Про впровадження систем енергетичного менеджменту
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1400 від 17.12.2022
№ 416 від 28.04.2023}
Відповідно частини другої статті 12 Закону України від 21 жовтня 2021 р. № 1818-IX “Про енергетичну ефективність” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок впровадження систем енергетичного менеджменту, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у м. Києві державним адміністраціям, підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери управління органів державної влади, забезпечити:
1) протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цією постановою:
приведення організаційної структури центральних апаратів та територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних апаратів органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, апаратів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів державної влади, у відповідність з вимогами Порядку, затвердженого цією постановою;
затвердження та оприлюднення на власних офіційних веб-сайтах планів діяльності систем енергетичного менеджменту;
надання інформації Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження про стан та результати впровадження систем енергетичного менеджменту за формою, визначеною Агентством;
2) протягом 24 місяців з дня набрання чинності цією постановою забезпечити щодо будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні):
ініціювання проведення державної реєстрації речових прав на відповідні будівлі та права постійного користування земельними ділянками, на яких такі будівлі розташовані, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”;
виготовлення технічних паспортів таких будівель;
подання інформації щодо виготовлення технічних паспортів до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження;
проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель відповідно до статті 7 Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.
3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування впровадити системи енергетичного менеджменту з урахуванням вимог Порядку, затвердженого цією постановою, та визначити керівників (заступників керівників) відповідних органів відповідальними за впровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту у таких органах.
4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
5. Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження подавати щопівроку до 20 лютого та до 20 серпня Кабінету Міністрів України інформацію про стан виконання цієї постанови, а також забезпечити інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства про стан виконання міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення показової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні рівня енергетичної ефективності.
ПОРЯДОК
впровадження систем енергетичного менеджменту
{У тексті Порядку слово “Мінрегіон” в усіх відмінках замінено словом “Мінінфраструктури” згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
1. Цей Порядок визначає механізми та принципи впровадження систем енергетичного менеджменту та встановлює вимоги до:
1) етапів впровадження систем енергетичного менеджменту;
2) організаційної структури та механізмів впровадження систем енергетичного менеджменту;
3) енергетичної політики та забезпечення її реалізації органами впровадження систем енергетичного менеджменту;
4) енергетичного планування, що здійснюється органами впровадження систем енергетичного менеджменту ;
5) процедур реалізації обов’язкових повноважень щодо енергетичного планування, функціонування (поточного управління) систем енергетичного менеджменту;
6) моніторингу та оцінки показників діяльності та забезпечення поліпшення систем енергетичного менеджменту;
7) формування, ведення та оприлюднення національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель бюджетних установ, обміну інформацією з іншими електронними системами.
2. Терміни, які використовуються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) відповідальний за систему енергетичного менеджменту - відповідальна за впровадження і функціонування систем енергетичного менеджменту посадова особа з числа керівників (їх заступників) органу впровадження систем енергетичного менеджменту, визначена відповідно до пункту 6 цього Порядку;
2) декларація енергетичної політики - документ, що визначає наміри органу впровадження систем енергетичного менеджменту щодо впровадження, забезпечення подальшого функціонування та розвитку систем енергетичного менеджменту, індикативні цілі органу впровадження систем енергетичного менеджменту та перелік ключових заходів щодо їх досягнення;
3) енергетичний моніторинг (далі - енергомоніторинг) - система збору, накопичення, обробки та відображення даних щодо обсягів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями;
4) енергоменеджер - особа, яка реалізує повноваження щодо енергетичного планування, функціонування систем енергетичного менеджменту, відповідальна за організацію ефективного використання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
5) інвентарний список будівель органів виконавчої влади - структурований набір даних, що формується на основі відомостей щодо енергетичних та експлуатаційних характеристик опалюваних і кондиціонованих будівель, до якого включаються відомості про будівлі, які перебувають у державній власності та в яких розміщується Секретаріат Кабінету Міністрів України та апарати центральних органів виконавчої влади, та опалювану площу будівлі або частини будівлі/приміщення, в якій розміщено Секретаріат Кабінету Міністрів України та апарати центральних органів виконавчої влади, що становить більш як 250 кв. метрів, та не включаються відомості про будівлі, які віднесені до об’єктів культурної спадщини або використовуються під час богослужінь, релігійних обрядів і церемоній; органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій;
6) національна база даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель бюджетних установ (далі - база даних будівель) - відомості у складі реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо експлуатаційних, енергетичних характеристик, даних енергомоніторингу та інших відомостей, які характеризують рівень енергетичної ефективності будівель;
7) органи впровадження систем енергетичного менеджменту - міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у м. Києві держадміністрації, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління органів державної влади;
8) підрядна організація з енергетичного менеджменту - визначений відповідно до цього Порядку суб’єкт господарювання, відповідальний за впровадження та функціонування енергомоніторингу та систем енергетичного менеджменту;
9) система енергетичного менеджменту- система управління, що визначає енергетичну політику, цілі, енергетичні завдання та управлінські рішення, спрямовані на їх досягнення, передбачає інформаційні, організаційні, кадрові, фінансові та технічні заходи щодо планування і управління ефективністю споживання енергетичних ресурсів;
10) система автоматизованого збору інформації про споживання енергії - електронна система, здатна реєструвати та зберігати параметри температури та характеристики ресурсів, що подаються в мережу, або споживання ресурсів з мережі, дозволяючи передавати і приймати дані в інформаційних, моніторингових і контрольних цілях за допомогою засобів електронного зв’язку, що збираються для цілей енергоменеджменту.
3. Інші терміни використовуються у значеннях, наведених у Законах України “Про енергетичну ефективність будівель”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Фонд енергоефективності”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про інформацію”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, Бюджетному кодексі України.
Мета, цілі впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту
4. Системи енергетичного менеджменту запроваджуються з метою забезпечення в органах впровадження систем енергетичного менеджменту:
1) ефективного споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
2) раціонального використання коштів на оплату енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг, впровадження заходів з енергоефективності та інших витрат;
3) підвищення рівня енергетичної ефективності у будівлях та зменшення викидів CO2;
4) створення та функціонування механізмів матеріального стимулювання працівників до ефективного використання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
5) своєчасної сертифікації енергетичної ефективності будівель;
6) забезпечення показової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель .
5. Досягнення мети впровадження систем енергетичного менеджменту здійснюється органами впровадження систем енергетичного менеджменту, зокрема, шляхом впровадження в органах впровадження систем енергетичного менеджменту енергетичної політики та енергетичного планування.
Енергетична політика органу впровадження систем енергетичного менеджменту визначається у декларації енергетичної політики, яка, зокрема, визначає індикативні цілі систем енергетичного менеджменту.
Результатом функціонування механізму енергетичного планування є, зокрема, план діяльності систем енергетичного менеджменту, яким визначаються операційні цілі систем енергетичного менеджменту, спрямовані на досягнення індикативних цілей систем енергетичного менеджменту, та інші необхідні відомості.
У включених до інвентарного списку будівель органів виконавчої влади будівлях органи впровадження систем енергетичного менеджменту першочергово впроваджують системи енергетичного менеджменту для забезпечення показової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель.
Етапи впровадження систем енергетичного менеджменту в органі впровадження систем енергетичного менеджменту
6. З метою початку впровадження систем енергетичного менеджменту керівник органу впровадження систем енергетичного менеджменту приймає рішення про початок впровадження систем енергетичного менеджменту та визначення відповідального за впровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту.
Відповідальним за систему енергетичного менеджменту можуть бути, зокрема:
у Секретаріаті Кабінеті Міністрів України - Державний секретар Кабінету Міністрів України;
у міністерствах - міністр або за його рішенням один із заступників міністра або державний секретар міністерства;
у центральних органах виконавчої влади, державних органах влади, місцевих держадміністраціях - керівник відповідного органу або за його рішенням заступник керівника органу;
на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління міністерств, центральних органів виконавчої влади, органів державної влади, місцевих держадміністрацій - керівник такого підприємства, установи та організації.
7. Керівник органу впровадження систем енергетичного менеджменту приймає рішення про вибір способу забезпечення впровадження та подальшого виконання функцій систем енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту на:
існуючі або спеціально створені структурні підрозділи органу впровадження систем енергетичного менеджменту (далі - структурний підрозділ енергоменеджменту) або окрему його посадову особу (енергоменеджера);
підрядну організацію з енергетичного менеджменту - фізичну особу - підприємця або юридичну особу незалежно від форми власності, яка на постійній основі провадить діяльність із впровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту.
Система енергетичного менеджменту незалежно від способу забезпечення впровадження та подальшого виконання функцій систем енергетичного менеджменту повинна відповідати вимогам, установленим пунктами 14-23 цього Порядку.
8. У випадку вибору способу забезпечення впровадження та подальшого виконання функцій систем енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту на структурний підрозділ енергоменеджменту або енергоменеджера:
1) відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує:
проектування організаційної структури систем енергетичного менеджменту;
розроблення організаційно-розпорядчих документів, які регламентують виконання функцій систем енергетичного менеджменту, зокрема положення про структурні підрозділи, посадові інструкції енергоменеджерів;
2) керівник органу впровадження систем енергетичного менеджменту забезпечує затвердження організаційної структури систем енергетичного менеджменту та організаційно-розпорядчих документів, які регламентують виконання функцій систем енергетичного менеджменту.
9. У разі вибору способу забезпечення впровадження та подальшого виконання функцій систем енергетичного менеджменту шляхом покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту на підрядну організацію з енергетичного менеджменту, визначену відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) підрядна організація з енергетичного менеджменту забезпечує:
впровадження і функціонування систем енергетичного менеджменту відповідно до цього Порядку;
дотримання політики відкритих даних, процедур обміну інформацією;
2) відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує:
наявність у договорі з підрядною організацією з енергетичного менеджменту гарантій прав власності органу впровадження систем енергетичного менеджменту на продукти діяльності за договором з такою організацією;
сталість функціонування систем енергетичного менеджменту в разі зміни підрядної організації.
10. Визначений структурний підрозділ енергоменеджменту, енергоменеджер або в разі покладення обов’язків щодо забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту на підрядну організацію з енергетичного менеджменту - відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує підготовку, а керівник органу впровадження систем енергетичного менеджменту - затвердження відповідних змін щодо визначення обов’язків та повноважень структурним підрозділам органу впровадження систем енергетичного менеджменту, пов’язаним з функціонуванням систем енергетичного менеджменту.
11. Система енергетичного менеджменту повинна охоплювати такі сфери діяльності органу впровадження зазначеної системи, його структурних та територіальних підрозділів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління зазначених органів:
експлуатація та утримання будівель та споруд;
управління персоналом та провадження адміністративно-господарської діяльності;
публічні закупівлі енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, пов’язаних із споживанням енергії;
збір та внесення даних для бази даних будівель.
12. Під час впровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту органи впровадження систем енергетичного менеджменту керуються у своїй роботі:
ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) “системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання”;
ДСТУ ISO 50004:2016 (ISO 50004:2014, IDT) “системи енергетичного менеджменту. Настанова щодо впровадження, супровід та поліпшення системи енергетичного менеджменту”, в тому числі під час прийняття рішень про розширення цілей та завдань систем енергетичного менеджменту понад обсяги, передбачені цим Порядком.
13. За рішенням органу впровадження систем енергетичного менеджменту може проводитися сертифікація відповідності систем енергетичного менеджменту національним стандартам. Така сертифікація є добровільною та проводиться органом з оцінки відповідності відповідно до законодавства.
Організаційна структура та механізми впровадження систем енергетичного менеджменту
14. Під час проектування організаційної структури систем енергетичного менеджменту кількість штатних одиниць структурного підрозділу енергоменеджменту визначається з урахуванням передбачення мінімум однієї штатної одиниці на 50 будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) або належать до сфери управління органу впровадження систем енергетичного менеджменту.
У разі коли для забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту достатньо однієї штатної одиниці, обов’язки такої штатної одиниці можуть бути покладені на працівника існуючого структурного підрозділу органу впровадження систем енергетичного менеджменту.
У разі коли для забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту необхідно більше однієї штатної одиниці, створюється окремий структурний підрозділ енергоменеджменту.
15. Відповідальні за системи енергетичного менеджменту в установах та організаціях, підпорядкованих іншому органу впровадження систем енергетичного менеджменту, та/або в установах та організаціях, що фінансуються таким органом, у разі зміни протягом року кількості об’єктів, обладнання або фізичних характеристик будівель подають відповідальному за систему енергетичного менеджменту головному розпоряднику бюджетних коштів обґрунтовані пропозиції щодо перегляду встановлених лімітів споживання енергії/енергетичних ресурсів і комунальних послуг та пропозиції щодо впровадження енергоефективних заходів у межах бюджетних призначень, затверджених на їх фінансування.
16. Керівник структурного підрозділу енергоменеджменту безпосередньо підпорядковується відповідальному за систему енергетичного менеджменту.
17. Діяльність структурного підрозділу енергоменеджменту провадиться відповідно до затвердженого положення, яке повинне передбачати, зокрема, такі функції:
2) здійснення енергомоніторингу в будівлях;
3) проведення поточного аналізу споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг за будівлями, виявлення причини відхилень від норми та їх усунення;
4) здійснення контролю за технічним станом будівель;
5) здійснення контролю за впровадженням енергоефективних заходів у будівлях;
6) забезпечення обміну інформацією та публікація інформації про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
7) розроблення пропозицій щодо впровадження енергоефективних заходів у будівлях на наступний рік;
8) визначення потенціалу економії енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг у будівлях;
9) здійснення моніторингу, розрахунку і оцінки показників ефективності використання енергетичних ресурсів;
10) прогнозування споживання енергетичних ресурсів;
11) здійснення контролю за досягненням індикативних та операційних цілей систем енергетичного менеджменту;
12) підготовку і виконання передбачених законодавством процедур щодо забезпечення енергосервісу у відповідних будівлях (у разі наявності діючих енергосервісних договорів);
13) проведення публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, пов’язаних із споживанням енергії з дотриманням критеріїв енергоефективності;
14) забезпечення сертифікації енергетичної ефективності будівель відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”;
15) розроблення та впровадження інформаційних матеріалів та навчальних програм для працівників та відвідувачів органу впровадження систем енергетичного менеджменту, спрямованих на формування відповідального та ощадного ставлення до споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
16) навчання персоналу структурних підрозділів та енергоменеджерів бюджетних установ, що перебувають у безпосередньому підпорядкуванні органу впровадження систем енергетичного менеджменту;
17) розроблення та впровадження систем мотивації ефективного енергоспоживання;
18) підготовку до укладення договорів з підприємствами - постачальниками енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг у межах затверджених лімітів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
19) проведення розрахунку базових рівнів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями;
20) інвентаризація будівель, які перебувають у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу впровадження систем енергетичного менеджменту або належать до сфери їх управління, із внесенням експлуатаційних та енергетичних характеристик до бази даних будівель;
21) збір, внесення та актуалізація в базі даних будівель відомостей щодо експлуатаційних та енергетичних характеристик будівель.
18. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) разом із структурним підрозділом з питань організаційно-господарського (адміністративно-технічного) забезпечення на основі пропозицій та обґрунтувань головних розпорядників бюджетних коштів органів впровадження систем енергетичного менеджменту, а саме: Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міські, районних, районних у м. Києві держадміністрацій, а також органів місцевого самоврядування (за згодою), (структурних підрозділів освіти, охорони здоров’я, культури, спорту тощо), у безпосередньому підпорядкуванні яких перебувають бюджетні установи, організації, які є балансоутримувачами будівель, подає обґрунтовані пропозиції:
керівнику органу впровадження систем енергетичного менеджменту та структурному підрозділу з питань бюджетного планування - щодо впровадження енергоефективних заходів;
фінансовому підрозділу органу впровадження систем енергетичного менеджменту - щодо перегляду встановлених лімітів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг у межах бюджетних призначень, спрямованих на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, фінансування систем енергетичного менеджменту, впровадження енергоефективних заходів.
19. Права та посадові обов’язки енергоменеджера відображаються в його посадовій інструкції.
У випадку виконання функцій із забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту однією особою функції енергоменеджера покладаються на таку особу.
20. Для забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту структурні підрозділи органу впровадження систем енергетичного менеджменту повинні забезпечувати виконання, зокрема, таких функцій:
1) структурний підрозділ з питань організаційно-господарського (адміністративно-технічного) забезпечення разом із структурним підрозділом енергоменеджменту забезпечує виконання завдань із збору інформації про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівель, підготовки та реалізації проектних та будівельно-монтажних робіт із реконструкції та капітального ремонту бюджетних установ, організацій з узгодженням таких робіт з енергоменеджером у частині впровадження енергоефективних заходів у разі проведення публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, пов’язаних із споживанням енергії;
2) головні розпорядники бюджетних коштів органів впровадження систем енергетичного менеджменту, а саме: Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві держадміністрацій, а також органи місцевого самоврядування (за згодою) (структурні підрозділи освіти, охорони здоров’я, культури, спорту тощо), у безпосередньому підпорядкуванні яких перебувають бюджетні установи, які є балансоутримувачами будівель, подають структурному підрозділу енергоменеджменту обґрунтовані пропозиції щодо:
впровадження енергоефективних заходів;
перегляду встановлених лімітів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг у межах бюджетних призначень на відповідний бюджетний період;
3) структурний підрозділ капітального будівництва (інший структурний підрозділ, до повноважень якого належить виконання відповідних функцій) у разі розроблення проектної документації, завдання на проектування та під час будівництва узгоджує з керівником структурного підрозділу енергоменеджменту такі роботи та документи в частині впровадження енергоефективних заходів, закупівлі енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, пов’язаних із споживанням енергії (для органів впровадження систем енергетичного менеджменту - Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у м. Києві держадміністрацій, органів місцевого самоврядування (за згодою);
4) структурний підрозділ, до повноважень якого належить виконання функцій із збору інформації про споживання енергоресурсів будівель, що перебувають у володінні, користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу впровадження систем енергетичного менеджменту;
5) фінансовий підрозділ чи інший структурний підрозділ з питань бюджетного планування, який:
забезпечує планування видатків, зокрема на енергоресурси, та на який покладаються завдання із планування і забезпечення залучення інвестицій та коштів від міжнародних фінансових установ;
під час підготовки проектів бюджету на відповідний бюджетний період у межах наявних фінансових ресурсів повинен брати до уваги пропозиції щодо обґрунтованих лімітів з урахуванням енергоефективних заходів та вимог законодавства стосовно скорочення споживання енергоносіїв;
затверджує граничні обсяги лімітів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг у грошових показниках у розрізі кварталів, а в натуральних показниках - на рік;
6) структурний підрозділ економіки чи інший підрозділ, що забезпечує планування видатків на функціонування господарства, зокрема на енергоресурси, та який виконує завдання з пошуку та залучення позабюджетних коштів. Для органів впровадження систем енергетичного менеджменту із штатною кількістю структурного підрозділу енергоменеджменту від чотирьох осіб організаційно-технічне забезпечення систем енергетичного менеджменту передбачає наявність спеціалізованого обладнання, а саме:
реєстраторів значень (даталогерів) вологості та температури повітря з пристроєм зчитування даних;
реєстраторів значень (даталогерів) рівня CO2 з пристроєм зчитування даних;
іншого спеціалізованого обладнання, необхідного для належного функціонування систем енергетичного менеджменту.
21. Мінінфраструктури затверджується форма паспорта набору даних (паспорта набору даних про споживання енергетичних ресурсів державними, комунальними підприємствами, установами (закладами) та правила складення набору даних про споживання енергоресурсів (електроенергія, теплова енергія, природний газ, тверде паливо, рідке паливо, холодна і гаряча вода із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) в будівлях державних та комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій.
Мінінфраструктури визначаються правила формування, ведення та оприлюднення інвентарного списку будівель органів виконавчої влади. Складення, оприлюднення та адміністрування інвентарного списку будівель органів виконавчої влади забезпечує Держенергоефективності.
22. Для органів місцевого самоврядування рекомендована організаційна структура систем енергетичного менеджменту включає:
відповідального за систему енергетичного менеджменту;
структурний підрозділ енергоменеджменту/енергоменеджера/ підрядної організації з енергетичного менеджменту;
відповідальних за енергомоніторинг у галузях (головні розпорядники коштів місцевих бюджетів);
відповідальних за енергомоніторинг підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів місцевого самоврядування.
У складі організаційної структури систем енергетичного менеджменту повинен бути спеціаліст, який має технічну освіту або технічну кваліфікацію.
Для органів місцевого самоврядування із штатною кількістю структурного підрозділу енергоменеджменту від чотирьох осіб організаційно-технічне забезпечення систем енергетичного менеджменту передбачає наявність спеціалізованого обладнання, визначеного пунктом 20 цього Порядку. У разі отримання органами впровадження систем енергетичного менеджменту державної підтримки (допомоги) для здійснення енергоефективних заходів у будівлях та спорудах (інших об’єктах нерухомого майна за рішенням органу впровадження систем енергетичного менеджменту), які перебувають у володінні, користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органів впровадження систем енергетичного менеджменту, надавач такої підтримки (допомоги) може визначити однією з умов державної підтримки (допомоги) обов’язкову наявність систем енергетичного менеджменту.
Обов’язковою умовою отримання державної підтримки (допомоги) на впровадження систем енергоефективних заходів органами місцевого самоврядування є наявність рішення про запровадження систем енергетичного менеджменту в таких органах.
З метою стимулювання впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту в органах місцевого самоврядування Мінінфраструктури під час розроблення державних цільових програм термомодернізації будівель повинен враховувати завдання із стимулювання впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту в органах місцевого самоврядування в межах таких програм.
23. Органи місцевого самоврядування забезпечують виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” (Офіційний вісник України 2015 р., № 85, ст. 2850) в частині збору, підготовки та опублікування на офіційному веб-порталі відкритих даних щодо споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг та про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту.
Енергетична політика та забезпечення її реалізації органами впровадження систем енергетичного менеджменту
24. Декларація енергетичної політики розробляється структурним підрозділом енергоменеджменту (енергоменеджером) та затверджується керівником органу впровадження систем енергетичного менеджменту.
Розроблення вперше декларації енергетичної політики здійснюється протягом трьох місяців з дня створення структурного підрозділу енергоменеджменту (призначення енергоменеджера).
25. Декларація енергетичної політики повинна містити:
1) індикативні цілі органу впровадження систем енергетичного менеджменту щодо економії енергії та зменшення викидів СО2 на період не менше трьох років;
2) зобов’язання органу впровадження систем енергетичного менеджменту щодо забезпечення організаційними, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами, необхідними для досягнення поставлених цілей систем енергетичного менеджменту;
3) зобов’язання щодо забезпечення довгострокового розвитку та вдосконалення систем енергетичного менеджменту;
4) зобов’язання щодо застосування критеріїв енергоефективності під час проведення публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, пов’язаних із споживанням енергії;
5) наміри щодо забезпечення підвищення рівня енергетичної ефективності будівель органу впровадження систем енергетичного менеджменту шляхом впровадження енергоефективних заходів;
6) інші наміри або зобов’язання, визначені органом впровадження систем енергетичного менеджменту.
26. Декларація енергетичної політики повинна базуватися на принципі постійного поліпшення та враховувати:
1) інформацію щодо цілей та завдань з дотримання міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення показової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель (у разі встановлення їх для відповідного органу впровадження систем енергетичного менеджменту);
2) інформацію, отриману за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівель органів впровадження систем енергетичного менеджменту;
3) результати аналізу інформації про обсяги споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями органів впровадження систем енергетичного менеджменту за попередні періоди;
4) наявну інформацію про плани здійснення енергоефективних заходів та наявні або заплановані відповідні проекти.
27. Перегляд декларації енергетичної політики здійснюється після завершення строку встановлених індикативних цілей або за результатами моніторингу досягнення індикативних цілей систем енергетичного менеджменту.
28. Інформація про затвердження та перегляд декларації енергетичної політики доводиться до відома всіх працівників органу впровадження систем енергетичного менеджменту.
Енергетичне планування, що здійснюється органами впровадження систем енергетичного менеджменту
29. Органи впровадження систем енергетичного менеджменту запроваджують процес енергетичного планування, що передбачає:
1) збір, обробку та проведення аналізу інформації про обсяги споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями за поточний та попередні періоди;
2) збір, обробку та проведення аналізу інформації про показники енергетичної ефективності будівель, перелік та стан впроваджених енергоефективних заходів;
3) розрахунок та встановлення операційних цілей систем енергетичного менеджменту;
4) визначення необхідних для досягнення цілей ресурсів та їх джерел;
5) визначення та документальне оформлення операційних цілей, переліку та послідовності заходів для досягнення встановлених цілей;
6) поточний та періодичний моніторинг виконання заходів та досягнення встановлених операційних та індикативних цілей;
7) підготовку та подання Держенергоефективності звітної інформації про стан впровадження систем енергетичного менеджменту за формою, поданою Держенергоефективності.
30. За результатами енергетичного планування розробляється план діяльності систем енергетичного менеджменту, яким визначаються:
1) операційні цілі систем енергетичного менеджменту;
2) завдання систем енергетичного менеджменту;
3) план впровадження енергоефективних заходів у будівлях;
4) ключові показники результативності роботи систем енергетичного менеджменту ;
5) план заходів щодо досягнення операційних цілей та виконання ключових показників результативності.
31. Операційні цілі систем енергетичного менеджменту повинні містити цільові показники скорочення обсягів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями органу впровадження систем енергетичного менеджменту.
32. Оцінка рівня досягнення цільових показників скорочення обсягів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями органу впровадження систем енергетичного менеджменту здійснюється на основі базового рівня споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг відповідно до встановленого порядку.
Розрахунок базового рівня споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг здійснюється відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність”.
33. Джерелами інформації про обсяги споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг можуть бути: дані систем автоматизованого збору інформації, дані з рахунків за надання комунальних послуг, дані та покази приладів обліку, звіти про енергетичний аудит, енергетичні сертифікати тощо.
34. З метою забезпечення сталості реалізації енергетичної політики органи впровадження систем енергетичного менеджменту в рамках енергетичного планування забезпечують щороку організаційний цикл постійного поліпшення систем енергетичного менеджменту та здійснення кожного із чотирьох етапів циклу: планування - виконання - перевірка - коригування:
1) планування - проведення аналізу і визначення індикаторів (показників) енергоефективності (ІЕЕ), постановку цілей, задач і розроблення планів заходів, необхідних для досягнення результатів, які сприятимуть підвищенню рівня енергетичної ефективності відповідно до енергетичної політики організації;
2) виконання - впровадження планів заходів, визначених систем енергетичного менеджменту;
3) перевірка - здійснення моніторингу та вимірювання досягнення:
операційних цілей систем енергетичного менеджменту;
індикативних цілей систем енергетичного менеджменту;
результатів виконання затверджених проектів;
4) коригування - прийняття управлінських рішень щодо перегляду цілей, планів заходів та проектів і вжиття інших заходів для постійного підвищення рівня енергоефективності.
Особливості реалізації обов’язкових повноважень щодо енергетичного планування, функціонування (поточного управління) систем енергетичного менеджменту
Забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту
35. Керівник органу впровадження систем енергетичного менеджменту приймає рішення про впровадження систем енергетичного менеджменту, визначає відповідального за систему енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 6-13 цього Порядку та затверджує декларацію енергетичної політики органу впровадження систем енергетичного менеджменту, розроблену відповідно пунктів 24-28 цього Порядку.
36. Відповідальний за систему енергетичного менеджменту забезпечує впровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 6-13 цього Порядку та загальну координацію виконання завдань із забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту, передбачених цим Порядком.
37. Структурний підрозділ енергоменеджменту (енергоменеджер) з метою забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту забезпечує:
енергетичне планування органу впровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 29-34 цього Порядку;
виконання функцій та завдань, визначених пунктом 17 цього Порядку;
здійснення моніторингу та оцінки показників діяльності і забезпечення поліпшення систем енергетичного менеджменту відповідно до пунктів 14-23 цього Порядку.
38. Інші структурні підрозділи органу впровадження систем енергетичного менеджменту забезпечують виконання функцій, передбачених пунктами 14-23 цього Порядку.
39. З метою забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту персонал, на який покладено обов’язки, пов’язані з функціонуванням систем енергетичного менеджменту, забезпечує виконання таких завдань:
1) збір експлуатаційних характеристик будівлі згідно з додатком 1;
2) обстеження огороджувальних конструкцій та інженерних систем будівлі (систем опалення, вентиляції, охолодження, кондиціонування, освітлення, холодного та гарячого водопостачання, електропостачання, газопостачання та інших систем будівлі);
3) утримання та обслуговування технічних засобів енергомоніторингу та енергоменеджменту;
4) здійснення контролю за технічними характеристиками будівель та інженерних систем;
5) підготовка річних та поточних (за потреби) звітів про стан огороджувальних конструкцій будівлі, її інженерних систем.
Забезпечення енергетичного моніторингу будівель
40. З метою оцінки ефективності використання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг, а також пошуку можливостей зниження витрат на енергетичні ресурси та підготовки необхідної інформації щодо потенціалу енергоефективності органи впровадження систем енергетичного менеджменту впроваджують та забезпечують функціонування системи енергомоніторингу.
41. Основними функціями системи енергомоніторингу є:
1) організаційна (збір та обробка енергетичних характеристик будівель та даних щодо споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг, передбачених додатком 2);
2) інформаційна (створення та адміністрування бази даних);
3) контрольна (здійснення контролю за станом споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг);
4) діагностична (проведення детального аналізу будівель та визначення потенціалу економії, моніторинг, розрахунок і оцінка показників ефективності використання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг, здійснення його прогнозування та перевірки досягнення визначених цілей);
5) комунікаційна (підготовка пропозицій щодо стимулювання ефективного споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг).
42. Основними завданнями системи енергомоніторингу є:
1) збір даних та виявлення відхилень у щоденній роботі;
2) вжиття необхідних заходів у разі зміни експлуатаційних характеристик будівель;
3) здійснення постійного контролю та моніторингу споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг;
4) прогнозування витрат та обґрунтування впровадження енергоефективних заходів.
43. Органи впровадження систем енергетичного менеджменту забезпечують впровадження та подальше функціонування систем автоматизованого збору інформації про споживання енергії за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або таблиць в електронній формі.
До впровадження спеціалізованого програмного забезпечення та функціонування систем автоматизованого збору інформації про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг органи впровадження систем енергетичного менеджменту забезпечують збір такої інформації з дотриманням правил складання набору даних про споживання комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, природного газу, твердого палива, рідкого палива холодної та гарячої води із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) комунальними підприємствами, установами та організаціями, які затверджуються Мінінфраструктури.
44. Збір, внесення, обробка та оприлюднення даних про споживання енергії/енергетичних ресурсів і комунальних послуг здійснюється відповідно до пунктів 60-82 цього Порядку.
45. Мінімальна періодичність збору даних про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг становить:
1) за наявності систем автоматизованого збору інформації про споживання енергії - один раз на 10 хв.;
2) за відсутності систем автоматизованого збору інформації про споживання енергії - двічі на тиждень щопонеділка станом на 10 год. 00 хв. та щоп’ятниці станом на 16 год. 00 хв.
46. Введення даних про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг повинне здійснюватися за рівні проміжки часу. Введення даних про споживання енергії може здійснюватися один раз на день (щоденний моніторинг) із зняттям показників лічильників в один і той самий час доби.
47. Керівник установи, організації (закладу) забезпечує фіксування показників обліку енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг.
48. Джерелами фінансування впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту, а також енергоефективних заходів можуть бути:
1) кошти, передбачені державним бюджетом;
2) інші джерела, не заборонені законодавством.
Моніторинг та оцінка показників діяльності і забезпечення поліпшення систем енергетичного менеджменту
49. Енергоменеджер проводить детальний аналіз споживання енергії в будівлях органу впровадження систем енергетичного менеджменту, аналізує питоме споживання енергетичних ресурсів у розрізі кожної будівлі органу впровадження систем енергетичного менеджменту. Після визначення потенціалу економії енергоменеджер розробляє детальний план впровадження енергоефективних заходів, насамперед для будівель з надмірним та/або недостатнім споживанням енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг.
50. Для проведення аналізу застосовується кількість спожитих кВт. год на 1 кв. метр на рік. Контрольною межею є середнє значення енергоспоживання подібних за типами будівель тієї ж категорії в кВт. год на 1 кв. метр на рік.
51. Органи впровадження систем енергетичного менеджменту щомісяця проводять порівняльний аналіз споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг з фактичним споживанням у попередніх періодах та встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між факторами, які призвели до відхилень у споживанні енергоносіїв.
52. Енергоменеджер разом з фінансовим підрозділом органу впровадження систем енергетичного менеджменту щомісяця за результатами аналізу даних про споживання готує та подає керівнику органу впровадження систем енергетичного менеджменту відповідний звіт, у якому відображаються дані про фактичне споживання різних видів енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг та фінансові витрати на них за відповідний період порівняно з аналогічними даними попередніх періодів та скорочення рівня викидів CO2.
53. Зведена підсумкова звітність готується енергоменеджером щороку та подається відповідальному за систему енергетичного менеджменту для відображення дієвості впроваджених енергоефективних заходів, причин та факторів, що вплинули на обсяги споживання ресурсів тощо.
54. Енергоменеджер щороку готує та подає відповідальному за систему енергетичного менеджменту пропозиції щодо використання зекономлених у результаті впровадження енергоефективних заходів коштів для реалізації енергоефективних заходів у наступних періодах, зокрема, для здійснення капітальних видатків, маловитратних заходів, мотивації персоналу.
55. Індикативним рівнем скорочення середньорічного обсягу споживання енергоносіїв за результатами впровадження систем енергетичного менеджменту є скорочення сукупного енергоспоживання із впровадженням маловитратних заходів або без впровадження заходів, що потребують капітальних витрат. Такий індикативний показник може використовуватися керівниками органів впровадження систем енергетичного менеджменту як показник результативності роботи системи енергетичного менеджменту протягом одного повного календарного року або як середньорічний показник за повні два роки після впровадження систем енергетичного менеджменту.
Здійснення моніторингу впровадження систем енергетичного менеджменту
56. Моніторинг впровадження систем енергетичного менеджменту здійснюється Держенергоефективності шляхом ведення реєстру органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в яких впроваджено систему енергетичного менеджменту відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність”.
57. У межах здійснення моніторингу впровадження систем енергетичного менеджменту Держенергоефективності здійснює моніторинг:
стану впровадження систем енергетичного менеджменту;
стану сертифікації систем енергетичного менеджменту;
енергетичного планування (планів та програм впровадження енергоефективних заходів) та стану їх виконання;
стану здійснення інвентаризації будівель, що підлягають забезпеченню системами енергетичного менеджменту будівель;
стану енергетичної сертифікації будівель органів впровадження систем енергетичного менеджменту;
стану впровадження енергомоніторингу;
дотримання органами впровадження систем енергетичного менеджменту періодичності публікації наборів відкритих даних, передбачених пунктом 21 цього Порядку, та внесених даних до бази даних будівель;
стану оприлюднення відомостей про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг шляхом застосування систем автоматизованого збору інформації про споживання енергії/енергетичних ресурсів і комунальних послуг та проведення аналізу оприлюднених органами впровадження систем енергетичного менеджменту відкритих даних;
відомостей про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг, затвердження лімітів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг та стан їх дотримання органами впровадження систем енергетичного менеджменту;
стану забезпечення зразкової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель та стану ведення інвентарного списку будівель органів виконавчої влади, який є підставою для розрахунку цільового показника енергоефективності.
58. З метою моніторингу стану впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту Держенергоефективності:
забезпечує органи впровадження систем енергетичного менеджменту інформацією щодо рекомендованого плану впровадження і функціонування систем енергетичного менеджменту та форм регулярного звітування про стан і результати впровадження систем енергетичного менеджменту органами впровадження систем енергетичного менеджменту та органами місцевого самоврядування (за згодою);
здійснює моніторинг планів діяльності систем енергетичного менеджменту, підготовлених з урахуванням енергетичної політики та надісланих органами впровадження систем енергетичного менеджменту;
здійснює формування та оприлюднення переліків відомостей про експлуатаційні та енергетичні характеристики будівель, а також адміністрування інвентарного списку будівель органів виконавчої влади;
оприлюднює відомості з реєстру органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в яких впроваджено систему енергетичного менеджменту, на власному офіційному веб-сайті.
59. Органи впровадження систем енергетичного менеджменту подають Держенергоефективності інформацію про стан і результати впровадження систем енергетичного менеджменту за формою та у строки, визначені Держенергоефективності.
Правила формування, ведення та оприлюднення бази даних будівель
60. Цілями формування, ведення та оприлюднення бази даних будівель є:
1) започаткування інвентарного обліку будівель органів впровадження систем енергетичного менеджменту;
2) створення загальнодоступного джерела достовірної інформації щодо кількості будівель органів впровадження систем енергетичного менеджменту, їх експлуатаційних, енергетичних характеристик, даних енергомоніторингу та інших відомостей, які характеризують рівень енергетичної ефективності таких будівель, планів енергоефективних заходів;
3) забезпечення технічної можливості моніторингу досягнення цільового показника енергоефективності;
4) забезпечення наявності даних та інструментів для порівняння показників споживання енергії будівлями;
5) забезпечення органів впровадження систем енергетичного менеджменту, теплопостачальних організацій даними для можливості розрахунку прогнозів скорочення енергоспоживання;
6) забезпечення інформацією для типологізації будівель та розрахунку базового рівня споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг.
61. База даних будівель формується, ведеться та оприлюднюється з урахуванням політики відкритих даних та забезпечує:
можливість використання інтерфейсу прикладного програмування (АРI);
використання унікальних ідентифікаторів всередині і між наборами даних;
можливість проведення процедури перевірки якості даних;
взаємодію з іншими інформаційними системами з використанням уніфікованих стандартизованих протоколів обміну інформацією;
можливість доступу відповідальних за внесення відомостей осіб до бази даних будівель через відповідні електронні кабінети користувача електронної системи;
можливість внесення відомостей та/або автоматичного обміну даними у форматі структурованих даних;
внесення визначених цим Порядком даних на Єдиний державний веб-портал відкритих даних;
можливість представлення даних у картографічному вигляді.
62. Мінінфраструктури у межах повноважень, визначених законом:
1) забезпечує здійснення організаційних заходів, які пов’язані із створенням, модернізацією та функціонуванням бази даних будівель, а також нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення ведення бази даних будівель;
2) здійснює фінансування заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування та модернізації бази даних будівель за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством;
3) виконує інші функції щодо функціонування бази даних будівель.
63. Держенергоефективності в рамках адміністрування процесу ведення, моніторингу та оприлюднення ведення бази даних будівель забезпечує:
проведення навчання роботі в базі даних будівель;
перевірку повноти та якості інформації, представленої суб’єктами інформаційного обміну;
запитування інформації в осіб, відповідальних за функціонування бази даних будівель, визначених суб’єктом інформаційного обміну, - в разі виявлення неповноти поданої інформації;
систематичне здійснення моніторингу бази даних будівель та у разі виявлення некоректних даних або відсутності даних проведення роботи із суб’єктами інформаційного обміну в особі визначених ними відповідальних осіб щодо корегування таких даних. Відсутня інформація вноситься відповідальними особами до бази даних будівель протягом п’яти робочих днів з моменту отримання запиту щодо виявлених некоректних даних або відсутності даних;
надання щокварталу держателю (розпоряднику) бази даних будівель відомостей щодо суб’єктів інформаційного обміну, які ухиляються від подання та/або надають недостовірну інформацію;
надання щокварталу держателю (розпоряднику) бази даних будівель аналітичних довідок щодо поточного стану споживання паливно-енергетичних ресурсів будівлями суб’єктів інформаційного обміну;
подання іншої аналітичної інформації на запит держателя (розпорядника) бази даних будівель щодо технічних, експлуатаційних, енергетичних характеристик та показників будівель, які внесені до бази даних будівель;
проведення щороку до 1 квітня суб’єктами інформаційного обміну оцінки та аналізу результативності заходів з енергоефективності на підставі інформації, поданої суб’єктами бази даних будівель, і подання аналітичної інформації держателю (розпоряднику) бази даних будівель;
забезпечення оприлюднення інформації з бази даних будівель у формі відкритих даних відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”;
інші функції, визначені законом.
64. Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до Порядку, є:
органи впровадження систем енергетичного менеджменту, зокрема такі, що забезпечують зразкову роль центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель;
65. Суб’єкти інформаційного обміну забезпечують своєчасність, достовірність і повноту подання інформації.
66. Особа, відповідальна за внесення відомостей до бази даних будівель, призначається відповідальною за систему енергетичного менеджменту з числа осіб, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту.
67. Орган впровадження систем енергетичного менеджменту повідомляє Держенергоефективності про особу, відповідальну за внесення відомостей до бази даних будівель, шляхом надсилання листа із зазначенням прізвища, імені та по батькові, посади, назви підрозділу та контактних даних (телефону, електронної адреси) не пізніше десяти робочих днів з дня визначення такої особи.
68. Держенергоефективності не пізніше десяти робочих днів з дня отримання листа від суб’єкта інформаційного обміну з повідомленням про визначення особи, відповідальної за внесення відомостей до бази даних будівель, забезпечує надання доступу до відповідного електронного кабінету користувача електронної системи та інформує про це орган впровадження систем енергетичного менеджменту.
69. Внесення відомостей до бази даних будівель здійснюється особою, відповідальною за внесення відомостей до бази даних будівель або автоматично через електронний кабінет користувача електронної системи.
Суб’єкти інформаційного обміну не пізніше 14 робочих днів з дати отримання особами, відповідальними за внесення відомостей до бази даних будівель, доступу до електронного кабінету користувача електронної системи подають відомості про експлуатаційні характеристики будівлі за переліком, визначеним додатком 1, та у разі суттєвої зміни експлуатаційних характеристик будівлі у зв’язку із термомодернізацією будівлі або впровадження інших енергоефективних заходів - після їх завершення.
70. Суб’єкти інформаційного обміну забезпечують щомісяця оновлення відомостей про енергетичні характеристики будівлі за переліком, визначеним пунктом 2 додатка 2.
Правила здійснення інформаційної взаємодії систем енергетичного менеджменту з іншими інформаційними системами
71. Для забезпечення технічної можливості обміну даними органи впровадження систем енергетичного менеджменту збирають та оприлюднюють на офіційних веб-сайтах органів впровадження систем енергетичного менеджменту інформацію про споживання енергоресурсів відповідно до додатків 1 та 2.
72. Органи впровадження систем енергетичного менеджменту забезпечують впровадження та подальше функціонування інформаційних систем автоматизованого збору інформації про споживання енергії за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
73. Держенергоефективності забезпечує моніторинг оприлюднення відомостей про споживання шляхом автоматизованого збору та аналізу оприлюднених органами впровадження систем енергетичного менеджменту відкритих даних, а також із використанням інформаційного обміну із системами автоматизованого збору інформації про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг органами впровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до цього Порядку.
74. З метою виконання функції систем енергетичного менеджменту за запитом органу впровадження систем енергетичного менеджменту енергопостачальні організації, оператори систем передачі та/або розподілу електричної енергії та оператори газорозподільної системи подають органу впровадження систем енергетичного менеджменту інформацію щодо обсягів поставленої ними енергії/енергетичних ресурсів і комунальних послуг та інформацію щодо спожитої енергії споживачами в розрізі різних типів споживачів, розміщених у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць, з урахуванням законодавства щодо захисту персональних даних та забезпечення комерційної таємниці.
Обмін інформацією з Єдиною державною системою у сфері будівництва та іншими електронними системами
75. Орган впровадження систем енергетичного менеджменту протягом десяти робочих днів з дня виготовлення енергетичного сертифіката будівлі державної та/або комунальної власності, яка перебуває у володінні та/або користуванні (господарському віданні, оперативному управлінні) органу впровадження систем енергетичного менеджменту або належить до сфери його управління, подає до бази даних будівель відомості, визначені пунктом 1 додатка 2, в електронній формі шляхом завантаження такої інформації через персональний електронний кабінет.
76. Інформація про споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг складається та оприлюднюється комунальними підприємствами, установами та організаціями відповідно до форми паспорта набору даних та структури набору даних про споживання комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, природного газу, твердого палива, рідкого палива, холодної та гарячої води із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії).
77. У разі коли за результатами моніторингу енергетичних сертифікатів виявлено, що сертифікати не відповідають вимогам законодавства або не були підготовлені незалежно (зокрема за наявності конфлікту інтересів та прямої чи опосередкованої заінтересованості енергоаудиторів у результатах сертифікації), Держенергоефективності протягом п’яти робочих днів з моменту встановлення невідповідності повідомляє про такий факт Мінінфраструктури та анулює такі дані в базі даних будівель.
78. У разі виникнення необхідності розширення кола суб’єктів інформаційного обміну та набору показників бази даних будівель обмін інформацією між розпорядниками державних реєстрів, електронних систем, баз даних та інших державних електронних ресурсів здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів на підставі звернення Мінінфраструктури до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
79. Структура та формат інформаційних файлів, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, повинні відповідати вимогам до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади, затверджених наказом Державного агентства з питань електронного урядування від 7 вересня 2018 р. № 60.
80. Органи впровадження систем енергетичного менеджменту в строки, визначені в Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (Офіційний вісник України 2015 р., № 85, ст. 2850), оприлюднюють інформацію про споживання енергоресурсів на веб-порталі відкритих даних.
81. Держенергоефективності визначає інформацію про споживання енергоресурсів, що публікується у формі відкритих даних, яка включає відомості (заголовки даних електронної таблиці), визначені додатком 1 та пунктом 2 додатка 2.
82. Оприлюдненню на веб-сайтах органів впровадження систем енергетичного менеджменту підлягають рейтинги енергоефективності будівель бюджетних установ.
ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ
характеристики будівлі
4) географічні координати будівлі.
1) найменування органу (органів) влади, апарат якого (яких) розміщується в будівлі;
2) назва об’єкта (установи/закладу);
4) відповідальна особа за надання відомостей про будівлю та її контакти;
5) відомості про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на будівлю або її частини (приміщення) згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно:
реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;
номер відомості про речове право на нерухоме майно;
зміст (вид) речового права та суб’єкт речового права, функціональне призначення;
7) інформація щодо віднесення будівлі до пам’ятки архітектури;
8) рік прийняття в експлуатацію;
9) наявність проектної документації на будівлю та шифр проекту (за наявності);
10) наявність технічного паспорта;
11) матеріал стін, товщина, облицювання;
12) висота стелі (від підлоги до міжповерхового перекриття);
13) рік проведення термомодернізації (у разі проведення);
14) рік проведення капітального ремонту (у разі проведення);
15) номер типового (серійного) проекту;
16) кількість працівників, осіб;
17) відвідуваність громадянами, осіб;
19) загальна площа будівлі, кв. метрів;
20) загальний об’єм будівлі, куб. метрів;
21) опалювальна/охоложувальна площа будівлі, кв. метрів;
22) опалювальний/охоложувальний об’єм будівлі, куб. метрів;
23) режим роботи будівлі, год. на рік;
24) температурна зона (опційно);
25) відвідуваність (середньоденна на рік).
3. Тип системи теплопостачання
1) інформація щодо джерела теплопостачання;
2) інформація щодо джерела постачання гарячої води;
розрахункове теплове навантаження на опалення (потужність) кВт (відповідно до договорів);
розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання (потужність), кВт (відповідно до договорів);
4) автономне: зазначити встановлену потужність теплогенеруючої установки (котлів), кВт;
5) інше: зазначити встановлену загальну потужність теплогенеруючих установок (котлів), кВт.
1) інформація щодо джерела постачання електричної енергії;
2) розрахункове електричне навантаження кВт (відповідно до договорів).
наявність інформації щодо приладів обліку (про їх наявність, серійний номер, дату останньої повірки):
6. Відомості про інше обладнання:
1) відомості щодо наявності системи автоматичного погодного регулювання теплопостачання;
2) відомості щодо наявності обладнання відновлюваної енергетики.
7. Відомості щодо управління будівлею:
1) запроваджено систему енергомоніторингу (так/ні);
2) запроваджено систему енергетичного менеджменту (так/ні);
3) наявність сертифіката енергетичної ефективності будівлі та в разі його наявності зазначення класу енергетичної ефективності будівлі.
ЕНЕРГЕТИЧНІ
характеристики будівлі
1. Дані енергетичного сертифіката:
1) наявність енергетичного сертифіката будівлі (так/ні);
2) клас енергетичної ефективності будівлі;
3) питоме енергоспоживання відповідно до класу енергетичної ефективності будівель;
5) питоме енергоспоживання під час опалення;
6) питоме енергоспоживання під час охолодження;
7) питоме енергоспоживання під час гарячого водопостачання;
8) питоме енергоспоживання системи вентиляції;
9) питоме енергоспоживання під час освітлення;
10) питоме споживання первинної енергії;
11) питомі викиди парникових газів;
12) існуюче приведене значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції, (м2×К)/Вт:
покриття опалюваних горищ (технічних поверхів) та покриття мансардного типу;
горищні перекриття неопалюваних горищ;
перекриття над проїздами та неопалюваними підвалами;
світлопрозорі огороджувальні конструкції;
13) індивідуальний тепловий пункт з автоматичним погодним регулюванням (так/ні);
14) коефіцієнт корисної дії теплогенеруючої установки (котлів), відсотків.
2. Енергоспоживання (за роками/ помісячно):
7) електроенергія з відновлюваних джерел.
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. Пункт 13 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 83, ст. 2739) викласти в такій редакції:
“13. Впровадження систем енергетичного менеджменту, розроблення та затвердження планів діяльності систем енергетичного менеджменту із забезпеченням досягнення встановлених цілей відповідно до Порядку впровадження систем енергетичного менеджменту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1460”.
2. У Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 85, ст. 2850; 2021 р., № 35, ст. 2064):
1) абзац перший пункту 24 доповнити реченням такого змісту: “Форма паспорта набору даних та структура набору даних про споживання комунальних послуг (електричної енергії, теплової енергії, природного газу, твердого палива, рідкого палива холодної та гарячої води із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) комунальними підприємствами, установами та організаціями та набору даних про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту, що передбачені розділом “Органи місцевого самоврядування” переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджуються Мінрегіоном.”;
2) у розділі “Органи місцевого самоврядування” додатка до Положення:
абзац тридцятий викласти в такій редакції:
“Дані про споживання комунальних послуг (електрична енергія, теплова енергія, природний газ, тверде паливо, рідке паливо холодна та гаряча вода із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) комунальними підприємствами, установами та організаціями”;
доповнити розділ абзацом такого змісту:
“Дані про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту.”.
{Пункт 3 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1400 від 17.12.2022}
4. Пункт 4 Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 676 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2801), доповнити підпунктами 81 та 101 такого змісту:
“81) забезпечує впровадження та функціонування енергетичного менеджменту відповідно до Порядку впровадження систем енергетичного менеджменту;”;
“101) здійснює з метою популяризації діяльності із забезпечення енергетичної ефективності будівель:
розроблення методичних рекомендацій, проведення навчання та поширення інформації щодо важливості підвищення енергетичної ефективності будівель, економічної доцільності здійснення енергоефективних заходів, технічних аспектів їх здійснення, впливу енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів, світових тенденцій та світового досвіду у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель, необхідності своєчасної оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;
розроблення та розповсюдження методичних матеріалів з питань підвищення енергетичної ефективності будівель;
поширення досвіду реалізації проектів у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель в Україні та за кордоном;
популяризацію механізмів державної підтримки енергоефективних заходів.”.
