Про Дослідницьку службу Верховної Ради України
{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями Голови ВР
№ 788 від 23.12.2022
№ 420 від 03.05.2024}
Відповідно до статті 7 Регламенту Верховної Ради України та з метою реалізації заходів щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, передбачених Рекомендаціями Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1035-VIII.
1. Перейменувати юридичну особу "Інститут законодавства Верховної Ради України" на "Дослідницька служба Верховної Ради України" та змінити її функціональне призначення, згідно з основними завданнями, що визначені у Положенні про Дослідницьку службу Верховної Ради України.
1) Положення про Дослідницьку службу Верховної Ради України (нова редакція) (додаток 1);
2) структуру Дослідницької служби Верховної Ради України (додаток 2).
{Підпункт 3 пункту 2 виключено на підставі Розпорядження Голови ВР № 788 від 23.12.2022}
3. Встановити граничну штатну чисельність Дослідницької служби Верховної Ради України у кількості 60 штатних одиниць.
4. Визнати такими, що втратили чинність:
1) розпорядження Голови Верховної Ради України від 4 серпня 2003 року № 770 "Про затвердження Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України та його структури";
2) розпорядження Голови Верховної Ради України від 19 листопада 2003 року № 1232 "Про внесення змін до Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України та затвердження його структури";
3) розпорядження Голови Верховної Ради України від 10 грудня 2004 року № 1411 "Про внесення змін до Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України";
4) розпорядження Голови Верховної Ради України від 10 грудня 2004 року № 1416 "Про збільшення граничної чисельності працівників Інституту законодавства Верховної Ради України та затвердження його структури";
5) розпорядження Голови Верховної Ради України від 26 жовтня 2005 року № 1404 "Про збільшення граничної чисельності працівників Інституту законодавства Верховної Ради України та затвердження його структури";
6) розпорядження Голови Верховної Ради України від 30 березня 2006 року № 266 "Про збільшення граничної чисельності працівників Інституту законодавства Верховної Ради України та затвердження його структури";
7) розпорядження Голови Верховної Ради України від 22 липня 2021 року № 213 "Про внесення змін до Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України";
8) розпорядження Першого заступника Голови Верховної Ради України від 12 січня 2022 року № 4 "Про внесення змін до Положення про Інститут законодавства Верховної Ради України та затвердження його у новій редакції".
5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на Першого заступника Голови Верховної Ради України.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОЛОЖЕННЯ
про Дослідницьку службу Верховної Ради України
ідентифікаційний код юридичної особи 22907278
(нова редакція)
1. Відповідно до статті 7 Регламенту Верховної Ради України Дослідницька служба Верховної Ради України (далі - Дослідницька служба) є установою, що здійснює науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.
Дослідницька служба здійснює професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів України, працівників Апарату Верховної Ради України та помічників-консультантів народних депутатів України.
2. Дослідницька служба у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, іншими нормативно-правовими актами, розпорядженнями Голови Верховної Ради України, розпорядженнями Керівника Апарату Верховної Ради України, цим Положенням.
3. Дослідницька служба здійснює передбачені цим Положенням завдання та функції на основі принципів:
1) верховенства права - забезпечення законності, юридичної визначеності, дотримання прав людини, недискримінації і рівності перед законом, недопущення свавілля у діяльності Дослідницької служби та її працівників;
2) політичної неупередженості - рівного ставлення до народних депутатів України та депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України незалежно від партійної належності;
3) конфіденційності - нерозголошення інформації, наданої Дослідницькій службі посадовою особою, яка замовила проведення відповідного дослідження (далі - замовник); оприлюднення результатів досліджень, що становлять публічний інтерес, не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надання документа про результати дослідження замовнику;
4) професійної компетентності - забезпечення високого рівня компетентності працівників Дослідницької служби при виконанні завдань і функцій, передбачених цим Положенням, та взаємодії із замовником;
5) актуальності та об’єктивності - надання замовнику точної, актуальної, об’єктивної, аполітичної інформації, при підготовці якої методи дослідження і позиція дослідника не впливали на одержані результати;
6) відповідності, своєчасності та якості - надання якісних аналітичних та інформаційних матеріалів, що відповідають визначеним критеріям, у встановлений строк та у відповідній формі.
4. Дослідницька служба має найменування:
українською мовою - Дослідницька служба Верховної Ради України;
англійською мовою - Research service of the Verkhovna Rada of Ukraine;
5. Дослідницька служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, відкриті відповідно до законодавства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, логотип, бланк (додаток 1 до цього Положення), штампи.
6. Дослідницька служба є бюджетною установою.
7. Види діяльності Дослідницької служби відповідно до класифікації видів економічної діяльності: дослідження та експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; діяльність із підвищення професійної кваліфікації.
8. Місцезнаходження Дослідницької служби: 04053, місто Київ, провулок Несторівський, 4.
II. Основні завдання Дослідницької служби
9. Основними завданнями Дослідницької служби є:
1) науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України;
2) професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів України, працівників Апарату Верховної Ради України, помічників-консультантів народних депутатів України.
III. Науково-дослідницька та інформаційно-аналітична діяльність Дослідницької служби
10. На виконання завдання, передбаченого підпунктом 1 пункту 9 цього Положення, Дослідницька служба:
1) розробляє наукові концепції розвитку законодавчого регулювання суспільних відносин за зверненням Голови Верховної Ради України, комітету Верховної Ради України;
2) проводить наукові дослідження законодавчого регулювання суспільних відносин за зверненням Голови Верховної Ради України або за власною ініціативою;
3) здійснює тематичні дослідження з питань, пов’язаних з опрацюванням законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, розглядом Білої книги, поданої Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України:
за зверненням Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України, органів Верховної Ради України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, народних депутатів України, Керівника Апарату Верховної Ради України, заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби;
за зверненням Керівника Апарату Верховної Ради України, заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби, або посадової особи Апарату Верховної Ради України - кореспондента Європейського центру парламентських досліджень і документації - у межах роботи з міжпарламентськими інформаційними мережами: Європейським центром парламентських досліджень і документації (далі - ECPRD), Дослідницькою мережею парламентів країн Східного партнерства (далі - EPPRN);
4) проводить дослідження актуальних проблем державної політики:
за зверненням Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України, органів Верховної Ради України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, народних депутатів України, Керівника Апарату Верховної Ради України, заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби;
5) надає інформаційну допомогу посадовим особам Верховної Ради України, народним депутатам України в підготовці до проведення брифінгів, виступів тощо;
6) здійснює правовий моніторинг реалізації прийнятого законодавчого акта за зверненням комітету Верховної Ради України;
7) бере консультативну участь у процесі розроблення проектів законів України із найважливіших питань розвитку суспільства та держави, а також проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України, здійснює правовий моніторинг його реалізації за зверненням Голови Верховної Ради України, комітету Верховної Ради України;
8) здійснює експрес-аналіз ризиків законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді України, за зверненням Голови Верховної Ради України, комітету Верховної Ради України;
9) узагальнює результати діяльності Верховної Ради України відповідного скликання за зверненням Голови Верховної Ради України або Керівника Апарату Верховної Ради України.
11. З питань діяльності, передбачених пунктом 10 цього Положення, Дослідницька служба готує у письмовій формі такі аналітичні та інформаційні матеріали:
1) наукова концепція розвитку законодавчого регулювання суспільних відносин (до 50 сторінок) - аналітичний матеріал, що визначає сучасний стан галузевого законодавства, цілі, пріоритетні завдання та стратегічні напрями його розвитку, окреслює механізми реалізації концепції та очікувані результати (підпункт 1 пункту 10);
2) путівник по законодавству (до 500 сторінок) - системний виклад аналізу ефективності законодавчого регулювання різних сфер суспільних відносин, тенденцій розвитку національного законодавства в контексті здійснення реформ, виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, інших міжнародних зобов’язань України (підпункт 2 пункту 10);
3) парламентське дослідження (до 30 сторінок) - комплексна аналітична добірка, пов’язана з опрацюванням законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, розглядом Білої книги, поданої Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, інших актуальних проблем державної політики, оцінкою ефективності реалізації прийнятого законодавчого акта (підпункти 3, 4, 6 пункту 10);
4) аналітична записка з питань порівняльного законодавства (до 20 сторінок) - аналіз та узагальнення визначених правових аспектів законодавства України та/або іноземних держав, acquis Європейського Союзу, актів міжнародного права (підпункт 3 пункту 10);
5) оглядове досьє (до 10 сторінок) - аналітична добірка на основі наукових, публіцистичних, нормативно-правових джерел, викладена згідно з усталеними науковими критеріями оформлення дослідницьких матеріалів (підпункт 3 пункту 10);
6) запит до ECPRD, EPPRN, а також відповідь на запит від ECPRD, EPPRN - викладений відповідно до усталеної практики обробки інформації в ECPRD, EPPRN матеріал з окремих питань нормативно-правового регулювання, організаційно-розпорядчої діяльності (підпункт 3 пункту 10);
7) інформаційна довідка (до 5 сторінок) - короткий виклад основних аспектів актуальної проблеми (підпункти 3, 4, 5, 8 пункту 10);
8) аналітична записка щодо предмета розроблюваного проекту законодавчого акта (до 20 сторінок), Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 100 сторінок) (підпункт 7 пункту 10);
9) аналітична записка за результатами правового моніторингу реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 100 сторінок) (підпункт 7 пункту 10);
10) аналітична доповідь про результати діяльності Верховної Ради України відповідного скликання для новообраних народних депутатів України з переліком питань державної політики, що можуть потребувати проведення детального дослідження (до 500 сторінок) (підпункт 9 пункту 10).
12. У разі участі Дослідницької служби у розробленні проекту законодавчого акта підготовка парламентських досліджень, оглядових досьє або інформаційних довідок з питань, пов’язаних з опрацюванням такого законопроекту під час його розгляду у Верховній Раді України, не здійснюється.
13. Аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби створюються у формі оригіналів електронних документів і підписуються Керівником Дослідницької служби Верховної Ради України із застосуванням кваліфікованого електронного підпису на бланку Дослідницької служби в електронній формі (додаток 1 до цього Положення). Дослідницька служба забезпечує ведення бази даних її аналітичних та інформаційних матеріалів в електронній формі, а також архівне зберігання систематизованих паперових копій оригіналів відповідних електронних документів. Звернення до Дослідницької служби оформлюється з використанням відповідної шаблонної форми (додаток 2 до цього Положення) і розміщується в єдиній автоматизованій системі роботи з документами у Верховній Раді України.
14. Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені Дослідницькою службою, не є офіційною інформацією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб.
15. Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені у межах діяльності, передбаченої пунктом 10 цього Положення, можуть оприлюднюватися шляхом їх розміщення на веб-сторінці "Інформаційні ресурси" у рубриці "Зовнішні інформаційні ресурси" офіційного веб-сайту Верховної Ради України за письмовою згодою замовника або не раніше ніж через 30 календарних днів після надання замовнику таких матеріалів.
Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені за власною ініціативою у межах діяльності, передбаченої пунктом 10 цього Положення, оприлюднюються невідкладно.
Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені за замовленням або власною ініціативою, також можуть оприлюднюватися через медіа, соціальні мережі, інші інформаційні ресурси з урахуванням термінів, зазначених у цьому пункті.
Запити до ECPRD, EPPRN, а також відповіді на запити від ECPRD, EPPRN оприлюдненню не підлягають.
IV. Діяльність Дослідницької служби з питань професійного навчання (підвищення кваліфікації)
16. На виконання завдання, передбаченого підпунктом 2 пункту 9 цього Положення, Дослідницька служба:
1) проводить тренінги, майстер-класи, спеціальні курси та семінари з урахуванням практичних потреб, визначених Апаратом Верховної Ради України, а також на договірних засадах за зверненням органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
2) організовує професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів України, працівників Апарату Верховної Ради України, помічників-консультантів народних депутатів України (які працюють за строковим трудовим договором), на договірних засадах - представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних і фізичних осіб, бере участь у проведенні стажування в Апараті Верховної Ради України громадян із числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби;
3) залучає на договірних засадах до проведення заходів професійного навчання (підвищення кваліфікації) фахівців закладів освіти, наукових установ, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, експертів.
17. З питань діяльності, передбачених пунктом 16 цього Положення, Дослідницька служба:
1) розробляє навчальні та тренінгові програми, плани;
2) готує навчально-методичні та інформаційні матеріали;
3) здійснює експертизу та рецензування навчально-методичних матеріалів фахівців, залучених на договірних засадах до проведення заходів професійного навчання (підвищення кваліфікації) (підпункт 3 пункту 16 цього Положення).
V. Організація діяльності Дослідницької служби
18. Дослідницька служба для виконання покладених на неї завдань:
1) співпрацює з дослідницькими службами парламентів іноземних держав, Дослідницькою службою Європейського Парламенту, іноземними бібліотеками, закладами освіти, науковими й експертними установами, громадськими об’єднаннями;
2) взаємодіє з міжпарламентськими інформаційними мережами ECPRD, EPPRN;
3) отримує в порядку, встановленому законом, необхідну інформацію від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань;
5) бере участь у діяльності робочих груп, створених Верховною Радою України та її органами;
6) здійснює переклад актів acquis Європейського Союзу, актів міжнародного права, необхідних для підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів, на державну мову;
7) висвітлює результати своєї діяльності шляхом розміщення відповідних матеріалів на веб-сторінці "Інформаційні ресурси" у рубриці "Зовнішні інформаційні ресурси" офіційного веб-сайту Верховної Ради України, а також поширення у медіа, соціальних мережах, на інформаційних ресурсах;
8) взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, вітчизняними закладами освіти, науковими установами та центрами, бібліотеками, громадськими об’єднаннями, проводить конференції, семінари, наукові читання, круглі столи, експертні обговорення;
9) здійснює підготовку до друку аналітичних та інформаційних видань Дослідницької служби;
10) веде в установленому порядку діловодство.
19. Надання аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби й оцінка їх якості здійснюються відповідно до Порядку, що міститься в додатку 3 до цього Положення.
VI. Персонал Дослідницької служби
20. Дослідницьку службу очолює Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України, який призначається на посаду Головою Верховної Ради України за результатами конкурсу та звільняється з посади Головою Верховної Ради України з підстав, передбачених законом.
Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України повинен бути громадянином України, вільно володіти державною мовою та володіти іноземною мовою, яка є однією з мов країн Європейського Союзу (не нижче рівня В2), мати науковий ступінь доктора юридичних наук, вчене звання професора, а також відповідати одній із таких вимог:
1) стаж роботи на керівних наукових посадах не менше 7 років;
2) стаж роботи на керівних науково-педагогічних посадах не менше 7 років;
3) стаж роботи на керівних посадах у державних органах, установах, організаціях не менше 7 років;
4) сукупний стаж роботи відповідно до вимог, визначених підпунктами 1-3 цього пункту, не менше 7 років.
21. Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України:
1) організовує та забезпечує діяльність Дослідницької служби;
2) вносить Голові Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності Дослідницької служби, її структури, штатного розпису, змін до цього Положення;
3) призначає на посади та звільняє з посад першого заступника Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України та заступника Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, розподіляє обов’язки між ними;
4) затверджує кваліфікаційні вимоги до посад працівників Дослідницької служби, у тому числі щодо володіння іноземною мовою, яка є однією з мов країн Європейського Союзу (не нижче рівня B2), та посадові інструкції працівників Дослідницької служби;
5) призначає на посади та звільняє з посад працівників Дослідницької служби;
6) затверджує Положення про проведення атестації працівників Дослідницької служби Верховної Ради України та склад атестаційної комісії; організовує підвищення кваліфікації працівників Дослідницької служби;
7) організовує проходження практики, стажування молоді й інших осіб у Дослідницькій службі у межах співпраці відповідно до підпунктів 1, 8 пункту 18 цього Положення, а також осіб, які проходять стажування у проектах (програмах) міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром яких є Апарат Верховної Ради України;
8) встановлює посадові оклади працівникам Дослідницької служби згідно із штатним розписом, а також надбавки, доплати та премії відповідно до умов оплати праці, визначених Кабінетом Міністрів України;
9) застосовує заходи заохочення та в установленому порядку вносить пропозиції щодо нагородження працівників Дослідницької служби державними нагородами, відзнаками, накладає на працівників Дослідницької служби дисциплінарні стягнення відповідно до закону;
10) представляє Дослідницьку службу у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними установами та організаціями;
11) затверджує положення про структурні підрозділи Дослідницької служби;
12) видає накази, обов’язкові для виконання працівниками Дослідницької служби, організовує контроль за їх виконанням;
13) затверджує плани роботи Дослідницької служби, звіти про її діяльність, інші документи щодо організації діяльності Дослідницької служби, основні напрями використання її коштів у межах бюджетних асигнувань і коштів, отриманих за виконання договорів;
14) укладає від імені Дослідницької служби цивільно-правові та інші договори, необхідні для забезпечення її діяльності, без спеціального уповноваження представляє Дослідницьку службу в судових органах та видає довіреності працівникам Дослідницької служби на представництво її інтересів;
15) розпоряджається коштами в межах кошторису Дослідницької служби, затвердженого в установленому порядку, та іншим майном Дослідницької служби відповідно до законодавства.
22. Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України має першого заступника та заступника. Перший заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України та заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України повинні бути громадянами України, вільно володіти державною мовою та володіти іноземною мовою, яка є однією з мов країн Європейського Союзу (не нижче рівня B2), мати науковий ступінь доктора наук.
23. Рівень володіння іноземною мовою, яка є однією з мов країн Європейського Союзу (пункти 20-22 цього Положення), відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти посвідчується довідкою, сертифікатом, свідоцтвом або іншим документом.
24. Основними структурними підрозділами Дослідницької служби є відділи, у складі яких можуть утворюватися сектори.
На посади працівників Дослідницької служби призначаються особи, професійна компетентність яких відповідає кваліфікаційним вимогам до цих посад.
VII. Взаємодія Дослідницької служби з Верховною Радою України, Апаратом Верховної Ради України
25. Граничну чисельність Дослідницької служби, її структуру та штатний розпис затверджує Голова Верховної Ради України за поданням Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України.
26. Порядок проведення конкурсного відбору на посаду Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України затверджує Керівник Апарату Верховної Ради України.
27. Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України призначається на посаду та звільняється з посади Головою Верховної Ради України за поданням Керівника Апарату Верховної Ради України в порядку, визначеному пунктом 20 цього Положення.
28. Дослідницька служба звітує:
1) щороку, до 15 лютого поточного року, перед Головою Верховної Ради України - про свою діяльність за попередній рік;
2) раз на півроку, до 15 числа місяця, наступного після закінчення півріччя, перед Керівником Апарату Верховної Ради України - про свою діяльність за попереднє півріччя.
29. Взаємодія Дослідницької служби із структурними підрозділами Апарату Верховної Ради України здійснюється через Керівника Апарату Верховної Ради України, заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби, а з питань реалізації положень, визначених пунктами 30-33 цього Положення, - через заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності підприємств, установ, що забезпечують діяльність Верховної Ради України.
VIII. Кошти та майно Дослідницької служби
30. Дослідницька служба є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня в системі головного розпорядника бюджетних коштів.
Джерелом формування майна та коштів Дослідницької служби є бюджетне фінансування у межах видатків, передбачених Кошторисом Верховної Ради України на здійснення основних завдань Дослідницької служби відповідно до статті 7 Регламенту Верховної Ради України, інших надходжень, передбачених законодавством.
31. Майно Дослідницької служби становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.
Майно Дослідницької служби є державною власністю та належить до державного майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України.
32. Дослідницька служба веде бухгалтерський облік, подає податкову та статистичну звітність у порядку, визначеному законодавством.
33. Дослідницька служба має право, за погодженням із заступником Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності підприємств, установ, що забезпечують діяльність Верховної Ради України, списувати майно та реалізовувати його у спосіб, визначений законодавством.
Кошти, одержані від реалізації майна, використовуються відповідно до законодавства.
IX. Реорганізація та ліквідація Дослідницької служби
34. Реорганізація та ліквідація Дослідницької служби здійснюються відповідно до закону.
35. Майно Дослідницької служби після ліквідації Дослідницької служби використовується за призначенням.
{Положення в редакції Розпорядження Голови ВР № 420 від 03.05.2024}
Додаток 2 |
СТРУКТУРА
Дослідницької служби Верховної Ради України
До складу Дослідницької служби Верховної Ради України входять:
1. Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України, перший заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України.
2. Відділ з питань правової політики, організації публічної влади.
3. Відділ з питань національної безпеки та правопорядку.
4. Відділ з питань гуманітарної та соціальної політики.
5. Відділ з питань економічного розвитку та фінансової політики.
6. Тренінговий центр (на правах відділу).
7. Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
9. Радник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України.
10. Уповноважена особа з питань організації та проведення публічних закупівель (головний консультант).
11. Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції (головний консультант).
{Додаток 2 до Розпорядження в редакції Розпорядження Голови ВР № 788 від 23.12.2022}
{Додаток 3 до Розпорядження виключено на підставі Розпорядження Голови ВР № 788 від 23.12.2022}
{Додаток 1 в редакції Розпорядження Голови ВР № 420 від 03.05.2024}
ФОРМА ЗВЕРНЕННЯ ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ СЛУЖБИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
1. Вид аналітичного/інформаційного матеріалу (з урахуванням вимог Положення про Дослідницьку службу Верховної Ради України):
1) наукова концепція розвитку законодавчого регулювання суспільних відносин (до 30 днів);
2) путівник по законодавству (до 60 днів);
3) парламентське дослідження (до 30 днів);
4) аналітична записка з питань порівняльного законодавства (до 30 днів);
5) оглядове досьє (до 14 днів);
6) інформаційна довідка (до 7 днів);
7) аналітична записка щодо предмета розроблюваного проекту законодавчого акта (до 20 днів);
8) аналітична записка щодо Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 10 днів);
9) аналітична записка за результатами правового моніторингу реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 10 днів);
10) аналітична доповідь про результати діяльності Верховної Ради України відповідного скликання для новообраних народних депутатів України з переліком питань державної політики, що можуть потребувати проведення детального дослідження (до 30 днів).
1) Голова Верховної Ради України;
2) Перший заступник Голови Верховної Ради України;
3) заступник Голови Верховної Ради України;
4) голова комітету (тимчасової спеціальної комісії, тимчасової слідчої комісії) Верховної Ради України;
5) голова депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України;
7) Керівник Апарату Верховної Ради України;
8) заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби;
9) посадова особа Апарату Верховної Ради України - кореспондент Європейського центру парламентських досліджень і документації.
3. Контактні дані суб’єкта звернення для уточнення інформації: прізвище, ім’я, по батькові, посада.
4. Засоби зв’язку суб’єкта звернення для уточнення інформації: телефон, електронна пошта.
5. Предмет звернення: сформульований предмет звернення, сфера та мета дослідження; у разі проведення порівняльно-правового аналізу - уточнення, законодавство яких держав є пріоритетним при проведенні дослідження.
6. Пріоритетний спосіб викладу інформації: текст, таблиця, презентація, інфографіка тощо.
7. Додаткова інформація, необхідна для опрацювання звернення.
{Додаток 2 в редакції Розпорядження Голови ВР № 420 від 03.05.2024}
Порядок надання аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби Верховної Ради України та критерії оцінки їх якості
1. Цей Порядок регламентує процедуру надання аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницькою службою Верховної Ради України (далі - Дослідницька служба) і визначає критерії оцінки їх якості.
2. Дослідницька служба надає аналітичні та інформаційні матеріали, керуючись принципами, визначеними Положенням про Дослідницьку службу Верховної Ради України.
3. Аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби є результатом науково-дослідницького та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.
4. Види аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби, їх структура та строки підготовки:
1) наукова концепція розвитку законодавчого регулювання суспільних відносин (до 50 сторінок, строк підготовки - до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту концепції, та ключових слів;
б) вступної частини, що визначає мету, цілі та завдання концепції, обґрунтування доцільності її розроблення; містить інформацію про основні чинники, що впливають на зміст відповідного галузевого законодавства; загальну характеристику стану галузевого законодавства; механізм забезпечення розвитку галузевого законодавства; актуальні проблеми вдосконалення галузевого законодавства;
в) основної частини, що містить пропозиції про основні шляхи розв’язання проблем відповідного галузевого законодавства, порядок реалізації концепції та очікувані результати її реалізації;
г) висновків та очікуваних результатів реалізації концепції;
2) путівник по законодавству (до 500 сторінок, строк підготовки - до 60 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту путівника, та ключових слів (за необхідності);
б) вступної частини, що визначає мету, описує загальну характеристику стану законодавства;
в) основної частини, що структурується за розділами з урахуванням пріоритетності правового забезпечення найважливіших сфер суспільних відносин. В основу структуризації основної частини закладаються відповідні методологічні підходи, зокрема пошуковий критерій офіційного веб-сайту Верховної Ради України. Розділи об’єднують підрозділи, що містять аналітичний огляд чинного законодавства за відповідними напрямами правового регулювання, класифіковані за тематичним рубрикатором (за необхідності), що додається, а також анотацію базових законодавчих актів, що формують відповідні галузі чи інститути системи національного законодавства;
г) висновків (за необхідності);
ґ) додатків (за необхідності);
3) парламентське дослідження (до 30 сторінок, строк підготовки - до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту парламентського дослідження, та ключових слів;
б) вступної частини, що описує проблему, визначає мету та предмет дослідження;
в) основної частини, що містить виклад матеріалу із відповідними посиланнями, що розкриває сутність питання. В основній частині парламентського дослідження, що може бути поділена на розділи, підрозділи (залежно від предмета дослідження), зазначаються:
сучасні доктринальні (національні і зарубіжні) підходи до проблематики дослідження;
короткий ретроспективний огляд правового регулювання предмета дослідження (може додаватися, якщо є суттєвим для розуміння сучасного стану предмета дослідження);
міжнародні стандарти та міжнародні зобов’язання України у відповідній сфері (за наявності);
зарубіжний досвід правового регулювання відповідно до предмета аналізу (може додаватися, якщо є суттєвим для розуміння сучасного стану предмета дослідження);
ризики законопроектів (за наявності);
можливий прогнозований правовий вплив та наслідки прийняття/неприйняття відповідних законопроектів;
4) аналітична записка з питань порівняльного законодавства (до 20 сторінок, строк підготовки - до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) вступної частини, що описує загальну характеристику сфери дослідження, за необхідності визначає мету дослідження, надає обґрунтування;
в) основної частини (може бути поділена на розділи, підрозділи), що розкриває питання, викладені у зверненні, або містить обґрунтування відсутності окремої інформації. Інформація щодо законодавчих актів іноземних держав наводиться з посиланнями на джерело інформації;
г) висновків та пропозицій, що містять аналітичну відповідь на поставлене у зверненні питання;
ґ) додатків (за необхідності), що наводяться у формі порівняльної таблиці або інших схематичних, текстових матеріалів;
5) оглядове досьє (до 10 сторінок, строк підготовки - до 14 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту оглядового досьє, та ключових слів;
б) основної частини, що містить виклад матеріалу, який розкриває питання звернення;
в) узагальнення позицій (висновків), що містить короткий аналітичний висновок щодо поставленого у зверненні питання;
6) запит до ECPRD, EPPRN, а також відповідь на запит від ECPRD, EPPRN (до 20 сторінок, строк підготовки відповіді на запит до ECPRD, EPPRN визначається країною-замовником) оформлюються відповідно до усталеної практики обробки інформації в ECPRD, EPPRN. Структура документа визначається країною-замовником і наводиться у типовому проекті відповіді, який додається до запиту;
7) інформаційна довідка (до 5 сторінок, строк підготовки - до 7 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту інформаційної довідки, та ключових слів (за необхідності);
б) вступу, що містить загальну характеристику сфери/предмета дослідження;
в) основної частини, що містить короткий виклад основних аспектів актуальної проблеми;
г) висновків, що містять коротке аналітичне узагальнення;
8) аналітична записка щодо предмета розроблюваного проекту законодавчого акта (до 20 сторінок, строк підготовки - до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) вступної частини, що описує загальну характеристику сфери дослідження, за необхідності визначає мету дослідження, надає обґрунтування;
в) основної частини, що розкриває ступінь регулювання суспільних відносин та містить аналітичну відповідь на поставлене у зверненні питання;
г) висновків, що містять коротке аналітичне узагальнення;
ґ) додатків (за необхідності);
9) аналітична записка щодо проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 100 сторінок, строк підготовки - до 10 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) таблиці, що містить таку інформацію:
питання, які потребують законодавчого врегулювання (орієнтовна назва законопроекту, його мета та предмет регулювання);
обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, очікувані правові та інші наслідки його прийняття;
реєстраційний номер та дата внесення законопроекту (за наявності);
орієнтовний головний комітет Верховної Ради України, відповідальні за розроблення (подання) законопроекту;
10) аналітична записка за результатами правового моніторингу реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 100 сторінок, строк підготовки - до 10 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) таблиці, що містить інформацію щодо якісних і кількісних показників виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України у розрізі визначених ним питань/заходів;
11) аналітична доповідь про результати діяльності Верховної Ради України відповідного скликання для новообраних народних депутатів України з переліком питань державної політики, що можуть потребувати проведення детального дослідження (до 500 сторінок, строк підготовки - до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної доповіді, та ключових слів;
б) вступної частини, що містить інформацію про період законодавчої діяльності Верховної Ради України відповідного скликання, подає загальну характеристику стану законодавства;
в) основної частини, що містить розділи з урахуванням пріоритетності правового регулювання найважливіших сфер суспільних відносин. Розділи об’єднують підрозділи, що містять аналітичний огляд законодавчої діяльності Верховної Ради України відповідного скликання, перелік питань, що залишилися неврегульованими і потребують законодавчого унормування;
г) додатків, що містять інформацію про:
основні показники законодавчої діяльності Верховної Ради України відповідного скликання;
перелік питань державної політики, що потребують законодавчого врегулювання.
5. Аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби містять примітку такого змісту:
"Цей документ підготовлений Дослідницькою службою Верховної Ради України як довідковий інформаційно-аналітичний матеріал. Інформація та позиції, викладені у документі, не є офіційною позицією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб. Цей документ може бути цитований, відтворений та перекладений для некомерційних цілей за умови відповідного посилання на джерело".
6. Якщо з об’єктивних причин аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби не можуть бути підготовлені у встановлений строк, зважаючи на їх обсяг та складність, необхідність залучення додаткових ресурсів, Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України або за його дорученням перший заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, завідувач відділу зобов’язаний повідомити про це замовника та узгодити інший строк.
7. При підготовці аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби пріоритетність надається зверненням:
1) Голови Верховної Ради України;
2) Першого заступника Голови Верховної Ради України;
3) заступника Голови Верховної Ради України;
4) органів Верховної Ради України;
5) депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України;
6) народних депутатів України;
7) керівництва Апарату Верховної Ради України;
8) посадової особи Апарату Верховної Ради України - кореспондента Європейського центру парламентських досліджень і документації.
При надходженні декількох звернень від суб’єктів, передбачених підпунктами 4-6 цього пункту, черговість виконання звернення формується виходячи з дати звернення відповідного суб’єкта.
8. З метою якісної та своєчасної підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України або за його дорученням перший заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, завідувач відділу має право звернутися до замовника для уточнення інформації, викладеної у зверненні до Дослідницької служби.
9. Дослідницька служба не надає аналітичні та інформаційні матеріали на звернення з питань, що:
1) становлять приватний або комерційний інтерес замовника;
2) надійшли до замовника від виборців чи інших осіб;
3) пов’язані з проведенням аналізу фінансового впливу рішень;
4) стосуються інтересів політичних партій та участі у виборчій кампанії;
5) передбачають надання роз’яснення рішень судів, актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Дослідницька служба не готує для замовника доповіді та виступи.
10. Завданням оцінки якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби є встановлення їх відповідності критеріям, визначеним цим Порядком. Оцінка якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби здійснюється у формі зовнішнього та внутрішнього контролю.
Зовнішній контроль оцінки якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби здійснюється Головою Верховної Ради України.
Внутрішній контроль оцінки якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби здійснюється Керівником Дослідницької служби Верховної Ради України.
11. Критеріями оцінки якості підготовлених Дослідницькою службою аналітичних та інформаційних матеріалів є:
1) дотримання прав людини - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України та законів України;
2) юридична визначеність - чіткість, однозначність викладення;
3) забезпечення законності - відповідність Конституції України та законам України;
4) політична неупередженість - недопущення впливу політичних поглядів, утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій та власних політичних поглядів;
5) доброчесність - спрямованість на захист публічних інтересів та відмова від превалювання приватного інтересу;
6) актуальність та об’єктивність - важливість, відповідність сучасним потребам, точність, коректність, відсутність впливу суб’єктивної позиції;
7) своєчасність - дотримання встановлених строків;
8) наукова обґрунтованість - розкриття причинно-наслідкових зв’язків явищ, процесів, подій; здійснення дослідження на основі науково перевірених знань, достовірних джерел;
9) повнота - достатність інформації, відповідність оформлення;
10) практична цінність - можливість використання у парламентській діяльності;
11) послідовність - врахування досвіду та дотримання наступності;
12) доступність сприйняття - зрозумілість та однозначність.
{Додаток 3 в редакції Розпорядження Голови ВР № 420 від 03.05.2024}
-
скопійовано
-
-
