(До Розділу V: "Економічне та галузеве співробітництво"
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)
ДЕЛЕГОВАНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 664/2014
від 18 грудня 2013 року
на доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1151/2012 стосовно встановлення символів Союзу для охоронюваних зазначень походження, охоронюваних географічних зазначень і гарантованих традиційних особливостей та стосовно деяких правил щодо походження кормів і сировини, деяких процедурних правил і деяких додаткових перехідних правил
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,
Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1151/2012 від 21 листопада 2012 року про схеми якості для сільськогосподарських і харчових продуктів (1), зокрема перший і другий підпараграфи статті 5(4), перший підпараграф статті 12(7), статтю 16(2), перший підпараграф статті 19(2), перший підпараграф статті 23(4), статтю 25(3), перший підпараграф статті 49(7), перший підпараграф статті 51(6), перший підпараграф статті 53(3) та перший підпараграф статті 54(2) цього Регламенту,
(1) (ЄС) № 1151/2012 скасував та замінив регламенти Ради (ЄС) № 509/2006 від 20 березня 2006 року про сільськогосподарські та харчові продукти як гарантовані традиційні особливості (2) та (ЄС) № 510/2006 від 20 березня 2006 року про охорону географічних зазначень і зазначень походження сільськогосподарських і харчових продуктів (3). Регламент (ЄС) № 1151/2012 уповноважує Комісію ухвалювати делеговані та імплементаційні акти. Щоб забезпечити належне функціонування схем якості сільськогосподарських та харчових продуктів у нових правових рамках, необхідно ухвалити деякі правила за допомогою таких актів. Нові правила повинні замінити імплементаційні правила регламентів (ЄС) № 509/2006 та (ЄС) № 510/2006, що їх було встановлено в Регламентах Комісії (ЄС) № 1898/2006 від 14 грудня 2006 про встановлення детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 510/2006 про охорону географічних зазначень і зазначень походження сільськогосподарських і харчових продуктів (4) та (ЄС) № 1216/2007 від 18 жовтня 2007 року про встановлення детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 509/2006 про сільськогосподарські та харчові продукти як гарантовані традиційні особливості (5), відповідно.
__________
(1) OB L 343, 14.12.2012, с. 1.
(2) OB L 93, 31.03.2006, с. 1.
(3) OB L 93, 31.03.2006, с. 12.
(4) OB L 369, 23.12.2006, с. 1.
(5) OB L 275, 19.10.2007, с. 3.
(2) Щоб урахувати специфічний характер і, зокрема, фізичні та матеріальні обмеження виробництва продуктів тваринного походження, назва яких зареєстрована як охоронюване зазначення походження, необхідно дозволити відступи у специфікаціях таких продуктів стосовно походження кормів. Такі відступи не повинні жодним чином впливати на зв’язок між географічним середовищем і специфічною властивістю або характеристиками продукту, які зумовлені переважно або виключно таким середовищем.
(3) Щоб урахувати специфічний характер певних продуктів, у специфікаціях таких продуктів необхідно дозволити обмеження стосовно походження сировини для охоронюваних географічних зазначень. Такі обмеження необхідно обґрунтовувати на основі об’єктивних критеріїв, які відповідають загальним принципам схеми охоронюваних географічних зазначень і підвищують рівень відповідності продуктів цілям схеми.
(4) Щоб забезпечити надання споживачеві належної інформації, необхідно встановити символи Союзу, призначені популяризувати охоронювані зазначення походження, охоронювані географічні зазначення та гарантовані традиційні особливості.
(5) Щоб забезпечити наведення в специфікаціях продукту для гарантованих традиційних особливостей тільки істотної та стислої інформації та уникнути надмірно об’ємних заявок на реєстрацію або на затвердження змін до специфікації продукту для гарантованих традиційних особливостей, необхідно встановити обмеження обсягу специфікації продукту.
(6) Щоб полегшити процес подання заявок, необхідно встановити додаткові правила стосовно національних процедур заперечення для випадків спільних заявок, які стосуються більш ніж однієї національної території. Оскільки право на заперечення повинне бути гарантовано на всій території Союзу, необхідно передбачити обов’язок здійснювати національні процедури заперечення в усіх державах-членах, яких стосуються спільні заявки.
(7) Щоб мати чіткі етапи процедури заперечення, необхідно визначити процедурні обов’язки заявника в разі, коли відповідні консультації після подання обґрунтованої заяви про заперечення приводять до згоди.
(8) Щоб полегшити опрацювання заявок на внесення змін до специфікації продукту, необхідно встановити додаткові правила щодо ретельного вивчення заявок на внесення змін і щодо подання та оцінювання незначних змін. Зважаючи на їхній надзвичайний характер, тимчасові зміни необхідно звільнити від проходження стандартної процедури і вони не повинні підлягати офіційному затвердженню Комісією. Проте, Комісія повинна бути повною мірою поінформована про зміст і обґрунтування таких змін.
(9) Щоб забезпечити для всіх сторін можливість захищати свої права та законні інтереси, необхідно встановити додаткові правила щодо процесу анулювання. Процес анулювання необхідно привести у відповідність зі стандартною процедурою реєстрації, установленою в статтях з 49 по 52 Регламенту (ЄС) № 1151/2012. Необхідно також уточнити, що держави-члени належать до числа юридичних осіб, які можуть мати законний інтерес у поданні запиту про анулювання відповідно до першого підпараграфа статті 54(1) згаданого Регламенту.
(10) Для захисту законних інтересів виробників або стейкхолдерів, необхідно уможливити публікацію, за запитом відповідних держав-членів, єдиних документів щодо охоронюваних зазначень походження та охоронюваних географічних зазначень, які були зареєстровані до 31 березня 2006 року і для яких єдиний документ не був опублікований.
(11) Стаття 12(3) і перший підпараграф статті 23(3) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 передбачають, що у випадку продуктів, які походять із Союзу і що їх реалізують як продукти з охоронюваним зазначенням походження, охоронюваним географічним зазначенням або гарантованою традиційною особливістю, символи Союзу, пов’язані з такими продуктами, повинні бути розміщені на маркованні, і на маркованні також можуть бути розміщені відповідні зазначення або скорочення. Другий підпараграф статті 23(3) передбачає, що символ є необов’язковим на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями, вироблених за межами Союзу. Згадані положення підлягатимуть застосуванню тільки з 4 січня 2016 року. Однак, регламенти (ЄC) № 509/2006 та (ЄC) № 510/2006, які було скасовано відповідно до Регламенту (ЄС) № 1151/2012, передбачали обов’язок розміщувати на маркованні продуктів, що походять із Союзу, або символ, або повне зазначення і давали можливість використовувати зазначення «гарантована традиційна особливість» на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями, вироблених за межами Союзу. Для забезпечення наступності між двома скасованими регламентами і Регламентом (ЄС) № 1151/2012, обов’язок розміщувати на маркованні продуктів, що походять із Союзу, або символів Союзу, або відповідного зазначення, а також можливість використовувати зазначення «гарантована традиційна особливість» на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями, вироблених за межами Союзу, необхідно розглядати як такий, що непрямо встановлений у Регламенті (ЄС) № 1151/2012 і вже є застосовним. Щоб забезпечити правову визначеність та захистити права і законні інтереси виробників або стейкхолдерів, умови використання символів і зазначень на маркованні, установлені в регламентах (ЄС) № 509/2006 та (ЄC) № 510/2006, повинні продовжувати застосовуватися до 3 січня 2016 року.
(12) Для забезпечення ясності та правової визначеності, регламенти (ЄС) № 1898/2006 і (ЄC) № 1216/2007 необхідно скасувати,
Стаття 1
Спеціальні правила щодо походження кормів та сировини
1. Для цілей статті 5 Регламенту (ЄС) № 1151/2012, корми, пов’язані з продуктами тваринного походження, назви яких зареєстровані як охоронювані зазначення походження, повинні походити виключно з визначеного географічного району.
Тією мірою, якою забезпечення походження кормів виключно з визначеного географічного району є технічно нездійсненним, можна додавати корми, що походять з поза меж такого району, за умови що це не вплине на якість чи характеристики продукту, переважно зумовлені географічним середовищем. Частка кормів, що походять з поза меж визначеного географічного району, в жодному разі не повинна перевищувати 50 % сухої речовини на рік.
2. Будь-які обмеження щодо походження сировини, передбачені в специфікації продукту, назву якого зареєстровано як охоронюване географічне зазначення, повинні бути обґрунтовані з точки зору зв’язку, зазначеного в пункті (f)(ii) статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.
Символи Союзу, зазначені в статтях 12(2) та 23(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, установлюють, як це передбачено в додатку до цього Регламенту.
Стаття 3
Обмеження специфікацій продукту для гарантованих традиційних особливостей
Специфікація продукту, зазначена в статті 19 Регламенту (ЄС) № 1151/2012, повинна бути стислою та не перевищувати 5000 слів, за винятком належним чином обґрунтованих випадків.
Стаття 4
Національні процедури заперечення для спільних заявок
У випадку спільних заявок, зазначених у статті 49(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, відповідні національні процедури заперечення проводяться у всіх відповідних державах-членах.
Стаття 5
Обов’язок щодо повідомлення про досягнення згоди в рамках процедури заперечення
Коли заінтересовані сторони досягають згоди після консультацій, зазначених у статті 51(3) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, органи держави-члена або третьої країни, з якої була подана заявка, повідомляють Комісію про всі чинники, які сприяли досягненню згоди, у тому числі позиції заявника та органів держави-члена або третьої країни, або інших фізичних і юридичних осіб, які подавали заперечення.
Стаття 6
Зміни до специфікації продукту
1. Заявка на внесення змін до специфікації продукту, зазначених у статті 53(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, які не є незначними, повинна містити вичерпний опис і конкретні причини для кожної зміни. Опис повинен містити, для кожної зміни, докладне порівняння первинної специфікації продукту і, у відповідних випадках, первинного єдиного документа із пропонованою зміненою редакцією.
Така заявка повинна бути самодостатньою. Вона повинна містити всі зміни до специфікації продукту і, у відповідних випадках, до єдиного документа, для яких потрібне затвердження.
Заявка на внесення змін, які не є незначними, що не відповідає умовам першого та другого підпараграфів, не є прийнятною. Комісія інформує заявника, якщо заявка вважається неприйнятною.
Схвалення Комісією заявки на внесення змін до специфікації продукту, що не є незначними, повинне поширюватися тільки на зміни, включені до заявки.
2. Заявки на внесення незначних змін до специфікації продукту, що стосуються охоронюваних зазначень походження або охоронюваних географічних зазначень, подають до органів держави-члена, у якій розташований географічний район, що з ним пов’язані такі зазначення. Заявки на внесення незначних змін до специфікації продукту, що стосуються гарантованих традиційних особливостей, подають до органів держави-члена, у якій засновано об’єднання. Якщо заявка на внесення незначних змін до специфікації продукту надходить не від об’єднання, яке подавало заявку на реєстрацію назви або назв, яких стосується специфікація продукту, держава-член повинна дати такому об’єднанню можливість прокоментувати заявку, якщо таке об’єднання все ще існує. Якщо держава-член уважає, що вимоги Регламенту (ЄС) № 1151/2012 і положень, ухвалених відповідно до нього, виконано, вона може подати Комісії документацію щодо заявки на внесення незначних змін. Заявки на внесення незначних змін до специфікації продукту щодо продуктів, які походять з третіх країн, може подавати об’єднання, що має законний інтерес, або безпосередньо до Комісії, або через органи такої третьої країни.
Заявка на внесення незначних змін повинна пропонувати лише незначні зміни в розумінні статті 53(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012. Вона повинна описувати такі незначні зміни, наводити стислий виклад причини, через яку потрібне внесення змін, і показувати, що пропоновані зміни є незначними відповідно до статті 53(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012. Вона повинна містити, для кожної зміни, порівняння первинної специфікації продукту та, у відповідних випадках, первинного єдиного документа з пропонованою зміненою редакцією. Заявка повинна бути самодостатньою і містити всі зміни до специфікації продукту та, у відповідних випадках, до єдиного документа, для яких потрібне затвердження.
Незначні зміни, зазначені в другому підпараграфі статті 53(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, вважаються затвердженими, якщо Комісія не інформує заявника про інше протягом трьох місяців з моменту отримання заявки.
Заявка на внесення незначних змін, яка не відповідає другому підпараграфу цього параграфа, не є прийнятною. Мовчазне схвалення, зазначене в третьому підпараграфі цього параграфа, не застосовується до таких заявок. Комісія інформує заявника, якщо заявка вважається неприйнятною, протягом трьох місяців з моменту отримання заявки.
Комісія оприлюднює затверджені незначні зміни до специфікації продукту, які не передбачають зміну елементів, зазначених у статті 50(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.
3. Процедура, установлена в статтях з 49 по 52 Регламенту (ЄС) № 1151/2012, не застосовується до змін, які стосуються тимчасової зміни специфікації продукту в результаті введення обов’язкових санітарних та фітосанітарних заходів з боку державних органів або у зв’язку зі стихійними лихами чи несприятливими погодними умовами, офіційно визнаними компетентними органами.
Про такі зміни разом з підставами для них Комісію повідомляють не пізніше ніж через два тижні після затвердження. Про тимчасові зміни до специфікації продукту, що стосуються охоронюваних зазначень походження або охоронюваних географічних зазначень, Комісію повідомляють органи держави-члена, у якій розташований географічний район, що з ним пов’язані такі зазначення. Про тимчасові зміни до специфікації продукту, що стосуються гарантованих традиційних особливостей, Комісію повідомляють органи держави-члена, у якій засновано об’єднання. Про тимчасові зміни, що стосуються продуктів, які походять з третіх країн, Комісію повідомляють або об’єднання, що має законний інтерес, або органи влади такої третьої країни. Держави-члени публікують тимчасові зміни до специфікації продукту. У повідомленнях стосовно внесення тимчасових змін до специфікації продукту, що стосуються охоронюваного зазначення походження або охоронюваного географічного зазначення, держави-члени наводять тільки покликання на таку публікацію. У повідомленнях стосовно внесення тимчасових змін до специфікації продукту, що стосуються гарантованих традиційних особливостей, вони наводять опубліковані тимчасові зміни до специфікації продукту. У повідомленнях, що стосуються продуктів, які походять з третіх країн, Комісії надсилають затверджені тимчасові зміни до специфікації продукту. Докази проведення санітарних і фітосанітарних заходів та копію акта про стихійні лиха або несприятливі погодні умови надають у всіх повідомленнях про тимчасові зміни від держав-членів і третіх країн. Комісія оприлюднює такі зміни.
1. Процедура, установлена в статтях 49 та 52 Регламенту (ЄС) № 1151/2012, застосовується mutatis mutandis до анулювання реєстрації, зазначеної в першому та другому підпараграфах статті 54(1) згаданого Регламенту.
2. Державам-членам дозволено подавати запит на анулювання з власної ініціативи відповідно до першого підпараграфа статті 54(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.
3. Запит про анулювання оприлюднюють відповідно до другого параграфа статті 50(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.
4. Обґрунтовані заяви про заперечення щодо анулювання є прийнятними, лише якщо вони демонструють, що заінтересована особа на постійній основі використовує зареєстровану назву в комерційних цілях.
1. Щодо охоронюваних зазначень походження та охоронюваних географічних зазначень, зареєстрованих до 31 березня 2006 року, Комісія, за запитом держави-члена, публікує єдиний документ, поданий такою державою-членом, в Офіційному віснику Європейського Союзу. Така публікація повинна супроводжуватися покликанням на специфікацію продукту.
2. До 3 січня 2016 року застосовуються такі правила:
(a) для продуктів, що походять із Союзу, якщо зареєстровану назву використовують на маркованні, вона повинна супроводжуватися або відповідним символом Союзу, або відповідним зазначенням, згаданим у статті 12(3) або статті 23(3) Регламенту (ЄС) № 1151/2012;
(b) для продуктів, вироблених за межами Союзу, зазначення, указане в статті 23(3) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, є необов’язковим на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями.
Регламенти (ЄС) № 1898/2006 та (ЄС) № 1216/2007 скасувати.
Стаття 10
Набуття чинності та застосування
Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу. Стаття 5 застосовується лише до процедур заперечення, для яких на дату набуття чинності цього Регламенту ще не закінчився тримісячний строк, установлений у першому підпараграфі статті 51(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
Вчинено у Брюсселі 18 грудня 2013 року.
Символ Союзу для «Охоронюване зазначення походження»
Символ Союзу для «Охоронюване географічне зазначення»
Символ Союзу для «Гарантована традиційна особливість»
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}
-
скопійовано
-
-
