НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

РІШЕННЯ

11.03.2021  № 176

Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

{Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної комісії
з цінних паперів та фондового ринку
№ 1254 від 18.10.2022
№ 485 від 02.05.2023
№ 1179 від 24.10.2023}

Відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та пункту 8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 березня 2016 року № 309 «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2016 року за № 551/28681 (із змінами).

3. Департаменту фінансового моніторингу та проведення інспекцій (Мисюра О.) забезпечити:

подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

4. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, привести внутрішні документи у відповідність до Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого цим рішенням, протягом двох місяців після набрання ним чинності.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку І. Назарчука.

ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

I. Загальні положення

1. Цим Положенням встановлюються загальні вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу: професійними учасниками організованих товарних ринків; установами накопичувального пенсійного забезпечення; управителями фондів фінансування будівництва/фондів операцій з нерухомістю; професійними учасниками ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів (далі - суб’єкти первинного фінансового моніторингу).

{Абзац перший пункту 1 розділу І в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Дія цього Положення поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу та їх відокремлені підрозділи.

Дія цього Положення не поширюється на банки / філії іноземних банків, які здійснюють професійну діяльність на ринках капіталу.

{Абзац третій пункту 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

2. Компанія з управління активами здійснює первинний фінансовий моніторинг у відношенні недержавних пенсійних фондів та корпоративних фондів, які є її клієнтами.

3. У недержавних пенсійних фондах організація та проведення первинного фінансового моніторингу щодо діяльності з адміністрування здійснюється адміністратором недержавного пенсійного фонду, з яким укладено договір на адміністрування недержавного пенсійного фонду.

4. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, застосовуються у значеннях, визначених Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2020 року № 32 «Про затвердження Положення про Систему BankID Національного банку України» та рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13 серпня 2013 року № 1464 «Про затвердження Положення про сертифікацію фахівців з питань ринків капіталу та організованих товарних ринків, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2013 року за № 1572/24104, нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що визначає порядок ведення облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

{Пункт 4 розділу І в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022, із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1179 від 24.10.2023}

5. Цим Положенням встановлюються загальні вимоги щодо:

1) призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник);

2) правил фінансового моніторингу та програми його здійснення;

3) підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

4) здійснення належної перевірки клієнтів (представників клієнтів);

5) особливостей та надійних джерел для здійснення належної перевірки;

6) забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

7) управління ризиками;

8) порядку замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;

9) порядку зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу;

10) проведення внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

11) порядку подання на запит НКЦПФР інформації та/або документів (висновків, рішень тощо), копій документів або витягів з документів;

12) процедури застосування відповідних запобіжних заходів щодо держав (юрисдикцій), що не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

13) встановлення ділових відносин з клієнтом без його фізичної присутності (віддалене встановлення ділових відносин);

14) особливостей здійснення належної перевірки третіми особами.

6. Державний контроль та нагляд за дотриманням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Положення здійснює НКЦПФР у межах повноважень у встановленому законодавством порядку.

II. Належна організація та проведення первинного фінансового моніторингу

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу вживає, зокрема, таких заходів:

1) призначає відповідального працівника згідно з вимогами законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на рівні керівництва суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

2) забезпечує функціонування системи управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

3) розробляє та затверджує внутрішні документи з питань фінансового моніторингу в обсязі, необхідному для ефективного функціонування внутрішньої системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та розуміння працівниками суб’єкта первинного фінансового моніторингу своїх обов’язків та повноважень у сфері запобігання та протидії;

4) забезпечує достатні ресурси для функціонування внутрішньої системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) забезпечує достатню інформованість та обізнаність керівництва суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо їхніх обов’язків у сфері запобігання та протидії, а також щодо притаманних ризик-профілю суб’єкта первинного фінансового моніторингу ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

6) забезпечує належну обізнаність та виконання працівниками суб’єкта первинного фінансового моніторингу визначених їм обов’язків у сфері запобігання та протидії, розуміння такими працівниками своєї відповідальності за невиконання обов’язків та/або бездіяльність;

7) запроваджує та постійно вдосконалює систему внутрішнього аудиту (контролю) з питань запобігання та протидії та/або залучає незалежних аудиторів, зокрема забезпечує своєчасне виявлення внутрішнім аудитом (контролем) та/або незалежним аудитом проблемних питань та ознак неналежної системи управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

8) забезпечує на постійній основі проведення навчальних заходів для працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу та агентів (працівників агента) з метою розуміння ними покладених на них обов’язків та порядку дій;

{Підпункт 8 пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

9) забезпечує перевірку наявності бездоганної ділової репутації та відсутності громадянства (підданства) Російської Федерації та/або Республіки Білорусь в усіх працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу, залучених до проведення первинного фінансового моніторингу;

{Підпункт 9 пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

10) забезпечує своєчасне та в повному обсязі виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (зокрема виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, унеможливлення здійснення операцій особами з переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності);

11) забезпечує своєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та належний інформаційний обмін зі спеціально уповноваженим органом;

12) розробляє та здійснює заходи з належної перевірки клієнта з метою розуміння суті діяльності клієнта, мети та очікуваного характеру ділових відносин з ним, що дає змогу бути впевненими що фінансові операції клієнта відповідають наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про нього, його бізнес, ризик-профіль, уключаючи в разі потреби джерела походження його коштів/статків, встановлення кінцевого бенефіціарного власника для оперативного виявлення незвичайної поведінки та підозрілих фінансових операцій (діяльності);

13) належно документує та фіксує події, що стосуються виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

14) зберігає всі документи, дані, інформацію (у тому числі відповідні звіти, розпорядження, файли), що стосуються виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу, протягом строків, визначених законодавством України;

15) своєчасно та в повному обсязі надає на запити Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідні документи/інформацію/пояснення, що належним чином підтверджують виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства України з питань запобігання та протидії;

16) вживає заходів щодо постійного вдосконалення внутрішньої системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може прийняти рішення про самостійне проведення його відокремленими підрозділами, які є окремими юридичними особами, реєстрації фінансових операцій та іншої інформації, пов’язаної з проведенням фінансових операцій, та подання інформації про них до Держфінмоніторингу.

Таке рішення оформлюються розпорядчим документом суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яке підписується керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов’язки.

Відокремлені підрозділи суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які є окремими юридичними особами та яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу надано дозвіл самостійне проводити реєстрацію фінансових операцій та іншої інформації, пов’язаної з проведенням фінансових операцій, та подавати інформацію, пов’язану з проведенням фінансового моніторингу, до Держфінмоніторингу, стають на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти первинного фінансового моніторингу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Керівник (особа, яка тимчасово виконує повноваження керівника у разі його відсутності) та заступник керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, голова та члени наглядового органу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідальний працівник (особа, яка тимчасово виконує повноваження відповідального працівника у разі його відсутності), працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу, залучені до проведення первинного фінансового моніторингу, агент - фізична особа, керівник та працівники агента - юридичної особи, що здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не можуть мати громадянства (підданства) Російської Федерації та/або Республіки Білорусь.

{Розділ ІІ доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022; в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

III. Призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

1. З метою забезпечення належного проведення первинного фінансового моніторингу суб’єкти первинного фінансового моніторингу призначають працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу.

2. Відповідальний працівник очолює та координує внутрішню систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

3. Відповідальний працівник призначається на посаду на рівні керівництва суб’єкта первинного фінансового моніторингу, повинен працювати в цьому суб’єкті первинного фінансового моніторингу за основним місцем роботи, мати бездоганну ділову репутацію, не мати громадянства (підданства) Російської Федерації та/або Республіки Білорусь та відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

1) вільно володіти державною мовою;

2) знати законодавство України у сфері запобігання та протидії та володіти навичками щодо застосовування в практичній діяльності законодавства України та внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу [має бути підтверджено документом про проходження протягом останніх трьох років навчання у сфері запобігання та протидії на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу, та в інших навчальних закладах за погодженням із спеціально уповноваженим органом (далі - навчання у сфері запобігання та протидії)];

3) мати вищу освіту та досвід роботи не менше одного року у відповідній сфері діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, або досвід роботи на керівній посаді в суб’єкті первинного фінансового моніторингу не менше одного року, або не менше одного року досвіду роботи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

4) мати сертифікат на право вчинення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який відповідає ліцензії (або одній із ліцензій) на провадження відповідного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що має суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

{Підпункт 4 пункту 3 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

{Пункт 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

4. Особа, яка вперше призначається на посаду відповідального працівника та/або не проходила навчання у сфері запобігання та протидії протягом останніх трьох років, може бути призначена на посаду відповідального працівника без наявності документа, зазначеного в підпункті 2 пункту 3 цього розділу, за умови проходження нею навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня її призначення на посаду відповідального працівника та отримання документа про проходження навчання у сфері запобігання та протидії.

5. Вперше відповідальний працівник призначається не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом або здійснення першої фінансової операції у порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу, та відповідно до законодавства.

6. Не пізніше наступного робочого дня після звільнення відповідального працівника або припинення обов’язків відповідального працівника суб’єкт первинного фінансового моніторингу призначає іншого відповідального працівника.

Допускається виконання обов’язків відповідального працівника в разі його звільнення особою, що тимчасово виконує його обов’язки, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, який не повинен перевищувати трьох місяців.

7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу перевіряє ділову репутацію особи та її відповідність кваліфікаційним вимогам, установленим цим Положенням, на підставі таких документів та інформації:

{Абзац перший пункту 7 розділу IІI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

1) оригінали документів для ідентифікації особи, що дають змогу встановити відомості, зазначені в пункті 1 частини восьмої та в пункті 1 частини дев’ятої статті 11 Закону;

2) документи та інформація для оцінки ділової репутації особи, включаючи довідку компетентного органу країни постійного місця проживання фізичної особи, виданої не пізніше трьох місяців до здійснення перевірки відповідності особи, про відсутність судимості за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, громадської безпеки, власності, у сфері господарської діяльності, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку, а також інформація про відсутність: протягом останніх трьох років (якщо інший строк не встановлено спеціальним законом, що регулює діяльність суб’єкта первинного фінансового моніторингу) корупційних правопорушень з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; порушень особою вимог законодавства про запобігання та протидію, законодавства про фінансові послуги, що оприлюднюється (надається) судом, суб’єктами державного фінансового моніторингу (окрім спеціально уповноваженого органу) та органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг;

{Підпункт 2 пункту 7 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

3) документи для оцінки відповідності особи кваліфікаційним вимогам, установленим цим Положенням, включаючи оригінали офіційних документів з інформацією про:

вищу освіту особи;

проходження особою навчання у сфері запобігання та протидії (за наявності);

попередні місця роботи особи [наприклад, трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування];

{Абзац четвертий підпункту 3 пункту 7 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

сертифікат на право вчинення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

{Абзац п’ятий підпункту 3 пункту 7 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Оригінали документів, які підтверджують бездоганну ділову репутацію кандидата на посаду відповідального працівника та її відповідність кваліфікаційним вимогам, установленим цим Положенням, або їх копії повинні зберігатись у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі призначення відповідальним працівником керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу перевірка його бездоганної ділової репутації та відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим цим Положенням, здійснюється відповідним органом управління суб’єкта первинного фінансового моніторингу, засновниками, або працівником(ами) підрозділу внутрішнього аудиту, або окремою посадовою особою, що проводить внутрішній аудит (контроль) в суб’єкті первинного фінансового моніторингу.

Підтвердження можливості призначення кандидата на посаду відповідального працівника за результатами перевірки оформлюється письмовим висновком, який містить відомості щодо наявності бездоганної ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, перелік та реквізити документів, на підставі яких проведено перевірку відповідності кваліфікаційним вимогам, та підписується або керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу, або особами, які проводили перевірку кваліфікаційних вимог, або затверджується відповідним органом управління суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

8. Відповідальний працівник повинен пройти навчання не пізніше трьох місяців з дня його призначення на посаду та підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання не рідше одного разу на три роки згідно з вимогами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

9. З урахуванням особливостей організаційної структури суб’єкта первинного фінансового моніторингу може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу. Зазначений підрозділ функціонує відповідно до положення про цей структурний підрозділ. У цьому випадку керівником підрозділу є відповідальний працівник.

10. У разі недоцільності введення окремої посади або визначення працівника, на якого покладаються обов’язки відповідального працівника, відповідальним за проведення фінансового моніторингу може призначатися керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

11. Протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу подає Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття його на облік, та повинен протягом трьох робочих днів подавати зміни до поданої при постановці на облік інформації у разі їх виникнення.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу подає Держфінмоніторингу інформацію для взяття на облік у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

12. На час відсутності (відпустки, відрядження, хвороби) відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов’язків призначається особа, що тимчасово виконує його обов’язки. Строк виконання обов’язків не може перевищувати трьох місяців безперервно. На вказану особу поширюються права та обов’язки, установлені для відповідального працівника. Після спливу цього строку суб’єкт первинного фінансового моніторингу призначає відповідального працівника.

Особа, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, може бути призначена одночасно з відповідальним працівником.

13. Особа, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, повинна відповідати таким вимогам:

1) мати бездоганну ділову репутацію та не мати громадянства (підданства) Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

{Підпункт 1 пункту 13 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

2) мати сертифікат на право вчинення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який відповідає ліцензії (або одній із ліцензій) на провадження відповідного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що має суб’єкт первинного фінансового моніторингу;

{Підпункт 2 пункту 13 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

3) пройти підготовку з питань запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до внутрішніх документів за програмою навчання, затвердженою в суб’єкті первинного фінансового моніторингу;

4) працювати в цьому суб’єкті первинного фінансового моніторингу за основним місцем роботи.

Перевірка відповідності особи, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, вимогам, установленим цим Положенням, здійснюється керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов’язки, до її призначення на підставі таких документів та інформації:

{Абзац другий підпункту 4 пункту 13 розділу IІI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

оригінали документів для ідентифікації особи, що дають змогу встановити відомості, зазначені в пункті 1 частини восьмої та в пункті 1 частини дев’ятої статті 11 Закону;

{Абзац підпункту 4 пункту 13 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

документи та інформація для оцінки ділової репутації особи, включаючи довідку компетентного органу країни постійного місця проживання фізичної особи, виданої не пізніше трьох місяців до здійснення перевірки відповідності особи, про відсутність судимості за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, громадської безпеки, власності, у сфері господарської діяльності, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку, а також інформація про відсутність: протягом останніх трьох років (якщо інший строк не встановлено спеціальним законом, що регулює діяльність суб’єкта первинного фінансового моніторингу) корупційних правопорушень з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; порушень особою вимог законодавства про запобігання та протидію, законодавства про фінансові послуги, що оприлюднюється (надається) судом, суб’єктами державного фінансового моніторингу (окрім спеціально уповноваженого органу) та органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг;

{Абзац підпункту 4 пункту 13 розділу IІI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

документи про освіту та/або підвищення кваліфікації; попередні місця роботи особи [наприклад, трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування]; сертифікат НКЦПФР на право здійснення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

{Абзац підпункту 4 пункту 13 розділу ІII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Такі документи або їх копії повинні зберігатись у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі призначення керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу особою, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника, перевірка його відповідності вимогам, установленим цим Положенням, здійснюється відповідним органом управління суб’єкта первинного фінансового моніторингу, засновниками, або працівником(ами) підрозділу внутрішнього аудиту (контролю), або окремою посадовою особою, що проводить внутрішній аудит (контроль) в суб’єкті первинного фінансового моніторингу.

14. У разі наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу відокремлених підрозділів за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов’язки, за погодженням з відповідальним працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особа, яка виконує його обов’язки, призначає відповідального працівника у відокремленому підрозділі.

Відповідальний працівник у відокремленому підрозділі підзвітний тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі недоцільності введення окремої посади або визначення працівника, на якого покладаються обов’язки відповідального працівника, відповідальним за проведення фінансового моніторингу у відокремленому підрозділі може призначатися керівник відокремленого підрозділу.

Одна й та сама особа не може бути одночасно призначена відповідальним працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу і відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.

15. Відповідальний працівник здійснює свої повноваження на підставі посадової інструкції, яка затверджується керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов’язки. Відповідальний працівник засвідчує підписом факт ознайомлення з посадовою інструкцією.

Посадова інструкція відповідального працівника повинна містити повноваження (права), функції та завдання, передбачені законодавством, Правилами фінансового моніторингу, іншими внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

16. Відповідальний працівник є незалежним у своїй діяльності, підзвітним тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

17. Відповідальний працівник (відповідальний працівник у відокремленому підрозділі) не рідше одного разу на місяць складає та підписує письмові звіти довільної форми про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Звіт, зокрема, містить інформацію щодо:

фінансових операцій, що підлягали фінансовому моніторингу за звітний період;

замороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;

зупинених фінансових операцій;

відмов від встановлення (підтримання) ділових відносин та щодо фінансових операцій, у проведенні яких суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено;

про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта;

вжитих заходів стосовно розроблення та поновлення Правил та програми здійснення фінансового моніторингу;

результатів проведених відповідальним працівником внутрішніх перевірок діяльності підрозділів або працівників;

підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення шляхом проведення освітньої та практичної роботи.

У разі, якщо відповідальним працівником не є керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу, звіт після його складання направляється керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особі, яка виконує його обов’язки, для інформування.

Ознайомлення керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особи, яка виконує його обов’язки, зі звітом підтверджується підписом цієї особи.

18. Відповідальний працівник має право доступу до всіх приміщень, документів, інформації, баз даних, засобів телекомунікації, архівів суб’єкта первинного фінансового моніторингу незалежно від поєднання видів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

{Пункт 18 розділу IIІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

IV. Розробка та впровадження Правил фінансового моніторингу і Програми здійснення фінансового моніторингу

1. Правила фінансового моніторингу (далі - Правила) є окремим єдиним внутрішнім документом суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови здійснення заходів, спрямованих на недопущення використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та визначають процедуру реалізації фінансового моніторингу.

2. Програма здійснення фінансового моніторингу (далі - Програма) є окремим внутрішнім документом суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що розкриває план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

3. Правила та Програма розробляються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності і міжнародних стандартів у цій сфері та затверджуються керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов’язки.

Правила розробляються з урахуванням видів діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу та повинні відповідати вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснює оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу постійно, але не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності змінами до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо інші строки не встановлені законодавством.

4. Правила і Програма затверджуються суб’єктом первинного фінансового моніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

5. Правила є документом з обмеженим доступом.

Порядок ознайомлення, користування і зберігання Правил (в тому числі електронних копій), категорії персоналу, органи і підрозділи внутрішнього контролю, які мають право доступу до Правил, визначаються порядком доступу до Правил, який міститься в Програмі.

6. Працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу повинні дотримуватись Правил та Програми.

7. Програма містить порядок доступу до Правил, порядок підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу та заходи з термінами (строками) їх виконання та визначенням осіб, відповідальних за:

1) призначення відповідального працівника;

2) розробку та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;

3) розробку і оновлення Правил і Програми;

4) направлення інформації про призначення відповідального працівника до Держфінмоніторингу;

5) попередження працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

6) забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника;

7) підготовку персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення шляхом проведення теоретичних та практичних заходів;

8) проведення внутрішніх перевірок суб’єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

8. Правила містять такі окремі розділи, зміст яких відповідає їх назві:

1) опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який, зокрема, включає перелік окремих працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або відокремлених підрозділів, залучених до проведення фінансового моніторингу, та механізм взаємодії між ними та відповідальним працівником;

2) перелік прав та обов’язків відповідального працівника, а також інших працівників, які беруть участь у проведенні фінансового моніторингу;

3) здійснення заходів належної перевірки;

4) порядок виявлення політично значущих осіб та порядок ужиття щодо них необхідних додаткових заходів;

5) критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

6) запровадження ризик-орієнтованого підходу під час здійснення процедур з запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

7) опис процедур суб’єкта первинного фінансового моніторингу з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у тому числі, створення та забезпечення функціонування належної системи управління ризиками, що передбачає, зокрема, визначення (виявлення), оцінку/переоцінку (вимірювання), моніторинг, контроль ризиків, з метою їх мінімізації;

8) порядок відмови від встановлення ділових відносин з клієнтом або від проведення фінансової операції;

9) порядок виявлення, реєстрації та подання до Держфінмонторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, або спроби їх проведення, інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта, та порядок подання до Держфінмонторингу іншої, передбаченої Законом інформації;

10) опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається до Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

11) порядок надання на запит Держфінмоніторингу іншої інформації, передбаченої законодавством;

12) порядок замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення;

13) порядок зупинення фінансових операцій;

14) порядок збору і зберігання документів щодо здійснення заходів належної перевірки, а також інших документів та інформації, передбаченої Законом;

15) порядок вчинення дій щодо направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на суб’єкта первинного фінансового моніторингу Законом;

16) порядок проведення внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

17) порядок повідомлення працівниками суб’єкта первинного фінансового моніторингу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або відповідального працівника про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

18) порядок віддаленого встановлення ділових відносин суб’єктом первинного фінансового моніторингу (у разі необхідності використання);

19) порядок віддаленого встановлення ділових відносин шляхом отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації/даних щодо належної перевірки клієнта від третіх осіб (у разі необхідності використання).

20) порядок отримання, використання та зберігання інформації/даних щодо належної перевірки клієнта, отриманих суб’єктом первинного фінансового моніторингу від третіх осіб (у разі необхідності використання).

9. У разі наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу відокремлених підрозділів, які знаходяться за межами території України (у тому числі у державах, що не застосовують або в недостатній мірі застосовують Рекомендації FATF), Правила повинні містити перелік заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в межах, що визначені законодавством цих країн.

Правила також повинні містити перелік заходів контролю суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо виконання цими відокремленими підрозділами Правил з урахуванням ризиків таких країн, а також запобіжних заходів, спрямованих на недопущення порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Правила повинні передбачати інформування суб’єктом первинного фінансового моніторингу НКЦПФР у разі неможливості виконання його відокремленими підрозділами, які знаходяться за межами території України, заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.

10. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який є учасником групи, має право використовувати у своїй діяльності правила/програми / інші документи з питань запобігання та протидії, які розроблені та затверджені головною (материнською) організацією цієї групи (за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу може надати такий документ на запит НКЦПФР).

11. Небанківська фінансова група, яка визнана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до нормативно-правових актів щодо нагляду на консолідованій основі, розробляє та впроваджує з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, єдині правила фінансового моніторингу небанківської фінансової групи.

12. Правилами фінансового моніторингу небанківської фінансової групи, зокрема, визначаються:

1) опис організаційної структури небанківської фінансової групи в частині забезпечення учасниками небанківської фінансової групи дотримання вимог законодавства України з питань запобігання та протидії;

2) вимоги до порядку належної перевірки клієнтів та використання цієї інформації у межах небанківської фінансової групи з метою проведення фінансового моніторингу;

3) загальні засади щодо здійснення аналізу фінансових операцій з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, можуть бути пов’язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму;

4) порядок обігу та забезпечення конфіденційності інформації між членами небанківської фінансової групи;

5) загальні принципи застосування програмного забезпечення для моніторингу та аналізу ділових відносин та фінансових операцій з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

6) опис заходів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що входять до небанківської фінансової групи, з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у тому числі, створення та забезпечення функціонування належної системи управління ризиками, що передбачає, зокрема, визначення (виявлення), оцінку/переоцінку (вимірювання), моніторинг, контроль ризиків, з метою їх мінімізації;

7) порядок зберігання документів та інформації з питань фінансового моніторингу.

13. Оновлення правил фінансового моніторингу небанківської фінансової групи здійснюється постійно з урахуванням результатів оцінки/переоцінки ризиків, притаманних діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що входять до неї, виявлення недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу або не пізніше трьох місяців із дня набрання чинності змінами до законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та/або встановлення небанківською фінансовою групою подій, що можуть вплинути на ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

V. Підготовка персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу

1. Працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, а також агенти (працівники агента), ознайомлюються з Правилами, що підтверджується їх підписами.

{Пункт 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

2. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу та агентів (працівників агента) до виконання вимог Закону суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризиків, притаманних його діяльності, розробляється та реалізується Порядок підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу та агентів (працівників агента), який є окремим додатком до Програми.

{Пункт 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

3. Порядок підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу та агентів (працівників агента) включає в себе графіки проведення освітньо-практичних заходів у сфері фінансового моніторингу. Такі графіки складаються у довільній формі та містять терміни їх виконання.

Підготовка персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу та агентів (працівників агента) здійснюється в суб’єкті первинного фінансового моніторингу постійно відповідно до графіків проведення освітньо-практичних заходів у сфері фінансового моніторингу.

{Пункт 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

4. Усі працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу та агенти (працівники агента), беруть участь в освітньо-практичних заходах відповідно до Порядку підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що підтверджується їх підписами.

{Пункт 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

5. Освітньо-практичні заходи можуть здійснюватися за такими напрямами:

1) вивчення законодавства України, типологій відмивання коштів, міжнародних документів (рекомендації FATF, директиви ЄС, конвенції) з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

2) ознайомлення та вивчення внутрішніх документів з питань первинного фінансового моніторингу;

3) вивчення досвіду щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

4) ознайомлення із заходами щодо верифікації, постійного моніторингу ділових відносин клієнтів, а також із заходами перевірки отриманої інформації;

5) вивчення заходів з моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин;

6) практичне застосування критеріїв ризику.

6. Освітньо-практичні заходи в суб’єкті первинного фінансового моніторингу проводяться за графіком, визначеним суб’єктом первинного фінансового моніторингу, але не рідше одного разу на рік.

VI. Здійснення належної перевірки

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати належну перевірку клієнта згідно із статтею 11 Закону та з урахуванням особливостей, встановлених цим Положенням.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу вживають до клієнтів, з якими ділові відносини встановлені до набрання чинності Законом, заходів з належної перевірки, виявлення фактів належності клієнтів (кінцевих бенефіціарних власників клієнтів) до політично значущих осіб, членів їх сімей та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами, переоцінки ризику ділових відносин з клієнтами відповідно до вимог Положення під час здійснення процедур планової актуалізації/уточнення даних про таких клієнтів у строки, встановлені у наявних внутрішніх документах суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу, до набрання чинності Законом.

Щодо наявних клієнтів, які не підтримують ділових відносин, зазначені заходи можуть здійснюватися і понад установлені терміни під час звернення такого клієнта, але до проведення фінансових операцій, ініційованих клієнтом.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу до встановлення ділових відносин, проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин та під час проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин забезпечує виявлення факту належності:

клієнта, кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

клієнта, кінцевого бенефіціарного власника клієнта, особи, від імені або за дорученням якої діє клієнт, або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією до осіб, включених до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, що формується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оприлюднюється на офіційному вебсайті спеціально уповноваженого органу (далі - перелік осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності);

клієнта, кінцевого бенефіціарного власника клієнта до осіб, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

клієнта, кінцевого бенефіціарного власника клієнта до осіб, стосовно яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства;

клієнта, кінцевого бенефіціарного власника клієнта до осіб, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

клієнта до неприбуткових організацій;

клієнта до номінальних утримувачів;

{Абзац восьмий пункту 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до особи, яка є громадянином Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або до особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) якої є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом дев'ятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до особи, яка є юридичною особою - резидентом Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом десятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до особи, кінцевими бенефіціарними власниками якої є громадяни Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом одинадцятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до особи, засновником (учасником, акціонером) або власником якої прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом дванадцятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до осіб, щодо яких суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов’язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом тринадцятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до особи, яка здійснює передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом чотирнадцятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнта до осіб, стосовно яких з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виключено інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або внесено відмітку про визнання Національним банком України структури власності юридичної особи непрозорою.

{Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

Під час встановлення ділових відносин та в процесі постійного моніторингу ділових відносин суб’єкт первинного фінансового моніторингу також вивчає:

інформацію про фінансовий стан клієнта;

інформацію про зміст діяльності клієнта;

інформацію про мету та характер майбутніх ділових відносин із суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може здійснити ідентифікацію на підставі інформації, отриманої від клієнта (представника клієнта), або одночасно на підставі документів та/або інформації, отриманої суб’єктом первинного фінансового моніторингу з метою здійснення його верифікації.

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати верифікацію на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних джерел або інших надійних джерел, визначених у цьому Положенні. Під час здійснення верифікації суб’єкт первинного фінансового моніторингу має перевірити (підтвердити) належність відповідній особі ідентифікаційних даних.

Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання.

Офіційні документи, які подавалися суб’єкту первинного фінансового моніторингу для здійснення верифікації клієнта (представника клієнта), повертаються клієнту (представнику клієнта) за його вимогою.

Факт особистої присутності фізичної особи під час здійснення верифікації суб’єкт первинного фінансового моніторингу документує шляхом використання будь-якого з таких способів:

1) виготовлення уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу паперових копій з оригіналу паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів (далі - ідентифікаційний документ) (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), які засвідчуються підписами цього уповноваженого працівника та фізичної особи - власника документа як такі, що відповідають оригіналу (додатково на копіях зазначається дата їх виготовлення);

2) виготовлення електронних копій з оригіналу ідентифікаційного документа (сторінок/сторін, що містять ідентифікаційні дані), а також здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та кваліфікованої електронної позначки часу на отримані електронні документи;

{Підпункт 2 пункту 4 розділу VІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

3) зчитування ідентифікаційних даних із ідентифікаційного документа, у який імплантовано безконтактний електронний носій (далі - ID-картка), збереження протоколу проведеної автентифікації під час здійснення процедури зчитування (принаймні пасивної автентифікації відповідно до пункту 5.1 частини одинадцятої IKAO Doc 9303) та:

збереження протоколу фіксації факту введення особою вірного персонального ідентифікаційного номера, призначеного для ідентифікації та авторизації доступу до безконтактного електронного носія (ПІН1), або

здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

{Абзац третій підпункту 3 пункту 4 розділу VІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може документувати факт зчитування ідентифікаційних даних з ID-картки й у інший спосіб за умови, що факт особистої присутності власника ідентифікаційного документа під час процедури зчитування може бути доведено суб’єктом первинного фінансового моніторингу таким чином, що не викликає сумнівів;

4) отримання електронної копії е-паспорта / е-паспорта для виїзду за кордон / е-посвідки на постійне проживання / е-посвідки на тимчасове проживання, сформованої засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID») особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу, що відповідатиме даті здійснення суб’єктом первинного фінансового моніторингу верифікації особи.»

{Абзац перший підпункту 4 пункту 4 розділу VІ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Інформація, отримана з офіційних та/або надійних джерел повинна бути задокументована та засвідчена підписом особи, яка здійснює верифікацію.

Надійними джерелами вважаються офіційні вебсайти органів державної влади та регуляторів фінансових ринків, бази даних сервіс-провайдерів та інші джерела, зазначені в окремих пунктах цього Положення.

{Абзац третій підпункту 4 пункту 4 розділу VІ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Створені таким чином копії документів залишаються у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

5. Відомості щодо належності клієнта (кінцевого бенефіціарного власника клієнта) до політично значущих осіб, членів їх сімей або осіб, пов’язаних з політично значущими особами, фінансового стану, мети та характеру ділових відносин, змісту його діяльності, місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні можуть встановлюватись шляхом запов­нення клієнтом (представником клієнта) внутрішніх документів для здійснення належної перевірки, визначених суб’єктом первинного фінансового моніторингу, до проведення фінансової операції або відкриття рахунку в цінних паперах.

У день отримання нових або уточнених даних про клієнта до внутрішніх документів для здійснення належної перевірки клієнта, визначених суб’єктом первинного фінансового моніторингу, додаються нові документи або дані або, в разі присутності клієнта, формуються нові документи, які зберігаються разом з документами, наданими під час здійснення належної перевірки клієнта.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час належної перевірки має здійснювати додатково стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, заходи, визначені частиною тринадцятою статті 11 Закону.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен розробити внутрішні процедури з метою виявлення факту належності потенційного клієнта і клієнта, з яким підтримуються ділові відносини (проводяться фінансові операцій без встановлення ділових відносин), до політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами, зобов’язаний використовувати інформацію, надану клієнтом, а також інші джерела інформації, якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є вищим, ніж низький. Такими джерелами, наприклад, можуть бути:

1) бази даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;

2) публічні джерела даних у мережі Інтернет, уключаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;

3) офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, уключаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати: якщо інформації про відповідну особу немає в окремій базі даних, це не є підтвердженням того, що особа не належить до категорії політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами.

Якщо під час забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта в процесі обслуговування клієнта суб’єктом первинного фінансового моніторингу виявлено факт належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами, то суб’єкт первинного фінансового моніторингу у день виявлення такого факту інформує про це керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для отримання дозволу на продовження існуючих ділових відносин.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, використовуючи ризик-орієнтований підхід, на постійній основі здійснює поглиблений моніторинг ділових відносин із клієнтами, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, уключаючи фінансові операції, що проводяться в процесі таких ділових відносин.

Метою такого поглибленого моніторингу є оперативне виявлення суб’єктом первинного фінансового моніторингу:

1) фінансових операцій, що містять ознаки підозрілості фінансових операцій;

2) фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну інформацію щодо клієнта;

3) нових істотних обставин та подій щодо клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.

Якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, то суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний не менше ніж протягом 12 місяців продовжувати враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених у пунктах 2-4 частини тринадцятої статті 11 Закону, до осіб, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

7. Якщо під час належної перевірки клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу встановив належність клієнта до неприбуткової організації, він повинен:

1) отримати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особи, яка виконує його обов’язки, на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;

2) вжити заходи для з’ясування джерел статків (багатства), джерел походження коштів і додаткові заходи, визначені суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням типологічних досліджень та результатів національної оцінки ризиків;

Заходи, визначені в цьому пункті, фіксуються та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення належної перевірки клієнта.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу - Центральний депозитарій цінних паперів, депозитарна установа, під час здійснення належної перевірки іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини, збирає інформацію про таку фінансову установу, в тому числі з офіційних та/або надійних джерел та/або шляхом отримання від клієнта, здійснює ретельний аналіз інформації про іноземну фінансову установу з метою підтвердження/спростування того, що вона є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний отримати інформацію, що може уточнити/роз’яснити наявність/відсутність відповідних підстав для підозри суб’єкта первинного фінансового моніторингу, щодо:

1) змісту діяльності такої фінансової установи;

2) наявності дозволу/ліцензії/авторизації на ведення відповідного виду діяльності, виданого (виданої) в країні реєстрації фінансової установи;

3) наявності виробничих/офісних приміщень, інших активів, Законудостатніх для ведення відповідного виду діяльності та що підтверджують фізичну присутність іноземної фінансової установи в країні реєстрації та ліцензування (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/ устаткування);

4) чи була іноземна фінансова установа об’єктом розслідування з питань відмивання доходів або фінансування тероризму, або об’єктом застосування заходів впливу з боку органу, що здійснює державне регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може самостійно визначити документи/інформацію, які на її розсуд є достатніми для підтвердження того, що іноземна фінансова установа, з якою встановлюються кореспондентські відносини, не є банком-оболонкою, за умови, що обсяг такої інформації є достатнім для проведення належного аналізу інформації про таку фінансову установу та прийняття відповідного обґрунтованого рішення.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу - Центральний депозитарій цінних паперів, депозитарна установа - зобов’язаний здійснювати додаткові заходи, встановлені Законом, стосовно іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини.

Заходи, визначені в цьому пункті, здійснюються при встановленні кореспондентських відносин з іноземною фінансовою установою, але до відкриття рахунку та фіксуються в паперовому або електронному вигляді, засвідчуються підписом особи, яка здійснила такі додаткові заходи, та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації та верифікації іноземної фінансової установи.

9. Під час укладення пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом на користь третьої особи адміністратор недержавного пенсійного фонду здійснює ідентифікацію та верифікацію особи, яка укладає пенсійний контракт. Пенсійний контракт має містити всі ідентифікаційні дані учасника фонду як особи, на користь якої він укладений та якій буде відкритий індивідуальний пенсійний рахунок у системі персоніфікованого обліку недержавного пенсійного фонду. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснює верифікацію особи - учасника фонду під час пред’явлення нею до недержавного пенсійного фонду першої вимоги або вираження іншим способом наміру отримати належні їй пенсійні кошти та /або відповідні послуги.

10. За наявності низького рівня ризику та суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку що не перевищує 30 000 грн, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи шляхом отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі) та здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника.

11. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу у разі одночасного дотримання нижчезазначених умов:

ризик ділових відносин з клієнтом (фінансової операції без встановлення ділових відносин) є низьким;

загальна сума проведення фінансових операцій не перевищує 400 тисяч гривень на рік (еквівалент). Зазначена умова не поширюється на випадки закриття позиції за розрахунковим деривативним (деривативними) контрактом (контрактами), операції пов’язані з технологією біржових торгів, які не призводять до переходу прав власності та операцій з переказу/отримання активів на/з рахунків особи, яка провадить клірингову діяльність, з метою забезпечення гарантій виконання правочинів відповідно до правил клірингу, а також інших операцій, не пов’язаних з переходом прав власності;

{Абзац третій пункту 11 розділу VІ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

фінансові операції здійснюються виключно в безготівковій формі (включаючи випадки придбання цінних паперів за рахунок готівки, яка була переказана на рахунок професійного учасника ринків капіталу через банківську установу, платіжну систему);

{Абзац четвертий пункту 11 розділу VІ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи шляхом використання будь-якого з нижченаведених способів:

1) отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі) (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, власника ідентифікаційного документа;

{Підпункт 1 пункту 11 розділу VІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

2) отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

3) здійснення першої операції на суму від 1 гривні з переказу фізичною особою коштів із власного рахунку, відкритого в банку України, на рахунок суб’єкта первинного фінансового моніторингу за умови, що такий переказ супроводжується даними платника (принаймні прізвище, ініціали), та здійснення фотофіксації особи з використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото;

{Підпункт 3 пункту 11 розділу VІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

4) зчитування ідентифікаційних даних із безконтактного електронного носія, імплантованого до ID-картки, збереження протоколу проведеної автентифікації під час здійснення процедури зчитування (принаймні пасивної автентифікації відповідно до пункту 5.1 частини одинадцятої IKAO Doc 9303) та

збереження протоколу фіксації факту введення особою вірного персонального ідентифікаційного номера, призначеного для ідентифікації та авторизації доступу до безконтактного електронного носія (ПІН 1), або

здійснення фотофіксації особи з використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

{Абзац третій підпункту 4 пункту 11 розділу VІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

12. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу для встановлення та верифікації особи кінцевого бенефіціарного власника має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу також може використовувати інформацію, отриману від клієнта, уживаючи необхідних заходів із перевірки отриманої інформації за допомогою інших джерел.

13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний вживати заходів щодо отримання оновлених даних при кожній їх зміні.

14. За умови відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними, та якщо ризик ділових відносин клієнта оцінюється як:

1) високий, строк актуалізації існуючих документів, даних та інформації про клієнта не має перевищувати одного року;

2) середній, строк актуалізації існуючих документів, даних та інформації про клієнта не має перевищувати трьох років;

3) низький, строк актуалізації існуючих документів, даних та інформації про клієнта не має перевищувати п’яти років.

Для клієнтів, з якими укладені договори на обслуговування, але які не зверталися до суб’єкта первинного фінансового моніторингу для отримання послуг більше одного року, актуалізація існуючих документів, даних та інформації про клієнта здійснюється в разі звернення такого клієнта до суб’єкта первинного фінансового моніторингу або проведення ним фінансової операції.

Під час здійснення актуалізації існуючих документів, даних та інформації про клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу з’ясовує у встановленому порядку всі відомості про клієнта, які були надані суб’єкту первинного фінансового моніторингу під час здійснення належної перевірки клієнта.

15. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу забезпечують зберігання та захист інформації, передбаченої Законом, що стосується належної перевірки клієнта, забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта, а також щодо осіб, які є учасниками фінансової операції, відповідно до Правил (розділ щодо порядку збору і зберігання документів щодо здійснення заходів належної перевірки, а також інших документів та інформації, передбаченої Законом).

Працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які під час виконання своїх функцій та/або надання послуг безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що стосується належної перевірки клієнта, забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта, а також щодо осіб, які є учасниками фінансової операції, зобов’язані не розголошувати цю інформацію, крім випадків, передбачених законом, і не використовувати її в своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

У разі знищення, втрати або пошкодження документів (у тому числі електронних), їх копій, записів, даних, інформації до закінчення строку їх зберігання незалежно від причин суб’єкт первинного фінансового моніторингу в триденний строк після встановлення таких фактів повідомляє про це НКЦПФР рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

16. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний вжити заходи належної перевірки клієнта, зокрема, направити відповідний запит до відповідних органів та/або державних реєстраторів.

17. У разі отримання від органів державної влади інформації, яка підтверджує факт надання клієнтом недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта первинного фінансового моніторингу, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

Документи, що стосуються вжиття заходів належної перевірки, зберігаються разом з документами щодо належної перевірки клієнта.

VII. Особливості здійснення належної перевірки клієнтів

1. У разі встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції між професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків належну перевірку та моніторинг фінансових операцій здійснює той суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який надає послугу.

{Пункт 1 розділу VІІ із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу у разі встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції з’ясовує такі ідентифікаційні дані:

1) для органу державної влади України або фонду соціального страхування:

повне найменування;

місцезнаходження;

реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), крім тих, що діють на підставі законодавства України;

код за ЄДРПОУ;

ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися майном;

2) для міжнародної установи чи організації (її представництва), в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також міжнародних договорів України, що не підлягають ратифікації:

дату укладення, номер, дату ратифікації Україною договору (за наявності);

ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися майном на території України;

3) для представництв установ, органів, офісів або агентств Європейського Союзу:

повне найменування;

місцезнаходження;

відомості про нормативний акт та/або договір, на підставі якого створено таку установу, орган, офіс або агентство;

ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися майном на території України;

4) для дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні в установленому порядку:

повне найменування;

місцезнаходження на території України;

відомості про документ, що підтверджує акредитацію на території України;

ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися майном на території України.

3. Якщо особа діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, то суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний також встановити кінцевих бенефіціарних власників особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція (за наявності), або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, крім здійснення фінансових операцій на підставі кореспондентських відносин, передбачених в абзацах третьому і четвертому пункту 32 частини першої статті 1 Закону.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу установлює такі дані щодо вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією:

1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, країну громадянства та постійного місця проживання;

2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, дату та орган реєстрації юридичної особи, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу установлює вигодоодержувача на підставі документів та/або інформації, наданих особою, яка діє на користь або в інтересах вигодоодержувача, а також з інших джерел, якщо відповідна інформація є публічною (відкритою).

4. Особи, які провадять клірингову діяльність, за кліринговими субрахунками, що передбачають колективний облік клієнтів і контрагентів учасника клірингу, здійснюють ідентифікацію особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, встановлюють її кінцевого бенефіціарного власника або встановлюють вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією шляхом використання будь-якого з нижченаведених способів:

1) отримання інформації / даних від клієнта (представника клієнта) - учасника клірингу;

2) отримання інформації / даних від операторів організованих ринків.

{Розділ VІІ доповнено новим пунктом 4 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

5. При переведенні обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю до облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток), та у разі появи нового учасника товариства при збільшенні статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, облік часток якого здійснюється в обліковій системі часток, належна перевірка учасника товариства, якому відкрито рахунок в обліковій системі часток, здійснюється тим суб’єктом первинного фінансового моніторингу, з яким укладений договір щодо обслуговування рахунку (рахунків) учасника товариства або який прийняв на обслуговування відповідний рахунок учасника товариства в обліковій системі часток (у разі, якщо договір щодо обслуговування рахунку(ів) учасника товариства в обліковій системі часток з відповідною особою вже було укладено).

{Розділ VІІ доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1179 від 24.10.2023}

6. У разі обслуговування рахунку учасника товариства в обліковій системі часток уповноваженою депозитарною установою, яка ініціює відкриття рахунків учасників товариств в обліковій системі часток та/або здійснення операцій щодо відповідних рахунків учасників товариств, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, належну перевірку та моніторинг фінансових операцій здійснює відповідна уповноважена депозитарна установа.

{Розділ VІІ доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1179 від 24.10.2023}

7. У разі обслуговування рахунку учасника товариства в обліковій системі часток безпосередньо Центральним депозитарієм цінних паперів в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, належну перевірку та моніторинг фінансових операцій здійснює Центральний депозитарій цінних паперів.

{Розділ VІІ доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1179 від 24.10.2023}

VIII. Спрощені заходи належної перевірки клієнта

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право здійснювати спрощені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є низьким згідно із статтею 13 Закону та з урахуванням особливостей, встановлених цим Положенням.

2. Під спрощеними заходами належної перевірки можуть розумітися, зокрема, такі заходи:

1) зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин;

2) зменшення обсягу необхідної до отримання додаткової інформації / переліку достатніх джерел інформації, зокрема, для встановлення (розуміння) мети і характеру ділових відносин / проведення фінансової операції, ураховуючи особливості відповідного продукту/послуги, що обмежують їх використання для цілей легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

3) здійснення верифікації особи - учасника недержавного пенсійного фонду під час звернення його до адміністратора недержавного пенсійного фонду за наданням відповідної послуги шляхом отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, власника ідентифікаційного документа.

{Підпункт 3 пункту 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

3. Вищезазначений перелік спрощених заходів належної перевірки не є вичерпним. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу самостійно розробляє, оновлює та вживає спрощені заходи належної перевірки, дотримуючись вимог та обмежень, установлених у Положенні.

4. Уточнення та актуалізація даних клієнтів, які мають низький ризик, також можуть проводитись шляхом застосування спрощених заходів належної перевірки шляхом використання дистанційних систем обслуговування, засобів електронної пошти із застосуванням кваліфікованого електронного підпису / удосконаленого електронного підпису, телефонного зв’язку, інших каналів дистанційної взаємодії в межах технічних можливостей суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

5. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу не мають права вживати спрощені заходи належної перевірки за наявності підозр, а також якщо діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом притаманні відповідні критерії ризику та/або індикатори підозрілості фінансових операцій. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснити переоцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом та вжити заходів належної перевірки клієнта, пропорційних такому ризику.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право отримувати від клієнта іншу інформацію при здійснені заходів спрощеної належної перевірки.

IХ. Посилені заходи належної перевірки клієнта

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим, згідно із статтею 12 Закону та з урахуванням особливостей, встановлених цим Положенням.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) та здійснити посилені заходи належної перевірки стосовно таких клієнтів:

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнтів, які є громадянами Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнтів, які є юридичними особами - резидентами Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнтів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнтів, засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнтів, щодо яких суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов’язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

клієнтів, які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь.

{Пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

2. Посилені заходи належної перевірки здійснюються суб’єктом первинного фінансового моніторингу до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, та актуалізації суб’єктом первинного фінансового моніторингу даних щодо клієнта.

3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає та здійснює посилені заходи належної перевірки з метою мінімізації виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом, зокрема шляхом:

1) збільшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин;

2) збору додаткової інформації щодо клієнта, ділових відносин з ним.

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу обирає вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, та що є пропорційним таким ризикам. Такими заходами, зокрема, можуть бути:

1) установлення осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив шляхом володіння часткою, меншою, ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) отримання додаткової інформації щодо клієнта шляхом пошуку інформації про нього у відкритих джерелах (наприклад, офіційних джерелах, публічних реєстрах, вебсайтах авторитетних видань);

3) з’ясування причин та обставин використання клієнтом складної структури власності та/або реєстрації в певній державі (юрисдикції);

4) з’ясування джерел статків (багатства) та/або джерел коштів, пов’язаних із фінансовими операціями, клієнта / кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

5) збільшення частоти дій суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо актуалізації даних щодо клієнта;

6) перевірка наявності/чинності ліцензій, дозволів або наявності інформації щодо клієнта у відповідних реєстрах, якщо це є обов’язковим відповідно до вимог законодавства для провадження клієнтом відповідної діяльності;

7) отримання детальнішої інформації щодо мети та характеру встановлення ділових відносин, зокрема, якщо клієнтом є нерезидент;

8) пошук інформації у відкритих джерелах щодо наявності кримінальних проваджень стосовно клієнта, його представників, кінцевого бенефіціарного власника;

9) збільшення кількості та частоти здійснення відповідних перевірок стосовно фінансових операцій клієнта;

10) з’ясування наявності в клієнта юридичних та економічних зв’язків з іншими клієнтами суб’єкта первинного фінансового моніторингу (зокрема клієнтів, які мають спільного кінцевого бенефіціарного власника/керівника/представника з клієнтом) та їх суті/ролі в такій групі;

11) установлення обов’язковою вимогою отримання підтвердних документів/інформації щодо окремих фінансових операцій до проведення клієнтом такої фінансової операції;

12) отримання дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу на встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення разової фінансової операції на значну суму без встановлення ділових відносин) з клієнтом;

13) отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника/керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу на проведення окремих фінансових операцій в межах установлених ділових відносин.

5. Перелік, визначений у пункті 4 цього розділу, не є вичерпним. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає види необхідних до вжиття суб’єктом первинного фінансового моніторингу заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення посилених заходів щодо належної перевірки клієнта.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

1) є складними фінансовими операціями;

2) є незвично великими фінансовими операціями;

3) проведені в незвичний спосіб;

4) не мають очевидної економічної чи законної мети;

5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг суб’єкта первинного фінансового моніторингу, отриманої суб’єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.

7. У разі виявлення суб’єктом первинного фінансового моніторингу фінансових операцій (їх сукупності), які є незвично великими фінансовими операціями для клієнта відповідно до наявної в суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про його фінансовий стан, суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованих підходів має вжити заходів для з’ясування джерел коштів, пов’язаних із такими фінансовими операціями, достатніх для визначення наявності/відсутності в клієнта раціонально обґрунтованих фінансових можливостей для здійснення таких фінансових операцій.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнта, який здійснює фінансові операції, учасниками яких є особи, що мають реєстрацію, місце проживання або місцезнаходження в Російській Федерації та/або в Республіці Білорусь, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, зокрема в частині здійснення аналізу наявних у суб’єкта первинного фінансового моніторингу документів, пов’язаних із виконанням такого зовнішньоекономічного договору щодо наявності/відсутності в них товарів подвійного використання.

Визначаючи факт наявності/відсутності товарів подвійного використання, суб’єкт первинного фінансового моніторингу використовує такі джерела:

1) відповідні Резолюції Ради Безпеки ООН;

2) Єдиний список товарів подвійного використання, затверджений у визначеному законодавством порядку Кабінетом Міністрів України.

За результатами здійснення такого аналізу суб’єкт первинного фінансового моніторингу має дійти висновку про наявність/відсутність підозр, що така фінансова операція може бути пов’язана із розповсюдженням зброї масового знищення та/або його фінансуванням.

{Пункт 8 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

9. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу документує проведення посилених заходів належної перевірки та прийняті рішення в спосіб, що дасть змогу йому продемонструвати їх належне здійснення та обґрунтованість, та зберігає відповідні документи та/або інформацію у справі клієнта протягом строків, визначених Законом.

X. Віддалене встановлення ділових відносин

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу в разі віддаленого встановлення ділових відносин може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи та фізичної особи - представника клієнта також шляхом використання одного з нижченаведених способів:

{Абзац перший пункту 1 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

1) за допомогою Системи BankID Національного банку України (далі - Система BankID);

2) за процедурою верифікації, здійсненої суб’єктом первинного фінансового моніторингу у режимі відеотрансляції з дотриманням вимог, визначених у цьому розділі (далі - відеоверифікація);

3) отримання електронної копії е-паспорта / е-паспорта для виїзду за кордон / е-посвідки на постійне проживання / е-посвідки на тимчасове проживання, сформованої засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID») особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу, що відповідатиме даті здійснення суб’єктом первинного фінансового моніторингу верифікації особи;

{Пункт 1 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

4) шляхом проведення фотофіксації особи, верифікація якої здійснюється, з власним ідентифікаційним документом (сторінки/сторони, що містить фото власника) таким чином, щоб фото зображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (включаючи фото та ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці/стороні ідентифікаційного документа).

Вказаний в підпункті 4 пункту 1 цього розділу спосіб дистанційної верифікації може використовуватись суб’єктом первинного фінансового моніторингу лише під час встановлення ділових відносин з нерезидентами.

{Пункт 1 розділу X доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

2. Ідентифікація та верифікація клієнта - фізичної особи та фізичної особи - представника клієнта за допомогою Системи BankID здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу в такому порядку:

{Абзац перший пункту 2 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

отримати ідентифікаційні дані такої фізичної особи за допомогою засобів Системи BankID;

отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, клієнта - фізичної особи / фізичної особи - представника клієнта;

{Абзац третій пункту 2 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

здійснити перевірку ідентифікаційних даних, що містяться в копії ідентифікаційного документа, кваліфікованому електронному підписі та файлі, отриманому за допомогою Системи BankID від банку, що є абонентом-ідентифікатором, на їх відповідність.

3. Процедура здійснення верифікації в режимі відеотрансляції може використовуватись суб’єктом первинного фінансового моніторингу для клієнтів - фізичних осіб та фізичних осіб - представників клієнтів, які є резидентами або нерезидентами, які зареєстровані в державі, що є членом Європейського Союзу та/або членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), крім Російської Федерації, за винятком громадян Російської Федерації, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року.

{Пункт 3 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022; в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за здійснення належної перевірки своїх клієнтів (представників клієнтів) відповідно до вимог законодавства України у сфері протидії відмиванню коштів / фінансуванню тероризму, незважаючи на використання/невикористання ним третіх осіб для здійснення ідентифікації та верифікації.

5. Відеоверифікація, здійснена суб’єктом первинного фінансового моніторингу з дотриманням вимог, визначених у цьому розділі, прирівнюється до верифікації, здійсненої в особистій присутності особи.

6. Працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який забезпечує проведення відеоверифікації (далі - уповноважений працівник), під час здійснення відеоверифікації має перебувати в приміщенні, в якому забезпечені умови для отримання якісної аудіовізуальної інформації (зокрема обмежено рух інших осіб у зоні видимості камери та сторонній шум).

Відеоверифікація має відбуватися таким чином, щоб унеможливити спостереження за цим процесом іншими клієнтами суб’єкта первинного фінансового моніторингу, будь-якими третіми сторонніми особами.

7. Під час здійснення відеоверифікації обмін аудіовізуальною інформацією між уповноваженим працівником та особою, верифікація якої здійснюється, повинен відбуватися із забезпеченням цілісності та конфіденційності інформації, що передається.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний отримати чітку та однозначну згоду особи на проведення відеоверифікації перед початком такої процедури (у тому числі на фотофіксацію особи та/або екрану із її зображенням, та відповідних документів, що пред’являються нею). Запис відеоверифікації також має містити факт надання такої згоди.

9. Відеоверифікація повинна здійснюватись у режимі реального часу та не перериватись. У разі переривання з будь-яких причин відеоверифікація повинна бути здійснена повторно в повному обсязі.

10. Якість аудіовізуальної інформації (зображення та звуку під час відеотрансляції) має бути достатньою для однозначного розпізнавання особи та змісту спілкування між уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та особою, а також проведених уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу перевірок відповідних інформативних та захисних елементів зображення документів, що містять ідентифікаційні дані особи (зокрема захисної сітки, мікротексту).

11. Під час розроблення порядку здійснення відеоверифікації суб’єкт первинного фінансового моніторингу має передбачити різні варіанти спілкування уповноваженого працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу та особи, які мають відрізнятися принаймні послідовністю та/або переліком питань.

Запис процесу відеоверифікації має містити частину, де особа, верифікація якої здійснюється, озвучує інформацію про номер та серію (за наявності) ідентифікаційного документа та контактний номер телефону для спілкування з суб’єктом первинного фінансового моніторингу (фінансовий номер телефону).

12. Під час відеоверифікації суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснює фотофіксацію:

1) особи, верифікація якої здійснюється;

2) особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника.

Фотофіксація забезпечується суб’єктом первинного фінансового моніторингу таким чином, щоб фотозображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (зокрема фото, ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці ідентифікаційного документа).

13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує здійснення під час відеоверифікації принаймні таких перевірок ідентифікаційного документа (зокрема шляхом використання спеціальних програмних модулів):

1) на предмет ознак пошкодження, підробки (зокрема того, що в цей документ не вклеєно фото, що відповідні елементи, текст, розмір символів та проміжків між ними розміщені належним чином);

2) приналежності наданого документа фізичній особі, верифікація якої здійснюється (візуальна перевірка відповідності обличчя особи);

3) логічні перевірки інформації, що містить документ такого типу, з метою виявлення ознак підробки (зокрема дати видачі документа, дати закінчення строку його дії, органу, що видав документ, машинозчитуваної інформації);

4) переконатись, що наданий документ містить ті захисні елементи, які повинен мати документ такого типу та які можна виявити під час візуального огляду при природному освітленні, після чого здійснити перевірку цих захисних елементів.

З метою перевірки захисних елементів документа (зокрема оптико-перемінної фарби, 3D-ефекту, анімаційного ефекту, голографічної стрічки) уповноважений працівник надає відповідні інструкції особі, верифікація якої здійснюється, щодо виконання додаткових дій з документом перед камерою (зокрема повернути свій документ під різними кутами горизонтально та вертикально).

14. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право під час відеоверифікації не здійснювати перевірки захисних елементів ідентифікаційного документа, якщо суб’єктом первинного фінансового моніторингу забезпечено процедуру зчитування з безконтактного електронного носія, імплантованого до цього документа, ідентифікаційних даних особи та проведено принаймні їх пасивну автентифікацію відповідно до пункту 5.1 частини одинадцятої IKAO Doc 9303 зі збереженням протоколу проведеної пасивної автентифікації.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає програмні / програмно-апаратні засоби, за допомогою яких дистанційно здійснюється зчитування ідентифікаційних даних особи та проводиться їх пасивна автентифікація. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний забезпечити захищений канал обміну даними між зазначеними програмними / програмно-апаратними засобами та комп’ютером уповноваженого працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу під час здійснення зчитування ідентифікаційних даних.

15. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу самостійно у своїх внутрішніх документах визначає перелік ідентифікаційних документів, що приймаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу для верифікації особи під час відеоверифікації. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу визначає такий перелік на основі ризик-орієнтованого підходу, враховуючи наявність відповідних власних ресурсів, засобів (у тому числі програмних) для здійснення перевірки відповідних типів документів на предмет виявлення ознак, що можуть свідчити про їх можливу підробку або фальсифікацію.

16. Якщо вищезазначений перелік ідентифікаційних документів суб’єкта первинного фінансового моніторингу включає документи, які виготовлені у формі книжечки та не містять безконтактного електронного носія, то суб’єкт первинного фінансового моніторингу додатково забезпечує вжиття заходів, які дадуть змогу мінімізувати ризики відмивання коштів / фінансування тероризму, та принаймні один із нижченаведених заходів:

1) отримання через Систему BankID Національного банку України інформації щодо ідентифікаційних даних особи та забезпечення співставлення (порівняння) цих даних;

2) отримання від особи, верифікація якої здійснюється, іншого(их) документа(ів), що посвідчує(ють) його особу, перевірку якого(их) суб’єкт первинного фінансового моніторингу може здійснити на предмет наявності ознак пошкодження, підробки та забезпечення співставлення (порівняння) даних.

3) встановлення обов’язковою умовою здійснення першої операції на суму від 1 гривні з переказу фізичною особою коштів з власного рахунку, відкритого в банку України, на рахунок суб’єкта первинного фінансового моніторингу за умови, що такий переказ супроводжується даними платника (принаймні прізвище, ініціали), що співпадають з ідентифікаційними даними особи.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може не здійснювати заходів, зазначених у цьому пункті, якщо він забезпечив успішну перевірку ідентичності ідентифікаційних даних особи за допомогою даних, що містяться в кваліфікованому електронному підписі, який клієнт (представник клієнта) наклав на документ щодо встановлення ділових відносин з суб’єктом первинного фінансового моніторингу, зокрема, внутрішні документи, визначені суб’єктом первинного фінансового моніторингу, інший документ, поданий клієнтом або його представником суб’єкту первинного фінансового моніторингу до встановлення ділових відносин).

17. Уповноважений працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу під час здійснення відеоверифікації має пересвідчитися в тому, що немає ознак тиску/впливу на особу, верифікація якої здійснюється, третьою особою. У разі наявності ознак такого тиску працівник має детальніше розпитати особу про мету встановлення ділових відносин для зниження ризику подальших шахрайських дій за допомогою соціальної інженерії.

18. У разі наявності ознак підозрілої поведінки особи, верифікація якої здійснюється, уповноважений працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу має задати додаткові (у тому числі непрямі) питання на знання власних ідентифікаційних даних.

19. Іншу інформацію, необхідну суб’єкту первинного фінансового моніторингу для здійснення належної перевірки клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може отримати:

1) зі слів клієнта (отримання відповідей на запитання уповноваженого працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу) під час відеоверифікації;

2) у формі заповненого документа, визначеного суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів суб’єкта первинного фінансового моніторингу, на який накладено електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, клієнта (представника клієнта);

{Підпункт 2 пункту 19 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

3) з попередньо заповнених клієнтом на сайті документів, визначених суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів суб’єкта, на сайті або у застосунку суб’єкта первинного фінансового моніторингу. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу належним чином документує факт надання клієнтом відповідної інформації.

20. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час розроблення порядку здійснення відеоверифікації має передбачати завершальним етапом коректне введення особою, верифікація якої здійснюється пароля, який суб’єкт первинного фінансового моніторингу надсилає цій особі на озвучений під час відеоверифікації особою номер телефону.

21. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує захист інформації, яка отримується/створюється ним під час відеоверифікації клієнта (представника клієнта), відповідно до вимог законодавства України.

22. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу не може використовувати результати відеоверифікації у разі:

1) якщо здійснений процес відеоверифікації не відповідає вимогам, установленим у Положенні;

2) наявності сумнівів щодо чинності (дійсності) ідентифікаційного документа особи, які не спростовані;

3) наявності ознак того, що на клієнта (представника клієнта) чиниться вплив з боку третьої особи.

23. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний фіксувати результати всіх перевірок, передбачених цим Положенням та внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу, здійснених уповноваженим працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або програмними засобами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

{Пункт 23 розділу X в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

24. Уповноважений працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу накладає кваліфікований електронний підпис на отримані від клієнта (представника клієнта) електронні копії документів, на підставі яких здійснена відеоверифікація його особи.

25. Усі документи та інформація щодо процесу відеоверифікації, зокрема файли із записом процесу відеоверифікації, електронні документи, отримані суб’єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта), інші документи, що фіксують факти проведення відповідних перевірок, передбачених у Положенні та внутрішніх документах суб’єкта первинного фінансового моніторингу, зберігаються у справі клієнта протягом визначених законодавством України строків.

XI. Порядок здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів

1. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають право доручати агентам - фізичним або юридичним особам на підставі договору доручення про надання таких послуг, який укладається з суб’єктом первинного фінансового моніторингу, здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

{Пункт 1 розділу XI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

2. Агенти здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів суб’єкта первинного фінансового моніторингу в порядку, визначеному внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням вимог та обмежень, установлених Законом та цим Положенням.

3. Агенти - фізичні особи та працівники агента - юридичної особи повинні брати участь в освітньо-практичних заходах відповідно до Порядку підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що підтверджується їх підписами.

{Пункт 3 розділу XI в редакції Рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022, № 485 від 02.05.2023}

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу до прийняття рішення щодо співробітництва з відповідним агентом повинен здійснити попередній аналіз його надійності в порядку, визначеному внутрішніми документами. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка суб’єктом первинного фінансового моніторингу ризиків, пов’язаних із майбутнім співробітництвом, а саме можливістю суб’єкта первинного фінансового моніторингу виконувати законодавство України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, використовуючи такого агента.

Інформація щодо здійсненого аналізу надійності агента повинна зберігатись у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

{Пункт 4 розділу XI доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

{Пункт 4 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення аналізу надійності агента зокрема має з’ясувати таке:

1) наявність/відсутність фізичної особи-агента або керівника агента - юридичної особи в переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, або осіб, стосовно яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції»;

2) наявність/відсутність судимості у фізичної особи - агента або керівника агента - юридичної особи, яка не погашена та не знята в установленому законодавством порядку, за злочини, передбачені в розділах I, VI, VII, IX, XVI, XVII, XX Особливої частини Кримінального кодексу України;

{Підпункт 2 пункту 5 розділу XI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

3) наявність/відсутність обмежень/заборон щодо права займатися агенту певною діяльністю згідно з вироком суду, що триває, до погашення або зняття судимості;

4) чи перебуває агент-юридична особа у стадії ліквідації (припинення діяльності) та/або чи було порушено проти нього справу про банкрутство;

5) чи була/був відповідна фізична особа - агент/керівник агента - юридичної особи звільнена/звільнений за статтями 40 (пункти 7, 8 частини першої цієї статті), 41 (крім пунктів 4, 5 частини першої цієї статті) Кодексу законів про працю України (протягом останніх п’яти років);

6) чи була особа принаймні протягом останніх семи років об’єктом застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

7) наявність/відсутність іншої негативної інформації у відкритих джерелах щодо такого агента;

8) чи не є державою проживання (перебування, реєстрації) учасників та/або кінцевого бенефіціарного власника держава (територія): віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; Російська Федерація; Республіка Білорусь; територія, визначена Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

{Підпункт 8 пункту 5 розділу XI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

{Пункт 5 розділу XI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідним агентом, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що підписується відповідальним працівником. Оригінали документів, на підставі яких був здійснений аналіз надійності агента, або їх копії повинні зберігатись у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу у разі прийняття рішення щодо можливості співробітництва з відповідним агентом укладає з цим агентом письмовий договір, який має містити зокрема такі положення:

1) обов’язок агента передати суб’єкту первинного фінансового моніторингу всю інформацію/документи (уключаючи їхні копії), що стосуються ідентифікації та верифікації клієнтів, здійснення ідентифікації та верифікації яких забезпечив такий агент;

2) порядок і строки надання агентом суб’єкту первинного фінансового моніторингу відповідної інформації та документів;

3) обов’язок агента забезпечити захист інформації з обмеженим доступом, у тому числі персональних даних клієнтів, та відповідальність агента за їх розголошення згідно із законодавством України;

4) обов’язок агента забезпечити технічну спроможність здійснення ним ідентифікації та верифікації на належному рівні (зокрема наявність комп’ютерної техніки, відповідного програмного забезпечення, комунікаційних засобів, захищеність електронних систем);

5) права сторін щодо відмови від співробітництва, у тому числі випадки, в яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право розірвати договір в односторонньому порядку (зокрема у разі встановлення ним фактів подання агентом недостовірної або неповної інформації під час здійснення ним аналізу надійності агента).

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу постійно забезпечує проведення навчальних заходів для агентів (працівників агента) з метою підтримання належного рівня їхніх знань щодо вимог до процедури ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує документування факту проведення навчальних заходів, їхнього змісту і переліку агентів (працівників агента), які пройшли відповідне навчання.

{Пункт 8 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

9. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний ознайомити агентів (працівників агента) із вимогами внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, що стосуються здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів, у такому порядку:

1) до початку виконання агентом (працівником агента) своїх обов’язків;

{Підпункт 1 пункту 9 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

2) не пізніше п’яти робочих днів із дати затвердження, унесення змін до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, що стосуються процедур здійснення ідентифікації та верифікації.

{Пункт 9 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

10. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний достроково припинити відносини з агентом (із розірванням укладеного з агентом договору доручення) у разі:

{Абзац перший пункту 10 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

1) установлення фактів подання агентом суб’єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної або неповної інформації;

2) виявлення фактів порушень агентом умов договору / неналежного виконання агентом обов’язків щодо здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів;

{Підпункт 2 пункту 10 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

3) невідповідності вимогам, встановленим пунктом 5 цього розділу, що виникла після укладання з агентом договору доручення.

{Пункт 10 розділу XI доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 485 від 02.05.2023}

XII. Використання інформації про клієнта, отриманої від третьої особи

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право використовувати інформацію щодо ідентифікації, верифікації клієнтів, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників та вжиття заходів з верифікації їх особи, а також інформації щодо мети та характеру майбутніх ділових відносин (далі - інформація про клієнта), отриману від третьої особи.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за здійснення належної перевірки клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, незважаючи на використання/невикористання нею інформації про клієнта від третьої особи.

3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може використовувати інформацію про клієнта, отриману від третьої особи за таких умов:

1) третьою особою, що надає інформацію про клієнта суб’єкту первинного фінансового моніторингу, є особа, яка:

є суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону;

підтримує ділові відносини з клієнтом, інформацію щодо якого надає суб’єкту первинного фінансового моніторингу, та здійснює заходи належної перевірки щодо такого клієнта, діючи від власного імені;

визначена суб’єктом первинного фінансового моніторингу надійною особою для співробітництва та використання інформації про клієнта.

2) суб’єкт первинного фінансового моніторингу має укладений із третьою особою договір, відповідно до якого третя особа зобов’язана:

надавати у визначені суб’єктом первинного фінансового моніторингу строки інформацію про клієнта;

надавати інформацію про клієнта суб’єкту первинного фінансового моніторингу, лише якщо належна перевірка клієнта була здійснена третьою особою від свого імені;

надавати на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу (за потреби) у визначені ним строки копії відповідних підтвердних документів щодо вжитих заходів належної перевірки клієнта;

забезпечити захист інформації з обмеженим доступом, персональних даних клієнтів та несе відповідальність за їх розголошення згідно із законом;

зберігати інформацію та документи щодо належної перевірки клієнта протягом строку, визначеного в пункті 18 частини другої статті 8 Закону.

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, використовуючи інформацію про клієнта від третьої особи, зобов’язаний отримати необхідну інформацію від третьої особи до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

5. Ділова репутація третьої особи, з якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу встановлює договірні відносини, повинна відповідати наступним вимогам:

1) більше трьох років є суб’єктом первинного фінансового моніторингу та стоїть на обліку в Державній службі фінансового моніторингу України;

2) державою проживання (перебування, реєстрації) учасників та/або кінцевого бенефіціарного власника не є держава (територія): віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; держава (юрисдикція), що не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; Російська Федерація; Республіка Білорусь; територія, визначена Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

{Підпункт 2 пункту 5 розділу XII в редакції Рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022, № 485 від 02.05.2023}

3) протягом останніх двох років не має фактів порушень законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у тому числі фактів притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності;

4) не перебуває в стані припинення.

6. До прийняття рішення щодо співробітництва з відповідною третьою особою суб’єкт первинного фінансового моніторингу має здійснити попередній аналіз надійності такої особи в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка суб’єктом первинного фінансового моніторингу ризиків, пов’язаних із майбутнім співробітництвом, а саме, можливістю суб’єкта первинного фінансового моніторингу виконувати законодавство України у сфері запобігання та протидії, використовуючи результати належної перевірки клієнта третьої особи.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення аналізу має з’ясувати, чи була третя особа об’єктом застосування заходів впливу за порушення вимог щодо належної перевірки клієнта та/або порядку зберігання інформації з боку органу, що здійснює нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії, та чи була особа об’єктом розслідування з питань легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідною третьою особою, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що підписується відповідальним працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Дозвіл на співробітництво з третьою особою надає керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу шляхом накладення відповідної резолюції на висновок або шляхом прийняття відповідного рішення.

7. Якщо третя особа і суб’єкт первинного фінансового моніторингу належать до тієї самої групи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може не виконувати вимоги, визначені в пунктах 3, 5 та 6 цього розділу, якщо:

1) учасники групи дотримуються єдиних групових правил із питань запобігання та протидії, зокрема вимоги щодо здійснення належної перевірки клієнта та зберігання інформації та документів, і такі правила відповідають рекомендаціям Групи FATF;

2) дотримання учасниками групи єдиних групових правил із питань запобігання та протидії є об’єктом консолідованого нагляду відповідного наглядового органу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу може використовувати інформацію щодо ідентифікаційних даних клієнта - фізичної особи, отриману через Систему BankID НБУ. У такому разі суб’єкт первинного фінансового моніторингу може не виконувати вимоги, визначені в пунктах 3, 5 та 6 цього розділу.

9. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу документує факт отримання відповідної інформації від третьої особи та зберігає отримані дані, а також підтвердні документи/файли, в яких була отримана інформація, протягом строків, визначених Законом.

10. В документах щодо належної перевірки клієнта має бути зазначено про факт отримання відповідної інформації від третьої особи із зазначенням дати отримання відповідної інформації та найменування третьої особи, що надала відповідну інформацію.

ХIII. Належна система управління ризиками

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу його діяльності.

2. Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися суб’єктом первинного фінансового моніторингу на постійній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу (ризик-профілю суб’єкта первинного фінансового моніторингу) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками, їх мінімізації.

3. Ризик-орієнтований підхід має ґрунтуватися на оцінці ризиків та включати в себе:

1) оцінку ризик-профілю суб’єкта первинного фінансового моніторингу:

виявлення та оцінку ризиків, притаманних діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

аналіз наявних заходів з управління ризиками для їх зниження (мінімізації);

2) оцінку ризик-профілю клієнта:

виявлення та оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом;

аналіз наявних заходів з управління ризиками для їх зниження (мінімізації) до прийнятного для суб’єкта первинного фінансового моніторингу рівня ризику.

4. Для ефективного управління ризиками суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу має створити та забезпечити функціонування власної системи управління ризиками, яка відповідає обсягу та характеру діяльності такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу та з урахуванням його ризик-профілю та ризик-профілів його клієнтів.

5. Критерії ризиків визначаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв, встановлених Мінфіном, типологічних досліджень спеціально уповноваженого органу, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій НКЦПФР.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, ураховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків.

7. Відповідно до розроблених критеріїв ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу встановлює рівень ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), які мають низький, середній, високий ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу вперше визначає та документує рівень ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), відповідно до внутрішніх документів суб’єкта первинного фінансового моніторингу, до проведення фінансової операції або відкриття рахунку.

За результатами вжиття заходів з управління ризиками, зокрема, їх переоцінки, рівень ризику може бути змінений, що фіксується окремо.

8. З метою управління ризиками з урахуванням ризик-орієнтованого підходу при проведенні оцінки/переоцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує:

1) інформацію з метою формування уявлення про клієнта, сутність його діяльності, рівень операцій, що плануються ним проводити шляхом заповнення документа для здійснення належної перевірки;

2) інформацію щодо клієнта, наявну у суб’єкта первинного фінансового моніторингу, і ту, що отримана з офіційних та/або надійних джерел інформації;

3) оцінку репутації клієнта на підставі розроблених суб’єктом первинного фінансового моніторингу критеріїв ризику;

4) інформацію, отриману суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);

5) додаткову інформацію, що отримана від Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, державних реєстраторів на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу, наданого з метою виконання покладених на нього Законом завдань, а також інформацію, яка є публічною (відкритою).

Для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов’язаних з фінансовими операціями, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, інформацію, отриману від клієнта, інформацію, що є в наявності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу у зв’язку із діловими відносинами (фінансовими операціями без встановлення ділових відносин) у минулому, та з інших джерел.

9. Обсяг дій при застосуванні кожної з вимог щодо здійснення належної перевірки клієнтів визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

10. Результати оцінки ризику / переоцінки клієнта та управління ними документуються до або під час встановлення ділових відносин та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення належної перевірки клієнта.

11. Виконавчий орган (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу не рідше одного разу на рік розглядає результати оцінки ризик-профілю суб’єкта первинного фінансового моніторингу, затверджує відповідне рішення за результатами такого розгляду та доводить до відома відповідального працівника для його подальшого виконання.

12. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує результати оцінки власного ризик-профілю під час розроблення критеріїв ризику для оцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтами та заходів з управління ризиками.

13. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснює оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтами до встановлення ділових відносин з клієнтом / проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин.

14. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу постійно вживає заходів для підтримання в актуальному стані (уключно зі здійсненням переоцінки рівня ризику за потреби):

1) власного ризик-профілю - у разі зміни бізнес-моделі, упровадження нових продуктів або послуг, що істотно відрізняються від наявних з огляду на притаманні їм ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, але не рідше одного разу на рік;

2) ризик-профілю клієнта:

під час здійснення заходів щодо актуалізації даних про клієнта;

у разі виявлення нових притаманних діловим відносинам (фінансовим операціям без встановлення ділових відносин) з клієнтом критеріїв ризику - не пізніше 15 дня місяця, наступного за місяцем, у якому було виявлено новий критерій ризику.

15. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу на постійній основі вживає заходів щодо виявлення критеріїв ризику, притаманних діловим відносинам (фінансовим операціям без встановлення ділових відносин) з клієнтом, аналізуючи інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнта, та здійснені фінансові операції клієнта.

16. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб’єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

17. Ознаками неналежної системи управління ризиками є:

1) неналежне здійснення оцінки/переоцінки ризиків притаманних діяльності (ризик-профілю суб’єкта первинного фінансового моніторингу), документування їх результатів, заходів із моніторингу, контролю ризиків та підтримання власного ризик-профілю в актуальному стані для мінімізації використання послуг суб’єкта первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

2) нездійснення належної перевірки клієнтів, неналежне здійснення оцінки/переоцінки ризику ділових відносин (фінансових операцій без встановлення ділових відносин) з клієнтами (ризик-профілів клієнтів), документування їх результатів, заходів із моніторингу, контролю ризиків та підтримання ризик-профілів клієнтів в актуальному стані для мінімізації використання послуг суб’єкта первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

3) неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, що полягає в неналежному розумінні суб’єктом первинного фінансового моніторингу ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, невжиття пропорційних виявленим ризикам ефективних заходів щодо їх мінімізації (спрощених заходів належної перевірки для клієнтів із низьким ризиком та посилених заходів належної перевірки для клієнтів із високим ризиком), відсутність ризик-орієнтованої процедури погодження ділових відносин з клієнтами;

4) невжиття своєчасних та адекватних заходів щодо мінімізації виявлених ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення до прийнятного рівня ризиків;

5) відсутність дієвих інструментів для запобігання/унеможливлення багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій (діяльності), щодо яких є підозри у використанні суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, зокрема моніторингу ділових відносин з клієнтами та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються в процесі таких ділових відносин;

6) відсутність ефективного внутрішнього контролю з питань фінансового моніторингу, несвоєчасне виявлення внутрішнім аудитом (контролем) проблем та недоліків у внутрішній системі запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та ознак неналежної системи управління ризиками;

7) відсутність належної системи виявлення клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, що призвело до невжиття належним чином суб’єктом первинного фінансового моніторингу щодо них додаткових заходів, визначених законодавством України у сфері запобігання та протидії;

8) відсутність належної системи виявлення кінцевих бенефіціарних власників клієнтів;

9) незабезпечення суб’єктом первинного фінансового моніторингу належного документування та фіксації подій, пов’язаних із виконання функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

18. Система управління ризиками суб’єкта первинного фінансового моніторингу вважається неналежною в разі встановлення хоча б однієї з ознак, визначених у пункті 17 цього розділу, та фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

ХIV. Порядок подання на запит НКЦПФР інформації та/або документів (висновків, рішень тощо), копій документів або витягів з документів

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі подавати на запит НКЦПФР достовірну інформацію та/або документи (висновки, рішення тощо), копії документів або витяги з документів відповідно до вимог пункту 15 частини другої статті 8 Закону в строки, визначені абзацом другим частини 13 статті 18 Закону.

Подання інформації та/або документів (висновків, рішень тощо), копій документів або витягів з документів до НКЦПФР має забезпечувати їх гарантовану доставку та конфіденційність (у разі розкриття інформації з обмеженим доступом).

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право звертатися до НКЦПФР з метою узгодження способу отримання від нього відповідної інформації (документів) інформаційного обміну.

Усі документи подаються до НКЦПФР із супровідним листом, засвідченим підписом керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У разі якщо документи підписані не керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а особою, яка виконує його обов’язки (крім випадків, установлених законами), суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен надати копію документа, який підтверджує повноваження цієї особи.

У разі неможливості надання інформації та/або документів (висновків, рішень тощо), копій документів або витягів з документів у зазначений строк з обґрунтованих причин за запитом НКЦПФР строк надання інформації може бути продовжений, але не більше ніж до 30 робочих днів.

ХV. Процедура застосування відповідних запобіжних заходів щодо держав (юрисдикцій), що не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення

1. Здійснення заходів, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечується безпосередньо суб’єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в державах (юрисдикціях), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (далі - ризиковані держави), в межах, визначених законодавством такої держави.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в ризикованих державах, зобов’язаний провести оцінку заходів запобігання та протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що здійснюються у таких державах.

У разі якщо здійснення зазначених заходів не дозволяється законодавством такої ризикованої держави, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює НКЦПФР, зобов’язані повідомити НКЦПФР про відповідні запобіжні заходи, які суб’єкти будуть вживати для обмеження ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є ризикована держава.

3. Щодо клієнтів з ризикованих держав суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні вживати відповідних запобіжних заходів, а саме:

забезпечувати здійснення посилених заходів належної перевірки, зокрема, здійснення на постійній основі поглибленого моніторингу ділових відносин, та з’ясовувати додаткові відомості про клієнта з усіх доступних джерел до встановлення з ними ділових відносин;

забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їх діяльності, інформацію щодо джерел походження коштів;

забезпечувати перевірку достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта;

інформувати Держфінмоніторинг про фінансові операції з клієнтами з ризикованих держав;

попереджати клієнтів - представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями у відповідних державах можуть містити ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть встановлювати додаткові запобіжні заходи щодо ризикованих держав та клієнтів з цих держав залежно від специфіки своєї діяльності.

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції клієнтом з ризикованої держави у разі, якщо така операція є підозрілою.

ХVI. Забезпечення виявлення фінансових операцій

1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі:

1) ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення підлягають фінансовому моніторингу;

2) критеріїв ризику, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Мінфіном;

3) аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

4) аналізу та вивчення підстав і цілей фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

є складними фінансовими операціями;

є незвично великими фінансовими операціями;

проведені у незвичний спосіб;

не мають очевидної економічної чи законної мети;

5) типологічних досліджень у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, результатів національної оцінки ризиків, підготовлених та оприлюднених Держфінмоніторингом;

6) рекомендацій та роз’яснень НКЦПФР.

2. Заходи, спрямовані на виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, визначаються Правилами (розділ щодо порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу) та, зокрема, включають:

1) аналіз правочину та/або інформації щодо правочину в розпорядженні на проведення депозитарної операції (для депозитарних установ) (належність до клієнтів стосовно яких встановлено високий ризик ділових відносин; форма та спосіб розрахунку, предмет договору тощо);

2) з’ясування суті та мети здійснення операції, в тому числі шляхом отримання додаткових документів, відомостей, пояснень тощо, що стосуються операції;

3) проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що провадяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан;

4) здійснення управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, в тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;

5) отримання документів, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів за договорами, що укладаються поза організованим ринком.

{Абзац перший підпункту 5 пункту 2 розділу XVI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

Документи, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів, можуть не витребуватись у випадку, якщо одна із сторін є фінансовою установою, яка зареєстрована та отримала відповідний дозвільний документ країни - члена Європейського Союзу.

Завірені суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або клієнтом копії таких документів зберігаються разом із документами про проведення фінансової операції.

Підпункт 5 пункту 2 цього розділу поширюється тільки на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які здійснюють діяльність з торгівлі фінансовими інструментами та діяльність з управління активами інституційних інвесторів.

{Абзац четвертий підпункту 5 пункту 2 розділу XVI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу до початку, в процесі, у день виникнення підозри, після проведення або під час спроби проведення чи після відмови клієнта від проведення фінансової операції.

Проведенням фінансової операції вважається перша здійснена подія:

або розрахунок за активи (сплата, перерахунок, переказ, внесення, оплата);

або передача активів (видача, погашення, зарахування, списання, переказ).

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час виявлення порогової фінансової операції враховує загальну суму правочину, на яку вона здійснюється, та ознаки, встановлені статтею 20 Закону.

4. Центральний депозитарій повідомляє Держфінмоніторинг у довільній формі про підозри щодо діяльності осіб або їх активів, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України.

5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний проводити аналіз відповідності фінансових (фінансової) операцій (операції), що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта, та/або не мають очевидного економічного сенсу чи очевидної законної мети, або щодо яких виникають підозри.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення підозрілих фінансових операцій на підставі аналізу, який проводиться з урахуванням отриманих/наявних документів або інформації.

Якщо в день проведення аналізу у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає підозра, він забезпечує виявлення такої підозрілої фінансової операції в той самий день.

7. Фінансовий моніторинг фінансових операцій, в разі переміщення цінних паперів з рахунку депонента в одній депозитарній установі на рахунок депонента в іншу депозитарну установу без зміни власника цінних паперів, не здійснюється.

Фінансовий моніторинг щодо активів клієнта, щодо яких здійснюються операції з переказу/отримання активів на/з рахунків Центрального контрагента, з метою забезпечення гарантій виконання правочинів відповідно до правил клірингу, а також операції, не пов’язані з переходом прав власності, в тому числі блокування/розблокування активів, не здійснюється.

{Абзац другий пункту 7 розділу XVI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

{Абзац третій пункту 7 розділу XVI виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

8. Порядок виявлення та реєстрації, а також подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ХVII. Порядок замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до частини першої статті 22 Закону зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснює розмороження активів у строки та лише у випадках, визначених частиною четвертою статті 22 Закону.

3. Рішення суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо замороження/розмороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням оформлюються розпорядчими документами.

Такі розпорядчі документи готуються відповідальним працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та підписуються керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов’язки, та повинні містити, зокрема:

1) дату та час прийняття рішення та його суть (розмороження або замороження);

2) наявні ідентифікаційні дані особи, активи якої заморожуються/розморожуються;

3) реквізити запису особи, активи якої заморожуються/розморожуються, в переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності: номер (C1), дата внесення (C2), джерело внесення (C5) (якщо особа, активи якої заморожуються/розморожуються, є особою з переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності);

4) інформацію щодо ділових відносин із клієнтом (за наявності): дата відкриття клієнту рахунку, суми/вартості заморожених/розморожених активів на них (інформація зазначається щодо відкритих на дату замороження/розмороження рахунків); номери та дати укладення договорів щодо надання послуг, види активів, що є предметом таких договорів, та суми/вартості, на які вони укладені (за наявності);

5) інформацію щодо фінансових операцій з активами: найменування, номер і дату первинного документа; дату ініціювання фінансової операції;

6) дату замороження активів;

7) підстави розмороження активів (для випадків розмороження);

8) зв’язок особи, активи якої заморожені (були заморожені), з особою з переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності (якщо особа, активи якої заморожуються, не є особою з переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності);

9) підпис відповідального працівника.

Такі розпорядчі документи зберігаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом п’яти років з моменту замороження/розмороження активів.

4. У разі замороження активів клієнтів суб’єкт первинного фінансового моніторингу проводить прибуткові фінансові операції клієнта, і негайно без попереднього повідомлення клієнта (особи) заморожує активи, отримані в результаті проведення таких фінансових операцій.

5. У разі замороження активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно інформувати Держфінмоніторинг та Службу безпеки України.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу інформує про прибуткові фінансові операції клієнта та/або спробу(и) здійснення видаткових фінансових операцій Держфінмоніторинг та Службу безпеки України в день проведення фінансової операції (спроби її здійснення), але не пізніше 11:00 наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції та/або спроби здійснення видаткової фінансової операції.

7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що особа чи організація, яка має таке саме або схоже ім’я (найменування), як і особа чи організація, включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, та активи якої стали об’єктом замороження, за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

У разі розмороження активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня з дня розмороження активів інформує Держфінмоніторинг та Службу безпеки України.

8. Повідомлення про замороження/розмороження активів подається суб’єктом первинного фінансового моніторингу:

1) Держфінмоніторинг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

2) Службу безпеки України шляхом надсилання листа-повідомлення в порядку, що забезпечує її гарантовану доставку та конфіденційність.

Повідомлення подається до Держфінмоніторингу та Служби безпеки України з дотриманням заходів, що унеможливлюють неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен упевнитись, що надіслані повідомлення отримані Держфінмоніторингом та Службою безпеки України не пізніше наступного робочого дня з дня відправлення.

XVIII. Порядок зупинення фінансових операцій

1. Зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), видаткових фінансових операцій клієнта, поновлення проведення фінансової операції та видаткових фінансових операцій здійснюються відповідно до статті 23 Закону.

2. Рішення суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо зупинення (подальшого зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), видаткових фінансових операцій клієнта та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) оформлюються розпорядчими документами.

Такі розпорядчі документи готуються відповідальним працівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу та підписуються керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов’язки, та повинні містити, зокрема, відомості про клієнта, фінансові операції (видаткові фінансові операції), номери рахунків, що задіяні у проведенні операцій, та реквізити рішень Держфінмоніторингу.

Такі розпорядчі документи зберігаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом п’яти років після завершення фінансової операції.

3. Повідомлення суб’єкта первинного фінансового моніторингу про зупинені фінансові операції, їх учасників, здійснені прибуткові фінансові операції та/або спроби здійснення видаткових фінансових операцій, повідомлення, пов’язані з моніторингом фінансових операцій, повідомлення про поновлення проведення фінансових операцій, повідомлення про накладення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, арешту на рахунки, операції по яких зупинені, повідомлення про факт отримання рішення (доручення) та забезпечення його виконання, повідомлення про залишки коштів на рахунку, фінансові операції (кошти) за якими були зупинені, та інші зупинені активи, повідомлення про звернення клієнта подаються до Держфінмоніторингу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення подаються до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що унеможливлюють неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен упевнитись, що надіслані повідомлення отримані Держфінмоніторингом у день їх відправлення.

4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення Держфінмоніторингу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).

XIX. Проведення внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу

1. Перевірка діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється один раз на календарний рік.

Перевірка призначається керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу, або особою, яка виконує його обов’язки, або іншим органом управління та оформляється розпорядчим документом.

Строк проведення перевірки та питання перевірки визначаються в розпорядчому документі.

2. Питання перевірки охоплюють:

1) виконання заходів, передбачених Програмою;

2) відповідність Правил і Програми вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

3) дотримання вимог Правил;

4) відповідність оцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта;

5) дотримання працівниками вимог щодо зберігання документів стосовно належної перевірки клієнта клієнта (представника клієнта), постійного моніторингу ділових відносин клієнта, осіб, які провели фінансову операцію, та документів, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом.

Керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особа, яка виконує його обов’язки, або інший орган управління має право встановити додаткові питання, які підлягають перевірці.

3. Перевірка здійснюється працівником(ами) підрозділу внутрішнього аудиту або окремою посадовою особою, що проводить внутрішній аудит (контроль) професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Перевірку відокремлених підрозділів суб’єкта первинного фінансового моніторингу може здійснювати відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Перевірка суб’єкта первинного фінансового моніторингу не може здійснюватись відповідальним працівником.

{Пункт 3 розділу XIX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1254 від 18.10.2022}

4. За результатами перевірки складається висновок щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю), який підписують особи, які здійснювали перевірку. У висновку зазначаються виявлені недоліки та в разі необхідності пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.

5. Висновок щодо результатів перевірки, проведеної внутрішнім аудитором / підрозділом внутрішнього аудиту (контролю) після його підписання направляється наглядовій раді, а в разі, коли законодавством не вимагається обов’язкове утворення наглядової ради, вищому органу управління суб’єкта первинного фінансового моніторингу для інформування та вжиття в разі необхідності заходів реагування.

Ознайомлення керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особи, яка виконує його обов’язки, з висновком щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю) підтверджується підписом.

6. Перевірки діяльності будь-якого підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо дотримання ними Правил та виконання Програми здійснює відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу в порядку, встановленому Правилами.

Інформування керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу або особи, яка виконує його обов’язки, з результатами такої перевірки здійснюється шляхом подання звіту в порядку, передбаченому пунктом 17 розділу III цього Положення.