Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ
№ 31 від 26.01.2023}

Відповідно до пункту 27 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, з метою вдосконалення організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у підпорядкованих органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 12 січня 1999 року № 4 «Про затвердження Інструкції з проведення раптових перевірок стану готовності до дій за призначенням органів управління та сил цивільної оборони», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 лютого 1999 року за № 75/3368;

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 жовтня 2014 року № 1032 «Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 грудня 2014 року за № 1563/26340.

3. Директорату цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків (Скакун В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПОРЯДОК
організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

{У тексті Порядку: слова «заклад освіти» в усіх відмінках і числах замінено словами «заклад освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління ДСНС» у відповідних відмінках і числах; слова «План залучення сил цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події» в усіх відмінках і числах замінено словами «План залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС» у відповідних відмінках і числах згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у територіальних органах і підпорядкованих їм підрозділах, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування (далі - АРФ ЦП), підрозділах забезпечення та закладах освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи та підрозділи ДСНС).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

внутрішня служба - комплекс заходів із забезпечення повсякденної діяльності органів та підрозділів ДСНС у місцях дислокації;

гарнізон - сукупність органів та підрозділів ДСНС, які залучаються до гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі - НС) та інших небезпечних подій і розташовані в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

гарнізонна служба - комплекс заходів, що здійснюються для забезпечення постійної готовності органів та підрозділів ДСНС гарнізону до виконання завдань за призначенням;

караульна служба - комплекс заходів, що здійснюються для підтримання постійної готовності особового складу, техніки та оснащення чергових караулів (змін, відділень) до виконання завдань за призначенням;

мобільна оперативна група - особовий склад, призначений для проведення оцінки обстановки, організації взаємодії і координації дій залучених сил безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації (небезпечної події) або на місці гасіння пожежі;

{Пункт 2 розділу I доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

оперативна група - особи рядового і начальницького складу та працівники органів і підрозділів ДСНС (далі - особовий склад), які визначаються для моніторингу та аналізу оперативної обстановки, підготовки управлінських рішень, координації дій органів та підрозділів ДСНС у разі введення посиленого режиму несення служби, загрози або виникнення пожежі, НС чи іншої небезпечної події;

оперативна обстановка - сукупність обставин і умов на певній території (об’єкті) у визначений проміжок часу, що характеризують рівень загрози виникнення пожежі, НС, або наслідки в разі їх виникнення, з урахуванням яких визначаються й уточнюються завдання для органів та підрозділів ДСНС;

оперативне підпорядкування - підпорядкування осіб рядового і начальницького складу та працівників одне одному з питань реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події за відсутності загального, безпосереднього і прямого підпорядкування з інших питань;

оперативно-службові документи - документи з питань організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

план залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС - оперативно-службовий документ, що визначає кількість і порядок залучення сил цивільного захисту для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій на території району;

ранг (номер) виклику - умовна цифрова ознака, яка визначає кількість сил і засобів, що залучаються для гасіння пожеж;

район виїзду пожежно-рятувального підрозділу - визначена зона відповідальності пожежно-рятувального підрозділу, на якій здійснюється реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

{Абзац тринадцятий пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

резерв сил і засобів - особовий склад, техніка і засоби, які в повсякденному режимі не перебувають на чергуванні у складі оперативних розрахунків та в разі ускладнення оперативної обстановки можуть залучатися до виконання завдань за призначенням;

розклад виїзду підрозділів ДСНС гарнізону - оперативно-службовий документ, що визначає порядок залучення сил і засобів гарнізону для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій на території області;

сили та засоби - особовий склад, техніка, обладнання та оснащення, призначені для реагування на пожежі, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

чергові сили - сили та засоби органів та підрозділів ДСНС, що знаходяться на чергуванні та призначені для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, уживаються в значеннях, викладених у Кодексі цивільного захисту України та інших нормативно-правових актах із питань цивільного захисту.

3. Обов’язки особового складу гарнізону визначаються посадовими інструкціями з урахуванням особливостей несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб.

4. Особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у гарнізоні, посадові особи гарнізону визначаються наказом територіального органу ДСНС (зразок наказу наведено в додатку 1 до цього Порядку). Зазначеним наказом територіального органу ДСНС також затверджуються:

{Абзац перший пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

склад чергових сил підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

перелік і кількість основної, спеціальної, аварійно-рятувальної та допоміжної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику для реагування на пожежі;

схема районів виїзду підрозділів у зоні оперативного реагування гарнізону;

розклад виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

перелік зведених загонів територіального органу ДСНС, призначених для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж (далі - зведені загони), що формуються на базі пожежно-рятувальних підрозділів (далі - ПРП) і аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення територіальних органів ДСНС (далі - АРЗ СП);

порядок виїзду начальницького складу територіального органу ДСНС та підпорядкованих підрозділів на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

порядок чергування начальницького складу органів управління та підрозділів територіального органу ДСНС у складі оперативних груп та мобільної оперативної групи;

{Абзац восьмий пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

позивні начальницького складу органів управління та підрозділів гарнізону;

розпорядок дня чергових караулів (змін) ПРП територіального органу ДСНС;

склад внутрішнього наряду в пожежно-рятувальних підрозділах територіального органу ДСНС;

час зміни караулів у підпорядкованих підрозділах гарнізону;

перелік осіб, які мають право проводити зміну чергових караулів (змін) в органах та підрозділах територіального органу ДСНС.

5. Особливості організації повсякденної діяльності АРФ ЦП на поточний рік визначаються наказом АРФ ЦП (зразок наказу наведено в додатку 2 до цього Порядку). Зазначеним наказом АРФ ЦП також затверджуються:

склад чергових сил для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події у визначеній зоні відповідальності;

район виїзду чергових підрозділів на території гарнізону, які погоджуються з начальником територіального органу ДСНС за місцем дислокації АРФ ЦП;

режим несення караульної служби для чергових підрозділів АРФ ЦП;

порядок чергування начальницького складу АРФ ЦП у складі оперативних груп;

порядок виїзду чергових сил та начальницького складу на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

позивні начальницького складу та підрозділів АРФ ЦП;

склад внутрішнього наряду в АРФ ЦП;

перелік осіб, які мають право проводити зміну чергування чергових сил та внутрішнього наряду в АРФ ЦП;

перелік посадових осіб для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням чергових сил АРФ ЦП і вирішення невідкладних завдань;

час зміни чергування чергових сил та осіб внутрішнього наряду;

розпорядок дня особового складу чергових сил АРФ ЦП.

6. Організація внутрішньої та караульної служб у структурних підрозділах АРФ ЦП та АРЗ СП, у яких здійснюється чергування оперативних розрахунків на основних і спеціальних пожежно-рятувальних автомобілях, здійснюється в порядку, визначеному в главі 2 розділу II та главі 2 розділу IV цього Порядку.

II. Внутрішня служба

1. Організація внутрішньої служби

1. До внутрішньої служби належать:

несення служби внутрішнім нарядом;

підтримання внутрішнього порядку, створення умов для повсякденної діяльності особового складу, дотримання ним вимог безпеки праці та пожежної безпеки;

здійснення пропускного режиму;

дотримання особовим складом розпорядку дня.

2. Організація внутрішньої служби в органах та підрозділах ДСНС та контроль за її станом покладається на їх начальників.

3. Для несення внутрішньої служби в органах та підрозділах ДСНС із числа особового складу призначається внутрішній наряд.

4. Обслуговування техніки, оснащення та обладнання, забезпечення внутрішнього порядку в приміщеннях і на закріпленій території здійснюється особовим складом чергового караулу (зміни) відповідно до розпорядку дня.

5. Пропускний режим в органах та підрозділах ДСНС організовується з метою запобігання проникненню сторонніх осіб на територію та в приміщення, недопущення внесення або винесення (ввезення або вивезення) майна без відповідного дозволу.

2. Внутрішній наряд у пожежно-рятувальних підрозділах ДСНС

1. Для несення служби у внутрішньому наряді в ПРП начальником чергового караулу призначається черговий по караулу та може призначатися постовий біля фасаду (з урахуванням штатної чисельності караулів та особливостей розташування пожежного депо). У підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, додатково можуть призначатися постові та дозорні.

{Пункт 1 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

2. У разі облаштування вхідних дверей пожежного депо магнітними замками з виведенням відео- і аудіосигналу на пункт зв’язку частини (далі - ПЗЧ) постовий біля фасаду може не призначатися. У такому випадку поруч з вхідними дверями встановлюється кнопка виклику чергового по караулу з відповідною інформаційною табличкою «Виклик чергового по караулу». Відчинення вхідних дверей пожежного депо має відбуватися, у тому числі, з приміщення ПЗЧ. Організація пропускного режиму покладається на чергового по караулу.

{Пункт 2 глави 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

3. Для несення служби у складі внутрішнього наряду в ПРП призначається особовий склад чергового караулу.

{Абзац другий пункту 3 глави 2 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

У підрозділах, які забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, забороняється одночасно виставляти на пости та дозори більше ніж 30 % особового складу чергового караулу.

4. Склад караулу (зміни) затверджується в день заступання на чергування нарядом на службу в Книзі служби, форма якої наведена в додатку 3 до цього Порядку.

{Пункт 4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

5. У разі призначення постових і дозорних у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, розробляється табель постів (дозорів), форма якого наведена в додатку 4 до цього Порядку.

6. Особи внутрішнього наряду підпорядковуються начальнику чергового караулу. Зміна внутрішнього наряду проводиться в час, визначений начальником чергового караулу.

7. Черговий по караулу повинен:

знати обов’язки всіх осіб внутрішнього наряду та начальника чергового караулу;

виконувати обов’язки начальника чергового караулу в разі його відсутності або під час відпочинку;

проводити зміну осіб внутрішнього наряду та перевіряти несення ними внутрішньої служби;

організовувати виконання особовим складом чергового караулу розпорядку дня, дотримання правил безпеки праці, пожежної безпеки, режиму опалення та режиму освітлення приміщень, збереження закріпленого обладнання, інвентарю і майна, підтримання порядку в приміщеннях і на території підрозділу;

представлятися стороннім особам, що прибули до підрозділу, установлювати мету їх прибуття, за необхідності викликати начальника чергового караулу або начальницький склад підрозділу та супроводжувати їх;

виконувати завдання, які покладаються на постового біля фасаду пожежного депо, якщо в підрозділі постовий біля фасаду не призначається до складу внутрішнього наряду.

8. Постовими біля фасаду призначаються особи із складу чергового караулу.

9. Постовий біля фасаду повинен:

перебувати в місці, визначеному для несення служби;

зустрічати осіб, що прибули до підрозділу, представлятися, установлювати мету їх прибуття, за необхідності викликати начальника чергового караулу або чергового по караулу для супроводу прибулої особи;

отримувати від фізичних осіб усні повідомлення про пожежі, НС та інші небезпечні події, негайно передавати інформацію начальнику чергового караулу;

не допускати утворення перешкод, що заважають виїзду з підрозділу пожежно-рятувальної, аварійно-рятувальної та спеціальної техніки;

забезпечувати дотримання пропускного режиму.

10. Постовому біля фасаду забороняється залишати пост до зміни або до зняття його з поста, відволікатися від виконання обов’язків постового.

3. Внутрішній наряд в АРФ ЦП та АРЗ СП

1. До складу внутрішнього наряду в АРФ ЦП та АРЗ СП (з урахуванням їх структури та штатної чисельності) входять:

оперативний черговий (помічник оперативного чергового);

черговий радіотелефоніст (радіотелеграфіст);

начальник оперативного розрахунку чергової зміни АРФ ЦП, АРЗ СП;

черговий парку;

днювальний парку;

механік-водій (водій) чергового тягача;

черговий контрольно-пропускного пункту (далі - КПП);

помічник чергового КПП;

відділення охорони.

До складу внутрішнього наряду Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (далі - САЗ) додатково до складу внутрішнього наряду можуть включатися черговий стоянки літаків (вертольотів) та помічник чергового стоянки літаків (вертольотів).

2. Склад внутрішнього наряду АРФ ЦП та АРЗ СП затверджується в день заступання на чергування нарядом на службу у Книзі служби, форма якої наведена в додатку 5 до цього Порядку.

3. Чергові сили та особи внутрішнього наряду АРФ ЦП та АРЗ СП підпорядковуються оперативному черговому (черговому).

4. Оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП та АРЗ СП підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП та АРЗ СП.

Оперативний черговий (черговий) повинен:

організувати приведення в готовність або направлення сил і засобів АРЗ СП, АРФ ЦП до місця НС у разі отримання розпорядження від начальницького складу АРЗ СП, АРФ ЦП, ДСНС та оперативно-чергової служби державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС (далі - ОЧС ДСНС);

забезпечити відповідно до глави 2 розділу III цього Порядку приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інші небезпечні події та направити за сигналом «Тривога» в район виїзду чергові сили, включені до розкладу виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події на території області; інформацію про направлення чергових сил довести в установленому порядку оперативно-координаційному центру територіального органу ДСНС (далі - ОКЦ) та начальницькому складу АРФ ЦП або АРЗ СП;

підтримати зв’язок із черговими силами, що виїхали за сигналом «Тривога», ужити заходів щодо своєчасного одержання інформації про обстановку з місця пожежі, НС чи іншої небезпечної події та передати її до ОКЦ, за необхідності - начальницькому складу АРФ ЦП або АРЗ СП; уточнити через диспетчерські служби спеціалізованих служб цивільного захисту додаткові відомості щодо об’єкта, до якого направлено сили, стан під’їзних шляхів, рівень загазованості, радіаційну обстановку, метеорологічні умови тощо та передати їх підрозділам, що виїхали до місця пожежі, НС чи іншої небезпечної події;

забезпечити взаємодію з начальником чергової зміни ОКЦ, ОЧС ДСНС, черговими службами органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій під час залучення сил і засобів до виконання завдань за призначенням;

вести облік отриманої оперативної інформації про пожежі, НС чи інші небезпечні події та обсяги робіт, виконаних підрозділами;

здійснювати оповіщення особового складу АРФ ЦП або АРЗ СП за сигналом «Збір - аварія», визначеним у главі 4 розділу III цього Порядку;

уміти працювати з технічними засобами електронних комунікацій, засобами інформатизації, оповіщення, приладами радіаційної та хімічної розвідки, що знаходяться в кімнаті оперативного чергового;

вести Журнал стройових записок чергових сил, форма якого наведена в додатку 6 до цього Порядку, та щоранку передавати дані до ОКЦ, у зоні оперативного реагування якого дислокується АРФ ЦП;

вести облік сил і засобів АРФ ЦП, які виїжджають для виконання завдань за призначенням у зоні відповідальності, та передавати інформацію щодо дій чергових сил до ОЧС ДСНС;

забезпечувати належне несення служби та дотримання розпорядку дня особовим складом чергових сил і внутрішнім нарядом;

перевіряти не менше ніж 2 рази на добу (з них 1 раз уночі) несення служби внутрішнім нарядом, дотримання внутрішнього порядку, уживати заходів для запобігання порушенню вимог безпеки праці, особливу увагу звертати на стан об’єктів, що знаходяться під охороною, справність огорож, систем освітлення, технічних засобів електронних комунікацій, інформатизації та пожежогасіння;

контролювати підтримання чистоти і порядку на закріплених територіях;

представлятися особам, які прибули для перевірки підрозділу, перевіряти припис на перевірку та документи, що посвідчують їх особу, та організувати їх супровід.

5. В АРФ ЦП або АРЗ СП із числа осіб середнього начальницького складу може призначатися помічник оперативного чергового (помічник чергового).

6. Черговий радіотелефоніст (радіотелеграфіст) підпорядковується оперативному черговому (черговому).

Черговий радіотелефоніст (радіотелеграфіст) повинен:

забезпечити приймання та передачу службової інформації технічними засобами зв’язку, отриману інформацію передавати за належністю;

вести облік та реєстрацію отриманої (переданої) інформації;

уміти користуватися засобами зв’язку, перевіряти та утримувати їх у робочому стані, про всі несправності доповідати оперативному черговому (черговому);

перевіряти, заступаючи на чергування, наявність і стан оперативно-службових документів, забезпечувати правильність та своєчасність їх ведення.

7. Начальник оперативного розрахунку чергової зміни АРЗ СП, АРФ ЦП підпорядковується оперативному черговому (черговому) та є прямим начальником підпорядкованому особовому складу.

Начальник оперативного розрахунку чергової зміни повинен:

забезпечити належний рівень готовності особового складу оперативного розрахунку до виконання рятувальних та невідкладних робіт, гасіння пожеж, вивчати тактико-технічну характеристику техніки, що знаходиться на оснащенні;

забезпечити готовність техніки, обладнання, оснащення та засобів зв’язку, що знаходяться в оперативному розрахунку і резерві до застосування за призначенням, належне їх утримання та правильну експлуатацію; у разі виявлення несправностей негайно вжити заходів щодо їх усунення або заміни та поінформувати начальницький склад підрозділу;

організувати несення служби, дотримання особовим складом внутрішнього порядку в приміщеннях та на закріпленій території, розпорядку дня, правил безпеки праці і пожежної безпеки, правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;

знати оперативно-тактичну характеристику та розташування об’єктів підвищеної небезпеки;

проводити інструктаж і перевірку знання обов’язків особовим складом;

виїжджати на чолі оперативного розрахунку на пожежі, НС чи інші небезпечні події та керувати роботою особового складу відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 801/32253 (далі - Статут дій під час надзвичайних ситуацій), та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254 (далі - Статут дій під час гасіння пожеж);

вести оперативно-службову документацію;

представлятися особам, які прибули для перевірки, перевіряти припис на перевірку та документи, що посвідчують їх особу.

8. Під час чергування начальнику оперативного розрахунку чергової зміни забороняється:

знімати з оперативного розрахунку особовий склад, техніку й обладнання, здійснювати заміну особового складу чергової зміни без дозволу начальника підрозділу;

допускати до самостійного виконання обов’язків особовий склад, який не пройшов первинної професійної підготовки (професійно-технічного навчання);

залишати розташування підрозділу без дозволу начальницького складу або оперативного чергового (чергового), за винятком виїзду на гасіння пожежі, ліквідацію наслідків НС чи іншої небезпечної події.

9. У разі якщо для оперативних розрахунків чергової зміни АРФ ЦП та АРЗ СП встановлено не цілодобовий режим чергування в пунктах постійної дислокації начальник оперативного розрахунку повинен:

переводити з дозволу оперативного чергового (чергового) особовий склад оперативного розрахунку в телефонний режим чергування за місцем проживання;

після отримання від оперативного чергового (чергового) сигналу «Збір - аварія» в найкоротший термін прибувати особисто та забезпечити прибуття підпорядкованого особового складу до пункту постійної дислокації для виконання завдань за призначенням.

10. Черговий парку призначається із числа осіб молодшого та середнього начальницького складу служби цивільного захисту та працівників АРФ ЦП та АРЗ СП. Черговому парку підпорядковуються днювальні парку, механік-водій (водій) чергового тягача.

{Абзац перший пункту 10 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Черговий парку повинен:

забезпечувати несення служби нарядом по парку, збереження зданих під охорону сховищ, майна, техніки на відкритих майданчиках;

організовувати пропускний режим до парку, вести облік осіб, що прибувають (вибувають) до/із парку;

видавати ключі від замків запалення транспортних засобів (далі - ТЗ), що знаходяться в парку, контролювати їх виїзд, знати кількість техніки, обладнання та оснащення;

стежити за своєчасним поверненням ТЗ до парку, а в разі їх затримки доповідати оперативному черговому (черговому), уживати заходів щодо своєчасного післярейсового обслуговування ТЗ, обладнання та оснащення;

контролювати внесення або винесення (ввезення або вивезення) майна до/із парку;

стежити в холодну пору року за опаленням приміщень парку, перевіряти злиття води із систем охолодження двигунів ТЗ, що знаходяться в неопалюваних приміщеннях та на відкритих стоянках, контролювати зняття акумуляторних батарей із ТЗ у разі різкого зниження температури повітря;

забезпечувати порядок у приміщеннях і на території парку, стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, наявністю і станом засобів протипожежного захисту, пожежної сигналізації та готовністю чергового тягача;

стежити за вимкненням освітлення в парку після закінчення всіх робіт, крім чергового освітлення та зовнішніх світлових приладів;

представлятися прямим начальникам у разі їх прибуття до парку.

11. Після закінчення робіт у парку черговий парку приймає під охорону приміщення і сховища, що відкривалися, ТЗ, що зберігаються на відкритих майданчиках і під навісами.

12. У разі виникнення пожежі в парку черговий негайно викликає ПРП, доповідає оперативному черговому (черговому) і вживає заходів для гасіння пожежі, евакуації ТЗ, обладнання та оснащення.

13. Днювальний парку призначається із числа особового складу АРФ ЦП та АРЗ СП і підпорядковується черговому парку.

Днювальний парку повинен:

перевіряти наявність і справність замків, пломб і печаток на дверях приміщень (огороджених майданчиках), що знаходяться під охороною чергового парку, допускати до розпечатування паркових приміщень і сховищ осіб, визначених наказом;

забезпечувати охорону сховищ, ТЗ на відкритих майданчиках, майна парку, яке знаходиться під охороною;

забезпечувати пропускний режим до парку;

здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки та порядку в парку;

забезпечувати розстановку ТЗ на місцях стоянки;

доповідати черговому парку в разі виникнення пожежі та вживати заходів для її гасіння;

не залишати парк без дозволу чергового парку.

14. Механік-водій (водій) чергового тягача підпорядковується черговому парку.

Механік-водій (водій) чергового тягача повинен:

знати схему розміщення ТЗ у парку, особливості зчеплення та евакуації техніки, яка знаходиться в парку;

забезпечувати постійну готовність чергового тягача та засобів буксирування;

здійснювати евакуацію ТЗ, обладнання і оснащення у визначені місця в разі виникнення пожежі в парку.

15. Черговий КПП призначається із числа осіб молодшого начальницького складу та працівників АРФ ЦП та АРЗ СП.

{Абзац перший пункту 15 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Черговий КПП повинен:

забезпечувати пропускний режим до підрозділу, видавати одноразові перепустки з дозволу оперативного чергового (чергового) та осіб, визначених начальником АРФ ЦП або АРЗ СП;

не дозволяти вносити чи виносити (ввозити чи вивозити) будь-яке майно на територію (з території) без дозволу оперативного чергового (чергового);

перевіряти відповідність вантажу (майна) накладним і правильність оформлення документів на його перевезення;

доповідати оперативному черговому (черговому) про осіб із простроченими перепустками і про тих, у достовірності документів яких виник сумнів;

організувати в разі виникнення пожежі пропуск пожежно-рятувальної техніки, направляти її до місця пожежі та повідомляти про найближчі джерела протипожежного водопостачання;

представлятися начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП, його заступникам та особам, що прибули для перевірки.

16. Помічник чергового КПП призначається із числа осіб рядового, молодшого начальницького складу та працівників АРФ ЦП та АРЗ СП і підпорядковується черговому КПП.

Помічник чергового КПП повинен:

пропускати особовий склад на територію підрозділу за документами, які посвідчують особу, або за перепусткою;

перевіряти дозвіл на внесення чи винесення (ввезення чи вивезення) майна;

доповідати черговому КПП про осіб із простроченими перепустками і про осіб, у достовірності документів яких виник сумнів;

знати та виконувати обов’язки чергового КПП в разі його відсутності.

17. Черговий стоянки літаків (вертольотів) САЗ призначається із числа особового складу САЗ, підпорядковується черговому САЗ.

Черговий стоянки літаків (вертольотів) повинен:

забезпечувати дотримання на стоянці літаків (вертольотів) заходів пожежної безпеки та маскування, правил пересування особового складу та автотранспорту по аеродрому;

забезпечувати розстановку літаків і вертольотів на відведене для них місце стоянки;

стежити за порядком розпечатування і допуску до літаків (вертольотів), аеродромних приміщень та сховищ;

уживати заходів щодо припинення несанкціонованого запуску двигунів або незапланованого вирулювання літаків (вертольотів) із стоянки авіаційної техніки;

знати кількість авіаційної та іншої техніки на стоянці;

стежити за дотриманням порядку на території стоянки літаків (вертольотів);

представлятися прямим начальникам, від заступника командира САЗ та вище, а також черговому САЗ у разі їх прибуття.

18. У дні проведення польотів черговий стоянки літаків (вертольотів) повинен прибути на інструктаж до старшого інженера польотів.

19. Помічник чергового стоянки літаків (вертольотів) призначається із числа особового складу САЗ і підпорядковується черговому стоянки літаків (вертольотів).

Помічник чергового стоянки літаків (вертольотів) повинен:

забезпечувати охорону літаків (вертольотів), службових будівель та споруд, обладнання, майна, розташованих на стоянці;

знати обсяг робіт, що виконуються на авіаційній техніці;

уживати заходів щодо припинення несанкціонованого запуску двигунів або незапланованого вирулювання літаків (вертольотів) із стоянки авіаційної техніки;

виконувати обов’язки чергового стоянки літаків (вертольотів) у разі його відсутності.

20. Відділення охорони призначається із особового складу штатного відділення охорони, чисельність якого залежить від кількості об’єктів, які перебувають під охороною, місць несення внутрішньої служби та несення служби змінами охорони, порядку організації ними несення служби з урахуванням планової норми робочого часу кожного працівника, який безпосередньо здійснює охорону об’єкта або несе внутрішню службу на КПП (парку) та службу з охорони території підрозділів, адміністративних будівель та об’єктів.

Особовий склад відділення охорони на час несення служби підпорядковується оперативному черговому.

Відділення охорони під час здійснення функцій з охорони об’єктів, забезпечення пропускного режиму, охорони території підрозділів, адміністративних будівель та об’єктів повинні:

здійснювати перевірку в осіб документів, пред’явлення яких є необхідним за правилами допуску до об’єкта та здійснення пропуску на територію підрозділу;

припиняти будь-які посягання на об’єкт, що охороняється, осіб, які працюють на об’єктах, порушення режиму роботи об’єкта або спеціальної зони його охорони;

забезпечити охорону державної таємниці, а також інформації з обмеженим доступом, яка стала відома в процесі виконання службових обов’язків;

суворо дотримуватися правил особистої безпеки, вимог до охорони праці та пожежної безпеки;

доповідати про осіб, які порушують установлені правила пожежної безпеки на об’єкті, що охороняється, на місці несення служби на КПП, у парку, з охорони об’єктів, території підрозділів та адміністративних будівель.

21. Несення служби особовим складом АРФ ЦП та АРЗ СП у внутрішньому наряді здійснюється відповідно до графіка, що складається на місяць.

За час несення служби у складі внутрішнього наряду особовому складу надається відпочинок.

22. Під час чергування особам внутрішнього наряду надається не менше ніж 4 години для відпочинку у визначений начальником АРФ ЦП та АРЗ СП час.

4. Організація зміни внутрішнього наряду в АРФ ЦП та АРЗ СП

1. Час зміни чергових сил та внутрішнього наряду, місце проведення зміни чергування у АРФ ЦП встановлюються їх начальником, а в АРЗ СП - начальником територіального органу ДСНС.

2. Начальники підрозділів, від яких призначається чергова зміна, група, відділення та внутрішній наряд, організовують підготовку особового складу до чергування, проходження водіями передрейсового медичного огляду, контролюють своєчасне його прибуття на інструктаж і зміну чергування.

3. Зміну оперативних розрахунків чергової зміни та внутрішнього наряду проводить оперативний черговий (черговий), який заступає на чергування.

4. Під час зміни чергування оперативний черговий (черговий) перевіряє готовність особового складу до виконання завдань (знання обов’язків, стан форменого одягу, екіпіровки, індивідуального спорядження, наявність службових посвідчень, посвідчень на право керування транспортними засобами відповідної категорії у водіїв тощо), наявність оперативно-службової документації згідно з описом, повноту і правильність її ведення, наявність і комплектацію згідно з описом технічних засобів, технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації, оповіщення та охорони, майна, спорядження, їхній стан та працездатність, заправлення пально-мастильними матеріалами ТЗ і бензоагрегатів та дотримання порядку в приміщеннях і на закріпленій території.

Крім цього, він доводить оперативну обстановку та проводить додатковий інструктаж, після чого за його командою особовий склад приступає до здавання та приймання чергування.

5. Начальник оперативного розрахунку чергової зміни перед початком приймання чергування призначає із числа особового складу осіб, що приймають конкретні технічні засоби, устаткування, спорядження, майно, інвентар. Особисто приймає оперативно-службову документацію.

Про всі зауваження, які неможливо усунути під час приймання чергування, доповідає оперативному черговому (черговому).

6. Після отримання доповідей про результати прийняття чергування, виявлені недоліки щодо стану техніки, оснащення та майна, наявності та ведення оперативно-службових документів, дотримання порядку на території оперативні чергові (чергові), які змінюються та заступають на чергування, ставлять підписи в наряді на службу в Книзі служби та доповідають посадовій особі АРФ ЦП або АРЗ СП, яка прибула для зміни чергування.

7. Після отримання доповідей від оперативних чергових (чергових) посадова особа АРФ ЦП або АРЗ СП, яка прибула для зміни чергування, затверджує наряд на службу в Книзі служби й оголошує про закінчення чергування попередньої зміни.

8. У разі отримання сигналу «Тривога» під час здавання та приймання чергування, особовий склад оперативних розрахунків, що здає чергування, виїжджають на виклик, а оперативні розрахунки, що заступають на чергування, залишаються в розташуванні підрозділу і виконують розпорядження начальницького складу.

5. Функції начальницького складу АРФ ЦП та АРЗ СП щодо організації несення внутрішньої служби

1. Начальник АРФ ЦП безпосередньо підпорядковується Голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій, начальник АРЗ СП - начальнику територіального органу ДСНС та є прямими начальниками всього особового складу відповідно АРФ ЦП та АРЗ СП.

Начальник АРФ ЦП та АРЗ СП повинен:

забезпечувати постійну готовність АРФ ЦП та АРЗ СП до дій за призначенням та якісне виконання покладених завдань;

організовувати підготовку особового складу до виконання аварійно-рятувальних та невідкладних робіт, утримання в постійній готовності до застосування техніки, обладнання, спорядження, систематично перевіряти їх технічний стан та вкомплектованість;

забезпечувати оперативне направлення (за рішенням ДСНС) сил і засобів АРФ ЦП для виконання аварійно-рятувальних та невідкладних робіт у визначеній зоні відповідальності;

організовувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інші небезпечні події за місцем дислокації та направлення, у тому числі за розпорядженням ОКЦ або керівника гасіння пожежі (далі - КГП), чергових сил до місця виклику в районі виїзду на території гарнізону за місцем дислокації;

підтримувати постійну взаємодію з територіальними органами ДСНС з питань організації застосування сил і засобів у зоні відповідальності АРФ ЦП;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій і керувати роботою підпорядкованого особового складу;

організовувати несення служби, проводити зміну чергових сил і внутрішнього наряду, затверджувати наряд на службу, вимагати від особового складу неухильного дотримання розпорядку дня, виконання правил носіння форменого одягу;

організовувати та контролювати роботу газодимозахисної служби (далі - ГДЗС), якщо при виконанні функціональних завдань особовим складом передбачається використання засобів індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗІЗОД);

знати тактико-технічну характеристику аварійно-рятувальної, спеціальної та пожежної техніки, що знаходиться на оснащенні;

утримувати резерв спеціального захисного одягу, спорядження та інших матеріальних засобів, необхідних для забезпечення оперативних дій;

забезпечувати створення належних умов для несення служби особовим складом, здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки та безпеки праці.

2. Перший заступник (заступник) начальника АРФ ЦП та АРЗ СП підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП та є прямим начальником особового складу.

Перший заступник (заступник) начальника АРФ ЦП та АРЗ СП повинен:

підтримувати постійну готовність АРФ ЦП та АРЗ СП до дій за призначенням та внутрішній порядок;

організовувати внутрішню службу, забезпечувати стійке і оперативне управління в повсякденній діяльності та під час виконання завдань за призначенням;

використовувати та розвивати в підпорядкованих підрозділах навчально-тренувальну базу, призначену для забезпечення навчального процесу. Щороку планувати заходи з удосконалення власної навчально-тренувальної бази для проведення теоретичних та практичних занять із службової підготовки, стежити за її станом;

знати склад сил і засобів, їх можливості, порядок оповіщення та застосування, розробляти оперативно-службові документи з питань цивільного захисту;

здійснювати контроль за станом оснащення, спеціального обладнання, технічних засобів електронної комунікації та інформатизації, контролювати ведення їх обліку;

організовувати систематичний моніторинг радіаційного фону за місцем дислокації АРФ ЦП та АРЗ СП.

3. Заступник начальника АРФ ЦП та АРЗ СП з оперативного реагування підпорядковується відповідному начальнику АРФ ЦП або АРЗ СП та є прямим начальником особового складу.

Заступник начальника АРФ ЦП та АРЗ СП з оперативного реагування повинен:

забезпечувати готовність сил і засобів до дій за призначенням, організовувати караульну службу, підготовку особового складу, дотримання дисципліни і внутрішнього порядку;

здійснювати планування заходів з організації реагування на НС, розробляти оперативно-службові документи щодо дій під час ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати розроблення документів щодо приведення АРФ ЦП та АРЗ СП у вищі ступені готовності;

знати тактико-технічну характеристику аварійно-рятувальної, спеціальної та пожежної техніки, що знаходиться на оснащенні;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій і керувати роботою підпорядкованого особового складу;

організовувати облік залучення сил і засобів до дій за призначенням;

забезпечувати атестацію та сертифікацію аварійно-рятувальної служби відповідно до вимог законодавства;

організувати заходи щодо надання (підтвердження, скасування) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовими особами АРФ ЦП та АРЗ СП в разі наявності в штаті ПРП.

6. Утримання службових приміщень

1. Для розміщення особового складу та майна в будівлях підрозділів передбачаються:

караульне приміщення для відпочинку особового складу;

навчальні класи;

кімната (актова зала) для загальних зборів особового складу, інформаційного та психологічного забезпечення;

приміщення для приймання їжі;

кімната для вмивання, душова, туалет;

кімната (місце) для занять фізичними вправами та спортом;

приміщення, обладнане для сушки одягу і взуття;

приміщення для зберігання майна та господарського інвентарю;

гараж оперативної техніки;

{Пункт 1 глави 6 розділу II доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

приміщення ПЗЧ;

{Пункт 1 глави 6 розділу II доповнено абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

інші службові приміщення.

{Абзац тринадцятий пункту 1 глави 6 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

2. Службові приміщення відповідно до функціонального призначення забезпечуються меблями, обладнанням, технічними засобами електронних комунікацій, засобами інформатизації та оповіщення, первинними засобами пожежогасіння. Караульне приміщення додатково комплектується медичною аптечкою. На зовнішній стороні вхідних дверей вивішується табличка із зазначенням номера приміщення та його призначення.

3. У загальнодоступних місцях вивішується дошка документації, на якій розміщуються: розпорядок дня, розклад занять, інша оперативно-службова документація та інформація.

4. Куріння в службових приміщеннях заборонено. Місце для куріння визначається наказом начальника ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП) та облаштовується згідно з вимогами правил пожежної безпеки.

5. Опалення приміщень організовує начальник ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП).

Упродовж усього опалювального періоду в приміщеннях із постійним перебуванням особового складу повинна підтримуватися температура повітря не нижче ніж 18 градусів Цельсія, а в приміщеннях для зберігання техніки, обладнання та оснащення чергових сил - не нижче ніж 10 градусів Цельсія.

До початку опалювального періоду системи центрального опалення, автономні котли, печі і димоходи перевіряються, обслуговуються, за потреби ремонтуються, печі та котли опломбовуються.

У разі використання для опалення автономних котлів або пічного опалення наказом начальника ПРП (АРФ ЦП, АРЗ СП) призначаються особи, які організовують експлуатацію котлів і пічне опалення в опалювальний період.

6. Освітлення приміщень на території має бути електричним.

Приміщення з постійним перебуванням особового складу (службові приміщення внутрішнього наряду) повинні обладнуватися основним освітленням і черговим зеленого кольору.

Основне освітлення караульного приміщення повинне вмикатися з ПЗЧ.

Під час відпочинку особового складу в нічний час у караульному приміщенні повинне працювати чергове освітлення.

Контроль за використанням освітлення покладається на осіб внутрішнього наряду.

На випадок тимчасового порушення електропостачання органи управління та підрозділи ДСНС повинні бути забезпечені резервними джерелами електроживлення, електричними ліхтарями (гасовими лампами).

7. Усі допоміжні технічні та спеціальні приміщення мають зачинятися на замки. На ПЗЧ, у приміщенні оперативного чергового АРФ ЦП та АРЗ СП, має знаходитися комплект запасних ключів від усіх приміщень, будівель.

III. Гарнізонна служба

1. Організація гарнізонної служби

1. Основними завданнями гарнізонної служби є:

підтримання постійної готовності органів та підрозділів ДСНС гарнізону до виконання завдань за призначенням;

моніторинг оперативної обстановки в зоні оперативного реагування гарнізону, організація реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події і управління силами гарнізону під час реагування;

підтримання взаємодії органів і підрозділів ДСНС гарнізону із спеціалізованими службами цивільного захисту та забезпечення міжобласної взаємодії гарнізонів;

аналіз загроз пожежної і техногенної небезпеки в зоні оперативного реагування гарнізону та розроблення оперативно-службових документів;

підготовка та злагодження дій органів та підрозділів ДСНС гарнізону для забезпечення реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організація системи зв’язку для забезпечення управління під час реагування органів і підрозділів ДСНС гарнізону на пожежі, НС та інші небезпечні події;

забезпечення функціонування ГДЗС в органах та підрозділах ДСНС гарнізону;

оперативний моніторинг стану протипожежного водопостачання в зоні оперативного реагування гарнізону;

організація матеріально-технічного забезпечення органів і підрозділів ДСНС гарнізону, у тому числі під час виконання завдань за призначенням.

2. З метою забезпечення реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, функціонування системи управління і підтримки дій органів та підрозділів ДСНС гарнізону під час виконання завдань за призначенням на штатній основі функціонують ОКЦ і ГДЗС, на позаштатній - служба зв’язку і технічна служба.

3. Посадові особи гарнізону:

начальник гарнізону;

оперативний черговий по гарнізону;

черговий по караулах;

{Пункт 3 глави 1 розділу III доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

старший диспетчер гарнізону;

начальник служби зв’язку гарнізону;

начальник технічної служби гарнізону;

начальник ГДЗС гарнізону;

старші помічники начальника гарнізону в районах;

{Абзац дев'ятий пункту 3 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

помічники начальника гарнізону в районах.

{Абзац десятий пункту 3 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

4. Начальником гарнізону за посадою є начальник територіального органу ДСНС, йому підпорядковуються всі органи та підрозділи територіального органу ДСНС, а в оперативному відношенні - чергові сили, призначені для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події АРФ ЦП та закладів освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС цивільного захисту ДСНС, що входять до складу гарнізону.

Начальник гарнізону повинен:

знати оперативну обстановку, загрозу пожежної та техногенної небезпеки об’єктів у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

уживати заходів для підтримання в постійній готовності підпорядкованих органів та підрозділів до виконання завдань за призначенням;

організовувати роботу служб гарнізону та затверджувати посадові інструкції посадових осіб гарнізону з урахуванням цього Порядку;

{Абзац п'ятий пункту 4 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

визначати особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у підпорядкованих органах та підрозділах ДСНС;

видавати наказ про організацію ГДЗС в органах управління і підрозділах територіального органу ДСНС;

затверджувати оперативно-службову документацію, визначену в пункті 4 розділу І цього Порядку;

затверджувати міжобласні плани взаємодії під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події (зразок плану наведено в додатку 7 до цього Порядку);

погоджувати плани залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС (зразок плану наведено в додатку 8 до цього Порядку);

визначати порядок оповіщення та збору особового складу за сигналами оповіщення;

переводити підпорядковані органи та підрозділи на посилений режим несення служби в разі ускладнення оперативної обстановки в зоні оперативного реагування;

організовувати взаємодію підпорядкованих органів та підрозділів ДСНС із спеціалізованими службами цивільного захисту, Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами спеціального призначення, утвореними відповідно до законів України, під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організовувати заходи з надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам органів та підрозділів ДСНС;

організовувати підготовку підпорядкованих органів та підрозділів до дій за призначенням, заходи щодо утримання в постійній готовності техніки, обладнання, оснащення, засобів зв’язку, підтримання дисципліни серед особового складу, дотримання безпеки праці, правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки;

забезпечувати контроль за готовністю чергових сил у всіх підрозділах, що входять до складу гарнізону;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій в разі залучення сил і засобів гарнізону за підвищеним рангом (номером) виклику;

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

організовувати розроблення, ведення та зберігання в підпорядкованих підрозділах оперативно­службових документів відповідно до переліку основних оперативно-службових документів із питань організації гарнізонної та караульної служб у територіальних органах ДСНС і підпорядкованих їм підрозділах та аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування ДСНС, що наведений у додатку 9 до цього Порядку;

проводити зміну чергових змін ОКЦ та затверджувати наряд на службу в Книзі служби оперативно-координаційного центру, форма якої наведена в додатку 10 до цього Порядку.

5. У разі відсутності начальника гарнізону його обов’язки покладаються на особу, яка виконує обов’язки начальника територіального органу ДСНС.

6. Оперативним черговим гарнізону є начальник чергової зміни ОКЦ. На час чергування йому підпорядковується чергова зміна ОКЦ, а в оперативному відношенні - чергові сили гарнізону та оперативні чергові (чергові) АРФ ЦП.

Оперативний черговий гарнізону повинен:

уточнювати під час заступання на чергування оперативну обстановку в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС та склад чергових сил;

здійснювати оперативне управління черговими силами територіального органу ДСНС та контроль за станом їх готовності;

організовувати збирання, обробку та узагальнення інформації про пожежі, НС чи інші небезпечні події, що виникли в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС, у тому числі шляхом моніторингу засобів масової інформації;

забезпечувати своєчасне направлення чергових сил гарнізону до місця виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону та планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС;

направляти (за потреби) чергового по караулах на місце виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій;

{Абзац сьомий пункту 6 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

доповідати начальнику гарнізону, ОЧС ДСНС, інформувати органи виконавчої влади відповідного рівня про загрозу виникнення або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, що можуть призвести до загибелі людей, ОКЦ сусідніх гарнізонів у разі загрози поширення пожеж, НС на території інших областей;

надавати до ОЧС ДСНС оперативну інформацію про пожежі, НС та інші небезпечні події в разі їх виникнення;

забезпечувати моніторинг виконання заходів щодо гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС чи інших небезпечних подій у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

здійснювати за наказом начальника гарнізону оповіщення та збір особового складу гарнізону, оперативних груп та мобільної оперативної групи;

{Абзац одинадцятий пункту 6 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

надавати розпорядження особовому складу чергових сил підрозділів гарнізону і одержувати доповіді щодо їх виконання.

7. Черговим по караулах призначається старший помічник (помічник) начальника чергової зміни ОКЦ (з питань оперативного реагування), який безпосередньо підпорядковується оперативному черговому по гарнізону. В оперативному підпорядкуванні в нього перебувають усі караули (зміни) гарнізону, начальники районних управлінь, начальники державних пожежно-рятувальних загонів (далі - ДПРЗ) та ПРП.

Черговий по караулах повинен:

володіти інформацією про перелік і місце розташування об’єктів підвищеної небезпеки, розташування і стан вулиць, проїздів і джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, піноутворюючих засобів, ЗІЗОД і укомплектованість оперативних розрахунків у підрозділах гарнізону;

керувати роботою підрозділів при виїзді на пожежі, НС, інші небезпечні події та забезпечувати постійне інформування оперативного чергового по гарнізону про хід ліквідації пожеж, НС та інших небезпечних подій безпосередньо з місця події;

перевіряти несення караульної і внутрішньої служб та готовність чергових караулів (змін) підрозділів гарнізону, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, утримання службових приміщень та їх протипожежний стан;

проводити заняття щодо вирішення тактичних задач, відпрацьовувати злагодженість дій особового складу чергових караулів (змін);

перевіряти проведення занять (навчань) начальницьким складом підрозділів гарнізону з особовим складом чергових караулів (змін);

перевіряти підготовленість особового складу відділень і ланок ГДЗС до роботи в загазованих і задимлених середовищах, технічний стан ЗІЗОД, оснащення й утримання баз (постів) ГДЗС;

здійснити додаткові заходи реагування в разі отримання повідомлень про ускладнення оперативної обстановки;

уживати необхідних заходів реагування і доповідати оперативному черговому по гарнізону в разі виникнення надзвичайної події серед особового складу.

Черговий по караулах має право:

отримувати необхідну інформацію про стан оперативної обстановки в районах виїзду пожежно-рятувальних підрозділів гарнізону;

віддавати начальникам чергових караулів (змін) підрозділів гарнізону, у межах своєї компетенції, обов’язкові для виконання розпорядження з питань несення гарнізонної служби;

інформувати начальника підрозділу про виявлені порушення особовим складом службової дисципліни та правил безпеки праці;

вимагати від керівництва ПРП виведення з оперативного розрахунку несправної спеціальної техніки (обладнання, спорядження) і заміни її на резервну.

{Главу 1 розділу III доповнено пунктом 7 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

8. Старшим диспетчером гарнізону є старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ. Він підпорядковується начальнику ОКЦ, а під час чергування - оперативному черговому гарнізону. В оперативному відношенні йому підпорядковуються всі диспетчери (радіотелефоністи, підмінні радіотелефоністи) підрозділів гарнізону.

Старший диспетчер гарнізону повинен:

знати дислокацію та райони виїзду підрозділів гарнізону, їх технічне оснащення і тактико-технічні можливості, місце зберігання основних запасів вогнегасних, нейтралізуючих і знезаражувальних речовин, місцезнаходження основних об’єктів підвищеної небезпеки;

забезпечувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС, інші небезпечні події та направляти до місць виклику чергові сили підрозділів гарнізону відповідно до вимог оперативно-службових документів гарнізонної служби, а також за запитом КГП;

доповідати оперативному черговому по гарнізону про зміни оперативної обстановки;

уживати заходів для своєчасного отримання оперативної інформації про обстановку на місці роботи підрозділів гарнізону, у разі її зміни або встановлення додаткової інформації, що може вплинути на результати проведення оперативних дій, негайно доповідати про неї КГП, керівнику робіт з ліквідації НС;

інформувати в установленому порядку начальницький склад територіального органу ДСНС про виїзд підрозділів і обстановку на місці проведення робіт;

доводити до підрозділів гарнізону накази, рішення, розпорядження та інформацію посадових осіб гарнізону;

забезпечувати (за потреби) тимчасову передислокацію сил і засобів територіального органу ДСНС під час виїзду чергових караулів (змін) за підвищеними рангами (номерами) виклику;

{Абзац десятий пункту 8 глави 1 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

організовувати періодичну (не менше ніж 2 рази на добу) перевірку телефонного і радіозв’язку з підрозділами гарнізону, спеціалізованими службами цивільного захисту;

забезпечувати ведення оперативного обліку чергових сил та засобів гарнізону, несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, перекриття доріг, проїздів, пошкоджень технічних засобів електронної комунікації та засобів інформатизації;

приймати повідомлення державною мовою, попередньо назвавши свою посаду та прізвище.

{Абзац дванадцятий пункту 8 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

9. Начальник служби зв’язку гарнізону призначається із числа осіб, які мають спеціальну підготовку за фахом, та підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник служби зв’язку гарнізону повинен:

керувати діяльністю служби зв’язку, організовувати її роботу, розробляти та здійснювати заходи щодо розвитку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення;

забезпечувати виконання заходів щодо кібербезпеки та технічного захисту інформації;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати зв’язок для управління діями підрозділів гарнізону під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

забезпечувати стійку роботу всіх видів зв’язку в повсякденній діяльності та під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати зв’язок між підрозділами гарнізону та спеціалізованими службами цивільного захисту;

уживати заходів із забезпечення підрозділів територіального органу ДСНС засобами зв’язку, фіксації розмов, оповіщення, лініями та каналами зв’язку;

організовувати ведення обліку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та ліцензованого програмного забезпечення;

організовувати вивчення особовим складом підрозділів територіального органу ДСНС технічних засобів електронних комунікацій та засобів інформатизації;

складати графіки та плани технічного обслуговування, ремонту технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення, здійснювати контроль за їх виконанням;

перевіряти організацію діяльності служби зв’язку в підрозділах територіального органу ДСНС.

10. Начальником технічної служби гарнізону є начальник підрозділу з питань ресурсного забезпечення територіального органу ДСНС, який підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник технічної служби гарнізону повинен:

знати тактико-технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення;

організовувати належну експлуатацію (технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) спеціальної техніки, обладнання та оснащення гарнізону;

організовувати випробовування спеціальної техніки в підрозділах територіального органу ДСНС;

визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення роботи підрозділів гарнізону;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та забезпечувати в установленому порядку обслуговування техніки підрозділів гарнізону, залученої до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій і її заправку пально-мастильними матеріалами;

організовувати експлуатацію та ремонт пожежних рукавів;

розробляти і впроваджувати заходи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня підготовки водіїв (мотористів);

організовувати та проводити заняття з вивчення нової спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

надавати допомогу начальникам підрозділів територіального органу ДСНС в організації технічного обслуговування, ремонту й експлуатації техніки, обладнання та оснащення;

забезпечувати розроблення оперативно-службових документів, що регламентують діяльність технічної служби гарнізону;

забезпечувати облаштування, наявність та справність обладнання постів технічного обслуговування;

перевіряти в установленому порядку організацію діяльності технічної служби в підрозділах територіального органу ДСНС;

не допускати до роботи водіїв, які не мають посвідчення на право керування відповідним ТЗ;

організовувати забезпечення в межах компетенції підрозділів територіального органу ДСНС технікою, обладнанням та оснащенням.

11. Начальник ГДЗС гарнізону призначається наказом начальника територіального органу ДСНС із числа осіб начальницького складу територіального органу ДСНС. Начальник ГДЗС гарнізону підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник ГДЗС гарнізону повинен:

розробляти наказ про організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

організовувати роботу ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС, підготовку особового складу до виконання завдань за призначенням у непридатному для дихання середовищі;

організовувати роботу баз та контрольних постів ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС;

забезпечувати впровадження і функціонування баз ГДЗС для обслуговування ЗІЗОД за централізованим типом;

вести облік обладнання ГДЗС, контролювати проведення його випробовування та обслуговування;

надавати начальнику гарнізону пропозиції щодо будівництва нових та модернізації діючих теплодимокамер, смуг психологічної підготовки, навчально-тренувальних комплексів ГДЗС;

аналізувати роботу ГДЗС;

перевіряти організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

мати допуск до роботи в ЗІЗОД;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати роботу ГДЗС на місці події;

відстороняти від роботи в ЗІЗОД газодимозахисників, які порушують правила роботи в них.

12. Старші помічники начальника гарнізону в районах призначаються із начальників районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС та підпорядковуються начальнику гарнізону. В оперативному підпорядкуванні в нього перебуває особовий склад ДПРЗ, ПРП, у тому числі підрозділів, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, які дислокуються в межах району.

{Абзац перший пункту 12 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Старші помічники начальника гарнізону в районах повинні:

{Абзац другий пункту 12 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

організовувати реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в межах району;

забезпечувати взаємодію з органами місцевої влади з питань організації реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, заходів цивільного захисту, методичного керівництва, підготовки органів управління та сил цивільного захисту;

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

13. Помічники начальника гарнізону в районах призначаються із начальників ДПРЗ та підпорядковуються начальнику гарнізону, а в оперативному підпорядкуванні - відповідним старшим помічникам начальника гарнізону в районах та є старшими прямими начальниками особового складу ДПРЗ та підпорядкованих частин і постів.

{Абзац перший пункту 13 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Помічники начальника гарнізону в районах повинні:

{Абзац другий пункту 13 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

забезпечувати оперативне реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в районах виїзду підрозділів, що входять до складу ДПРЗ;

організовувати службу та підготовку особового складу в підпорядкованих ПРП;

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

14. Службова діяльність чергових змін ОКЦ, чергових караулів (змін) ПРП та структурних підрозділів АРЗ СП і АРФ ЦП, у яких здійснюється чергування на основній пожежно-рятувальній техніці, розподіляється начальником гарнізону за змінами (караулами) з урахуванням того, що:

перша зміна (караул) - організовує роботу ГДЗС;

друга зміна (караул) - організовує оперативний облік та перевірку джерел протипожежного водопостачання, розробляє та впроваджує комплекс заходів щодо його вдосконалення, веде облік безводних районів, а також організовує роботу з обліку, експлуатації, ремонту та випробування пожежних рукавів;

третя зміна (караул) - організовує роботу та здійснює контроль за своєчасним випробуванням пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, оснащення, устаткування та спорядження, станом техніки, а також організовує роботу з ведення оперативно-службової документації з охорони та безпеки праці;

четверта зміна (караул) - розробляє (коригує) оперативно-службові документи ОКЦ (ПЗЧ) та контролює їх ведення, а також організовує роботу із складання, відпрацювання та коригування оперативних карток (планів) гасіння пожеж.

{Пункт 14 глави 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

15. Для організації оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій визначаються:

для територіальних органів ДСНС - зони оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

для АРФ ЦП - зони відповідальності щодо реагування на НС.

Рішенням начальника територіального органу ДСНС для підпорядкованих підрозділів установлюються райони виїзду з урахуванням найменшого часу їх прибуття до найвіддаленіших населених пунктів незалежно від меж районів у зоні оперативного реагування.

Райони виїзду для ПРП АРФ ЦП установлюються за погодженням з начальниками АРФ ЦП.

16. З метою забезпечення оперативності реагування на пожежі для всіх гарнізонів може установлюватися 5 рангів (номерів) виклику сил і засобів.

{Абзац перший пункту 16 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Начальники гарнізонів визначають кількість рангів (номерів) виклику вид і кількість основної та спеціальної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику, з урахуванням того, що за першим рангом (номером) виклику залучається до 2 оперативних розрахунків на основних пожежно-рятувальних автомобілях, за другим - від 3 до 6 розрахунків, за третім - від 7 до 10 розрахунків, за четвертим - від 11 до 15 розрахунків, за п’ятим - 16 і більше розрахунків.

{Абзац другий пункту 16 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

17. Порядок залучення чергових сил і засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в зоні оперативного реагування гарнізону визначається розкладом виїзду підрозділів гарнізону, планами залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС та планами реагування на НС.

До розкладу виїзду підрозділів гарнізону включаються всі пожежно-рятувальні підрозділи гарнізону та навчальні пожежно-рятувальні частини закладів освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС і підрозділи, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, якщо це визначено умовами договору.

{Абзац другий пункту 17 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

До планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС можуть включатися ПРП усіх видів пожежної охорони, аварійно-рятувальні служби (формування) незалежно від форми власності та підпорядкування за погодженням з їх керівниками.

Уточнення планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС проводиться щорічно, а коригування - у разі утворення нових, ліквідації (реорганізації) існуючих пожежно-рятувальних підрозділів незалежно від їх форми власності і підпорядкування.

У розкладі виїзду підрозділів гарнізону мають визначатися об’єкти, на які в разі отримання першого повідомлення про пожежу чи НС направляються сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику.

{Абзац п'ятий пункту 17 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Розклад виїзду підрозділів гарнізону та міжобласні плани взаємодії, витяг з регіонального плану реагування на НС зберігаються в ОКЦ. У пунктах зв’язку підрозділів гарнізону зберігаються витяги з розкладу виїзду підрозділів гарнізону, міжобласних планів взаємодії гарнізонів, плану реагування на НС місцевого рівня та плани залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС.

{Абзац шостий пункту 17 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Залучення додаткових сил і засобів ДСНС з інших гарнізонів визначається ДСНС або міжобласними планами взаємодії під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події. Сили і засоби, визначені міжобласними планами взаємодії для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, залучаються через ОКЦ відповідних гарнізонів.

Залучення сил другого ешелону АРФ ЦП до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій визначається ДСНС. До складу сил першого ешелону відносяться сили органів та підрозділів ДСНС, які перебувають на цілодобовому чергуванні, до складу сил другого ешелону - сили органів та підрозділів ДСНС, строк готовності до дій за призначенням яких перевищує 2 години.

18. Спільні дії органів та підрозділів ДСНС гарнізону і спеціалізованих служб цивільного захисту в разі загрози або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій здійснюється відповідно до інструкцій (планів) взаємодії, що складаються на рівні:

начальників територіальних органів ДСНС - із керівниками обласних спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - із керівниками районних (міських) спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників ДПРЗ (ПРП), що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів,- із керівниками таких об’єктів, які уклали відповідні договори.

19. Інструкція (план) взаємодії в разі загрози виникнення та виникнення пожежі, НС чи іншої небезпечної події визначає:

суб’єктів взаємодії;

завдання та порядок дій суб’єктів взаємодії;

канали та засоби зв’язку, що використовуються для взаємодії;

алгоритм обміну інформацією про загрозу виникнення та виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, перекриття проїздів, відключення мереж протипожежного водопостачання, аварійні роботи на газо-, водопроводах, лініях електропередач, теплотрасах тощо;

алгоритм виклику та взаємодії спеціалізованих служб цивільного захисту для виконання спеціальних робіт під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організація здійснення спільних заходів;

заходи безпеки під час організації оперативних дій.

20. Сили та засоби гарнізону залучаються до виконання завдань за призначенням відповідно до покладених на ДСНС функцій та з урахуванням призначення техніки.

21. Мобільна оперативна група створюється в апараті ДСНС та територіальних органах ДСНС і призначена для проведення оцінки обстановки, у тому числі із застосуванням безпілотних літальних апаратів, координації дій залучених сил безпосередньо в зоні виникнення (загрози виникнення) надзвичайної ситуації, пожежі або небезпечної події, організації взаємодії та забезпечення зв’язку з оперативно-черговою службою державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС, ОКЦ, оперативними групами ДСНС, оперативними групами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інформування керівництва органів управління про обстановку в зоні надзвичайної ситуації.

Для доставки мобільної оперативної групи та забезпечення роботи на місці надзвичайної ситуації, пожежі чи небезпечної події, організації взаємодії і зв’язку з оперативно-черговою службою державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС, ОКЦ, оперативними групами ДСНС, оперативними групами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інформування керівництва органів управління про обстановку в зоні надзвичайної ситуації залучається автомобіль мобільної оперативної групи.

{Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

22. Спрямування і координацію діяльності територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП щодо організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події здійснюють перший заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій і заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відповідно до розподілу обов’язків) безпосередньо або через структурний підрозділ апарату ДСНС за напрямком реагування.

За рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій або його заступників з метою підвищення ефективності реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, функціонування системи управління і підтримки дій органів та підрозділів ДСНС під час виконання завдань за призначенням до місця виникнення події направляється особовий склад апарату ДСНС. При цьому виконання обов’язків КГП залишається за посадовими особами органів управління та підрозділів гарнізону.

{Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

2. Алгоритм приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій і направлення чергових сил до місця їх виклику

1. Приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій здійснюється ОКЦ, ПЗЧ ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП.

2. У разі надходження до ОКЦ інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону дає розпорядження ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП про направлення чергових сил і засобів до місця виклику та здійснює контроль за виїздом та оперативними діями на місці виклику.

3. У разі надходження до ПЗЧ ПРП інформації про виникнення НС, пожежі чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) направляє до місця виклику черговий караул, а за необхідності - підрозділи згідно з планом залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС в районі виїзду підрозділу, та діє в порядку, визначеному пунктом 4 глави 15 розділу II Статуту дій під час гасіння пожеж.

4. У разі надходження до АРФ ЦП або АРЗ СП інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій оперативний черговий (черговий) направляє чергові сили до місця виклику та діє в порядку, визначеному пунктом 7 глави 1 розділу III Статуту дій під час надзвичайних ситуацій.

5. У разі неможливості підрозділу здійснити реагування (відсутність у штаті необхідних фахівців, техніки, обладнання чи оснащення або якщо чергові сили вже виконують завдання за призначенням в іншому місці) при надходженні повідомлення від населення, підприємств, установ, організацій, органів влади про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП приймає повідомлення та негайно інформує про це ОКЦ.

6. Залучення авіаційних сил для гасіння лісових пожеж здійснюється відповідно до Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2017 року № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за № 595/30463, а для проведення робіт із пошуку і рятування - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037 «Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування».

7. ОКЦ, ПЗЧ ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП забезпечують своєчасне приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій та направлення до місць їх виникнення чергових сил незалежно від адміністративно-територіального розподілу та передачу інформації до ОКЦ для негайного направлення необхідних сил і засобів.

3. Переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби

1. У разі загрози або ускладнення оперативної обстановки, пов’язаної з пожежами, НС або іншими небезпечними подіями, органи та підрозділи ДСНС можуть переводитися на посилений режим несення служби.

2. Переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби здійснюється в разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту чи її підсистем у режим функціонування в підвищеній готовності, НС, надзвичайного стану або загрози чи ускладнення оперативної обстановки.

Рішення щодо переведення на посилений режим несення служби приймається:

Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій або особою, яка виконує його обов’язки, стосовно органів та підрозділів ДСНС;

начальниками територіальних органів ДСНС або особами, які виконують їх обов’язки, стосовно підпорядкованих органів та підрозділів.

3. Органи та підрозділи ДСНС переводяться на посилений режим несення служби на підставі наказу, яким визначаються:

обґрунтування необхідності введення посиленого режиму несення служби;

строк, на який вводиться посилений режим несення служби;

перелік органів та підрозділів ДСНС, що переводяться на посилений режим несення служби;

заходи, що здійснюються під час посиленого режиму несення служби, терміни їх виконання;

посадові особи для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням органів та підрозділів ДСНС і вирішення невідкладних завдань, які належать до сфери компетенції ДСНС;

порядок і терміни інформування органів управління за підпорядкованістю про оперативну обстановку та виконання визначених заходів;

обмеження щодо використання службового транспорту, за винятком ТЗ чергових сил, що задіяні до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС, інших небезпечних подій, забезпечують життєдіяльність підрозділів, та заходи з організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у цей період.

4. Основні заходи, які здійснюються в разі переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби:

організація цілодобового чергування оперативних груп та мобільної оперативної групи;

{Абзац другий пункту 4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

проведення розрахунку сил і засобів для оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

доукомплектування відділень чергових караулів (змін) відповідно до табелів оперативного розрахунку шляхом зміни режиму чергування особового складу;

введення до оперативних розрахунків резервної техніки, доукомплектування її відповідно до норм табельної належності;

передислокація (за потреби) сил і засобів для забезпечення оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організація взаємодії органів та підрозділів ДСНС із спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози та під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

посилений моніторинг оперативної обстановки та інформування органів управління за підпорядкованістю;

позапланова перевірка (за необхідності) джерел протипожежного водопостачання поблизу місць прогнозованого виникнення пожеж;

позапланове відпрацювання оперативних карток (планів) гасіння пожеж на об’єктах, задіяних під час проведення масових заходів;

оперативні перевірки несення служби і готовності органів та підрозділів ДСНС до дій за призначенням.

5. Посадові особи для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням органів та підрозділів ДСНС і вирішення невідкладних завдань, які належать до сфери компетенції ДСНС, повинні:

перевірити склад оперативних груп та мобільної оперативної групи, а також знання обов’язків особового складу;

{Абзац другий пункту 5 глави 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

провести інструктаж оперативних груп та мобільної оперативної групи;

{Абзац третій пункту 5 глави 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

володіти оперативною обстановкою щодо пожеж, НС та інших небезпечних подій;

знати оперативно-тактичні можливості підрозділів;

організувати перевірки організації служби в органах та підрозділах ДСНС;

виїжджати на НС та гасіння пожеж за підвищеним рангом (номером) виклику;

доповідати за належністю про ситуацію, що склалася.

4. Збір особового складу за сигналом оповіщення «Збір - аварія»

1. Сигнал оповіщення «Збір - аварія» використовується для збору попередньо визначеного особового складу органів та підрозділів ДСНС, не задіяного до чергування в місцях постійної дислокації.

Термін прибуття особового складу, який проживає в межах населеного пункту, у якому дислокується орган чи підрозділ ДСНС, має не перевищувати 2 години, який проживає в інших населених пунктах,- 2,5 години.

2. Право на оголошення сигналу «Збір - аварія» мають:

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перший заступник та заступники Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, керівник структурного підрозділу апарату ДСНС за напрямом реагування або особа за їх дорученням - стосовно всього особового складу органів та підрозділів ДСНС;

начальники територіальних органів ДСНС або особи, які виконують їх обов’язки,- стосовно особового складу підпорядкованих органів та підрозділів;

начальники АРФ ЦП та АРЗ СП або особи, які виконують їх обов’язки, -стосовно підпорядкованого особового складу;

начальники районних управлінь (відділів) територіальних органів ДСНС або особи, які виконують їх обов’язки,- стосовно особового складу районних управлінь (відділів), ДПРЗ (ПРП), дислокованих у межах одного району;

начальники ДПРЗ, ПРП або особи, які виконують їх обов’язки,- стосовно підпорядкованого особового складу.

3. У разі виїзду чергового караулу (зміни) для виконання завдань за призначенням або погіршення оперативної обстановки начальники територіальних органів ДСНС, ДПРЗ, ПРП або особи, які виконують їх обов’язки, можуть організувати збір вільного від чергування особового складу підрозділів ДСНС у місцях їх постійної дислокації для введення до оперативного розрахунку резервної техніки.

Особовий склад і техніка вважаються введеними до оперативного розрахунку та можуть залучатися до виконання завдань за призначенням після їх внесення до наряду на службу у відповідній Книзі служби.

4. Організація оповіщення та збору особового складу визначається інструкцією, що затверджується відповідними начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП.

5. Підготовка до формування зведених загонів ДСНС для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж

1. З метою забезпечення готовності сил і засобів до гасіння складних пожеж, виконання значних обсягів робіт із ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у всіх гарнізонах проводиться підготовка до формування зведених загонів.

Начальниками гарнізонів на підставі аналізу загроз пожежної і техногенної небезпеки в зонах оперативного реагування територіальних органів ДСНС завчасно визначається необхідна кількість зведених загонів та їх організаційна структура.

Для кожного зведеного загону затверджуються списки посадових осіб, які можуть призначатися начальниками зведених загонів, та осіб, що можуть включатися до складу органів управління загонами, вид і кількість пожежної, аварійно-рятувальної, спеціальної, інженерної та допоміжної техніки, спеціального обладнання та оснащення, чисельність особового складу, перелік підрозділів, на базі яких формуються зведені загони та від яких залучається особовий склад і техніка.

2. Оперативно-службові документи зведених загонів зберігаються в підрозділах, на базі яких вони формуються, а виписки з них - у підрозділах, від яких залучається особовий склад і техніка для їх формування. Перегляд оперативно-службових документів проводиться один раз на шість місяців посадовими особами підрозділів, на базі яких формуються зведені загони.

3. Наказом начальника територіального органу ДСНС про формування зведеного загону призначається начальник зведеного загону, склад органу управління загоном, визначається структура зведеного загону, місце і термін розгортання, порядок пересування сил і засобів до місця розгортання, необхідність укомплектування особового складу ЗІЗОД, приладами радіаційної, хімічної розвідки та індивідуального дозиметричного контролю, порядок організації зв’язку та взаємодії, необхідність та порядок забезпечення особового складу харчуванням та іншими видами забезпечення.

4. Розгортання зведених загонів з метою підготовки їх до дій за призначенням проводиться не рідше ніж один раз на рік, якщо протягом календарного року зведений загін не залучався до гасіння складних пожеж, ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Формування зведених загонів та їх застосування до дій за призначенням здійснюються в порядку, визначеному Статутом дій під час гасіння пожеж.

У разі необхідності формування зведеного загону для гасіння складних пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій оголошується сигнал «Збір - аварія». Через ОКЦ і підрозділи, що задіяні до формування зведеного загону, здійснюється оповіщення особового складу зведеного загону.

5. За розпорядженням начальника зведеного загону організовується завантаження майна зведеного загону, приводяться в готовність до маршу наявні сили і засоби, з особовим складом проводиться цільовий інструктаж із питань охорони та безпеки праці із залученням (за потреби) фахівців відповідних служб, підприємств або організацій.

6. Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП

1. Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП надається посадовим особам, виключний перелік яких визначається Статутом дій під час гасіння пожеж.

Начальники територіальних органів ДСНС, їх перші заступники та заступники з реагування на НС отримують допуск до самостійного виконання обов’язків КГП на загальних підставах.

Командири відділень ПРП і керівники інших первинних тактичних ПРП отримують допуск до самостійного виконання обов’язків КГП за умови проходження професійного навчання та підвищення кваліфікації в установлені терміни.

Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП надається терміном на чотири роки та підтверджується кожні чотири роки. Дострокове підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП проводиться в разі призначення особи на посаду, що передбачає вищий рівень підготовки, або неналежного виконання нею обов’язків КГП.

Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП скасовується в разі призначення особи на посаду, що не входить до переліку, визначеного Статутом дій під час гасіння пожеж, та в разі не складення посадовою особою заліку для підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП.

2. Отримання допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовими особами, які за своєю посадою можуть виконувати обов’язки КГП, передбачає:

самостійну підготовку за затвердженою програмою та складання заліку для отримання допуску до самостійного виконання обов’язків КГП або його підтвердження;

перевірку комісією гарнізону виконання програми самостійної підготовки посадовими особами, їх професійної придатності до самостійного виконання обов’язків КГП;

надання (підтвердження) начальником територіального органу ДСНС, начальниками АРФ ЦП, навчального закладу допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам підпорядкованих органів та підрозділів.

3. Начальник територіального органу ДСНС як начальник гарнізону організовує заходи з надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам органів та підрозділів ДСНС гарнізону, для чого:

утворює комісію гарнізону з перевірки професійної придатності посадових осіб до самостійного виконання обов’язків КГП (далі - комісія) для перевірки повноти виконання посадовими особами програми самостійної підготовки та їх придатності до самостійного виконання обов’язків КГП, призначає персональний склад комісії;

затверджує програми самостійної підготовки відповідних категорій посадових осіб, які можуть виконувати обов’язки КГП, списки посадових осіб, які мають проходити самостійну підготовку за цими програмами, та графік складання заліку на право отримання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП;

приймає рішення щодо дострокового складання заліку посадовими особами підпорядкованих органів та підрозділів на підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП в разі призначення їх на вищі посади або неналежного виконання ними обов’язків КГП;

видає наказ про надання (підтвердження) посадовим особам підпорядкованих органів та підрозділів допуску до самостійного виконання обов’язків КГП після успішного складання ними заліку на придатність до самостійного виконання обов’язків КГП;

скасовує допуск до самостійного виконання обов’язків КГП особам підпорядкованих органів та підрозділів у разі призначення їх на посади, що не входять до переліку, визначеного Статутом дій під час гасіння пожеж, та в разі нескладення заліку для підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП.

4. Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП особовому складу АРФ ЦП, навчальних пожежно-рятувальних частин, у яких здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях, надають начальники цих АРФ ЦП або навчальних закладів, для чого вони:

організовують самостійну підготовку посадових осіб, які можуть виконувати обов’язки КГП;

направляють посадових осіб, які можуть виконувати обов’язки КГП, для складання комісії заліку на отримання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП, за погодженням із начальником гарнізону;

видають наказ про надання (підтвердження) особовому складу допуску до самостійного виконання обов’язків КГП на підставі витягів із протоколів засідань комісії про складання заліку на придатність до самостійного виконання обов’язків КГП;

скасовують допуск до самостійного виконання обов’язків КГП особам у разі призначення їх на посади, що не входять до переліку, визначеного Статутом дій під час гасіння пожеж, та в разі нескладення заліку для підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП.

5. Склад комісії:

голова комісії - заступник начальника територіального органу ДСНС з реагування на НС;

члени комісії:

начальник управління (відділу) реагування на НС територіального органу ДСНС;

начальник ОКЦ;

заступник начальника ОКЦ з питань оперативного реагування;

старші помічники начальників чергових змін ОКЦ (з питань оперативного реагування).

6. Комісія здійснює такі заходи:

перевіряє відповідно до затвердженого графіка повноту виконання посадовими особами програми самостійної підготовки, приймає заліки на їх професійну придатність до самостійного виконання обов’язків КГП, за результатами складає протокол, який має бути підписаний більшістю членів комісії та головою комісії (висновки комісії гарнізону вважаються легітимними, якщо на засіданні були присутні 2/3 її складу);

подає начальнику територіального органу ДСНС (начальнику АРФ ЦП) пропозиції щодо надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам, які успішно склали заліки на професійну придатність до самостійного виконання обов’язків КГП, і скасування допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам, які не склали залік.

7. Під час складання заліку на допуск до самостійного виконання обов’язків КГП начальником територіального органу ДСНС та його заступником з реагування на НС комісію тимчасово очолює перший заступник начальника територіального органу ДСНС.

Під час складання заліку на допуск до самостійного виконання обов’язків КГП командирами відділень і начальниками караулів (змін) у складі комісії має бути старший помічник начальника відповідної чергової зміни ОКЦ (з питань оперативного реагування).

8. Програми самостійної підготовки осіб, які за посадою можуть виконувати обов’язки КГП, розробляються за категоріями:

керівники первинних та основних тактичних ПРП;

начальники ПРП, посадові особи ДПРЗ, районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС;

посадові особи ОКЦ та управлінь (відділів) реагування на НС територіального органу ДСНС.

Програми самостійної підготовки мають передбачати вивчення посадовими особами положень Статуту дій під час гасіння пожеж, питань тактики гасіння пожеж, управління силами і засобами під час гасіння пожеж, а також самостійного виконання обов’язків КГП під час навчань.

9. Управління (відділ) реагування на НС територіального органу ДСНС:

веде облік особового складу гарнізону, який має допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

складає списки особового складу, який має проходити самостійну підготовку;

готує графік складання особовим складом заліку на право отримання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП;

розробляє програми самостійної підготовки осіб, які за посадою можуть самостійно виконувати обов’язки КГП;

здійснює контроль за станом виконання програм самостійної підготовки осіб, які за посадою можуть самостійно виконувати обов’язки КГП;

організовує роботу комісії.

IV. Караульна служба

1. Організація караульної служби в органах та підрозділах ДСНС

1. Основні завдання караульної служби:

забезпечення постійної готовності чергових сил до виконання завдань за призначенням;

забезпечення оперативного реагування на отримані повідомлення про пожежі, НС та інші небезпечні події;

забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів;

підтримання постійного зв’язку із спеціалізованими службами цивільного захисту;

підтримання техніки, обладнання та оснащення в готовності до застосування за призначенням;

контроль за збереженням, правильною експлуатацією технічних засобів електронної комунікації та засобів інформатизації;

оперативний облік та контроль за станом утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду ПРП.

2. Чисельність особового складу чергових караулів (змін), кількість і тип пожежно-рятувальної, аварійно-рятувальної та спеціальної техніки, що знаходиться в оперативному розрахунку визначається штатом (штатним розписом), який розробляється з урахуванням Табелів оперативного розрахунку особового складу на пожежно-рятувальних автомобілях, наведених у додатку 4 до Статуту дій під час гасіння пожеж.

{Пункт 2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

3. Особовий склад чергових караулів ПРП розподіляється на відділення відповідно до табелів оперативного розрахунку на пожежно-рятувальну, аварійно-рятувальну та спеціальну техніку.

У складі чергового караулу пожежно-рятувальної частини повинно бути не менше двох відділень на основній пожежно-рятувальній техніці, а у складі чергового караулу пожежно-рятувального поста - не більше одного відділення.

4. До складу чергового караулу ПРП може входити штатне аварійно-рятувальне відділення на спеціальній аварійно-рятувальній машині (далі - САРМ).

В окремих випадках оперативний розрахунок на САРМ може призначатися нарядом на службу із складу другого відділення чергового караулу ПРП на автоцистерні (окрім водія), які пройшли відповідну підготовку. Командир другого відділення на автоцистерні може призначатися начальником аварійно-рятувального розрахунку та водієм САРМ, за умови наявності в нього документів на право керування ТЗ.

5. У ПРП територіальних органів ДСНС і АРФ ЦП передбачається резерв 100 відсотків основних і 50 відсотків спеціальних пожежно-рятувальних автомобілів, які укомплектовуються за табелем належності і утримуються в готовності до використання за призначенням.

Резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки визначається начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП.

6. Після отримання повідомлення про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій, зважаючи на первинну інформацію з місця події та тактико-технічні характеристики пожежно-рятувальної техніки, що знаходиться на оснащенні підрозділу, начальник чергового караулу (зміни) може прийняти рішення щодо виїзду чергових сил на резервній техніці, з подальшою доповіддю диспетчера (радіотелефоніста, підмінного радіотелефоніста) про це до ОКЦ.

7. Для особового складу чергових змін ОКЦ, чергових караулів (змін) ПРП та АРЗ СП та АРФ ЦП установлюється цілодобовий режим чергування в 4 зміни. Особовий склад закріплюється за черговими караулами (змінами) наказами відповідних начальників.

Начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП для особового складу піротехнічних, гірських, гірничих, водолазно-рятувальних, кінологічних розрахунків, підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також підрозділів забезпечення може встановлюватися інший режим чергування.

8. У ПРП, які забезпечують охорону від пожеж об’єктів атомних електростанцій, видобутку, підготовки та транспортування нафти, інших горючих і займистих речовин на підставі договорів, караульна служба може організовуватися вахтовим методом відповідно до законодавства України.

9. До несення служби у складі чергових караулів (змін) ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП заборонено залучати осіб, які не мають відповідної підготовки, не можуть нести караульну службу за станом здоров’я, знаходяться в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння або відсторонені від виконання обов’язків.

За наказом начальника ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП на період стажування до складу чергових караулів (змін) може включатися особовий склад, який не пройшов професійну підготовку (професійно-технічне навчання), при цьому він не може допускатися до самостійного виконання обов’язків, визначених табелем оперативного розрахунку, та призначатися для самостійного несення служби на постах і в дозорах на підприємствах, в установах, організаціях та на інших об’єктах, на яких забезпечується охорона від пожеж на підставі договорів.

10. Техніка, обладнання, оснащення та спорядження, що зазнали пошкоджень і не можуть застосовуватися для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій, замінюються на резервні.

У разі відсутності резервної основної та спеціальної техніки проводиться тимчасова передислокація резервної техніки з підрозділів відповідно за рішенням:

начальника ДПРЗ - між підрозділами, що входять до його складу;

начальника районного управління (відділу) територіального органу - між підрозділами, що дислокуються в межах одного району;

оперативним черговим по гарнізону - між підрозділами гарнізону.

2. Організація несення караульної служби особовим складом ПРП

1. Начальник (заступник начальника) державної пожежно-рятувальної, частини (далі - частина), державного пожежно-рятувального поста (далі - пост) є прямим начальником особового складу частини (поста).

2. На час відсутності начальника частини (поста) його обов’язки виконує заступник або інша посадова особа, визначена наказом.

3. Начальник (заступник начальника) частини (поста) повинен:

підтримувати постійну готовність підрозділу до дій за призначенням, організовувати та забезпечувати якісне виконання покладених завдань;

забезпечувати утримання в постійній готовності до застосування техніки, обладнання і спорядження, систематично перевіряти їх технічний стан та укомплектованість;

організовувати службову підготовку особового складу;

організовувати несення внутрішньої і караульної служб, проводити зміну чергових караулів, перевіряти та затверджувати наряд на службу, вимагати від особового складу неухильного дотримання службової дисципліни та розпорядку дня, виконання правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;

знати оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу та забезпечувати в установленому порядку інформування про виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій;

виїжджати на місце гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій відповідно до встановленого в гарнізоні порядку, мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП та керувати особовим складом під час виконання оперативних дій;

установлювати взаємодію з підрозділами гарнізону і спеціалізованими службами цивільного захисту під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

здійснювати планування роботи частини (поста), контролювати виконання запланованих заходів, керувати роботою особового складу, розподіляти обов’язки та контролювати їх виконання;

організовувати роботу ГДЗС, правильну експлуатацію пожежної та аварійно-рятувальної техніки, обладнання, пожежних рукавів та засобів зв’язку, що знаходяться на оснащенні підрозділу, контролювати правильність обліку і витрати паливно-мастильних, вогнегасних речовин та інших матеріалів;

забезпечувати якісне розроблення, ведення та коригування оперативно-службових документів підрозділу, інструкцій (планів) взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій у районі виїзду підрозділу, особисто брати участь у розробленні (коригуванні) і практичному відпрацюванні оперативних карток (планів) гасіння пожеж;

організовувати оперативний облік і контроль за станом джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду підрозділу, своєчасне коригування довідників і планшетів джерел протипожежного водопостачання;

створювати резерв спеціального захисного одягу та спорядження, визначати місце його зберігання і порядок видачі особовому складу;

забезпечувати виконання вимог законодавства щодо безпеки праці, пожежної безпеки, контролювати їх виконання особовим складом;

вносити відповідні зміни до затвердженого наряду на службу в разі надання дозволу особовому складу чергового караулу на тимчасове відлучення з розташування підрозділу.

4. Начальник чергового караулу підпорядковується начальнику підрозділу і його заступнику, є прямим начальником особового складу караулу та під час чергування повинен:

забезпечити належний рівень готовності особового складу чергового караулу до виконання завдань за призначенням, проводити з ним службову підготовку, вивчати оперативно-тактичну характеристику району виїзду підрозділу, тактико-технічну характеристику техніки, що знаходиться на оснащенні;

забезпечити готовність техніки, обладнання, оснащення та засобів зв’язку, що знаходяться в оперативному розрахунку і резерві, до застосування за призначенням, належне їх утримання та правильну експлуатацію. У разі виявлення несправностей негайно вжити заходів щодо їх усунення або заміни з подальшим інформуванням начальницького складу підрозділу;

організувати несення внутрішньої та караульної служб, дотримання внутрішнього порядку в приміщеннях чергового караулу та на закріпленій території, дотримання особовим складом, включеним до наряду на службу, розпорядку дня, правил безпеки праці і пожежної безпеки, дотримання правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;

складати та коригувати оперативні картки (плани) гасіння пожеж, відпрацьовувати їх відповідно до затвердженого начальником підрозділу графіка;

{Абзац шостий пункту 4 глави 2 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП, виїжджати на чолі чергового караулу на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС, інших небезпечних подій та керувати роботою особового складу;

контролювати збирання даних про наявність людей у нічний час в організаціях, установах і закладах із цілодобовим перебуванням людей;

вести оперативно-службову документацію чергового караулу;

організовувати роботу ГДЗС в черговому караулі;

перевіряти готовність особового складу до несення служби, проводити його інструктаж під час заступання на чергування, підбивати підсумки несення служби та оперативних дій чергового караулу під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС, інших небезпечних подій перед здачею чергування;

представлятися особам, які прибули для перевірки підрозділу, перевіряти припис на перевірку та документи, що посвідчують особу перевіряючого.

5. Під час чергування начальнику чергового караулу забороняється:

знімати з оперативного розрахунку особовий склад, техніку й обладнання, здійснювати заміну особового складу чергового караулу без дозволу начальника підрозділу або його заступника;

залишати розташування підрозділу без дозволу начальника, за винятком виїзду на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

допускати до самостійного виконання обов’язків, визначених табелем оперативного розрахунку особового складу на пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних автомобілях, призначати для несення служби на постах і в дозорах на об’єктах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, особовий склад, який не пройшов професійної підготовки (професійно-технічного навчання).

6. На час відсутності штатного начальника чергового караулу його обов’язки може виконувати командир відділення, який у встановленому порядку отримав допуск до самостійного виконання обов’язків КГП.

7. Командир відділення підпорядковується начальнику чергового караулу і є безпосереднім керівником особового складу відділення.

Під час чергування командир відділення повинен:

забезпечувати готовність особового складу відділення до виконання завдань за призначенням, проводити з ним заняття із спеціальної підготовки, навчати роботі з технікою, обладнанням, оснащенням, ЗІЗОД, засобами зв’язку;

забезпечувати готовність до застосування, належне утримання та правильну експлуатацію закріпленої за відділенням на період чергування техніки, обладнання, оснащення та засобів зв’язку. У разі втрати або виходу їх із ладу доповідати начальнику чергового караулу;

знати професійні й особисті якості підпорядкованого особового складу, доповідати начальнику чергового караулу про захворювання, скарги і прохання особового складу, підтримувати службову дисципліну у відділенні;

стежити за дотриманням підпорядкованим особовим складом правил пожежної безпеки, безпеки праці та правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;

знати район виїзду підрозділу, розташування джерел протипожежного водопостачання, потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, тактико-технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення підрозділу;

контролювати наявність і справність резервних ЗІЗОД, балонів, (регенеративних патронів, у разі наявності в оперативному розрахунку киснево-ізолюючих протигазів);

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП та виїжджати за сигналом «Тривога» на чолі відділення на пожежі, НС чи інші небезпечні події та керувати роботою особового складу відповідно до вимог Статуту дій під час гасіння пожеж та Статуту дій під час надзвичайних ситуацій.

За рішенням начальника (заступника начальника) частини (поста) на час відсутності начальника чергового караулу за наявності допуску до самостійного виконання обов’язків КГП командир відділення виконує його обов’язки.

8. Диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) на період чергування підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативному відношенні - старшому диспетчеру (диспетчеру) ОКЦ та оперативному черговому по гарнізону.

Під час чергування диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) повинен:

знати район виїзду підрозділу, перелік об’єктів підвищеної небезпеки, об’єктів, на які висилаються сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику, перелік об’єктів, на які складено оперативні картки (плани) гасіння пожеж, безводні ділянки, основні тактико-технічні характеристики автомобілів, які знаходяться на оснащенні підрозділу, та оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу;

забезпечувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій відповідно до глави 2 розділу III цього Порядку, направляти до місця виклику черговий караул відповідно до вимог оперативно-службових документів гарнізонної служби, розпоряджень ОКЦ або КГП та діяти відповідно до вимог Статуту дій під час гасіння пожеж та Статуту дій під час надзвичайних ситуацій;

підтримувати зв’язок із черговим караулом, що виїхав за сигналом «Тривога», уживати заходів щодо своєчасного одержання інформації про обстановку з місця виклику та передавати її до ОКЦ (за потреби - начальницькому складу підрозділу). З урахуванням особливостей об’єкта з’ясовувати (за допомогою оперативно-службових документів, а також через відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) додаткові відомості про шляхи під’їзду, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеорологічних умов тощо та передавати їх підрозділам, що виїхали до місця виклику;

підтримувати зв’язок із спеціалізованими службами цивільного захисту, спрямовувати (за потреби) їх до місця проведення робіт;

уміти користуватися засобами зв’язку, перевіряти їх роботу та утримувати їх у робочому стані, про всі несправності доповідати начальнику чергового караулу (зміни); заступаючи на чергування, перевіряти наявність і стан оперативно-службових документів, оперативних карток (планів) гасіння пожеж, забезпечувати правильність та своєчасність ведення Журналу пункту зв’язку частини, зразок якого наведено в додатку 11 до цього Порядку, та інших оперативно-службових документів, що знаходяться на ПЗЧ;

доповідати начальнику чергового караулу в разі одержання повідомлень про закриття проїздів, виходу з ладу джерел протипожежного водопостачання, засобів зв’язку та інші зміни оперативної обстановки;

повідомляти ОКЦ та начальницький склад підрозділу про виїзд чергового караулу (зміни);

діяти в разі отримання сигналу «Тривога» засобами систем автоматичної пожежної сигналізації відповідно до посадових інструкцій;

здійснювати оповіщення особового складу частини (поста) за сигналом «Збір - аварія», визначених у главі 4 розділу III цього Порядку;

приймати повідомлення державною мовою, попередньо назвавши свою посаду та прізвище.

{Абзац дванадцятий пункту 8 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

9. Диспетчеру (радіотелефоністу, підмінному радіотелефоністу) заборонено:

відволікатися від виконання службових обов’язків та відпочивати під час виїзду чергового караулу за сигналом «Тривога»;

виходити з приміщення ПЗЧ без підміни особою, допущеною до роботи на ПЗЧ;

відлучатися з розташування підрозділу без дозволу начальника.

10. У разі якщо постовий біля фасаду не призначається, а в підрозділі функціонує відповідне обладнання, зазначене в пункті 2 глави 2 розділу II цього Порядку, то на диспетчера (радіотелефоніста, підмінного радіотелефоніста) додатково покладаються повноваження здійснювати пропускний режим до підрозділу, зокрема:

знати інструкцію з експлуатації системи зворотного аудіо- та відеозв’язку та порядок допуску на територію підрозділу;

отримувати від фізичних осіб через систему зворотного зв’язку усні повідомлення про пожежі, НС та інші небезпечні події, негайно передавати інформацію начальнику чергового караулу;

установлювати мету прибуття сторонніх осіб, викликати начальника чергового караулу або чергового по караулу для їх супроводу по території підрозділу;

викликати посадову особу, до якої прибули відвідувачі.

{Главу 2 розділу IV доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

3. Організація зміни чергових караулів у ПРП

1. Зміна чергових караулів (змін) у всіх підрозділах територіального органу ДСНС проводиться в один і той самий час та визначається розпорядком дня чергових підрозділів територіального органу ДСНС.

Час зміни чергових караулів у ПРП, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, установлюється за погодженням із керівниками цих об’єктів.

2. Перед заступанням на чергування начальник караулу отримує від попереднього начальника караулу інформацію про оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу, відключення мереж водопостачання, перекриття проїздів, несправності засобів зв’язку тощо.

3. Начальник караулу, що заступає на чергування, повинен:

зібрати особовий склад у захисному одязі пожежника і спорядженні, перевірити його наявність і готовність до несення служби, зовнішній вигляд і стан форменого одягу, спеціального захисного одягу та спорядження, наявність і термін дії службових посвідчень (у водіїв додатково посвідчення водія, медичної довідки, свідоцтва на право керувати спеціальними автомобілями), у разі виявлення недоліків ужити заходів щодо їх усунення;

розподілити особовий склад за номерами оперативного розрахунку на пожежно-рятувальні автомобілі відповідно до табелів оперативних розрахунків, призначити внутрішній наряд, у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, додатково розподілити пости, дозори. Особовий склад караулу під час розподілу за номерами оперативного розрахунку на пости і дозори займає місця відповідно до схеми розташування особового складу чергового караулу за номерами оперативного розрахунку, яка наведена в додатку 12 до цього Порядку;

перевірити знання особовим складом своїх обов’язків та провести інструктаж.

4. Начальник караулу, який змінюється, збирає особовий склад у повсякденній формі одягу та підбиває підсумки його роботи за минулу добу, визначає недоліки, указує на шляхи їх усунення.

5. Начальник караулу, який заступає на чергування, повідомляє начальнику караулу, який здає чергування, про готовність особового складу до приймання чергування.

Начальник караулу, який здає чергування, отримавши повідомлення, розташовує свій караул у повсякденній формі одягу перед караулом (зміною), який заступає.

6. Після прибуття посадової особи, яка прибула для проведення зміни чергування, начальник караулу, який здає чергування, доповідає про готовність до здачі чергування.

Особа, яка прибула для проведення зміни чергування, перевіряє готовність особового складу караулу, який заступає на чергування, доводить оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу і в гарнізоні, після чого проводить інструктаж. За її командою особовий склад приступає до здавання та приймання чергування.

7. Особовий склад караулу, який заступає на чергування, відповідно до табеля оперативного розрахунку й опису майна приймає техніку, обладнання й оснащення, технічні засоби електронної комунікації, засоби інформатизації та оповіщення, оперативно-службову документацію, проводить перевірку ЗІЗОД, території підрозділу і стан службових приміщень.

8. Резервна техніка приймається командирами відділень, водіями або пожежними-рятувальниками, призначеними начальником караулу, який заступає на чергування.

9. Про результати здавання та приймання чергування особовий склад доповідає начальникам своїх караулів через командирів відділення щодо технічного стану обладнання й оснащення, засобів зв’язку та оповіщення, стану службових приміщень і території, укомплектованості спеціальної техніки.

10. Начальник караулу, який здає чергування, передає оперативно-службові документи, уживає заходів для усунення виявлених недоліків.

11. Особа, яка здійснює зміну чергування, приймає від начальників караулів доповіді про результати здавання та приймання чергування, затверджує наряд на службу, оголошує про закінчення чергування попередньої зміни та дає команду диспетчеру (радіотелефоністу, підмінному радіотелефоністу) подати звуковий сигнал про закінчення чергування попередньої зміни, після чого її особовий склад уважається вільним від несення служби.

12. Начальник караулу, який заступив на чергування, на підставі затвердженого наряду на службу вносить запис до Журналу стройових записок та передає відомості до ОКЦ.

13. Якщо до звукового сигналу про закінчення чергування подано сигнал «Тривога», караул, що здає чергування, виїжджає на виклик, а караул, що заступає на чергування, залишається в розташуванні підрозділу і виконує розпорядження начальницького складу.

14. Якщо зміна постових і дозорних у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємства, установи, організації та інші об’єкти на підставі договорів, займає більше часу, ніж триває здавання та приймання техніки, обладнання та оснащення, приміщень і території, проведення зміни караулів не затримується. Для прийняття доповіді від особового складу постів і дозорів залишається начальник караулу, який здав чергування.

15. Час проведення зміни караулів може змінюватися лише в разі виїзду чергового караулу за сигналом «Тривога». Зміна постових і дозорних у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємства, установи, організації та інші об’єкти на підставі договорів, у цьому разі проводиться своєчасно.

16. Якщо в час, передбачений для проведення зміни, особовий склад продовжує перебувати на місці гасіння пожежі, ліквідації наслідків НС чи іншої небезпечної події, за рішенням начальника підрозділу проведення зміни може здійснюватися на місці виконання цих робіт.

17. Якщо в час, передбачений для проведення зміни, караул продовжує перебувати на місці гасіння пожежі, ліквідації наслідків НС або іншої небезпечної події, особовий склад, що змінюється, здає лише наявність і працездатність техніки, обладнання та оснащення, що знаходиться на місці проведення робіт.

Начальник караулу, який змінився, після повернення в підрозділ передає оперативно-службові документи посадовій особі, яка визначається начальницьким складом підрозділу.

4. Дії чергових сил за сигналом «Тривога»

1. Сигнал «Тривога» в ПРП подає диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст), а в АРФ ЦП та АРЗ СП - оперативний черговий (черговий) у разі:

отримання повідомлення про виникнення пожежі, НС або іншої небезпечної події від заявника або спрацювання засобів автоматичного сповіщення про пожежу;

за розпорядженням диспетчера ОКЦ;

проведення навчань, занять і під час перевірки готовності чергових сил.

2. За сигналом «Тривога» особовий склад оперативних розрахунків, що виїжджає, одягає спеціальний захисний одяг пожежника і спорядження та займає своє місце в пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних та спеціальних автомобілях.

Начальник чергового караулу ПРП отримує від диспетчера (радіотелефоніста, підмінного радіо­телефоніста), а начальник чергової зміни (групи, відділення) - від оперативного чергового (чергового) інформацію про подію, місце виклику, найменування об’єкта, дорожній лист на виїзд автомобілів стройової групи експлуатації за сигналом «Тривога», оперативну картку (план) гасіння пожежі, якщо вона розроблена на об’єкт.

3. Порядок посадки особового складу оперативних розрахунків чергового караулу ПРП в гаражі або на фасаді підрозділу встановлюється наказом начальника підрозділу, про що робиться відповідний трафаретний напис на внутрішній стороні воріт гаража.

4. Час збору і виїзду особового складу чергового караулу (зміни) за сигналом «Тривога» (крім виконання Нормативів виконання навчальних вправ з підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України до виконання завдань за призначенням, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 листопада 2015 року № 1470, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 грудня 2015 року за № 1528/27973 (далі - Нормативи) має не перевищувати 3 хвилини, крім випадків, передбачених главами 1, 2 розділу IV Статуту дій під час надзвичайних ситуацій.

{Пункт 4 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

5. У неробочий час оперативні розрахунки чергової зміни АРФ ЦП та АРЗ СП, для яких установлено нецілодобовий режим чергування в пунктах постійної дислокації, збираються за сигналом «Збір - аварія», який доводиться оперативним черговим (черговим), та за його дорученням у найкоротший час відбувають до місця виклику для виконання завдань за призначенням.

V. Організація перевірки внутрішньої, гарнізонної та караульної служб

1. Організація перевірок

1. Перевірки організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб (далі - перевірка) - комплекс заходів, що здійснюється структурним підрозділом апарату ДСНС за напрямком реагування, органами та підрозділами ДСНС, з метою визначення ступеня готовності органів та підрозділів до дій за призначенням, рівня підготовленості особового складу та стану усунення виявлених недоліків під час попередніх перевірок.

{Пункт 1 глави 1 розділу V в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

2. Рішення на проведення перевірки приймають:

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій - у всіх органах та підрозділах ДСНС;

начальники територіальних органів ДСНС - у підпорядкованих органах та підрозділах, а також чергових сил АРФ ЦП, включених до розкладу виїзду підрозділів гарнізону;

начальники районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - у ДПРЗ та ПРП, що дислоковані в межах одного району;

начальники АРФ ЦП, ДПРЗ та ПРП - у підпорядкованих підрозділах.

3. Перевірки здійснюють посадові особи відповідно до Припису на перевірку, зразок якого наведено в додатку 13 до цього Порядку, та переліку питань, що підлягають перевірці, зазначених у приписі.

4. Право на перевірку без припису мають:

у всіх органах та підрозділах ДСНС - Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перший заступник, заступники Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій та керівник самостійного структурного підрозділу апарату ДСНС за напрямом реагування та його заступники;

{Абзац другий пункту 4 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

у підпорядкованих органах та підрозділах - начальник територіального органу ДСНС, заступники начальника територіального органу ДСНС, начальник управління (відділу) реагування на НС територіального органу ДСНС, начальник ОКЦ, посадові особи чергової зміни ОКЦ виключно під час чергування (крім диспетчерів);

у ДПРЗ та ПРП, дислокованих у межах одного району,- начальники районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС;

у підпорядкованих підрозділах - начальники АРФ ЦП, ДПРЗ та ПРП, а також їх заступники;

{Абзац п'ятий пункту 4 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

у чергових силах АРФ ЦП, закладах освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС, включених до розкладу виїзду підрозділів гарнізону,- посадові особи чергової зміни ОКЦ виключно під час чергування.

{Абзац шостий пункту 4 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

5. Право підпису припису на перевірку має Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, його перший заступник та заступник, на якого відповідно до розподілу обов’язків покладено координацію реагування на НС.

{Абзац перший пункту 5 глави 1 розділу V в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Припис на перевірку підпорядкованих підрозділів територіального органу ДСНС підписує начальник цього органу або його заступник з реагування на НС.

6. Особи, які здійснюють перевірку, мають право:

перевіряти та визначати готовність органів та підрозділів гарнізону;

одержувати (за потреби) письмові пояснення від осіб, які перевіряються;

вносити пропозиції щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності особового складу органів та підрозділів гарнізону, що перевірялися;

знімати з оперативного розрахунку черговий підрозділ у разі виявлення несправності основної чи спеціальної техніки або її обладнання, через які особовий склад підрозділу не може виконувати завдання за призначенням;

знімати з оперативного розрахунку окремий особовий склад у разі виявлення підозри або встановлення факту знаходження осіб у стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння, неможливості осіб несення служби за станом здоров’я.

7. Зняття з оперативного розрахунку чергового підрозділу або окремого особового складу здійснюється шляхом інформування ОКЦ, після чого начальник підрозділу приймає рішення про необхідність оголошення сигналу оповіщення «Збір - аварія» для збору вільного від чергування особового складу органів та підрозділів ДСНС для введення їх в оперативний розрахунок та вносить відповідні зміни до оперативно-службової документації.

8. Після інформування ОКЦ особою, що здійснює перевірку, про зняття з оперативного розрахунку чергового підрозділу або окремого особового складу оперативний черговий по гарнізону повинен:

організувати (за потреби) тимчасову передислокацію сил і засобів територіального органу ДСНС для реагування на пожежі, НС, інші небезпечні події в районі виїзду підрозділу, який знятий з оперативного розрахунку;

забезпечити своєчасне направлення чергових сил гарнізону до місця виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону та планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС з урахуванням зняття з оперативного розрахунку чергового підрозділу або окремого особового складу;

направляти (за потреби) свого заступника з питань оперативного реагування до чергового підрозділу, який знятий з оперативного розрахунку.

9. У разі підозри щодо перебування особового складу під час чергування або несення служби в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння начальник підрозділу протягом не пізніше ніж двох годин організовує його направлення до закладу охорони здоров’я, що здійснює виявлення стану сп’яніння.

10. У разі підтвердження перебування особового складу під час чергування або несення служби в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння або відмови особового складу проходити медичний огляд начальник підрозділу ініціює проведення щодо таких осіб службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 травня 2015 року № 515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 травня 2015 року за № 582/27027.

11. Повторна постановка до оперативного розрахунку відбувається після відновлення працездатності техніки чи її заміни або укомплектування оперативних розрахунків вільним від чергування особовим складом органів та підрозділів ДСНС та введення їх в оперативний розрахунок.

12. Перевірка організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб та готовності до виконання завдань за призначенням кожного ПРП гарнізону повинна здійснюватися не менше ніж:

один раз на пів року - структурними підрозділами територіального органу ДСНС та ОКЦ (крім АРФ ЦП);

один раз на квартал - начальницьким складом ДПРЗ, АРФ ЦП у підпорядкованих підрозділах.

Чергові сили АРФ ЦП, включені до розкладу виїзду підрозділів гарнізону, перевіряються посадовими особами чергової зміни ОКЦ виключно під час чергування (крім диспетчерів) - щоквартально.

13. Результати перевірки організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб заносяться до відповідного розділу Книги служби ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП, у разі необхідності складається довідка про перевірку.

14. Перевірка караулів, змін, відділень та інших підрозділів, включених до наряду службу на добове чергування, може проводитися раптово в будь-який час доби.

Перевірка в неробочий час оперативних розрахунків чергової зміни АРФ ЦП та АРЗ СП, для яких установлено нецілодобовий режим чергування в пунктах постійної дислокації, розпочинається із доведення оперативним черговим (черговим) до особового складу, включеного до наряду на службу на добове чергування, сигналу «Збір - аварія».

15. Ступінь готовності окремого підрозділу до дій за призначенням визначається за результатами перевірки чергового караулу (зміни, відділення), забезпеченням підрозділу штатною резервною технікою та її готовністю, а ступінь готовності гарнізону - за результатами перевірки не менше ніж 25 % підрозділів територіального органу ДСНС.

2. Питання, що перевіряються, та критерії готовності підрозділів

1. Питання, що перевіряються під час перевірки внутрішньої служби:

організація несення служби внутрішнім нарядом;

утримання службових приміщень;

відповідність службових приміщень правилам пожежної безпеки та санітарії;

виконання особовим складом розпорядку дня, належні та безпечні умови праці;

дотримання особовим складом правил носіння форменого одягу.

2. Питання, що перевіряються під час перевірки гарнізонної служби:

наявність та своєчасність коригування розкладу виїзду підрозділів гарнізону, планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, інші небезпечні події, НС, витягів із планів реагування на НС та міжобласних планів взаємодії під час реагування на НС, пожежі та інші небезпечні події;

порядок оповіщення та виїзду начальницького складу гарнізону на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

наявність допуску до самостійного виконання обов’язків КГП у посадових осіб, визначених пунктом 2 глави 9 розділу ІІ Статуту дій під час гасіння пожеж;

знання функціональних обов’язків посадових осіб гарнізону, інструкцій посадових осіб ОКЦ, диспетчерів, радіотелефоністів;

відповідність записам у Журналі стройових записок чергових сил записам у нарядах на службу в Книгах служби підрозділів;

своєчасність відпрацювання та коригування інструкцій (планів) взаємодії зі спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози виникнення та виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, інструкцій щодо порядку дій особового складу гарнізону за сигналами оповіщення та схем оповіщення;

наявність та правильність ведення оперативно-службової документації гарнізонної служби.

3. Питання, що перевіряються під час перевірки караульної служби:

наявність особового складу чергового караулу (зміни) й техніки відповідно до затвердженого наряду на службу;

наявність документів, що посвідчують особу і дають право роботи на пожежно-рятувальній техніці (обладнанні);

готовність пожежної, спеціальної та аварійно-рятувальної техніки до використання за призначенням;

знання особовим складом обов’язків відповідно до табеля оперативних розрахунків і вміння їх застосовувати під час практичної роботи;

організація роботи ГДЗС;

порядок оперативного обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, експлуатації і ремонту пожежних рукавів;

складання, відпрацювання та коригування оперативних карток (планів) гасіння пожеж, організація взаємодії зі спеціалізованими службами цивільного захисту;

організація та проведення службової підготовки;

наявність та ведення оперативно-службових документів;

виконання не менше ніж трьох нормативів індивідуально та/або в складі відділення (караулу).

4. Черговий караул (зміна, відділення) вважається готовим до виконання завдань за призначенням, якщо:

на чергуванні перебуває та включено до наряду на службу не менше ніж 75 % штатної чисельності особового складу караулу (зміни, відділення);

особовий склад має достатній рівень професійних умінь і навичок роботи із спорядженням, обладнанням, технікою та механізмами, який визначається успішним виконанням не менше ніж трьох індивідуальних або групових навчальних вправ у складі чергового караулу (зміни, відділення) згідно з Нормативами;

особовий склад повністю забезпечено придатним для використанням табельним спеціальним захисним одягом, спорядженням та засобами індивідуального захисту органів дихання;

посадові особи, визначені пунктом 2 глави 9 розділу ІІ Статуту дій під час гасіння пожеж, мають допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

табельна техніка, обладнання та спорядження чергового караулу (зміни, відділення) знаходяться у справному стані, укомплектовані та готові до використання за призначенням;

спорядження, обладнання, техніка та механізми пройшли регламентне обслуговування та випробування;

моторна техніка та моторизоване обладнання забезпечені пально-мастильними матеріалами, а пожежна техніка, якщо це передбачено виробником, додатково вогнегасними речовинами.

Зразок

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
(ГУ ДСНС України у Полтавській області)

НАКАЗ

Про особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області на 2022 рік

З метою організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області, забезпечення оперативного реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та небезпечні події, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Склад чергових сил підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

Перелік і кількість основної, спеціальної, аварійно-рятувальної та допоміжної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику для реагування на пожежі;

Схему районів виїзду підрозділів у зоні оперативного реагування Полтавського гарнізону ДСНС;

Розклад виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, надзвичайні ситуації (далі - НС) та інші небезпечні події на території Полтавської області;

Порядок виїзду начальницького складу ГУ ДСНС України у Полтавській області та підпорядкованих підрозділів на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;

Позивні начальницького складу органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області;

Розпорядок дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області;

Склад внутрішнього наряду в пожежно-рятувальних підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області;

Перелік осіб, які мають право проводити зміну чергових караулів (змін) в органах та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області.

2. Установити час зміни караулів у підпорядкованих підрозділах гарнізону - о 8 годині ранку в місцях, визначених начальниками підрозділів.

3. Утворити такі зведені загони ДСНС для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж:

Зіньківський зведений загін - чисельністю 120 чол. та 10 од. основної пожежно-рятувальної техніки, що формується на базі 13 ДПРЧ м. Зіньків;

Пирятинський зведений загін - чисельністю 200 чол. та 15 од. основної пожежно-рятувальної техніки, що формується на базі 14 ДПРЧ м. Пирятин.

4. Установити порядок чергування начальницького складу органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області у складі оперативних груп та мобільної оперативної групи:

у режимі повсякденного функціонування з 08:00 до 19:00 - на робочому місці, з 19:00 до 08:00 - у телефонному режимі за місцем проживання;

у вихідні та святкові дні з 08:00 до 13:00 - на робочому місці, з 13:00 до 08:00 - у телефонному режимі за місцем проживання;

у разі ускладнення оперативної обстановки або переведення органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області на посилений режим несення служби - цілодобово на робочому місці.

Особам, які у святкові та вихідні дні залучаються до чергування, за рішенням начальників надавати дні відпочинку відповідно до чинного законодавства.

5. Повсякденну діяльність особового складу і працівників, які не входять до складу чергових сил, організувати з урахуванням п’ятиденного 40-годинного робочого тижня з двома вихідними днями - субота та неділя. Установити робочий день з 08:00 до 17:00, обідню перерву - з 12:00 до 13:00.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області з реагування на НС П. Петренка.

СКЛАД
чергових сил підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події

ПЕРЕЛІК
і кількість основної, спеціальної, аварійно-рятувальної та допоміжної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику для реагування на пожежі

СХЕМА
районів виїзду підрозділів у зоні оперативного реагування Полтавського гарнізону ДСНС

Умовні позначення:

РОЗКЛАД
виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події на території Полтавської області

Порядок
виїзду начальницького складу ГУ ДСНС України у Полтавській області та підпорядкованих підрозділів на гасіння пожеж

ПОЗИВНІ
начальницького складу органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області

«1» - начальник ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«2» - перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«3» - заступник начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області з реагування на надзвичайні ситуації;

«4» - заступник начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«10» - начальник управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«11» - заступник начальника управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«12» - працівники управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«20» - начальник оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«21» - заступник начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«22» - помічник начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру з питань оперативного реагування ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«23» - помічник начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«24» - помічник начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру з питань забезпечення ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«25» - начальник 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«251» - заступник начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«26» - начальник 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«261» - заступник начальника 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«27» - начальник Полтавського районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області;

«28» - начальник Лубенського районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області.

На резервній частоті замість числового позивного допускається використання прізвищ абонентів.

Позивні підпорядкованих підрозділів:

ОКЦ - «ВИМПЕЛ»;

ЧЗ ОКЦ - «КВОРУМ»;

1 ДПРЧ м. Полтава:

ПЗЧ - «СОКІЛ»;

перше відділення - «СОКІЛ - 1»;

друге відділення - «СОКІЛ - 2»;

начальник частини - «СОКІЛ - 3»;

2 ДПРЧ м. Полтава:

ПЗЧ - «МАТРОС»;

перше відділення - «МАТРОС - 1»;

друге відділення - «МАТРОС - 2»;

начальник частини - «МАТРОС - 3»;

АРЗ СП: ПЗЧ - «ЛАВИНА»:

перше відділення (САРМ - Л) - «ЛАВИНА - 1»;

друге відділення (ПХРЛ) - «ЛАВИНА - 2»;

начальник АРЗ СП - «ЛАВИНА - 3».

РОЗПОРЯДОК ДНЯ
чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області

СКЛАД
внутрішнього наряду в пожежно-рятувальних підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області

ПЕРЕЛІК
осіб, які мають право проводити зміну чергових караулів (змін) в органах та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області

{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Зразок

МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
(МЦШР ДСНС України)

НАКАЗ

Про особливості організації повсякденної діяльності Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік

З метою організації повсякденної діяльності Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - МЦШР) та забезпечення оперативної готовності до дій за призначенням, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Склад чергових сил для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події у визначеній зоні відповідальності;

Район виїзду чергових підрозділів на території Сумського гарнізону ДСНС;

Режим несення караульної служби для чергових підрозділів МЦШР;

Позивні начальницького складу та підрозділів МЦШР;

Склад внутрішнього наряду в МЦШР;

Перелік осіб, які мають право проводити зміну чергування чергових сил та внутрішнього наряду в МЦШР;

Розпорядок дня особового складу чергових сил МЦШР;

Перелік посадових осіб для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням чергових сил МЦШР і вирішення невідкладних завдань.

2. Залучення чергових сил для реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС), небезпечні події, пожежі в районі виїзду в межах Сумської області здійснювати за отриманими повідомленнями або за рішенням оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Сумській області та інших областей у зоні відповідальності. Залучення сил і засобів за межі Сумської області здійснювати за рішенням ДСНС.

При виїзді чергових сил до місця НС, небезпечної події або пожежі здійснювати інформування оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Сумській області.

3. Заступнику начальника МЦШР з реагування на надзвичайні ситуації здійснювати виїзд на ліквідацію НС, небезпечних подій та пожеж у разі залучення підпорядкованого особового складу до дій за призначенням за межі Сумської області.

4. Зміну чергування чергових сил та внутрішнього наряду здійснювати щодня о 8 годині ранку у фойє біля кімнати оперативного чергового.

5. Установити порядок чергування начальницького складу МЦШР у складі оперативних груп:

у режимі повсякденного функціонування з 08:00 до 19:00 - на робочому місці, з 19:00 до 08:00 - у телефонному режимі за місцем проживання;

у вихідні та святкові дні з 08:00 до 13:00 - на робочому місці, з 13:00 до 08:00 - у телефонному режимі за місцем проживання;

у разі ускладнення оперативної обстановки або переведення органів управління та підрозділів МЦШР на посилений режим несення служби - цілодобово на робочому місці.

Особам, які у святкові та вихідні дні залучаються до чергування, за рішенням начальників надавати дні відпочинку відповідно до чинного законодавства.

6. Повсякденну діяльність особового складу і працівників, які не входять до складу чергових сил МЦШР, організувати з урахуванням п’ятиденного 40-годинного робочого тижня з двома вихідними днями - субота та неділя. Установити робочий день з 08:00 до 17:00, обідню перерву - 12:00 до 13:00.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника МЦШР з реагування на надзвичайні ситуації Я. Шкурського.

СКЛАД
чергових сил для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події у визначеній зоні відповідальності

РАЙОН ВИЇЗДУ
чергових підрозділів на території Сумського гарнізону ДСНС

Проведення аварійно-рятувальних та інших відновлювальних робіт у разі виникнення НС - на території всієї Сумської області (за запитом оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Сумській області).

Проведення робіт із гуманітарного розмінування та в разі виявлення вибухо-небезпечних предметів - на території всієї Сумської області (за запитом оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Сумській області).

Проведення аварійно-рятувальних робіт у разі дорожньо-транспортних пригод - на території Роменського та Конотопського районів (за запитом диспетчерів 12 ДПРЧ м. Ромни та 13 ДПРЧ м. Конотоп).

Реагування на пожежі в місті Ромни по вулиці Маяковського та від вул. Гарматної по бульвару Івана Лепсе (парна сторона) до перехрестя з вул. Авторемонтною, по вул. Авторемонтній (парна сторона) до залізничного полотна Ромни-Бахмач, уздовж полотна до вул. Жмеринської, по вул. Жмеринській (непарна сторона) до Кільцевої дороги (за повідомленням диспетчера 12 ДПРЧ м. Ромни).

РЕЖИМ
несення караульної служби для чергових підрозділів МЦШР

ПОЗИВНІ
начальницького складу та підрозділів МЦШР

Позивні керівництва МЦШР:

«1» - начальник МЦШР;

«2» - перший заступник начальника МЦШР;

«3» - заступник начальника МЦШР з реагування на надзвичайні ситуації;

«4» - заступник начальника МЦШР;

На резервній частоті замість числового позивного допускається використання прізвищ абонентів.

Позивні структурних підрозділів МЦШР:

оперативний черговий МЦШР - «ГАЛЕТ»;

перше відділення на спеціальній аварійно-рятувальній машині аварійно-рятувальної частини - «ОРЕЛ - 1»;

друге відділення на спеціальній аварійно-рятувальній машині аварійно-рятувальної частини - «ОРЕЛ - 2»;

відділення на автоцистерні групи пожежогасіння - «ОРЕЛ - 3»;

начальник аварійно-рятувальної частини «ОРЕЛ - 4»;

оперативний розрахунок на оперативно-піротехнічній машині групи піротехнічних робіт - «МІНА - 1»;

оперативний розрахунок на піротехнічній машині важкого типу групи піротехнічних робіт - «МІНА - 2»;

оперативний розрахунок на піротехнічній машині легкого типу групи піротехнічних робіт - «МІНА - 3»;

начальник групи піротехнічних робіт - «МІНА - 4».

СКЛАД
внутрішнього наряду в МЦШР

1. Оперативний черговий.

2. Помічник оперативного чергового.

3. Черговий радіотелефоніст.

4. Начальник оперативного розрахунку чергової зміни частини аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт.

5. Черговий парку.

6. Днювальний парку.

7. Механік-водій (водій) чергового тягача.

8. Черговий контрольно-пропускного пункту.

9. Помічник чергового контрольно-пропускного пункту.

10. Відділення охорони.

ПЕРЕЛІК
осіб, які мають право проводити зміну чергування чергових сил та внутрішнього наряду в МЦШР

РОЗПОРЯДОК ДНЯ
особового складу чергових сил МЦШР

ПЕРЕЛІК
посадових осіб для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням чергових сил МЦШР і вирішення невідкладних завдань

1. Перший заступник начальника МЦШР.

2. Заступник начальника МЦШР з реагування на надзвичайні ситуації.

3. Заступник начальника МЦШР.

4. Начальник аварійно-рятувальної частини.

5. Начальник частини аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт.

6. Начальник частини ліквідації наслідків аварій.

7. Начальник частини радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

КНИГА СЛУЖБИ

{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

ТАБЕЛЬ
постів (дозорів)

________________________________________________________________________
(найменування підприємства, установи, організації або об’єкта)

КНИГА СЛУЖБИ

ЖУРНАЛ
стройових записок чергових сил

Зразок

МІЖОБЛАСНИЙ ПЛАН ВЗАЄМОДІЇ
під час реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та ГУ ДСНС України у Черкаській області

1. План визначає порядок залучення сил і засобів ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та ГУ ДСНС України у Черкаській області для надання взаємної допомоги в гасінні пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій у зонах оперативного реагування цих територіальних органів.

2. Залучення сил і засобів для виконання завдань за призначенням у суміжних зонах оперативного реагування територіальних органів ДСНС здійснюється відповідно до Розрахунку сил і засобів ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та ГУ ДСНС України у Черкаській області, які можуть залучатися для надання взаємної допомоги в гасінні пожеж і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій (додаток) у разі:

якщо відстань від підрозділу до місця пожежі, надзвичайної ситуації, небезпечної події, що виникла в зоні оперативного реагування сусіднього територіального органу ДСНС, значно менша ніж відстань від підрозділу територіального органу ДСНС (за наявності прямої загрози людям або необхідності виконання невідкладних заходів для локалізації небезпечних факторів пожежі, надзвичайної ситуації, небезпечної події);

неможливості під’їзду підрозділу сусіднього територіального органу ДСНС до місця пожежі, надзвичайної ситуації, небезпечної події через порушення транспортного сполучення внаслідок негативної дії природних явищ або стихійного лиха;

якщо сил і засобів сусіднього територіального органу ДСНС не достатньо для гасіння пожежі або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

вичерпання можливостей газодимозахисної служби сусіднього територіального органу ДСНС (недостатньої кількості засобів індивідуального захисту органів дихання) для гасіння пожежі або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаних із викидом небезпечних хімічних речовин чи задимленням у будівлях великої площі;

відсутності окремих видів спеціальної техніки, обладнання та оснащення для гасіння пожежі, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або небезпечної події;

в інших випадках за умови обґрунтування необхідності залучення.

3. Запит на залучення сил і засобів від сусіднього територіального органу ДСНС та підтвердження про їх направлення здійснюється через чергову зміну оперативно-координаційних центрів (далі - ОКЦ) територіальних органів ДСНС у Кіровоградській та Черкаській областях.

4. Засоби зв’язку для виклику сил і засобів від сусіднього територіального органу ДСНС:

ОКЦ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області:

телефон: (0522) 22-54-14;

факс: 22-64-25;

телетайп: 282209 «LAVA»;

е-mail: kirovohrad@dsns.gov.ua, pash@kr.dsns.gov.ua.

ОКЦ ГУ ДСНС України у Черкаській області:

телефони: (0472) 101, 73-00-55;

факс: 73-04-04, 73-45-45;

телетайп: 147222 «POCHR»;

е-mail: cherkasy@dsns.gov.ua, resque@ck.dsns.gov.ua.

5. Запит на виклик сил і засобів сусіднього територіального органу ДСНС повинен містити дані про:

місце виникнення пожежі, надзвичайної ситуації або небезпечної події (найменування району, населеного пункту, об’єкта);

характер пожежі, надзвичайної ситуації або небезпечної події;

необхідність залучення сил і засобів із сусіднього територіального органу ДСНС;

вид і кількість оперативних розрахунків, перелік техніки та оснащення, які потрібно залучити;

найкоротший маршрут слідування до місця події, контрольні пункти на маршруті слідування, в яких посадова особа, яка очолює підрозділи, має вийти на зв’язок;

позивні підрозділів, задіяних до гасіння пожежі, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або небезпечної події;

власне ім’я, прізвище, посада, номер мобільного телефону керівника гасіння пожежі або особи, яка керує діями підрозділів ДСНС на місці ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, небезпечної події.

6. Підтвердження про направлення сил і засобів до сусіднього територіального органу ДСНС повинно містити:

вид і кількість оперативних розрахунків, перелік техніки та оснащення, які направляються на запит;

власне ім’я, прізвище, посада, номер мобільного телефону посадової особи, яка очолює підрозділ, що направляється до сусіднього територіального органу ДСНС;

дату і час відбуття підрозділів, розрахунковий час прибуття до місця події, маршрут слідування, контрольні пункти на маршруті слідування, в яких посадова особа, яка очолює підрозділи, буде виходити на зв’язок;

позивні підрозділів, які направляються на запит.

7. Для надання допомоги в гасінні пожежі, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або небезпечної події в зоні реагування сусіднього територіального органу ДСНС, як правило, направляються чергові сили і засоби підрозділів з урахуванням оперативної обстановки в районі їх виїзду. Для керівництва призначається старша посадова особа, яка очолює підрозділ.

З метою недопущення зниження оперативної готовності підрозділів, від яких направляються чергові сили і засоби до сусіднього територіального органу ДСНС, оголошується збір резервних караулів (змін), в оперативні розрахунки вводиться резервна техніка.

Граничний час виїзду чергових сил і засобів підрозділів до сусіднього територіального органу ДСНС не повинен перевищувати 10 хвилин після отримання запиту.

8. Пересування сил і засобів до пункту призначення здійснюється, як правило, колоною. Марш організовується з дотриманням вимог, визначених у главі 1 розділу V Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 801/32253.

9. З прибуттям колони до пункту призначення в зоні реагування сусіднього територіального органу ДСНС старша посадова особа, яка очолює підрозділ, доповідає керівнику гасіння пожежі або особі, яка керує діями підрозділів ДСНС на місці ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, небезпечної події та передає стройову записку, список особового складу і перелік техніки.

Якщо підрозділи від сусіднього територіального органу ДСНС прибули першими до місця виклику, старша посадова особа, яка їх очолює, самостійно організовує оперативні дії з гасіння пожежі, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або небезпечної події та доповідає до оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС, у зону реагування якого прибули.

Після доповіді керівнику гасіння пожежі або особі, яка керує діями підрозділів ДСНС на місці ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, небезпечної події, а в разі їх відсутності на місці події - доповіді на ОКЦ територіального органу ДСНС, у зону реагування якого прибули, підрозділи переходять як придані сили в тимчасове підпорядкування начальника цього територіального органу ДСНС.

10. У разі стабілізації оперативної обстановки та можливості зменшення кількості сил і засобів, до місць постійної дислокації насамперед повертаються підрозділи, залучені від сусіднього територіального органу ДСНС.

11. Забезпечення техніки паливно-мастильними матеріалами, її ремонт, розміщення і харчування особового складу приданих сил і засобів організовується територіальним органом ДСНС, у зону реагування якого прибули підрозділи.

12. У разі коригування цього плану зміни і доповнення вносяться до обох примірників, про що робляться записи в Аркуші для відміток про коригування Міжобласного плану взаємодії ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та ГУ ДСНС України у Черкаській області, що є невід’ємною частиною плану.

РОЗРАХУНОК
сил і засобів ГУ ДСНС України у Кіровоградській області та ГУ ДСНС України у Черкаській області, які можуть залучатися для надання взаємної допомоги під час реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події

1. Перелік районів Кіровоградської і Черкаської областей, що мають спільні кордони

2. Перелік пожежно-рятувальних підрозділів, які можуть бути залучені для надання допомоги підрозділам ДСНС в адміністративних районах сусідніх областей

У зоні оперативного реагування ГУ ДСНС України у Кіровоградській області

У зоні оперативного реагування ГУ ДСНС України у Черкаській області

3. Перелік пожежно-рятувальної техніки цільового призначення, спеціальної пожежно-рятувальної та аварійно-рятувальної техніки, що може залучатися для надання допомоги територіальним органам ДСНС сусідніх областей:

Техніка ГУ ДСНС України у Кіровоградській області

Техніка ГУ ДСНС України у Черкаській області

Аркуш для відміток
про коригування Міжобласного плану взаємодії ГУ ДСНС України
у Кіровоградській області та ГУ ДСНС у Черкаській області

{Додаток 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

Зразок

ПЛАН
залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події на території Полтавського району Полтавської області

Аркуш погодження
плану залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі,
надзвичайні ситуації та інші небезпечні події на території Полтавського району
Полтавської області

ПЕРЕЛІК
основних оперативно-службових документів із питань організації гарнізонної та караульної служб у територіальних органах ДСНС і підпорядкованих їм підрозділах та аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування ДСНС

{Додаток 9 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

КНИГА СЛУЖБИ
Оперативно-координаційного центру

{Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

ЖУРНАЛ
пункту зв’язку частини

{Додаток 11 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 31 від 26.01.2023}

СХЕМА
розташування особового складу чергового караулу за номерами оперативного розрахунку

ПРИПИС
на перевірку