Про затвердження Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду
З метою упорядкування питань, пов’язаних з комплексним та раціональним використанням водних ресурсів, згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, та відповідно до статті 77 Водного кодексу України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду, що додаються.
2. Департаменту сталого природокористування (Олександр БОНЬ) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра ГРЕЧАНИКА Руслана.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ПРАВИЛА
експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду
1. Принципи сталого використання водних ресурсів річки Дніпро формуються виходячи із зарегулювання її шістьма водосховищами на ділянці від гирла річки Прип’ять до Чорного моря - Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам’янським, Дніпровським та Каховським.
Режим експлуатації водосховищ має забезпечувати належне функціонування екосистем водосховищ та нижнього Дніпра, що є чинником відтворення біоресурсів, підтримання самоочищувальної здатності та забезпечення водокористувачів водою нормативної якості.
2. Ці Правила визначають основні вимоги щодо режимів роботи водосховищ, гідротехнічних вузлів (далі - гідровузол) та гідроелектростанцій (далі - ГЕС).
3. Ці Правила поширюються на членів Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ, створеної в установленому порядку при Держводагентстві (далі - Міжвідомча комісія), а також використовуються при розгляді, узгодженні та встановлені режимів роботи водосховищ Дніпровського каскаду.
4. Гідроенергетичні підприємства зобов’язані дотримуватися режимів накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б’єфах та пропускання води через гідровузли з урахуванням підтримання рівня води, необхідного для збереження гарантованих габаритів суднового ходу, безперебійного судноплавства та пропуску суден через судноплавні шлюзи, а також пропуску риби до місць нересту відповідно до проєктів рибопропускних споруд згідно із встановленими відповідно до законодавства режимами роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів. Гідроенергетичні підприємства, що експлуатують гідровузли, зобов’язані завчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, про прогнозовану тимчасову неможливість забезпечення необхідного рівня води.
II. Особливості регулювання водних ресурсів водосховищ Дніпровського каскаду
1. Екологічні витрати у роки 95 %-ої забезпеченості стоку (далі - маловодний рік) у нижній б’єф становлять:
з Київського гідровузла - 300-325 м3/с (з урахуванням витрат води на фільтрацію та шлюзування). У виняткових випадках допускається зниження цих витрат до 250 м3/с;
з Кременчуцького, Середньодніпровського та Дніпровського гідровузлів - 400 м3/с (для розбавлення стічних вод);
з Каховського гідровузла - 500 м3/с. Зниження їх нижче 500 м3/с дозволяється лише в особливих випадках (у роки 97-99 %-ої забезпеченості стоку). Під час нересту водних біоресурсів та при достатній водності з пріоритетом заповнення Кременчуцького водосховища екологічні витрати можуть бути збільшені до 1000 м3/с і більше.
В літньо-осінній період для нормального функціонування екосистем водосховищ можливе встановлення спеціальних внутрішньодобових режимів екологічних витрат, величини та строки яких узгоджуються оперативною робочою групою Міжвідомчої комісії, на підставі гідрометеорологічної інформації.
2. Експлуатаційні рівні та об’єми дніпровських водосховищ, наведені у додатку 1 до цих Правил, використовуються як вихідні дані при розробленні та встановленні режимів роботи водосховищ.
До експлуатаційних рівнів та об’ємів дніпровських водосховищ належать:
нормальний підпірний рівень (далі - НПР);
рівень мертвого об’єму (далі - РМО);
рівень навігаційного спрацювання (далі - РНС);
рівень передповеневого спрацювання (далі - РПС);
рівень гранично-допустимого спрацювання (далі - РГС);
форсований підпірний рівень (далі - ФПР);
3. Тип регулювання стоку водосховищ Дніпровського каскаду:
Кременчуцьке, Каховське - річне;
Канівське, Кам’янське, Дніпровське - тижневе та добове.
4. Зони заповнення водосховищ:
1) зона повного водозабезпечення - відповідає умові, коли рівні води у водосховищах знаходяться вище рівнів, при яких гарантується водозабезпечення всіх водокористувачів без обмежень, а приплив відповідає припливу середньостатистичного року.
У межах цієї зони є можливість забезпечення водою усіх водокористувачів відповідно до лімітів забору та використання води, встановлених у дозволах на спеціальне водокористування. За таких умов екологічні витрати з Каховського водосховища у період нересту водних біоресурсів встановлюються на рівні не нижче 1500 м3/с, а в літньо-осінній період - не нижче 500 м3/с;
2) зона економного використання води - відповідає умові, коли рівні води у водосховищах знаходяться нижче рівнів, при яких гарантується водозабезпечення усіх водокористувачів без обмежень, але вище рівня навігаційного спрацювання.
У межах цієї зони також є можливість забезпечення водою усіх водокористувачів відповідно до лімітів забору та використання води, встановлених у дозволах на спеціальне водокористування. За таких умов екологічні витрати з Каховського водосховища у період нересту водних біоресурсів зменшуються до 700 м3/с, а в літньо-осінній та зимовий періоди підтримуються на рівні не нижче 450 м3/с і не вище 500 м3/с;
3) зона суворої економії води - відповідає умові, коли для забезпечення потреб водокористувачів (у тому числі для зрошення) водосховища cпрацьовуються нижче РНС (Кременчуцьке - не більше ніж на 1 м).
У межах цієї зони водокористування для потреб зрошення та для допоміжних потреб промисловості обмежується.
За таких умов внутрішній водний транспорт експлуатується із відповідними заходами, що забезпечують зменшення осадки суден. При цьому екологічні витрати з Каховського водосховища у період нересту водних біоресурсів встановлюються відповідно до умов, зазначених у пункті 1 цього розділу, а в літньо-осінній та зимовий періоди можуть зменшуватись до 300-400 м3/с (при щоденному контролі якості води в нижньому б’єфі та в Дніпровсько-Бузькому лимані);
4) зона обмеження усіх водокористувачів - відповідає умові, коли водосховища необхідно спрацьовувати нижче РНС (Кременчуцьке - понад 1 м).
У межах цієї зони водокористування обмежується або змінюються умови водокористування (при цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення).
5) Режим роботи водосховищ Дніпровського каскаду регламентується диспетчерськими графіками, наведеними у додатку 2 до цих Правил.
III. Режими роботи дніпровських водосховищ у літньо-осінній період (червень - жовтень)
1. У літньо-осінній період спрацювання водосховищ виконується з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів в басейні Дніпра.
2. Встановлюється така черговість спрацювання водосховищ: Каховське, Кременчуцьке, Київське.
1. Київське водосховище у літньо-осінній період здійснює сезонне регулювання стоку, а також використовується для тижневого і добового регулювання потужності.
2. Режим роботи Київського водосховища у літньо-осінній період регулюється санітарно-гігієнічними (питні водозабори міста Києва) та навігаційними вимогами.
3. Літнє спрацювання водосховища відповідно до умов судноплавства дозволяється не нижче РНС.
4. Головною вимогою до роботи Київської ГЕС є обмеження амплітуди добового коливання рівнів у районі київських пляжів (міст Метро) не більше ніж 0,8 метрів.
5. Гарантовані середньомісячні витрати у маловодні роки в нижній б’єф Київської ГЕС становлять 300-325 м3/с (з урахуванням витрат води на фільтрацію та шлюзування). За умови припливу понад 300-325 м3/с рівень води у водосховищі утримується на позначці НПР, а припливні витрати транзитом пропускаються у нижній б’єф.
6. При рівнях води в межах зони економного використання води збільшення середньомісячної витрати понад 300-325 м3/с не передбачається.
7. У випадку, якщо рівень води у водосховищі знизиться до РНС або спостерігатиметься тенденція щодо цього, з метою запобігання глибокому спрацюванню витрата в нижній б’єф завчасно знижується до 250 м3/с. Для забезпечення цієї витрати спрацювання Київського водосховища передбачається нижче РНС до РМ0. Річковий транспорт в цьому випадку працюватиме із відповідними обмеженнями.
8. При рівнях води в межах зони повного водозабезпечення, надлишки припливу використовуються для потреб гідроенергетики зі збільшенням витрат води в нижній б’єф.
9. Коливання рівнів води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Київської ГЕС, допускається в межах 0,1-0,15 метрів. При цьому рівні не повинні знижуватися нижче РНС і форсуватися вище НПР.
10. При наявності згінно-нагінних явищ коливання рівнів водосховища можуть перевищити зазначені межі. Короткочасні підвищення рівня над НПР через вітровий нагін не вважаються форсуванням.
1. При НПР Канівського водосховища забезпечуються гарантовані глибини на судновому ході не менше ніж 3,65 метрів.
2. Водосховище при необхідності спрацьовується до рівня РМО у маловодні роки.
3. Рівень води у водосховищі біля греблі Канівської ГЕС в літньо-осінній період утримується близько НПР.
4. Коливання рівнів води, зумовлені добовим і тижневим регулюванням потужності Канівської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, припустимі в межах 0,15-0,20 м за умови, що не буде форсування вище НПР.
5. Добове регулювання потужності Канівської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 0,5 м, за винятком різкої зміни припливних витрат при гостропіковому водопіллі. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів добове регулювання потужності Канівської ГЕС не обмежується.
6. При рівнях води біля греблі Кременчуцького гідровузла нижче 79,0 мБС добове регулювання потужності Канівського водосховища не повинне обмежуватися за умовами судноплавства на ділянці Канівська ГЕС - Черкаси, а плавання суден повинно забезпечуватися відповідними заходами (зменшення осадки суден).
1. Режим роботи Кременчуцького водосховища (основного регулюючого водосховища) визначається вимогами всіх учасників водогосподарського комплексу та необхідністю ощадливої витрати водних ресурсів у період усього літньо-осіннього періоду.
2. Режим роботи водосховища розглядається разом із режимом роботи Каховського водосховища.
3. Коливання рівнів води у верхньому б’єфі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Канівської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, не обмежуються за умови, що рівень води у водосховищі не буде форсуватися вище НПР.
4. Добове регулювання потужності Кременчуцької ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 1,5 метрів. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів коливання рівнів води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності, не обмежуються.
5. У маловодний рік мінімальні екологічні витрати забезпечуються на рівні 400 м3/с у нижньому б’єфі Середньодніпровської ГЕС.
6. Поки припливні витрати достатні для забезпечення водокористувачів у повному обсязі, водосховище утримується на НПР.
1. Проєктний РНС Кам’янського водосховища розрахований на проходження великовантажних суден із фактичною осадкою 3,2-3,5 метрів.
2. Рівень води у водосховищі в звичайних умовах утримується близько НПР. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Середньодніпровської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, допустимі в межах 0,15-0,20 м за умов, що рівні не знижуватимуться нижче РНС і не будуть форсуватися вище НПР.
3. Добове регулювання потужності Середньодніпровської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 1,5 метрів.
4. Основні водозабори водосховища розраховані на безперебійну роботу при рівнях води не нижче 63,0 мБС (мінімальна проєктна відмітка водозаборів).
5. В умовах дефіциту водного балансу, після спрацювання Кременчуцького і Каховського водосховищ нижче РНС, Кам’янське водосховище спрацьовується до рівня 63,0 мБС.
6. Добове регулювання потужності Середньодніпровської ГЕС обмежується постійними попусками у нижній б’єф витратами не менше ніж 400 м3/с.
1. Проєктний судноплавний рівень водосховища відповідає НПР і розрахований на забезпечення гарантованих глибин на судновому ході не менше ніж 3,65 метрів.
2. В літньо-осінній період водосховище спрацьовується до рівня 50,7 мБС (рівня гранично-допустимого навігаційного спрацювання у межах зони суворої економії води), що обмежує судноплавство заходами, які забезпечують зменшення осадки суден до безпечно допустимої (залежно від фактичного рівня спрацювання).
3. Рівень води у водосховищі біля греблі у звичайних умовах утримується близько НПР. Коливання рівнів води у верхньому б’єфі біля греблі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Дніпровської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, допускається до 0,7 метрів.
4. Добове регулювання потужності Дніпровської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у верхньому б’єфі біля греблі не більше ніж 0,4 метрів.
5. В умовах дефіциту водного балансу, після спрацювання Кременчуцького та Каховського водосховищ нижче РНС, Дніпровське водосховище спрацьовується до рівня 48,5-49,0 мБС.
6. Добове регулювання потужності Дніпровської ГЕС у нижньому б’єфі біля греблі не обмежується.
1. Режим роботи Каховського водосховища (другого за регулюючим значенням) тісно пов’язаний із режимом Кременчуцького водосховища і визначається вимогами усіх учасників водогосподарського комплексу.
2. З метою економії витрат води і підтримки задовільного екологічного стану річки Дніпро нижче Каховської ГЕС мінімальні екологічні витрати повинні становити 500 м3/с.
3. При припливних витратах в Каховське водосховище, достатніх для забезпечення усіх водокористувачів у повному обсязі, включаючи екологічні витрати у Дніпро-Бузький лиман 500 м3/с, водосховище утримується на НПР.
4. Рибогосподарський попуск у червні в період нересту водних біоресурсів здійснюється максимально можливими витратами за умови першочергового заповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ в об’ємах, які дозволяють припливні витрати на спаді водопілля.
5. При рівнях води 15,6-16,0 мБС усі водокористувачі забезпечуються у повному обсязі.
6. При рівнях води водосховища у межах зони суворої економії води (при виявленні тенденції спрацювання водосховища до РНС) екологічні витрати, за виключенням періоду нересту водних біоресурсів, можуть короткочасно знижуватися до 300 м3/с з контролем за якістю води в нижньому б’єфі.
7. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Каховської ГЕС, не обмежуються за умови, що рівень води у водосховищі не форсуватиметься вище НПР і не буде спрацьовуватися нижче рівня РНС. Короткочасні коливання рівнів, викликані згінно-нагінними явищами, можуть досягати орієнтовно 0,3 м і не вважаються форсуванням.
8. Добове і тижневе регулювання потужності Каховської ГЕС у червні, до закінчення періоду нересту водних біоресурсів, обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі безпосередньо біля греблі до 0,4 метрів. При цьому коливання в розрахунковому для рибного господарства створі (за 10 км нижче ГЕС) сягатимуть 0,25 м без урахування згінно-нагінних явищ. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів коливання рівнів води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності, не обмежуються.
9. Спрацювання водосховища для збільшення виробітку електроенергії допускається тільки при наявності надлишку води. Після введення обмежень для водокористувачів спрацювання водосховища для збільшення виробітку електроенергії не допускається.
IV. Режими роботи дніпровських водосховищ в осінньо-зимовий період (листопад - лютий)
1. Основним завданням в осінньо-зимовий період є підготовка водосховищ для забезпечення водою населення і галузей економіки в наступному році, а також до пропуску повені.
2. Обов’язковою умовою для встановлення режиму роботи водосховищ в осінньо-зимовий період є необхідність їх наповнення в маловодні роки, а також забезпечення оптимальних умов для пропуску повені.
3. До одержання офіційного гідрологічного прогнозу водності очікуваний об’єм повені можна визначити величиною снігозапасів на водозбірній площі. При снігозапасах на водозбірній площі близько норми, розрахункові рівні води у водосховищах на 01 березня розрахункового року повинні бути не нижче: Київське - 102,0-102,5 мБС; Кременчуцьке - 77,5-78,0 мБС; Каховське - 15,0-5,7 мБС.
4. Канівське, Кам’янське і Дніпровське водосховища в осінньо-зимовий період утримуються на позначці НПР. Коливання рівнів води у Канівському та Кам’янському водосховищах допускається в межах об’єму добового регулювання, а в Дніпровському - не нижче 50,7 мБС за умов судноплавства.
5. Щорічне передповеневе спрацювання дніпровських водосховищ до 01 березня розрахункового року допускається не більше ніж на 8 км3, що гарантує наступне їх заповнення до НПР.
6. Осінньо-зимове спрацювання водосховищ необхідне для потреб енергетики. У першу чергу спрацьовуються Київське та Кременчуцьке водосховища.
1. При рівнях води у водосховищі в зоні повного водозабезпечення (102,0-103,0 мБС) Київська ГЕС працює з гарантованою потужністю.
2. Для уникнення передчасного спрацювання водосховища при рівнях води водосховища у межах зони економного використання води вводяться обмеження:
рівень води в період льодоставу має бути не нижче ніж 102,0-102,5 мБС;
нормальне щорічне передповеневе спрацювання водосховища на 01 березня розрахункового року - 102,0 мБС. Спрацювання нижче цього рівня до РМО допускається тільки для підготовки до високого водопілля при запасах снігу в басейні Дніпра, що значно перевищують норму.
3. Добове регулювання потужності Київської ГЕС в осінньо-зимовий період обмежується коливаннями рівнів у місті Києві (міст Метро) не більше ніж 0,8 метрів.
4. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,1 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
1. Канівська ГЕС в осінньо-зимовий період працює на зарегульованих витратах Київського водосховища та боковому припливі річки Десни. Для підтримки гарантованої потужності спрацювання водосховища не потрібне. До 01 березня розрахункового року спрацювання водосховища не здійснюється.
2. Рівень води у водосховищі біля греблі Канівського ГЕС протягом осінньо-зимового періоду утримується близько НПР.
3. Добові коливання рівнів водосховища у верхньому б’єфі в результаті добового та тижневого регулювання не повинні перевищувати 0,2 метрів.
4. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,2 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
5. Добове регулювання потужності Канівської ГЕС обмежується коливанням рівня води у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 3 м (при льодоставі в Кременчуцькому водосховищі).
6. Максимальне спрацювання рівня води у період льодоставу дозволяється не більше 0,5 метрів.
1. Нормальне щорічне передповеневе спрацювання водосховища на 01 березня розрахункового року дорівнює 78,0 мБС при загальному спрацюванні водосховищ каскаду до 7-8 км3. При снігозапасах вище або нижче норми величина передповеневого спрацювання водосховища узгоджується Міжвідомчою комісією.
2. Рівень води на початок льодоставу не повинен перевищувати 79,0 мБС і має знижуватися повільно.
3. Інтенсивність добового спрацювання рівня води водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 5-8 см на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
4. Добові коливання рівня води в нижньому б’єфі біля греблі Кременчуцької ГЕС не обмежуються.
1. Середньодніпровська ГЕС в осінньо-зимовий період працює на припливних витратах Кременчуцького водосховища.
2. Рівень води у водосховищі біля греблі утримується на позначці близько НПР. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням між позначками НПР і РНС, не обмежуються.
3. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,2 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
4. Мінімальні витрати не повинні бути нижчими ніж 400 м3/с.
5. Добові коливання рівня води в нижньому б’єфі біля греблі не обмежуються.
1. Дніпровська ГЕС працює на припливних витратах, що надходять із Середньодніпровського гідровузла.
2. Рівень води у водосховищі біля греблі Дніпровської ГЕС протягом зимового періоду утримується на позначці близькій до НПР. Коливання рівнів води, зумовлені добовим і тижневим регулюванням між позначками НПР і РМО, не обмежуються.
3. Добові коливання рівня води в нижньому б’єфі біля греблі Дніпровської ГЕС не обмежуються.
1. Добові коливання рівня води у верхньому б’єфі біля греблі в результаті добового та тижневого регулювання не обмежуються.
2. Нормальне передповеневе спрацювання водосховища на 01 березня розрахункового року дорівнює 15,0-15,7 мБС.
3. При рівнях води водосховища у межах зони повного водозабезпечення, витрати води в нижній б’єф повинні дорівнювати не менше ніж 500 м3/с.
4. При рівнях води водосховища нижче 15,6 мБС, витрати зменшуються і вводяться обмеження.
5. При рівнях води водосховища близьких до РНС, екологічні витрати у Дніпровсько-Бузькому лимані зменшуються.
6. Добові коливання рівня води у нижньому б’єфі біля греблі Каховської ГЕС не обмежуються.
V. Режими роботи дніпровських водосховищ у весняну повінь (березень - травень)
1. Режим роботи дніпровських водосховищ у весняний період визначається прогнозами об’єму водопілля, які складає Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
2. Перший довгостроковий прогноз об’єму та максимальних витрат водопілля Дніпра та Десни надається до 05 березня. Він використовується для визначення передповеневого режиму дніпровських водосховищ, а також для встановлення режиму їх роботи в період водопілля. Наступні довго- і короткострокові прогнози використовуються для коригування режиму.
3. На початок весняного водопілля дніпровські водосховища повинні бути спрацьовані до позначок передповеневого спрацювання для середньостатистичного року. Лише в особливих випадках рівні води на 01 березня розрахункового року можуть відрізнятися від позначок передповеневого спрацювання у середньостатистичний рік.
4. Під особливими випадками розуміється очікування високого або низького водопілля за рахунок снігозапасів, що значно перевищують норму або значно менше від норми.
5. Основним завданням при об’ємі водопілля нижче норми є заповнення водосховищ до НПР при мінімальних обмеженнях для водокористувачів.
6. У середині водопілля, коли ймовірність заповнення водосховищ до НПР є високою, вимоги всіх учасників водогосподарського комплексу виконуються в повному обсязі.
7. При об’ємі водопілля вище норми основним завданням регулювання стоку є зрізка максимальних витрат для досягнення мінімальних збитків від затоплення. У катастрофічно багатоводні водопілля режим роботи водосховищ визначається умовами, що забезпечують безпеку населення і безаварійний стан споруд гідровузлів.
8. Сумарний корисний об’єм Канівського, Кам’янського та Дніпровського водосховищ заповнюється у водопілля будь-якого об’єму. Якщо водопілля нижче норми заповнення цієї вільної місткості це призводить до незаповнення Кременчуцького водосховища, у зв’язку з чим перед маловодними повенями спрацювання Канівського, Кам’янського та Дніпровського водосховищ не проводиться.
9. При водопіллі близькому до норми та вище норми розглядається можливість збільшення коливань рівнів у нижніх б’єфах ГЕС з метою безаварійного пропуску повені і недопущення холостих скидів.
1. Київське водосховище заповнюється до НПР практично при будь-якому водопіллі.
2. Зрізка максимальних витрат повеней менше ніж 2 %-ої забезпеченності здійснюється переважно за рахунок форсування над НПР. Для зрізки максимальних витрат високих повеней використовують також корисну місткість водосховища.
3. Пропускна здатність турбін Київської ГЕС при НПР за тривалої роботи і відсутності холостих скидів становить 5600 м3/с. Повна пропускна здатність гідровузла без урахування витрат на шлюзування сягає: при НПР - 12500 м3/с; при ФПР - 14400 м3/с.
4. При припливних витратах менше ніж 5600 м3/с (вірогідність перевищення понад 30 %), коли через гідровузол не очікується холостих скидів, спрацювання Київського водосховища перед водопіллям нижче рівня 102,0 мБС не здійснюється. До НПР водосховище заповнюється на піку водопілля.
5. При максимальних припливних витратах від 5600 до 12500 м3/с (вірогідність перевищення 30 - 2 %), при високій ймовірності холостих скидів, з метою їх зменшення, знижують максимальні витрати за рахунок використання корисного об’єму водосховища. Для цього, до моменту, коли припливні витрати досягнуть пропускної спроможності ГЕС (5600 м3/с), водосховище спрацьовується до РМО. Наступне наповнення водосховища здійснюється при роботі ГЕС на повну пропускну спроможність.
6. Відкриття затворів водоскидів необхідно здійснювати поступово, відповідно до збільшення припливних витрат, таким чином, щоб за 2-3 доби до проходження максимальних витрат рівень води був не вище таких позначок: при максимальних припливних витратах 12500 м3/с - 101,5 мБС; 10000 м3/с - 102,0 мБС; 8000 м3/с - 102,5 мБС; 5600 м3/с - 102,3-103,0 мБС.
7. Вільна місткість водосховища, яка визначається цими рівнями, заповнюється в період проходження максимальних витрат, за рахунок чого досягається їх зрізка на 500-2000 м3/с.
8. При критично великих водопіллях (з витратами води понад 12500 м3/с), які перевищують пропускну здатність гідровузла (вірогідність менше ніж 2 %), з метою забезпечення безаварійної його роботи, водосховище в обов’язковому порядку повинне бути спрацьоване до РМО на підйомі водопілля до того, як припливні витрати досягнуть пропускної здатності ГЕС 5600 м3/с.
9. Із зростанням припливних витрат, рівні у водосховищі утримуються на РМО за рахунок відкриття затворів водоскидів. При подальшому збільшенні припливних витрат водосховище заповнюється та зростає пропускна здатність гідровузла.
10. Якщо рівень біля греблі гідровузла не досягне НПР, а припливні витрати почнуть зменшуватися, необхідно не менше ніж 2-3 доби зберігати максимально досягнуті скидні витрати, після чого шляхом поступового закриття затворів водоскиду заповнити водосховище до НПР.
11. Якщо рівень біля греблі гідровузла перевищить НПР, то протягом усього часу форсування необхідно підтримувати повну пропускну здатність гідровузла.
12. Добове регулювання потужності Київської ГЕС у період нересту водних біоресурсів обмежується коливанням рівнів поблизу міста Києва не більше ніж 0,5 метрів.
13. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,1 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
14. Інтенсивність добового спрацювання водосховища в період нересту водних біоресурсів протягом 3 діб підряд не повинна перевищувати 0,15 м, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України, необхідності дотримання екологічних витрат та за умови не перевищення НПР перед спрацюванням.
1. Канівське водосховище між НПР і РМО заповнюється під час водопілля будь-якої величини.
2. Невелика зрізка максимальних витрат високих повеней у водосховищі можлива за рахунок форсування над НПР. Використання корисного об’єму водосховища для зрізки високих повеней практично не зменшує скидні витрати через гідровузол.
3. Пропускна здатність турбін Канівської ГЕС при НПР дорівнює 7300 м3/с. Повна пропускна здатність гідровузла дорівнює: при НПР - 19300 м3/с; при ФПР - 22700 м3/с.
4. При максимальних витратах водопілля менше ніж 7000 м3/с (вірогідність перевищення понад 40 %), коли через гідровузол не очікується холостих скидів, передповеневе спрацювання не проводиться і протягом усього водопілля рівень води у водосховищі утримується на позначці НПР.
5. При максимальних витратах водопілля від 7000 до 19000 м3/с (вірогідність перевищення 40 - 1 %) здійснюються холости скиди та водосховище спрацьовується до РМО. Спрацювання здійснюється до моменту, коли витрата припливу на підйомі водопілля досягне 5000-6000 м3/с.
6. До НПР водосховище заповнюють на піку водопілля при цілодобовій роботі Канівської ГЕС на повну пропускну здатність з поступовим відкриттям затворів водоскиду, що дає змогу зрізати максимальні витрати на 500-1000 м3/с.
7. При максимальних витратах водопілля понад 19000 м3/с (вірогідність перевищення менше ніж 1 %) водосховище в обов’язковому порядку спрацьовується до РМО.
8. Передповеневе спрацювання здійснюється до моменту, коли припливні витрати досягнуть 5000-6000 м3/с, після чого витрати припливу пропускають через гідровузол транзитом. При подальшому зростанні припливу відбувається автоматичне заповнення водосховища, що супроводжується збільшенням пропускної здатності гідровузла.
9. Коливання рівнів води, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Канівської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, допустимі в межах 0,15-0,20 метрів.
10. Добове регулювання потужності Канівської ГЕС у період нересту водних біоресурсів обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 0,5 м, за винятком різкої зміни припливних витрат на піці водопілля. За винятком періоду нересту водних біоресурсів, добове регулювання потужності Канівської ГЕС у нижньому б’єфі не обмежується.
11. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,1 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
1. Корисний об’єм Кременчуцького водосховища дає можливість значно знижувати максимальні витрати нижче гідровузла.
2. Використання корисного об’єму водосховища для зрізки максимальних витрат високих повеней (5-10 %-ої забезпеченості) дозволяє запобігати затопленню господарських об’єктів міст Кам’янського, Дніпра, Херсона та інших, а також зменшувати їх затоплення при водопіллі меншої забезпеченості.
3. Розрахункове водопілля 0,01 %-ої забезпеченості за рахунок використання всього корисного об’єму водосховища та об’єму між НПР та ФПР зрізається до витрат 24000 м3/с, та пропускається через розташовані нижче Середньодніпровський і Дніпровський гідровузли при їх НПР.
4. Пропускна здатність турбін ГЕС при НПР і відсутності холостих скидів дорівнює 5400 м3/с. Повна пропускна здатність гідровузла без урахування витрат на шлюзування становить: при НПР - 21000 м3/с; при ФПР - 24000 м3/с.
5. Кременчуцьке водосховище при повенях 90-95 %-ої забезпеченості та у випадку глибокого передповеневого спрацювання не заповнюється до НПР. Незаповнення водосховища до НПР призводить до необхідності введення обмежень для учасників водогосподарського комплексу у літньо-осінній період. Для недопущення зазначеної ситуації спрацювання водосховища обмежується.
6. При об’ємі водопілля менше ніж 20 км3 (80 %-ої забезпеченості), коли є ймовірність не заповнення Кременчуцького водосховища, його спрацювання до початку водопілля здійснюється не нижче рівня 78,5 мБС.
7. Для заповнення водосховища до НПР подача води у нижній б’єф скорочується до величин, які забезпечують водоспоживання всіх учасників водогосподарського комплексу і екологічні витрати у нижній б’єф Середньдніпровського гідровузла - 400 м3/с та Каховського гідровузла - 500 м3/с.
8. При об’ємі водопілля 20–30 км3 і максимальних витратах менше ніж 6000 м3/с (50 %-ої забезпеченості), коли заповнення Кременчуцького водосховища до НПР гарантовано і не очікується холостих скидів на Середньодніпровському і Каховському гідровузлах, передповеневе спрацювання Кременчуцького водосховища здійснюється до рівня 77,5 мБС.
9. При очікуваних максимальних скидних витратах від 6000 до 10000 м3/с (50-17 %-ої забезпеченості) холості скиди на Кременчуцькому гідровузлі не передбачені, але за наявності ризику вони скидаються на Середньодніпровському та Каховському гідровузлах. Передповеневе спрацювання рекомендується здійснювати до 76,5-75,75 мБС.
10. При максимальних скидних витратах 10000-25000 м3/с (17-0,1 %-ої забезпеченості), коли витрати не впливають на безпеку споруд Кременчуцького та інших гідровузлів, розташованих нижче, але існує ризик затоплення у містах Кам’янське, Дніпро, Херсон та інших, режим роботи Кременчуцького водосховища встановлюється з урахуванням необхідності зрізки максимальних витрат.
11. Для підготовки пропуску такого водопілля розглядається можливість спрацювання водосховища до початку водопілля до РМО. Спрацювання здійснюється до моменту, коли припливні витрати на підйомі досягнуть 4500 м3/с.
12. При зростанні припливних витрат проводиться наповнення водосховища при цілодобовій роботі ГЕС із поступовим відкриттям водоскидів таким чином, щоб до моменту проходження максимальних витрат водосховище було заповнене до рівня 78,0 мБС, а скидні витрати доведені до таких величин: при прогнозованих максимальних витратах 10000 м3/с - до 5900 м3/с; при 12000 м3/с - до 7000 м3/с; при 14000 м3/с - до 8200 м3/с; при 16000 м3/с - до 9300 м3/с; при 18000-22000 м3/с - до 10500-13200 м3/с; при максимальних витратах 20000-24000 м3/с - до 11600-15800 м3/с.
13. Вільна місткість між рівнями 78,0 і 81,0 мБС заповнюється в період проходження максимальних витрат припливу в Кременчуцьке водосховище, у результаті чого досягається їх зрізка на 4000-10000 м3/с.
14. У період проходження максимальних припливних витрат, скидні витрати через Кременчуцький гідровузол визначають за вищенаведеними даними або уточнюють, виходячи з гідрографа припливу з таким розрахунком, щоб заповнити водосховища до НПР.
15. При максимальних скидних витратах понад 25000 м3/с (менше ніж 0,1 %-ої забезпеченості), коли створюється загроза безпеки споруд гідровузлів, а затоплення в містах Кам’янське, Дніпро, Херсон та інших неминучі, головним завданням режиму роботи водосховища є найбільша зрізка максимальних витрат. Для цього водосховище спрацьовується до РМО ще до того, як приплив досягне 4500 м3/с.
16. Надалі припливні витрати транзитом скидаються через гідровузол, а ГЕС переводиться на цілодобову роботу з повною пропускною здатністю. При поступовому відкритті водоскидів рівень води у водосховищі утримується на позначці РМО. Після цього відбувається автоматичне заповнення водосховища за рахунок надлишку припливу над скидом, що супроводжується підвищенням пропускної здатності гідровузла.
17. Якщо рівень біля греблі не досягне НПР, а припливні витрати почнуть зменшуватися, через 2-3 доби максимальні скидні витрати знижуються шляхом поступового закриття затворів водоскидів і водосховище заповнюється до НПР.
18. Якщо рівень перевищить НПР, то ГЕС повинна працювати з повною пропускною здатністю, але не вище 24000 м3/с, щоб не перевищити пропускну здатність Середньодніпровського гідровузла.
19. Добове регулювання потужності Кременчуцької ГЕС у період нересту водних біоресурсів обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 1,5 метрів. За винятком періоду нересту водних біоресурсів, добове регулювання потужності Кременчуцької ГЕС не обмежується.
20. Інтенсивність добового спрацювання рівня води водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 5-8 см на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України та очікуваного високого водопілля.
1. Корисний об’єм Кам’янського водосховища заповнюється при водопіллі будь-якої забезпеченості.
2. Зрізка максимальних витрат навіть винятково великих повеней незначна через велику тривалість пікових скидних витрат Кременчуцького гідровузла.
3. Режим роботи Кам’янського водосховища у весняний період залежить від очікуваних максимальних і поточних скидних витрат через Кременчуцький гідровузол з урахуванням власного бокового припливу.
4. Пропускна здатність турбін ГЕС при НПР дорівнює 4200 м3/с. Повна пропускна здатність гідровузла сягає: при НПР - 20700 м3/с; при ФПР - 24400 м3/с.
5. При максимальних витратах припливу менших від пропускної здатності ГЕС у 4200 м3/с (50 %-ої забезпеченості) передповеневе спрацювання Кам’янського водосховища не проводиться, рівень у період усього водопілля утримується на НПР, а витрати припливу транзитом пропускаються через турбіни ГЕС.
6. При максимальних витратах 4200-21000 м3/с (0,05 %-ої забезпеченості) форсування рівня над НПР не здійснюється.
7. З метою зменшення холостих скидів розглядається можливість спрацювання водосховища до РМО. Спрацювання здійснюється до моменту, коли припливні витрати на підйомі досягнуть 4500 м3/с.
8. Заповнення водосховища до НПР проводять у період проходження максимальних витрат при цілодобовій роботі ГЕС з повною пропускною здатністю при поступовому відкритті затворів водоскиду.
9. При максимальних витратах понад 21000 м3/с (менше ніж 0,05 %-ої забезпеченості) водосховище спрацьовується до РМО, до того, як припливні витрати у водосховище на підйомі водопілля досягнуть 4500 м3/с.
10. Припливні витрати транзитом скидаються через гідровузол переведенням ГЕС на цілодобову роботу з усією пропускною здатністю при поступовому відкритті отворів водоскиду. Рівень води у водосховищі утримується на позначці РМО. Після цього відбувається автоматичне заповнення водосховища, яке супроводжується зростанням пропускної здатності гідровузла. Якщо рівень перевищить НПР, то протягом усього часу форсування необхідно працювати з повною пропускною здатністю гідровузла. Закривають затвори водоскиду після досягнення НПР.
11. Добове регулювання потужності Середньодніпровської ГЕС забезпечує мінімальні витрати 400 м3/с за умови дотримання безпечних рівнів в районі міст Кам’янське та Дніпро.
12. Добове регулювання потужності Середньодніпровської ГЕС у період нересту водних біоресурсів обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі біля греблі не більше ніж 1,5 метрів.
13. Інтенсивність добового спрацювання водосховища при льодоставі не повинна перевищувати 0,1 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України.
14. Інтенсивність добового спрацювання водосховища в період нересту водних біоресурсів не повинна перевищувати 0,15 м на добу, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України, необхідності дотримання екологічних витрат та за умови не перевищення НПР перед спрацюванням.
1. Корисний об’єм Дніпровського водосховища заповнюється при водопіллі будь-якої забезпеченості.
2. Дніпровське водосховище не бере участі у регулюванні повеней з витратами понад 5000 м3/с.
3. Пропускна здатність турбін Дніпровської ГЕС при НПР і відсутності холостих скидів - близько 5000 м3/с. Повна пропускна здатність Дніпровського гідровузла при НПР - 26900 м3/с, при РМО - 17600 м3/с.
4. При припливних витратах 5000 м3/с (40 %-ої забезпеченості) та відсутності небезпеки затоплень у місті Дніпро, рівень води у водосховищі утримується на НПР, а припливні витрати транзитом пропускаються через турбіни ГЕС.
5. При максимальних витратах 5000-9000 м3/с (40-5 %-ої забезпеченості), коли є можливість шляхом спрацювання Дніпровського водосховища запобігти затопленням у місті Дніпро, рівень біля греблі Дніпровської ГЕС не повинен перевищувати такі рівні при припливних витратах в Дніпровське водосховище: 5000 м3/с - 51,4 мБС; 6000 м3/с - 51,1 мБС; 7000 м3/с - 50,7 мБС; 8000 м3/с - 50 мБС; 9000 м3/с - 48,5 мБС.
6. При максимальних витратах 9000-17000 м3/с (5-0,1 %-ої забезпеченості) запобігти затопленню в місті Дніпро спрацюванням Дніпровського водосховища неможливо. Для зменшення затоплень необхідно при проходженні максимальних витрат утримувати рівень біля греблі Дніпровської ГЕС на позначці РМО.
7. Витрата 17000 м3/с пропускається через Дніпровський гідровузол при позначці РМО тільки при повністю відкритих затворах водоскидів і цілодобової роботи ГЕС з усією пропускною здатністю.
8. Максимальні витрати понад 17000 м3/с (менше ніж 0,1 %-ої забезпеченості) пропускаються через гідровузол при повністю відкритих затворах водоскидів і цілодобовій роботі ГЕС з усією пропускною здатністю.
9. Рівень біля греблі визначатиметься припливними витратами і пропускною здатністю гідровузла.
10. Рівень води у водосховищі біля греблі утримується близьким до НПР. Коливання рівнів води у верхньому б’єфі біля греблі, зумовлені добовим і тижневим регулюванням потужності Дніпровської ГЕС у нормальних умовах експлуатації, допустимі до 0,7 метрів.
11. Добове регулювання потужності Дніпровської ГЕС у період нересту водних біоресурсів обмежується коливанням рівнів у верхньому б’єфі біля греблі не більше ніж 0,4 метрів.
12. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів добове регулювання потужності Дніпровської ГЕС не обмежується.
1. З усіх дніпровських гідроелектростанцій Каховська ГЕС має найменшу пропускну здатність, і тому холості скиди через Каховський гідровузол здійснюються частіше, ніж через інші гідровузли Дніпровського каскаду. При витратах понад 5000 м3/с відбувається підтоплення в місті Херсон. Для зменшення холостих скидів через Каховський гідровузол та підтоплень у місті Херсон використовують корисний об’єм Каховського водосховища.
2. Корисний об’єм водосховища через відсутність до 05 березня прогнозу водопілля не завжди використовується для регулювання максимальних витрат, оскільки до початку весняного водопілля водосховище спрацьовується до рівня 15,5-15,7 мБС. Після одержання прогнозу водопілля спрацювання Каховського водосховища без холостих скидів через гідровузол ускладнено внаслідок малої пропускної здатності ГЕС.
3. Пропускна здатність турбін ГЕС при НПР дорівнює 2600 м3/с. Повна пропускна здатність гідровузла без урахування донних водоскидів і шлюзу становить: при НПР - 21400 м3/с; при ФПР - 23200 м3/с. Така пропускна здатність гідровузла в умовах зарегулювання повеней Кременчуцьким водосховищем достатня для пропуску розрахункових максимальних витрат 23200 м3/с (0,01 %-ої забезпеченості). Таким чином, використання для пропуску повеней шлюзу і донних водоскидів ГЕС необхідне при пропуску винятково високого водопілля.
4. Режим роботи Каховського водосховища у передповеневий період залежить від очікуваних максимальних припливних витрат у водосховище, які зумовлені прогнозом витрат поблизу міста Києва і режимом роботи Кременчуцького водосховища, а також бокового припливу.
5. Для попередньої оцінки максимальних витрат у Каховське водосховище допускається приймати їх на 10 % більшими від максимальних скидних витрат через Кременчуцький гідровузол. Зменшення максимальних витрат залежить від передповеневого спрацювання Кременчуцького водосховища, яке орієнтовно прийняте в розмірі 1000-1500 м3/с на кожний метр спрацювання нижче НПР.
6. При об’ємі водопілля поблизу міста Києва менше ніж 20 км3 (80 %-ої забезпеченості) Каховське водосховище заповнюють до рівня НПР. Витрати у нижній б’єф встановлюють з урахуванням режиму Кременчуцького водосховища.
7. При об’ємі водопілля поблизу міста Києва 20-30 км3 і максимальних витратах менше ніж 6000 м3/с припливні витрати у Каховське водосховище будуть менше ніж 3000 м3/с (пропускаються через Каховський гідровузол без холостих скидів). Перед таким водопіллям водосховище спрацьовується до позначки РПС для здійснення регулювання витрат, достатніх для рибогосподарських потреб.
8. При максимальному припливі в Каховське водосховище 3000-6000 м3/с (30 %-ої забезпеченості), з метою зменшення холостих скидів через гідровузол, провадиться передповеневе спрацювання водосховища до таких позначок: при максимальних припливних витратах 3000 м3/с - до 15,7 мБС; при 4000 м3/с - до 15 мБС; при 5000 м3/с - до 13,9 мБС; при 6000 м3/с - до 12,7 мБС.
9. Спрацювання водосховища здійснюється через турбіни без холостих скидів. За високих передповеневих витратах припливу спрацювання до зазначених позначок не завжди можливе.
10. При максимальних припливних витратах в Каховське водосховище понад 6000 м3/с (менше ніж 30 %-ої забезпеченості) з метою зменшення затоплення у місті Херсон водосховище спрацьовується перед водопіллям до РМО.
11. У випадках, коли скидами через турбіни здійснити таке спрацювання неможливо, виконують холості скиди через гідровузол зі скидами не вище 5000 м3/с. Якщо очікується приплив понад 10000 м3/с, проводять спрацювання витратами більше ніж 5000 м3/с.
12. Передповеневе спрацювання водосховища здійснюють до таких рівнів: при максимальних припливних витратах 6000 м3/с - до 15 мБС; при 7000 м3/с - до 14 мБС; при 8000 м3/с - до 13 мБС; при 9000 м3/с і більше - до 12,7 мБС.
13. Добове і тижневе регулювання потужності Каховської ГЕС у період нересту водних біоресурсів обмежується коливанням рівнів у нижньому б’єфі безпосередньо біля греблі не більше ніж 0,4 метрів. При цьому коливання у розрахунковому для рибного господарства створі (10 км нижче гідровузла) становитимуть 0,25 м без урахування згінно-нагінних явищ. Після закінчення періоду нересту водних біоресурсів коливання рівнів води у водосховищі, зумовлені добовим і тижневим регулюванням потужності, не обмежуються.
14. У період нересту водних біоресурсів скиди здійснюються максимально можливими витратами за умови першочергового заповнення Кременчуцького та Каховського водосховищ в об’ємах, які дозволяють припливні витрати.
15. Інтенсивність добового спрацювання водосховища в період нересту водних біоресурсів не повинна перевищувати 0,1 м, за винятком аварійної ситуації в енергосистемі України, необхідності дотримання екологічних витрат та за умови неперевищення НПР перед спрацюванням.
Заступник директора |
|
ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ РІВНІ ТА ОБ’ЄМИ
дніпровських водосховищ
Показники | Київське | Канівське | Кременчуцьке | Кам’янське | Дніпровське | Каховське |
Рівні води | 103,0 | 91,5 | 81,0 | 64,0 | 51,4 | 16,0 |
Рівні води | 102,0 | 91,5 | 79,0 | 63,8 | 51,4 | 14,0 |
Рівні води | 101,5 | 91,0 | 75,75 | 63,0 | 48,5 | 12,7 |
Рівні води | 102,0 | 91,5 | 77,5 | 64,0 | 51,4 | 15,7 |
Рівні води | 101,0 | 90,5 | 76,5 | 63,5 | 48,5 | 12,0 |
Рівень води | 104,0 | 92,7 | 82,4 | 66,0 | 51,4 | 16,6 |
Об’єми води | 3,73 | 2,62 | 13,50 | 2,45 | 3,30 | 18,2 |
Об’єми води | 1,17 | 0,3 | 9,07 | 0,3 | 0,8 | 6,8 |
-
скопійовано
-
-
