Постанова № 977 від 15.09.2021 Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах. Редакція від 03.05.2023

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 15 вересня 2021 р. № 977
Київ

Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1192 від 12.10.2022
№ 416 від 28.04.2023}

Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” Кабінет Міністрів України постановляє:

{Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

1. Затвердити Методику визначення заборгованості з різниці в тарифах, що додається.

2. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури за участю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснювати роз’яснення щодо застосування Методики, затвердженої цією постановою.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}

Прем'єр-міністр України	Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 37

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 вересня 2021 р. № 977

МЕТОДИКА
визначення заборгованості з різниці в тарифах

Загальні положення

1. Ця Методика встановлює порядок визначення заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, в тому числі вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов’язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися відповідним категоріям споживачів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідним категоріям споживачів, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

2. Ця Методика застосовується теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (далі - суб’єкти господарювання), що здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійним організаціям, іншим споживачам, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійним організаціям, іншим споживачам.

Ця Методика не застосовується суб’єктами господарювання під час визначення витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрати від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 1 лютого 2022 р. по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

3. У цій Методиці термін “уповноважені органи” означає органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, уповноважені встановлювати тарифи на теплову енергію та комунальні послуги.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, “Про теплопостачання”, “Про житлово-комунальні послуги”, “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”.

4. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається станом на 1 червня 2021 р. окремо за кожен календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) та за п’ять місяців 2021 р. на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, в тому числі вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов’язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - теплова енергія, комунальні послуги) в розрізі відповідних категорій споживачів (населення, установи і організації, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів).

Обсяг заборгованості з різниці в тарифах, утвореної після 1 червня 2021 р., визначається станом на 1 липня 2022 р. за теплову енергію, комунальні послуги в розрізі відповідних категорій споживачів (населення, установи і організації, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійні організації, інші споживачі).

У подальшому обсяг заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов’язанні та/або у разі правонаступництва) визначається:

протягом воєнного стану - за календарний квартал (станом на перше число місяця, наступного за звітним кварталом);

після припинення або скасування воєнного стану - за шість місяців після припинення або скасування воєнного стану (станом на 1 число сьомого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано).

Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється без урахування податку на додану вартість.

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

5. Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється суб’єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженим органом тарифів на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійним організаціям, іншим споживачам, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають комунальні послуги населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійним організаціям, іншим споживачам, відповідно до щорічної звітності, враховуючи період, протягом якого діяв та застосовувався відповідний тариф до споживача.

{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

6. Розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах здійснюються суб’єктами господарювання відповідно до вимог цієї Методики та підтверджуються документами, що визначені у Типовому положенні про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 932, а також іншими документами, підтвердними матеріалами, наданими суб’єктом господарювання.

Не підлягають перерахунку у 2022 році та наступних періодах обсяги заборгованості з різниці в тарифах, що утворені до 1 червня 2021 р. та узгоджені у 2021 році територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, крім окремих випадків, що обумовлені виключно результатами перевірок контролюючих органів та судовими рішеннями.

{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

Механізм визначення обсягу заборгованості з різниці в тарифах

7. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається суб’єктами господарювання як різниця між фактичними витратами (з урахуванням витрат інвестиційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з інвестиційною діяльністю) на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійним організаціям, іншим споживачам та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, які надають населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, релігійним організаціям, іншим споживачам такі послуги (далі - фактичні витрати), і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до порядків (методик) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП відповідно до їх повноважень, визначених законом, та застосовувалися суб’єктами господарювання до відповідної категорії споживачів.

Обсяг заборгованості з різниці в тарифах зменшується на:

суми трансфертів та фінансової допомоги з державного бюджету, фактично отриманих для фінансування витрат, які безпосередньо пов’язані з операційною (основною) діяльністю суб’єкта господарювання, зокрема витрат згідно із складовими встановлених тарифів, понесених у розрахунковому періоді, за який визначається заборгованість з різниці в тарифах;

суму коштів, фактично отриманих, та/або тих, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету за рішення суду у зв’язку із заподіяною суб’єкту господарювання шкодою через незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Під час визначення суми трансфертів та фінансової допомоги з державного бюджету, на які зменшується обсяг заборгованості з різниці в тарифах, необхідно враховувати розподіл суми трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з державного бюджету, між усіма категоріями споживачів теплової енергії (в розрізі ліцензованих видів діяльності), комунальних послуг. Зазначений розподіл здійснюється пропорційно обсягам реалізації теплової енергії, надання комунальних послуг кожній категорії споживачів.

Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється суб’єктом господарювання окремо за періодами її утворення та оформляється згідно з додатками 1-5.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

8. Фактичні нарахування визначаються суб’єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженими органами тарифів на теплову енергію, комунальні послуги (без урахування податку на додану вартість), розрахованих за вимогами порядків формування тарифів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 “Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2019), від 12 липня 2006 р. № 959 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2021), від 1 червня 2011 р. № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2472); постановами НКРЕ від 12 жовтня 2005 р. № 896 “Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії”, від 12 жовтня 2005 р. № 897 “Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється когенераційними установками”, від 17 лютого 2011 р. № 242 “Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання”, від 17 лютого 2011 р. № 243 “Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення”; постановами НКРЕКП від 24 березня 2016 р. № 377 “Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”, від 10 березня 2016 р. № 302 “Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення”, від 10 березня 2016 р. № 303 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)”, від 1 серпня 2017 р. № 990 “Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях”, від 1 серпня 2017 р. № 991 “Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках”, від 25 червня 2019 р. № 1174 “Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання”, від 8 квітня 2020 р. № 767 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послугу з постачання гарячої води”.

Сума нарахувань визначається в розрізі видів діяльності шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії, надання комунальних послуг на тарифи (без урахування податку на додану вартість), що застосовувалися до відповідної категорії споживачів протягом періоду, в якому утворилася заборгованість з різниці в тарифах (протягом періоду, за який розраховуються фактичні нарахування).

{Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

У разі дії протягом періоду, за який розраховуються фактичні нарахування, двоставкових тарифів такі фактичні нарахування визначаються виходячи із умовно-змінної та умовно-постійної частини відповідного тарифу (без урахування податку на додану вартість).

Сума фактичних нарахувань зменшується на суми здійснених перерахунків та коригувань:

у зв’язку із зміною суб’єктом господарювання у сфері теплопостачання розміру нарахувань за теплову енергію, комунальні послуги споживачам виходячи із щомісячної зміни ціни природного газу;

у зв’язку з ненаданням послуг або наданням їх не в повному обсязі, зниженням якості;

в результаті встановлених контролюючим органом порушень порядку формування тарифів;

в результаті коригування плати (нарахувань) за теплову енергію, надані споживачам послуги.

Показники фактичних нарахувань повинні кореспондуватися з показниками, зазначеними у галузевій звітності, та ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку.

{Абзац дев'ятий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

Розрахунок фактичних нарахувань здійснюється окремо за періодами, в яких утворилася заборгованість з різниці в тарифах за теплову енергію, комунальні послуги з урахуванням періоду дії тарифів для відповідної категорії споживачів, встановлених уповноваженими органами, та оформлюється відповідно до додатків 6-7.

{Абзац десятий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

9. Фактичні витрати, що використовуються для розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах, приводяться у відповідність з тарифною методологією (для розрахунку заборгованості з різниці в тарифах фактичні витрати суб’єкта господарювання визначаються з урахуванням переліку тих витрат, що можуть включатися до складу тарифів на теплову енергію, комунальні послуги згідно з порядками (методиками) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП за відповідний період).

{Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

До фактичних витрат суб’єкта господарювання, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах, належать витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.

Обсяг фактичних витрат на теплову енергію, комунальні послуги визначається без урахування витрат на інші види діяльності суб’єкта господарювання.

Під час визначеня фактичних витрат, пов’язаних із інвестиційною діяльністю, що не увійшли до собівартості теплової енергії, комунальних послуг, враховується сума/обсяг коштів, фактично сплачених суб’єктом господарювання для повного фінансування заходів щодо об’єктів інвестиційної програми, затвердженої, погодженої, схваленої в установленому законодавством порядку, введених в експлуатацію відповідно до вимог законодавства та прийнятих на баланс, та щодо сплати кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими установами.

Фактичні адміністративні та загальновиробничі витрати розподіляються між видами діяльності відповідно до баз розподілу, які використовувалися під час формування та встановлення уповноваженим органом відповідних тарифів на теплову енергію, комунальні послуги.

Фактичні витрати, крім витрат на паливо, суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, розподіляються між видами діяльності відповідно до баз розподілу, які використовувалися під час формування та встановлення уповноваженим органом відповідних тарифів і не можуть перевищувати встановлених структурою тарифів, приведених до фактичних обсягів виробництва теплової енергії.

{Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

Під час визначення фактичних витрат на паливо суб’єкта господарювання, що виробляє теплову енергію комбінованим способом, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці у тарифах, рівень питомих витрат палива не може перевищувати врахованих в тарифі на виробництво теплової енергії питомих витрат більше ніж на 3 відсотки.

{Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1192 від 12.10.2022}

Під час визначення фактичних витрат суб’єкта господарювання, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах, рівень втрат теплової енергії та питної води в мережах слід враховувати на рівні втрат, врахованих в діючих тарифах на теплову енергію, комунальні послуги (у відсотках), що застосовувалися до відповідної категорії споживачів.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється суб’єктом господарювання окремо за періодами, в яких утворилася заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, комунальні послуги, та оформляється відповідно до додатків 8-9.

{Абзац дев'ятий пункту 9 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

10. У разі виникнення розбіжностей (невідповідностей) між показниками, зазначеними у галузевій звітності, або даними бухгалтерського обліку та розрахунковими показниками, зазначеними у додатках, суб’єкт господарювання наводить обґрунтування щодо таких розбіжностей (невідповідностей) у письмовій (довільній) формі з наданням підтвердних документів, завірених належним чином.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 1192 від 12.10.2022}

11. Відповідальність за достовірність даних, використаних під час здійснення розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах, несе керівник суб’єкта господарювання.

Додаток 1
до Методики
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 2022 р. № 1192)