Про затвердження Режиму рибальства у рибогосподарських водних об’єктах (їхніх частинах) України у 2020 році
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства
№ 436 від 15.02.2024}
Відповідно до статей 8, 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», абзацу шістнадцятого підпункту 145 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847), з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Режим рибальства у рибогосподарських водних об’єктах (їхніх частинах) України у 2020 році, що додається.
2. Управлінню координації, реалізації та моніторингу в сфері використання природних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дати його офіційного оприлюднення.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
ПОГОДЖЕНО: |
|
РЕЖИМ
рибальства у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України у 2020 році
1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).
2. Промисел водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2020 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.
3. У цьому Режимі терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Правилах рибальства.
4. Строки початку й закінчення добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати визначених періодів промислу.
5. Бирками для маркування знарядь добування (вилову) (далі - бирки) маркуються пасивні знаряддя добування (вилову). Бирки кріпляться на кожне знаряддя добування (вилову): ставні неводи - на розтяжці при вході в двір безпосередньо біля крила; ятері, підйомні пастки та раколовки - до верхньої частини каркасу; ставні сітки - до верхньої підбори на відстані не більше одного метра від одного з країв сітки.
6. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах,- 70 м. Максимальна довжина раколовки - 50 м. Ставні знаряддя добування (вилову), крім бирок, з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі оснащуються розпізнавальними знаками (розпізнавальний знак - позначка, що вивищується над місцем постановки знарядь добування (вилову) мінімум на 50 см, верхній кінець якої має прапорець розміром не менше нiж 25 х 25 см).
7. Забороняється проводити промислові операції (зняття, перевірка та постановка знарядь добування (вилову) у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407.
8. Допускаються під час здійснення промислу:
в період до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50 мм;
2) на Канівському водосховищі:
протягом всього промислового періоду використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50-60 мм;
3) на Кременчуцькому водосховищі:
використання за наявності науково-біологічних обґрунтувань дрібновічкових ятерів (з кроком вічка а = 5-10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на промисел, під контролем територіальних органів Держрибагентства;
промисел тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій, а також в п’ятикілометровій забороненій зоні від греблі Канівської ГЕС;
4) на Кам’янському водосховищі:
на закорчованих і зарослих ділянках водойм із глибиною не більше трьох метрів у межах острова Крячок, Чукалівських, Успенських, Келебердянських плавнів застосування (за наявності науково-біологічних обґрунтувань) низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 38-60 мм і вище;
з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам’яні Потоки - с. Бородаївка) в місцях концентрації карася сріблястого та плітки використання для їх облову сіток, у тому числі і поріжніх, з кроком вічка а = 50 мм;
5) на Дніпровському водосховищі:
використання протягом усього промислового періоду закидних неводів з кроком вічка а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
застосування за наявності науково-біологічних обґрунтувань поріжних ставних сіток із кроком вічка а = 45-60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого;
застосування за наявності науково-біологічних обґрунтувань дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм у всій акваторії Самарської затоки;
6) на Каховському водосховищі:
протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі й поріжних) з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до межі с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега).
протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм на ділянках від м. Благовіщенське до Іванівських Кучугур вглиб водосховища на два кілометри та від Кам’янських Кучугур до Майгори вглиб водосховища на два кілометри;
протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції вглиб водосховища на один кілометр;
протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів в нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства;
протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше ніж а = 5 мм у котлах (бочках) для промислу тюльки з дотриманням норм прилову водних біоресурсів непромислового розміру не більше ніж 2 % від загальної маси улову водних біоресурсів;
промисел закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47° 24' 36" N, 32° 02' 38" E - 47° 24' 19" N, 34° 02' 40" E, під контролем територіальних органів Держрибагентства;
спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна не менше нiж 5 мм) у кількості двох одиниць у межах Херсонської області (за винятком заток) з пересувних та стаціонарних суден флоту рибної промисловості у темний час доби з використанням штучного освітлення.
9. Забороняються під час здійснення промислу:
використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, сіток з кроком вічка а = 41-49 мм та а = 69-74 мм протягом усього року;
використання закидних частикових неводів у переднерестовий період у разі освоєння 20 % річного ліміту ляща;
2) на Канівському водосховищі:
використання ставних сіток з кроком вічка менше нiж а = 36 мм, сіток з кроком вічка а = 41-49 мм та а = 69-74 мм протягом усього року;
3) на Кременчуцькому водосховищі:
використання ставних сіток з кроком вічка менше ніж а = 38 мм та сіток з кроком вічка з а = 69-70 мм протягом всього року;
використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;
4) на Кам’янському водосховищі:
використання ставних сіток з кроком вічка менше ніж а = 38 мм та сіток з кроком вічка а = 69-70 мм протягом усього року;
5) на Дніпровському водосховищі:
застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30-38 мм та а = 69-70 мм;
6) на Каховському водосховищі:
використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-38 мм та а = 69-70 мм протягом усього року;
встановлення у період до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;
10. На Київському, Канівському та Кам’янському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше ніж 25 м. На Дніпровському та Каховському водосховищах максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше ніж 75 м. Для всіх водосховищ діаметр бочки в ятерях - не більше ніж 1,6 м; кількість бочок на один ятір - не більше ніж дві. (доповнено)
11. На всіх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України під час здійснення промислу допускаються:
максимально допустимий прилов водних біоресусрів непромислового розміру для сіток з кроком вічка а = 50-60 мм - не більше ніж 10 % загальної кількості добутих (виловлених) водних біоресурсів;
мінімально допустимий для промислу розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура - 60 см;
мінімально допустимий для промислу розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см;
відхилення фактичних розмірів вічка в ставних сітках з кроком вічка більше ніж 40 мм на рівні не більше ніж 5 % від установлених;
висота крила раколовки - не більше ніж 0,5 м, довжина бочки - не більше ніж 1,0 м.
12. На Київському, Канівському та Каховському водосховищах під час здійснення промислу забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м (відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів має бути не менше ніж 500 м).
13. У разі наявності чотирьох і більше актів, у яких фіксується перевищення норми прилову водних біоресурсів непромислового розміру, територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями добування (вилову) з певним кроком вічка в межах відповідного району промислу строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.
14. Забороняється промисел неводами за допомогою декількох суден флоту рибної промисловості, що йдуть поруч в одному напрямку.
15. Забороняється постановка знарядь добування (вилову) водних біоресурсів на фарватері (судновому ході), за винятком періоду від льодоставу до скресання криги, поза межами зимувальних ям.
16. Забороняється промисел раків у періоди линьки, спаровування та виношування ікри. Строки заборони визначають територіальні органи Держрибагентства за погодженням із науково-дослідними установами.
17. Кількість знарядь добування (вилову), які використовуватимуть користувачі водних біоресурсів на промислі протягом 2020 року на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України, наведено в додатку 1 до цього Режиму.
Мінімальне навантаження на рибогосподарський водний об’єкт (його частину) визначається розрахунком знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, наведеним у додатку 2 до цього Режиму, відповідно до якого територіальні органи Держрибагентства здійснюють розподіл знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) за результатами розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальні органи Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворюють комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснює комісія з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінекоенерго про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову) водних біоресурсів.
Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за п’ятнадцять робочих днів до початку відповідного промислу. За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три робочих дні до початку промислу надсилає такий наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.
У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.
Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється з урахуванням наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства, які протягом трьох робочих днів з дня видання надсилаються до Держрибагентства.
18. Забороняється промисел протягом року на ділянках рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) України, наведених у додатку 3 до цього Режиму.
19. Користувачі водних біоресурсів під час здійснення промислу у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства звіти про обсяги добутих (виловлених) водних біоресурсів у порядку, передбаченому пунктом 45 Порядку.
20. У разі втрати бирок користувач водних біоресурсів інформує територіальний орган Держрибагентства, який розподілив бирки, у строк, що не перевищує трьох робочих днів.
21. Судна флоту рибної промисловості мають відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 963 «Про створення системи моніторингу риболовних суден» (із змінами).
Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, які не відповідають районам плавання, визначеним статтею 48 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та вимогам Правил експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 жовтня 2012 року № 642, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2012 року за № 2200/22512.
22. У разі погіршення стану запасів видів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства або територіальних органів Держекоінспекції в межах природно-заповідного фонду вживаються заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження під час використання водних біоресурсів.
23. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначеними у положеннях про них та в проєктах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.
24. У випадку застосування промислових знарядь лову під час дії весняно-літньої нерестової заборони на лов водних біоресурсів та заборони лову на зимувальних ямах, а також на ділянках рибогосподарських водних об’єктах (їх частин) України, на яких заборонений промисел протягом року користувач несе відповідальність згідно з чинним законодавством, а знаряддя лову визначаються як заборонені.
Зазначена норма не розповсюджується на здійснення науково-дослідних, меліоративних та інших ловів, що здійснюються на законних підставах у заборонений період чи у забороненій частині водного об’єкта, а також на ділянки рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) України, на яких заборонений промисел протягом року користувач несе відповідальність згідно з чинним законодавством, а знаряддя лову визначаються як заборонені.
Заступник начальника |
|
Додаток 1 |
КІЛЬКІСТЬ
знарядь добування (вилову), які використовуватимуть користувачі водних біоресурсів на промислі протягом 2020 року на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України
Водосховище | Сітки* | Закидні неводи | Ятери | Малі пастки (довжина до 5 м) | Раколовки | Ставні неводи | Тюлькові знаряддя лову** | Інші*** |
Київське | 4467 | 2 | 150 | 250 | 191 | 1 | 2/50 | 0 |
Канівське | 3758 | 2 | 30 | 100 | 56 | 1 | 4/50 | 0 |
Кременчуцьке | 13662 | 0 | 150 | 0 | 230 | 0 | 40/500 | 65 |
Кам’янське | 5491 | 26 | 233 | 0 | 0 | 2 | 22/50 | 0 |
Дніпровське | 3130 | 45 | 155 | 0 | 40 | 10 | 10/0 | 0 |
Каховське | 11631 | 20 | 1011 | 0 | 420 | 108 | 67/50 | 0 |
__________
* У тому числі і поріжні.
** Активні/пасивні.
*** Мотильниці, рамки-сита, сачки.
Додаток 2 |
РОЗРАХУНОК
знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів
1. Розрахунок базової кількості суден флоту рибної промисловості.
1.1. Коефіцієнт пропорційності для нелімітованих видів водних біоресурсів визначається окремим обґрунтуванням, розробленим науковою установою, що належить до сфери управління Держрибагентства або Національної академії аграрних наук України, на підставі фактичного співвідношення запасу та вилову водних біоресурсів за останні чотири роки, що передують розрахунковому, за такою формулою:
де | p | - | коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу нелімітованих видів водних біоресурсів; |
f | - | коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів. |
1.2. Кількість сіток, які належать до резерву, визначається за такою формулою:
де | r | - | кількість сіток, які належать до резерву; |
Nз | - | загальна кількість сіток, дозволена для використання протягом року на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині); | |
f | - | коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів; | |
R | - | обсяг резерву водних біоресурсів за всіма видами водних біоресусів, т; | |
L | - | загальний по рибогосподарському водному об’єкту (його частині) ліміт вилову всіх видів водних біоресурсів для промислових цілей, т. |
1.3. Загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів на початку промислового сезону, визначається з огляду на частину його частки добування (вилову) у загальному ліміті та частина його вилову в загальному вилові нелімітованих видів з округленням до найближчого цілого числа за такою формулою:
де | nі | - | загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів; |
q | - | частина сіток користувача водних біоресурсів від загальної кількості сіток; | |
N = (Nз - r) | - | сумарна кількість сіток, дозволена для промислу, з урахуванням частини резерву сіток; | |
K | - | розподілена користувачу водних біоресурсів частка добування (вилову) водних біоресурсів, визначена в натуральних величинах; | |
f | - | коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів; | |
L | - | загальний по рибогосподарському водному об’єкту (його частині) ліміт вилову всіх видів водних біоресурсів для промислових цілей, т; | |
p | - | коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу нелімітованих видів водних біоресурсів; | |
wн | - | середньорічний вилов нелімітованих видів водних біоресурсів для кожного користувача водних біоресурсів; | |
Wн | - | сумарний середньорічний вилов нелімітованих видів водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів, яким розподілені частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у 2020 році. |
1.4. На підставі визначеної кількості сіток для кожного користувача водних біоресурсів здійснюється первинний розрахунок кількості суден флоту рибної промисловості з урахуванням такого:
мінімальне навантаження на судно флоту рибної промисловості становить:
палубне судно флоту рибної промисловості - 40 сіток;
безпалубне судно флоту рибної промисловості - 25 сіток.
Сітки з кроком вічка 100 мм і більше обліковуються на загальних підставах.
1.5. Заявки користувачів водних біоресурсів з кількістю суден флоту рибної промисловості меншою, ніж розрахована, задовольняються повністю. Максимальна (але не більша, нiж зазначена в заявці) кількість сіток, що розподіляються визначеним користувачам водних біоресурсів, розраховується за такою формулою:
де | nі | - | загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів; |
b | - | кількість розподілених користувачу водних біоресурсів безпалубних суден флоту рибної промисловості; | |
s | - | кількість розподілених користувачу водних біоресурсів палубних суден флоту рибної промисловості. |
2. Вторинний розрахунок кількості суден флоту рибної промисловості.
2.1. Визначається залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку:
де | N' | - | залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку; |
N = (Nз - r) | - | сумарна кількість сіток, дозволена для промислового використання, з урахуванням частки резерву; | |
N1 | - | сумарна кількість сіток, розподілених користувачам водних біоресурсів у порядку, визначеному в підпункті 1.5 пункту 1 цього Розрахунку. |
2.2. Загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів, визначається згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 цього Розрахунку:
де | N' | - | залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку; |
nі | - | загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів; | |
q' | - | кількість сіток кожного користувача водних біоресурсів при вторинному розрахунку; | |
Q = Σq | - | сума кількості сіток користувачів водних біоресурсів, щодо яких не здійснено розподіл сіток згідно з підпунктом 1.5 пункту 1 цього Розрахунку. |
2.3. Вторинна кількість суден флоту рибної промисловості визначається згідно з підпунктами 1.4, 1.5 пункту 1 цього Розрахунку.
2.4. Під час використання інших (крім сіток) знарядь добування (вилову) необхідна кількість суден флоту рибної промисловості визначається з розрахунку:
одне судно флоту рибної промисловості на один закидний невід, п’ять ставних неводів, 20 ятерів та/або раколовок;
два судна флоту рибної промисловості на один тюльковий трал.
У разі якщо розрахована у наведений вище спосіб кількість суден флоту рибної промисловості для користувача водних біоресурсів є меншою, ніж визначена при розподілі ставних сіток, додаткові судна флоту рибної промисловості цьому користувачу водних біоресурсів не виділяються.
Додаток 3 |
ДІЛЯНКИ
рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) України, на яких заборонений промисел протягом року
№ з/п | Точки координат | Опис меж ділянки |
1 | 2 | 3 |
Київське водосховище | ||
1 | 50°42'59.7"N, 30°31'24.0"E | Від південної адміністративної межі с. Лебедівка вниз за течією до забороненої зони Київської ГЕС та вглиб водосховища на 200 м |
2 | 50°41'58.7"N, 30°24'08.4"E | Від північної адміністративної межі с. Лютіж вниз за течією до забороненої зони ГЕС та вглиб водосховища на 200 м |
3 | 50°51'43.2"N, 30°25'27.5"E | Від північної адміністративної межі с. Ясногородка вниз за течією до південної адміністративної межі с. Глібівка та вглиб водосховища на 200 м |
{Пункт 4 розділу «Київське водосховище» виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 436 від 15.02.2024} | ||
Канівське водосховище | ||
1 | 50°17'43.1"N, 30°39'12.7"E | По зоні межування Київської обл. та адміністративних меж м. Києва |
2 | 50°17'28.4"N, 30°38'30.1"E | Лівий берег р. Дніпро шпиль півострова |
{Пункт 3 розділу «Канівське водосховище» виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 436 від 15.02.2024} | ||
4 | 49°58'31.9"N, 31°06'33.2"E | Правий берег: вниз за течією в адміністративних межах м. Ржищів |
{Пункт 5 розділу «Канівське водосховище» виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 436 від 15.02.2024} | ||
6 | 50°07'07.7"N, 30°57'11.9"E | Від бази УТМР «Рудяки» вверх проти течії, вниз за течією та вглиб водосховища на 200 м |
7 | 50°01'50.5"N, 31°25'05.9"E | Від забороненої зони насосної станції в районі м. Переяслав-Хмельницький вверх проти течії 2000 м та вглиб водосховища на 200 м |
Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по правому берегу) | ||
{Пункт 1 розділу «Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по правому берегу)» виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 436 від 15.02.2024} | ||
2 | 49°29'54.2"N 32°03'57.1"E | Вниз за течією до Черкаського мосту |
3 | 49°28'26"N, 32°2'3"E | Від режимної зони залізничного мосту за 20 м до фарватеру вниз за течією за 500 м до Річпорту, за винятком зимувальних ям (урочища Красне, Хомутець) |
4 | 49°24'11"N, 32°9'12"E | Від намивного острова в с. Червона Слобода до кінця дачного кооперативу |
5 | 49°20'55"N, 32°17'9"E | Від урочища Фокіна канава вниз за течією із затоками до кінця о. Кучугури, за винятком підвідного каналу до насосної станції с. Худяки |
6 | 49°18'16"N, 32°21'34"E | Від риббригади ТОВ «Прелесть» (с. Сагунівка) вниз за течією вглиб водосховища на 500 м до риббригади в с. Боровиця |
7 | 49°12'24"N, 32°36'54"E | Від риббригади в с. Тіньки вниз за течією вглиб водосховища на 500 м до риббригади в с. Вітове |
Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по лівому берегу) | ||
1 | 49°37'28"N, 31°47'12"E | Від урочища Довгун вниз за течією за 20 м до фарватеру до межі орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Липівське» (за винятком 500 м зони насосних станцій) |
2 | 49°33'31"N, 32°4'28"E | Від початку заплави вздовж дамби залізничного мосту в с. Чапаївка вниз за течією вглиб на 500 м до насосної станції с. Чехівка, включаючи дренажний канал по всій його довжині (за винятком режимної 500-метрової зони Чехівської насосної станції) |
3 | 49°30'23"N, 32°19'23"E | Півострів затоки суднового каналу колишнього вантажного порту в с. Іркліїв протяжністю 2 км |
4 | 49°29'6"N, 32°21'4"E | Від дамби рибного господарства ПП «Прогрес 11» вниз за течією до гирла р. Коврай, площа - 300 га. |
Кременчуцьке водосховище (Полтавська область) | ||
1 | 49°22'42.7"N, 32°34'28.5"E | Від насосної станції с. Вереміївка до мису Жовнинський на відстані 500 м від берега |
2 | 49°13'46.8"N, 33°06'45.5"E | Від заходу в Градизький затон до насосної станції с. Пронозівка на відстані 500 м від берега |
Кременчуцьке водосховище (Кіровоградська область) | ||
1 | 49°5'20.5"N, 33°08'11.4"E | Від мису Московська гора (турбаза «Голуба бухта») в напрямку с. Велика Андрусівка до о. Кам’яний протяжністю 9 км 400 м, відстань від берега 500 м |
2 | 49°03'68.1"N, 33°09' 55.5"E | Від пляжу «Андрушкін яр» до піонерського табору «Дружба», відстань від берега 500 м, площа - 139 га |
Кам’янське водосховище (Полтавська область) | ||
1 | 49°05'52.53"N, 33°17'22.53"E | Власівська затока, штучна бухта, нижня межа - зрошувальний канал кооперативу «Світанок», верхня межа - 400 м на північний захід до кінця бухти (згідно з картою-схемою), площа - 9 га, довжина - 0,4 км, ширина - 0,3 км |
2 | 49°04'41.5"N 33°15'02.3"E | Від дамби Кременчуцької ГЕС вниз за течією до початку адміністративних меж с. Григоро-Бригадирівка |
3 | 49°03'58.19"N, 33°20'07.51"E | Від нижньої межі о. Зелений в бік о. Диньки, о. Попівка на колишню пристань рибного колгоспу «Верхньодніпровець», включаючи Чечелівські і Білецьківські плавні, а також водойми 1, 2 гаток до виходу в р. Дніпро, площа - 150 га, довжина - 2,5 км |
4 | 49°03'13.36"N, 33°27'15.70"E | Внутрішні затоки № 1-5 о. Шаломай, площа - 29,6 га |
5 | 49°03'37.62"N, 33°29'37.85"E | Від входу в річище Контареве до виходу в р. Дніпро, включаючи Івківські плавні, площа - 150 га, довжина - 1,25 км, ширина - 1,20 км |
6 | 49°00'49.48"N, 33°31'10.52"E | Від нижньої межі о. Посередок вниз за течією паралельно ходу суден, включаючи о. Шарай, 1 і 2 гатки, до о. Дурний Кут, площа - 40 га |
7 | 49°00'30.72"N, 33°34'32.03"E | Річище Дубове від створу «Редути» до пристані «Комсомольськ НД» із затоками, включаючи острови Барбара та Крячок, площа - 200 га, довжина - 2,0 км, ширина - 1,0 км |
8 | 48°57'48.11"N, 33°46'22.19"E | Ділянка загальною площею 800 га, відведена в межах від причалу Тахтаївського до Шматківського гранкар’єру, від берегової лінії 500 м вглиб водосховища |
9 | 48°53'16.7"N 33°53'26.4"E | Правий берег від південної частини с. Куцеволівка Онуфріївського району Кіровоградської області |
Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) | ||
1 |
| В адміністративних межах м. Дніпро |
2 | 48°35'59.91"N, 34°31'43.92"E | У межах м. Кам’янське |
3 | 48°31'47.25"N, 34°31'34.94"E | Від причалу УТМР с. Романкове по береговій лінії до лікарні с. Аули в 720-метровій зоні від берега |
4 | 48°35'07.09"N, 34°28'32.85"E | Від Аульського плацдарму с. Сутинівка до дачних ділянок крохмалепатокового комбінату на акваторії 720 м від берегової лінії |
5 | 48°42'43.38"N, 34°16'48.20"E | Від мису Домоткань до м. Верхньодніпровськ та правобережного кар’єру с. Домоткань на відстані 500 м від берегової лінії |
6 | 48°35'32.99"N, 34°32'45.03"E | Від яхт-клубу «Бригантина» у м. Кам’янське до шпиля Середньодніпровська ГЕС |
7 | 48°44'05.18"N, 34°18'41.19"E | Від каналу Дніпро-Донбас до Орлянського кар’єру (в межах області) на відстані до 720 м від берегової лінії |
Дніпровське водосховище (Запорізька область) | ||
1 | 47°56’51.0"N, 35°05’46.7"E | Правий берег, початок (південна частина) затоки Гадюча Балка та вниз за течією в адміністративних межах міста Запоріжжя |
Каховське водосховище (Запорізька область) | ||
1 | 47°50'53.35"N, 35°02'57.35"E | Ділянка по старому руслу р. Дніпро від гранітного кар’єру до затоки Вирва в м. Запоріжжя, площа - 4 га |
2 | 47°49'02.57"N, 35°04'49.37"E | Руслова ділянка р. Дніпро від забороненої зони нижче залізничних колій |
3 | 47°57'30.8"N, 35°08'09.4"E | Лівий берег до південної частини гирла р. Вольнянка та вниз за течією в адміністративних межах м. Запоріжжя |
4 | 47°46'31.22"N, 35°08'52.26"E | Мости через старе та нове русла р. Дніпро в м. Запоріжжя до південного краю о. Хортиця, за винятком 50-метрової забороненої зони навколо о. Хортиця, площа - 1237 га |
5 | 47°46'26.38"N, 35°08'05.76"E | Затока р. Дніпро в районі с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, розташована на 1 км вище проти течії від гирла балки Нижня Хортиця, площа - 1,5 га |
6 | 47°46'09.06"N, 35°08'32.97"E | Озеро Лиман в районі сіл Нижня Хортиця та Розумівка Запорізького району Запорізької області, площа - 25 га |
7 | 47°42'23.1"N 35°07'35.1"E | Правий берег, північна частина с. Канівське |
8 | 47°42'20.3"N 35°12'29.9"E | Лівий берег, до центральної частини с. Кушугум Запорізької області |
9 | 47°46'31.22"N, 35°08'52.26"E | Руслова ділянка р. Дніпро від південного краю о. Хортиця до межі мису Лиса гора в с. Лисогірка. Південний край протоки «Перша Прірва» зі всіма затоками, площа - 919 га |
10 | 47°38'53.28"N, 35°05'48.82"E | Акваторія Каховського водосховища від правого берега водосховища до фарватеру, починаючи від мису Лиса гора в с. Лисогірка, до південного краю гирла р. Кокань, включаючи акваторію самого гирла, площа - 160 га |
11 | 47°36'54.64"N, 35°02'35.43"E | Акваторія Каховського водосховища від південного краю гирла р. Кокань в с. Біленьке до західного краю с. Червонодніпровка Запорізького району Запорізької області в 150-метровій прибережній смузі, площа - 190 га |
12 | 47°50'29.0"N, 35°05'35.95"E | Затоки р. Дніпро в м. Запоріжжя, акваторії човнових причалів, затока в районі комплексу «Орбіта-Люкс», бухти Крива, Оріхівська, затока, що межує з яхт-клубом на вул. Чубанова, та Гребний канал у мікрорайоні Південний, затока в районі скидних споруд КП «Міськводоканал» (за винятком любительського рибальства в акваторії причалу ВАТ «Мотор Січ» в районі мікрорайону Південний та затоки в районі тренувальної бази УМВС «Динамо», що об’єднує Гребний канал з р. Дніпро), площа - 64 га |
13 | 47°45'31.80"N, 35°11'03.33"E | Озеро Кушугум у Південному мікрорайоні м. Запоріжжя, площа - 80,5 га |
14 | 47°44'49.40"N, 35°12'21.96"E | Затока Балабинська, площа - 470 га |
15 | 47°43'36.72"N, 35°11'26.51"E | Акваторія затопленого русла р. Кушугум у районі смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, площа - 163 га |
16 | 47°44'50.66"N, 35°10'56.30"E | Усі озера та протоки Дніпровської гряди |
17 | 47°40'06.01"N, 35°13'55.40"E | Акваторія Каховського водосховища вздовж заростей очерету Дніпровської гряди від залізничної станції 1123 км до південного краю о. Головченко (останнього острова Дніпровської гряди завширшки 100 м) та вся акваторія заток островів Орлове та Дубковате |
18 | 47°40'06,01"N, 35°13'55.40"E | Акваторія Каховського водосховища від залізничної станції 1123 км до гирла р. Карачокрак у 500-метровій прибережній смузі, включаючи всю акваторію Василівської затоки, площа - 1354 га |
19 | 47°23'32,40"N, 34°58'27.83"E | Акваторія Каховського водосховища від річкового порту в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області до східної межі с. Іванівка Кам’янка-Дніпровського району Запорізької області в 500-метровій прибережній смузі, площа - 1230 га |
20 | 47°31'31,41"N, 34°39'41.25"E | Акваторія Каховського водосховища від пристані в м. Енергодар Кам’янка-Дніпровського району Запорізької області до лінії електричних мереж через Каховське водосховище в 500-метровій прибережній смузі, площа - 235 га |
21 | 47°30'36,83"N, 34°30'48.55"E | Акваторія Каховського водосховища від Водянського ковша до адміністративної межі з Херсонською областю в 500-метровій прибережній смузі, площа - 1373 га |
Каховське водосховище (Дніпропетровська область) | ||
1 | 47°33'44.34"N, 34°57'58.32"E | Від с. Червонодніпровка Запорізької області до східної межі с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області - акваторія 100 м від берегової лінії |
2 | 47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E | У межах с. Вищетарасівка - акваторія 200 м від берегової лінії |
3 | 47°34'40.09"N, 34°49'36.71"E | Від західної межі с. Вищетарасівка до східної межі с. Добра Надія Томаківського району Дніпропетровської області - акваторія 100 м від берегової лінії |
4 | 47°35'6.87"N, 34°42'28.71"E | У межах сіл Добра Надія, Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області - акваторія 200 м від берегової лінії |
5
| 47°35'5.66"N, 34°40'11.01"E | Від західної межі с. Іллінка до початку дамби № 4 - на 100 м від берегової лінії |
6 | 47°36'43.91"N, 34°32'50.09"E | У межах с. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 500 м від берегової лінії |
7 | 47°34'24.2"N, 34°27'56.7"E | У межах м. Нікополь Дніпропетровської області (за винятком акваторії від мису Новопавлівський по траверзу на мис Микитинський, площа 450 га, яка використовується ГО «Нікопольський рибальський клуб» для організації любительського рибальства) - акваторія 500 м від берегової лінії |
8 | 47°32'52.12"N, 34°24'34.67"E | Від західної межі м. Нікополь до східної межі с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 100 м від берегової лінії |
9 | 47°33'25.48"N, 34°14'39.17"E | У межах с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 500 м від берегової лінії |
10 | 47°31'44.26"N, 34°13'32.28"E | Від мису Капулівський до мису Покровський - акваторія 100 м від берегової лінії |
11 | 47°31'58.96"N, 34°10'0.31"E | У межах с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області - акваторія 500 м від берегової лінії |
Каховське водосховище (Херсонська область) | ||
1 | 47°30'57"N, 33°55'45"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Нововоронцовка, площа - 200 га |
2 | 47°23'57"N, 33°58'1"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Золота Балка, площа - 225 га |
3 | 47°19'10"N, 33°57'57"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Михайлівка, площа - 112 га |
4 | 47°13'45"N, 33°53'45"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Гаврилівка, площа - 200 га |
5 | 47°11'22"N, 33°47'59"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Дудчани, площа - 75 га |
6 | 47°7'18"N, 33°46'52"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Саблуківка, площа - 50 га |
7 | 47°6'22"N, 33°46'5"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Качкарівка, площа - 212,5 га |
8 | 47°0'22"N, 33°39'31"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Республіканець, площа - 62,5 га |
9 | 46°57'31"N, 33°37'3"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Червоний Маяк, площа - 212,5 га |
10 | 46°52'56"N, 33°35'36"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Зміївка, площа - 287 га |
11 | 46°51'25"N, 33°30'6"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Новоберислав, площа - 115 га |
12 | 46°50'47"N, 33°27'43"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Берислав, площа - 275 га |
13 | 46°47'33"N, 33°22'0"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Веселе, площа - 25 га |
14 | 47°25'19"N, 34°4'29"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Бабино, площа - 275 га |
15 | 47°21'13"N, 34°1'15"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Нижній Рогачик, площа - 100 га |
16 | 47°15'2" N, 33°59'25"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Мала Лепетиха, площа - 225 га |
17 | 47°12'33"N, 33°57'59"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Велика Лепетиха, площа - 801 га |
18 | 47°8'15"N, 33°51'16"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Князе-Григорівка, площа - 287 га |
19 | 47°3'30" N, 33°48'26"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Заводівка, площа - 150 га |
20 | 47°1'24"N, 33°44'51"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) -смт Горностаївка, площа - 250 га |
21 | 46°58'39"N, 33°42'2"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Каїри, площа - 350 га |
22 | 46°51'22"N, 33°38'23"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Василівка, площа - 50 га |
23 | 46°50'20"N, 33°38'2"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Софіївка, площа - 55 га |
24 | 46°49'0"N, 33°34'10"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Любимівка, площа - 112,5 га |
25 | 46°49'3"N, 33°32'26"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Каховка, площа - 355 га |
26 | 46°48'6"N, 33°27'5"E | Відкрита частина Каховського водосховища вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Таврійськ, площа - 50 га |
Затоки Каховського водосховища (Херсонська область) | ||
1 | 47°27'25"N, 33°54'9"E | Затока Осокорівська, площа - 30 га, акваторія від верхів’я затоки до межі, що проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег |
2 | 47°21'51"N, 33°56'51"E | Затока Золота Балка, площа - 24 га, акваторія від верхів’я затоки до межі, що проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег |
3 | 47°11'5"N, 33°45'52"E | Затока Дудчани, площа - 26 га, акваторія від дамби автодороги Берислав-Мар’янське до межі, що проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег |
4 | 47°5'17"N, 33°40'10"E | Затока Милове Коліно, площа - 70 га, акваторія від східного верхів’я уздовж дамби автодороги Берислав-Мар’янське до межі, що проходить через головну насосну станцію «Софіївка», на протилежний берег |
5 | 46°55'10"N, 33°35'26"E | Затока Балка Широка, площа - 30 га, акваторія від верхів’я затоки та прилеглої відкритої частини Каховського водосховища вглиб до 500 м |
6 | 46°52'1"N, 33°29'9"E | Затока Дрімайлівська, площа - 125 га, акваторія від верхів’я затоки до відкритої частини Каховського водосховища |
-
скопійовано
-
-
