(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)
ДЕЛЕГОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2021/1342
від 27 травня 2021 року
що доповнює Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 правилами щодо інформації, яку зобов’язані надсилати треті країни та установи контролю й органи контролю для цілей нагляду за їх визнанням відповідно до статті 33(2) та (3) Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 у випадку імпортованих органічних продуктів, і щодо заходів, яких належить вживати для здійснення такого нагляду
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,
Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво й маркування органічних продуктів і скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (1), і зокрема його статті 48(4) і 57(3),
(1) Відповідно до статті 48(1) Регламенту (ЄС) 2018/848 визнання третіх країн для цілей еквівалентності згідно зі статтею 33(2) Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (2) щодо імпортування органічних продуктів до Союзу спливає 31 грудня 2026 року.
(2) Відповідно до статті 57(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, визнання установ контролю та органів контролю для цілей еквівалентності згідно зі статтею 33(3) Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 щодо імпортування органічних продуктів до Союзу спливає 31 грудня 2024 року.
(3) У випадку розміщення на ринку Союзу до кінця таких перехідних періодів, органічні продукти, імпортовані до Союзу за цими схемами імпортування, повинні бути вироблені відповідно до правил виробництва та за умови дотримання заходів контролю, еквівалентних встановленим у Регламенті (ЄС) № 834/2007, а також відповідно до пов’язаних із ним правилах імплементації, встановлених Регламентами Комісії (ЄС) № 889/2008 (3) і (ЄС) № 1235/2008 (4).
(4) Отже на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження в третіх країнах оператори повинні й надалі підпорядковувати свою діяльність або системі контролю визнаної для цілей еквівалентності третьої країни, зазначеної у статті 48(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, або установи контролю чи органу контролю, зазначеним у статті 57(1) згаданого Регламенту.
(5) Щоб забезпечити належний нагляд за такими третіми країнами або відповідними установами контролю чи органами контролю, необхідно встановити правила щодо порядку регулярного перегляду їхнього визнання протягом перехідних періодів. З цією метою в цьому Регламенті слід зазначити, зокрема, інформацію, яку повинні надавати Комісії треті країни або установи контролю чи органи контролю для здійснення такого нагляду, в тому числі у формі виїзних перевірок. Цей Регламент також має встановити заходи, які повинна вживати Комісія під час здійснення такого нагляду, включно з тимчасовим або постійним виключенням визнаних третіх країн або установ контролю та органів контролю зі списків, створених на підставі статей 48(3) і 57(2) Регламенту (ЄС) 2018/848.
(6) З метою забезпечення ясності та юридичної однозначності цей Регламент застосовується з дати застосування Регламенту (ЄС) 2018/848 до завершення терміну визнання третіх країн або установ контролю чи органів контролю,
1. Щорічний звіт, який щороку до 31 березня повинна надсилати Комісії відповідно до статті 48(2) Регламенту (ЄС) 2018/848 третя країна, зазначена у статті 48(1) згаданого Регламенту, включена в перелік, створений Імплементаційним Регламентом, який ухвалюють на підставі статті 48(3) Регламенту (ЄС) 2018/848 («третя країна»), включає:
(a) інформацію про розвиток органічного виробництва у третій країні, включно з виробленими продуктами, площами в обробітку, регіонами виробництва, кількістю виробників і діяльністю з переробки харчових продуктів;
(b) інформацію про види органічних сільськогосподарських продуктів та харчових продуктів, які експортують до Союзу;
(c) опис діяльності з моніторингу та нагляду, яку компетентний орган третьої країни здійснив у попередньому році, отримані результати та вжиті коригувальні заходи;
(d) всі оновлення чинних у третій країні стандартів виробництва, які оцінюють як еквівалентні правилам виробництва, зазначеним у розділах III й IV Регламенту (ЄС) № 834/2007;
(e) всі оновлення чинних у третій країні заходів контролю, які оцінюють як такі що мають ефективність, еквівалентну ефективності заходів контролю, зазначеним у розділі V Регламенту (ЄС) № 834/2007, і підтвердження, що такі заходи контролю вживають постійно та ефективно;
(f) будь-які інші зміни в технічному досьє третьої країни;
(g) вебсайт у мережі Інтернет або іншу адресу, за якою можна знайти актуальний список операторів, підпорядкованих системі контролю, а також контактні дані, де можна легко отримати інформацію про статус сертифікації таких операторів і відповідні категорії продуктів;
(h) будь-яку іншу інформацію, яку третя країна вважає важливою.
2. Третя країна негайно повідомляє Комісію через електронну платформу Інформаційна система органічного сільського господарства (OFIS) про внесення будь-яких змін до чинних у такій третій країні заходів або до їх застосування, і зокрема в її систему контролю.
3. Третя країна негайно повідомляє Комісію через OFIS про будь-які зміни в адміністративних даних, включених у перелік, створений Імплементаційним Регламентом, який ухвалюють на підставі статті 48(3) Регламенту (ЄС) 2018/848.
4. Комісія може в будь-який момент звернутися до третьої країни з запитом про надання будь-якої додаткової інформації, включно з поданням одного або кількох складених незалежними експертами звітів про виїзну перевірку.
5. Комісія може на основі оцінювання ризиків або у випадку підозрюваної невідповідності організувати виїзну перевірку в третій країні призначеними нею експертами.
6. Якщо Комісія отримала від держави-члена повідомлення з інформацією про підтверджену підозру щодо невідповідності або порушення вимог до імпортованих органічних продуктів, встановлених у Регламенті (ЄС) № 834/2007, а також стандартів виробництва та заходів контролю, прийнятих як еквівалентні на основі проведених оцінювань, вона повідомляє про це компетентний орган третьої країни. Такий компетентний орган розслідує походження підозрюваної невідповідності або порушення та протягом 30 календарних днів з дати повідомлення Комісії інформує Комісію та відповідну державу-члена про результат розслідування та про вжиті заходи.
Стаття 2
Нагляд за установами контролю та органами контролю
1. На основі річних звітів і в світлі будь-якої іншої отриманої інформації Комісія забезпечує належний нагляд за установами контролю та органами контролю, зазначеними у статті 57(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, і які включені у список, створений Імплементаційним Регламентом, який ухвалюють на підставі статті 57(2) Регламенту (ЄС) 2018/848 («установи контролю та органи контролю»), шляхом регулярного перегляду їх визнання. З цією метою Комісія може звернутися за допомогою до держав-членів. Характер нагляду за установами контролю та органами контролю визначають на основі оцінювання ризику невідповідності, беручи до уваги, зокрема, обсяг сертифікованих продуктів і їх експорт до Союзу, і результати регулярного виїзного оцінювання, нагляду та багаторічного повторного оцінювання їхньої діяльності органом з акредитації або, у відповідних випадках, компетентним органом.
2. Щороку до 28 лютого установи контролю та органи контролю надсилають Комісії річний звіт. У річному звіті актуалізують інформацію технічного досьє, включену в пакет документів з першою заявою щодо визнання, з подальшими змінами. Він включає принаймні:
(a) огляд діяльності установи контролю або органу контролю в третій країні чи в третіх країнах, для яких вони мають визнання, в тому числі кількість залучених операторів і груп операторів, і види сільськогосподарських і харчових продуктів, відсортовані за категоріями та згруповані за тарифними кодами;
(b) всі оновлення стандартів виробництва, застосовних у третій країні або третіх країнах, для яких установа контролю чи орган контролю має визнання, включно з оцінюванням еквівалентності таких стандартів правилам виробництва, зазначеним у розділах III й IV Регламенту (ЄС) № 834/2007;
(c) всі оновлення заходів контролю, застосовних у третій країні або третіх країнах, для яких установа контролю чи орган контролю мають визнання, включно з оцінюванням еквівалентності таких заходів заходам контролю, зазначеним у розділі V Регламенту (ЄС) № 834/2007, і підтвердженням, що такі заходи контролю застосовують постійно та ефективно;
(d) опис діяльності з контролю, яку установа контролю або орган контролю здійснили у попередньому році в третій країні чи третіх країнах, для яких він має визнання, отримані результати, встановлені невідповідності й порушення та вжиті коригувальні заходи;
(e) будь-які інші оновлення інформації, що міститься в технічному досьє, надісланому з першою заявою щодо визнання, з подальшими змінами;
(f) копію виданого органом з акредитації або, у відповідних випадках, компетентним органом останнього звіту за результатами оцінювання, який містить результати регулярного виїзного оцінювання, нагляду та багаторічного переоцінювання діяльності установи контролю або органу контролю у третій країні чи третіх країнах, для яких вони мають визнання. Такий звіт за результатами оцінювання підтверджує, що установа контролю або орган контролю із задовільними результатами пройшли оцінювання своєї здатності виконувати умови, що відповідають їх визнанню Комісією, і що він ефективно здійснював свою діяльність згідно з такими умовами. Крім того, звіт за результатами оцінювання доводить і підтверджує еквівалентність стандартів виробництва й заходів контролю, зазначених у пунктах (b) та (c);
(g) вебсайт у мережі Інтернет, де можна знайти список підпорядкованих системі контролю операторів офіційною мовою Союзу, а також контактні дані, де можна легко отримати інформацію про статус сертифікації таких операторів, відповідні категорії продуктів, а також про операторів і продукти, сертифікація яких тимчасово припинена або скасована;
(h) будь-яку іншу інформацію, яку установа контролю або орган контролю вважає належною.
Річний звіт і будь-яку додаткову інформацію у зв’язку з ним на запит Комісії надають через платформу OFIS.
3. Комісія може вимагати надання будь-якої додаткової інформації у зв’язку з річним звітом. Таку додаткову інформацію надають в електронній формі.
Стаття 3
Перегляд визнання третіх країн
У рамках регулярного перегляду визнання третіх країн відповідно до статті 48(2) Регламенту (ЄС) 2018/848 Комісія застосовує такі правила і вносить відповідні зміни в список третіх країн згідно зі статтею 48(3) згаданого Регламенту:
(a) Комісія може в будь-який час вносити зміни в специфікації списку на основі отриманої інформації;
(b) Комісія може тимчасово вилучити запис про третю країну зі списку на основі отриманої інформації або якщо третя країна не надала достатньої інформації згідно з вимогами, або якщо вона не погодилася на виїзну перевірку;
(c) Комісія тимчасово припиняє запис про третю країну зі списку, якщо на вимогу Комісії така третя країна не вжила належних і вчасних коригувальних заходів у строк, який Комісія визначає з урахуванням серйозності проблеми, та який становить щонайменше 30 днів;
(d) Комісія вилучає запис про третю країну зі списку, якщо:
(i) третя країна вчасно не надсилає річний звіт, зазначений у статті 1(1) цього Регламенту;
(ii) включена в цей річний звіт інформація є неповною;
(iii) на запит Комісії у строк, який Комісія визначає з урахуванням серйозності проблеми, та який становить щонайменше 30 днів, третя країна не надає доступу до інформації або не повідомляє всієї інформації, пов’язаної з її технічним досьє чи з системою контролю; або
(iv) на запит Комісії третя країна не погоджується на виїзну перевірку.
Стаття 4
Перегляд визнання установ контролю та органів контролю
1. У рамках регулярного перегляду визнання установ контролю та органів контролю відповідно до статті 2(1) цього Регламенту Комісія застосовує такі правила і вносить відповідні зміни в список установ контролю та органів контролю згідно зі статтею 57(2) Регламенту (ЄС) 2018/848:
(a) Комісія може в будь-який час вносити зміни в специфікації установи контролю або органу контролю в списку на основі отриманої інформації;
(b) Комісія може тимчасово вилучити запис про установу контролю чи орган контролю зі списку на основі отриманої інформації або якщо установа контролю чи орган контролю не надали достатньої інформації згідно з вимогами, або якщо він не погодився на виїзну перевірку;
(c) Комісія тимчасово вилучає запис про установу контролю чи орган контролю зі списку, якщо на вимогу Комісії така установа контролю чи орган контролю не вжили належних і вчасних коригувальних заходів у строк, який Комісія визначає з урахуванням серйозності проблеми, та який становить щонайменше 30 днів;
(d) Комісія вилучає запис про установу контролю чи орган контролю зі списку, якщо:
(i) установа контролю чи орган контролю вчасно не надсилає річний звіт, зазначений у статті 2(2) цього Регламенту;
(ii) включена в цей річний звіт інформація є неповною;
(iii) установа контролю або орган контролю не надає доступ до інформації чи не повідомляє всієї інформації, пов’язаної з їхнім технічним досьє або з системою контролю;
(iv) установа контролю або орган контролю не надає доступ до інформації щодо розслідувань невідповідності;
(v) установа контролю або орган контролю не вживає належних коригувальних заходів у відповідь на встановлені невідповідності й порушення;
(vi) установа контролю або орган контролю не погоджується на виїзну перевірку, якої вимагає Комісія, або якщо виїзна перевірка дала негативні результати через систематичне незадовільне функціонування заходів контролю; або
(vii) у будь-якій іншій ситуації, коли існує ризик ввести споживача в оману щодо істинної природи продуктів, сертифікованих установою контролю або органом контролю.
2. Перш ніж вилучити запис відповідно до пункту (d) параграфа (1), Комісія звертається до установи контролю або органу контролю з вимогою виправити ситуації, зазначені у згаданому пункті, у строк, який Комісія визначає з урахуванням серйозності проблеми, та який становить щонайменше 30 днів.
Стаття 5
Набуття чинності та застосування
Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 1 січня 2022 року.
Статті 1 і 3 застосовуються до 31 грудня 2026 року.
Статті 2 і 4 застосовуються до 31 грудня 2024 року.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
Вчинено у Брюсселі 27 травня 2021 року.
__________
(1) ОВ L 150, 14.06.2018, с. 1.
(2) Регламент Ради (ЄС) № 834/2007 від 28 червня 2007 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та скасування Регламенту (ЄЕС) № 2092/91 (ОВ L 189, 20.07.2007, с. 1).
(3) Регламент Комісії (ЄС) № 889/2008 від 5 вересня 2008 року про встановлення детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 про органічне виробництво і маркування органічних продуктів стосовно органічного виробництва, маркування та контролю (ОВ L 250, 18.09.2008, с. 1).
(4) Регламент Комісії (ЄС) № 1235/2008 від 08 грудня 2008 року, що встановлює детальні правила імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 щодо організації імпорту органічних продуктів з третіх країн (OВ L 334, 12.12.2008, с. 25).
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу}
{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою}
-
скопійовано
-
-
