

1.2. Перехід

1.2.1. У випадку одночасного початку переходу виробничого підрозділу, включно з пасовищами або будь-якою землею, яку використовують для годування тварин, а також тварин, присутніх у цьому виробничому підрозділі на початку перехідного періоду цього виробничого підрозділу, як зазначено в пунктах 1.7.1 і 1.7.5(b) частини I, тварин та продукцію тваринництва можна вважати органічними в кінці перехідного періоду виробничого підрозділу, навіть якщо перехідний період, встановлений у пункті 1.2.2 цієї частини для цього типу тварин є довшим, ніж перехідний період для виробничого підрозділу.

Як відступ від пункту 1.4.3.1, у випадку такого одночасного переходу і протягом перехідного періоду виробничого підрозділу тварин, присутніх у цьому виробничому підрозділі з початку перехідного періоду, дозволяється годувати кормами перехідного періоду, виробленими на виробничому підрозділі перехідного періоду протягом першого року переходу, і/або кормами відповідно до пункту 1.4.3.1, і/або органічними кормами.

Неорганічних тварин можна вводити у виробничий підрозділ після початку перехідного періоду відповідно до пункту 1.3.4.

1.2.2. Залежно від типу тваринництва встановлюються такі перехідні періоди:

(a) 12 місяців для великої рогатої худоби й коней, призначених для виробництва м’яса, та в будь-якому випадку не менше трьох четвертих їхнього життя;

(b) шість місяців для овець, кіз і свиней, а також тварин для виробництва молока;

(c) 10 тижнів для птиці, призначеної для виробництва м’яса, крім качок пекінської породи, введеної до господарства до досягнення нею триденного віку;

(d) сім тижнів для качок пекінської породи, введених до господарства до досягнення ними триденного віку;

(e) шість тижнів для птиці, призначеної для виробництва яєць, введеної до господарства до досягнення нею триденного віку;

(f) 12 місяців для бджіл. Під час перехідного періоду віск замінюють воском, отриманим у процесі органічного бджільництва. Проте дозволено використовувати неорганічний бджолиний віск:

(i) якщо бджолиний віск з органічного бджільництва відсутній на ринку;

(ii) якщо доведено, що він не містить забруднення продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві; і

(iii) за умови, що він походить із забрусу (запечатаних комірок);

(g) три місяці для кролів;

(h) 12 місяців для оленів.

1.3. Походження тварин

1.3.1. Без обмеження правил переходу, органічні тварини повинні бути народжені або інкубовані й вирощені в органічних виробничих підрозділах.

1.3.2. Що стосується розведення органічних тварин:

(a) репродукція має відбуватися природним шляхом, проте дозволяється штучне запліднення;

(b) репродукція не повинна стимулюватися або гальмуватися за допомогою гормонів або інших речовин з аналогічною дією, крім випадків, коли це є формою ветеринарного лікування окремої тварини;

(c) інші форми штучної репродукції, такі як клонування та трансплантація ембріону заборонені;

(d) вибір порід повинен відповідати принципам органічного виробництва, забезпечувати високий стандарт благополуччя тварин і сприяти запобіганню будь-якого страждання, та дозволяти уникнути необхідності каліцтва тварин.

1.3.3. Під час вибору порід або різновидів оператори повинні брати до уваги такі фактори як високий ступінь генетичного різноманіття, здатність тварин адаптуватися до місцевих умов, племінну цінність, тривалість життя, життєздатність і стійкість до хвороб або проблем зі здоров’ям, все це без шкоди для їхнього благополуччя. Крім цього, необхідно вибирати породи або різновиди тварин таким чином, щоб уникнути специфічних хвороб, або проблем зі здоров’ям, характерних для окремих порід або різновидів, які використовують в інтенсивному виробництві, таких як синдром стресу свиней, який може призводити до отримання блідого, м’якого, водянистого м’яса (PSE), раптова смерть, спонтанний аборт і важкі пологи, які потребують кесаревого розтину. Перевагу надають місцевим породам і різновидам.

Щоб вибрати породи й різновиди згідно з першим параграфом, оператори використовують інформацію, яка є в системах, зазначених у статті 26(3).

1.3.4. Використання неорганічних тварин

1.3.4.1. Як відступ від пункту 1.3.1, для розведення дозволяється введення до органічного виробничого підрозділу неорганічних тварин, якщо існує загроза втрати породи для сільського господарства, як зазначено в пункті (b) статті 28(10) Регламенту (ЄС) № 1305/2013 і актів, ухвалених на його основі. У такому випадку тварини цих порід не обов’язково мають бути такими, що не народжували.

1.3.4.2. Як відступ від пункту 1.3.1, для оновлення пасік у органічному виробничому підрозділі 20 % бджолиних маток і роїв можна замінити неорганічними матками та роями, за умови що матки та рої поміщають у вулики зі стільниками або вощиною з органічних виробничих підрозділів. В будь-якому разі один бджолиний рій або одну матку на рік можна заміняти неорганічним роєм або маткою.

1.3.4.3. Як відступ від пункту 1.3.1, коли зграю створюють вперше, оновлюють або відновлюють, і коли потреби фермерів щодо кількості та якості неможливо задовольнити, компетентний орган може вирішити, що вирощену неорганічними методами птицю можна ввести в органічний підрозділ з виробництва птиці за умови, що вік курчат для виробництва яєць і птиці, призначеної для виробництва м’яса, складає менше трьох днів. Отримані від них продукти можна вважати органічними тільки за умови дотримання перехідного періоду, зазначеного в пункті 1.2.

1.3.4.4. Як відступ від пункту 1.3.1, якщо дані, зібрані в системі, зазначеній у пункті (b) статті 26(2), показують, що потреби фермерів щодо якості або кількості органічних тварин не задовольняються, компетентні органи можуть дозволити введення неорганічних тварин в органічний виробничий підрозділ на умовах, передбачених у пунктах 1.3.4.4.1-1.3.4.4.4.

Перш ніж подавати запит про такий відступ, фермер звіряється з даними, зібраними в системі, зазначеній у пункті (b) статті 26(2), щоб перевірити, чи є його або її запит виправданим.

Для операторів у третіх країнах установи контролю й органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти введення в органічний виробничий підрозділ неорганічних тварин, якщо органічні тварини відсутні у достатній кількості або якості на території тієї країни, в якій знаходиться оператор.

1.3.4.4.1 Для розведення неорганічний молодняк тварин можна вводити при першому створенні стада чи отари. Його вирощують відповідно до правил органічного виробництва відразу після відлучення. Крім того, на момент введення таких тварин у стадо чи отару діють такі обмеження:

(a) вік великої рогатої худоби, коней і оленів повинен становити менше шести місяців;

(b) вік овець і кіз повинен становити менше 60 днів;

(c) вага свиней повинна складати менше 35 кг;

(d) вік кролів повинен становити менше трьох місяців.

1.3.4.4.2 Для розведення неорганічних дорослих самців і неорганічних самиць, які не народжували, можна вводити для оновлення стада або отари. Надалі їх вирощують відповідно до правил органічного виробництва. Крім цього, до кількості самиць застосовують такі річні обмеження:

(a) можна вводити не більше ніж 10 % дорослих коней або великої рогатої худоби та 20 % дорослих свиней, овець, кіз, кролів або оленів;

(b) для підрозділів, які мають менше ніж 10 особин коней, оленей, великої рогатої худоби або кролів, або менше п’яти свиней, овець чи кіз, таке оновлення обмежують не більше ніж однією твариною на рік.

1.3.4.4.3. Відсоток, встановлений у пункті 1.3.4.4.2, може бути збільшений до 40 % за умови, що компетентний орган підтвердив виконання будь-якої з таких умов:

(a) було проведене значне розширення господарства;

(b) одну породу замінили іншою;

(c) була започаткована нова тваринницька спеціалізація.

1.3.4.4.4. У випадках, зазначених у пунктах 1.3.4.4.1, 1.3.4.4.2 та 1.3.4.4.3, неорганічних тварин можуть вважати органічними тільки у разі дотримання перехідного періоду, вказаного в пункті 1.2. Перехідний період, зазначений у пункті 1.2.2, починається з моменту введення тварин у виробничий підрозділ перехідного періоду.

1.3.4.4.5. У випадках, зазначених в пунктах 1.3.4.4.1-1.3.4.4.4, неорганічних тварин утримують окремо від інших тварин або забезпечують їх ідентифікацію до закінчення перехідного періоду, зазначеного в пункті 1.3.4.4.4.

1.3.4.5. Оператори документують або зберігають документальні підтвердження походження тварин, ідентифікуючи тварин згідно з відповідними системами (кожну тварину або партію/зграю/вулик), ветеринарну документацію введених у господарство тварин, дату прибуття та перехідний період.

1.4. Годівля

1.4.1. Загальні вимоги щодо годівлі

До годівлі застосовують такі правила:

(a) корми для тварин повинні походити головним чином з господарства, де тримають цих тварин, або з органічних виробничих підрозділів чи з виробничих підрозділів перехідного періоду, які належать до інших господарств у тому самому регіоні;

(b) тварин годують органічними кормами або кормами перехідного періоду, які відповідають кормовим потребам тварин на різних стадіях їх розвитку; обмежене годування не дозволене в тваринництві, крім випадків, коли воно виправдане з ветеринарних причин;

(c) заборонено утримувати тварин в таких умовах або на такій дієті, що може призвести до анемії;

(d) методи відгодівлі повинні завжди враховувати звичайні моделі годівлі кожного виду та благополуччя тварин на кожній стадії процесу вирощування; примусова годівля заборонена;

(e) за винятком свиней, птиці та бджіл, тварини повинні мати постійний доступ до пасовища, коли дозволяють умови, або мати постійний доступ до грубих кормів;

(f) активатори росту й синтетичні амінокислоти не використовують;

(g) підсисних тварин годують переважно материнським молоком протягом мінімального періоду, встановленого Комісією відповідно до пункту (a) статті 14(3); в цей період не використовують замінники молока, які містять хімічно синтезовані компоненти або компоненти рослинного походження;

(h) кормові матеріали, що походять з рослин, водоростей, тварин або дріжджів повинні бути органічними;

(i) неорганічні кормові матеріали, що походять з рослин, водоростей, тварин або дріжджів, кормові матеріали мікробного або мінерального походження, кормові добавки й допоміжні технологічні речовини можна використовувати тільки якщо вони дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24.

1.4.2. Випасання

1.4.2.1. Випасання на органічній землі

Без обмеження пункту 1.4.2.2, органічних тварин випасають на органічній землі. Проте неорганічні тварини можуть використовувати органічні пасовища протягом обмеженого часу щороку, за умови, що вони вирощені в екологічний спосіб на землі, для якої надається підтримка відповідно до статей 23, 25, 28, 30, 31 і 34 Регламенту (ЄС) № 1305/2013, і що вони не присутні на органічній землі одночасно з органічними тваринами.

1.4.2.2. Випасання на спільній землі й перегін

1.4.2.2.1. Органічних тварин можна випасати на спільній землі, за умови, що:

(a) спільна земля протягом щонайменше трьох років не оброблялася продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві;

(b) всі неорганічні тварини, які використовують спільну землю, вирощені в екологічний спосіб на землі, для якої надається підтримка відповідно до статей 23, 25, 28, 30, 31 і 34 Регламенту (ЄС) № 1305/2013;

(c) вся продукція тваринництва від органічних тварин, що була вироблена в період випасання цих тварин на спільній землі, не вважається органічною, якщо неможливо довести належне розділення від неорганічних тварин.

1.4.2.2.2. В період перегону органічні тварини можуть пастися на неорганічній землі, коли їх переганяють з одного пасовища до іншого. В цей період органічних тварин утримують окремо від інших тварин. Споживання неорганічного корму у формі трави та іншої рослинності, на якій тварини пасуться, дозволяється:

(a) максимум протягом 35 днів, що включають шлях туди й назад; або

(b) максимум 10 % загального річного кормового раціону, що розраховується як відсоток сухої речовини кормів сільськогосподарського походження.

1.4.3. Корми перехідного періоду

1.4.3.1. Для агрогосподарств, які займаються органічним тваринництвом:

(a) в середньому до 25 % кормової суміші в раціоні можуть складати корми перехідного періоду, отримані на другий рік перехідного періоду. Цей відсоток може бути збільшений до 100 %, якщо ці корми перехідного періоду походять з господарства, в якому утримують тварин; і

(b) до 20 % загальної середньої кількості кормів можуть збиратися або скошуватися на пасовищах, ділянках з багаторічними фуражними травами або білковими культурами, посіяними відповідно до органічних норм на землях в перший рік перехідного періоду, за умови що ці землі є частиною самого господарства.

Якщо для годівлі використовують обидва типи кормів перехідного періоду, зазначені в пунктах (a) та (b), загальний сукупний відсоток таких кормів не повинен перевищувати відсоток, встановлений у пункті (a).

1.4.3.2. Цифри в пункті 1.4.3.1 розраховуються щорічно як відсоток сухої речовини кормів рослинного походження.

1.4.4. Ведення документації щодо режиму годівлі

Оператори документують режим годівлі та, у відповідних випадках, пасовищний період. Вони документують, зокрема, назву кормів, включно з формою використаного корму, наприклад, кормова суміш, пропорції різних кормових матеріалів у раціоні та пропорції кормів з власного господарства або з того самого регіону та, у відповідних випадках, періоди доступу до пасовищ, періоди переміщень, до яких застосовуються обмеження, та документальні підтвердження застосування пунктів 1.4.2 й 1.4.3.

1.5. Здоров’я тварин

1.5.1. Профілактика хвороб

1.5.1.1. Профілактика хвороб ґрунтується на виборі порід і різновидів, практиках ведення тваринництва, високоякісних кормах, моціоні, відповідній щільності розміщення та належних і відповідних приміщеннях для утримання, які підтримують в належному гігієнічному стані.

1.5.1.2. Дозволено використовувати імунобіологічні ветеринарні лікарські засоби.

1.5.1.3. Для профілактики не використовують хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики і болюси з синтезованих алопатичних хімічних молекул.

1.5.1.4. Не використовують речовини для стимулювання росту або продуктивності (включно з антибіотиками, кокцидіостатиками та іншими штучними стимуляторами росту) й гормони та інші подібні речовини з метою контролювати репродукцію або для інших цілей (наприклад, для синхронізації охоти).

1.5.1.5. Якщо тварин отримують з неорганічних виробничих підрозділів, до них застосовують спеціальні заходи, такі як скринінгові тести або карантинні періоди, залежно від місцевих обставин.

1.5.1.6. Для очищення і дезінфекції приміщень і споруд для тварин використовуються лише продукти, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

1.5.1.7. Приміщення, загони, обладнання й приладдя належним чином очищують і дезінфікують, щоб запобігти перехресному інфікуванню та накопиченню хвороботворних організмів. Фекалії, сечу й не спожитий чи розсипаний корм прибирають з необхідною частотою, щоб мінімізувати запах і уникнути приваблення комах або гризунів. Родентициди, які потрібно використовувати тільки в пастках, і продукти й речовини, дозволені відповідно до статей 9 і 24 до використання в органічному виробництві, можуть використовуватися для знищення комах та інших шкідливих організмів у приміщеннях та інших спорудах, де утримують тварин.

1.5.2. Ветеринарне лікування

1.5.2.1. Якщо, незважаючи на превентивні заходи, спрямовані на забезпечення здоров’я тварин, тварини захворіли або отримали ушкодження, їх необхідно лікувати негайно.

1.5.2.2. Для запобігання стражданню тварини хворобу необхідно лікувати негайно. Хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики, дозволено використовувати за необхідності, з дотриманням суворих умов і під відповідальність ветеринара, якщо використання фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є неефективним. Зокрема, повинні бути визначені обмеження щодо курсів лікування й періодів очікування.

1.5.2.3. Перед лікуванням хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними лікарськими засобами, включно з антибіотиками, необхідно віддавати перевагу кормовим матеріалам мінерального походження, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, поживним добавкам, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, та фітотерапевтичним і гомеопатичним продуктам за умови, що їх терапевтичний ефект є ефективним для даного виду тварин і стану, для якого призначене таке лікування.

1.5.2.4. За винятком вакцинації, лікування від паразитів і обов’язкових програм ліквідації інфекційних хвороб, якщо тварина або група тварин отримує понад три курси лікування хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними лікарськими засобами, в тому числі антибіотиками, протягом 12 місяців, або більше одного курсу лікування, якщо продуктивний цикл таких тварин становить менше одного року, ані відповідних тварин, ані отриману від них продукцію не продають як органічні продукти, а до тварин застосовують перехідний період, зазначений у пункті 1.2.

1.5.2.5. Період очікування після отримання твариною останньої дози хімічно синтезованого алопатичного ветеринарного лікарського засобу, включно з антибіотиком, за звичайних умов використання, та виробництвом органічних харчових продуктів з такої тварини повинен бути вдвічі довшим, ніж період очікування, зазначений у статті 11 Директиви 2001/82/ЄС, та повинен становити щонайменше 48 годин.

1.5.2.6. Дозволяється лікування, пов’язане з захистом здоров’я людей і тварин, яке вимагається на основі законодавства Союзу.

1.5.2.7. Оператори документують або зберігають документальні підтвердження будь-якого застосованого лікування та, зокрема, ідентифікацію тварин, які піддавалися лікуванню, дату лікування, діагноз, дозування, назву лікарського засобу та, у відповідних випадках, рецепт ветеринара на ветеринарне лікування та період очікування, який застосовують, перш ніж продукти тваринництва можна реалізовувати й маркувати як органічні.

1.6. Приміщення для утримання й методи утримання

1.6.1. Ізоляція, обігрів і вентиляція будівель повинні забезпечувати підтримання циркуляції повітря, рівня запиленості, температури, відносної вологості повітря та концентрації газів у межах, які забезпечують благополуччя тварин. Будівля забезпечує достатню природну вентиляцію та достатню кількість природного світла.

1.6.2. Приміщення для тварин не є обов’язковими в областях з відповідними кліматичними умовами, які дозволяють тваринам жити поза межами приміщень. У таких випадках тварини повинні мати доступ до укриттів або затінку для захисту від несприятливих погодних умов.

1.6.3. Щільність розміщення в будівлях повинна забезпечувати комфорт, благополуччя й задоволення видоспецифічних потреб тварин і залежить, зокрема, від виду, породи та віку тварин. Вона також враховує поведінкові потреби тварин, які залежать, зокрема, від розміру групи та статі тварин. Щільність має забезпечити благополуччя тварин шляхом надання їм достатнього простору, де вони можуть нормально стояти, рухатися, легко лягати, повертатися, чиститися, займати всі природні положення та робити всі природні рухи, такі як потягування та хлопання крилами.

1.6.4. Необхідно дотримуватися вимог щодо мінімальної площі приміщень і відкритих майданчиків та технічних деталей щодо приміщень, встановлених у імплементаційних актах, зазначених у статті 14(3).

1.6.5. Зони на відкритому повітрі можуть бути частково закриті. Веранди не вважають зонами на відкритому повітрі.

1.6.6. Загальна щільність розміщення не повинна перевищувати граничної межі 170 кг органічного азоту на рік на гектар сільськогосподарських угідь.

1.6.7. Щоб визначити належну щільність розміщення, зазначену в пункті 1.6.6, компетентний орган встановлює умовні голови, еквівалентні ліміту, зазначеному в пункті 1.6.6, на основі даних, встановлених у кожній із конкретних вимог залежно від типу тваринництва.

1.6.8. Для жодних видів сільськогосподарських тварин не використовують клітки, коробки та плоскі платформи.

1.6.9. Якщо тварину відокремлюють з ветеринарних причин, її утримують у місці з твердою підлогою та забезпечують їй солому або відповідну підстилку для лежання. Тварина повинна мати можливість легко повертатися і комфортно лягати на повний зріст.

1.6.10. Органічних тварин не можна вирощувати в загонах на дуже вологому або болотистому ґрунті.

1.7. Благополуччя тварин

1.7.1. Весь персонал, задіяний в утриманні тварин і маніпуляціях з ними під час транспортування й забою, має володіти необхідними базовими знаннями й навичками щодо потреб тварин з точки зору здоров’я та благополуччя, і повинен пройти належну підготовку, якої вимагає, зокрема, Регламент Ради (ЄС) № 1/2005 (26) і Регламент Ради (ЄС) № 1099/2009 (27), з метою забезпечити належне застосування правил, встановлених у цьому Регламенті.

1.7.2. Методи тваринництва, в тому числі щільність розміщення та умови утримання, забезпечують задоволення еволюційних, фізіологічних і поведінкових потреб тварин.

1.7.3. Тварини повинні мати постійний доступ до зон на відкритому повітрі, якщо можливо - до пасовищ, де вони можуть рухатися, коли це дозволяють погодні й сезонні умови та стан ґрунту, крім випадків накладання обмежень і зобов’язань, пов’язаних з захистом здоров’я людей і тварин на основі законодавства Союзу.

1.7.4. Кількість тварин обмежують з метою мінімізації виснаження пасовищ, витоптування ґрунту, ерозії та забруднення, яке спричиняють тварини або поширення їхнього гною.

1.7.5. Заборонено прив’язувати або ізолювати поголів’я, крім випадків, коли йдеться про прив’язування або ізолювання окремих тварин на обмежений період, і якщо це обґрунтовано ветеринарними причинами. Ізолювання поголів’я може бути дозволене тільки на обмежений період і тільки тоді, коли під загрозою безпека працівників, або з огляду на благополуччя тварин. Компетентні органи можуть дозволяти прив’язування великої рогатої худоби на фермах в кількості не більше ніж 50 тварин (крім молодняка), коли неможливо тримати худобу в групах відповідно до їхніх поведінкових потреб, за умови що вони мають доступ до пасовищ у пасовищний період і мають доступ до зон на відкритому повітрі принаймні двічі на тиждень, коли випасання неможливе.

1.7.6. Тривалість транспортування тварин зводять до мінімуму.

1.7.7. Будь-якого страждання, болю та стресу необхідно уникати та зводити їх до мінімуму протягом усього життя тварини, в тому числі під час забою.

1.7.8. Без обмеження подальших змін у законодавстві Союзу щодо благополуччя тварин, обрізка хвостів у овець, підрізання дзьобів у перші три дні життя та обезрожування може бути погоджено, як виняток, але тільки в індивідуальних випадках, і лише якщо ці практики покращують здоров’я, благополуччя або гігієну тварин, або якщо інакше під загрозою опинилася б безпека працівників. Видалення рогових зачатків може бути погоджене тільки в окремих випадках, якщо воно покращує здоров’я, благополуччя або гігієну тварин, або якщо інакше під загрозою опинилася б безпека працівників. Компетентний орган дозволяє такі операції тільки якщо оператор належним чином повідомив про них цей компетентний орган і обґрунтував їх, і якщо операцію здійснюватиме кваліфікований персонал.

1.7.9. Будь-яке страждання тварин зводять до мінімуму за допомогою застосування відповідної анестезії або аналгезії та шляхом проведення кожної операції тільки у сприятливому віці кваліфікованим персоналом.

1.7.10. Фізична кастрація дозволена для підтримання якості продуктів і традиційних практик виробництва, але тільки з дотриманням умов, встановлених у пункті 1.7.9.

1.7.11. Завантаження й розвантаження тварин повинно здійснюватися без використання будь-якого типу електричної чи іншої болючої стимуляції для примушування тварин. Використання алопатичних транквілізаторів до транспортування чи під час нього заборонене.

1.7.12.Оператори документують або зберігають документальні підтвердження всіх конкретних застосованих операцій і обґрунтування застосування пункту 1.7.5, 1.7.8, 1.7.9 або 1.7.10. Що стосується тварин, які вибувають з господарства, у відповідних випадках документують такі дані: вік, кількість тварин, масу тварин на забій, відповідну ідентифікацію (кожної тварини або партії/зграї/вулика), дату вибуття та пункт призначення.

1.8. Підготовка неперероблених продуктів

Якщо тварин піддають операціям з підготовки, іншим ніж переробки, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.

1.9. Додаткові загальні правила

1.9.1. Для великої рогатої худоби, овець, кіз і коней

1.9.1.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 60 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів з використанням кормів і кормових матеріалів з того самого регіону. Цей відсоток збільшується до 70 % з 1 січня 2024 року;

(b) тварини повинні мати доступ до пасовищ для випасання завжди, коли дозволяють умови;

(c) незважаючи на пункт (b), бики віком понад один рік повинні мати завжди доступ до пасовищ або зони на відкритому повітрі;

(d) якщо тварини мають доступ до пасовищ у пасовищний період, і якщо зимова система утримання дозволяє тваринам вільно рухатися, можна не дотримуватись зобов’язання забезпечувати зони на відкритому повітрі на зимові місяці;

(e) системи вирощування мають базуватися на максимальному використанні пасовищ, спираючись на наявність пасовищ у різні пори року;

(f) щонайменше 60 % сухої речовини в добовому раціоні мають складати грубі корми, свіжі або сухі корми, або силос. Цей відсоток можна зменшити до 50 % для тварин, призначених для виробництва молока, на максимальний період три місяці на початку лактації.

1.9.1.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) приміщення повинні мати гладку, але не слизьку підлогу;

(b) у приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(c) незважаючи на пункт (a) першого підпараграфа статті 3(1) і другий підпараграф статті 3(1) Директиви Ради 2008/119/ЄС (28), утримання телят в індивідуальних боксах забороняється з тижневого віку, крім утримання таким чином окремих тварин протягом обмеженого періоду, і якщо це обґрунтовано ветеринарними причинами;

(d) якщо теля відокремили з ветеринарних причин, його мають утримувати у місці з твердою підлогою та забезпечити йому солом’яну підстилку для лежання. Теля повинно мати можливість легко повертатися і комфортно лягати на повний зріст.

1.9.2. Для оленів

1.9.2.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 60 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів з використанням кормів і кормових матеріалів з того самого регіону. Цей відсоток збільшується до 70 % з 1 січня 2024 року;

(b) тварини повинні мати доступ до пасовищ для випасання завжди, коли дозволяють умови;

(c) якщо тварини мають доступ до пасовищ у пасовищний період, і якщо зимова система утримання дозволяє тваринам вільно рухатися, можна не дотримуватись зобов’язання забезпечувати зони на відкритому повітрі на зимові місяці;

(d) системи вирощування мають базуватися на максимальному використанні пасовищ, враховуючи наявність пасовищ у різні пори року;

(e) щонайменше 60 % сухої речовини в добовому раціоні мають складати грубі корми, свіжі або сухі корми, або силос. Цей відсоток можна зменшити до 50 % для самиць оленів, призначених для виробництва молока, на максимальний період три місяці на початку лактації;

(f) протягом вегетаційного періоду має бути забезпечене природне випасання в загоні. Не дозволяються загони, які не можуть забезпечити годування шляхом випасання протягом вегетаційного періоду;

(g) годівля може бути дозволена тільки в разі нестачі пасовищ через погані погодні умови;

(h) вирощуваних тварин, яких утримують у загоні, забезпечують чистою та свіжою водою. Якщо відсутнє природне легкодоступне для тварин джерело води, забезпечують місця для напування.

1.9.2.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) оленів мають забезпечити укриттями, навісами та парканами, які не шкодять тваринам;

(b) у загонах для благородних оленів тварини повинні мати можливість качатися в багні, щоб забезпечити догляд за шкірою та терморегуляцію;

(c) всі приміщення повинні мати гладку, але не слизьку підлогу;

(d) у всіх приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для лежання або відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(e) місця для годівлі встановлюють в зонах, захищених від погодних умов та доступних і для тварин, і для осіб, які за ними доглядають. Ґрунт, на якому розміщують місця для годування, є ущільненим, а годівниці обладнані дахом;

(f) якщо неможливо забезпечити постійний доступ до корму, місця для годування повинні бути обладнані таким чином, щоб усі тварини могли їсти одночасно.

1.9.3. Для свиней

1.9.3.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 30 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів, з використанням кормів і кормових матеріалів з цього самого регіону;

(b) до щоденного раціону додають грубі корми, свіжі або сухі корми чи силос;

(c) якщо фермери не можуть отримати білкові корми для птиці виключно з органічного виробництва, і компетентний орган підтвердив, що органічні білкові корми відсутні в достатній кількості, дозволено використовувати неорганічні білкові корми до 31 грудня 2026 року з дотриманням таких умов:

(i) вони відсутні в органічній формі;

(ii) вони вироблені або підготовлені без хімічних розчинників;

(iii) їх використання обмежене годуванням поросят вагою до 35 кг конкретними білковими компонентами; і

(iv) максимальний відсоток, дозволений на період 12 місяців для цих тварин, не перевищує 5 %. Відсоток розраховують як процентне співвідношення сухої речовини кормів сільськогосподарського походження.

1.9.3.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) приміщення повинні мати гладку, але не слизьку підлогу;

(b) у приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для лежання або відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(c) щоб усі свині в загоні могли лежати одночасно, коли кожна тварина займає максимальну площу, має бути достатньо велике місце для лежання з соломи або іншого придатного матеріалу;

(d) свиноматок мають утримувати у групах, за винятком останніх етапів вагітності та періоду вигодовування поросят, коли свиноматка повинна мати можливість вільно рухатися в своєму загоні, і її рух обмежують тільки на короткі періоди;

(e) без обмеження жодних додаткових вимог щодо соломи, за кілька днів до очікуваного опоросу свиноматок забезпечують достатньою кількістю соломи або іншого придатного природного матеріалу, щоб дати їм можливість побудувати кубло;

(f) зони вигулу мають забезпечити свиням можливість випорожнятися та рити. Для риття дозволено використовувати різні субстрати.

1.9.4. Для птиці

1.9.4.1. Походження тварин

Для запобігання інтенсивних методів вирощування, птицю вирощують до досягнення нею мінімального віку забою або підбирають породи птиці, для яких характерне повільне зростання, і які є адаптованими для вирощування поза межами приміщень.

Компетентний орган визначає критерії порід, що повільно ростуть, або складає перелік таких різновидів і надає цю інформацію операторам, іншим державам-членам і Комісії.

Якщо фермер не використовує породи, які повільно ростуть, мінімальний вік на момент забою має становити:

(a) 81 день для курчат;

(b) 150 днів для каплунів;

(c) 49 днів для качок пекінської породи;

(d) 70 днів для самиць мускусної качки;

(e) 84 дні для самців мускусної качки;

(f) 92 дні для качок породи мулард;

(g) 94 дні для цесарок;

(h) 140 днів для індиків і гусей для запікання; і

(i) 100 днів для індичок.

1.9.4.2. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 30 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів, з використанням кормів і кормових матеріалів з цього самого регіону;

(b) до щоденного раціону додають грубі корми, свіжі або сухі корми чи силос;

(c) якщо фермери не можуть отримати білкові корми для птиці виключно з органічного виробництва, і компетентний орган підтвердив, що органічні білкові корми відсутні в достатній кількості, дозволено використовувати неорганічні білкові корми до 31 грудня 2026 року з дотриманням таких умов:

(i) вони відсутні в органічній формі;

(ii) вони вироблені або підготовлені без хімічних розчинників;

(iii) їх використання обмежене годуванням молодняка птиці конкретними білковими компонентами; і

(iv) максимальний відсоток, дозволений на період 12 місяців для цих тварин, не перевищує 5 %. Відсоток розраховують як процентне співвідношення сухої речовини кормів сільськогосподарського походження.

1.9.4.3. Благополуччя тварин

Заборонено обскубувати живу птицю.

1.9.4.4. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) щонайменше третина площі підлоги має бути твердою, без щілин і решіток, і вкритою підстилковим матеріалом, таким як солома, деревна тирса, пісок або торф;

(b) у пташниках для курей-несучок достатньо велика частина площі підлоги, доступної для курей, має бути доступною для збирання пташиного посліду;

(c) приміщення звільняються від тварин в період між вирощуванням кожної партії птиці. У цей час приміщення і обладнання очищують і дезінфікують. Крім того, після завершення вирощування кожної партії птиці вигульні майданчики залишаються порожніми протягом періоду, який встановлюють держави-члени, щоб дозволити рослинності відрости. Оператор документує або зберігає документальні підтвердження застосування такого періоду. Ці вимоги не застосовуються, якщо птицю не вирощують партіями, не тримають на вигульних майданчиках, і вона може вільно ходити цілий день;

(d) птиця повинна мати доступ до зон на відкритому повітрі протягом щонайменше третини свого життя. Проте кури-несучки та птиця для відгодівлі повинні мати доступ до зон на відкритому повітрі протягом щонайменше третини свого життя, крім випадків, коли на основі законодавства Союзу запроваджені тимчасові обмеження;

(e) постійний доступ до відкритого повітря у денний час забезпечують з максимально раннього віку, коли це стає практично можливим, і коли це дозволяють фізіологічні й фізичні умови, крім випадків, коли на основі законодавства Союзу були запроваджені тимчасові обмеження;

(f) як відступ від пункту 1.6.5, для племінної птиці та курчат віком до 18 тижнів, за дотримання зазначених у пункті 1.7.3 умов щодо обмежень і зобов’язань, пов’язаних із захистом здоров’я людей і тварин, запроваджених на основі законодавства Союзу, якщо у зв’язку з цим племінна птиця та курчата віком до 18 тижнів не мають доступу до зон на відкритому повітрі, веранди вважають зонами на відкритому повітрі, і в таких випадках веранди мають бути обладнані сітчастим бар’єром, щоб не випустити птахів назовні;

(g) зони на відкритому повітрі для птиці мають забезпечувати птиці легкий доступ до достатньої кількості поїлок;

(h) зони на відкритому повітрі для птиці мають бути в основному вкриті рослинністю;

(i) в умовах, коли доступність кормів з прилеглої області обмежена, наприклад, через тривалий сніговий покрив або посушливі погодні умови, птицю можна догодовувати грубими кормами;

(j) якщо птицю утримують у приміщеннях через обмеження або зобов’язання, накладені на основі законодавства Союзу, вона має постійний доступ до достатньої кількості грубих кормів і відповідного матеріалу для задоволення її поведінкових потреб;

(k) водоплавна птиця має доступ до струмка, ставка, озера або басейну, коли дозволяють погодні та гігієнічні умови, для задоволення її видоспецифічних потреб і вимог щодо благополуччя тварин; коли погодні умови не дозволяють такого доступу, птиця має доступ до води, куди має можливість занурити голову й почистити пір’я;

(l) природне світло можна доповнювати штучним, щоб максимальний світловий день становив 16 годин на добу, з безперервним періодом нічного відпочинку без штучного світла тривалістю щонайменше вісім годин;

(m) загальна корисна площа пташника, який використовується для відгодівлі птиці, у виробничому підрозділі не має перевищувати 1600 м2;

(n) в одному відділенні пташника не можна утримувати більше ніж 3000 курей-несучок.

1.9.5. Для кролів

1.9.5.1. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) щонайменше 70 % кормів мають походити з самого господарства або, якщо це неможливо чи такі корми відсутні, вони мають бути вироблені у співпраці з іншими органічними виробничими підрозділами або виробничими підрозділами перехідного періоду та операторами, які займаються виробництвом кормів, з використанням кормів і кормових матеріалів з цього самого регіону;

(b) кролі повинні мати доступ до пасовищ для випасання завжди, коли дозволяють умови;

(c) системи вирощування мають базуватися на максимальному використанні пасовищ, враховуючи наявність пасовищ у різні пори року;

(d) волокнисті корми, такі як солому або сіно, дають, коли трави недостатньо. Фураж складає щонайменше 60 % раціону.

1.9.5.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) у приміщеннях має бути зручна, чиста й суха зона достатнього розміру для лежання або відпочинку, яка складається з суцільної конструкції без щілин. В зоні відпочинку має бути достатньо сухих місць для лежання, вкритих підстилкою. Підстилка має складатися з соломи або іншого придатного природного матеріалу. Підстилку можна покращувати й збагачувати будь-яким мінеральним продуктом, дозволеним відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві як добрива або речовини для покращення ґрунту;

(b) кролів утримують у групах.

(c) на кролячих фермах використовують резистентні породи, адаптовані до умов поза межами приміщень;

(d) кролі повинні мати доступ до:

(i) прихистку під дахом, у тому числі темних укриттів;

(ii) відкритих загородок з рослинністю, бажано пасовищ;

(iii) піднятої платформи, на якій вони можуть сидіти, у приміщенні або поза його межами;

(iv) матеріалу для облаштування кубла для всіх кролиць, які годують.

1.9.6. Для бджіл

1.9.6.1. Походження тварин

У бджільництві перевагу віддають використанню Apis mellifera і їх місцевим екотипам.

1.9.6.2. Годівля

До годівлі застосовують такі правила:

(a) наприкінці виробничого сезону у вуликах залишають достатню кількість меду і пилку для зимівлі бджіл;

(b) бджолині сім’ї можна годувати, тільки якщо виживання сім’ї знаходиться під загрозою через кліматичні умови. У такому випадку бджолині сім’ї годують органічним медом, органічним пилком, органічним цукровим сиропом або органічним цукром.

1.9.6.3. Лікування бджіл

До лікування бджіл застосовують такі правила:

(a) для захисту рамок, вуликів і стільників, зокрема від шкідників, можна використовувати лише родентициди в пастках, а також продукти й речовини, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статей 9 і 24;

(b) для дезінфекції пасік дозволяється фізична обробка, наприклад, обробка паром або відкритим полум’ям;

(c) практика знищення трутневого розплоду дозволяється тільки з метою ізолювати ураження вароатозом;

(d) якщо, попри всі превентивні заходи, бджолині сім’ї захворіли або уражені паразитами, необхідно негайно розпочати їх лікування і, за необхідності, бджолині сім’ї можна ізолювати;

(e) у випадку ураження вароатозом дозволено застосовувати мурашину кислоту, молочну кислоту, оцтову кислоту та щавлеву кислоту, а також ментол, тимол, евкаліптол або камфору;

(f) якщо обробку проводять хімічно синтезованими алопатичними продуктами, включно з антибіотиками, крім продуктів й речовин, дозволених до використання в органічному виробництві відповідно до статей 9 і 24, на період такої обробки бджолині сім’ї, до яких її застосовують, слід ізолювати. Весь віск замінюють на віск, що походить з органічного бджільництва. Після цього до цих сімей застосовується перехідний період тривалістю 12 місяців, встановлений у пункті 1.2.2.

1.9.6.4. Благополуччя бджіл

До бджільництва застосовують такі додаткові загальні правила:

(a) заборонене знищення бджіл у стільниках як метод, пов’язаний зі збиранням продуктів бджільництва;

(b) заборонене каліцтво, таке як обрізання крил у бджолиних маток.

1.9.6.5. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) пасіки розміщують у місцевостях, які забезпечують наявність джерел нектару і пилку, що складаються в основному з органічно вирощених культур або, у відповідних випадках, з природної рослинності, або лісів чи культур, які не вирощують органічними методами, але до яких застосовують тільки методи з незначним впливом на довкілля;

(b) пасіки тримають на достатній відстані від джерел, що можуть призвести до забруднення продуктів бджільництва або до захворювань бджіл;

(c) пасіки розміщують таким чином, щоб у радіусі 3 км від них джерелами нектару і пилку були в основному органічно вирощувані культури або природна рослинність чи культури, до яких застосовують тільки методи з незначним впливом на довкілля, еквівалентні методам, передбаченим у статтях 28 і 30 Регламенту (ЄС) № 1305/2013, які не можуть вплинути на властивості продуктів бджільництва як органічних. Ця вимога не застосовується, коли відсутнє цвітіння або коли бджолині сім’ї знаходяться на зимівлі;

(d) вулики й матеріали, що використовують у бджільництві, повинні бути виготовлені в основному з природних матеріалів, які не становлять загрози забруднення довкілля або продуктів бджільництва;

(e) бджолиний віск для нових вуликів походить з органічних виробничих підрозділів;

(f) у вуликах дозволено використовувати тільки натуральні продукти, такі як прополіс, віск і рослинні олії;

(g) синтетичні хімічні репеленти не використовують під час викачування меду;

(h) стільники з розплодом не використовують для викачування меду;

(i) бджільництво не вважають органічним, якщо ним займаються в регіонах або областях, які держави-члени визначили як регіони чи області, де органічне бджільництво практикувати неможливо.

1.9.6.6. Обов’язок вести документацію

Оператори повинні мати карту у відповідному масштабі або географічні координати розташування вуликів, які надають установі контролю або органу контролю, щоб довести, що доступні для бджолиних сімей площі відповідають вимогам цього Регламенту.

У журнал обліку інформації необхідно вносити таку інформацію щодо годівлі: назву використаного продукту, дати, кількості та вулики, в яких використаний цей продукт.

Зону, де розміщена пасіка, потрібно документувати разом з ідентифікацією вуликів і періодом переміщення.

Всі вжиті заходи необхідно записувати у журнал обліку інформації, включно з вийманням стільників і операціями з відкачування меду. Записують також кількість зібраного меду і дати його збирання.

Частина III: Правила виробництва водоростей і тварин аквакультури

1. Загальні вимоги

1.1. Підприємства розміщують у місцях, не забруднених продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, або забрудниками, які поставили б під загрозу органічну якість продуктів.

1.2. Органічні й неорганічні виробничі підрозділи належним чином відокремлюють з дотриманням мінімальної відстані, встановленої державами-членами, у відповідних випадках. Такі заходи з відокремлення ґрунтуються на природній ситуації, окремих системах розподілу води, відстанях, приливній течії та розміщенні органічного виробничого підрозділу вище або нижче за течією. Виробництво водоростей і аквакультури не вважають органічним, якщо ним займаються в місцях або областях, які органи держав-членів визначили як місця чи області, непридатні для такої діяльності.

1.3. Для кожного нового оператора, який подає заявку на перехід до органічного виробництва та виробляє понад 20 тон продуктів аквакультури на рік, проводять екологічне оцінювання, що відповідає розміру виробничого підрозділу, мета якого - засвідчити умови виробничого підрозділу та його безпосереднього оточення, а також ймовірний вплив його роботи. Оператор надає результати екологічного оцінювання установі контролю чи органу контролю. Зміст екологічного оцінювання ґрунтується на додатку IV до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС (29). Якщо для виробничого підрозділу вже провели еквівалентне екологічне оцінювання, результати такого оцінювання можна використати для цієї мети.

1.4. Не дозволяється знищувати мангрові зарості.

1.5. Оператор надає пропорційний виробничому підрозділу план сталого управління щодо аквакультури та збирання водоростей.

1.6. План оновлюють щорічно і детально описують вплив підприємства на довкілля та екологічний моніторинг, який належить вести, а також складають перелік заходів, яких необхідно вживати, щоб звести до мінімуму негативний вплив на навколишнє водне й наземне середовище, в тому числі, у відповідних випадках, вивільнення поживних речовин у довкілля за один виробничий цикл або за рік. План має містити записи про нагляд за станом технічного обладнання та його ремонт.

1.7. Захисні та превентивні заходи, яких вживають проти хижаків відповідно до Директиви 92/43/ЄЕС і національних правил, фіксують у плані сталого управління.

1.8. За необхідності при складанні плану управління відбувається координація з сусідніми операторами.

1.9. Оператори, які працюють у сфері аквакультури й водоростей, складають, як частину плану сталого управління, план зменшення відходів, який встановлюють на початку виконання робіт. Де можливо, використання залишкового тепла обмежують енергією з відновлюваних джерел.

1.10. Підготовка неперероблених продуктів

Якщо водорості або тварин аквакультури піддають операціям з підготовки, окрім переробки, до таких операцій застосовують загальні вимоги, встановлені в пунктах 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 і 2.2.3 частини IV mutatis mutandis.

1.11. Оператори зберігають наявні документальні підтвердження застосування всіх відступів від правил виробництва тварин аквакультури, отриманих відповідно до пунктів 3.1.2.1(d) та (e).

2. Вимоги щодо водоростей

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11 і 15, і, у відповідних випадках, у розділі 1 цієї частини, встановлені в цій секції правила застосовують до органічного збирання й виробництва водоростей. Ці правила застосовують mutatis mutandis до виробництва фітопланктону.

2.1. Перехід

2.1.1. Тривалість перехідного періоду для виробничого підрозділу зі збирання водоростей становить шість місяців.

2.1.2. Тривалість перехідного періоду для виробничого підрозділу з вирощування водоростей становить шість місяців або один повний виробничий цикл, залежно від того, що триває довше.

2.2. Правила виробництва водоростей

2.2.1. Збирання диких водоростей і їх частин вважають органічним виробництвом за умови, що:

(a) місця зростання є придатними з огляду на здоров’я та мають «відмінний» екологічний стан, як визначено в Директиві 2000/60/ЄС, або мають якість, еквівалентну:

- зонам виробництва, класифікованим як A і B в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 (30), до 13 грудня 2019 року, або

- відповідним класифікаційним районам, встановленим у імплементаційних актах, ухвалених Комісією відповідно до статті 18(8) Регламенту (ЄС) 2017/625, з 14 грудня 2019 року;

(b) збирання не чинить значного впливу на стабільність природної екосистеми або підтримання видів у районі збирання.

2.2.2. Водорості вирощують у районах з характеристиками щодо довкілля та здоров’я, щонайменше еквівалентними характеристикам, зазначеним у пункті 2.2.1(a), щоб таке вирощування могло вважатися органічним. Крім цього, застосовують такі правила виробництва:

(a) на всіх етапах виробництва, від збирання молодих водоростей до збирання врожаю, використовують сталі практики;

(b) щоб забезпечити підтримання багатого генетичного фонду, збирання молодих водоростей у дикій природі проводять на регулярній основі, задля підтримання та збільшення різноманіття запасу культивованої культури;

(c) добрива не використовують, окрім як у закритих виробничих об’єктах, і тільки якщо їх використання в органічному виробництві з цією метою дозволене відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту та застосованою кількістю, а також інформацію про відповідні партії/резервуари/басейни.

2.3. Вирощування водоростей

2.3.1. Культура водоростей в морі повинна використовувати тільки поживні речовини, які природно зустрічаються в довкіллі, або з виробництва органічних тварин аквакультури, при цьому бажано, щоб таке виробництво розташовувалося поблизу, як частина системи полікультури.

2.3.2. У наземних об’єктах, де використовують зовнішні джерела поживних речовин, рівень поживних речовин у стічних водах можна перевірити, і він повинен бути таким самим або нижчим за рівень поживних речовин у вхідній воді. Можна використовувати тільки поживні речовини рослинного або мінерального походження, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання продуктів, назвою продукту та застосованою кількістю, а також інформацію про відповідні партії/резервуари/басейни.

2.3.3. Щільність посадки або інтенсивність експлуатації документують і підтримують справжність водного середовища, забезпечуючи, щоб не було перевищено максимальну кількість водоростей, які можна вирощувати без негативного впливу на довкілля.

2.3.4. Канати та інше обладнання, яке використовують для вирощування водоростей, за можливості використовують повторно або переробляють.

2.4. Стале збирання диких водоростей

2.4.1. На початку збирання водоростей проводиться одноразово оцінка біомаси.

2.4.2. У виробничому підрозділі або на виробничих потужностях ведуть документацію, яка дозволяє оператору ідентифікувати, а установі контролю чи органу контролю - впевнитися, що збирачі постачають тільки дикі водорості, вироблені відповідно до цього Регламенту.

2.4.3. Збирання проводять таким чином, щоб зібрані кількості істотно не впливали на стан водного середовища. Вживають таких заходів як техніка збирання, мінімальний розмір, вік, репродуктивний цикл або розмір водоростей, що залишаються, щоб забезпечити водоростям можливість регенерувати та запобігти прилову.

2.4.4. Якщо водорості збирають на спільних територіях, необхідна наявність документального підтвердження, яке видає відповідний призначений державою-членом орган, і яке засвідчує, що весь збір відповідає вимогам цього Регламенту.

3. Вимоги до тварин аквакультури

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статті 9, 10, 11 і 15, і, де доречно, в розділі 1 цієї частини, правила, встановлені в цій секції, застосовують до органічного виробництва видів риби, ракоподібних, голкошкірих і молюсків. Ці правила також застосовують mutatis mutandis до виробництва зоопланктону, мікроракоподібних, коловерток, червів та інших водних тварин, призначених для використання як кормів.

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Перехід

Такі перехідні періоди для виробничих підрозділів аквакультури застосовують до таких типів водних об’єктів, включно з наявними тваринами аквакультури:

(a) для споруд , які не можна висушити, очистити й дезінфікувати, перехідний період складає 24 місяці;

(b) для споруд , які були висушені або знаходилися під паром, перехідний період складає 12 місяців;

(c) для споруд , які були висушені, очищені й дезінфіковані, перехідний період складає шість місяців;

(d) для відкритих водних споруд, включно з об’єктами з виробництва двостулкових молюсків, перехідний період складає три місяці.

3.1.2. Походження тварин аквакультури

3.1.2.1. До походження тварин аквакультури застосовують такі правила:

(a) органічна аквакультура ґрунтується на вирощуванні молодняка, який походить з органічного маточного стада та з органічних виробничих підрозділів;

(b) використовують місцево вирощені види, а розведення спрямоване на виробництво різновидів, краще пристосованих до умов виробництва, що забезпечує хороше здоров’я й благополуччя тварин, а також максимально повне використання кормових ресурсів. Компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю надають документальне підтвердження їх походження та поводження з ними;

(c) вибирають міцні види, які можна виробляти без завдання значної шкоди диким популяціям;

(d) для цілей розведення можна вводити в господарство виловлених або неорганічних тварин аквакультури тільки у цілком виправданих випадках, за відсутності органічної породи, або коли у виробничий підрозділ вводять новий генетичний матеріал для цілей розведення, після отримання дозволу, який надає компетентний орган, з метою покращити пристосованість генетичного фонду. Таких тварин утримують згідно з принципами органічного управління протягом щонайменше трьох місяців, перш ніж їх можна буде використати для розведення. Для тварин, внесених у червоний перелік МСОП видів, яким загрожує зникнення, дозвіл на використання виловлених у дикій природі екземплярів може надаватися лише в контексті програм збереження, визнаних відповідним органом публічної влади, який відповідає за природоохоронні заходи;

(e) збирання молодняка диких тварин аквакультури для цілей нагулу обмежене такими випадками:

(i) природний приплив личинок і молодняка риб або ракоподібних при заповненні ставків, систем утримання та загород;

(ii) зариблення дикими мальками або личинками ракоподібних, які не внесені у червоний список МСОП видів, яким загрожує зникнення, в екстенсивній аквакультурі в водно-болотних угіддях, таких як напівпрісні ставки, припливні зони та прибережні лагуни, за умови, що:

- зариблення узгоджується з заходами управління, затвердженими відповідними органами, з метою забезпечити сталу експлуатацію цих видів, і

- тварин годують виключно природним кормом, який є в довкіллі.

Як відступ від пункту (a), держави-члени можуть дозволяти введення в органічний виробничий підрозділ для цілей нагулу максимум 50 % неорганічного молодняка видів, які не були вирощені як органічні в Союзі до 1 січня 2022 року, за умови що принаймні останніми двома третинами тривалості виробничого циклу управляють з дотриманням принципів органічного управління. Такий відступ може надаватися максимум на два роки і не поновлюється.

Для розташованих за межами Союзу господарств, які займаються аквакультурою, такий відступ можуть надавати тільки установи контролю або органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), для видів, які не були вирощені як органічні на території країни, в якій знаходиться господарство, або в Союзі. Такий відступ може надаватися максимум на два роки і не поновлюється.

3.1.2.2. До розведення застосовують такі правила:

(a) не використовують гормони та похідні гормонів;

(b) не використовують штучне виробництво одностатевих різновидів (крім ручного сортування), синтез поліплоїдних форм, штучну гібридизацію та клонування;

(c) обирають відповідні різновиди.

3.1.2.3. Виробництво молодняка

Для вирощування личинок морських видів риби дозволено використовувати системи вирощування (перевага надається «мезокосму» або «вирощуванню в резервуарах великої місткості»). Ці системи вирощування повинні відповідати таким вимогам:

(a) початкова щільність розміщення є меншою за 20 ікринок або личинок на літр;

(b) мінімальний обсяг резервуару для вирощування личинок становить 20 м3; і

(c) личинки живляться природним планктоном, який росте в резервуарі, і який за необхідності доповнюють виробленим поза межами резервуару фітопланктоном і зоопланктоном.

3.1.2.4. Оператори документують походження тварин, ідентифікуючи тварин/партії тварин, дату прибуття та тип видів, кількості, органічний або неорганічний статус і перехідний період.

3.1.3. Годівля

3.1.3.1.

До кормів для риби, ракоподібних і голкошкірих застосовують такі правила:

(a) тварин годують кормами, що відповідають харчовим потребам тварин на різних стадіях їх розвитку;

(b) режими годування розробляють з урахуванням таких пріоритетів:

(i) здоров’я й благополуччя тварин;

(ii) висока якість продукту, включно з поживним складом продукту, який забезпечує високу якість кінцевого їстівного продукту;

(iii) незначний вплив на довкілля;

(c) рослинна фракція кормів є органічною, а кормова фракція, отримана з водних тварин, походить з органічної аквакультури або з рибальства, сертифікованого як стале за схемою, визнаною компетентним органом відповідно до принципів, встановлених у Регламенті (ЄС) № 1380/2013;

(d) неорганічні кормові матеріали рослинного (в тому числі, з водоростей), тваринного або дріжджового походження, кормові матеріали мінерального або мікробного походження, кормові добавки й допоміжні технологічні речовини використовують, тільки якщо вони дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до цього Регламенту;

(e) активатори росту й синтетичні амінокислоти не використовують.

3.1.3.2. До двостулкових молюсків та інших видів, яким не згодовують корми, а які живляться природним планктоном, застосовують такі правила:

(a) такі тварини, які харчуються шляхом фільтрування, повинні задовольняти всі свої харчові потреби з природи, за винятком молодих особин, яких вирощують у інкубаторах і розплідниках;

(b) місця зростання є придатними з огляду на здоров’я та мають «відмінний» екологічний стан, як визначено в Директиві 2000/60/ЄС, або гарний екологічний стан, як визначено в Директиві 2008/56/ЄС, або мають якість, еквівалентну:

- зонам виробництва, класифікованим як A в Регламенті (ЄС) № 854/2004 до 13 грудня 2019 року, або

- відповідним класифікаційним районам, встановленим у імплементаційних актах, ухвалених Комісією відповідно до статті 18(8) Регламенту (ЄС) 2017/625, з 14 грудня 2019 року.

3.1.3.3. Спеціальні правила щодо кормів для хижих тварин аквакультури

Джерела кормів для хижих тварин аквакультури обирають з урахуванням таких пріоритетів:

(a) органічні корми, які походять з аквакультури;

(b) рибне борошно та риб’ячий жир із залишків від переробки органічної аквакультури, отримані з риби, ракоподібних або молюсків;

(c) рибне борошно, риб’ячий жир та кормовий матеріал рибного походження, отриманий з обрізків риби, ракоподібних або молюсків, вже виловлених для споживання людиною в рамках сталого рибальства;

(d) рибне борошно, риб’ячий жир та кормовий матеріал рибного походження, отриманий з цілої риби, ракоподібних або молюсків, виловлених у рамках сталого рибальства, які не використовуються для споживання людиною;

3.1.3.4. Спеціальні правила щодо кормів для окремих тварин аквакультури

На етапі вирощування рибу у внутрішніх водоймах, креветок з родини Penaeidae, прісноводних креветок і тропічну прісноводну рибу годують таким чином:

(a) їх годують природним кормом, який є в ставках і озерах;

(b) якщо природний корм, зазначений у пункті (a), відсутній в достатніх кількостях, дозволено використовувати органічний корм рослинного походження, бажано вирощений на цій самій фермі, або водорості. Оператори ведуть документацію, яка підтверджує потребу в використанні додаткових кормів;

(c) якщо природний корм доповнюють відповідно до пункту (b):

(i) кормовий раціон креветок з родини Penaeidae і прісноводних креветок (Macrobrachium spp.) може складатися з максимум 25 % рибного борошна й 10 % риб’ячого жиру, отриманих зі сталих рибних ресурсів;

(ii) кормовий раціон сіамського сома (Pangasius spp.) може складатися з максимум 10 % рибного борошна або риб’ячого жиру, отриманих зі сталих рибних ресурсів.

3.1.3.5. Оператори документують конкретні режими годівлі, зокрема, назву та кількість корму й використання додаткового корму, а також відповідних тварин/партії тварин, яких годують таким кормом.

3.1.4. Охорона здоров’я

3.1.4.1. Профілактика хвороб

До профілактики хвороб застосовують такі правила:

(a) профілактика хвороб ґрунтується на утриманні тварин у оптимальних умовах завдяки вибору відповідного розміщення, зважаючи, зокрема, на вимоги виду до хорошої якості води, потоку та водообміну, оптимальній конструкції споруд, належному господарюванні й управлінні, в тому числі шляхом регулярного очищення й дезінфекції потужностей, застосуванні високоякісних кормів, відповідної щільності розміщення, а також вибору відповідних порід і різновидів;

(b) дозволено використовувати імунологічні ветеринарні лікарські засоби;

(c) у плані управління здоров’ям тварин детально описують практики біологічної безпеки та профілактики хвороб, у тому числі письмову угоду про надання ветеринарних консультацій з урахуванням розмірів виробництва, укладену з кваліфікованими ветеринарними службами, які відвідують ферму не рідше одного разу на рік або, якщо йдеться про двостулкових молюсків, не рідше одного разу на два роки;

(d) системи утримання, обладнання та приладдя належним чином очищують і дезінфікують;

(e) організми, які спричиняють біообростання, видаляють тільки фізичними методами або вручну, і, де доречно, повертають у море на певній відстані від ферми;

(f) можна використовувати тільки ті речовини для очищення й дезінфекції обладнання та споруд, які дозволені відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві;

(g) до “літування” застосовують такі правила:

(i) компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, визначає, чи необхідне “літування”, а також визначає його відповідну тривалість, яку потрібно застосувати і яку документують після кожного виробничого циклу у випадку відкритих водних споруд, встановлених на морі;

(ii) воно не є обов’язковим для вирощування двостулкових молюсків;

(iii) під час “літування” клітку або іншу споруду, яку використовують для аквакультури, спорожнюють, дезінфікують і залишають порожньою до повторного використання;

(h) за необхідності, недоїдений рибний корм, фекалії та мертвих тварин негайно видаляють, щоб уникнути ризику значної шкоди для довкілля з огляду на стан якості води, мінімізувати ризик захворювань і уникнути приваблення комах або гризунів;

(i) ультрафіолетове світло й озон дозволено використовувати тільки в інкубаторах і розплідниках;

(j) для біологічного контролю ектопаразитів перевагу надають використанню риб-чистильників та використанню розчинів прісної води, морської води та хлориду натрію.

3.1.4.2. Ветеринарне лікування

До ветеринарного лікування застосовують такі правила:

(a) хворобу лікують негайно, щоб уникнути страждання тварини. Хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі антибіотики, дозволено використовувати за необхідності, з дотриманням суворих умов і під відповідальність ветеринара, якщо використання фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є недоречним. У відповідних випадках визначають обмеження щодо курсів лікування й періодів очікування;

(b) дозволяється лікування, пов’язане з захистом здоров’я людей і тварин, яке вимагається на основі законодавства Союзу;

(c) якщо попри превентивні заходи, спрямовані на забезпечення здоров’я тварин, зазначені в пункті 3.1.4.1, виникає проблема зі здоров’ям, дозволено застосовувати ветеринарне лікування в такому порядку пріоритетності:

(i) речовини з рослин, тварин або мінералів у гомеопатичному розведенні;

(ii) рослини та їх екстракти, які не мають анестезуючої дії; та

(iii) такі речовини як мікроелементи, метали, природні імуностимулятори або дозволені пробіотики;

(d) застосування алопатичного лікування обмежують двома курсами лікування на рік, за винятком вакцинації та обов’язкових програм ліквідації. Проте у випадках, коли виробничий цикл складає менше року, алопатичне лікування може застосовуватися тільки один раз. У разі перевищення зазначених лімітів на алопатичне лікування відповідні тварини аквакультури не повинні реалізовуватися як органічні продукти;

(e) використання обробок від паразитів, за винятком обов’язкових схем контролю, які застосовують держави-члени, обмежене таким:

(i) для лосося - максимум двома курсами обробки на рік або одним курсом обробки на рік, якщо цикл виробництва є коротшим ніж 18 місяців;

(ii) для всіх видів, окрім лосося - двома курсами обробки на рік або одним курсом обробки на рік, якщо цикл виробництва є коротшим ніж 12 місяців;

(iii) для всіх видів - загалом не більше ніж чотири курси обробки, незалежно від тривалості циклу виробництва виду;

(f) період очікування для алопатичного ветеринарного лікування та протипаразитарного лікування згідно з пунктом (d), включно з лікуванням за обов’язковими програмами контролю й ліквідації, є вдвічі довшим, ніж період очікування, зазначений у статті 11 Директиви 2001/82/ЄС, або складає, якщо цей період не встановлений, 48 годин;

(g) про будь-яке застосування ветеринарних лікарських засобів заявляють компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю, перш ніж реалізовувати таких тварин як органічні продукти. Тварини, до яких застосовували лікування, можна чітко ідентифікувати.

3.1.4.3. Документування профілактики хвороб

Оператори документують застосовані заходи, спрямовані на профілактику хвороб, з детальною інформацією про літування, очищення та водопідготовку, і будь-яке застосоване ветеринарне та інше лікування від паразитів, зокрема: дату лікування, діагноз, дозування, назву лікарського засобу і, у відповідних випадках, рецепт ветеринара на ветеринарне лікування та, якщо застосовно, періоди виведення, перш ніж продукти аквакультури можна реалізовувати й маркувати як органічні.

3.1.5. Приміщення для утримання й методи утримання

3.1.5.1. Аквакультурні комплекси з системою рециркуляції замкненого циклу заборонені, за винятком інкубаторів і розплідників або споруд для виробництва видів, які використовують як органічний корм.

3.1.5.2. Штучний підігрів або охолодження води дозволене тільки в інкубаторах і розплідниках. Природну воду зі свердловин можна використовувати для підігріву або охолодження води на всіх етапах виробництва.

3.1.5.3. Середовище для розведення тварин аквакультури проектують таким чином, щоб, відповідно до їх видоспецифічних потреб, тварини аквакультури:

(a) мали достатньо місця для їхнього благополуччя та відповідну щільність розміщення, встановлену в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3);

(b) утримувалися у воді доброї якості, зокрема, з відповідним потоком та водообміном, достатнім рівнем кисню й підтриманням низького рівня метаболітів;

(c) утримувалися в температурних і світлових умовах, які відповідають потребам видів, беручи до уваги географічне розташування.

Під час розгляду впливу щільності розміщення на благополуччя риби, яку виробляють, контролюють і беруть до уваги якість води і стан риби (а саме ушкодження плавців, інші ушкодження, темпи росту, поведінку, яку риба демонструє, та загальний стан здоров’я).

Для прісноводних риб тип дна є максимально наближеним до природних умов.

Для коропа та подібних видів:

- дно є природною землею,

- органічне й мінеральне удобрення ставків і озер проводять тільки добривами й речовинами для покращення ґрунту, дозволеними відповідно до статті 24 до використання в органічному виробництві, при цьому максимальне внесення становить 20 кг азоту на гектар,

- заборонена обробка з застосуванням синтетичних хімічних речовин для контролю гідрофітів і росту рослин у водах, які використовують для виробництва.

Оператори документують заходи з моніторингу та підтримання благополуччя тварин і якості води. У випадку внесення добрив у ставки й озера оператори документують внесення добрив і меліорантів, включно з датою внесення, назвою продукту, застосованою кількістю та місцем такого внесення.

3.1.5.4. Дизайн і конструкція водних систем утримання забезпечує таку швидкість потоку та фізіохімічні параметри, які гарантують здоров’я й благополуччя тварин і задовольняють їхні поведінкові потреби.

Необхідно дотримуватися конкретних характеристик для виробничих систем і систем утримання для видів або груп видів, які встановлені в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3).

3.1.5.5. Підрозділи для вирощування на суходолі мають відповідати таким умовам:

(a) проточні системи дозволяють моніторити і контролювати швидкість потоку і якість води як на вході, так і на виході води;

(b) щонайменше 10 % периметру («межа суходолу й води») має природну рослинність.

3.1.5.6. Системи утримання на морі мають відповідати таким умовам:

(a) вони розташовані в місці, де потік води, глибина та швидкість обміну водних мас є достатніми для мінімізації впливу на морське дно та довколишні водні маси;

(b) дизайн кліток, конструкція та технічне обслуговування організовані з урахуванням впливу робочого середовища.

3.1.5.7. Системи утримання розробляють, розміщують і експлуатують таким чином, щоб звести до мінімуму ризик втечі тварин.

3.1.5.8. Якщо риба або ракоподібні втекли, вживають належних заходів, щоб зменшити вплив на місцеву екосистему, зокрема, у відповідних випадках, їх відловлюють. Вжиті заходи документують.

3.1.5.9. Для виробництва тварин аквакультури в рибних ставках, резервуарах або каналах їх дно необхідно обладнати таким чином, щоб забезпечити природну фільтрацію - відстійниками, біологічними фільтрами або механічними фільтрами для збирання надлишків поживних речовин, або використовувати водорості чи тварин (двостулкових), які допомагають покращити якість стічних вод. У відповідних випадках через регулярні інтервали проводять моніторинг стічних вод.

3.1.6. Благополуччя тварин

3.1.6.1. Всі особи, які займаються утриманням тварин аквакультури, мають належні базові знання й навички щодо потреб цих тварин з огляду на здоров’я й благополуччя

3.1.6.2. Маніпуляції з тваринами аквакультури зводять до мінімуму та проводять надзвичайно обережно. Використовують відповідне обладнання й протоколи, щоб уникнути стресу та фізичних ушкоджень, пов’язаних з маніпуляціями, які проводять. Маніпуляції з маточним стадом проводять таким чином, щоб звести до мінімуму фізичні ушкодження та стрес, де доречно, з застосуванням анестезії. Сортувальні операції зводять до мінімуму і вдаються до них, тільки якщо це потрібно для забезпечення благополуччя риби.

3.1.6.3. До використання штучного світла застосовують такі обмеження:

(a) для подовження тривалості природного світлового дня, воно не перевищує максимуму, який враховує поведінкові потреби, географічні умови та загальне здоров’я тварин; цей максимум не перевищує 14 годин на день, крім випадків, коли це необхідно для репродуктивних цілей;

(b) уникають різкої зміни інтенсивності світла при зміні освітлення, для цього використовують лампи з регулюванням світлового потоку або фонове освітлення.

3.1.6.4. Аерація дозволена для забезпечення благополуччя та здоров’я тварин. Механічні аератори бажано живити за рахунок відновлюваних джерел енергії.

3.1.6.5. Кисень можна використовувати тільки в цілях, пов’язаних зі здоров’ям і благополуччям тварин, а також для критичних періодів виробництва чи транспортування, і тільки в таких випадках:

(a) виняткові випадки температурних змін, падіння атмосферного тиску або випадкове забруднення води;

(b) нерегулярні процедури з управління стадом, такі як відбір зразків і сортування;

(c) щоб забезпечити виживання стада в господарстві.

Оператори документують таке застосування та зазначають, у зв’язку з яким підпунктом його здійснили: (a), (b) чи (c).

3.1.6.6. Вживають належних заходів, щоб звести до мінімуму тривалість транспортування тварин аквакультури.

3.1.6.7. Будь-яке страждання зводять до мінімуму протягом усього життя тварин, в тому числі під час забою.

3.1.6.8. Заборонена ампутація стебельчастих очей, в тому числі всі подібні практики, такі як перев’язування, надрізання та прищипування.

3.1.6.9. Методи забою забезпечують негайну втрату рибою свідомості та нечутливість до болю. Маніпуляції перед забоєм виконують таким чином, щоб уникнути ушкоджень і водночас звести до мінімуму страждання та стрес. При виборі оптимальних методів забою враховують різницю в розмірах і видах риб і характеристики виробничих об’єктів.

3.2. Детальні правила для молюсків

3.2.1. Походження посадкового матеріалу

До походження посадкового матеріалу застосовують такі правила:

(a) для двостулкових молюсків дозволено використовувати дикий посадковий матеріал, зібраний за межами виробничого підрозділу, якщо це не чинить значної шкоди довкіллю, якщо це дозволено місцевим законодавством і за умови, що дикий посадковий матеріал походить з:

(i) колоній, які навряд чи переживуть зимову погоду, або яких більше, ніж потрібно; або

(ii) природних колоній розплоду молюсків на колекторах;

(b) для устриці тихоокеанської (Crassostrea gigas) перевагу надають матеріалу, який є результатом селекції, щоб зменшити відкладання ікри в дикій природі;

(c) необхідно документувати, як, де і коли було зібрано дикий посадковий матеріал, щоб забезпечити простежуваність території збору;

(d) дикий посадковий матеріал дозволено збирати тільки після того, як компетентний орган надав на це дозвіл.

3.2.2. Приміщення для утримання й методи утримання

До приміщень для утримання й методів тваринництва застосовують такі правила:

(a) виробництво дозволено вести в тій самій водній зоні, де виробляють органічну рибу й водорості, в полікультурній системі, що має бути задокументовано у плані сталого управління. Двостулкових молюсків також можна вирощувати в полікультурі з молюсками гастроподами, такими як береговий равлик;

(b) органічне виробництво двостулкових молюсків ведуть на територіях, межі яких позначені стовпами, поплавками або іншими чіткими відмітками і, за необхідності, обмежені сітчастими мішками, клітками або іншими штучними засобами;

(c) органічні молюскові ферми повинні мінімізувати ризик для видів, що охороняються. У разі використання сіток від хижаків, їх конструкція не повинна допускати завдання шкоди птахам, що пірнають.

3.2.3. Вирощування

До вирощування застосовують такі правила:

(a) в органічному виробництві дозволено вирощування мідій на канатах та інші методи, перелічені в імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3);

(b) донне вирощування молюсків дозволене, тільки якщо в місцях збирання й вирощування не спричиняє істотний вплив на довкілля. Перед початком діяльності оператор додає окремою главою в план сталого управління і надає компетентному органу або, у відповідних випадках, установі контролю чи органу контролю аналіз і звіт на підтвердження мінімального впливу на довкілля.

3.2.4. Управління

До управління застосовують такі правила:

(a) щільність розміщення під час виробництва не перевищує щільність розміщення, яку застосовують у цій місцевості для неорганічних молюсків. Сортування, проріджування й коригування щільності розміщення проводять відповідно до біомаси з метою забезпечити благополуччя тварин і високу якість продукту;

(b) організми, які спричиняють біообростання, видаляють тільки фізичними методами або вручну, і, за необхідності, повертають у море далеко від молюскових ферм. Дозволено один раз за виробничий цикл обробляти молюсків розчином вапна для контролю організмів-конкурентів, які зустрічаються в обростаннях.

3.2.5. Конкретні правила вирощування для устриць

Дозволене вирощування в мішках на стелажах. Такі чи інші конструкції, в яких утримують устриць, розміщують таким чином, щоб уникнути формування суцільного бар’єра вздовж берегової лінії. Матеріал обережно розміщують на ложах з урахуванням приливної течії для оптимізації виробництва. Виробництво відповідає вимогам, встановленим у імплементаційних актах, зазначених у статті 15(3).

Частина IV: Правила для виробництва перероблених харчових продуктів

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11 і 16, до органічного виробництва перероблених харчових продуктів застосовують правила, викладені в цій частині.

1. Загальні вимоги до виробництва перероблених харчових продуктів

1.1. Харчові добавки, допоміжні технологічні речовини та інші речовини й інгредієнти, які використовують для виробництва харчових продуктів, а також всі застосовувані методи переробки, такі як копчення, повинні відповідати принципам належної виробничої практики (31).

1.2. Оператори, які займаються виробництвом перероблених харчових продуктів, повинні впроваджувати та актуалізувати відповідні процедури, які ґрунтуються на систематичній ідентифікації критичних точок виробництва.

1.3. Дотримання зазначених у пункті 1.2 процедур повинно постійно забезпечувати відповідність виробництва перероблених харчових продуктів вимогам цього Регламенту.

1.4. Оператори повинні дотримуватися процедур, зазначених у пункті 1.2, та впроваджувати їх, зокрема, без обмеження статті 28, вони повинні:

(a) вживати запобіжних заходів і документувати такі заходи;

(b) вживати належні заходи для очищення, моніторити їх ефективність та документувати ці операції;

(c) гарантувати, що неорганічні продукти не будуть введені в обіг із покликанням на органічне виробництво.

1.5. Виробництво перероблених органічних продуктів, продуктів перехідного періоду й неорганічних продуктів повинно бути відокремлене одне від одного в часі або просторі. Якщо органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти, в будь-якій комбінації, переробляються або зберігаються у одному виробничому приміщенні, оператор повинен:

(a) інформувати про це компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю;

(b) проводити операції безперервно до завершення виробничого циклу, відокремлюючи в просторі або часі від аналогічних операцій з будь-яким іншим типом продуктів (органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами);

(c) зберігати органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти до, під час та після операцій у спосіб, який забезпечує їх відокремлення в просторі або часі;

(d) вести актуальний реєстр усіх операцій і перероблених кількостей;

(e) вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій та запобігання змішуванню або обміну між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;

(f) здійснювати операції з органічними продуктами або продуктами перехідного періоду тільки після належного очищення виробничого обладнання.

1.6. Заборонено використовувати продукти, речовини й методи, що відновлюють властивості, втрачені під час переробки та зберігання органічних харчових продуктів, які усувають результати недбалості під час переробки органічних харчових продуктів, або іншим чином можуть вводити в оману щодо справжньої природи продуктів, які планується реалізовувати як органічні харчові продукти.

1.7. Оператори повинні зберігати документальні підтвердження наданих дозволів на використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів для виробництва перероблених органічних харчових продуктів відповідно до статті 25, якщо вони отримали або застосовували такі довзоли.

2. Детальні вимоги до виробництва перероблених харчових продуктів

2.1. До складу перероблених органічних харчових продуктів застосовуються такі вимоги:

(a) продукт повинен вироблятися в основному з сільськогосподарських інгредієнтів або продуктів, призначених для використання як харчових продуктів, зазначених у додатку I; для цілі визначення того, чи вироблено продукт в основному з таких продуктів, не враховують додану воду та сіль;

(b) органічний інгредієнт не поєднують з таким самим інгредієнтом в неорганічній формі;

(c) інгредієнт перехідного періоду не поєднують з таким самим інгредієнтом в органічній або неорганічній формі.

2.2. Використання окремих продуктів і речовин у виробництві харчових продуктів

2.2.1. У виробництві перероблених харчових продуктів можна використовувати тільки харчові добавки, допоміжні технологічні речовини та неорганічні сільськогосподарські інгредієнти, довзолені відповідно до статті 24 або статті 25, а також продукти й речовини, зазначені в пункті 2.2.2, за винятком виробництва продуктів і речовин виноробства, до яких повинен застосовуватись пункт 2 частини VI, і за винятком виробництва дріжджів, до яких повинен застосовуватись пункт 1.3 частини VII.

2.2.2. У виробництві харчових продуктів дозволено використовувати такі продукти й речовини:

(a) культури мікроорганізмів та харчові ензими, які зазвичай використовують під час виробництва харчових продуктів, за умови, що харчові ензими для використання як харчових добавок доволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві;

(b) речовини й продукти, визначені в пунктах (c) та (d)(i) статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, марковані як натуральні смако-ароматичні речовини або природні смако-ароматичні препарати відповідно до статті 16(2), (3) та (4) згаданого Регламенту;

(c) барвники для нанесення штампу на м’ясо та шкаралупу яєць відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 1333/2008;

(d) натуральні барвники й натуральні речовини для традиційного декоративного фарбування шкаралупи варених яєць, вироблених з наміром введення їх в обіг у певний період року;

(e) питна вода й органічна або неорганічна сіль (з хлоридом натрію або хлоридом калію як базовими компонентами), яку зазвичай використовують при переробці харчових продуктів;

(f) мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти й мікронутрієнти, за умови, що:

(i) їх використання в харчових продуктах для звичайного споживання «безпосередньо вимагається за законом» у розумінні, що цього прямо вимагають положення законодавства Союзу або положення національного законодавства, сумісного з законодавством Союзу, внаслідок чого харчовий продукт взагалі не можна вводити в обіг для звичайного споживання, якщо ці мінерали, вітаміни, амінокислоти або мікронутрієнти не додані; або

(ii) щодо харчових продуктів, введених в обіг як такі, що мають певні характеристики або вплив по відношенню до здоров’я чи харчування, або по відношенню до потреб конкретних груп споживачів:

- у продуктах, зазначених у пунктах (a) та (b) статті 1(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 609/2013 (32), їх використання дозволене згаданим Регламентом і актами, ухваленими на основі статті 11(1) згаданого Регламенту для відповідних продуктів, або

- у продуктах, що регулюються Директивою Комісії 2006/125/ЄС (33), їх використання дозволене згаданою Директивою.

2.2.3. Під час переробки повинні використовуватись лише засоби для очищення та дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

2.2.4. З метою розрахунку, зазначеного у статті 30(5), застосовують такі правила:

(a) окремі харчові добавки, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, враховують як сільськогосподарські інгредієнти;

(b) препарати й речовини, зазначені в пунктах (a), (c), (d), (e) та (f) пункту 2.2.2, не враховують як сільськогосподарські інгредієнти;

(c) дріжджі та дріжджові продукти враховують як сільськогосподарські інгредієнти.

2.3. Оператори документують всі вхідні продукти, використані у виробництві харчових продуктів. У випадку виробництва композитних продуктів документують повну рецептуру/склад, де відображено кількість вхідних і вихідних продуктів, для надання компетентному органу або органу контролю.

Частина V: Правила для виробництва перероблених кормів

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11 і 17, до органічного виробництва перероблених кормів застосовують правила, викладені у цій частині.

1. Загальні вимоги до виробництва перероблених кормів

1.1. Кормові добавки, допоміжні технологічні речовини та інші речовини й інгредієнти, які використовують для виробництва кормів, а також будь-які застосовувані методи переробки, такі як копчення, повинні відповідати принципам належної виробничої практики.

1.2. Оператори, які займаються виробництвом перероблених кормів, повинні впроваджувати та актуалізувати відповідні процедури, які ґрунтуються на систематичній ідентифікації критичних точок виробництва.

1.3. Дотримання зазначених у пункті 1.2 процедур повинно постійно забезпечувати відповідність виробництва перероблених продуктів вимогам цього Регламенту.

1.4. Оператори повинні впроваджувати процедури, зазначені у пункті 1.2, та дотримуватися їх; без обмеження статті 28, вони повинні, зокрема:

(a) вживати запобіжних заходів і документувати такі заходи;

(b) вживати належні заходи для очищення, моніторити їх ефективність та документувати ці операції;

(c) гарантувати, що неорганічні продукти не будуть введені в обіг із покликанням на органічне виробництво.

1.5. Виробництво перероблених органічних продуктів, продуктів перехідного періоду й неорганічних продуктів повинно відокремлюватись одне від одного в часі або просторі. Якщо органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти, в будь-якій комбінації, переробляються або зберігаються у одному виробничому приміщенні, оператор повинен:

(a) інформувати про це установу контролю чи орган контролю;

(b) проводити операції безперервно до завершення виробничого циклу, відокремлюючи в просторі або часі від аналогічних операцій з будь-яким іншим типом продуктів (органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами);

(c) зберігати органічні продукти, продукти перехідного періоду й неорганічні продукти до, під час та після операцій у спосіб, який забезпечує їх відокремлення в просторі або часі;

(d) вести актуальний реєстр усіх операцій і перероблених кількостей;

(e) вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій та запобігання змішуванню або обміну між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;

(f) здійснювати операції з органічними продуктами або продуктами перехідного періоду тільки після належного очищення виробничого обладнання.

2. Детальні вимоги до виробництва перероблених кормів

2.1. Органічні кормові матеріали або кормові матеріали, отримані під час перехідного періоду, не повинні вводитися у склад органічного корму одночасно з такими самими неорганічними кормовими матеріалами.

2.2. Будь-які кормові матеріали, які використовують або переробляють в органічному виробництві, не повинні бути оброблені за допомогою хімічно синтезованих розчинників.

2.3. Тільки неорганічні кормові матеріали рослинного (втому числі, з водоростей), тваринного або дріжджового походження, кормові матеріали мінерального походження і кормові добавки й допоміжні технологічні речовини, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, дозволено використовувати при переробці кормів.

2.4. При переробці повинні використовуватись лише засоби для очищення та дезінфекції, дозволені до використання відповідно до статті 24.

Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

2.5. Оператори документують всі вхідні продукти, використані у виробництві кормів. У випадку виробництва композитних продуктів документують повну рецептуру/склад, де відображено кількість вхідних і вихідних продуктів, для надання компетентному органу або органу контролю.

Частина VI Вино

1. Сфера застосування

1.1 Додатково до загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 10, 11, 16 і 18, встановлені в цій частині правила повинні застосовуватися для органічного виробництва продуктів виноробства, як зазначено у пункті (l) статті 1(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013.

1.2. Якщо в цій частині прямо не зазначено інше, повинні застосовуватись Регламенти Комісії (ЄС) № 606/2009 (34) і (ЄС) № 607/2009 (35).

2. Використання окремих продуктів і речовин

2.1. Продукти виноробства повинні вироблятися з органічної сировини.

2.2. Для створення продуктів виноробства можуть використовуватися лише продукти й речовини, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, разом з енологічними практиками, процесами й методами, з дотриманням умов і обмежень, встановлених у Регламенті (ЄС) № 1308/2013 і Регламенті (ЄС) № 606/2009, і, зокрема, в додатку I A до останнього Регламенту.

2.3. Оператори документують використання всіх продуктів і речовин, які використовують у виробництві вина та для очищення й дезінфекції, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та, у відповідних випадках, місцем такого використання.

3. Енологічні практики та обмеження

3.1. Без обмеження секції 1 і 2 цієї частини та певних заборон і обмежень, передбачених у пунктах 3.2, 3.3 та 3.4, повинні дозволятися лише енологічні практики, процеси і методи, враховуючи обмеження, передбачені у статті 80 і статті 83(2) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, у статті 3, статтях 5-9 і статтях 11-14 Регламенту (ЄС) № 606/2009, і обмеження в додатках до згаданих Регламентів, які використовували до 1 серпня 2010 року.

3.2. Повинно бути заборонене використання таких енологічних практик, процесів і методів:

(a) часткова концентрація при охолодженні відповідно до пункту (c) розділу B.1 частини I додатку VIII до Регламенту (ЄС) № 1308/2013;

(b) видалення діоксиду сірки за допомогою фізичних процесів відповідно до пункту 8 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009;

(c) застосування електродіалізу для забезпечення стабілізації вина від кристалічних помутнінь відповідно до пункту 36 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009;

(d) часткова деалкоголізація вина відповідно до пункту 40 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009;

(e) обробка катіонообмінними фільтрами для забезпечення стабілізації вина від кристалічних помутнінь відповідно до пункту 43 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009.

3.3. Використання таких енологічних практик, процесів і методів дозволене за таких умов:

(a) термічна обробка відповідно до пункту 2 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009, за умови, що температура не перевищує 75 C;

(b) центрифугування й фільтрування з інертним фільтрувальним матеріалом або без нього відповідно до пункту 3 додатку I A до Регламенту (ЄС) № 606/2009, за умови що розмір пор буде не менше 0,2 мікрометра.

3.4. Будь-які зміни, впроваджені після 1 серпня 2010 року щодо енологічних підходів, процесів і методів, передбачених в Регламенті (ЄС) № 1234/2007 або Регламенті (ЄС) № 606/2009, можуть застосовуватись для органічного виноробства тільки після того, як ці заходи будуть включені як дозволені в цю секцію і, за потреби, після оцінки відповідно до Статті 24 цього Регламенту.

Частина VII Використання дріжджів як харчових продуктів та кормів

Крім загальних правил виробництва, встановлених у статтях 9, 11, 16, 17 і 19, до органічного виробництва дріжджів, призначених для використання як харчових продуктів або кормів, застосовують правила, викладені у цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. Для виробництва органічних дріжджів повинні використовуватись тільки органічні субстрати. Проте до 31 грудня 2024 року дозволено додавати до субстрату до 5 % неорганічного екстракту або автолізату дріжджів (у розрахунку на масу сухої речовини) для виробництва органічних дріжджів, якщо оператори не можуть отримати екстракт або автолізат дріжджів органічного виробництва.

1.2. Органічні дріжджі не повинні поєднуватись в органічних харчових продуктах або кормах з неорганічними дріжджами.

1.3. У виробництві, бродінні та формуванні органічних дріжджів дозволено використовувати:

(a) допоміжні технологічні речовини, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві;

(b) продукти й речовини, зазначені в пунктах (a), (b) та (e) пункту 2.2.2 частини IV.

1.4. Під час виробництва повинні використовуватись лише засоби для очищення й дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24.

1.5. Оператори документують використання всіх продуктів і речовин, які використовують у виробництві дріжджів і для очищення й дезінфекції, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, його діючими речовинами та місцем такого використання.

ДОДАТОК III


ЗБИРАННЯ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКТІВ

1. Збирання продуктів і транспортування до підрозділів з підготовки

Оператори можуть здійснювати одночасне збирання органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів, тільки якщо було вжито належних заходів щодо запобігання будь-якому можливому змішуванню або заміні між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду й неорганічними продуктами, і забезпечення ідентифікації органічних продуктів і продуктів перехідного періоду. Оператор зберігає для установи контролю або органу контролю інформацію щодо днів, годин, маршруту збирання, а також дати й часу отримання продуктів.

2. Пакування й транспортування продуктів до інших операторів або підрозділів

2.1. Інформація, яку необхідно надати

2.1.1. Оператори повинні забезпечити транспортування органічних продуктів і продуктів перехідного періоду до інших операторів або підрозділів, включно з гуртовими й роздрібними продавцями, тільки в належному пакованні, контейнерах або транспортних засобах, закритих таким чином, що зміна, включно з заміною вмісту, є неможливою без маніпуляцій або пошкодження пломби, та за умови наявності маркування, у якому зазначено, без обмеження будь-яких інших позначень, яких вимагає законодавство Союзу:

(a) назву та адресу оператора і, якщо це різні особи, назву та адресу власника або продавця продукту;

(b) найменування продукту;

(c) назву або кодовий номер установи контролю або органу контролю, у віданні якого знаходиться оператор; і

(d) у відповідних випадках, ідентифікатор партії відповідно до системи маркування, ухваленої на національному рівні або узгодженої з установою контролю чи органом контролю, яка дозволяє пов’язати цю партію з документацією, зазначеною у статті 34(5).

2.1.2. Оператори дбають про те, щоб дозволені в органічному виробництві кормові суміші, які транспортують до інших операторів або господарств, включно з гуртовими й роздрібними продавцями, мали етикетку, на якій, додатково до будь-яких інших зазначень, яких вимагає законодавство Союзу, було зазначено таке:

(a) інформація, передбачена в пункті 2.1.1;

(b) у відповідних випадках, за масою сухої речовини:

(i) загальний відсоток органічних кормових матеріалів;

(ii) загальний відсоток вироблених у перехідний період кормових матеріалів;

(iii) загальний відсоток кормових матеріалів, не включених у пункти (i) і (ii);

(iv) загальний відсоток кормів сільськогосподарського походження;

(c) у відповідних випадках, найменування органічних кормових матеріалів;

(d) у відповідних випадках, найменування отриманих у перехідний період кормових матеріалів; і

(e) для кормових сумішей, які не можуть бути марковані відповідно до статті 30(6), зазначення, що такий корм можна використовувати в органічному виробництві відповідно до цього Регламенту.

2.1.3. Без обмеження Директиви 66/401/ЄЕС, оператори дбають про те, щоб на етикетці паковання суміші насіння кормових культур, яка містить органічне та вироблене в перехідний період або неорганічне насіння певних різних видів рослин, для яких було надано дозвіл за відповідних умов, встановлених у пункті 1.8.5 частини I додатка II до цього Регламенту, була зазначена інформація щодо точного складу компонентів суміші, представлена у відсотках за масою кожного компоненту виду та, у відповідних випадках, сорту.

Додатково до відповідних вимог згідно з додатком IV до Директиви 66/401/ЄЕС, така інформація включає, крім зазначень, яких вимагає перший параграф цього пункту, ще і список видів, які є компонентами суміші та марковані як органічні або вироблені в перехідний період. Мінімальний загальний відсоток за масою органічного і виробленого в перехідний період насіння в суміші повинен становити щонайменше 70 %.

Якщо суміш містить неорганічне насіння, на етикетці необхідно також зазначити таке: «Використання суміші дозволене тільки в межах погодження та на території держави-члена, компетентний орган якої погодив використання цієї суміші відповідно до пункту 1.8.5 додатка II до Регламенту (ЄС) 2018/848 щодо органічного виробництва й маркування органічних продуктів.»

Інформація, зазначена в пунктах 2.1.1 і 2.1.2, може бути представлена тільки в супровідному документі, якщо такий документ можна беззаперечно пов’язати з пакованням, контейнером або транспортним засобом, у якому перевозять продукт. Цей супровідний документ включає інформацію щодо постачальника або перевізника.

2.2. Закриття паковання, контейнерів або транспортних засобів не вимагається, якщо:

(a) транспортування відбувається безпосередньо між двома операторами, і вони обидва знаходяться в системі органічного контролю;

(b) транспортування включає тільки органічні продукти або тільки продукти перехідного періоду;

(c) продукти супроводжуються документом, який надає інформацію, необхідну відповідно до пункту 2.1; а також

(d) і оператор-відправник, і оператор-отримувач документують такі транспортні операції та забезпечують доступ установи контролю або органу контролю до цієї документації.

3. Спеціальні правила транспортування кормів до інших виробничих чи підготовчих підрозділів або до складських потужностей

При транспортуванні кормів до інших виробничих чи підготовчих підрозділів або до складських потужностей оператори повинні забезпечувати дотримання таких умов:

(a) під час транспортування органічні корми, корми перехідного періоду й неорганічні корми ефективно фізично відокремлені;

(b) транспортні засоби або контейнери, в яких транспортували неорганічні продукти, використовують для транспортування органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, лише якщо:

(i) до початку транспортування органічних продуктів або продуктів перехідного періоду було вжито належних заходів для очищення, дієвість яких було перевірено, і оператор документує всі такі операції;

(ii) імплементовані всі відповідні заходи, залежно від ризиків, оцінених відповідно до організації контролю, і за необхідності оператори гарантують, що неорганічні продукти не можуть бути введені в обіг із покликанням на органічне виробництво;

(iii) оператор документує такі транспортні операції та забезпечує доступ установи контролю або органу контролю до такої документації;

(c) транспортування готових органічних кормів або кормів перехідного періоду відокремлене в просторі або в часі від транспортування інших готових продуктів;

(d) під час транспортування реєструють кількість продуктів на початку і кожну окрему кількість, доставлену під час однієї доставки.

4. Транспортування живої риби

4.1. Живу рибу транспортують у придатних резервуарах з чистою водою, яка задовольняє її фізіологічні потреби з огляду на температуру та розчинений кисень.

4.2. Перед транспортуванням органічної риби й рибних продуктів резервуари необхідно ретельно очистити, продезінфікувати та сполоснути.

4.3. Вживають застережних заходів для зменшення стресу. Під час транспортування щільність не повинна досягати рівня, який негативно позначився б на даному виді.

4.4. Операції, зазначені в пунктах 4.1, 4.2 та 4.3, документують.

5. Приймання продуктів від інших операторів або підрозділів

При прийманні органічного продукту або продукту перехідного періоду оператор повинен перевірити закриття паковання, контейнера або транспортного засобу, якщо воно вимагається, а також присутність позначень, передбачених у розділі 2.

Оператор повинен звірити інформацію на маркуванні, зазначену в розділі 2, з інформацією в супровідних документах. Результат такого звіряння чітко зазначають у документах, зазначених у статті 34(5).

6. Спеціальні правила щодо приймання продуктів з третьої країни

Якщо органічні продукти або продукти перехідного періоду імпортують з третьої країни, їх транспортують у належному пакованні або контейнерах, закритих таким чином, що заміна вмісту є неможливою, і на які нанесено ідентифікацію експортера та будь-які інші позначки й номери, що служать для ідентифікації партії, та, у відповідних випадках, супроводжуються сертифікатом контролю для імпорту з третіх країн.

При отриманні органічного продукту або продукту перехідного періоду, імпортованого з третьої країни, фізична чи юридична особа, якій доставили імпортоване відправлення, і яка отримує його для подальшої підготовки або реалізації, перевіряє закриття паковання або контейнера і, якщо продукти імпортують відповідно до пункту (b)(iii) статті 45(1), перевіряє, чи поширюється сертифікат інспекції, зазначений у згаданій статті, на тип продуктів, що міститься у відправленні. Результати цієї перевірки чітко вказують в документах, зазначених у статті 34(5).

7. Зберігання продуктів

7.1. Місця для зберігання продуктів повинні бути організовані таким чином, щоб забезпечити ідентифікацію партій і уникнути будь-якого змішування або забруднення продуктами чи речовинами, які не відповідають правилам органічного виробництва. Органічні продукти та продукти перехідного періоду завжди повинні бути чітко ідентифіковані.

7.2. Жодні вхідні продукти або речовини, крім дозволених відповідно до статей 9 і 24 до використання в органічному виробництві, не зберігають у органічних рослинницьких чи тваринницьких виробничих підрозділах або аналогічних підрозділах перехідного періоду.

7.3. Алопатичні ветеринарні лікарські засоби, включно з антибіотиками, можна зберігати в аграрних господарствах і господарствах, що займаються аквакультурою, за умови, що вони були прописані ветеринаром у зв’язку з лікуванням, зазначеним у пунктах 1.5.2.2 частини II і 3.1.4.2(a) частини III додатка II, їх зберігають під наглядом, і вони внесені в документи, зазначені в статті 34(5).

7.4. У разі, якщо оператори здійснюють поводження з органічними продуктами, продуктами перехідного періоду або неорганічними продуктами в будь-якій комбінації, і органічні продукти чи продукти перехідного періоду зберігають у складських приміщеннях, де також зберігають інші сільськогосподарські продукти або харчові продукти:

(a) органічні продукти або продукти перехідного періоду зберігають окремо від інших сільськогосподарських продуктів або харчових продуктів;

(b) вживають всіх заходів, щоб забезпечити ідентифікацію партій і запобігти змішуванню або заміні між органічними продуктами, продуктами перехідного періоду та неорганічними продуктами;

(c) перед початком зберігання органічних продуктів або продуктів перехідного періоду повинні бути вжиті відповідні заходи для очищення, ефективність яких було перевірено, а оператори документують такі операції.

7.5. Тільки засоби для очищення та дезінфекції, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, повинні використовуватись у складських приміщеннях з цією метою.

ДОДАТОК IV


ТЕРМІНИ, ЗАЗНАЧЕНІ В СТАТТІ 30

ДОДАТОК V


ЛОГОТИП ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І КОДОВІ НОМЕРИ

1. Логотип

1.1. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу відповідає наведеному нижче зразку:

1.2. Еталонними кольорами в системі Pantone є зелений Pantone № 376 і зелений (50 % блакитного + 100% жовтого), якщо використовують чотириколірний друк.

1.3. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу також дозволено використовувати в чорно-білому кольорі, як показано нижче, тільки якщо неможливо нанести кольорову версію:

1.4. Якщо фоновий колір упаковки є темним, символи можуть бути використані у форматі негативу, із застосуванням фонового кольору паковання або маркування.

1.5. Якщо логотип є кольоровим і розміщується на кольоровому фоні, що створює труднощі для його сприйняття, може застосовуватися розмежувальна зовнішня лінія для покращення контрасту з кольорами фону.

1.6. Якщо позначення на пакованні нанесені одним кольором, логотип органічного виробництва Європейського Союзу дозволено використовувати в такому самому кольорі.

1.7. Висота логотипу органічного виробництва Європейського Союзу становить щонайменше 9 мм, а ширина - щонайменше 13,5 мм; співвідношення висота/ширина завжди становить 1:1,5. Як виняток, для дуже малих паковань мінімальний розмір можна зменшити до висоти 6 мм.

1.8. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу може бути пов’язаний з графічними та текстовими елементами, які вказують на органічне виробництво, за умови що вони не модифікують і не змінюють характеристики логотипу органічного виробництва Європейського Союзу та не змінюють жодних позначень, визначених відповідно до статті 32. Якщо логотип органічного виробництва Європейського Союзу використовують разом з національними або приватними логотипами, в яких є зелений колір, що відрізняється від еталонного кольору, передбаченого в пункті 1.2, логотип органічного виробництва Європейського Союзу дозволено використовувати в цьому не еталонному кольорі.

2. Кодові номери

Загальний формат кодових номерів є таким:

AB-CDE-999

де:

(a) «AB» - код ISO країни, в якій здійснюють контроль;

(c) «999» - реєстраційний номер, який складається максимум з трьох цифр, і який присвоює:

(i) компетентний орган кожної держави-члена установам контролю або органам контролю, яким він делегує завдання з контролю;

(ii) Комісія:

- установам контролю або органам контролю, визнаним Комісією відповідно до статті 46,

- компетентним органам третіх країн, визнаним Комісією відповідно до статті 48.

ДОДАТОК VI


ЗРАЗОК СЕРТИФІКАТА

СЕРТИФІКАТ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 35(1) РЕГЛАМЕНТУ (ЄС) 2018/848 ЩОДО ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА Й МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ ПРОДУКТІВ

Частина I: Обов’язкові елементи

9. Список членів групи операторів, як визначено у статті 36 Регламенту (ЄС) 2018/848

Частина II: Спеціальні додаткові елементи

Заповнити одну або кілька позицій на розсуд компетентного органу або, у відповідних випадках, установи контролю чи органу контролю, що видає сертифікат оператору або групі операторів відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) 2018/848.

1. Перелік продуктів

2. Кількість продуктів

3. Інформація про земельні ділянки

4. Список потужностей чи підрозділів, де оператор або група операторів ведуть діяльність

5. Інформація про вид(и) діяльності, яку провадить оператор або група операторів, і про те, чи вони здійснюють цю діяльність самостійно чи як субпідрядники, що провадять діяльність для іншого оператора, при цьому субпідрядник залишається відповідальним за діяльність, яку він здійснює

6. Інформація про діяльність, яку здійснює третя сторона на умовах субпідряду відповідно до статті 34(3) Регламенту (ЄС) 2018/848

7. Список субпідрядників, які здійснюють для оператора або групи операторів відповідно до статті 34(3) Регламенту (ЄС) 2018/848 діяльність, відповідальним за яку з огляду на органічне виробництво залишається відповідний оператор або група операторів, і відповідальність за яку не була передана субпідряднику

8. Інформація про акредитацію органу контролю відповідно до статті 40(3) Регламенту (ЄС) 2018/848

(a) назва органу акредитації;

(b) гіперпосилання на сертифікат про акредитацію.

9. Інша інформація

__________
(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 від 17 грудня 2013 року про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів та скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 922/72, (ЄЕС) № 234/79, (ЄС № 1037/2001 і (ЄС) № 1234/2007 (OB L 347, 20.12.2013, с. 671).
(2) Регламент Ради (ЄС) № 2100/94 від 27 липня 1994 року щодо прав на сорти рослин Співтовариства (OB L 227, 01.09.1994, с. 1).
(3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 від 26 жовтня 2016 року про захисні заходи проти шкідливих організмів рослин, внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 228/2013, (ЄС) № 652/2014 і (ЄС) № 1143/2014 і скасування директив Ради 69/464/ЄЕС, 74/647/ЄЕС, 93/85/ЄЕС, 98/57/ЄС, 2000/29/ЄС, 2006/91/ЄС і 2007/33/ЄС (OB L 317, 23.11.2016, с. 4).
(4) Директива Ради 1999/74/ЄС від 19 липня 1999 року про встановлення мінімальних стандартів із захисту курок-несучок (OB L 203, 03.08.1999, с. 53).
(5) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1380/2013 від 11 грудня 2013 року про спільну політику щодо рибальства, і внесення змін до регламентів Ради (ЄС) № 1954/2003 і (ЄС) № 1224/2009 та скасування регламентів Ради (ЄС) № 2371/2002 і (ЄС) № 639/2004, а також Рішення Ради 2004/585/ЄС (OB L354, 28.12.2013, с.22).
(6) Директива Європейського Парламенту і Ради № 2008/56/ЄС від 17 червня 2008 року про встановлення рамок заходів Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова директива про морську стратегію) (OB L 164, 25.06.2008, с. 19).
(7) Регламент Ради (ЄС) № 708/2007 від 11 червня 2007 року щодо використання чужорідних і немісцевих видів в аквакультурі (OB L 168, 28.06.2007, с. 1).
(8) Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/82/ЄС від 6 листопада 2001 року про кодекс Співтовариства стосовно ветеринарних лікарських засобів (OB L311, 28.11.2001, с.1).
(9) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів і вимог харчового права, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів та встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів (OB L 31, 01.02.2002, с. 1).
(10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 767/2009 від 13 липня 2009 року про введення в обіг і використання кормів, внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1831/2003 та про скасування Директиви Ради 79/373/ЄЕС, Директиви Комісії 80/511/ЄЕС, директив Ради 82/471/ЄЕС, 83/228/ЄЕС, 93/74/ЄЕС, 93/113/ЄС і 96/25/ЄС і Рішення Комісії 2004/217/ЄС (OB L 229, 01.09.2009, с. 1).
(11) Директива Європейського Парламенту і Ради № 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 року про навмисне вивільнення у довкілля генетично модифікованих організмів та про скасування Директиви Ради 90/220/ЄЕС (OB L 106, 17.04.2001, с. 1).
(12) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1333/2008 від 16 грудня 2008 року про харчові добавки (OB L 354, 31.12.2008, с. 16).
(13) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1831/2003 від 22 вересня 2003 року про добавки для використання у годівлі тварин (OB L 268, 18.10.2003, с. 29).
(14) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2283 від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 258/97 та Регламенту Комісії (ЄС) № 1852/2001 (OB L 327, 11.12.2015, с. 1).
(15) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1332/2008 від 16 грудня 2008 року про харчові ензими та внесення змін до Директиви Ради 83/417/ЄЕС, Регламенту Ради (ЄС) № 1493/1999, Директиви 2000/13/ЄС, Директиви Ради 2001/112/ЄС і Регламенту (ЄС) № 258/97 (OB L 354, 31.12.2008, с. 7).
(16) Директива Ради 2013/59/Євратом від 5 грудня 2013 року про встановлення основних норм безпеки для захисту від загроз, зумовлених впливом іонізуючого випромінювання, і скасування директив 89/618/Євратом, 90/641/Євратом, 96/29/Євратом, 97/43/Євратом і 2003/122/Євратом (OB L 13, 17.1.2014, с. 1).
(17) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 від 29 квітня 2004 року про гігієну харчових продуктів (OB L 139, 30.04.2004, с. 1).
(18) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1829/2003 від 22 вересня 2003 року про генетично модифіковані харчові продукти та корми (OB L 268, 18.10.2003, с. 1).
(19) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1830/2003 від 22 вересня 2003 року щодо простежуваності та маркування генетично модифікованих організмів і простежуваності харчових продуктів та кормів, вироблених з генетично модифікованих організмів, та про внесення змін до Директиви 2001/18/EC (OB L 268, 18.10.2003, с. 24).
(20) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1334/2008 від 16 грудня 2008 року про смако-ароматичні добавки і деякі харчові інгредієнти зі смако-ароматичними властивостями, призначені для використання в і на харчових продуктах, та про внесення змін і доповнень до Регламенту Ради (ЄЕС) № 1601/91, Регламентів (ЄС) № 2232/96, (ЄС) № 110/2008 і Директиви 2000/13/ЄС (OB L 354, 31.12.2008, p. 34).
(21) Директива Ради 2006/88/ЄС від 24 жовтня 2006 року про вимоги до здоров’я тварин аквакультури та їх продуктів, а також про попередження і контроль деяких хвороб водяних тварин (OB L 328, 24.11.2006, с. 14).
(22) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (OB L 119, 04.05.2016, с. 1).
(23) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 09 липня 2008 року щодо вимог до акредитації та ринкового нагляду у сфері реалізації продуктів та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93 (OB L 218, 13.08.2008, с. 30).
(24) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 від 17 грудня 2013 року про фінансування, управління і моніторинг спільної сільськогосподарської політики та про скасування Регламентів Ради (ЄЕС) № 352/78, (ЄС) № 165/94, (ЄC) № 2799/98, (ЄC) № 814/2000, (ЄC) № 1290/2005 та (ЄC) № 485/2008 (OB L 347, 20.12.2013, с. 549).
(25) Делегований регламент (ЄС) 2021/1698 від 13 липня 2021 року на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 процедурними вимогами до визнання органів контролю та органів контролю, компетентних здійснювати контроль операторів і груп операторів, які мають органічну сертифікацію, і органічних продуктів у третіх країнах, а також правилами нагляду за ними і контролю та інших дій, які повинні здійснювати такі установи контролю та органи контролю (OB L 336, 23.09.2021, p. 7).
(26) Регламент Ради (ЄС) № 1/2005 від 22 грудня 2004 року про захист тварин під час транспортування та супутніх операцій та про внесення змін до директив 64/432/ЄЕС і 93/119/ЄC та до Регламенту (ЄС) № 1255/97 (OB L 3, 05.01.2005, с. 1).
(27) Регламент Ради (ЄС) № 1099/2009 від 24 вересня 2009 року про захист тварин під час умертвіння (OB L 303, 18.11.2009, с. 1).
(28) Директива Ради 2008/119/ЄС від 18 грудня 2008 року про встановлення мінімальних стандартів із захисту телят (OB L 10, 15.01.2009, с. 7).
(29) Директива Європейського Парламенту і Ради 2011/92/ЄС від 13 грудня 2011 року про оцінювання впливу окремих державних і приватних проектів на стан довкілля (OB L 26, 28.01.2012, с. 1).
(30) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 від 29 квітня 2004 року про встановлення спеціальних правил для організації заходів офіційного контролю харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною (OB L 139, 30.04.2004, с. 206).
(31) Належні практики виробництва, як визначено у статті 3(a) Регламенту Комісії (ЄС) № 2023/2006 від 22 грудня 2006 року про належні практики виробництва для матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами (OB L 384, 29.12.2006, с. 75).
(32) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 609/2013 від 12 червня 2013 року про харчові продукти для немовлят та дітей раннього віку, харчові продукти спеціального медичного призначення та харчові продукти, що заміщають добовий раціон, для контролю маси тіла, та скасування Директиви Ради 92/52/ЄЕС, Директив Комісії 96/8/ЄС, 1999/21/ЄС, 2006/125/ЄС та 2006/141/ЄС, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/39/ЄС, та Регламентів Комісії (ЄС) № 41/2009 і (ЄС) № 953/2009 (OB L 181, 29.6.2013, с. 35).
(33) Директива Комісії 2006/125/ЄС від 5 грудня 2006 року про перероблені харчові продукти на зерновій основі та інші харчові продукти для немовлят та дітей раннього віку (OJ L 339, 06.12.2006, с. 16).
(34) Регламент Комісії (ЄС) № 606/2009 від 10 липня 2009 року про встановлення деяких правил застосування Регламенту Ради (ЄС) № 479/2008 щодо категорій продуктів виноградарства, енологічних практик та застосовних обмежень (OB L 193, 24.07.2009, с. 1).
(35) Регламент Комісії (ЄС) № 607/2009 від 14 липня 2009 року про встановлення деяких детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 479/2008 щодо охоронюваних назв місця походження та географічних зазначень, традиційних позначень, маркування та представлення продуктів у секторі вина (OB L 193, 24.07.2009, с. 60).

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}