Про впровадження систем енергетичного менеджменту
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1400 від 17.12.2022
№ 416 від 28.04.2023
№ 540 від 10.05.2024}
Відповідно до частин другої та четвертої статті 12 Закону України “Про енергетичну ефективність” Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина в редакції Постанови КМ № 540 від 10.05.2024}
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
Примірний порядок використання економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту в органі державної влади.
{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 540 від 10.05.2024}
2. Органам державної влади, підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери їх управління, до 31 грудня 2024 р.:
запровадити та забезпечити функціонування систем енергетичного менеджменту відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою;
забезпечити надання Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження інформації про стан та результати запровадження систем енергетичного менеджменту за визначеною ним формою;
щодо будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні), забезпечити:
ініціювання проведення державної реєстрації речових прав на відповідні будівлі та права постійного користування земельними ділянками, на яких такі будівлі розташовані, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”;
виготовлення технічних паспортів таких будівель;
подання Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження інформації про виготовлення технічних паспортів;
проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель відповідно до статті 7 Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.
Про функціонування систем енергетичного менеджменту інформувати кожного півріччя до 31 січня та до 31 липня Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження за визначеною ним формою.
{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 540 від 10.05.2024}
21. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури разом з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження провадити інформаційно-просвітницьку діяльність щодо запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту, впровадження та здійснення енергоефективних заходів.
{Постанову доповнено пунктом 21 згідно з Постановою КМ № 540 від 10.05.2024}
3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування керуватися затвердженим цією постановою Порядком під час запровадження систем енергетичного менеджменту (у межах повноважень).
{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 540 від 10.05.2024}
4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
5. Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження подавати щопівроку до 20 лютого та до 20 серпня Кабінету Міністрів України інформацію про стан виконання цієї постанови, а також забезпечити інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства про стан виконання міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення показової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні рівня енергетичної ефективності.
{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 540 від 10.05.2024}
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління
1. Цей Порядок визначає механізм та принципи запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту і встановлює вимоги до:
1) етапів запровадження систем енергетичного менеджменту;
2) організаційної структури та механізму запровадження систем енергетичного менеджменту;
3) енергетичної політики та забезпечення її реалізації органами запровадження систем енергетичного менеджменту;
4) енергетичного планування, що здійснюється органами запровадження систем енергетичного менеджменту;
5) процедур реалізації обов’язкових повноважень щодо енергетичного планування, функціонування систем енергетичного менеджменту;
6) моніторингу та оцінки показників функціонування систем енергетичного менеджменту;
7) формування, ведення та оприлюднення національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, обміну інформацією з іншими електронними системами.
2. Терміни, які вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) відповідальний за систему енергетичного менеджменту - відповідальна за запровадження і функціонування системи енергетичного менеджменту посадова (службова) особа з числа керівників (їх заступників) органу запровадження системи енергетичного менеджменту, визначена відповідно до пункту 8 цього Порядку;
2) декларація енергетичної політики - документ, що визначає наміри органу запровадження системи енергетичного менеджменту щодо запровадження, забезпечення подальшого функціонування та розвитку системи енергетичного менеджменту, а також цілі функціонування системи енергетичного менеджменту;
3) енергетичний моніторинг (далі - енергомоніторинг) - процес збирання даних з вузлів комерційного, розподільного, технологічного обліку та інших засобів вимірювальної техніки, накопичення, обробки та відображення таких даних з метою аналізу ефективності споживання і виробництва енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
4) енергоменеджер - особа, яка реалізує повноваження щодо енергомоніторингу, енергетичного планування, функціонування системи енергетичного менеджменту, відповідальна за організацію ефективного використання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, і забезпечення реалізації енергоефективних проектів та заходів, здійснення заходів з розвитку відновлюваних джерел енергії або їх сукупності;
5) національна база даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель (далі - база даних будівель) - відомості у складі реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо експлуатаційних, енергетичних характеристик, даних енергомоніторингу та інших відомостей, які характеризують рівень енергетичної ефективності будівель;
6) органи запровадження систем енергетичного менеджменту - органи державної влади, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління;
7) підрядна організація з енергетичного менеджменту - визначений відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання, відповідальний за запровадження та функціонування енергомоніторингу та системи енергетичного менеджменту;
8) система енергетичного менеджменту - система управління, що визначає енергетичну політику, цілі функціонування системи енергетичного менеджменту, проміжні цілі, спрямовані на досягнення цілей функціонування системи енергетичного менеджменту (далі - проміжні цілі), енергетичні завдання та управлінські рішення, спрямовані на їх досягнення, передбачає інформаційні, організаційні, кадрові, фінансові та технічні заходи щодо планування і управління ефективністю споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
9) система автоматизованого енергомоніторингу - інформаційно-комунікаційна система, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує введення, зчитування та автоматизоване збирання, зберігання, обробку, відображення даних щодо обсягів споживання, виробництва енергії (енергоносіїв) і комунальних послуг, параметрів повітряно-теплового режиму, рівня освітлення та інших даних, отриманих із засобів вимірювальної техніки, для цілей енергоменеджменту.
3. Інші терміни використовуються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Законах України “Про енергетичну ефективність”, “Про енергетичну ефективність будівель”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Фонд енергоефективності”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про інформацію”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.
4. Системи енергетичного менеджменту запроваджуються з метою:
1) формування енергетичної політики органу запровадження системи енергетичного менеджменту;
2) досягнення цілей сталого енергетичного розвитку органу запровадження системи енергетичного менеджменту;
3) сприяння досягненню цілей Національного плану дій з енергоефективності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1803 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 8, ст. 439), Оновленого національного визначеного внеску України до Паризької угоди, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 липня 2021 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 62, ст. 3956), Довгострокової стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1228 “Деякі питання стратегічного розвитку енергетичної ефективності будівель” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 13, ст. 843).
5. Основними завданнями системи енергетичного менеджменту є:
1) ефективне споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
2) раціональне використання коштів на оплату енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
3) планування та реалізація енергоефективних проектів і здійснення заходів, проектів і заходів з розвитку відновлюваних джерел енергії або їх сукупності (далі - проекти і заходи сталого енергетичного розвитку) органом запровадження системи енергетичного менеджменту та моніторингу результатів їх запровадження;
4) підвищення енергетичної ефективності та зменшення викидів парникових газів;
5) забезпечення сертифікації енергетичної ефективності будівель;
6) забезпечення показової ролі органів державної влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель.
6. Досягнення мети запровадження систем енергетичного менеджменту здійснюється органами запровадження систем енергетичного менеджменту шляхом розроблення та реалізації енергетичної політики і забезпечення енергетичного планування.
Енергетична політика органу запровадження системи енергетичного менеджменту визначається у декларації енергетичної політики, яка в тому числі визначає цілі функціонування системи енергетичного менеджменту.
Результатом функціонування механізму енергетичного планування є план діяльності системи енергетичного менеджменту (далі - план діяльності), яким визначаються проміжні цілі, та інші необхідні відомості.
7. Система енергетичного менеджменту охоплює такі сфери діяльності органу запровадження енергетичного менеджменту:
експлуатація та утримання будівель та споруд;
управління персоналом та провадження адміністративно-господарської діяльності;
публічні закупівлі енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари);
збір та внесення даних до бази даних будівель.
За рішенням керівника органу запровадження системи енергетичного менеджменту можуть бути визначені додаткові сфери діяльності органу запровадження системи енергетичного менеджменту, в тому числі щодо процесів та транспорту.
Етапи запровадження систем енергетичного менеджменту в органах запровадження систем енергетичного менеджменту
8. Керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту приймає рішення про запровадження системи енергетичного менеджменту та визначення відповідального за систему енергетичного менеджменту.
9. Керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту приймає рішення про вибір способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту в межах передбаченого фінансування з бюджетних і позабюджетних джерел, у тому числі проектів міжнародної технічної допомоги, та з урахуванням штатної чисельності та кількості будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту або підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління цього органу запровадження системи енергетичного менеджменту, шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на:
існуючі або спеціально створені структурні підрозділи органу запровадження системи енергетичного менеджменту з питань здійснення енергоефективних заходів (далі - структурний підрозділ енергоменеджменту), або на відповідну окрему його посадову (службову) особу (енергоменеджера), що фінансуються за рахунок бюджетних видатків на утримання такого органу запровадження системи енергетичного менеджменту;
підрядну організацію з енергетичного менеджменту - фізичну особу - підприємця або юридичну особу незалежно від форми власності, яка на постійній основі провадить діяльність із запровадження та забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту.
Підрядна організація з енергетичного менеджменту може обиратися підприємствами, установами та організаціями, крім державних органів, за рахунок власних коштів без залучення коштів державного бюджету з метою запровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту.
Система енергетичного менеджменту незалежно від способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту повинна відповідати вимогам, установленим пунктами 15-24 цього Порядку.
10. У разі вибору способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту на структурний підрозділ енергоменеджменту або енергоменеджера:
1) відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує:
підготовку пропозицій щодо організаційної структури системи енергетичного менеджменту;
розроблення організаційно-розпорядчих документів, які регламентують запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту, в тому числі положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій (змін до них) працівників структурного підрозділу енергоменеджменту (енергоменеджера), енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту, інших осіб, задіяних в системі енергетичного менеджменту;
2) керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту затверджує організаційну структуру системи енергетичного менеджменту та організаційно-розпорядчі документи, які регламентують запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту.
11. У разі вибору способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на підрядну організацію з енергетичного менеджменту, визначену відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) підрядна організація з енергетичного менеджменту забезпечує:
запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту відповідно до цього Порядку;
дотримання політики відкритих даних, процедур обміну інформацією;
2) відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує:
наявність у договорі з підрядною організацією з енергетичного менеджменту гарантій права власності органу запровадження системи енергетичного менеджменту на продукти діяльності за договором з такою організацією та передачі органу запровадження системи енергетичного менеджменту всієї зібраної, накопиченої та обробленої інформації (в тому числі результатів аналізу) у машиночитному форматі після закінчення строку дії договору;
сталість функціонування системи енергетичного менеджменту в разі зміни підрядної організації, в тому числі отримання органом запровадження системи енергетичного менеджменту всієї інформації, передбаченої абзацом другим цього підпункту.
Для забезпечення належного функціонування системи енергетичного менеджменту підрядна організація з енергетичного менеджменту повинна мати спеціалізоване обладнання, зазначене у пункті 22 цього Порядку.
12. Визначений структурний підрозділ енергоменеджменту, енергоменеджер або відповідальний за систему енергетичного менеджменту (у разі покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на підрядну організацію з енергетичного менеджменту) забезпечує підготовку, а керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту - затвердження відповідних змін щодо визначення обов’язків та повноважень структурних підрозділів енергоменеджменту.
13. Під час запровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту органи запровадження системи енергетичного менеджменту керуються у своїй роботі:
ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) “Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання”;
ДСТУ ISO 50004:2016 (ISO 50004:2014, IDT) “Системи енергетичного менеджменту. Настанова щодо запровадження, супровід та поліпшення системи енергетичного менеджменту”, в тому числі під час прийняття рішень про розширення цілей та завдань систем енергетичного менеджменту понад обсяги, передбачені цим Порядком.
14. За рішенням органу запровадження системи енергетичного менеджменту може проводитися сертифікація відповідності системи енергетичного менеджменту національним стандартам. Така сертифікація є добровільною та проводиться органом з оцінки відповідності згідно із законодавством.
Організаційна структура та механізм запровадження систем енергетичного менеджменту
15. Під час підготовки пропозицій щодо організаційної структури системи енергетичного менеджменту кількість штатних одиниць структурного підрозділу енергоменеджменту визначається з урахуванням передбачення мінімум однієї штатної одиниці на 50 будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту або підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління цього органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
У разі коли для забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту достатньо однієї штатної одиниці, обов’язки такої штатної одиниці можуть бути покладені на окрему посадову (службову) особу (енергоменеджера) та/або відповідного працівника існуючих структурних підрозділів органу запровадження системи енергетичного менеджменту, який здійснюватиме енергоефективні заходи.
У разі коли для забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту необхідно більше однієї штатної одиниці, створюється окремий структурний підрозділ енергоменеджменту.
За рішенням керівника органу запровадження системи енергетичного менеджменту обов’язки із забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту покладаються на посадових (службових) осіб розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту (енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту).
16. Керівник структурного підрозділу енергоменеджменту безпосередньо підпорядковується відповідальному за систему енергетичного менеджменту.
17. Діяльність структурного підрозділу енергоменеджменту провадиться відповідно до затвердженого положення, яке повинне передбачати у тому числі такі функції:
2) здійснення енергомоніторингу;
3) проведення поточного аналізу споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг органом запровадження системи енергетичного менеджменту, виявлення причини відхилень від норми та їх усунення;
4) здійснення контролю за технічним станом будівель;
5) здійснення контролю за здійсненням заходів та реалізацією проектів енергетичного розвитку;
6) розроблення пропозицій щодо здійснення заходів та реалізації проектів сталого енергетичного розвитку на наступний рік;
7) визначення потенціалу економії енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг в органі запровадження системи енергетичного менеджменту;
8) здійснення моніторингу, розрахунку і оцінки показників ефективності використання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
9) прогнозування споживання і виробництва енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
10) здійснення контролю за досягненням цілей функціонування системи енергетичного менеджменту та проміжних цілей;
11) підготовку і виконання передбачених законодавством процедур щодо забезпечення енергосервісу у відповідних будівлях (у разі наявності чинних енергосервісних договорів);
12) сприяння проведенню публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), з дотриманням критеріїв енергоефективності;
13) забезпечення сертифікації енергетичної ефективності відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”;
14) розроблення та запровадження інформаційних матеріалів та навчальних програм для працівників та відвідувачів органу запровадження системи енергетичного менеджменту, спрямованих на формування відповідального ставлення до споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
15) навчання працівників інших структурних підрозділів органу запровадження системи енергоменеджменту та енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту;
16) розроблення та запровадження системи ощадного споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
17) підготовку до укладення договорів з підприємствами - постачальниками енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у межах затверджених лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
18) проведення розрахунку базових рівнів енергетичної ефективності;
19) інвентаризацію будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту або державних органів, установ, підприємств і організацій, які належать до сфери управління цього органу запровадження системи енергетичного менеджменту;
20) збір, внесення та актуалізацію в базі даних будівель відомостей щодо енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.
18. У разі вибору способу запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту на окрему посадову (службову) особу (енергоменеджера) виконання функцій, передбачених пунктом 17 цього Порядку, покладається на таку особу.
19. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) разом із структурним підрозділом з питань організаційно-господарського (адміністративно-технічного) забезпечення на основі пропозицій та обґрунтувань розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту подає обґрунтовані пропозиції:
керівнику органу запровадження системи енергетичного менеджменту та структурному підрозділу з питань бюджетного планування - щодо здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;
фінансовому підрозділу органу запровадження системи енергетичного менеджменту - щодо перегляду встановлених лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у межах бюджетних призначень, спрямованих на оплату енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку.
20. Для забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту структурні підрозділи органу запровадження системи енергетичного менеджменту повинні забезпечувати виконання, зокрема, таких функцій:
1) структурний підрозділ з питань організаційно-господарського (адміністративно-технічного) забезпечення забезпечує збір та моніторинг інформації про споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг будівлями, що перебувають у володінні, користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу запровадження системи енергетичного менеджменту, та разом із структурним підрозділом енергоменеджменту забезпечує підготовку та виконання проектних та будівельно-монтажних робіт із реконструкції та капітального ремонту будівель у частині здійснення заходів та реалізації проектів сталого енергетичного розвитку, сприяє проведенню публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), для забезпечення дотримання критеріїв енергоефективності;
2) структурний підрозділ з питань будівництва (інший структурний підрозділ, до повноважень якого належить виконання відповідних функцій) у разі розроблення проектної документації, завдання на проектування та під час будівництва узгоджує з керівником структурного підрозділу енергоменеджменту такі роботи та документи в частині здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку, закупівлі енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари), для забезпечення дотримання критеріїв енергоефективності;
3) фінансовий підрозділ, інший структурний підрозділ з питань бюджетного планування, який забезпечує планування видатків на функціонування органу запровадження системи енергетичного менеджменту, зокрема на енергію (енергоносії) та комунальні послуги:
виконує завдання з пошуку та залучення позабюджетних коштів з джерел, не заборонених законодавством, для здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;
під час підготовки проектів бюджету на відповідний бюджетний період у межах наявних фінансових ресурсів бере до уваги пропозиції щодо обґрунтованих лімітів з урахуванням заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку та вимог законодавства стосовно зменшення споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг;
затверджує граничні обсяги лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у грошових показниках у розрізі кварталів, а в натуральних показниках - на рік.
21. Енергоменеджери розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту подають структурному підрозділу енергоменеджменту обґрунтовані пропозиції щодо:
здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;
перегляду встановлених лімітів споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг у межах бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.
22. Для органів запровадження системи енергетичного менеджменту із штатною чисельністю структурного підрозділу енергоменеджменту від чотирьох осіб організаційно-технічне забезпечення системи енергетичного менеджменту передбачає наявність спеціалізованого обладнання, а саме:
реєстраторів значень (даталогерів) вологості та температури повітря з пристроєм зчитування даних;
реєстраторів значень (даталогерів) рівня CO2 з пристроєм зчитування даних;
іншого спеціалізованого обладнання, необхідного для належного функціонування системи енергетичного менеджменту.
Забезпечення спеціалізованим обладнанням здійснюється з урахуванням особливостей бюджетного планування та фінансування в органі запровадження системи енергетичного менеджменту, у тому числі у період воєнного стану.
23. Якщо орган запровадження системи енергетичного менеджменту на підставі договору оренди (найму) та/або на іншому праві користування розміщується в будівлі (в частині будівлі), яка перебуває у комунальній власності, енергомоніторинг такої будівлі (її частини) здійснюється органом запровадження системи енергетичного менеджменту.
24. Якщо орган запровадження системи енергетичного менеджменту надає на умовах оренди та/або іншого права користування будівлю (її частину), споруду або інший об’єкт іншому органу запровадження системи енергетичного менеджменту, функціонування системи енергетичного менеджменту щодо такого майна забезпечує відповідальний за систему енергетичного менеджменту орган запровадження системи енергетичного менеджменту, у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) якого перебуває таке майно, якщо інше не передбачено договором або іншим визначеним сторонами способом.
Енергетичне планування, що здійснюється органами запровадження систем енергетичного менеджменту
25. Органи запровадження систем енергетичного менеджменту запроваджують процес енергетичного планування, який передбачає:
1) збір, обробку та проведення аналізу інформації про обсяги споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг за поточний та попередні періоди;
2) збір, обробку та проведення аналізу інформації про показники енергетичної ефективності будівель, перелік та стан здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;
3) розрахунок встановлення та документальне оформлення цілей функціонування систем енергетичного менеджменту та проміжних цілей;
4) формування переліку та послідовності здійснення заходів та реалізації проектів для досягнення встановлених цілей функціонування систем енергетичного менеджменту та проміжних цілей;
5) визначення необхідних ресурсів та їх джерел для досягнення цілей функціонування систем енергетичного менеджменту та проміжних цілей;
6) поточний та періодичний моніторинг здійснення заходів та реалізації проектів, досягнення встановлених цілей функціонування систем енергетичного менеджменту та проміжних цілей;
7) підготовку та подання Держенергоефективності звітної інформації про стан та результати запровадження систем енергетичного менеджменту за визначеною ним формою.
26. За результатами енергетичного планування не пізніше ніж протягом шести місяців з дня прийняття рішення про початок запровадження системи енергетичного менеджменту розробляється план діяльності, а не пізніше ніж протягом 12 місяців - декларація енергетичної політики.
План діяльності та декларація енергетичної політики публікуються на офіційному веб-сайті органу запровадження системи енергетичного менеджменту протягом п’яти календарних днів з дня їх затвердження керівником органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
27. План діяльності розробляється структурним підрозділом енергоменеджменту (енергоменеджером) або підрядною організацією з енергетичного менеджменту на трирічний період та визначає:
2) завдання системи енергетичного менеджменту;
3) щорічні індикативні показники досягнення проміжних цілей;
4) план здійснення заходів та реалізації проектів сталого енергетичного розвитку, в тому числі у будівлях.
28. Оцінка рівня досягнення щорічних індикативних показників досягнення проміжних цілей здійснюється на основі базового рівня енергетичної ефективності.
Розрахунок базового рівня енергетичної ефективності здійснюється відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність”.
29. Перегляд плану діяльності здійснюється за рішенням відповідального за систему енергетичного менеджменту за результатами моніторингу досягнення проміжних цілей (за потреби).
30. Джерелами інформації про обсяги споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг можуть бути: дані систем автоматизованого енергомоніторингу, дані з рахунків за надання комунальних послуг, дані та показники вузлів комерційного обліку, звіти про енергетичний аудит, енергетичні сертифікати тощо.
31. З метою забезпечення сталості реалізації енергетичної політики орган запровадження системи енергетичного менеджменту в рамках енергетичного планування забезпечує щорічний організаційний цикл постійного удосконалення системи енергетичного менеджменту та здійснення кожного із чотирьох етапів циклу: планування - виконання - перевірка - коригування:
1) планування - проведення аналізу, визначення цілей функціонування системи енергетичного менеджменту, проміжних цілей та щорічних індикативних показників досягнення проміжних цілей, визначення завдань, ресурсів, необхідних для досягнення визначених цілей, розроблення плану діяльності;
2) виконання - здійснення заходів та реалізація проектів, передбачених планом діяльності;
3) перевірка - здійснення моніторингу та вимірювання досягнення:
цілей функціонування системи енергетичного менеджменту;
щорічних індикативних показників досягнення проміжних цілей;
результатів реалізації затверджених проектів;
4) коригування - прийняття управлінських рішень щодо перегляду цілей функціонування системи енергетичного менеджменту, проміжних цілей, планів, заходів та проектів і здійснення інших заходів для постійного підвищення енергетичної ефективності.
Енергетична політика та забезпечення її реалізації органами запровадження систем енергетичного менеджменту
32. Декларація енергетичної політики розробляється структурним підрозділом енергоменеджменту (енергоменеджером) або підрядною організацією з енергетичного менеджменту.
33. Декларація енергетичної політики повинна містити:
1) базовий рівень енергетичної ефективності із зазначенням базового року;
2) цілі функціонування системи енергетичного менеджменту із зменшення споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг на період не менше п’яти років;
3) інформацію про можливості органу запровадження системи енергетичного менеджменту в частині забезпечення організаційними, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами, необхідними для досягнення поставлених цілей функціонування системи енергетичного менеджменту;
4) зобов’язання щодо забезпечення довгострокового розвитку та вдосконалення системи енергетичного менеджменту;
5) зобов’язання органу запровадження системи енергетичного менеджменту щодо застосування критеріїв енергоефективності під час проведення публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, для надання яких використовується енергоспоживча продукція (товари);
6) наміри органу запровадження системи енергетичного менеджменту щодо забезпечення підвищення енергетичної ефективності будівель органу запровадження системи енергетичного менеджменту шляхом здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку;
7) інші наміри або зобов’язання, визначені органом запровадження системи енергетичного менеджменту.
34. Цілі функціонування системи енергетичного менеджменту повинні бути чіткі, вимірювані, досяжні, значущі та визначені в часі. Цілі виражаються у числовому значенні питомого споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг.
35. Перегляд декларації енергетичної політики здійснюється за результатами моніторингу досягнення цілей функціонування системи енергетичного менеджменту не менш як один раз на три роки.
36. Інформація про затвердження та перегляд декларації енергетичної політики доводиться до відома всіх працівників органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
37. Енергетична політика повинна враховувати:
1) інформацію про цілі та завдання з дотримання міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення зразкової ролі органів державної влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель (у разі встановлення їх для відповідного органу запровадження системи енергетичного менеджменту);
2) інформацію, отриману за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівель органів запровадження систем енергетичного менеджменту;
3) результати аналізу інформації про обсяги споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг будівлями органів запровадження систем енергетичного менеджменту за попередні періоди;
4) наявну інформацію про плани здійснення заходів та реалізації проектів сталого енергетичного розвитку та наявні або заплановані відповідні проекти.
Функціонування систем енергетичного менеджменту
38. Керівник органу запровадження системи енергетичного менеджменту приймає рішення про запровадження системи енергетичного менеджменту, визначає відповідального за систему енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 8-14 цього Порядку, затверджує план діяльності системи, розроблений відповідно до пунктів 25-31 цього Порядку, та декларацію енергетичної політики, розроблену відповідно до пунктів 32-37 цього Порядку.
39. Відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує запровадження системи енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 8-14 цього Порядку та загальну координацію виконання завдань із забезпечення її функціонування.
40. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) з метою забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту забезпечує:
енергетичне планування органу запровадження системи енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 25-31 цього Порядку;
виконання функцій та завдань, визначених пунктом 17 цього Порядку;
здійснення моніторингу та оцінки показників діяльності;
удосконалення системи енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 15-24 цього Порядку.
41. Інші структурні підрозділи органу запровадження системи енергетичного менеджменту забезпечують виконання функцій, передбачених пунктами 15-24 цього Порядку.
42. З метою забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту працівники, на яких покладено обов’язки, пов’язані з функціонуванням системи енергетичного менеджменту, забезпечують виконання таких завдань:
1) збір енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, їх внесення та оновлення в базі даних будівель відповідно до переліків даних, визначених Держенергоефективності;
2) обстеження (візуальний огляд) огороджувальних конструкцій та інженерних систем будівель (систем опалення, вентиляції, охолодження, кондиціонування, освітлення, холодного та гарячого водопостачання, електропостачання, газопостачання та інших систем будівель);
3) забезпечення утримання та обслуговування технічних засобів енергомоніторингу та енергоменеджменту;
4) моніторинг технічних (експлуатаційних) та енергетичних характеристик будівель та інженерних систем;
5) підготовка річних та поточних (за потреби) звітів про стан огороджувальних конструкцій будівель, їх інженерних систем.
43. Джерелами фінансування запровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту, а також здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку можуть бути:
1) кошти, передбачені державним бюджетом (у разі їх передбачення з урахуванням особливостей бюджетного планування та фінансування у період воєнного стану);
2) інші джерела, не заборонені законодавством.
Використання економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту в органі державної влади, здійснюється відповідно до Примірного порядку використання економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту в органі державної влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1460 “Про запровадження систем енергетичного менеджменту” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 16, ст. 846), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 540.
Забезпечення енергетичного моніторингу
44. З метою оцінки ефективності використання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, а також пошуку можливостей зменшення витрат на енергію (енергоносії) та комунальні послуги і підготовки необхідної інформації про потенціал енергоефективності органи запровадження систем енергетичного менеджменту запроваджують та забезпечують функціонування енергомоніторингу.
45. Основними функціями енергомоніторингу є:
1) організаційна (збір та обробка інформації про енергетичні та експлуатаційні характеристики об’єктів енергомоніторингу);
2) інформаційна (внесення та оновлення інформації в базі даних будівель, системі автоматизованого енергомоніторингу);
3) моніторингова (здійснення постійного моніторингу виробництва і споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, у тому числі після впровадження заходів та проектів сталого енергетичного розвитку).
46. Органи запровадження систем енергетичного менеджменту забезпечують здійснення енергомоніторингу шляхом використання спеціалізованого програмного забезпечення.
До запровадження спеціалізованого програмного забезпечення та функціонування системи автоматизованого енергомоніторингу органи запровадження систем енергетичного менеджменту забезпечують збір такої інформації в електронній формі, встановленій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності.
47. Мінімальна періодичність збору даних про споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг становить:
1) за наявності автоматизованого енергомоніторингу - один раз на 10 хвилин;
2) за відсутності автоматизованого енергомоніторингу - двічі на тиждень щопонеділка станом на 10 годину 00 хвилин та щоп’ятниці станом на 16 годину 00 хвилин.
48. Внесення даних про споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг повинне здійснюватися за рівні проміжки часу. Внесення даних про споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг може здійснюватися один раз на день (щоденний моніторинг) із зняттям показників вузлів комерційного обліку в один і той самий час доби.
49. Відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує організацію збору даних з вузлів комерційного та розподільного обліку, а також з вузлів технологічного обліку (за наявності).
Для забезпечення функціонування енергомоніторингу у кожній з будівель органу запровадження системи енергетичного менеджменту із числа наявних штатних працівників визначаються відповідальні особи за збір інформації про обсяги спожитої теплової енергії, електричної енергії, газу, інших видів енергії (енергоносіїв), холодної та гарячої води, комунальних послуг, умови мікроклімату в будівлях та внесення такої інформації до системи автоматизованого енергомоніторингу шляхом внесення відповідних завдань до їх посадових інструкцій.
50. Енергопостачальні організації, оператори систем передачі та/або розподілу електричної енергії, оператори газорозподільної системи за запитом органу запровадження системи енергетичного менеджменту надають інформацію про обсяги поставленої ними енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг та інформацію про спожиту енергію (енергоносії) та комунальні послуги споживачами в розрізі різних типів споживачів у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць органу запровадження системи енергетичного менеджменту або розміщують таку інформацію у відповідній інформаційно-комунікаційній системі (за наявності) з урахуванням законодавства щодо захисту персональних даних та забезпечення комерційної таємниці.
Моніторинг та оцінка показників діяльності і забезпечення удосконалення систем енергетичного менеджменту
51. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) проводить детальний аналіз питомого споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, у тому числі у розрізі кожної будівлі органу запровадження системи енергетичного менеджменту, та визначає потенціал економії енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг.
Після визначення потенціалу економії енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) розробляє детальний план здійснення заходів із забезпечення сталого енергетичного розвитку, насамперед для будівель з найвищим питомим енергоспоживанням.
52. Для проведення аналізу застосовуються показники питомого енергоспоживання, виражені у кВт•год/куб. метр на рік (кВт•год/кв. метр на рік).
53. Органи запровадження систем енергетичного менеджменту проводять щомісяця порівняльний аналіз споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг з фактичним споживанням у попередніх періодах та встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між факторами, які призвели до відхилень у споживанні енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг.
54. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) разом з фінансовим підрозділом органу запровадження системи енергетичного менеджменту щомісяця за результатами аналізу даних про споживання готує та подає керівнику органу запровадження системи енергетичного менеджменту відповідний звіт, у якому відображаються дані про фактичне споживання різних видів енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг та фінансові витрати на них за відповідний період порівняно з аналогічними даними попередніх періодів.
55. Зведена підсумкова звітність готується структурним підрозділом енергоменеджменту (енергоменеджером) щороку та подається відповідальному за систему енергетичного менеджменту для відображення дієвості здійснених заходів та реалізованих проектів сталого енергетичного розвитку, причин та факторів, що вплинули на обсяги споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг тощо.
56. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) готує та подає відповідальному за систему енергетичного менеджменту та керівнику органу запровадження системи енергетичного менеджменту пропозиції щодо використання економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту.
57. Моніторинг та оцінка показників функціонування систем енергетичного менеджменту можуть здійснюватися з використанням відповідної електронної комунікаційної та/або інформаційної (автоматизованої) систем (за наявності).
58. Моніторинг стану та результатів запровадження систем енергетичного менеджменту здійснюється Держенергоефективності відповідно до статті 12 Закону України “Про енергетичну ефективність”.
59. З метою здійснення моніторингу стану запровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту Держенергоефективності забезпечує органи запровадження систем енергетичного менеджменту інформацією щодо рекомендованого плану запровадження і функціонування систем енергетичного менеджменту, форм та строків надання інформації про стан і результати запровадження систем енергетичного менеджменту органами запровадження систем енергетичного менеджменту та органами місцевого самоврядування (за згодою).
Формування, ведення та оприлюднення бази даних будівель, обмін інформацією
60. База даних будівель формується, ведеться та оприлюднюється з урахуванням політики відкритих даних та забезпечує:
можливість використання інтерфейсу прикладного програмування (АРI);
використання унікальних ідентифікаторів всередині і між наборами даних;
можливість проведення процедури перевірки якості даних;
взаємодію з іншими інформаційними системами з використанням уніфікованих стандартизованих протоколів обміну інформацією;
можливість доступу відповідальних за внесення відомостей осіб до бази даних будівель через відповідні електронні кабінети користувача електронної системи;
можливість внесення відомостей та/або автоматичного обміну даними у форматі структурованих даних;
внесення визначених даних до Єдиного державного веб-порталу відкритих даних;
можливість представлення даних у картографічному вигляді.
61. Мінінфраструктури у межах повноважень, визначених законом:
1) забезпечує здійснення організаційних заходів, які пов’язані із створенням, модернізацією та функціонуванням бази даних будівель, а також нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення ведення бази даних будівель;
2) здійснює фінансування заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування та модернізації бази даних будівель, за рахунок позабюджетних коштів або інших джерел, не заборонених законодавством, без залучення коштів державного бюджету;
3) виконує інші функції щодо функціонування бази даних будівель.
62. Держенергоефективності в рамках адміністрування процесу ведення, моніторингу та оприлюднення ведення бази даних будівель забезпечує:
проведення навчання роботі в базі даних будівель;
перевірку повноти та якості інформації, представленої суб’єктами інформаційного обміну;
запитування інформації в осіб, відповідальних за функціонування бази даних будівель, визначених суб’єктом інформаційного обміну, - в разі виявлення неповноти поданої інформації;
систематичне здійснення моніторингу бази даних будівель та у разі виявлення некоректних даних або відсутності даних проведення роботи із суб’єктами інформаційного обміну в особі визначених ними відповідальних осіб щодо коригування таких даних. Відсутня інформація вноситься відповідальними особами до бази даних будівель протягом п’яти робочих днів з моменту отримання запиту щодо виявлених некоректних даних або відсутності даних;
надання щокварталу держателю (розпоряднику) бази даних будівель відомостей щодо суб’єктів інформаційного обміну, які ухиляються від подання та/або надають недостовірну інформацію;
надання щокварталу держателю (розпоряднику) бази даних будівель аналітичних довідок щодо поточного стану споживання енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг будівлями суб’єктів інформаційного обміну;
подання іншої аналітичної інформації на запит держателя (розпорядника) бази даних будівель щодо технічних, експлуатаційних, енергетичних характеристик та показників будівель, які внесені до бази даних будівель;
проведення щороку до 1 квітня суб’єктами інформаційного обміну оцінки та аналізу результативності заходів з енергоефективності на підставі інформації, поданої суб’єктами бази даних будівель, і подання аналітичної інформації держателю (розпоряднику) бази даних будівель;
забезпечення оприлюднення інформації з бази даних будівель у формі відкритих даних відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”;
інші функції, визначені законом.
63. Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до цього Порядку, є:
органи запровадження систем енергетичного менеджменту;
64. Суб’єкти інформаційного обміну забезпечують своєчасність, достовірність і повноту подання інформації.
65. Орган запровадження систем енергетичного менеджменту повідомляє Держенергоефективності про особу, відповідальну за внесення відомостей до бази даних будівель, яка одночасно повинна бути відповідальною за систему енергетичного менеджменту, шляхом надсилання листа із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), посади, назви структурного підрозділу та контактних даних (номер телефону, адреса електронної пошти) не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня визначення такої особи.
66. Держенергоефективності не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня отримання листа від суб’єкта інформаційного обміну з повідомленням про визначення особи, відповідальної за внесення відомостей до бази даних будівель, забезпечує надання доступу до відповідного електронного кабінету користувача електронної системи та інформує про це орган запровадження систем енергетичного менеджменту.
67. Внесення відомостей до бази даних будівель здійснюється особою, відповідальною за внесення відомостей до бази даних будівель, або автоматично через електронний кабінет користувача електронної системи.
68. У разі виникнення необхідності розширення кола суб’єктів інформаційного обміну та набору показників бази даних будівель обмін інформацією між розпорядниками державних реєстрів, електронних систем, баз даних та інших державних електронних ресурсів здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів на підставі звернення Мінінфраструктури до держателя Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
{Порядок в редакції Постанови КМ № 540 від 10.05.2024}
ПРИМІРНИЙ ПОРЯДОК
використання економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту в органі державної влади
1. Цей Порядок визначає механізм реалізації політики підвищення енергетичної ефективності в рамках запровадження і функціонування системи енергетичного менеджменту в органі державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління і виступають розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.
2. Дія цього Порядку поширюється на такі компоненти системи енергетичного менеджменту, як будівлі, процеси та транспорт.
3. Розрахунок досягнутої економії коштів, що виникла в результаті функціонування системи енергетичного менеджменту (далі - економія коштів), здійснюється структурним підрозділом органу запровадження системи енергетичного менеджменту з питань здійснення енергоефективних заходів (далі - структурний підрозділ енергоменеджменту) або енергоменеджером із залученням структурного підрозділу з питань фінансово-економічної діяльності та енергоменеджерів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, які належать до сфери управління органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
4. Базові рівні енергетичної ефективності щодо будівель та досягнута економія енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг в натуральних показниках визначаються відповідно до методики визначення базового рівня енергетичної ефективності, затвердженої Мінінфраструктури.
5. Для визначення базових рівнів енергетичної ефективності та відповідної досягнутої економії коштів щодо процесів та транспорту структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) керується ДСТУ ISO 50001 “Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання” та іншими державними стандартами.
6. Базові рівні енергетичної ефективності затверджуються наказом керівника органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
7. На період капітального ремонту, реконструкції, термомодернізації чи впровадження енергоефективних заходів, внаслідок яких будуть змінені технічні та/або енергетичні характеристики будівель, та до встановлення нових базових рівнів дія цього Порядку до таких будівель не застосовується.
8. Розподіл досягнутої економії коштів здійснюється щороку до 31 грудня.
9. Розподіл досягнутої економії коштів здійснюється за умови:
встановлених обґрунтованих базових рівнів енергетичної ефективності;
систематичного достовірного обліку витрат енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг, що здійснюється на підставі даних вузлів комерційного обліку.
10. Розподіл досягнутої економії коштів здійснюється лише за умови, коли зменшення витрат енергії (енергоносіїв) та комунальних послуг досягається з урахуванням дотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, визначених санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд.
Контроль за дотриманням зазначених умов та норм здійснюється структурним підрозділом енергоменеджменту (енергоменеджером), енергоменеджерами розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, які належать до сфери управління органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
11. Досягнута економія коштів використовується для фінансування заходів та проектів сталого енергетичного розвитку, підвищення енергетичної ефективності, які спрямовані на зменшення викидів парникових газів, тощо.
12. Досягнута економія коштів розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту розподіляється таким чином:
30 відсотків використовуються органом запровадження системи енергетичного менеджменту;
70 відсотків використовуються розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня органу запровадження системи енергетичного менеджменту.
13. Контроль за виконанням цього Порядку покладається на структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджера).
14. Спірні питання, що виникають під час розподілу досягнутої економії коштів відповідно до цього Порядку, вирішуються структурним підрозділом енергоменеджменту (енергоменеджером) та відповідальним за систему енергетичного менеджменту.
{Постанову доповнено Примірним порядком згідно з Постановою КМ № 540 від 10.05.2024}
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Пункт 13 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 83, ст. 2739) викласти в такій редакції:
“13. Впровадження систем енергетичного менеджменту, розроблення та затвердження планів діяльності систем енергетичного менеджменту із забезпеченням досягнення встановлених цілей відповідно до Порядку впровадження систем енергетичного менеджменту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1460”.
2. У Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 85, ст. 2850; 2021 р., № 35, ст. 2064):
1) абзац перший пункту 24 доповнити реченням такого змісту: “Форма паспорта набору даних та структура набору даних про споживання комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, природного газу, твердого палива, рідкого палива холодної та гарячої води із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) комунальними підприємствами, установами та організаціями та набору даних про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту, що передбачені розділом “Органи місцевого самоврядування” переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджуються Мінрегіоном.”;
2) у розділі “Органи місцевого самоврядування” додатка до Положення:
абзац тридцятий викласти в такій редакції:
“Дані про споживання комунальних послуг (електрична енергія, теплова енергія, природний газ, тверде паливо, рідке паливо холодна та гаряча вода із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) комунальними підприємствами, установами та організаціями”;
доповнити розділ абзацом такого змісту:
“Дані про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту.”.
{Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1400 від 17.12.2022}
4. Пункт 4 Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 676 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2801), доповнити підпунктами 81 та 101 такого змісту:
“81) забезпечує впровадження та функціонування енергетичного менеджменту відповідно до Порядку впровадження систем енергетичного менеджменту;”;
“101) здійснює з метою популяризації діяльності із забезпечення енергетичної ефективності будівель:
розроблення методичних рекомендацій, проведення навчання та поширення інформації щодо важливості підвищення енергетичної ефективності будівель, економічної доцільності здійснення енергоефективних заходів, технічних аспектів їх здійснення, впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів, світових тенденцій та світового досвіду у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель, необхідності своєчасної оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;
розроблення та розповсюдження методичних матеріалів з питань підвищення енергетичної ефективності будівель;
поширення досвіду реалізації проектів у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель в Україні та за кордоном;
популяризацію механізмів державної підтримки енергоефективних заходів.”.
