(До Розділу IV: "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею",
Глава 4. Санітарні та фітосанітарні заходи)
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 1337/2013
від 13 грудня 2013 року
про встановлення правил застосування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 у частині зазначення країни походження або місця походження для свіжої, охолодженої і замороженої свинини, баранини, козлятини та свіжого, охолодженого і замороженого м’яса свійської птиці
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,
Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року про надання споживачам інформації про харчові продукти, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1924/2006 та (ЄС) № 1925/2006 та про скасування Директиви Комісії 87/250/ЄEC, Директиви Ради 90/496/ЄEC, Директиви Комісії 1999/10/ЄC, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄC, Директиви Комісії 2002/67/ЄC, Директиви Комісії 2008/5/ЄC та Регламенту Комісії (ЄС) № 608/2004 (1), та зокрема його статтю 26(8),
(1) Стаття 26(2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011 встановлює зобов’язання зазначати країну походження або місце походження на маркованні м’яса, що належить до кодів Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до цього Регламенту, тобто свіжої, охолодженої і замороженої свинини, баранини чи козлятини та свіжого, охолодженого і замороженого м’яса свійської птиці.
(2) Необхідно досягти балансу між потребою інформувати споживачів та додатковими витратами операторів і національних органів влади, які зрештою матимуть вплив на кінцеву ціну продукту. В оцінюванні впливу та в дослідженні, виконаному на замовлення Комісії, було розглянуто кілька варіантів для зазначення країни походження або місця походження, що стосується найбільш важливих етапів життя тварин. Результати показують, що споживачі перш за все потребують інформації про місце, де тварина була вирощена. У той самий час надання обов’язкової інформації про місце народження тварини потребуватиме запровадження нових систем простежуваності на рівні ферми з відповідними витратами, що з цього випливають, в той час як маркування місця забою може бути здійснене за доступною вартістю та воно надає цінну інформацію для споживача. Що стосується географічного рівня, очевидним є те, що зазначення держави-члена або третьої країни було б найбільш актуальною інформацією для споживачів.
(3) У Регламенті (ЄС) № 1169/2011 поняття «країна походження» харчового продукту визначено відповідно до статей 23–26 Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 (2). Для продуктів тваринного походження це поняття стосується країни, на території якої продукт був повністю отриманий, тобто, у випадку, коли мова йде про м’ясо, це поняття означає країну, на території якої тварина народилась, була вирощена і забита. Якщо виробництво харчового продукту відбувалося на території декількох країн, це поняття стосується країни, на території якої відбулося їх останнє істотне та економічно обґрунтоване перероблення чи оброблення. Проте, застосування поняття до ситуацій, в яких м’ясо було отримане з тварин, які народилися, були вирощені та забиті на території різних країн, не дасть змоги достатньою мірою поінформувати споживачів про походження цього м’яса. Отже, в усіх таких ситуаціях необхідно передбачити зазначення на маркованні назви держави-члена або третьої країни, на території якої тварина вирощувалася протягом періоду, що становить значущу частину стандартного циклу вирощування для кожного виду, а також назву держави-члена чи третьої країни, на території якої тварину було забито. Термін «походження» необхідно зарезервувати для м’яса, отриманого з тварин, які народилися, були вирощені та забиті, а отже, повністю отримане на території однієї держави-члена чи третьої країни.
(4) У випадках, коли тварина була вирощена на території кількох держав-членів чи третіх країн та не може бути дотримана необхідна тривалість періоду вирощування, відповідне зазначення місця вирощування має бути надане у такий спосіб, щоб якомога краще задовольнити потреби споживача та уникнути непотрібної складності марковання.
(5) Крім того, належить встановити правила для паковань, які містять шматки м’яса того самого чи різних видів, отриманого з тварин, які були вирощені і забиті на території різних держав-членів або третіх країн.
(6) Ця система маркування потребує правил простежуваності на всіх стадіях виробництва та розповсюдження м’яса, від забою до пакування, для забезпечення зв’язку між маркованим м’ясом та твариною чи групою тварин, з яких було отримано таке м’ясо.
(7) Належить запровадити спеціальні правила для м’яса, імпортованого з третіх країн, якщо на його маркованні відсутня обов’язкова інформація.
(8) Що стосується подрібненого (січеного) м’яса та м’ясної обрізі, враховуючи характеристики їх процесу виробництва, належить дозволити операторам використовувати спрощену систему зазначень.
(9) Зважаючи на комерційний інтерес інформації, яку належить надавати на підставі цього Регламенту, оператори ринку харчових продуктів повинні отримати можливість додавати до обов’язкових зазначень на маркованні інші елементи, що стосуються походження м’яса.
(10) Оскільки відповідні положення Регламенту (ЄС) № 1169/2011 застосовуються з 13 грудня 2014 року, а його стаття 47 передбачає застосування імплементаційних норм на підставі цього Регламенту починаючи з 1 квітня календарного року, цей Регламент має почати застосовуватись з 1 квітня 2015 року.
(11) Заходи, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Постійного комітету з питань харчового ланцюга та здоров’я тварин,
Стаття 1
Предмет та сфера застосування
Цей Регламент встановлює правила для зазначення країни походження або місця походження на маркованні свіжої, охолодженої чи замороженої свинини, баранини, козлятини та свіжого, охолодженого і замороженого м’яса свійської птиці, що належать до кодів Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до Регламенту (ЄС) № 1169/2011.
1. Для цілей цього Регламенту застосовуються: означення «оператор ринку харчових продуктів», що міститься в пункті (3) статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 (3), означення «потужність», що міститься в пункті (с) статті 2(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 (4), а також означення «подрібнене (січене) м’ясо», «бойня» та «потужність з розбирання та обвалювання м’яса», встановлені відповідно в пунктах 1.13, 1.16 та 1.17 додатка І Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 853/2004 (5) .
2. Також застосовують такі терміни і означення:
(a) «м’ясна обрізь» означає маленькі шматочки м’яса, що відповідають кодам Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до Регламенту (ЄС) № 1169/2011, визнані придатними для споживання людиною та отримані виключно в результаті операцій із обрізання, під час виділення кісток із туш або розбирання м’яса.
(b) «партія» означає м’ясо, що відповідає кодам Комбінованої номенклатури, перелік яких подано в додатку XI до Регламенту (ЄС) № 1169/2011, отримане від одного виду тварин, з кісткою або без неї, розібране або подрібнене (січене), яке було розібране, подрібнене (січене) або запаковане за практично однакових умов.
1. Оператори ринку харчових продуктів на кожній стадії виробництва або розповсюдження м’яса, зазначеного в статті 1, повинні впровадити та використовувати систему ідентифікації та реєстрації.
2. Таку систему повинні застосовувати у такий спосіб, щоб забезпечувати:
(a) зв’язок між м’ясом та твариною або групою тварин, з яких було отримане м’ясо, на стадії забою відповідальність за цей зв’язок несе бойня; та
(b) передачу операторам на подальших стадіях виробництва та розповсюдження інформації щодо зазначень, вказаних в статтях 5, 6 або 7, у відповідних випадках, разом із м’ясом.
Кожен оператор ринку харчових продуктів несе відповідальність за застосування системи ідентифікації та реєстрації, як встановлено в першому підпараграфі, на стадії виробництва і розповсюдження, на якій він веде діяльність.
Оператор ринку харчових продуктів, який запаковує або маркує м’ясо відповідно до статей 5, 6 або 7, забезпечує кореляцію між кодом партії, який ідентифікує м’ясо, постачене споживачу або закладам громадського харчування, та відповідною партією або партіями м’яса, з яких складається паковання або маркована партія. Усі паковання з однаковим кодом партії повинні відповідати однаковим зазначенням відповідно до статей 5, 6 або 7.
3. Вказана в параграфі 1 система записує, зокрема, прибуття до та відправлення з потужності оператора ринку харчових продуктів тварин, туш або їхніх розібраних частин, в залежності від конкретного випадку, та забезпечує кореляцію між прибуттям та відправленням.
1. Розмір зазначеної в статті 3 групи тварин визначається:
(a) кількістю туш, які були розібрані разом та які становлять одну партію для відповідної потужності з розбирання та обвалювання м’яса, у випадку розбирання туш;
(b) кількістю туш, м’ясо з яких становить одну партію для відповідної потужності з розбирання, обвалювання або подрібнення м’яса, у випадку подальшого розбирання або подрібнення.
2. Розмір партії не повинен перевищувати обсяг виробництва за один день на одній потужності.
3. За винятком випадку, якщо застосовується стаття 7, під час формування партій потужності, на яких м’ясо було розібране або подрібнене, повинні забезпечити відповідність усіх туш в партії тваринам, для м’яса яких застосовуються однакові зазначення маркування відповідно до статті 5(1) або статті 5(2).
1. Марковання зазначеного в статті 1 м’яса, яке призначене для постачання кінцевому споживачу або закладам громадського харчування, повинно містити такі зазначення:
(a) назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбулося вирощування, зазначену у такий спосіб: «Вирощено в: (назва держави-члена або третьої країни)», відповідно до таких критеріїв:
- якщо на момент забою вік тварини становив більше 6 місяців, назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався останній період вирощування тривалістю щонайменше 4 місяці,
- якщо на момент забою вік тварини становив менше 6 місяців, а жива вага щонайменше 80 кілограмів, назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався період вирощування після того, як тварина досягнула ваги 30 кілограмів,
- якщо на момент забою вік тварини становив менше 6 місяців, а жива вага менше 80 кілограмів, назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався повний період вирощування;
(ii) для овець та кіз: назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався останній період вирощування тривалістю щонайменше 6 місяців, або якщо на момент забою вік тварини становив менше 6 місяців, назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався повний період вирощування,
(iii) для свійської птиці: назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався останній період вирощування тривалістю щонайменше один місяць, або якщо на момент забою вік тварини становив менше одного місяця, назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався повний період вирощування після того, як тварину помістили на відгодівлю;
(b) назву держави-члена або третьої країни, на території якої відбувався забій, зазначену як «Забито в: (назва держави-члена або третьої країни)»; та
(c) код партії, який ідентифікує м’ясо, постачене споживачу або закладам громадського харчування.
Якщо необхідна тривалість періоду вирощування, зазначеного в пункті (a), не була досягнута на території жодної з держав-членів або третіх країн, на території яких вирощувалась тварина, подане в пункті (a) зазначення замінюється на зазначення «Вирощено в: кількох державах-членах ЄС», або якщо м’ясо чи тварини були імпортовані на територію Союзу - на «Вирощено в: кількох країнах з-поза меж ЄС» або «Вирощено в: кількох державах-членах ЄС та в країнах з-поза меж ЄС».
Проте якщо необхідна тривалість періоду вирощування, зазначеного в пункті (a), не була досягнута на території жодної з держав-членів або третіх країн, на території яких вирощувалась тварина, подане в пункті (a) зазначення може бути заміненим на зазначення
«Вирощено в: (перелік держав-членів або третіх країн, на території яких було вирощено тварину)», якщо оператор ринку харчових продуктів наведе компетентному органу переконливі докази того, що тварина була вирощена на території таких держав-членів або третіх країн.
2. Зазначення, вказані в пунктах (a) та (b) параграфа 1, можуть бути замінені на зазначення
«Походження: (назва держави-члена або третьої країни)», якщо оператор ринку харчових продуктів наведе компетентному органу переконливі докази того, що вказане у статті 1 м’ясо було отримане з тварин, що були народжені, вирощені та забиті на території однієї держави-члена чи третьої країни.
3. Якщо декілька шматків м’яса того самого або різних видів тварин потребує різного маркування зазначеннями, визначеними у параграфах 1 та 2, і вони пропонуються споживачу або закладам громадського харчування в одному пакунку, на маркованні має бути зазначено:
(a) перелік відповідних держав-членів або третіх країн відповідно до параграфів 1 або 2 для кожного виду;
(b) код партії, який ідентифікує м’ясо, постачене споживачу або закладам громадського харчування.
Стаття 6
Відступ для м’яса з третіх країн
Шляхом відступу від пункту (a) статті 5(1) марковання вказаного в статті 1 м’яса, яке було імпортоване для введення в обіг на ринку Союзу та для якого відсутня інформація, передбачена в пункті (a) статті 5(1), повинно містити зазначення «Вирощено в: поза межами ЄС» та «Забито в: (назва третьої країни, на території якої було забито тварину)».
Стаття 7
Відступи для подрібненого (січеного) м’яса та м’ясної обрізі
Шляхом відступу від пунктів (a) та (b) статті 5(1), статті 5(2) та статті 6, до подрібненого (січеного) м’яса та м’ясної обрізі можуть бути застосовані такі зазначення:
(a) «Походження: ЄС» у випадку, якщо подрібнене (січене) м’ясо або м’ясна обрізь були вироблені винятково з м’яса тварин, які народились, були вирощені та забиті на території різних держав-членів;
(b) «Вирощено і забито в: ЄС» у випадку, якщо подрібнене (січене) м’ясо або м’ясна обрізь були вироблені винятково з м’яса тварин, які були вирощені та забиті на території різних держав-членів;
(c) «Вирощено і забито: поза межами ЄС» у випадку, якщо подрібнене (січене) м’ясо або м’ясна обрізь були вироблені винятково з м’яса, що було імпортоване на територію Союзу;
(d) «Вирощено: поза межами ЄС» та «Забито в: ЄС» у випадку, якщо подрібнене (січене) м’ясо або м’ясна обрізь були вироблені винятково з м’яса тварин, імпортованих на територію Союзу як тварини для забою та забитих на території однієї або декількох держав-членів;
(e) «Вирощено і забито в: ЄС та поза межами ЄС» у випадку, якщо подрібнене (січене) м’ясо або м’ясна обрізь були вироблені з:
(i) м’яса тварин, які були вирощені та забиті на території однієї або декількох держав-членів, а також з м’яса, яке було імпортоване до Союзу; або
(ii) м’яса тварин, які були імпортовані до Союзу та забиті на території однієї або декількох держав-членів.
Стаття 8
Додаткова необов’язкова інформація на маркованні
Оператори ринку харчових продуктів можуть доповнювати вказані в статтях 5, 6 або 7 зазначення додатковою інформацією, яка стосується походження м’яса.
Вказана у першому абзаці додаткова інформація не повинна суперечити зазначенням, вказаним у статтях 5, 6 або 7, та повинна відповідати правилам глави V Регламенту (ЄС) № 1169/2011.
Стаття 9
Набуття чинності та застосування
Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу..
Він застосовується з 1 квітня 2015 року. Він не застосовується до м’яса, яке було законно введено в обіг на ринку Союзу до 1 квітня 2015 року, до моменту вичерпання запасів.
Він обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.
Вчинено у Брюсселі 13 грудня 2013 року.
__________
(1) OB L 304 22.11.2011, с. 18).
(2) Регламент Ради (ЄЕС) № 2913/92 від 12 жовтня 1992 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства(OB L 302, 19.10.1992, с. 1).
(3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів і вимог харчового права, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів та встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів (OB L 31, 01.02.2002, с. 1).
(4) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 від 29 квітня 2004 року про гігієну харчових продуктів (OB L 139, 30.04.2004, с. 1).
(5) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 853/2004 від 29 квітня 2004 року про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження (OB L 139, 30.04.2004, с. 55).
{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}
-
скопійовано
-
-
